ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
12.04.2023Справа №910/234/23
За позовомОСОБА_1 до1. Товариства з обмеженою відповідальністю «НПК «Укрінвест» 2. Відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців Печерської районної в місті Києві державної адміністраціїпро визнання припиненими трудових відносин та зобов`язання вчинити дії Суддя Смирнова Ю.М.
Секретар судового засідання Негеля Ю.М.
Представники учасників справи:
від позивачаПилипець А.Ю. від відповідача-1не з`явилися від відповідача-2не з`явилися
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «НПК «Укрінвест» та Відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців Печерської районної в місті Києві державної адміністрації, в якому просить суд:
- визнати припиненими трудові відносини ОСОБА_1 , у зв`язку із звільненням з посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю «НПК «Укрінвест» за власним бажанням з дня прийняття судового рішення у даній справі.
- зобов`язати відділ з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців Печерської районної в місті Києві державної адміністрації внести відповідні зміни до відомостей про керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «НПК «Укрінвест», що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: виключити з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запис про ОСОБА_1 як керівника та підписанта Товариства з обмеженою відповідальністю «НПК «Укрінвест».
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем-1 не було виконано вимоги трудового законодавства та не здійснено дій, спрямованих на вирішення питання про звільнення позивача з посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю «НПК «Укрінвест», чим порушуються охоронювані законом права позивача. Крім того позивач зазначає, що звільнення директора із займаної посади має супроводжуватися його виключенням з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.01.2023 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №910/234/23; справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання у справі призначено на 15.02.2023; встановлено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали.
Відповідачу-2 ухвала про відкриття провадження у даній справі була вручена 31.01.2023, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0105493538183.
08.02.2023 від відповідача-2 надійшли пояснення по суті позову. У цих поясненнях відповідачем-2 заявлено клопотання про розгляд справи без участі його представника.
У підготовчому засіданні 15.02.2023 суд задовольнив клопотання відповідача-2 про розгляд справи без участі його представника та оголосив перерву у підготовчому засіданні до 06.03.2023.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.02.2023 повідомлено відповідачів про оголошення перерви у підготовчому засіданні.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.03.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 12.04.2023.
07.03.2023 від позивача надійшли додаткові пояснення.
У судове засідання, призначене на 12.04.2023, представник позивача з`явився, позов підтримав.
Відповідачі представників у судове засідання не направили.
Відповідач-1 відзив на позов не надав, про причини неявки представників суд не повідомив.
Суд зазначає, у відповідності до ч. 5 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.
Відповідно до ч. 11 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
З метою повідомлення відповідача-1 про розгляд справи №910/234/23 ухвали суду у даній справі були направлені судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача-1, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Однак відповідні поштові відправлення повернулися із довідкою поштової установи про відсутність адресата за вказаною адресою.
Іншої адреси відповідача суду повідомлено не було.
Таким чином, з огляду на положення ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, відповідача-1 було належним чином повідомлено про розгляд справи №910/234/23.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У судовому засіданні 12.04.2023 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва
ВСТАНОВИВ:
06.07.2005 державним реєстратором Печерської районної у місті Києві державної адміністрації було проведено державну реєстрацію юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «НПК «Укрінвест» (надалі - Товариство).
Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань засновниками (учасниками) Товариства є: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .
Керівником (директором) цією юридичної особи є ОСОБА_1 .
21.09.2022 ОСОБА_1 скликав позачергові загальні збори учасників відповідача-1 шляхом направлення на адресу засновників Товариства повідомлення про скликання позачергових загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю «НПК «Укрінвест» 31.10.2022 із порядком денним зборів, зокрема, про звільнення з посади директора Товариства ОСОБА_1 , а також призначення директора відповідача-1.
Разом із повідомленням про скликання загальних зборів на адресу засновників Товариства була направлена заява ОСОБА_1 від 20.09.2022 про звільнення його з посади директора відповідача-1 з 20.09.2022 за власним бажанням.
Однак, скликані позивачем на 31.10.2022 загальні збори учасників Товариства не відбулися у зв`язку з неявкою всіх учасників відповідача-1.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що питання про звільнення директора Товариства може бути вирішено виключно загальними зборами цієї юридичної особи, тоді як ігнорування заяви позивача про звільнення та не прийняття загальними зборами учасників відповідача-1 відповідного рішення порушує трудові права позивача.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до ст. 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Статтею 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
За змістом ст. 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів судом, зокрема, є визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Згідно з ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб`єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб`єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб`єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов`язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.
Так, для того, щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати чітко визначену та дієву можливість оскаржити подію, яка, на її думку, порушує її права й охоронювані законом інтереси.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі №910/7164/19.
Як було зазначено вище, згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань керівником (директором) Товариства є ОСОБА_1 .
Згідно з ч.1 ст. 38 Кодексу законів про працю України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це роботодавця письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до закладу освіти; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім`ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), роботодавець повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.
Частиною 1 ст. 29 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» визначено, що загальні збори учасників є вищим органом товариства.
Пунктом 7.1 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «НПК «Укрінвест» (надалі - Статут) визначено, що вищим органом товариства є збори учасників.
Відповідно до ч. 2 ст. 98 Цивільного кодексу України рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом.
Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 99 Цивільного кодексу України загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад. Виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб. Виконавчий орган, що складається з кількох осіб, приймає рішення у порядку, встановленому абзацом першим частини другої статті 98 цього Кодексу. Повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.
Пунктом 8.5 Статуту визначено, що до виключної компетенції збрів учасників належить, зокрема, обрання та відкликання директора.
Отже, відповідно до трудового законодавства України керівник товариства (директор), як будь-який інший працівник, має право звільнитися за власним бажанням, попередивши власника або уповноважений ним орган про таке звільнення письмово за два тижні.
Разом із тим, особливість звільнення директора полягає в тому, що воно відбувається за рішенням загальних зборів учасників товариства.
Відтак, оскільки питання щодо звільнення директора вирішується тільки за рішенням загальних зборів, позивач як директор Товариства не має самостійних повноважень щодо вирішення питань про своє звільнення з посади директора.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 32 «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» загальні збори учасників скликаються виконавчим органом товариства. Статутом товариства може бути визначений інший орган, уповноважений на скликання загальних зборів учасників. Виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства. Виконавчий орган товариства зобов`язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства.
Пунктом 10.4 Статуту встановлено, що про проведення загальних зборів учасники повідомляються усно чи письмово із зазначенням часу та місця проведення зборів і порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання зборів.
Судом встановлено, що 21.09.2022 ОСОБА_1 , як директор Товариства, скликав позачергові загальні збори учасників відповідача-1 шляхом направлення на адреси його засновників (учасників) повідомлення про скликання позачергових загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю «НПК «Укрінвест» 31.10.2022 об 11:00 за адресою: 01021, вул. Михайла Грушевського, 28/2, н/п №43, м. Київ, із порядком денним зборів, зокрема, про звільнення директора Товариства - ОСОБА_1 .
Крім того, позивач направив учасникам Товариства власноручно підписану заяву про звільнення його з посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю «НПК «Укрінвест» за власним бажанням.
Однак, судом встановлено, що скликані позивачем на загальні збори учасників Товариства не відбулися, у зв`язку з неявкою всіх учасників відповідача-1.
Дані обставини підтверджуються наявною в матеріалах справи копією акту про засвідчення загальних зборів учасників ТОВ «НПК «Укрінвест» такими, що не відбулися.
Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
Конституційний Суд України у рішеннях від 07.07.2004 року № 14-рп/2004, від 16.10.2007 року № 8-рп/2007 та від 29.01.2008 року № 2-рп/2008 зазначив, що визначене статтею 43 Конституції України право на працю розглядає як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом.
Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати, забезпечення кожному без дискримінації вступати у трудові відносини для реалізації своїх здібностей. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей для його реалізації.
Незважаючи на те, що право на працю безумовно є правом, а не обов`язком, для належної реалізації свого права на звільнення за власним бажанням керівник (директор) товариства має не тільки написати заяву про звільнення за власним бажанням на підставі статті 38 КЗпП України та подати/надіслати її всім учасникам товариства, а й за власною ініціативою, як виконавчий орган товариства, скликати загальні збори учасників товариства, на вирішення яких і поставити питання щодо свого звільнення.
Отже, неявка учасників Товариства на загальні збори для розгляду питання щодо звільнення позивача є прямим порушенням гарантованого йому Конституцією України права на працю та на припинення трудових відносин. У даному випадку положення закону щодо письмового попередження учасників (засновників) про бажання звільнитися за власним бажанням з боку засновників фактично нівелюється, а іншого порядку звільнення з ініціативи працівника (директора) чинне законодавство не передбачає, у той час як ст. 43 Конституції України використання примусової праці забороняється.
Разом із тим, у випадку відсутності рішення загальних зборів учасників товариства про звільнення керівника, зокрема через неможливість зібрати кворум для проведення загальних зборів, керівнику із метою захисту своїх прав надано можливість звернутися до суду із вимогою про визнання трудових відносин припиненими.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.12.2019 у справі №758/1861/18.
За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст. 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Суд зазначає, що матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження розгляду по суті уповноваженим на звільнення директора органом Товариства заяви позивача про звільнення з посади директора відповідача-1 за власним бажанням на підставі ч. 1 ст. 38 Кодексу Законів про працю України, а також фактичного звільнення ОСОБА_1 з посади директора Товариства на підставі рішення загальних зборів учасників відповідача-1 у передбачений чинним законодавством України строк і внесення змін до відомостей про наведену юридичну особу про зміну її керівника.
Зважаючи на викладене, а також враховуючи те, що позивач у визначений чинним законодавством України строк повідомив Товариство та його учасників про своє волевиявлення на звільнення з посади директора Товариства за власним бажанням на підставі ч. 1 ст. 38 Кодексу Законів про працю України, однак відповідач-1 (загальні збори його учасників) не вчинив жодних дій на припинення даних трудових відносин, суд дійшов висновку про те, що вимоги ОСОБА_1 в частині визнання припиненими трудових відносин ОСОБА_1 у зв`язку із звільненням з посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю «НПК «Укрінвест» за власним бажанням з дня набрання даним судовим рішенням законної сили є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Що стосується вимог позивача про зобов`язання Відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців Печерської районної в місті Києві державної адміністрації внести зміни до відомостей про керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «НПК «Укрінвест», що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, суд зазначає таке.
У постанові Верховного Суду від 05.02.2020 у справі № 914/393/19 зроблено висновок, що як захист права розуміють державно-примусову діяльність, спрямовану на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначений як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягнути суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
Вирішуючи господарський спір, суд з`ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити (пункт 8.5 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.06.2019 у справі № 910/6642/18).
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців (далі - державна реєстрація) - офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, засвідчення факту наявності відповідного статусу громадського об`єднання, професійної спілки, її організації або об`єднання, політичної партії, організації роботодавців, об`єднань організацій роботодавців та їхньої символіки, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про юридичну особу та фізичну особу - підприємця, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом.
Відповідно до п. 13 ч. 2 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» в Єдиному державному реєстрі, зокрема, містяться відомості про керівника юридичної особи.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», у тому числі щодо зобов`язання вчинення реєстраційних дій.
За змістом п. 3 ч. 5 ст. 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» суб`єкт державної реєстрації не пізніше наступного робочого дня з дати отримання судового рішення, передбаченого пунктом 2 частини першої цієї статті проводить відповідну реєстраційну дію шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру (крім випадків, передбачених пунктами 1 та 2 цієї частини).
Статтею 16 Цивільного кодексу України, положення якої кореспондуються з положеннями ст. 20 Господарського кодексу України, встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Названими нормами матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним.
Отже, для того, щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати чітко визначену та дієву можливість оскаржити подію, яка, на її переконання, порушує її права й охоронювані законом інтереси (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі № 910/7164/19).
За приписами ч. 2 ст. 5 Господарського процесуального кодексу України, у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги) (ст. 173 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Так, у постанові Верховного Суду від 24.12.2019 у справі №758/1861/18 зроблено, серед іншого, висновок про те, що повноваження директора як посадової особи законодавець пов`язує з моментом внесення відповідного запису до ЄДРПОУ.
Таким чином, суд вважає, що процедура звільнення директора із займаної посади внаслідок припинення трудових відносин з товариством має супроводжуватись внесенням відповідного запису (виключення директора), що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Відтак, з огляду на прийняття судом рішення щодо припинення трудових відносин між позивачем та відповідачем-1, суд дійшов висновку про те, що вимога про зобов`язання відповідача-2 внести відповідні зміни до відомостей про керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «НПК «Укрінвест», що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, є належним та ефективним способом захисту прав позивача та забезпечить відновлення його порушених прав, у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.
Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 74, 129, 238-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати припиненими трудові відносини ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) у зв`язку із звільненням з посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю «НПК «Укрінвест» (Україна, 01021, вул.Михайла Грушевського, 28/2, н/п №43, м.Київ, ідентифікаційний код 33599040) за власним бажанням з дня набрання даним судовим рішенням законної сили.
3. Зобов`язати Відділ з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців Печерської районної в місті Києві державної адміністрації (Україна, 01010, місто Київ, вулиця Михайла Омеляновича-Павленка, будинок 15, ідентифікаційний код 37401206) внести зміни до відомостей про керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «НПК «Укрінвест» (Україна, 01021, вул.Михайла Грушевського, 28/2, н/п №43, м.Київ, ідентифікаційний код 33599040), що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: виключити з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запис про Масину Олександра Петровича як керівника і підписанта Товариства з обмеженою відповідальністю «НПК «Укрінвест» (Україна, 01021, вул.Михайла Грушевського, 28/2, н/п №43, м.Київ, ідентифікаційний код 33599040).
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «НПК «Укрінвест» (Україна, 01021, вул.Михайла Грушевського, 28/2, н/п №43, м.Київ, ідентифікаційний код 33599040) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 4962 (чотири тисячі дев`ятсот шістдесят дві) грн 00 коп.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст.ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 01.05.2023
Суддя Ю.М.Смирнова
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 12.04.2023 |
Оприлюднено | 03.05.2023 |
Номер документу | 110535237 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, щодо недоговірних зобов’язань спонукання виконати або припинити певні дії |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Смирнова Ю.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні