Рішення

від 28.04.2023 по справі 903/201/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28 квітня 2023 року Справа № 903/201/23

Господарський суд Волинської області у складі судді Слободян О.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Іст-Захід-Логістик"

до відповідача: Приватного підприємства "Захід-Цемент"

про стягнення 21450грн. 67коп.

встановив: ТОВ "Іст-Захід-Логістик" (позивач) звернувся до суду з позовом до ПП "Захід-Цемент" (відповідача) про стягнення 21450грн. 67коп., з яких: 12000грн. заборгованості по оплаті транспортно-експедиторських послуг з організації перевезення вантажів, 5524грн. 11коп. пені, 459грн. 12коп. - 3% річних, 3467грн. 44коп. інфляційних втрат. Також просить стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору та 3000 витрат на правову допомогу.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань по оплаті наданих позивачем транспортно-експедиторських послуг з організації перевезення вантажів згідно договору №96 від 25.03.2021р. та заявок на перевезення вантажів автомобільним транспортом №89 від 20.09.2021р. та №90 від 27.09.2021р.

Ухвалою суду від 27.02.2023 відкрито провадження у справі та постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами; відповідачу встановлено строк до 15 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі, для подання відзиву на позов в порядку ст.ст. 165, 178 ГПК України. Також, відповідачу встановлено строк в 5 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі, для подання заяви з запереченням проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження в порядку ч.4 ст.176 ГПК України.

17.03.2023 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній не погоджується із твердженнями позивача, викладеними в позовній заяві, заперечує обставини, на які посилається позивач та не визнає позовні вимоги. Зазначає, що акти приймання-передачі, на які посилається позивач, не містять обов`язкових реквізитів, необхідних для первинних документів, а саме: одиниць виміру, обсягу господарської операції, підпису особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Долучені позивачем до позовної заяви документи не дають можливість встановити реальний характер наданих послуг, період їх надання, їх об`єм, приналежність послуг до підприємства, а навпаки підтверджують фіктивність актів прийняття-передачі наданих послуг. Також, на думку відповідача, позивачем безпідставно заявлено вимогу про стягнення витрат у розмірі 3000 грн. на правову допомогу, оскільки останнім не надано жодних документів на підтвердження понесення таких витрат.

03.04.2023 від представника позивача надійшла відповідь на відзив. У відповіді позивач вважає доводи відповідача безпідставними, необгрунтованими та такими, що суперечать суті справи. Представник вказує, що згідно з п. 4.7. укладеного між сторонами договору, у разі, якщо акт виконаних робіт не підписаний і не заперечений Замовником у зазначений цим пунктом термін, він вважається прийнятим Замовником без змін і рахунок підлягає оплаті в повному обсязі. Відповідач акти виконаних робіт не підтвердив і не повернув, однак і не заперечив. Таким чином, згідно умов п. 4.7. договору, акти вважаються прийнятими відповідачем без змін, а рахунки підлягають оплаті у повному обсязі. Щодо відшкодування витрат на правову допомогу посилається на договір про надання юридичних послуг №57 від 01.09.2021 та просить суд стягнути суму позову, витрати по сплаті судового збору та 3000грн витрат на правову допомогу.

Дослідивши наявні у справі докази, суд встановив наступне.

25.03.2021 між ТОВ "Іст-Захід-Логістик" (Експедитор) та ПП "Захід-Цемент" (Замовник) укладено договір №96 транспортного експедирування.

Відповідно до п.2.1 - 2.3 Договору предметом цього Договору є відносин Сторін, які виникають при перевезенні та транспортно-експедиторському обслуговуванні вантажів, що надаються Замовником Експедитору для перевезення автомобільним транспортом Перевізника чи залучених ним осіб в міжнародному, міжміському та міському сполученнях. Експедитор зобов`язуються організувати перевезення довіреного йому вантажу в пункт призначення та видачу його особі, уповноваженій отримати вантаж, а Замовник зобов`язується оплатити вартість послуг Експедитора. Заявки, погоджені Сторонами, регулюють відносини Сторін щодо кожного окремого перевезення. У Заявках також можуть відображатися й інші істотні умови Договору транспортного експедирування, які не були обумовлені Сторонами в момент підписання Договору (додаток 1).

Сторони визнають юридичну силу цього Договору, Додатків до нього. Заявок та інших документів за наявності підпису уповноваженої особи, скріпленого відтиском печатки (п.2.5 Договору).

Відповідно до п. 4.2, 4.3 Договору вартість наданих Експедитором транспортно-експедиторських послуг узгоджується Сторонами у Заявках або у Додатку про тарифи. У вартість включаються витрати Експедитора на організацію транспортування вантажу та винагорода Експедитора з урахуванням ПДВ. Платежі та взаємні розрахунки між Сторонами здійснюються на підставі рахунків.

Згідно з п. 4.4. Договору розрахунки за цим Договором здійснюються у безготівковій формі у національній грошовій одиниці України шляхом переказу коштів на поточний рахунок Експедитора впродовж 14-ти календарних днів з дати отримання належним чином оформлених документів (рахунку Експедитора, товарно-транспортної накладної або міжнародної товарно-транспортної накладної, акта виконаних робіт), якщо у Заявці не зазначені інші умови оплати за кожне окреме перевезення.

Згідно з п. 4.7. Договору Замовник зобов`язаний підписати акт виконаних робіт і впродовж 5-ти днів, з дня його отримання, повернути Експедитору один примірник. У разі, якщо акт виконаних робіт не підписаний і не заперечений Замовником у зазначений цим пунктом термін, він вважається прийнятим Замовником без змін і рахунок підлягає оплаті в повному обсязі.

У разі несвоєчасних розрахунків Замовник зобов`язується оплатити Експедитору пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день протермінування платежу. Штрафні санкції за несвоєчасні розрахунки нараховуються з моменту виникнення в Експедитора права для їх нарахування до моменту повного погашення Замовником заборгованості. (п.5.3.7 Договору).

Відповідно до п. 8.1 Договору, він вступає в силу з моменту його підписання і діє до 31.12.2023.

Договір підписаний сторонами та завірений їх печатками.

Згідно Договору-заявки на перевезення вантажів автомобільним транспортом №89 від 20.09.2021 ТОВ «ІСТ-Захід-Логістик» обумовив з ПП «Захід-Цемент» маршрут перевезення: Івано-Франківська обл, Тисменський район, с. Ямниця - м. Луцьк, Волинська область. Найменування, вага вантажу: цемент фасований на піддонах, 22,5т. Дата завантаження: 20.09.2021, дата розвантаження: 21.09.2021. Вартість перевезення 6000грн.

Також, відповідно до Договору-заявки на перевезення вантажів автомобільним транспортом №90 від 27.09.2021 сторони обумовили маршрут перевезення: Івано-Франківська обл, Тисменський район, с. Ямниця - м. Луцьк, Волинська область. Найменування, вага вантажу: цемент фасований на піддонах, 22,5т. Дата завантаження: 27.09.2021, дата розвантаження: 28.09.2021. Вартість перевезення 6000грн.

Для організації перевезення позивачем було підписано та скріплено печатками заявки на перевезення вантажу №7339-21Л від 20.09.2021 з перевізником - ТОВ "Транс-Логістик", водій ОСОБА_1 та №7653-21Л від 27.09.27.09.2021 з перевізником - ПП "Карго Ворлд Транс", водій ОСОБА_2 .

Позивач зазначає, що відповідачу надано експедиторські послуги належним чином, що підтверджується товарно-транспортними накладними №Р91993 від 20.09.2021 та №Р95104 від 27.09.2021. ТТН накладні підписані особою в графі "Прийняв". Крім того, підпис в графі "Прийняв" у ТТН №Р91993 від 20.09.2021 завірений печаткою ПП "Захід-Цемент".

Для оплати наданих послуг 07.10.2021 позивач надіслав відповідачу рахунок №3608-21Л від 21.09.2021 на суму 6000грн, акт №3608-21Л від 21.09.2021 приймання-передачі наданих послуг (виконаних робіт) згідно договору №96 від 25.03.2021 та ТТН №Р91993 від 20.09.2021, що підтверджується реєстром вихідної кореспонденції 375-21І від 07.10.2021 із зазначенням вмісту відправлення, завіреним печаткою Укрпошти.

Також, 19.10.2021 позивач надіслав відповідачу рахунок №3827-21Л від 28.09.2021 на суму 6000грн, акт №3827-21Л від 28.09.2021 приймання-передачі наданих послуг (виконаних робіт) згідно договору №96 від 25.03.2021 та ТТН №Р95104 від 27.09.2021, що підтверджується реєстром вихідної кореспонденції №389-21І від 19.10.2021 із зазначенням вмісту відправлення, завіреним печаткою Укрпошти.

Поштова кореспонденція надсилалась відповідачу на адресу, зазначену у договорі, заявках на перевезення та у ЄДР: вул.Вахтангова, буд.12, м.Луцьк, Волинська обл., 43006.

Враховуючи умови п.4.4 Договору, відповідач повинен був оплатити надані послуги протягом 14 календарних днів з дати отримання оформлених документів.

Проте, відповідач документи на перевезення не отримав, акти приймання-передачі наданих послуг (виконаних робіт) не підписав та не заперечив, отримані послуги по перевезенню не оплатив.

З метою мирного врегулювання спору, 26.10.2021 на адресу відповідача, позивач направив претензійну вимогу №598 від 25.10.2021, про що свідчить реєстр вихідної кореспонденції 400-21І від 26.10.2021 із зазначенням вмісту відправлення, завіреним печаткою Укрпошти.

Крім того, 04.02.2022 позивач надіслав відповідачу претензію №145 від 03.02.2022 з вимогою сплатити заборгованість у розмірі 12000грн та нараховані штрафні санкції, що підтверджується реєстром вихідної кореспонденції 51-22І від 04.02.2022 із зазначенням вмісту відправлення, завіреним печаткою Укрпошти.

12.01.2023 позивач надіслав відповідачу лист №2 від 10.01.2023 про оплату рахунків за надані транспортно-експедиторські послуги з вимогою оплатити заборгованість. До листа були додані рахунки на оплату, акти виконаних робіт та копії ТТН. Факт надіслання вимоги відповідачу підтверджується фіскальним чеком, накладною та описом вкладення до цінного листа від 12.01.2023 з печаткою Укрпошти.

Згідно відстеження даного відправлення із сайту Укрпошти від 23.01.2023, відправлення станом на 14.01.2023 знаходилось у точці видачі/доставки.

У зв`язку з тим, що відповідач знову не отримав надіслану йому кореспонденцію, позивач, 24.01.23 надіслав відправлення ПП "Захід-Цемент" Новою поштою за адресною доставкою. Однак, відправлення також не отримано відповідачем.

Водночас, належним слід вважати надсилання вимоги з дотриманням встановленого договором порядку на адресу отримувача, яка вказана в договорі або додатково повідомлена відповідно до умов договору.

Якщо такий порядок договором не визначений, відповідно до звичаїв ділового обороту належне направлення вимоги може здійснюватися засобами поштового зв`язку чи кур`єрської служби, які дозволяють встановити зміст відправлення та підтвердити його вручення, наприклад, цінним листом з описом вкладеного відповідно до Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270.

Належним дотриманням процедури повідомлення боржника про вимогу стосовно усунення порушення також слід вважати таке повідомлення, що було надіслане належним чином, проте не отримане внаслідок недбалості або ухилення від отримання.

У разі дотримання порядку належного надсилання вимоги про усунення порушення основного зобов`язання діє презумпція належного повідомлення про необхідність усунення порушень основного зобов`язання, яка може бути спростована боржником в загальному порядку. Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 січня 2022 року в справі № 361/3222/19 (провадження № 61-2788св21).

Отже, суд вважає, що позивач виконав свій обов`язок щодо надіслання відповідачу оформлених документів на перевезення для здійснення оплати наданих послуг; відповідач мав можливість отримати документи, однак таким правом не скористався.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

В силу ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ч.ч. 1, 7 ст.193 ГК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Відповідно до ст.599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються ЦК України, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них (ст.908 ЦК України).

Відповідно до ч.1, 2 ст. 306 та ч.1, 2 ст. 307 ГК України перевезенням вантажів визнається господарська діяльність, пов`язана з переміщенням продукції залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами. Суб`єктами відносин перевезення вантажів є перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі. Загальні умови перевезення вантажів, а також особливі умови перевезення окремих видів вантажів визначаються цим Кодексом і виданими відповідно до нього транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов`язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.

Аналогічні приписи містяться в нормах статей 909, 919 Цивільного кодексу України.

Згідно ст.929 ЦК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов`язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов`язання, пов`язані з перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо). Положення цієї глави поширюються також на випадки, коли обов`язки експедитора виконуються перевізником. Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами.

Договір транспортного експедирування укладається у письмовій формі (ч.1 ст.930 ЦК України).

Відповідно до ст. 931 ЦК України, розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ст. 316 ГК України, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Договором транспортного експедирування може бути встановлений обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, укладати від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечувати відправку і одержання вантажу, а також виконання інших зобов`язань, пов`язаних із перевезенням.

Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

Статтею 9 Закону України "Про транспортно-експедиційну діяльність" визначено перелік істотних умов договору транспортного експедирування. Вказаною нормою визначено, що за договором транспортного експедирування експедитор може організувати перевезення за одним товарно-транспортним документом вантажів кількох різних клієнтів, які прямують з одного пункту відправлення та/чи в один пункт призначення, за умови, що експедитор виступає від імені усіх цих клієнтів як вантажовідправник та/чи вантажоодержувач. Платою експедитору вважаються кошти, сплачені клієнтом експедитору за належне виконання договору транспортного експедирування. Перевезення вантажів супроводжується товарно -транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні. Такими документами можуть бути: авіаційна вантажна накладна (Air Waybill); міжнародна автомобільна накладна (CMR); накладна СМГС (накладна УМВС); коносамент (Bill of Lading); накладна ЦІМ (CIM); вантажна відомість (Cargo Manifest); інші документи, визначені законами України.

Факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.

Статтею 12 Закону України "Про транспортно-експедиційну діяльність" встановлено обов`язок клієнта по сплаті експедитору належної плати та відшкодуванню документально підтверджених витрат, понесених експедитором в інтересах клієнта в цілях виконання договору транспортного експедирування.

Відповідно до пункту Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України N 363 від 14.10.97, основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил. Товарно-транспортну накладну суб`єкт господарювання може оформлювати без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім`я, по батькові) Перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які дають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач організував перевезення вантажу згідно оформлених заявок відповідача по визначеному маршруту, що підтверджується товарно-транспортними накладними, підписаними ПП "Захід-Цемент" у графі "Прийняв". Підставою для здійснення розрахунків за надані послуги згідно п.4.4 Договору є отримання відповідачем пакету документів, а саме: рахунку, ТТН, акта виконаних робіт.

Відповідач у відзиві на позовну заяву вказує на непідписання актів приймання-передачі наданих послуг (виконаних робіт) ПП "Захід-Цемент", відсутність у них обов`язкових реквізитів, необхідних для первинних документів, що свідчить про неприйняття послуг відповідачем.

Суд зазначає, що позивач і не стверджує факт підписання актів відповідачем. Дані акти не були отримані відповідачем, не повернуті, а тому не є підписаними.

Акти приймання-передачі наданих послуг (виконаних робіт) містять необхідні реквізити документа, а саме: дата складання, найменування сторін, найменування робіт, маршрут перевезення, вартість наданих послуг, що заперечується відповідачем.

Водночас, згідно умов п. 4.7 Договору у разі, якщо акт виконаних робіт не підписаний і не заперечений Замовником у зазначений цим пунктом термін, він вважається прийнятим Замовником без змін і рахунок підлягає оплаті в повному обсязі.

Крім того, надання послуг відповідачу також підтверджується зареєстрованими ТОВ "ІСТ-Захід-Логістик" податковими накладними №3576 від 21.09.2021 та №3779 від 28.09.2021.

Отже, враховуючи умови Договору, відсутність заперечень відповідача щодо даних актів, акти приймання-передачі наданих послуг (виконаних робіт) вважаються прийнятими ПП "Захід-Цемент" без зауважень, а рахунки на суму 12000грн підлягають оплаті.

На день розгляду спору заборгованість відповідача становить 12000грн., не оплачена відповідачем, підтверджена матеріалами справи та підлягає до стягнення.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ст.ст. 546, 549 ЦК України виконання зобов`язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов`язання.

Частинами 4 та 6 ст. 231 ГК України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов`язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За порушення договірних зобов`язань позивач нарахував відповідачу 5524грн. 11коп. пені згідно п. 5.3.7 Договору, 459грн. 12коп. - 3% річних та 3467грн. 44коп. інфляційних втрат. Водночас, позивачем не надано суду розрахунку нарахованих штрафних санкцій із зазначенням періодів нарахувань.

З матеріалів справи також неможливо встановити, коли саме надійшли листи, надіслані позивачем 07.10.2021 та 19.10.2021 до відділення відповідача, для визначення початку простроченння оплати відповідача. Отже, зазначені позивачем нарахування є необгрунтованими.

А тому, у позові в частині стягнення 5524грн. 11коп. пені, 459грн. 12коп. - 3% річних та 3467грн. 44коп. інфляційних втрат слід відмовити.

Враховуючи зазначене, позов підлягає до заволення частково.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст.73 ГПК України).

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Крім того, представник позивача просив стягнути з відповідача витрати на правову допомогу у розмірі 3000грн.

Відповідно до п.1 ч.3. ст. 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ч. 1-3 ст. 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При цьому ч. 8 ст. 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження зазначених витрат представник позивача надав суду копію договору №57 про надання юридичних послуг від 01.09.2021, укладеного ТОВ "ІСТ-Захід-Логістик" та адвокатом Олійник О.В., ордеру на надання правничої (правової) допомоги від 09.02.2023 та свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю.

Частиною 3 ст. 126 ГПК України передбачено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співрозмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно п.1 Договору про надання юридичних послуг ЗАМОВНИК доручає, а ВИКОНАВЕЦЬ бере на себе зобов`язання надати правову допомогу по стягненню заборгованості з ПП «ЗАХІД-ЦЕМЕНТ» у Господарському суді Волинської області.

ВИКОНАВЕЦЬ бере на себе виконання наступних юридичних послуг: збір доказів; подання адвокатських запитів; ознайомлення з документами; підготовка документів, заяв, клопотань, пояснень; вибір правової позиції; підготовка позовної заяви та подача позовної заяви до суду; ознайомлення з матеріалами справи; представництво інтересів ЗАМОВНИКА у Верховному Суді України, Господарських судах, Апеляційних судах України, Адміністративних судах, загальних судах України, в органах державної влади та управління, правоохоронних органах, усіх підприємствах, установах, організаціях будь-якої форми власності з правами, передбаченими чинним законодавством для позивача, відповідача та третьої особи, в тому числі з правом подання претензії, позовної заяви, апеляційної та касаційної скарги; заяв, клопотань та інших документів, необхідних для захисту інтересів підприємства, а також укладати мирові угоди (п.2.1 Договору).

Пунтом п.4.1 Договору передбачено, що за роботу, виконану ВИКОНАВЦЕМ, ЗАМОВНИК оплачує ВИКОНАВЦЮ кошти у сумі 3000,00 грн згідно акту виконаних робіт та звіту про виконану роботу після вирішення спору по суті у суді першої інстанції, а також сплачує додаткові витрати, пов`язані з представництвом замовника у суді.

Договір укладений на строк до 31.12.2024 та набирає чинності з моменту його підписання (п.5.1 Договору).

Судом встановлено, що представником позивача на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, в порушення п.4.1 Договору про надання юридичних послуг, не надано суду акту виконаних робіт та звіту про виконану роботу.

До позовної заяви був доданий лише договір №57 про надання юридичних послуг від 01.09.2021, який не є ні актом виконаних робіт, ні звітом про виконану роботу. Договір не підтверджує факту виконаних адвокатом робіт з надання правової допомоги.

Крім цього представником позивача не зазначено, що інші докази щодо надання правничої допомоги будуть надані суду після ухвалення судового рішення.

Згідно ч.2, 3 ст.252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Отже, представником позивача не надано суду належних доказів щодо надання правничої допомоги. Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000грн слід покласти на позивача.

Частиною 4 ст. 13 ГПК України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 233, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Захід-Цемент" (43006, Волинська обл, м.Луцьк, вул.Вахтангова, буд.12, код ЄДРПОУ 37645891) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Іст-Захід-Логістик" (81130, Львівська обл, Пустомитівський район, село Сокільники, вул. Елітна, буд. 4, код ЄДРПОУ 35845487) 12000грн. заборгованості, а також 1501грн 49коп витрат по сплаті судового збору.

3. В позові в частині стягнення 5524грн. 11коп. пені, 459грн. 12коп. - 3% річних та 3467грн. 44коп. інфляційних втрат. - відмовити.

Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення.

Повне рішення складено та підписано 01.05.2023.

Суддя О. Г. Слободян