Ухвала

від 28.04.2023 по справі 946/2882/23

ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 946/2882/23

Провадження № 2/946/2307/23

У х в а л а

28 квітня 2023 року суддя Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області Присакар О.Я., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Ізмаїльської міської ради Одеської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - приватний нотаріус Апреленко Рита Іванівна про визначення додаткового строку на прийняття спадщини за заповітом,-

ВСТАНОВИВ:

27.04.2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Ізмаїльської міської ради Одеської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - приватний нотаріус Апреленко Рита Іванівна про визначення додаткового строку на прийняття спадщини за заповітом.

Відповідно ст. 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи. Позовна заява повинна містити:1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав. Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору. У разі пред`явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.

Так позивач зазначає, що після початку бойових дій разом з чоловіком та неповнолітніми дітьми виїхали з постійного місця проживання до АДРЕСА_1 , при цьому в позовній заяві відсутні посилання на докази, що підтверджують вказані обставини.

У справах про визнання права власності у порядку спадкування належним відповідачем є спадкоємець (спадкоємці), який прийняв спадщину, а у випадку їх відсутності, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття належним відповідачем є відповідний орган місцевого самоврядування. На цьому наголосив Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 листопада 2021 року в справі № 759/19779/18 (провадження № 61-4523св21).

Відповідно до частини першої статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» саме територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.

Так, позивачем в якості відповідача зазначено Ізмаїльську міську раду, однак відповідним органом місцевого самоврядування є Саф`янівська сільська рада Ізмаїльського району Одеської області.

Як зазначено в п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.

У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

При цьому позивач в позовній заяві не посилається на належні докази відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину.

На підставі викладеного, суддя дійшов до висновку, що позовна заява подана з порушенням вимог ст. ст. 175, 177 ЦПК України та підлягає залишенню без руху.

Відповідно до вимог ч.ч. 2, 3 ст. 185 ЦПК України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Керуючись ст. 175, 177, 185 ЦПК України, Закон України «Про судовий збір», суддя, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Ізмаїльської міської ради Одеської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - приватний нотаріус Апреленко Рита Іванівна про визначення додаткового строку на прийняття спадщини за заповітом залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків протягом п`яти календарних днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.

Попередити позивача, що відповідно до ч.3 ст.185 ЦПК України в разі невиконання ухвали суду у встановлені строки, позовна заява буде вважатись неподаною та підлягатиме поверненню позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: О.Я.Присакар