Рішення

від 27.04.2023 по справі 183/251/23

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 183/251/23

№ 2/183/1819/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 квітня 2023 року м. Новомосковськ

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Парфьонова Д. О., за участі секретаря судового засідання Моісєєва К. А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області, у порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Піщанської сільської ради, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - ОСОБА_2 , про:

- зміну адреси житлового будинку з господарськими будівлями, та земельній ділянці під будинком що розташовані за адресою АДРЕСА_2 , що належить на праві приватної власності відповідно до свідоцтва про право власності на житловий будинок від 05 жовтня 1992 року, зареєстрований за ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з його дублюванням, з присвоєнням житловому будинку та земельній ділянці адреси: АДРЕСА_3 , -

В С Т А Н О В И В:

позивач звернулась до суду з зазначеним позовом.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 є дружиною ОСОБА_3 - власника будинку та земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 на підставі свідоцтва про право власності на житловий будинок, виданого на підставі рішення виконкому Новомосковської районної ради народних депутатів №440 від 05 жовтня 1992 року. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер. Після його смерті відкрилась спадщина, яка складається з зазначеного вище житлового будинку та земельної ділянки на якій він розташований. У терміни, передбачені законом, позивач звернулась до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини після смерті чоловіка. Однак, отримала від приватного нотаріуса Новомосковського міського нотаріального округу Шевченко Г. В. лист, у якому зазначено, що оформлення спадкових прав на спадкове нерухоме майно не є можливим, оскільки за інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, за адресою: АДРЕСА_2 , знаходиться житловий будинок який належить іншій особі - ОСОБА_2 . Із представлених спадкоємцем документів вбачається, що на території села Піщанка Новомосковського району є два об`єкта нерухомого майна, які мають однакову юридичну адресу. Нотаріусом у відмові рекомендовано спадкоємцю звернутись до місцевої влади щодо коригування адреси спадкового будинку. 03 листопада 2022 року позивач звернулась до Піщанської сільської ради з заявою про зміну/коригування адреси будинку покійного чоловіка. 10 листопада 2022 року позивач отримала від Піщанської сільської ради відповідь на заяву, згідно з якою Піщанська сільська рада, з посиланням на постанову Кабінету Міністрів України № 690 від 07 липня 2021 року «Про затвердження порядку присвоєння адреси об`єктам будівництва, об`єктам нерухомого майна», зазначила про те, що зміна, коригування адреси здійснюється на підставі рішення суду, що стало підставою звернення до суду, у зв`язку з відсутністю можливості іншим чином вирішити питання щодо захисту спадкових прав.

Ухвалою судді від 10 січня 2023 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 21 лютого 2023 року витребувано докази - спадкову справу після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 . Докази отримано 21 березня 2023 року.

Ухвалою суду від 27 квітня 2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті. Відмовлено в задоволенні заяви представника позивача про виклик та допит свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .

У підготовчому засіданні 27 березня 2023 року представник позивача позов підтримав. 27 квітня 2023 року представником позивача до суду подано заяву про розгляд справи у відсутність сторін та про підтримання вимог позову.

Від представника відповідача 27 лютого 2023 року надійшла заява про розгляд справи у відсутність представника, згідно з якої, також, Піщанська сільська рада просить суд вирішити питання на власний розсуд. Відзив на позов не подано.

Третя особа у підготовчому засіданні 27 березня 2023 року не заперечив проти задоволення позову. У судове засідання 27 березня 2023 року не з`явився, пояснень не надав, до суду надійшла заява про розгляд справи у його відсутність.

Дослідивши вимоги позову та перевіривши обґрунтування позову наданими сторонами та витребуваними судом доказами, суд приходить до таких висновків.

Відповідно до копії свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 від 17 травня 1975 року, ОСОБА_1 є дружиною ОСОБА_3 /а.с.58/.

З засвідченої представником позивача копії Свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок (домоволодіння) від 03 листопада 1992 року, ОСОБА_3 за життя, на підставі рішення виконкому Новомосковської районної ради народних депутатів № 440 від 05 жовтня 1992 року набув право власності на житловий будинок АДРЕСА_2 /а.с.17/. Право власності на житловий будинок зареєстровано в Новомосковському БТІ записано в реєстрову книгу за № 1257-5 03 листопада 1992 року. Рішенням виконкому Піщанської сільської ради № 25 від 16 квітня 2002 року присвоєно адресу господарству ОСОБА_7 : АДРЕСА_2 /а.с.18/ та відповідні зміни щодо адреси, засвідчені Керівником БТІ, внесені у видане свідоцтво від 03 листопада 1992 року. Надана представником позивача засвідчена копія Технічного паспорту на житловий будинок індивідуального житлового фонду, складений 12 серпня 1992 року БТІ підтверджує відомості щодо адреси та прізвища власника будинку /а.с.19-22/.

Також, з засвідченої представником позивача копії витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 09 листопада 2022 року НВ-4600878312022 вбачається, що земельна ділянка з кадастровим номером 1223285500:03:005:0665, розташована за адресою: АДРЕСА_2 , цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею 0,2497 га, на підставі Державного акту від 20 червня 2022 року № ІІ-ДП 103678, виданого на виконання рішення 1 сесії 24 скликання Піщанської сільської ради від 08 квітня 2002 року № 5 належить на праві приватної власності ОСОБА_3 /а.с.23-24/.

Відповідно до копії свідоцтва про смерть серія НОМЕР_2 від 27 грудня 2021 року, ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер /а.с.52/.

З отриманої судом копії спадкової справи /а.с.50-63/ убачається, що:

- 29 квітня 2002 року ОСОБА_3 склав заповіт, яким все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що йому буде належати на день смерті і на що він за законом матиме право заповів ОСОБА_8 . Заповіт посвідчений Секретарем Виконавчого комітету Піщанської сільської ради та зареєстровано в реєстрі за № 125 /а.с.54/;

- 15 червня 2022 року ОСОБА_9 звернулася до нотаріуса зі заявою про відмову від спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_3 /а.с.50/;

- 03 листопада 2022 року за № 1721/0/2-22 Виконавчим комітетом Піщанської сільської ради видано довідку, згідно з якою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , постійно проживав та був зареєстрований на момент смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_2 разом з дружиною - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 /а.с.60/;

- 13 вересня 2022 року ОСОБА_1 звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_3 /а.с.56/;

- 01 листопада 2022 року ОСОБА_1 звернулася до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 на житловий будинок та земельну ділянку, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 /а.с.59/;

- 26 листопада 2022 року за № 173/2022 нотаріусом видано лист, згідно з яким повідомлено, що оформлення спадкових прав на вищевказане нерухоме майно не представляється можливим в зв`язку з зим, що за інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, за вищевказаною адресою знаходиться житловий будинок який належить іншій особі - ОСОБА_2 , Інформація щодо права власності померлого на спадкове нерухоме майно відсутня. Однак, згідно з довідкою, виданою виконавчим комітетом Піщанської сільської ради за вих. № 172/0/2-22 від 03 листопада 2022 року спадкодавець ОСОБА_3 та спадкоємець, його дружина, ОСОБА_1 зареєстровані за вищевказаною адресою. Згідно з наданими юридичними документами, що не викликають сумніву в їх достовірності, житловий будинок, розташований за вищевказаною адресою належить ОСОБА_3 . Із представлених документів, вбачається, що на території села Піщанки Новомосковського району мається два об`єкти нерухомого майна, які мають одну і ту ж юридичну адресу. В даному випадку власник одного із житлових будинків має можливість звернутися до місцевої влади з вимогою щодо присвоєння іншої юридичної адреси, наприклад: АДРЕСА_2 . Спадкоємцю ОСОБА_1 слід звернутися до місцевої влади щодо вимоги присвоєння юридичної адреси успадкованому нею житловому будинку в зв`язку з наявністю неправомірного присвоєння однакових юридичних адресів різним житловим будинком в одному і тому ж населеному пункті /а.с.62/.

З наданої представником позивача засвідченої копії свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_3 від 19 вересня 2009 року вбачається зміна прізвища ОСОБА_8 на ОСОБА_8 .

Також, з інформаційної довідки № 314012818 від 02 листопада 2022 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно вбачається, що за адресою: АДРЕСА_2 зареєстровано право власності на житловий будинок з погосподарськими будівлями та спорудами, загальною площею 163,9 кв.м., житловою площею 48,3 кв.м. за ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності НОМЕР_4 від 06 серпня 2003 року та на земельну ділянку, кадастровий номер 1223285500:03:005:0296 площею 0,15 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) на підставі витягу з рішення Піщанської сільської ради про передачу ділянок у приватну власність серія та номер 5 від 28 вересня 2006 року /а.с.61/.

Листом Піщанської сільської ради від 10 листопада 2022 року за вих. № 1776/0/2-22, наданого представником позивача в засвідченій копії, позивача повідомлено, що її заява від 03 листопада 2022 року № Д-950/0/10-22 щодо зміни/коригування адреси домоволодінню розташованого в АДРЕСА_2 , що належить померлому ОСОБА_3 , у зв`язку з дублюванням, розглянута на засіданні комісії з житлових питань при виконавчому комітеті Піщанської сільської ради 04 листопада 2022 року та що, відповідно до п. 52 Постанови Кабінету Міністрів України № 690 від 07 липня 2021 року «Про затвердження Порядку присвоєння адреси об`єктам будівництва, об`єктам нерухомого майна» Піщанська сільська рада не має законних підстав для зміни/коригування адреси та рекомендує для вирішення питання звернутись до суду /а.с.29/.

Вирішуючи позовні вимоги суд виходить з такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2 ст. 77 ЦПК України).

За ч. 1 ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч.1 ст.80 ЦПК України).

Згідно зі ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, не заборонених законом.

Відповідно до абз. 3 ч. 2 ст. 331 ЦК України, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Згідно з ч. 3 ст. 3 Закону України від 1 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Відповідно до ч. 4 ст. 3 зазначеного Закону права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав.

Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема, такими як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року і яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року № 56, Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року № 7/5 і зареєстроване в Мін`юсті 18 лютого 2002 року за № 157/6445 (з подальшими змінами).

Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК та Законом України від 1 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Отже, у разі відсутності державної реєстрації права власності на нерухоме майно, створене та оформлене в передбаченому законом порядку до набрання чинності Законом України від 1 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», спадкоємці, які прийняли спадщину, мають право на оформлення спадкових прав шляхом звернення до нотаріальної контори за видачею свідоцтва про право на спадщину.

При вирішенні спорів про визнання права власності на спадкове майно судам слід керуватися законодавством, яке регулювало виникнення права власності у самих спадкодавців на момент закінчення будівництва будинків, зокрема положеннями ЦК УРСР 1963 року, Законом України "Про власність", Законом України від 7 грудня 1990 року № 533-XII "Про місцеві Ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування", Законом України від 25 грудня 1974 року "Про державний нотаріат", постановою Ради Міністрів Української РСР від 11 березня 1985 року № 105 "Про порядок обліку житлового фонду в Українській РСР", Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими Центральним статистичним управлінням СРСР 13 квітня 1979 року за № 112/5, Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими Центральним статистичним управлінням СРСР 12 травня 1985 року № 5-24-26, Інструкцією про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР від 31 січня 1966 року, Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР, затвердженою наказом Міністра юстиції Української РСР від 31 жовтня 1975 року № 45/5, Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій виконавчими комітетами міських, селищних, сільських Рад депутатів трудящих, затвердженою наказом Міністра юстиції УРСР від 19 січня 1976 року № 1/5, та іншими нормативними актами.

Порядок оформлення права власності на об`єкти нерухомого майна, на які відсутні акти прийняття їх в експлуатацію, наведено в ДБН А.3.1-3-94 "Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів" та в листі Державного комітету України з будівництва та архітектури від 23 березня 1999 року № 12/5-126, в якому, зокрема, роз`яснюється:

- оформлення свідоцтва на право власності на об`єкти, які були закінчені будівництвом після 5 серпня 1992 року і на цей час не прийняті в експлуатацію, проводиться тільки за наявності актів прийняття їх в експлуатацію відповідними комісіями - державними приймальними або державними технічними;

- по об`єктах, що збудовані до 5 серпня 1992 року, тобто до прийняття постанови КМУ від 5 серпня 1992 року № 449, якою встановлено порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, при їх реєстрації для оформлення права власності одним із документів є висновок про технічний стан будинку (будівлі), що складається БТІ.

Виходячи зі змісту наведених нормативних актів, громадяни, які збудували житлові будинки до 5 серпня 1992 року, могли за умови прийняття їх в експлуатацію відповідними комісіями отримати правовстановлюючі документи на будинок, навіть якщо його споруджено самовільно (самочинно) на земельній ділянці, яка перебуває в їх законному користуванні або у приватній власності. За наявності відповідних доказів судами може визнаватися право власності в порядку спадкування на спірні будинки, збудовані до 5 серпня 1992 року, на які спадкодавцем не було отримано правовстановлюючі документи.

Відповідно до Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР реєстрацію будинків із обслуговуючими будівлями і спорудами та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР провадили бюро технічної інвентаризації виконкомів місцевих рад депутатів трудящих. Об`єктами реєстрації були будинки та домоволодіння з окремим порядковим номером на вулиці, провулку, площі. Реєстрації підлягали всі будинки і домоволодіння в межах міст і селищ міського типу Української РСР, що належали місцевим радам депутатів трудящих, державним, кооперативним і громадським установам, підприємствам і організаціям, а також ті будинки і домоволодіння, які належали громадянам на праві особистої власності. Інструкція втратила чинність згідно із наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 13 грудня 1995 року № 56.

На виконання постанови КМУ від 27 лютого 1995 року № 150 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України" були прийняті Правила державної реєстрації об`єктів нерухомого майна, що знаходяться у власності юридичних та фізичних осіб, затверджені наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 13 грудня 1995 року № 56, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19 січня 1996 року за № 31/1056. Правила встановлювали порядок державної реєстрації об`єктів нерухомого майна, що знаходяться у власності юридичних та фізичних осіб. До об`єктів нерухомого майна, що підлягали державній реєстрації, відносяться: жилі будинки (домоволодіння), розташовані на земельній ділянці під окремим порядковим номером на вулиці, площі, провулку; нежилі будинки, дачі, садові будинки, гаражі, будівлі виробничого, господарського, соціально-побутового та іншого призначення, розташовані на окремих земельних ділянках; вбудовані в жилі будинки нежилі приміщення (як частини цього будинку); квартири в багатоквартирних будинках.

Відповідно до п. 4.1 зазначених Правил оформлення права власності на об`єкти нерухомого майна проводилось із видачею свідоцтва про право власності: фізичним особам на новозбудовані, перебудовані або реконструйовані об`єкти нерухомого майна; власникам спільних будівель, які на законних підставах здійснили перебудову, прибудову, внаслідок чого змінились належні їм частки; членам житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу, товариства або об`єднання, які повністю внесли свої пайові внески та в інших випадках. Державні органи приватизації видавали свідоцтва наймачам квартир у державному житловому фонді, які приватизували їх відповідно до Закону України від 19 червня 1992 року № 2482-XII "Про приватизацію державного житлового фонду". Правила втратили чинність на підставі наказу Держархітектури від 9 червня 1998 року № 121.

На виконання постанови КМУ від 18 лютого 1998 року № 192 "Про заходи щодо створення системи реєстрації прав на нерухоме та рухоме майно" прийнято Інструкцію про порядок державної реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб, яка затверджена наказом Держбуду України від 9 червня 1998 року № 121, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26 червня 1998 року за № 399/2839.

Інструкція втратила чинність згідно з наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 15 лютого 2002 року № 36 у зв`язку з прийняттям Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року № 7/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18 лютого 2002 року за № 157/6445.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" систему органів державної реєстрації прав становлять: Міністерство юстиції України; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації прав; органи державної реєстрації прав, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку. Держателем Державного реєстру прав є центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної реєстрації прав.

Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно встановлює, що до 1 січня 2012 року державна реєстрація права власності та права користування (сервітут) на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельних ділянках, права користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; права власності на об`єкти незавершеного будівництва, а також облік безхазяйного нерухомого майна, довірче управління нерухомим майном проводиться реєстраторами БТІ, створеними до набрання чинності Законом України від 11 лютого 2010 року "Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" та інших законодавчих актів України" та підключеними до Реєстру прав власності на нерухоме майно (пункти 1.1, 1.3).

Також, на підставі абз. 2 п. 1 розділу X "Перехідні положення" ЗК рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету КМУ від 26 грудня 1992 року "Про приватизацію земельних ділянок" (втратив чинність на підставі Закону України від 14 вересня 2006 року № 139-V) є підставою для виготовлення та видачі цим громадянам або їх спадкоємцям державних актів на право власності на земельну ділянку за технічною документацією щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку (пункт 1 розділу X доповнено абз. 2 згідно із Законом від 16 вересня 2008 року № 509-VI).

У разі набуття права власності на земельну ділянку з інших підстав, передбачених законодавством України відповідно до ст. 125 ЗК, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (ст. 125 в редакції Закону України від 5 березня 2009 № 1066-VI) або ж державної реєстрації документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку (в редакції ст. 125 ЗК до внесення змін зазначеним Законом).

Оскільки надані свідоцтво про право особистої власності на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_2 , технічний паспорт на вказаний житловий будинок, витяг з ДЗК від 09 листопада 2022 року, свідчать про отримання ОСОБА_3 за життя право особистої власності на нерухоме майно за вказаною адресою, відсутність перенесення відомостей з ДЗК до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно після відповідних змін в законодавстві, відсутність такої реєстрації щодо житлового будинку після 2004 року за ОСОБА_3 , суд приходить до висновку про те, що за життя ОСОБА_3 набув права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами та земельну ділянку, призначену для його обслуговування, однак не зареєстрував його.

При цьому, щодо адреси нерухомого майна, яке за життя набув спадкодавець суд виходить з такого.

Матеріали справи підтверджують, що за адресою: АДРЕСА_2 в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право власності на житловий будинок з погосподарськими будівлями та спорудами, загальною площею 163,9 кв.м., житловою площею 48,3 кв.м. та на земельну ділянку, кадастровий номер 1223285500:03:005:0296 площею 0,15 га за ОСОБА_2 .

Так, порядок зміни адреси об`єкту нерухомого майна здійснюється відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку присвоєння адрес об`єктам будівництва, об`єктам нерухомого майна Затвердженого Постановою КМУ від 07.07.2021 року №690.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», відносини у сфері містобудівної діяльності регулюються Конституцією України, Цивільним, Господарським і Земельним кодексами України, цим Законом, законами України «Про Генеральну схему планування території України», «Про основи містобудування», «Про архітектурну діяльність», «Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду», «Про землеустрій», іншими нормативно - правовими актами.

Частинами 1-3 ст. 26-3 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що адресою об`єкта нерухомого майна є унікальна структурована сукупність реквізитів, що використовуються для ідентифікації об`єкта та визначення місця його розташування на місцевості. Порядок присвоєння адрес об`єктів нерухомого майна затверджується Кабінетом Міністрів України. Порядок не може передбачати обов`язок фізичних та юридичних осіб щодо отримання будь-яких дозволів, погоджень або інших документів дозвільного характеру, а також повноважень державних органів, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, підприємств, установ, організацій, утворених такими органами, видавати зазначені документи. Адреса присвоюється об`єктам будівництва, будинкам, будівлям, спорудам, квартирам, гаражним боксам, машиномісцям, іншим житловим та нежитловим приміщенням, які є самостійними об`єктами нерухомого майна.

Постановою Кабінету Міністрів України №690 від 07.07.2021 року затверджено Порядок присвоєння адрес об`єктам будівництва, об`єктам нерухомого майна, відповідно до п. 52 якого визначено, що у разі виявлення дублювання номерів об`єктів нерухомого майна, один чи більше з яких не є об`єктами державної чи комунальної власності та не підпадають під випадки, зазначені у пункті 50 цього Порядку, зміна, коригування адреси здійснюються на підставі рішення суду.

За п. 50 Порядку, упорядкування нумерації об`єктів нерухомого майна здійснюється: у випадку виявлення невідповідності адреси фактичному розташуванню об`єкта; у випадку виявлення дублювання адрес існуючих об`єктів державної або комунальної власності; у випадку подвоєння адрес внаслідок об`єднання населених пунктів; у випадках, визначених пунктами 9, 10 та 41 цього Порядку; у випадках, встановлених законодавством та цим Порядком.

Отже, ураховуючи положення п. 52 Порядку присвоєння адрес об`єктам будівництва, об`єктам нерухомого майна, наразі, єдиним органом, уповноваженим на зміну адреси об`єкта нерухомого майна у разі її дублювання є суд.

Статтею 15 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Ураховуючи, що за адресою: АДРЕСА_2 здійснена реєстрація права власності на житловий будинок та земельну ділянку, які належать на праві власності ОСОБА_2 , а також те, що житловий будинок та земельна ділянка, набуті за життя ОСОБА_3 відрізняються за площами, технічними характеристиками, кадастровим номером, убачається існування дублювання номерів об`єкту нерухомого майна, право власності на яке набув ОСОБА_3 , однак не зареєстрував його, а зміна чи корегування існуючої адреси можлива лише на підставі рішення суду, тому суд вважає, що порушене право позивача підлягає захисту шляхом зміни адреси об`єкту нерухомого майна - житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться у АДРЕСА_2 , право власності на який за життя набув ОСОБА_3 , у зв`язку з дублюванням номеру будинку з присвоєнням будинку адреси: АДРЕСА_2 , у зв`язку з дублюванням номеру та ураховуючи відсутність реєстрації нерухомого майна за вказаним номером /а.с.28/.

Крім того, суд ураховує, що проти зміни адреси не заперечує третя особа.

При висновку щодо наявності підстав для задоволення позову в цій частині суд враховує наявність у позивача, як єдиного спадкоємця померлого перешкод, підтверджених відмовою нотаріуса та зумовлених дублюванням адреси майна, внаслідок якого позивач позбавлена можливості належним чином реалізувати своє право на спадкування.

Водночас, суд вважає такими, що не підлягають задоволенню вимоги позивача в частині зміни адреси земельної ділянки, належної померлому, оскільки положеннями Порядку присвоєння адрес об`єктам будівництва, об`єктам нерухомого майна визначено, що цей Порядок визначає процедуру присвоєння, зміни, коригування адрес об`єктів будівництва, будинків, будівель, споруд, окремих частин об`єкта, які є самостійними об`єктами права на нерухоме майно (квартир, гаражних боксів, машиномісць, інших житлових та нежитлових приміщень).

Так, відповідно до ч. 3 ст. 26-3 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», адреса присвоюється об`єктам будівництва, будинкам, будівлям, спорудам, квартирам, гаражним боксам, машиномісцям, іншим житловим та нежитловим приміщенням, які є самостійними об`єктами нерухомого майна. Адреса не присвоюється: 1) тимчасовим спорудам; 2) будівлям та спорудам, що є приналежністю відповідної будівлі або споруди або їх складовою частиною; 3) іншим об`єктам нерухомого майна, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України в Порядку присвоєння адрес об`єктів нерухомого майна (далі - Порядок присвоєння адрес). Порядок присвоєння адрес, визначений цим Законом, не поширюється на земельні ділянки.

Також, відповідно до Додатку до вказаного Порядку присвоєння адрес, до Переліку об`єктів нерухомого майна, яким не присвоюється адреса віднесені земельні ділянки.

Внаслідок викладеного, позовна заява підлягає задоволенню частково.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 76-82, 89, 141, 223, 263-265 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Змінити адресу об`єкту нерухомого майна - житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованого у АДРЕСА_2 , який відповідно до Свідоцтва про право власності на житловий будинок від 03 листопада 1992 року, належав на праві приватної власності ОСОБА_3 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 , з присвоєнням будинку адреси: АДРЕСА_2 .

У решті позову - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 27 квітня 2023 року.

Учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_5 ; зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ;

відповідач - Піщанська сільська рада; ЄДРПОУ 04338836; місцезнаходження за адресою: Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Піщанка, вул. Центральна, 4;

третя особа - ОСОБА_2 ; РНОКПП невідомий; зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 .

Суддя Д. О. Парфьонов