Постанова

від 26.04.2023 по справі 910/8947/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" квітня 2023 р. Справа№ 910/8947/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шаптали Є.Ю.

суддів: Михальської Ю.Б.

Мальченко А.О.

без повідомлення (виклику) учасників справи

розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр з будівництва та ремонту колії" Акціонерного товариства "Українська залізниця"

на рішення Господарського суду Господарського суду від 28.11.2022 у справі №910/8947/22 (суддя О.А. Грєхова, повний текст рішення складено та підписано 28.11.2022)

за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр з будівництва та ремонту колії" Акціонерного товариства "Українська залізниця"

до Акціонерного товариства "Банк інвестицій та заощаджень"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Аерлайн"

про стягнення грошової суми за Банківською гарантією № 22267/21-ГВ від 18.11.2021 в розмірі 14 499,95 грн.

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі філії «Центр з будівництва та ремонту колії» Акціонерного товариства «Українська залізниця» звернулось до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Акціонерного товариства «Банк інвестицій та заощаджень» про стягнення грошової суми за Банківською гарантією № 22267/21-ГВ від 18.11.2021 в розмірі 14 499,95 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням АТ «Банк інвестицій та заощаджень» умов Банківської гарантії № 22267/21-ГВ від 18.11.2021 в частині виплати позивачу 14 499,95 грн, у зв`язку з неналежним невиконанням Товариством з обмеженою відповідальністю «Аерлайн» зобов`язань за Договором № ЦБРК-21-185 від 22.11.2021.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.11.2022 у задоволенні позову відмовлено повністю. Витрати по сплаті судового збору покладено на позивача.

Суд дійшов висновку про те, що відповідач правомірно відмовив у задоволенні належно пред`явленої вимоги бенефіціара № ЦБРК-08/20 від 14.01.2022, мотивованої порушенням принципалом строків виконання робіт за Договором, порушення яких, як встановлено судом, відсутнє, що підтверджується матеріалами справи, а саме Актом здачі-приймання робіт (надання послуг) № 233 від 31.12.2021 на суму 253 279,00 грн із узгодженням щодо відсутності заперечень по об`єму, якості та строкам виконання робіт (надання послуг).

Не погодившись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, Акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі філії «Центр з будівництва та ремонту колії» Акціонерного товариства «Українська залізниця» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить суд задовольнити позовні вимоги.

Скаржник вважає, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, не встановлено та не досліджено всіх обставин справи, які мають значення для справи, що призвело до передчасних висновків суду та прийняття незаконного рішення.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до твердження щодо порушення принципалом умов договору, оскільки відповідно до Специфікації №1 (Додаток №1 до Договору №ЦБРК-21-185 від 22.11.2021 сторони погодили суму Договору 289 999,00, а в Акті здачі-приймання робіт (надання послуг) №233 від 31.12.2021 загальна вартість виконаних робіт становить 253 179,00 грн, що на переконання позивача свідчить про виконання ремонтних робіт не в повному обсязі.

23.12.2022 безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Центр з будівництва та ремонту колії» Акціонерного товариства «Українська залізниця» на рішення Господарського суду Господарського суду від 28.11.2022 у справі №910/8947/22.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.12.2022 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у наступному складі: головуючий суддя - Шаптала Є. Ю., судді: Тарасенко К.В., Мальченко А.О.

Головуючий суддя Шаптала Є.Ю. перебував у щорічній відпустці з 28.12.2022 по 30.12.2022

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/21/23 від 09.01.2023, у зв`язку з перебуванням судді Тарасенко К.В. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 09.01.2023 матеріали справи, разом з апеляційною скаргою передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Шаптала Є. Ю., судді: Михальська Ю.Б., Мальченко А.О.

На час надходження апеляційної скарги матеріали справи №910/8947/22 на адресу Північного апеляційного господарського суду не надходили, у зв`язку з чим ухвалою від 09.01.2023 відкладено вирішення питання щодо апеляційної скарги Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Центр з будівництва та ремонту колії» Акціонерного товариства «Українська залізниця» на рішення Господарського суду Господарського суду від 28.11.2022 у справі №910/8947/22 до надходження матеріалів справи на адресу Північного апеляційного господарського суду; доручено Господарському суду міста Києва надіслати матеріали справи №910/8947/22 на адресу Північного апеляційного господарського суду.

30.01.2023 до суду апеляційної інстанції надійшли матеріали вказаної справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.02.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Центр з будівництва та ремонту колії» Акціонерного товариства «Українська залізниця» на рішення Господарського суду Господарського суду від 28.11.2022 у справі №910/8947/22, розгляд якої ухвалено здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідач та третя особа своїм процесуальним правом на надання відзиву на апеляційну скаргу не скористались.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі. Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною десятою цієї статті та частиною другою статті 271 цього Кодексу.

Так, згідно з ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ГПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Згідно з ч. 5 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Колегія суддів дійшла висновку про необхідність вийти за межі граничного процесуального строку розгляду даної справи, здійснивши її розгляд у розумний строк, застосувавши ст.ст. 2, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 3 Конституції України та ст.ст. 2, 11 ГПК України.

Суд апеляційної інстанції, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 22 листопада 2021 року між Акціонерним товариством «Українська залізниця» в особі філії «Центр з будівництва та ремонту колії» Акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі - замовник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Аерлайн» (далі - виконавець, третя особа) укладено Договір № ЦБРК-21-185 (далі - Договір), за умовами якого, виконавець зобов`язується своїми силами і засобами надати послуги з ремонту автомобіля Камаз-43101 д.н.з. НОМЕР_1 , а замовник зобов`язується прийняти і оплатити надані послуги в порядку та на умовах, передбачених цим Договором.

Кількість, перелік послуг та їх вартість визначені у Додатках № 1, 2 до цього Договору (п. 1.2 Договору).

Відповідно до п. 2.1 Договору виконавець власними силами та за свій рахунок здійснює закупівлю необхідних для виконання ремонту запчастин, матеріалів, обладнання та комплектуючих, витратних матеріалів, тощо.

Пунктом 2.4 Договору узгоджено, що ремонт повинен забезпечити відновлення першопочаткових якісних характеристик техніки.

Згідно з п. 4.2 Договору вартість послуг складає 289 999,00 грн з ПДВ, згідно Специфікації № 1 (Додаток № 1) та Калькуляції на надання послуг з ремонту техніки (Додаток 2), які є невід`ємною частиною Договору.

У відповідності до п. 4.3 Договору у вартість послуг включається вартість запасних частин (матеріалів, обладнання, тощо) замінених виконавцем, та вартість доставки до місця надання послуг з ремонту та повернення після ремонту на базу замовника.

Термін надання послуг - до 31.12.2021 із правом дострокового виконання (п. 5.1 Договору).

Відповідно до п. 5.2 Договору зобов`язання сторін по Договору вважаються виконаними після підписання сторонами акту здачі-приймання наданих послуг, та повної їх оплати замовником.

Згідно з п. 6.4 Договору оплата здійснюється по факту надання послуг шляхом перерахування виконавцю коштів у термін на 45-тий банківський день після реєстрації податкової накладної, оформленої та зареєстрованої відповідно до вимог чинного законодавства України в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, на підставі наданого виконавцем рахунку. Виконавець надає два оригінали рахунку: один - структурному підрозділу, другий - філії «Центр з будівництва та ремонту колії».

Надання послуг, зазначених в пункті 1.1 Договору, забезпечується виконавцем відповідно обсягів, вимог і порядку проведення ремонту техніки згідно нормативних документів, зазначених в технічних вимогах тендерної документації (п. 7.1 Договору).

За умовами п. 7.2 Договору надання послуг проводиться протягом строку дії Договору тільки на підставі наданої письмової заявки замовника, яка вважається дозволом на надання послуг та є підтвердженням готовності замовника до приймання послуг. Заявка замовником надається не пізніше 10.12.2021.

Відповідно до п. 7.3 Договору зі сторони замовника листи заявки підписуються з урахуванням вимог статуту замовника щонайменше двома уповноваженими особами, з них: директор філії (особа, що виконує обов`язки), заступник директора філії (особа, що виконує обов`язки).

Згідно з п. 7.4 Договору замовник не несе відповідальності та обов`язку оплатити за надані послуги за заявою, що підписані іншими особами, ніж тими, що визначені у п. 7.3.

Пунктами 7.8-7.11 Договору узгоджено, що запасні частини, які були зняті під час надання послуг з ремонту техніки, виконавець повертає замовнику.

Доставка техніки до місця надання послуг з ремонту та повернення після ремонту здійснюється за рахунок та силами виконавця.

Місце надання послуг - за місцем розташування ремонтної бази виконавця за адресою: 71600, Запорізька обл., м. Василівка, вул. Богдана Хмельницького, буд. 3.

Після надання послуг з ремонту техніки, замовник в присутності виконавця на території замовника, виконує випробування.

Згідно з п. 9.1 Договору після завершення ремонту по Договору виконавець надає замовнику акт здачі-приймання наданих послуг.

У відповідності до п. 9.2 Договору замовник у присутності представника виконавця здійснює експлуатаційні випробування та приймання наданих послуг. По результат приймання виконавець складає фактичну калькуляцію на ремонт і підписується акт здачі-приймання наданих послуг, який є основним документом, що підтверджує надані послуги.

Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2021 включно, а в частині розрахунків та гарантійних зобов`язань - до повного виконання їх сторонами (п. 15.1 Договору).

Відповідно до п. 16.1 Договору виконавець до дати укладення Договору зобов`язаний надати забезпечення виконання даного Договору у вигляді банківської гарантії, у розмірі, що становить 5% від вартості даного Договору, а саме: 14 499,95 грн.. Строк дії банківської гарантії забезпечення виконання Договору повинен перевищувати строк дії Договору і діяти не менше ніж до 31.01.2022. У сі витрати, пов`язані з наданням банківської гарантії, здійснюються за рахунок коштів виконавця.

Згідно з п. 16.2 Договору надана виконавцем у якості забезпечення виконання Договору банківська гарантія повинна свідчити про безумовний та безвідкличний обов`язок банківської установи сплатити на користь замовника суму забезпечення у разі невиконання або неналежного виконання виконавцем своїх зобов`язань за Договором, при цьому в гарантії строк розгляду вимоги замовника повинен становити не більше 5-ти банківських днів з дати отримання такої вимоги.

Забезпечення діє до повного виконання Договору в частині надання послуг з ремонту на умовах, викладених в цьому Договорі. Замовник повертає виконавцю забезпечення виконання Договору на його письмову вимогу протягом 5-ти банківських днів після підтвердження повного виконаyyя виконавцем своїх зобов`язань в частині надання послуг з ремонту відповідно до умов Договору (п. 16.5 Договору).

У відповідності до п. 16.6 Договору в разі порушення виконавцем умов цього Договору, а саме невиконання та/або неналежного виконання своїх зобов`язань за Договором, замовник вимагає стягнення забезпечення виконання Договору та має право в односторонньому порядку розірвати даний Договір, письмово повідомивши про це виконавця.

Додатком № 1 до Договору сторонами узгоджено Специфікацію № 1 на суму 289 999,00 грн.

Додатком № 2 до Договору сторонами узгоджено Калькуляцію з ремонту автомобіля Камаз-43101 д.н.з. НОМЕР_1 .

18.11.2021 Акціонерним товариством «Банк інвестицій та заощаджень» (далі - гарант, відповідач) було видано Банківську гарантію №22267/21-ГВ, за якою бенефіціар - Філія «Центр з будівництва та ремонту колії» АТ «Укрзалізниця», принципал - Товариство з обмеженою відповідальністю «Аерлайн», сума гарантії - 14 499,95 грн, строк дії гарантії - по 31.01.2022 включно.

У гарантії вказано, що гарант цією гарантією безвідклично та безумовно зобов`язується сплатити протягом п`яти банківських днів будь-яку суму в межах суми гарантії 14 499,95 грн за першою письмовою вимогою бенефіціара за умови, що в тексті вимоги буде посилання на порушення принципалом будь-яких зобов`язань, передбачених Договором, без необхідності для бенефіціара обґрунтовувати свою вимоги.

Така письмова вимога бенефіціара повинна бути надана гаранту не пізніше 31.01.2022 включно. Письмова вимога бенефіціара про оплату направляється гаранту рекомендованим листом або кур`єрською поштою.

Ця гарантія набуває чинності з моменту підписання її гарантом і діє по 31.01.2022 включно. Будь-яка вимога повинна бути отримана гарантом не пізніше вищевказаної дати, після настання якої, ця гарантія втрачає чинність незалежно від того, чи буде вона повернута для анулювання, чи ні.

На виконання умов Договору, а саме п. 7.2 Договору, позивач надав третій особі Заявку від 10.12.2021 на виконання ремонту техніки, зокрема автомобіля Камаз-43101 д.н.з. НОМЕР_2 вартістю 289 999,00 грн.

Судом перевірено, що за результатами надання послуг, сторонами складено та підписано без заперечень та зауважень по об`єму, якості та строкам виконання робіт (надання послуг) Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 233 від 31.12.2021 на суму 253 279,00 грн, у якому зазначено про ремонт автомобіля Камаз-43101 д.н.з. НОМЕР_2 , за виключенням ремонту гальмівної системи.

14 січня 2022 року позивач звернувся до відповідача із Письмовою вимогою № ЦБРК-08/20 про сплату суми за Банківською гарантією № 22267/21-ГВ від 18.11.2021 в розмірі 14 499,95 грн., в обґрунтування якої зазначив, що станом на день пред`явлення цієї вимоги, виконавцем не було виконано обов`язків щодо ремонту автомобіля відповідно до умов Договору, зокрема порушено п. 5.1 Договору, а саме термін надання послуг.

У відповідь на означену вимогу, відповідач Листом вих. № 05-1/02/519 від 27.01.2022 відмовив позивачу у задоволенні вимоги, з огляду на незгоду принципала щодо вимог бенефіціара та відсутністю порушень умов Договору з боку виконавця, з огляду на надання виконавцем Акту здачі-приймання робіт (наданих послуг) № 233 від 31.12.2021.

16 лютого 2022 року позивач звернувся до гаранта із Письмовою вимогою № ЦБРК-08/92 від 15.02.2022 щодо сплати суми за Банківською гарантією № 22267/21-ГВ від 18.11.2021 в розмірі 14 499,95 грн, в обґрунтування якої зазначив, що доводи гаранта та принципала спростовуються умовами Договору, а саме відповідно до Специфікації № 1, яка є Додатком № 1 до Договору, сторонами узгоджено суму Договору, яка складає 289 999,00 грн., натомість в Акті здачі-приймання робіт (надання послуг) № 233 від 31.12.2021 загальна вартість виконаних робіт становить 253 279,00 грн, що свідчить про виконання ремонтних робіт не в повному обсязі, що суперечить умовам Договору. Крім того, бенефіціар зазначив, що термін надання послуг до 31.12.2021, в свою чергу Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 233 складений 31.12.2021 тобто зі спливом терміну надання послуг до зазначеної в Договорі дати.

Вказана вимога залишена гарантом без відповіді та задоволення.

Звернувшись до суду з даним позовом, позивач стверджує, що Акціонерне товариство «Банк інвестицій та заощаджень» так і не було виконано свої обов`язки як гаранта, та не перераховано на рахунок філії «Центр з будівництва та ремонту колії» Акціонерного товариства «Українська залізниця» суму банківської гаранті в розмірі 14 499,95 грн.

Суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, з чим погоджується колегія суддів, виходячи з наступного.

За змістом ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Слід наголосити, що згідно з договором про надання послуг важливим є не сам результат, а дії, які до нього призвели. З урахуванням наведених особливостей слід зазначити, що стаття 177 Цивільного кодексу України серед переліку об`єктів цивільних прав розглядає послугу як самостійний об`єкт, при цьому її характерною особливістю, на відміну від результатів робіт, є те, що послуга споживається замовником у процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності виконавцем. Тобто, характерною ознакою послуги є відсутність результату майнового характеру, невіддільність від джерела або від одержувача та синхронність надання й одержання послуги.

Згідно зі статтею 200 Господарського кодексу України гарантія є специфічним засобом забезпечення виконання господарських зобов`язань шляхом письмового підтвердження (гарантійного листа) банком, іншою кредитною установою, страховою організацією (банківська гарантія) про задоволення вимог управненої сторони у розмірі повної грошової суми, зазначеної у письмовому підтвердженні, якщо третя особа (зобов`язана сторона) не виконає вказане у ньому певне зобов`язання, або настануть інші умови, передбачені у відповідному підтвердженні. Зобов`язання за банківською гарантією виконується лише на письмову вимогу управненої сторони. Гарант має право висунути управненій стороні лише ті претензії, висунення яких допускається гарантійним листом. Зобов`язана сторона не має права висунути гаранту заперечення, які вона могла б висунути управненій стороні, якщо її договір з гарантом не містить зобов`язання гаранта внести до гарантійного листа застереження щодо висунення таких заперечень. До відносин банківської гарантії в частині, не врегульованій цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 560 Цивільного кодексу України за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов`язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

За положеннями статті 563 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов`язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії. У вимозі до гаранта або у доданих до неї документах кредитор повинен вказати, у чому полягає порушення боржником основного зобов`язання, забезпеченого гарантією.

Статтею 564 Цивільного кодексу України унормовано, що після одержання вимоги кредитора гарант повинен негайно повідомити про це боржника і передати йому копії вимоги разом з доданими до неї документами. Гарант повинен розглянути вимогу кредитора разом з доданими до неї документами в установлений у гарантії строк, а у разі його відсутності - в розумний строк і встановити відповідність вимоги та доданих до неї документів умовам гарантії.

Як було зазначено вище, 18.11.2021 Акціонерним товариством «Банк інвестицій та заощаджень» було видано Банківську гарантію №22267/21-ГВ, за якою гарант безвідклично та безумовно зобов`язався сплатити протягом п`яти банківських днів будь-яку суму в межах суми гарантії 14 499,95 грн за першою письмовою вимогою бенефіціара за умови, що в тексті вимоги буде посилання на порушення принципалом будь-яких зобов`язань, передбачених Договором, без необхідності для бенефіціара обґрунтовувати свою вимоги.

Така письмова вимога бенефіціара повинна бути надана гаранту не пізніше 31.01.2022 включно. Письмова вимога бенефіціара про оплату направляється гаранту рекомендованим листом або кур`єрською поштою.

14 січня 2022 року позивач звернувся до відповідача із Письмовою вимогою № ЦБРК-08/20 про сплату суми за Банківською гарантією № 22267/21-ГВ від 18.11.2021 в розмірі 14 499,95 грн., в обґрунтування якої зазначив, що станом на день пред`явлення цієї вимоги, виконавцем не було виконано обов`язків щодо ремонту автомобіля відповідно до умов Договору, зокрема порушено п. 5.1 Договору, а саме термін надання послуг, у відповідь на яку відповідач Листом вих. № 05-1/02/519 від 27.01.2022 відмовив позивачу у задоволенні вимоги, з огляду на незгоду принципала щодо вимог бенефіціара та відсутністю порушень умов Договору з боку виконавця, з огляду на надання виконавцем Акту здачі-приймання робіт (наданих послуг) № 233 від 31.12.2021.

16 лютого 2022 року позивач звернувся до гаранта із Письмовою вимогою № ЦБРК-08/92 від 15.02.2022 щодо сплати суми за Банківською гарантією № 22267/21-ГВ від 18.11.2021 в розмірі 14 499,95 грн., в обґрунтування якої зазначив, що доводи гаранта та принципала спростовуються умовами Договору, а саме відповідно до Специфікації № 1, яка є Додатком № 1 до Договору, сторонами узгоджено суму Договору, яка складає 289 999,00 грн., натомість в Акті здачі-приймання робіт (надання послуг) № 233 від 31.12.2021 загальна вартість виконаних робіт становить 253 279,00 грн., що свідчить про виконання ремонтних робіт не в повному обсязі, що суперечить умовам Договору. Крім того, бенефіціар зазначив, що термін надання послуг до 31.12.2021, в свою чергу Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 233 складений 31.12.2021 тобто зі спливом терміну надання послуг до зазначеної в Договорі дати.

Гарант має право відмовитися від задоволення вимоги кредитора, якщо вимога або додані до неї документи не відповідають умовам гарантії або якщо вони подані гарантові після закінчення строку дії гарантії (ч.1 ст.565 Цивільного кодексу України).

Пунктом 2 Глави 4 розділу II Положення «Про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах», яке затверджено постановою правління Національного банку України від 15.12.2004 № 639, визначено, що одержана вимога/повідомлення бенефіціара або банку бенефіціара є достатньою умовою для банку-гаранта (резидента) сплатити кошти бенефіціару за гарантією, якщо вимога/повідомлення та документи, обумовлені в гарантії, відповідатимуть умовам, які містяться в наданій гарантії, а також отримані банком-гарантом (резидентом) протягом строку дії гарантії і способом, зазначеним у гарантії.

Судом враховується, що банківська гарантія №22267/21-ГВ від 18.11.2021 набуває чинності з моменту підписання її гарантом і діє по 31.01.2022 включно. Будь-яка вимога повинна бути отримана гарантом не пізніше вищевказаної дати, після настання якої, ця гарантія втрачає чинність незалежно від того, чи буде вона повернута для анулювання, чи ні.

З наведенного вбачається, що повторна вимога бенефіціара № ЦБРК-08/92 від 15.02.2022 надіслана гаранту 16.02.2022, тобто поза строком, встановленим банківською гарантією для пред`явлення вимог, а тому за висновком суду така вимога правомірно залишена гарантом без відповіді.

Відтак, оскільки повторна Вимога надіслана бенефіціаром гаранту поза строком, встановленим банківською гарантією, суд надає оцінку лише Письмовій вимозі № ЦБРК-08/20 від 14.01.2022.

У даному контексті слід наголосити, що умовами банківської гарантії визначено підставою для її виплати порушення принципалом будь-яких зобов`язань, передбачених Договором, проте, саме на бенефіціара покладається обов`язок із наведення підстав для її виплати у пред`явленій вимозі.

З вимоги від 14.01.2022 вбачається, що бенефіціаром визначено підставою для виплати гарантом забезпечення - порушення принципалом п. 5.1 Договору, а саме терміну надання послуг.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За умовами п. 7.2 Договору надання послуг проводиться протягом строку дії Договору тільки на підставі наданої письмової заявки замовника, яка вважається дозволом на надання послуг та є підтвердженням готовності замовника до приймання послуг. Заявка замовником надається не пізніше 10.12.2021.

На виконання умов Договору, а саме п. 7.2 Договору, позивач надав третій особі Заявку від 10.12.2021 на виконання ремонту техніки, зокрема автомобіля Камаз-43101 д.н.з. НОМЕР_2 вартістю 289 999,00 грн.

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до п. 5.2 Договору зобов`язання сторін по Договору вважаються виконаними після підписання сторонами акту здачі-приймання наданих послуг, та повної їх оплати замовником.

Судом перевірено, що за результатами надання послуг сторонами складено та підписано без заперечень та зауважень Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 233 від 31.12.2021 на суму 253 279,00 грн, у якому зазначено про ремонт автомобіля Камаз-43101 д.н.з. НОМЕР_2 , за виключенням ремонту гальмівної системи.

Разом з тим, у вказаному акті зазначено, що замовник претензій по об`єму, якості та строкам виконання робіт (надання послуг) не має.

Пунктом 7.11 Договору узгоджено, що після надання послуг з ремонту техніки, замовник в присутності виконавця на території замовника, виконує випробування.

Згідно з п. 9.1 Договору після завершення ремонту по Договору виконавець надає замовнику акт здачі-приймання наданих послуг.

У відповідності до п. 9.2 Договору замовник у присутності представника виконавця здійснює експлуатаційні випробування та приймання наданих послуг. По результат приймання виконавець складає фактичну калькуляцію на ремонт і підписується акт здачі-приймання наданих послуг, який є основним документом, що підтверджує надані послуги.

Аналізуючи наведене в сукупності, суд приходить до висновку про те, що підписання сторонами Акту здачі-приймання робіт (надання послуг) № 233 від 31.12.2021 на суму 253 279,00 грн із зазначенням замовником про відсутність претензій по об`єму, якості та строкам виконання робіт (надання послуг) свідчить про успішне випробування переданого на ремонт автомобіля Камаз-43101 д.н.з. НОМЕР_2 та досягнення сторонами цілі Договору, визначеної у п. 2.4 Договору.

У п. 5.1 Договору сторонами узгоджено, що термін надання послуг - до 31.12.2021 із правом дострокового виконання (п. 5.1 Договору).

За приписами ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов`язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) ст.610 Цивільного кодексу України кваліфікує як порушення зобов`язання.

Отже, як правильно зазначив суд першої інстанції, з огляду на умови п. 5.1 Договору, дату складання та підписання сторонами Акту здачі-приймання робіт (надання послуг) № 233 від 31.12.2021 на суму 253 279,00 грн, виконавцем було виконано у встановлений Договором строк роботи, а отже доводи позивача про порушення принципалом умов Договору в частині виконання робіт у визначені у п. 5.1 Договору строки, не ґрунтуються на встановлених обставинах справи та суперечить попереднім діям позивача, які виразились у підписанні Акту здачі-приймання робіт (надання послуг) № 233 від 31.12.2021 на суму 253 279,00 грн із узгодженням, щодо відсутності заперечень по об`єму, якості та строкам виконання робіт (надання послуг).

Суд вважає, що встановлені обставини приводять до переконливого висновку про необхідність застосування при розгляді даної справи доктрини venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), яка базується ще на римській максимі - «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці).

Доктрина venire contra factum proprium базується на принципі добросовісності. Наприклад, у статті I.-1:103 Принципів, визначень і модельних правил європейського приватного права вказується, що поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

Відтак, посилання позивача на порушення третьою особою строків виконання робіт за Договором судом відхиляються як безпідставні.

Наведеним також спростовуються доводи позивача, вказані в апеляційній скарзі, про те, що відповідно до Специфікації №1 (Додаток №1 до Договору №ЦБРК-21-185 від 22.11.2021 сторони погодили суму Договору 289 999,00, а в Акті здачі-приймання робіт (надання послуг) №233 від 31.12.2021 загальна вартість виконаних робіт становить 253 179,00 грн, що на переконання позивача свідчить про виконання ремонтних робіт не в повному обсязі - з огляду на те, що Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 233 від 31.12.2021 на суму 253 279,00 грн було підписано сторонами без зауважень.

Таким чином, судова колегія вважає обгрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що оскільки належно пред`явлена є лише вимога бенефіціара № ЦБРК-08/20 від 14.01.2022, надіслана до гаранта 14.01.2022 - тобто у межах строків, встановлених банківською гарантією для пред`явлення вимог, підставою для пред`явлення якої стало за доводами бенефіціара - порушення принципалом строків виконання робіт за Договором, порушення яких, як встановлено судом, відсутнє, що підтверджується матеріалами справи, а саме - Актом здачі-приймання робіт (надання послуг) № 233 від 31.12.2021 на суму 253 279,00 грн із узгодженням щодо відсутності заперечень по об`єму, якості та строкам виконання робіт (надання послуг), відповідач правомірно відмовив у задоволенні пред`явленої бенефіціаром вимоги.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Центр з будівництва та ремонту колії» Акціонерного товариства «Українська залізниця» до Акціонерного товариства «Банк інвестицій та заощаджень» про стягнення грошової суми за Банківською гарантією № 22267/21-ГВ від 18.11.2021 в розмірі 14 499,95 грн.

Судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення повно та всебічно досліджено обставини справи, дано їм належну правову оцінку на підставі наявних у справі доказів у їх сукупності, висновки суду є вмотивованими, а тому доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

За приписами ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Дослідивши вищенаведені обставини, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2022 у справі №910/8947/22.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з ст. 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кузнєцов та інші проти Російської Федерації» зазначено, що одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції.

Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи «Серявін та інші проти України», «Проніна проти України») і з неї випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Так, у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Суд апеляційної інстанції зазначає, що враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 р. N 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів N 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 р. N3477-IV (3477-15) «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України № 4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

За таких обставин, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсним обставинам справи і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2022 у справі №910/8947/22 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.

Колегія суддів зазначає про те, що при апеляційному перегляді не встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права щодо винесення судом першої інстанції рішення.

З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Центр з будівництва та ремонту колії» Акціонерного товариства «Українська залізниця» на рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2022 у справі №910/8947/22 є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв`язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 86, 123, 126, 129, 269, 270, 275, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Центр з будівництва та ремонту колії» Акціонерного товариства «Українська залізниця» на рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2022 у справі №910/8947/22- залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2022 у справі №910/8947/22 - залишити без змін.

3. Судовий збір за подачу апеляційної скарги залишити за скаржником.

4. Матеріали справи № 910/8947/22 повернути до суду першої інстанції.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ГПК України.

Головуючий суддя Є.Ю. Шаптала

Судді Ю.Б. Михальська

А.О. Мальченко