Рішення

від 01.05.2023 по справі 910/2991/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

01.05.2023Справа № 910/2991/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукаса А.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бест Лізинг» (вул. Ярославів Вал, буд. 13/2, м. Київ, 01054; ідентифікаційний код 33880354)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Васко Україна» (вул. Академіка Вільямса, буд. 6, корп. Д, кв. 43, м. Київ, 03189; ідентифікаційний код 41587380)

про стягнення 506 799, 78 грн,

без виклику представників учасників справи,

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

1. Стислий виклад позиції Позивача

До Господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Бест Лізинг» (далі за текстом - ТОВ «Бест Лізинг», Позивач, Лізингодавець) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Васко Україна» (далі за текстом - ТОВ «Васко Україна», Відповідач, Лізингоодержувач) про стягнення заборгованості за договором фінансового лізингу № 210426-2/ФЛ-Ю-І від 26.04.2021 (далі за текстом - Договір) в загальному розмірі 506 799, 78 грн, яка складається із суми простроченої заборгованості за лізинговими платежами - 116 271, 36 грн, пені - 15 438, 86 грн, інфляційних втрат - 3 675, 70 грн, процентів річних - 15 438, 86 грн, штрафу - 49 100 грн та неустойки - 306 875 грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що ним належним чином виконано зобов`язання за Договором та передано Відповідачу згідно Акту прийому-передачі майна від 24.05.2021 Предмет лізингу - сільськогосподарська техніка культиватор - підживлювач Blu Jet Landrunner.

Однак, в порушення договірних зобов`язань Відповідач виконує не в повному обсязі зобов`язання щодо сплати лізингових платежів внаслідок чого з 13.08.2022, 01.12.2021 виникла заявлена до стягнення заборгованість.

2. Процесуальні дії у справі

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.03.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.

Суд зазначає, що ухвала від 01.03.2023 направлялася на адресу місцезнаходження Відповідача та яка згідно наявного в матеріалах справи рекомендованого поштового повідомлення про вручення поштового відправлення № 0105493661392 отримана представником останнього 22.03.2023 за довіреністю.

За приписами частини 8 статті 165 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Пунктом 3 резолютивної частини ухвали Господарського суду міста Києва від 01.03.2023 у справі № 910/2991/23 встановлено Відповідачу п`ятнадцятиденний строк на подання відзиву на позовну заяву, однак станом на дату ухвалення даного рішення суду Відповідач правом на подання відзиву не скористався, відзив на позовну заяву не подав.

Таким чином, приймаючи до уваги, що Відповідач повідомлений про відкриття провадження належним чином, а матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи, відповідно до частини 5 статті 252 ГПК України суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої сторони про інше. При розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

26.04.2021 між ТОВ «Бест Лізинг» та ТОВ «Васко Україна» укладено Договір, відповідно до пункту 1.1 якого (в редакції Загальних умов договору, які є додатком до Договору лізингу) Лізингодавець набуває у свою власність і передає на умовах фінансового лізингу у платне володіння та користування Об`єкт лізингу (надалі - «Об`єкт лізингу»), найменування, марка, модель, комплектація, рік випуску, ціна одиниці, кількість, вартість і загальна вартість якого на момент укладення Договору наведені в Додатку «Специфікація» (надалі - «Специфікація»), а Лізингоодержувач зобов`язується прийняти Об`єкт лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах цього Договору. По закінченню строку лізингу, до Лізингоодержувача переходить право власності на Об`єкт лізингу згідно умов цього Договору (за виключенням випадків, передбачених Договором та/або законодавством). Найменування фінансової операції: фінансовий лізинг.

Строк користування Лізингоодержувачем Предметом лізингу складається з періодів (місяців) лізингу зазначених в Додатку «Графік сплати лізингових платежів» до Договору (надалі - «графік») та починається з дати підписання Сторонами Акту приймання-передачі Предмету лізингу, але в будь-якому випадку не може бути менше одного року (пункт 1.2. Договору).

Згідно умов Договору лізингу Предметом лізингу є - сільськогосподарська техніка культиватор - підживлювач Blu Jet Landrunner, загальною вартістю 1 227 500 грн з ПДВ.

Відповідно до положень пункту 2.2 Загальних умов Договору усі платежі за Договором Лізингоодержувач зобов`язаний здійснювати у Число сплати, в національній валюті України (гривні) відповідно до Графіку та Загальних умов, а також інших положень цього Договору та/або чинного законодавства шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Лізингодавця. Лізингові платежі включають: платежі по відшкодуванню (компенсації) частини вартості Предмета лізингу; винагороду (комісію) Лізингодавцю за отриманий у лізинг Предмет лізингу з врахуванням коригування, вказаного в пунктах 2.7-2.9, 3.5 Загальних умов Договору

Лізингоодержувач сплачує лізингові платежі відповідно до пункту 2.1.7, згідно з яким число сплати - це число (порядковий номер дня у відповідному календарному місяці) сплати чергових лізингових платежів кожного календарного місяця, яке визначається згідно п. 2.1.7.1 Загальних умов Договору.

Відповідно до пункту 2.1.7.1 Загальних умов Договору числом сплати є порядковий номер дня у відповідному календарному місяці дати, яка визначається шляхом додавання двадцяти календарних днів до дати підписання Акту (наприклад: дата підписання Сторонами Акту - 25.07.2018. Черговий лізинговий платіж 1-го періоду лізингу сплачується 14.08.2018. Наступні чергові лізингові платежі - кожного 14 числа календарного місяця протягом усього строку лізингу). В разі відсутності такого числа у відповідному календарному місяці (наприклад, якщо числом сплати є 31-ше число, а у календарному місяці 30-ть днів), платіж сплачується в останній робочий день відповідного календарного місяця.

Згідно з пунктом 2.4 Загальних умов Договору, якщо строк сплати будь-якого лізингового платежу припадає на неробочий (вихідний, святковий або ін.) день, то Лізингоодержувач зобов`язаний сплатити такий платіж не пізніше останнього робочого дня, який передує такому вихідному (святковому та ін.) дню.

Відповідно до пункту 2.1.6. Загальних умов Договору акт - це акт приймання-передачі Об`єкту лізингу в лізинг.

Відповідно до пункту 2.1.8. Загальних умов Договору період лізингу - це період строку лізингу, який дорівнює 1 (одному) місяцю. Перший період лізингу починається з дати підписання Акту.

Пунктом 2.7. Загальних умов Договору закріплено, що у випадку прострочення Лізингоодержувачем сплати лізингових платежів, Лізингодавець має право на підставі статті 625 ЦК України нараховувати, а Лізингоодержувач відповідно сплачувати проценти річних в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення від простроченої заборгованості за платежами за кожен день прострочення протягом всього періоду існування простроченої заборгованості.

Згідно пункту 5.2.1. Загальних умов Договору Лізингоодержувач зобов`язаний щомісяця (не пізніше 10 календарних днів з моменту закінчення попереднього місяця) письмово інформувати Лізингодавця про стан та адресу базування Предмета лізингу шляхом направлення Лізингодавцю звіту у формі встановленою Додатком «Довідка» до Договору. В разі настання з Предметом лізингу подій, які мають ознаки страхового випадку, Лізингоодержувач зобов`язаний негайно, але в будь-якому випадку не пізніше 24 годин з моменту настання таких подій, письмово та засобами електронного зв`язку інформувати про це Лізингодавця шляхом направлення йому звіту у формі, встановленій Додатком «Довідка» до Договору.

Пунктом 7.1.1 Загальних умов Договору закріплено обов`язок Лізингоодержувача сплачувати пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ в розмірі яка діяла в період прострочення, від простроченої заборгованості за платежами за кожен день прострочки та відшкодувати всі збитки, завдані цим Лізингодавцеві, понад вказану пеню. Сторони домовились, що нарахування пені за прострочення сплати платежів, передбачених цим Договором та/або чинним законодавством України, припиняється через дванадцять місяців від дня коли сплата мала відбутися.

Відповідно до пункту 7.1.2 Загальних умов Договору Лізингоодержувач та/або інші особи, яким Предмет лізингу може бути надано Лізингоодержувачем у тимчасове користування не повернули Предмет лізингу або повернули його невчасно, зокрема у випадках вилучення Предмета лізингу у відповідності до даного Договору або чинного законодавства України, Лізингоодержувач сплачує на вибір Лізингодавця неустойку (штраф) у розмірі, передбаченому ч. 2 статті 785 ЦК України або лізингоодержувач сплачує лізингодавцю договірну санкцію (неустойку) у розмірі 1 % остаточної загальної вартості об`єкта лізингу за кожен день прострочення повернення Предмета лізингу.

Пунктом 7.1.3 Загальних умов Договору закріплено, що Лізингоодержувач за порушення п. 5.2. Загальних умов Договору сплачує Лізингодавцю договорену санкцію (штраф) у розмірі 1 % остаточної загальної вартості Предмета лізингу, за кожен та будь-який випадок зазначеного порушення. Сторони погодили, що даний штраф є визначеною грошовою сумою, яка не змінюється (після встановлення Остаточної загальної вартості Предмету лізингу) протягом строку дії Договору.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивачем виконано зобов`язання за Договором лізингу та передано Відповідачу Предмет лізингу за Актом від 24.05.2021 прийому-передачі Предмету лізингу в користування за договором № 210426-2/ФЛ-Ю-1 фінансового лізингу від 26.04.2021, який відповідно прийнято Відповідачем, оскільки вказаний акт підписано сторонами, а докази зворотного в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до пункту 2.1.7.1 Загальних умов Договору Лізингоодержувач зобов`язаний сплачувати чергові лізингові платежі 13-го числа кожного місяця в розмірі, визначеному Графіком сплати лізингових платежів тобто: періоди лізингу № 1 - 13.06.2021; № 2 - 13.07.2021, № 3 - 13.08.2021, № 4 - 13.09.2021 і т.д.).

Згідно доводів Позивача, що також не заперечується Відповідачем, останнім не виконано зобов`язання щодо сплати лізингових платежів в загальному розмірі 116 271, 36 грн, а саме в періоди: з 12.08.2022 в розмірі 1 595, 26 грн (15 період лізингу) оскільки 13.08.2022 є вихідних днем; з 13.09.2022 в розмірі 30 835, 42 грн (16 період лізингу); з 13.10.2022 в розмірі 29 469, 85 грн (17 період лізингу); з 11.11.2022 в розмірі 27 971, 53 грн (18 період лізингу) оскільки 12.11.2022 та 13.11.2022 вихідні дні; з 30.11.2022 в розмірі 26 399, 30 грн (19 період лізингу) в розмірі 26 399, 30 грн.

Судом встановлено, що матеріали справи не містять доказів сплати Відповідачем існуючої у нього заборгованості в розмірі 116 271, 36 грн.

Так, Позивачем на адресу Відповідача надіслано повідомлення № 3052 від 23.11.2022 відповідно до пункту 6.6.1. Загальних умов Договору про розірвання Договору у зв`язку з чим Відповідач належним чином повідомлений про відмову від вказаного договору та його розірвання.

Крім того, повідомленням № 3052 від 23.11.2022 Позивач зазначив про необхідність повернути Відповідачу Предмет лізингу у строк до 30.11.2022.

Також згідно доводів Позивача, що не заперечується Відповідачем, останній порушуючи умови Договору жодного разу не здійснив інформування Позивача про стан та адресу базування Предмету лізингу.

Крім того, згідно доводів Позивача та що вбачається з матеріалів справи, станом на день подачі позову Відповідач не повернув Предмет лізингу, а кількість днів прострочення - 57, що відповідно свідчить про порушення Відповідачем господарських зобов`язань передбачених умовами Договору.

Так, враховуючи викладене, Позивачем на існуючу суму заборгованості здійснено нарахування на підставі пункту 7.1.1. Договору пені в розмірі 15 438, 86 грн, на підставі пункту 2.7. Договору та 625 ЦК України процентів річних в розмірі 15 438, 86 грн, інфляційних втрат в розмірі 3 675, 70 грн, на підставі пункту 7.1.3 штраф за неподання звітності в розмірі 1 % від загальної вартості майна в розмірі 49 100 грн, на підставі пункту 7.1.2. Договору неустойку за неповернення Предмету лізингу за 25 днів в розмірі 306 875 грн.

Судом встановлено, що матеріали справи не містять заперечень Відповідача щодо заявлених до стягнення сум та заперечень щодо проведеного розрахунку нарахованих штрафних санкцій, відсотків річних та інфляційних втрат.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА МОТИВИ, З ЯКИХ ВИХОДИТЬ СУД

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є, договори та інші правочини.

Частиною 7 статті 179 Господарського кодексу України (далі за текстом - ГК України) встановлено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно частини 1 статті 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

Положення частини 1 статті 180 ГК України кореспондуються зі статтею 628 ЦК України.

Частинами 1, 3, 5 статті 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень статей 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як вбачається зі змісту статті 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у володіння та користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.

До відносин, пов`язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 762 ЦК України за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Плата за найм (оренду) майна може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за найм (оренду) майна встановлюється договором найму.

Згідно зі статтею 16 Закону України «Про фінансовий лізинг» лізингові платежі, належні до сплати за договором фінансового лізингу, здійснюються в порядку, встановленому договором фінансового лізингу.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частинами 1 та 2 статті 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

Згідно з нормами статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Підсумовуючи викладене вище, враховуючи встановлені судом вище обставини справи, за сукупність наданих доказів, суд дійшов висновку, що Відповідачем порушено умови Договору в частині сплати лізингових платежі, а тому Позивачем правомірно заявлено вимоги щодо стягнення з Відповідача заборгованості в розмірі 116 271, 36 грн.

Що стосується нарахованих Позивачем штрафних санкцій, процентів річних та інфляційних втрат суд зазначає наступне.

Так, відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Частиною 1 статті 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до статті 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями згідно з частиною 1 статті 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Базою для нарахування розміру боргу з урахуванням індексу інфляції є сума основного боргу не обтяжена додатковими нарахуваннями, яка існує на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення - лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, на який розраховуються інфляційні втрати, є період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція).

При цьому, індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.

Додатково суд звертає увагу, що у постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду роз`яснив, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Зазначений спосіб розрахунку склався як усталена судова практика.

З огляду на встановлення судом факту порушення Відповідачем зобов`язань за Договором, умови якого сторонами погоджені під час його підписання, враховуючи відсутність доказів сплати Відповідачем суми простроченої заборгованості за лізинговими платежами, а також доказів повернення Предмету лізингу у визначений строк та неповідомлення Позивача про стан та адресу базування Предмету лізингу, суд дійшов висновку, що Позивачем правомірно здійснено нарахування пені - 15 438, 86 грн, інфляційні втрати - 3 675, 70 грн, проценти річних - 15 438, 86 грн, штраф - 49 100 грн та неустойку - 306 875 грн.

При цьому судом враховано, відсутність заперечень Відповідача щодо заявлених до стягнення сум, а також відсутність доказів належного виконання Відповідачем Договору.

Частинами 1-2 статті 74 ГПК України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до частин 1-3 статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ

Підсумовуючи викладене вище, враховуючи встановлені судом обставини за сукупністю наданих до матеріалів справи доказів, з огляду на відсутність доказів належного виконання Відповідачем умов Договору, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Судові витрати у вигляді витрат щодо сплати судового збору відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на Відповідача.

Kеруючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, 123, 129, статтями 236-238, статтями 240 та 241 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бест Лізинг» - задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Васко Україна» (вул. Академіка Вільямса, буд. 6, корп. Д, кв. 43, м. Київ, 03189; ідентифікаційний код 41587380) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бест Лізинг» (вул. Ярославів Вал, буд. 13/2, м. Київ, 01054; ідентифікаційний код 33880354) суму простроченої заборгованості за лізинговими платежами - 116 271 (сто шістнадцять тисяч двісті сімдесят одна) грн 36 коп, пеню - 15 438 (п`ятнадцять тисяч чотириста сорок вісім) грн 86 коп, інфляційні втрати - 3 675 (три тисячі шістсот сімдесят п`ять) грн 70 коп, процентів річних - 15 438 (п`ятнадцять тисяч чотириста тридцять вісім) грн 86 коп, штраф - 49 100 (сорок дев`ять тисяч сто) грн, неустойку - 306 875 (триста шість тисяч вісімсот сімдесят п`ять) грн. та судовий збір - 7 602 (сім тисяч шістсот дві) грн 00 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення підписано: 01.05.2023

Суддя Антон ПУКАС