Постанова

від 19.04.2023 по справі 160/13359/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

19 квітня 2023 року м. Дніпросправа № 160/13359/21

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Дурасової Ю.В. (доповідач),

суддів: Божко Л.А., Лукманової О.М.,

секретар судового засідання Юрчук М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.01.2023 року (головуючий суддя Коренев А.О.)

в адміністративній справі №160/13359/21 за позовом ОСОБА_1 до відповідача Виконавчого комітету Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся 15.07.2022 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з заявою про встановлення судового контролю в порядку ст. 382 КАС України, в якій просив:

- зобов`язати Виконавчого комітету Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області подати звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду по справі № 160/13359/21.

В обґрунтування вказаної заяви заявник посилався на те, що рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду набрало законної сили 30.11.2021 року. Дніпропетровським окружним адміністративним судом 04.01.2022 року видано виконавчий лист №160/13359/21. При цьому, 23.02.2022 року Павлоградським відділом ДВС у Павлоградському районі Дніпропетровської області відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа №160/13359/21. За невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, виконавцем двічі накладено на боржника штраф на користь держави у розмірі 5100 грн. та 10200 грн., однак станом на липень 2022 року рішення суду Виконавчим комітетом Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області не виконано.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.08.2022 року заява ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду від 20.10.2021 року - задоволена:

встановлено судовий контроль за виконанням Виконавчим комітетом Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.10.2021 року по адміністративній справі №160/13359/21;

зобов`язано Виконавчий комітет Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області відповідно до ст. 382 КАС України у 30 денний строк після отримання копії ухвали суду подати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звіт про виконання судового рішення по адміністративній справі №160/13359/21.

14 жовтня 2022 року на адресу суду першої інстанції від відповідача надійшла заява про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду в адміністративній справі №160/13359/21 для розгляду.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.10.2022 року призначено судове засідання для розгляду питання про встановлення відповідачу нового строку подання звіту або накладення штрафу на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, в адміністративній справі №160/13359/21 на 24.10.2022 року.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2022 року відмовлено у задоволенні заяви Виконавчого комітету Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області про відстрочення виконання судового рішення в адміністративній справі №160/13359/21.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.10.2022 року Виконавчому комітету Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області надано новий двомісячний строку на подання звіту про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.10.2021 року, з моменту отримання копії ухвали суду, яка доставлена до електронного кабінету відповідача 24.10.2022 року (а.с. 211).

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.12.2022 року заяву Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області про відстрочення виконання рішення повернуто заявнику без розгляду.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.12.2022 року призначено до розгляду питання про накладення штрафу в порядку ст. 382 КАС України, у судовому засіданні 16.01.2023 року.

Виконавчим комітетом Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області у зазначений в ухвалі суду від 24.10.2022 року строк доказів виконання рішення суду не надано.

16 січня 2023 року від представника позивача надійшла до суду першої інстанції заява в якій просив:

накласти на голову виконавчого комітету Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області ОСОБА_2 штраф у розмірі, встановленому законом:

половину суми штрафу стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), іншу половину - до Державного бюджету України та заяву розглядати без його участі.

16 січня 2023 року представник виконавчого комітету Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області також надала до суду першої інстанції заяву, в якій просила надати додатковий строк для виконання рішення суду.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.01.2023 року:

- у задоволенні клопотання представника позивача про накладення штрафу в порядку ст.382 КАС України відмовлено;

- встановлено Виконавчому комітету Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області новий строк на подання звіту про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.10.2021 року у справі №160/13359/21;

- зобов`язано Виконавчий комітет Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області відповідно до ст. 382 КАС України у 90 денний строк після отримання копії ухвали суду подати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звіт про виконання судового рішення по адміністративній справі № 160/13359/21.

- роз`яснено, що за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно до ч. 2 ст. 382 КАС України.

Не погодившись з ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.01.2023 року, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та прийняти нову, якою заяву задовольнити.

Вказує, що суд першої інстанції необґрунтовано повторно відмовив позивачу у задоволенні клопотання про накладення штрафу та втретє встановив відповідачу новий строк для подання звіту про виконання судового рішення.

Відзив на заяву позивача відповідачем не подався.

Учасники справи у судове засідання не з`явились. Про дату, час та місце розгляду заяви повідомлені вчасно та належним чином. Жодних заяв чи клопотань на адресу суду не надходило.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність прийняття судом першої інстанції ухвали від 16.01.2023 року, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.

Судовий контроль за виконанням судового рішення полягає у перевірці судом належного, точного та своєчасного виконання судового рішення у спосіб отримання звіту про таке виконання або спонукання до виконання судового рішення через визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення у справі; наявність судового контролю за виконанням судового рішення передбачає безпосереднє виконання останнього та виключає можливості подання окремого позову, предметом якого є протиправні дії або бездіяльність суб`єкта, який має виконати таке рішення

Обов`язковість судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтями 129, 129-1 Конституції України, статтями 2, 14, 370 КАС України та статтею 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів". Обов`язковість судового рішення означає, що таке рішення буде виконано своєчасно (у розумні строки), належним чином (у спосіб, визначений судом) та у повному обсязі (у точній відповідності до приписів мотивувальної та резолютивної частин рішення).

Аналогічна позиції викладена в ухвалі Верховного Суду від 26 січня 2021 року у справі №611/26/17.

Так, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.10.2021 року:

визнано протиправною відмову Виконавчого комітету Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області від 07.07.2021 року №351, у наданні інформації ОСОБА_1 , а саме: завіреної копії схеми землеустрою і техніко-економічного обґрунтування використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць Межиріцької ОТГ, у зв`язку з невідповідністю якої, було прийнято рішення Межиріцької сільської ради №357-6/VІІІ від 30.03.2021р. «Про відмову у наданні дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі її у власність у межах норм безоплатної приватизації, для ведення особистого селянського господарства на території Межиріцької сільської об`єднаної територіальної громади, в особі Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області гр. ОСОБА_3 », у відповідь на його запит на отримання публічної інформації від 02 липня 2021 року;

зобов`язано виконавчий комітет Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області надати ОСОБА_1 , завірену копію схеми землеустрою і техніко-економічного обґрунтування використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць Межиріцької ОТГ, у зв`язку з невідповідністю якої, було прийнято рішення Межиріцької сільської ради №357-6/VІІІ від 30.03.2021р. «Про відмову у наданні дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі її у власність у межах норм безоплатної приватизації, для ведення особистого селянського господарства на території Межиріцької сільської об`єднаної територіальної громади, в особі Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області гр. ОСОБА_3 », у відповідь на його запит на отримання публічної інформації від 02 липня 2021 року.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Виконавчого комітету Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в сумі 1000 гривень. зі сплатою судового збору у розмірі 704,80 грн.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2021 року набрало законної сили 30 листопада 2021 року.

Дніпропетровським окружним адміністративним судом 04.01.2022 року видано виконавчий лист № 160/13359/21.

Частиною 1 статті 382 КАС України передбачено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Відповідно до ч.2 ст.382 КАС України, за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Тобто, виходячи з вищенаведеного, законодавцем за наслідками розгляду звіту передбачено вичерпний перелік дій суду.

Поряд з тим, такі заходи судового контролю підлягають застосуванню у разі неподання звіту суб`єктом владних повноважень про виконання рішення суду, або якщо в поданому звіті причини невиконання чи неповного виконання судового рішення є неповажними.

Головною метою судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах є реалізація завдання адміністративного судочинства, оскільки ефективний захист прав осіб завершується виконанням судового рішення.

Так, відповідно до ст.129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно із ч.ч.2-4 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Аналогічні приписи містить стаття 14 КАС України.

Крім того, згідно зі ст.370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, за її межами.

В абзаці 3 п.2.1 мотивувальної частини Рішення від 26.06.2013 №5-рп/2013 Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов`язковість виконання судового рішення. Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п.2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п.3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 № 11-рп/2012).

Також, у Рішенні від 26.06.2013 року Конституційний Суд України врахував практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в пункті 43 рішення від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України", заява № 60750/00, зазначив, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбачений статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.

В пункті 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15.05.2019 №2-р(II)/2019, на підставі аналізу статей 3, 8, частин першої та другої статті 55, частин 1 та 2 статті 129-1 Конституції України в системному взаємозв`язку, Конституційний Суд України вказав на те, що обов`язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов`язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов`язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов`язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.

Положеннями пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.

Європейський суд з прав людини у справі "Горнсбі проти Греції" наголосив на тому, що, відповідно до усталеного прецедентного права, пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію.

Отже, стадія виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду".

З аналізу рішень Європейського суду з прав людини (остаточні рішення у справах "Алпатов та інші проти України", "Робота та інші проти України", "Варава та інші проти України", "ПМП "Фея" та інші проти України"), якими було встановлено порушення пункту 1 статті 6, статті 13 Конвенції та статті 1 Першого протоколу до Конвенції, вбачається однозначна позиція про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення, а також констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з нормою статті 129-1 Конституції України.

Таким чином, судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню стороною, на яку покладено відповідний обов`язок.

Це означає, що учасник справи, якому належить виконати судовий акт, повинен здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.

Водночас, метою встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі є спонукання відповідача-суб`єкта владних повноважень до виконання рішення суду, ухваленого не на його користь, якщо таке рішення передбачає вчинення певних дій.

При цьому визначальним є те, чи існують достатні підстави вважати, що відповідач може ухилятися від виконання судового рішення, маючи реальну можливість його виконати.

При цьому, суд враховує, що основним призначенням стадії виконання судового рішення є фактичне втілення судових присуджень у матеріальні блага, яких особа була протиправно позбавлена до отримання судового захисту.

Водночас, встановлення судового контролю та накладення штрафу це право, а не обов`язок суду.

Суд може застосувати судовий контроль та накласти штраф у відповідності до вимог ст. 382 КАС України, при цьому суд не побавлений права встановити новий строк для подання звіту.

Відповідно до ч. 2 ст. 382 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Поряд з тим, процесуальне законодавство не обмежує суд строками, які він встановлює для подання такого звіту.

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що спонукання відповідача зазначеною ухвалю подати звіт про виконання рішення суду є дієвим механізмом щодо виконання рішення суду, в протилежному випадку в силу ч. 2 ст. 382 КАС України на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, може бути накладено штраф у сумі від 20-ти до 40-ка розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що наразі відсутня потреба у додатковому стимулюванні відповідача до виконання рішення, шляхом накладення штрафу, водночас, згаданих захід контролю може бути застосований у разі подальшого нехтування у виконанні судового рішення.

Як наслідок, апеляційна скарга не підлягає задоволенню, ухвалу суду першої інстанції від 16.01.2023 року слід залишити без змін.

Керуючись ст. 241-245, 250, 311, 315, 316, 321, 322, 327, 328, 329 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.01.2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття 19.04.2023 та в силу ст. 328 КАС України постанова може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів згідно ст. 329 КАС України з дня її прийняття шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Вступну та резолютивну частини постанови проголошено 19.04.2023.

В повному обсязі постанова виготовлена 28.04.2023 (з урахуванням відрядження судді-доповідача Дурасової Ю.В. у період з 25.04.2023 по 27.04.2023).

Головуючий - суддяЮ. В. Дурасова

суддяЛ.А. Божко

суддяО.М. Лукманова