Рішення

від 25.04.2023 по справі 910/1657/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

25.04.2023Справа № 910/1657/23Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом приватного підприємства "Укрінженермереж"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Промбуд 100"

про стягнення 1 485 817,94 грн.

При секретарі судового засідання: Габорак О.М.

Представники сторін:

від позивача: не з`явилися;

від відповідача: не з`явилися.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява приватного підприємства "Укрінженермереж" до товариства з обмеженою відповідальністю "Промбуд 100" про стягнення 1 485 817,94 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між сторонами укладено договір поставки №26-01/ЗБ від 26.01.2021 року.

Відповідачем виставлено рахунки на загальну суму 1 627 918,01 грн., які оплачені позивачем.

Відповідачем поставлено товар на суму 225 012,00 грн., тобто загальна вартість недопоставленого товару становить 1 402 906,01 грн.

У зв`язку з чим, позивач просить суд стягнути з відповідача 1 402 906,01 грн. боргу, 82 911,74 грн. інфляційних нарахувань та 22 287,28 грн. судового збору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.02.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 28.02.2023.

Вищезазначена ухвала суду отримана відповідачем 13.02.2023, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за № 01054 93663956.

У підготовче засідання 28.02.2023 не з`явилися позивач та відповідач, про причини неявки не повідомили, хоча про місце, дату та час засідання повідомлені належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.02.2023 відкладено підготовче засідання на 21.03.2023.

16.03.2023 на адресу суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника.

17.03.2023 на електронну адресу суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника.

21.03.2023 на адресу суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника.

У підготовче засідання 21.03.2023 не з`явилися позивач та відповідач, про причини неявки відповідач не повідомив, хоча про місце, дату та час засідання повідомлений належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.03.2023 відкладено підготовче засідання на 04.04.2023.

У підготовче засідання 04.04.2023 не з`явилися позивач та відповідач, про причини неявки відповідач не повідомив, хоча про місце, дату та час засідання повідомлений належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.04.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті за правилами загального позовного провадження на 25.04.2023.

17.04.2023 від позивача до канцелярії суду подано клопотання про відкладення розгляду справи.

В судове засідання 25.04.2023 не з`явилися позивач та відповідач, про причини неявки відповідач не повідомив, хоча про місце, дату та час засідання повідомлений належним чином.

Суд відмовив у задоволенні клопотання позивача про відкладення розгляду справи.

Проте, відповідач не скористався наданим йому законом правом подати письмові заперечення проти позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Позивачем зазначено, що між сторонами 26.01.2021 укладено договір поставки №26-01/3Б.

Так, відповідно до вищезазначеного договору поставки постачальник на умовах цього договору зобов`язується передати у власність, в обумовлені строки покупцеві продукцію у комплекті та кількості згідно специфікації, а покупець зобов`язується приймати і оплачувати вартість вказаного товару (п. 1.1). Одиниці виміру, ціна товару за одиницю, його кількість, асортимент визначаються в специфікаціях, які є невід`ємною частиною договору (п. 1.2 договору). Сторони домовились, що умови даного договору розповсюджується на поставку кожної партії товару. Під партією розуміється асортимент і кількість товару, який вказаний в специфікації, оформленій в порядку виконання цього договору (п.1.3 договору). Постачальник зобов`язаний поставити товар протягом терміну та на умовах, зазначених в специфікації на поставку товару, яка є невід`ємним додатком до цього договору (п.4.2 договору).

Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутня відповідна специфікація на поставку товару, в якій було б погоджено: найменування продукції, її кількість, вартість, строки оплати та поставки.

З матеріалів справи вбачається, що товариством з обмеженою відповідальністю "Промбуд 100" (постачальник) виставлено приватному підприємству "Укрінженермереж" (покупець) рахунки на оплату на загальну суму 1 627 918,01 грн., а саме:

- №12 від 26.01.2022 на суму 657 718,01 грн. (товари: стояки ), договір: № рахунок 12 від 26.01.2022;

- №32 від 09.02.2022 на суму 970 200,00 грн. (товари: стояки), договір: № рахунок 32 від 09.02.2022.

Відповідно до виставлених рахунків позивачем здійснено оплату на загальну суму 1 627 918,01 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, а саме:

- №108 від 28.01.2022 року на суму 99 000,00 грн., з призначенням платежу: «за матеріал (стояки) зг рах № 12 від 26.01.2022р, у т.ч. ПДВ 20% = 16 500,00 грн.»,

- №222 від 28.01.2022 року на суму 99 000,00 грн., з призначенням платежу: «за матеріал (стояки) зг рах № 12 від 26.01.2022р, у т.ч. ПДВ 20% = 16 500,00 грн.»,

- №223 від 28.01.2022 року на суму 99 000,00 грн., з призначенням платежу: «за матеріал (стояки) зг рах № 12 від 26.01.2022р, у т.ч. ПДВ 20% = 16 500,00 грн.»,

- №224 від 28.01.2022 року на суму 99 000,00 грн., з призначенням платежу: «за матеріал (стояки) зг рах № 12 від 26.01.2022р, у т.ч. ПДВ 20% = 16 500,00 грн.»,

- №225 від 28.01.2022 року на суму 99 000,00 грн., з призначенням платежу: «за матеріал (стояки) зг рах № 12 від 26.01.2022р, у т.ч. ПДВ 20% = 16 500,00 грн.»,

- №226 від 28.01.2022 року на суму 99 000,00 грн., з призначенням платежу: «за матеріал (стояки) зг рах № 12 від 26.01.2022р, у т.ч. ПДВ 20% = 16 500,00 грн.»,

- №227 від 28.01.2022 року на суму 63 718,01 грн., з призначенням платежу: «за матеріал (стояки) зг рах № 12 від 26.01.2022р, у т.ч. ПДВ 20% = 10 619,67 грн.»,

- №502 від 15.02.2022 року на суму 970 200,00 грн., з призначенням платежу: «за матеріал (стояки) зг рах № 32 від 09.02.2022р, у т.ч. ПДВ 20% = 161 700 грн.».

16.02.2022 року товариством з обмеженою відповідальністю "Промбуд 100" (постачальник) поставлено приватному підприємству "Укрінженермереж" (покупець) товар (стояки) на загальну суму 225 012,00 грн., що підтверджується видатковою накладною №36 від 16.02.2022.

У вищезазначеній накладній в графі договір зазначено: № рахунок 12 від 26.01.2022.

Таким чином, в наявних в матеріалах справи рахунках на оплату, платіжних дорученням та видатковій накладній відсутні будь-які посилання на договір поставки №26-01/3Б від 26.01.2021.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 ЦК зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пункт 1 ч.2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч.1 статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч.2 статті 205 ЦК України правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Стаття 181 ГК України передбачає загальний порядок укладання господарських договорів. Частина 1 зазначеної статті визначає, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Враховуючи вищезазначене та беручи до уваги те, що у рахунках на оплату та у платіжних дорученням відсутні будь-які посилання на наданий позивачем договір поставки №26-01/3Б від 26.01.2021, суд вважає, що між сторонами було укладено договір поставки у спрощений спосіб (шляхом оплати позивачем виставлених відповідачем рахунків на оплату).

Відповідно до ч.1 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частина 1 статті 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 статті 266 ГК України предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками.

Згідно з ч. 2 статті 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Положеннями ч. 1 статті 656 ЦК України встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

01.08.2022 позивачем на адресу відповідача направлено вимогу в порядку статті 530 ЦК України №01/0822/1 від 01.08.22 в якій зазначено, що відповідно до виставлених відповідачем рахунків приватним підприємством "Укрінженермереж" здійснено оплату в розмірі 1 627 918,01 грн., проте станом на 01.08.2022 товар не поставлений в повному обсязі. Загальна вартість недопоставленого товару становить 1 402 906,01 грн. Керуючись ст.. 530 ЦК України, приватне підприємство "Укрінженермереж" вимагало в семиденний строк від дня пред`явлення вимоги поставити підприємству товар, зазначений у рахунках №12 від 26.01.2022 та №32 від 09.02.2022. У разі не поставлення товару у строк зазначений в абзаці третьому вимоги, приватне підприємство "Укрінженермереж" вимагало семиденний строк після спливу терміну на поставку товару повернути суму коштів у розмірі 1 402 906,01 грн. на рахунок підприємства.

15.08.2022 товариство з обмеженою відповідальністю "Промбуд 100" відповіддю на вимогу про повернення коштів вих.. №64 від 15.08.2022 повідомив позивача про неможливість виконання зобов`язань у зв`язку із військовими агресивними діями російської федерації на території України та з відсутністю реальної можливості поставити замовлений товар чи повернути кошти.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця. Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.

Згідно статті 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

В матеріалах справи відсутні належні докази з поставки товару на суму 1 402 906,01 грн. чи повернення зазначених коштів.

Таким чином, враховуючи вищезазначене та беручи до уваги те, що позивачем здійснено оплату згідно виставлених рахунків, а відповідачем поставлено товар частково, тому позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача коштів в розмірі 1 402 906,01 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача індекс інфляції в розмірі 82 911,74 грн., нарахований за період з вересня по грудень 2022 року включно.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд погоджується з розрахунком інфляційних втрат в розмірі 82 911,74 грн. наданим позивачем і вважає його обґрунтованим, а вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Частинами 3, 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 статті 76 ГПК України).

Відповідно до ч. 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до положень ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 ГПК України.

Згідно зі ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Судовий збір згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ч. 3,4 ст. 13, ч.1 ст. 73, ч.1 ст. 74, ч.1 ст. 77, ст.ст. 79, 129, ч.2 ст. 178, ст..ст. 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Промбуд 100» (04053, м. Київ, вул. Вознесенський узвіз, буд. 14, офіс 16/5, код ЄДРПОУ 42965454) на користь приватного підприємства "Укрінженермереж" (46020, Тернопільська обл., м. Тернопіль, вул. М. Вербицького, будинок 22, приміщення 277, код ЄДРПОУ 34041689) основний борг в розмірі 1 402 906 (один мільйон чотириста дві тисячі дев`ятсот шість) грн. 01 коп., індекс інфляції в розмірі 82 911 (вісімдесят дві тисячі дев`ятсот одинадцять) грн. 74 коп. та судовий збір в розмірі 22 287 (двадцять дві тисячі двісті вісімдесят сім) грн. 28 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата підписання рішення: 01.05.2023 року.

Суддя С. М. Мудрий