Ухвала

від 13.04.2023 по справі 753/5056/23

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/5056/23

провадження № 2-н/753/282/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" квітня 2023 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Гусак О.С., вивчивши заяву товариства з обмеженою відповідальністю «ХАММІНГ» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості,

в с т а н о в и в:

29 березня 2023 року товариство з обмеженою відповідальністю «ХАММІНГ» звернулося до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послуги кабельного телебачення.

За результатами вивчення заяви встановлені підстави для відмови у видачі судового наказу.

Відповідно до ст. 160 Цивільного процесуального кодексу України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.

Згідно положення п. 3 ч. 1 ст. 161 Цивільного процесуального кодексу України, судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 163 Цивільного процесуального кодексу України, до заяви про видачу судового наказу додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Згідно роз`яснень, наведених у пункті 26 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», відповідно до частини другої статті 9 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» суд перед відкриттям провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. У зв`язку із цим суд повинен перевірити, щоб платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою, що додаються до позовної заяви (заяви, скарги), містили відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір. При цьому, наприклад, платіжне доручення повинно бути підписано відповідальним виконавцем банку і скріплено печаткою установи банку з відміткою про дату надходження та дату виконання платіжного доручення (пункт 2.14 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 (зі змінами).

Відповідні документи подаються до суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, а також платіжне доручення, яке за формою не відповідає наведеним вимогам, не можуть бути належним доказом сплати судового збору.

Відповідно до п. 1 ч. 1 статті 165 Цивільного процесуального кодексу України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушенням вимог статті 163 цього Кодексу.

Як вбачається із квитанції від 26 березня 2023 року, яка надана заявником на підтвердження сплати судового збору за видачу судового наказу, остання не містить відомостей про те, за яку саме заяву сплачується судовий збір.

При цьому інша інформація, яка б надавала можливість ідентифікувати, що саме за подачу заяви про видачу судового наказу, боржником за яким є ОСОБА_1 , заявником сплачено судовий збір, відсутня, а отже суддя дійшов висновку про те, що додана заявником квитанція не є належним доказом сплати судового збору за даною заявою.

Вказаний висновок підтверджено Постановою Київського апеляційного суду від 05 травня 2020 року у аналогічній справі № 755/3288/20 та Постановою Київського апеляційного суду від 06 жовтня 2020 року у справі № 755/3292/20 за заявою КП «Житло-Сервіс» про видачу судового наказу.

Крім того, Київський апеляційний суд у Постанові від 05 травня 2020 року у аналогічній справі № 755/3288/20 зауважив, що: «Аргументи апеляційної скарги про те, що суд перед прийняттям заяви про видачу судового наказу самостійно перевіряє сплату заявником належної суми судового збору, на увагу не заслуговують, оскільки в платіжному дорученні від 11.02.2020 року № 1056 відсутня будь-яка інформація, яка б надавала можливість ідентифікувати, що саме за подачу даної заяви сплачено судовий збір. Та обставина, що приклад заповнення графи «Призначення платежу», розміщений на офіційному сайті суду і за вказаним прикладом заявником зазначено «призначення платежу», на висновок суду першої інстанції не впливає, оскільки заповнення платіжного доручення повинно відбуватись відповідно до роз`яснень Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ, наведених вище та з розумінням того, що подаючи заяву про видачу судового наказу, необхідно зазначати інформацію, яка б ідентифікувала, за що саме сплачено судовий збір, зважаючи і на те, що на офіційному сайті суду, зазначено лише загальний приклад.»

З огляду на відсутність належних доказів сплати заявником судового збору за звернення до суду із заявою про видачу судового наказу, наявні правові підстави для відмови у видачі судового наказу.

Відповідно до ч. 1 ст. 166 ЦПК України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.

Отже, заявник не позбавлений права повторно звернутися із заявою про видачу судового наказу з поданням належного доказу сплати судового збору.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 160, 161, 165, 166, 258-261, 352-354 Цивільного процесуального кодексу України, суддя,

п о с т а н о в и в:

у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ХАММІНГ» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послуги телебачення та радіомовлення - відмовити.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано протягом встановленого законом строку. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання. Учасник справи, якому повна ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя О.С. Гусак