Ухвала

від 25.04.2023 по справі 367/2652/23

ІРПІНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 367/2652/23

Провадження №2-з/367/62/2023

УХВАЛА

Іменем України

25 квітня 2023 року суддя Ірпінського міського суду Київської області Кравчук Ю.В., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Накутної С.О. про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу недійсним, скасування рішень про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, припинення права власності та витребування майнових прав, -

ВСТАНОВИВ:

До Ірпінського міського суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу недійсним, скасування рішень про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, припинення права власності та витребування майнових прав.

Позивач просить:

1) визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири за АДРЕСА_1 , який укладено 17.02.2020 між ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) та ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) та посвідчено приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Кінащук В. С. за реєстровим № 375 та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 51163290 від 17.02.2020, прийняте приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Кінащук В. С. про реєстрацію за ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) права власності на квартиру АДРЕСА_2 (р.н.о.н.м.: 1705200332109) з припиненням зареєстрованого речового права;

2) скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 44275396 від 27.11.2018, яке прийнято КП «Реєстрація нерухомості», в особі реєстратора Немченко О. О., про реєстрацію за ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) права власності на квартиру АДРЕСА_2 (р.н.о.н.м.: 1705200332109) та припинити речове право (право власності), яке виникло на підставі цього рішення;

3) витребувати з чужого незаконного володіння майнові права на квартиру АДРЕСА_3 , право власності на яку зареєстровано в реєстрі речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) за 112 (р.н.о.н.м.: 1705200332109 ) за адресою: АДРЕСА_4 ;

4) усунути будь-які перешкоди у користуванні:

- земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_5 , площею 0,1009 га за кадастровим номером 3210900000:01:045:0016;

- земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_5 , площею 0, 0624 га за кадастровим номером 3210900000:01:045:0119;

- об`єктом незавершеного будівництва за адресою: АДРЕСА_4 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 458585932109), що розташований на земельних ділянках за кадастровими номерами 3210900000:01:045:0016 та 3210900000:01:045:0119, шляхом їх примусового звільнення.

Одночасно із позовною заявою, представник позивача подала заяву про забезпечення позову, в якій просить накласти арешт на квартиру АДРЕСА_2 (р.н.о.н.м.: 1705200332109), що належить на праві власності ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_4 ) та не застосовувати заходи зустрічного забезпечення.

Обґрунтовуючи необхідність забезпечення позову, представник позивача зазначає, що з урахування того, що позивачем оскаржується договір купівлі-продажу квартири, на підставі якого, на момент подання заяви про забезпечення позову, ОСОБА_2 є титульним власником цієї квартири, подальший продаж спірної квартири призведе до необхідності залучення до участі у справі інших відповідачів та неможливість реалізувати рішення суду про скасування права власності на майно відносно саме відповідачів, які зазначені в позовній заяві. Крім того, подальша зміна власника спірної квартири буде ускладнювати судовий процес з захисту прав та законних інтересів позивача та обґрунтовано прийняте рішення не буде ефективним, адже зміниться власник спірної квартири. З огляду на те, що позивач оскаржує законність набуття права власності на спірну квартиру, необхідно вжити заходів щодо її арешту.

Вимоги щодо вжиття заходів щодо забезпечення позову є: розумними, обґрунтованими і адекватними та спрямованими на забезпечення збалансованості інтересів сторін. Необхідність застосування заходів забезпечення позову обумовлено вірогідністю настання обставин, що можуть перешкодити виконанню в майбутньому судового рішення у разі задоволення позовних вимог. При цьому, як вказує представник, обраний позивачем вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки арештоване майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним.

Відповідно до приписів ч.1 ст.153 ЦПК України, суд розглядає заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, повно, об`єктивно та всебічно дослідивши доводи представника позивача, суд приходить до висновку про те, що заява підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно із ч.3 ст.150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Пунктом першим ч.1 ст.150 ЦПК України передбачено, що позов може забезпечуватися шляхом накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв`язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.

Згідно із п.п. 4, 5, 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Статтею 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Для належної реалізації завдань цивільного судочинства слугує зокрема те, що відповідно до ст.124 Конституції України судові рішення є обов`язковим до виконання на всій території України. Таким чином, порушене, невизнане, оспорюване право особи може бути захищене та відновлене тільки після реального виконання рішення суду, яким спір буде вирішено по суті.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму ВСУ № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»).

У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

При розгляді заяви про забезпечення позову, суд враховує практику Європейського суду з прав людини. Так, згідно п. 43 Рішення по справі «Шмалько проти України» право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на доступ до правосуддя, в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Також, Верховний Суд у постанові від 20 травня 2020 року у справі №640/13156/18 (провадження №61-7314св19) зробив правовий висновок, що обґрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивача у справі в разі невжиття заходів забезпечення позову. Відповідно, звертаючись із заявою про забезпечення позову, особа має довести належність їй таких прав та що невжиття заходів забезпечення позову призведене до утруднення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, при цьому існування загрози порушення прав позивача повинно мати очевидний та об`єктивний характер. Під час оцінки такої співмірності суду необхідно враховувати безпосередній зв`язок заяви про забезпечення позову з предметом позову, співвідношення заявленій вимозі, необхідність вжиття забезпечувальних заходів. При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Разом з тим, суд враховує, що заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників справи.

Із копії інформаційної довідки № 329097005 від 13 квітня 2023 року із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, вбачається, що ОСОБА_1 є власницею незавершеного будівництва за адресою: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 2169438132109.

Відповідно до інформаційної довідки № 329074538 від 13 квітня 2023 року із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, ОСОБА_2 є власницею квартири АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1705200332109.

Дослідивши заяву про забезпечення позову, позовну заяву із доданими до неї матеріалами, суд приходить до висновку про те, що між сторонами дійсно існує спір, і невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду та ефективний захист прав позивача в разі задоволення позову.

Таким чином, вимоги позивача є співмірними із предметом позову, а вид такого забезпечення відповідає позовним вимогам повністю, тому вимоги про забезпечення позову є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню шляхом накладення арешту на квартиру, до набрання рішенням суду законної сили.

При цьому, суд зауважує, що таке забезпечення позову має тимчасовий характер і спрямоване лише на запобігання розпорядженню майном та жодним чином не обмежує власника у праві користування майном.

З урахуванням вищевикладеного, приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів представника позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову у зазначений спосіб, з урахуванням розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв`язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовної вимоги, в тому числі, спроможності заходів, які заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, суд приходить до висновку про задоволення заяви про забезпечення позову.

Відповідно до ч.1 ст.157 ЦПК України, ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 149-153, 260-261 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Накутної С.О. про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу недійсним, скасування рішень про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, припинення права власності та витребування майнових прав - задовольнити.

До набрання рішенням суду законної сили у цивільній справі №367/2652/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу недійсним, скасування рішень про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, припинення права власності та витребування майнових прав, накласти арешт на квартиру АДРЕСА_2 (р.н.о.н.м.: 1705200332109), що належить на праві власності ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_4 ).

Дані стягувача: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 .

Дані боржника: ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_7 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Копію ухвали суду направити до відома сторонам по справі, державному реєстратору до виконання.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів із дня її складення до Київського апеляційного суду.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Ю.В. Кравчук