06/5285
КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01033, м.Київ, вул.Жилянська 58-б тел. 284-37-31
Іменем України
П О С Т А Н О В А
29.01.07 р. № 06/5285
Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючий Жук Г. А.
Судді
Фаловська І.М.
Швець В.О
при секретарі судового засідання - Рустам'яні Е.А.
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явились;
від відповідача: Стратілатов К.Г., дов. б/н від 11.12.2006р., представник;
розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства «Хімімпекс»на рішення господарського суду Черкаської області від 25.12.2006р.
у справі № 06/5285 (суддя І.А. Анісімов)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросфера», м.Дніпропетровськ;
до Приватного підприємства «Хімімпекс», м. Черкаси; (ідентифікаційний код 33006952)
про стягнення 42 293,31 грн.
в с т а н о в и в :
Товариство з обмеженою відповідальністю «Агросфера»(далі по тексту-позивач) звернулося до господарського суду Черкаської області із позовною заявою до Приватного підприємства «Хімімпекс»(далі по тексту-відповідач) про стягнення заборгованості по договору купівлі-продажу № 82/5-УО в розмірі 36 330,00 грн. та 5 963,31 грн. –відсотків, разом - 42 293,31 грн. (а.с.2-3).
Рішенням господарського суду Черкаської області від 25.12.2006р., позов задоволено частково, стягнуто з ПП «Хімімпекс»на користь ТОВ «Агросфера»5 963,31 грн. відсотків, а також, 422,93 грн. в повернення витрат на сплату державного мита та 118,00 грн. в повернення витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу. В задоволенні позовних вимог в сумі 36 330,00 грн. припинено провадження по п.1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України за відсутністю предмету спору на час вирішення спору (а.с.55).
Рішення місцевого господарського суду обґрунтовано тим, що відповідно до ст. ст. 509, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та ЦК України та інших актів цивільного законодавства.
Господарський суд Черкаської області посилаючись на ст. ст. 232 ГК України та 625 ЦК України стягнув з відповідача 5 963,31 грн. відсотків в розмірі встановленому договором (40 %) та припинив провадження у справі в частині стягнення основної суми боргу (36 330,00 грн.) на підставі ст. 80 ГПК України, оскільки на час розгляду спору відповідач частково сплатив борг в сумі 20 000 грн., а в частині решти суми боргу, спір врегульовано між сторонами шляхом заліку зустрічних однорідних вимог.
Виходячи зі ст. 33 ГПК України, місцевий господарський суд дійшов до висновку про не доведеність відповідачем обставин на підставі яких він просить стягнути пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, а визнав обґрунтованими позовні вимоги позивача щодо стягнення відсотків в розмірі встановленому відповідно до умов договору.
Не погоджуючись із вказаним рішенням місцевого господарського суду, відповідач, Приватне підприємство «Хімімпекс», подав апеляційну скаргу (вх № 2-04/3/59/126 від 10.01.2007р.), в якій просить скасувати рішення господарського суду Черкаської області від 25.12.2006р. і прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в межах визнаної суми пені –2 614,59 грн., мотивуючи свої вимоги тим, що оскаржуване рішення не відповідає нормам матеріального та процесуального права та не ґрунтується на наявних у справі доказах.
Так, відповідач посилаючись на ст. ст. 320 ГК України, 549 ЦК України зазначає, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, яку учасник господарських відносин має сплатити в разі порушення виконання ним зобов'язань. Зокрема, пеня обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочки.
Скаржник стверджує, що заявлені позивачем до стягнення відсотки у розмірі 40 % річних (п. 5.1 договору) за користування кредитом є пенею за несвоєчасно оплачений товар і стверджує, що санкція, яку передбачили сторони договором є пенею, розмір якої обчислюється, у відповідності до вимог Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня.
Ухвалою від 15.01.2007р. Київського міжобласного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу приватного підприємства «Хімімпекс»прийнято до провадження та призначено розгляд справи у складі колегії суддів: головуючий суддя Жук Г.А., судді –Андрейцева Г.М., Швець В.О.
Розпорядженням заступника Голови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 29.01.2007р. в зв'язку з хворобою судді Андрейцевої Г.М., розгляд справи № 06/5285 призначено здійснити в іншому складі колегії суддів, а саме: головуючий суддя Жук Г.А., судді: Швець В.О., Фаловська І.М.
Під час розгляду апеляційної скарги представник скаржника підтримав вимоги апеляційної скарги.
ТОВ «Агросфера»(позивач у справі) своїх представників в судове засідання не направив, хоча про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи, апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.
Судова колегія Київського міжобласного апеляційного господарського суду, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення і доводи представника скаржника (відповідача у справі), дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права встановила:
19.04.2006р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Агросфера»(продавець) та Приватне підприємство «Хімімпекс»(покупець) уклали договір купівлі-продажу № 82/5-УО (а.с. 9), відповідно до умов якого продавець передає, а покупець приймає у власність мінеральні добрива на загальну суму 38 220,00 грн. (включаючи ПДВ)
Продавець поставив покупцеві товар, що підтверджується видатковою накладною № 1847 від 12.05.2006р. (а.с. 13), а останній в строк до 10.05.2006р. (п. 3.2 договору) зобов'язаний був сплатити вартість поставленого товару.
25.05.2006р. згідно накладної № 262 (а.с.15) відповідач (ПП «Хімімпекс») повернув товариству з обмеженою відповідальністю «Агросфера»частину товару на загальну суму 1 890,00 грн. (включаючи ПДВ), однак, не оплатив вартість прийнятого товару в цілому в строк, обумовлений договором.
Таким чином, на час звернення до суду, сума боргу покупця перед позивачем склала 36 330 грн.
13.10.2006р. відповідно до платіжного доручення № 987 (а.с. 22), відповідач перерахував позивачу 20 000,00 грн. в рахунок погашення заборгованості по договору купівлі-продажу № 82/5-УО.
12.12.2006р. ПП «Хімімпекс»звернулося до позивача із заявою, в порядку ст. ст. 598, 601 ЦК України, про зарахування зустрічних вимог в сумі 36 330 грн., посилаючись на зобов'язання позивача перед відповідачем по договору зберігання від 14.02.2006р. № 82-ОХ-У (а.с.24).
21.12.2006р., сторони уклали угоду про залік зустрічних вимог (а.с. 52), згідно якої сторони припинили взаємні вимоги в сумі 36 657,93 грн. за договорами поставки № 82/3-УО від 18.04.2006р., №82/4-УО від 19.04.2006р., №82/5 –УО від 19.04.2006р. та зберігання №82-ОХ-У від 14.02.2006р., в тому числі зобов'язання ПП «Хімімпекс»перед позивачем по договору № 82/5-УО від 19.04.2006р. в сумі 16 330,00 грн. (що є предметом спору у даній справі).
25.12.2006р. позивач подав заяву про уточнення суми позовних вимог (а.с.51), в якій просить припинити провадження у справі № 06/5285 в частині стягнення суми основного боргу в сумі 36 330,00 грн. та стягнути з відповідача 5 963,31 грн., що становить суму відсотків за користування товарним кредитом, у відповідності до умов п. 5.1 договору та вимог ст. 625 ЦК України.
Матеріали справи містять обґрунтований розрахунок позивача суми відсотків за користування товарним кредитом по договору купівлі-продажу №82/5-УО, який складає 5 963,31 грн.
Скаржник визнає позовні вимоги лише на суму 2 614,59 грн. та вважає, що заявлені позивачем до стягнення відсотки за користування товарним кредитом є пенею за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання по оплаті вартості товару, яка за період з 10.05.2006р. по 06.10.2006р. складає 2 614,59 грн. (а.с.23).
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та пояснення представника скаржника (відповідача у справі), проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом норм матеріального та процесуального права, при винесені оскаржуваного судового рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з таких підстав.
Стаття 694 ЦК України вказує на можливість суб'єктів господарювання укладати договір купівлі-продажу в кредит з відстроченням платежу.
Пунктом 3.2. договору купівлі-продажу № 82/5-УО від 19.04.2006р. визначений граничний строк до якого покупець зобов'язаний сплатити продавцю вартість товару –10 травня 2006року.
Продавець після укладення договору купівлі-продажу від 19.04.2006р. виставив покупцю рахунок № 15623 від 06.05.2006р. в сумі 54 948,00 грн. в тому числі 38 220,00 грн. вартість нітроамофоски (NPK 16:16:16), що є предметом купівлі-продажу за зазначеним договором.
Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін). Однак, на час звернення позивача з позовом заборгованість покупця (відповідача по справі) по оплаті вартості отриманої продукції становила 36 330,00 грн.
Договором сторони передбачили, що у випадку несвоєчасного погашення покупцем заборгованості за товарним кредитом, (п. 5.1 договору)в строк визначений договором з дати виникнення простроченої заборгованості продавець вправі нарахувати відсотки за користування товарним кредитом в сумі 40 % річних.
У відповідності до ст. 232 ГК України відсотки за неправомірне користування чужими коштами стягуються по день сплати суми цих коштів кредитору.
Як свідчить розрахунок позивача, доданий ним до позовної заяви, сума відсотків за період з 10.05.2006р. по 06.10.2006р. (дата звернення з позовом до господарського суду) складає 5 963,31 грн.
Скаржник вважає, що за кожен день прострочення грошового зобов'язання, в силу ст. 549 ЦК України, він має сплатити пеню. Відповідач визначив її розмір в сумі 2 614,59 грн. та стверджує, що в п.3.3 договору передбачено відсотки за користування кредитом в розмірі 0,01 %.
Пункт 3.3 договору, на який посилається скаржник, передбачає обов'язок покупця сплатити продавцю 0,01 % річних за користування товарним кредитом, проте дані відсотки сплачуються за умови відтермінування строку оплати від дати фактичного отримання продукції і саме за час відстрочки платежу наданої покупцю згідно умов договору, однак враховуючи, що покупець отримав продукцію лише 12.05.2006р., при визначенні в договорі строку оплати до 10.05.2006 року, продавець не нараховує відсотки, які визначено даним пунктом договору.
Колегія суддів відхиляє вищезазначені заперечення скаржника, оскільки відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію, зокрема сплатити гроші або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Погоджуючись із висновком суду першої інстанції, щодо задоволення позовних вимог в частині стягнення відсотків в сумі 5 963,31 грн., колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Ст. 627 ЦК України передбачає свободу договору, тобто сторони є вільними в укладені договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог законодавства. Свобода договору означає можливість сторін вільно визначати умови (зміст) договору, який вони укладають.
Стаття 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу , а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором.
Проте, договором сторони встановили відповідальність покупця за несвоєчасне погашення заборгованості за товарним кредитом у розмірі 40 % річних, які нараховуються з дати виникнення простроченої заборгованості і з огляду на вимоги ст. ст. 525, 629 ЦК України дані умови договору є обов'язковими для виконання сторонами.
Таким чином, судова колегія апеляційного господарського суду дійшла до висновку про правомірність заявлених позивачем вимог щодо стягнення 5 963,31 грн. –відсотків за порушення строку оплати продукції отриманої за договором купівлі-продажу № 82/5-УО від 19.04.2006р.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що місцевим господарським судом Черкаської області у повному обсязі досліджено обставини справи та надана їм належна правова оцінка, підстав для зміни чи скасування постанови по даній справі не вбачає.
Керуючись ст. ст. 32, 34, 43, 99, 101, 103, 105, ГПК України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В :
1. Рішення господарського суду Черкаської області по справі № 06/5285 від 25.12.2006р. за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросфера»до Приватного підприємства «Хімімпекс»- залишити без змін, апеляційну скаргу заявника без задоволення.
2. Справу № 06/5285 повернути до господарського суду Черкаської області.
Постанова набирає чинності з дня її прийняття.
Головуючий Жук Г. А.
Судді
Фаловська І.М.
Швець В.О
Суд | Київський міжобласний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 29.01.2007 |
Оприлюднено | 12.11.2007 |
Номер документу | 1105350 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Київський міжобласний апеляційний господарський суд
Жук Г.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні