Рішення

від 23.03.2023 по справі 911/2832/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" березня 2023 р. м. Київ Справа № 911/2832/22

Суддя Господарського суду Київської області у складі судді Смірнова О.Г., за участю секретаря судового засідання Нечепуренко К.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №911/2832/22

за позовом: Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, буд. 5)

в особі: філії "Вокзальна компанія" акціонерного товариства "Українська залізниця" (01032, м. Київ, пл. Вокзальна, буд. 1)

до відповідача: Комунального підприємства Фастівської міської ради "Фастівська житлово-експлуатаційна контора" (08500, Київська обл., м. Фастів, вул. Нова, буд. 3)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків (02068, м. Київ, вул. Кошиця, буд. 3)

про стягнення 3 749,55 грн.

за участю представників

від позивача: Коваль В.Б., ордер на надання правової допомоги серія СВ №1034738 від 25.01.2023;

від відповідача: Осінська Л.М., довіреність №б/н від 23.01.2023 ;

від третьої особи: Удод І.О., витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 20.07.2022.

СУТЬ СПОРУ

Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі філії "Вокзальна компанія" акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулося до Господарського суду Київської області з позовною заявою за вх. №2467 від 30.12.2022 до Комунального підприємства Фастівської міської ради "Фастівська житлово-експлуатаційна контора" про стягнення збитків у сумі 3749,55 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.12.2022 наведену вище позовну заяву передано для розгляду судді Смірнову О.Г.

Ухвалою суду від 02.01.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження із повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання на 26.01.2023 о 14:30.

09.01.2023 від позивача на електронну адресу суду надійшла заява про залученння в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, яка підписана електронним цифровим підписом.

17.01.2023 від відповідача через систему "Електронний суд" надійшов відзив на позовну заяву.

У відзиві на позовну заяву відповідач проти позовних вимог заперечує, мотивуючи свою позицію наступним:

- права позивача у разі не здійснення відповідачем реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних підлягають захисту шляхом подання до податкового органу, разом з податковою декларацією за відповідний звітний податковий період, заяви зі скаргою на дії відповідача;

- у позовній заяві відсутні докази звернення АТ «Українська залізниця» до податкового органу зі скаргою на дії відповідача у зв`язку із несвоєчасним оформленням та реєстрацією останнім податкових накладних, а також відсутні докази про результати здійснення податковим органом перевірки бездіяльності відповідача, оформлені актом, довідкою або іншим рішенням відповідного контролюючого органу;

- метою договору не є врегулювання порядку оподаткування, а нездійснення реєстрації податкових накладних, відмова контролюючого органу в їх реєстрації не є порушенням з боку відповідача правил здійснення господарської діяльності невиконанням господарського зобов`язання, оскільки обов`язок зі складання та реєстрації податкових декларацій виникає у відповідача саме на підставі податкового законодавства;

- позивачем не доведено наявності усіх елементів складу правопорушення, необхідних для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, зокрема, вини та протиправних дій відповідача у неоформленні та нереєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, а також причинно наслідкового зв`язку між бездіяльністю відповідача у нездійсненні реєстрації податкових накладних та сумую понесених позивачем збитків у розмірі 3749, 55 грн.

24.01.2023 від позивача на електронну адресу суду надійшла відповідь на відзив, яка підписана електронним цифровим підписом.

У відповіді на відзив позивач зазначає наступне:

- Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 03.08.2018 у справі №917/877/17 зазначила що, нормами абзацу 3 пункту 198.6 статті 198, абзацу 2 пункту 201.10 статті 210 ПКУ встановлено причинно-наслідковий зв`язок між фактом реєстрації податкової накладної та виникненням права у платника податку нараховувати певні суми як такі, що відносяться до податкового кредиту;

- відповідачем у відзиві не спростована його протиправна поведінка, не надані суду докази у підтвердження складання ним податкових накладних та надіслання їх для реєстрації;

- протиправна поведінка відповідача також підтверджується листуванням між сторонами;

- подання скарги на бездіяльність відповідача є правом, а не обов`язком позивача;

- чинним законодавством не передбачено, що умовою звернення до суду є подання скарги до контролюючого органу;

- причинно-наслідковий зв`язок між фактом реєстрації податкової накладної та виникненням права у платника податку нараховувати певні суми як такі, що відносяться до податкового кредиту встановлено Податковим кодексом України.

У судовому засіданні 26.01.2023 оголошено перерву до 09.02.2023 о 15:30.

06.02.2023 від відповідача через систему "Електронний суд" надійшли заперечення на відповідь на відзив.

У запереченнях на відповідь на відзив відповідач зазначає таке:

- зобов`язання зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних для включення до податкового кредиту суми ПДВ виникає саме з податкового законодавства, а не з договірних відносин, тому є податковим, а не господарським зобов`язанням;

- в день виникнення податкових зобов`язань продавця податкові накладні були складені та включені до Декларацій з податку на додану вартість, але стосовно реєстрації податкових накладних, позивачу повідомлялося, що у відповідача відсутні кошти на електронному рахунку ПДВ і починаючи з 2018 року та по теперішній час у відповідача відкриті провадження в адміністративних судах з приводу протиправних дій контролюючого органу;

- порушення відповідачем порядку реєстрації податкової накладної в ЄРПН не позбавляє позивача права на включення спірної суми до податкового кредиту, а обумовлює її нарахування необхідністю додавати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на відповідача;

- заява із скаргою на постачальника є підставою для включення сум ПДВ до складу податкового кредиту.

Ухвалою від 09.02.2023 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків та оголошено перерву в судовому засіданні до 02.03.2023 о 15:30.

У судовому засіданні 02.03.2023 судом оголошено перерву до 10.03.2023 о 10:00.

03.03.2023 від третьої особи на адресу суду надійшли письмові пояснення.

У вказаних вище письмових поясненнях третя особа зазначає наступне:

- проведеним аналізом Єдиного реєстру податкових накладних встановлено відсутність виписаних та зареєстрованих податкових накладних КП «Фастівська житлово-експлуатаційна контора» на адресу АТ «Українська залізниця»;

- згідно з даними поданих декларацій з податку на додану вартість за період з жовтня 2019 року по грудень 2020 року АТ «Українська залізниця» в додатках 8 до податкових декларацій з податку на додану вартість не відображено заяву із скаргою на КП «Фастівська житлово-експлуатаційна контора» про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Судове засідання призначене на 10.03.2023 о 10:00 не відбулося, у зв`язку з перебуванням судді Смірнова О.Г. з 07.03.2023 по 10.03.2023 включно на лікарняному.

Ухвалою суду від 13.03.2023 призначено розгляд справи на 23.03.2023 о 17:00.

В судове засідання 23.03.2023 з`явились представники сторін та третьої особи.

Представник позивача в судовому засіданні підтримала позовні вимоги та наполягала на їх задоволенні.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечила та просила суд відмовити у задоволенні позову.

Представник третьої особи в судовому засіданні надав усні пояснення по справі.

З`ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, враховуючи позицію позивача,заперечення відповідача та пояснення третьої особи, суд встановив.

Позов мотивовано тим, що між сторонами 01.03.2019 укладено договір №20 про надання послуг з вивезення побутових відходів, на підставі якого відповідачем позивачу було надано послуги, що підтверджується рахунками №4340 від 15.10.2019, №4941 від 20.11.2019 та №5340 від 06.12.2019 та актами виконаних робіт, а позивачем було сплачено відповідачу вартість таких послуг. Однак, останнім в установлені терміни та в порушення ст. 201 Податкового кодексу України не зареєстровано відповідних податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим спричинено позивачу збитки у вигляді не отриманого податкового кредиту у розмірі 3749, 55 грн.

Так, 01.03.2019 між Комунальним підприємством Фастівської міської ради «Фастівська житлово-експлуатаційна контора» (далі Виконавець, Відповідач) та Акціонерним товариством «Українська залізниця» (далі Замовник, Позивач) було укладено Договір №20 про надання послуг з вивезення побутових відходів (далі Договір).

Відповідно до п. п. 1.1., 1.2 Договору Виконавець зобов?язується згідно з графіком надавати послуги з вивезення побутових відходів, а Замовник зобов?язується своєчасно оплачувати послуги у строки і на умовах, передбачених цим договором (далі - послуги). Вивезення твердих побутових відходів виконується за адресою: м. Фастів, вул. Шевченко,30. У кількості 3 контейнера, 5 разів на тиждень. Згідно контейнерного графіка: понеділок, вівторок, четвер, п?ятниця, субота. Кінцевим одержувачем послуг Замовника є виробничий підрозділ вокзал станції Козятин.

Пунктами 2.1., 2.6. Договору встановлено, що Виконавець надає кінцевому одержувачу послуг Замовника послуги з вивезення твердих побутових відходів. Виконавець вивозить великогабаритні і ремонтні відходи за заявкою кінцевого одержувача послуг Замовника. У заявці зазначаються вид відходів, їх обсяг та місцезнаходження, інша необхідна інформація. За отриманою заявкою, Виконавець розраховує вартість одноразової послуги, складає додаток до Договору та рахунок на оплату Замовнику послуг. Одноразова послуга надається Виконавцем після підписання Сторонами відповідного додатку до даного Договору та здійснення Замовником повної передоплати вартості послуги.

Згідно з п. п. 3.1., 3.2., 3.3. Договору обсяг та вартість надання послуг розраховується Виконавцем на підставі норм та тарифів затверджених органом місцевого самоврядування. На момент укладання Договору вартість послуги по вивезенню ТТВ за контейнерною схемою становить 155 грн. 02 коп. з ПДВ за один м3. При зміні норм та тарифів вартість послуг автоматично змінюється, при цьому обсяг, тариф та вартість послуг зазначаються в рахунку на оплату за надані послуги та вважаються погодженими Сторонами у випадку відсутності письмових заперечень протягом 3-х календарних днів з дати отримання або вчинення стороною дій, що свідчать про його погодження, зокрема здійснення оплати за надані послуги.

Розрахунковим періодом є календарний місяць. Замовник зобов?язаний на умовах попередньої оплати сплачувати послуги Виконавця до 5-го числа поточного місяця у розмірі місячної оплати згідно розрахунку. Плата за надані послуги вноситься на розрахунковий рахунок Виконавця на підставі Договору або рахунка-фактури при оплаті обов`язково вказується індивідуальний податковий номер (п. 4.1. Договору).

Завантаження відходів здійснюється Виконавцем: твердих (ТПВ) - 3 контейнери 5 раз на тиждень. 3к Ч 5p x 0,75м/куб Ч 43т : 10м = 48,375м/куб х 155,02грн. = 7 499,09 грн. в місяць. Загальна сума за виконання послуг з вивозу ТПВ становить 74 990,92 грн. (сімдесят чотири тисячі дев`ятсот дев`яносто грн. 92 коп.), в т.ч. ПІДВ 20% 12498,48 грн. (п. 4.2. Договору).

Відповідно до п. 4.4. Договору виконана послуга щомісячно оформлюється актом здачі-приймання робіт (надання послуг).

Договір діє з 01.03.2019 до 31.12.2019 р. і набирає чинності з дня його підписання Сторонами (п. 10.1. Договору).

З позовної заяви вбачається, що 14.05.2020, відповідно до рішення наглядової ради АТ «Укрзалізниця» від 11.10.2019 (протокол №А-10/16-19 Ком.т.), створена філія «Вокзальна компанія» акціонерного товариства «Українська залізниця» до структури якої увійшов вокзал станції Фастів.

Позивач вказує, що на виконання умов Договору у жовтні-грудні 2019 року Виконавцем були надані Замовнику послуги, на підтвердження чого долучив до матеріалів справи підписані сторонами акти виконаних робіт та наданих послуг:

- акт №4340 від 31.10.2019 виконаних робіт та наданих послуг до рахунку №4340 на загальну суму 7499, 09 грн., в т.ч. ПДВ 1249,85 грн.;

- акт №5340 від 31.12.2019 виконаних робіт та наданих послуг до рахунку №5340 на загальну суму 7499, 09 грн., в т.ч. ПДВ 1249,85 грн.

Також позивач зазначає, що ним було оплачено надані відповідачем послуги у жовтні грудні 2019 року на загальну суму 22497, 27 грн., в т.ч. ПДВ 3749, 55 грн., відповідно до виставлених останнім йому рахунків, копії яких долучено до матеріалів справи, а саме:

- 7499, 09 грн., в т.ч. ПДВ 1249, 85 грн. за рахунком №4340 від 15.10.2019;

- 7499,09 грн., в т.ч. ПДВ 1249, 85 грн. за рахунком №4941 від 20.11.2019;

- 7499, 09 грн., в т. ч. ПДВ 1249, 85 за рахунком №5340 від 06.12.2019.

Листами від 03.02.2020 №01-05/112 ПКВОК, від 02.06.2020 №01-05/174 ПКВОК, від 15.12.2020 №01-05/46 ВКВОК, від 02.03.2021 №01-05/09 ПКВОК, від 01.07.2021 №01-05/16 ВКВОК, від 01.12.2021 №01-05/34 ВКВОК, від 21.12.2021 №1291, від 15.09.2022 №1053 позивач звертався до відповідача з проханням надати письмове пояснення щодо не зареєстрованих податкових накладних в Єдиному державному податковому реєстрі за загальний період з 31.07.2019 по 31.08.2022 та з проханням здійснити відповідну реєстрацію податкових накладних.

В матеріалах справи міститься лист відповідача №01-18/16 від 18.01.2022, яким надано відповідь на лист позивача №1291 від 21.12.2021, з якого вбачається, що у зв`язку з тяжким фінансовим становищем підприємство відповідача немає можливості для поповнення коштів на електронному рахунку, а також має заборгованість по податку на додану вартість, через що відповідач немає можливості реєструвати податкові накладні в єдиному реєстрі.

Позивач зазначає, що не підтвердження отриманих за Договором послуг зареєстрованими податковими накладними в Єдиному реєстрі податкових накладних позбавляє його можливості віднести до складу податкового кредиту сплаченого за Договором податку на додану вартість у розмірі 3749, 55 грн., що завдало йому збитків та стало підставою для звернення позивачем до суду з даним позовом.

Судом дана належна правова оцінка правовідносинам сторін. Так, за своєю правовою природою між сторонами у справі № 911/2832/22 був укладений договір про надання послуг. Відповідно до вимог Господарського кодексу України договір вважається укладеним у випадку досягнення сторонами умов щодо його предмету, строку та ціни. Сторони досягли всіх істотних умов договору, встановили його предмет, ціну, строк дії, порядок розрахунків, а тому в розумінні вимог ст. ст. 638, 639 ЦК України договір вважається укладеним. Укладений договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно зі статтями 173, 174, 175 ГК України (статтями 11, 202, 509 ЦК України) і відповідно до ст. 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Предметом спору в даній справі є вимоги позивача про стягнення з відповідача збитків в розмірі 3749, 55 грн.

В якості підстав поданого позову позивач зазначив п. п. 201.1, 201.4., 201.10 ст. 201 ПК України, ст. 224 ГК України та ст. 22 ЦК України.

Відповідно до пункту 14.1.181 статті 14 ПК України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

За змістом підпункту "а" пункту 198.1 статті 198 ПК України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 ПК України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

За змістом пункту 201.1 статті 201 ПК України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Відповідач у запереченнях на відповідь на відзив вказує, що податкові накладні були ним складені та включені до декларацій з податку на додану вартість, однак, матеріали справи не містять складених відповідачем податкових накладних.

Разом з тим, відповідач самостійно підтверджує, що ним не зареєстровано податкові накладні, у зв`язку із тим, що підприємство відповідача немає можливості для поповнення коштів на його електронному рахунку та у зв`язку із наявною заборгованістю по податку на додану вартість.

В запереченнях на відповідь на відзив відповідач також вказує, що починаючи з 2018 року та по теперішній час у відповідача відкриті провадження в адміністративних судах щодо протиправних дій контролюючого органу, але до матеріалів справи таких доказів долучено не було.

Третя особа в своїх письмових поясненнях зазначила, що за результатами проведеного аналізу Єдиного реєстру податкових накладних, третьою особою встановлено відсутність виписаних та зареєстрованих податкових накладних КП «Фастівська житлово-експлуатаційна контора» на адресу АТ «Українська залізниця».

Відповідно до ч. 1 ст. 75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Враховуючи те, що всіма учасниками справи визнаються обставини відсутності реєстрації відповідачем податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, дані обставини є такими, що не підлягають доказуванню.

У частинах 1-3 ст. 22 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода)(неодержані доходи). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв`язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.

Нормою ч. 2 ст. 224 ГК України визначено, що під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно із ч. 1 ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:

вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною;

неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною;

матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Враховуючи вищевикладені норми чинного законодавства на час стягнення збитків на позивача покладається обов`язок довести суду згідно із ст. 74 ГПК України наступне:

·по-перше, наявність протиправної поведінки (діяльності або бездіяльності учасника господарських відносин) особи, яка завдала збитки;

·по-друге, факт заподіяння йому збитків;

·по-третє, розмір зазначених збитків та докази невиконання зобов`язань;

·по-третє, причинно-наслідковий зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяними збитками.

·по-четверте, вину заподіювача збитків. Відсутність хоча б одного елемента складу правопорушення виключає настання відповідальності у вигляді стягнення збитків.

При цьому, для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 20.12.2010 у справі №06/113-38.

З урахуванням вказаного вище, суд дійшов висновку, що відповідач з порушенням вимог пункту 201.10 статті 201 ПК України не зареєстрував податкові накладні, у зв`язку з чим позивач був позбавлений права включити суму ПДВ до складу податкового кредиту та скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 3749, 55 грн.

Так, в спірних правовідносинах, вина відповідача полягає у порушенні податкових зобов`язань стосовно не реєстрації податкових накладних.

Згідно до ч. 1 ст. 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.

У частині 2 статті 218 ГК України та статті 617 ЦК України визначено, що відсутність у боржника необхідних коштів не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язання.

Таким чином, аргументи відповідача стосовно не реєстрації податкових накладних у зв`язку із відсутністю на його електронному рахунку ПДВ коштів, суд оцінює критично, оскільки обов`язок зараховувати такі кошти на відповідні рахунки покладено саме на відповідача.

В даному випадку, у спірних правовідносинах є прямий причинно-наслідковий зв`язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку зареєструвати податкову накладну та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача, а також, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму, яка фактично є збитками цієї особи, а відтак наявні усі елементи складу господарського правопорушення, що відповідно свідчить про обґрунтованість позовної заяви та наявності підстав для задоволення позову.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.03.2023 у справі №925/556/21, постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.08.2018 у справі №917/877/17, постанові Верховного Суду від 10.01.2022 у справі №910/3338/21, постанові Верховного Суду від 31.01.2023 у справі №904/72/22.

Щодо тверджень відповідача стосовно того, що права позивача підлягають захисту шляхом подання до податкового органу заяви зі скаргою на дії відповідача, суд зазначає наступне.

Положеннями п. 201.10 статті 201 ПК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, не визначено можливості включення покупцем товарів/послуг суми ПДВ до податкового кредиту у разі невиконання продавцем обов`язку зі складення та реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних, при цьому покупець зазначених товарів/послуг має право додати до податкової декларації скаргу на такого продавця, однак подання такої скарги, не є підставою для включення ним сум податку до складу податкового кредиту.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 03.08.2018 у справі №917/877/17.

При цьому, в постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.03.2023 у справі №925/556/21 вказано, що покупець не є стороною публічно-правових відносин між продавцем і контролюючим органом щодо реєстрації податкових накладних. До моменту виникнення права на включення суми ПДВ за операцію з придбання товарів / послуг до складу податкового кредиту взаємодія держави і покупця зводиться лише до можливості покупця подати на продавця скаргу, що в силу пункту 201.10 статті 201 ПК України зумовлює лише обов`язок контролюючого органу провести документальну перевірку продавця, спонукати виконати який покупець не може.

Крім того, у вказаній вище постанові також зазначено, що оскільки саме від продавця, який має законом визначений обов`язок вчинити дії, необхідні для реєстрації податкової накладної в ЄРПН (а також може у необхідних випадках ефективно оскаржити рішення, дії чи бездіяльність контролюючого органу, які перешкодили виконати цей обов`язок), залежить реалізація покупцем означеного вище майнового інтересу, пов`язаного з одержанням права на податковий кредит з ПДВ за наслідками господарської операції, він (продавець) залишається відповідальним перед своїм контрагентом у господарській операції за наслідки невчинення цих дій.

Стосовно позиції відповідача з приводу того, що обов`язок з реєстрації податкових накладних за своєю суттю є податковим, а не господарським зобов`язанням, суд зазначає таке.

Дійсно, суд погоджується з відповідачем, що реєстрація податкових накладних є за своєю суттю податковим зобов`язанням. Проте відсутність реєстрації таких накладних завдала позивачу збитків, а тому спір у даній справі стосується господарських правовідносин.

Судом враховано, позицію Великої Палати Верховного Суду викладену у постанові від 05.06.2019 у справі №908/1568/18, в якій вказано, що обов`язок продавця зареєструвати податкову накладну є обов`язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов`язком перед покупцем, хоча невиконання цього обов`язку може завдати покупцю збитків. Тому позовна вимога покупця про зобов`язання продавця здійснити таку реєстрацію не є способом захисту у господарських правовідносинах, і не підлягає розгляду в суді жодної юрисдикції. Натомість належним способом захисту для позивача може бути звернення до контрагента з позовом про відшкодування збитків, завданих внаслідок порушення контрагентом за договором обов`язку щодо складення та реєстрації податкових накладних (див. постанову Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 серпня 2018 року у справі № 917/877/17).

За приписами статті 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб`єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Одним із способів захисту порушених або оспорюваних прав та охоронюваних законом інтересів згідно зі статтею 20 ГК України і статтею 16 ЦК України може бути відшкодування збитків.

Відповідно до частини 1 статті 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Таким чином, з урахуванням вимог вказаної статті, відшкодування збитків є видом господарських санкцій, під якими розуміються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні наслідки. Одночасно, для учасника господарських відносин, який потерпів від правопорушення, відшкодування збитків є способом захисту його прав та законних інтересів.

Водночас, в матеріалах справи відсутні докази, що підтверджують твердження відповідача стосовно наявності у нього відкритих проваджень в адміністративних судах щодо протиправних дій контролюючого органу.

За таких обставин, позовні вимоги Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Вокзальна компанія" акціонерного товариства "Українська залізниця" до Комунального підприємства Фастівської міської ради "Фастівська житлово-експлуатаційна контора" про стягнення 3 749,55 грн. збитків є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача Комунальне підприємство Фастівської міської ради "Фастівська житлово-експлуатаційна контора".

Керуючись ст. ст. 7, 8, 13, 74, 86, 123, 129, 233, 236, 238, ч. 1 ст. 240 ГШК України, суд

ВИРІШИВ

1. Позовні вимоги Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Вокзальна компанія" акціонерного товариства "Українська залізниця" до Комунального підприємства Фастівської міської ради "Фастівська житлово-експлуатаційна контора" задовольнити.

2. Стягнути з Комунального підприємства Фастівської міської ради "Фастівська житлово-експлуатаційна контора" (08500, Київська обл., м. Фастів, вул. Нова, буд. 3, код ЄДРПОУ 05447958) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, буд. 5, код ЄДРПОУ 40075815 ) в особі філії "Вокзальна компанія" акціонерного товариства "Українська залізниця" (01032, м.Київ, пл. Вокзальна, буд. 1, код ЄДРПОУ 43665271) 3749 (три тисячі сімсот сорок дев?ять) грн. 55 коп. збитків та 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну) грн. 00 коп. витрат зі сплати судового збору, видавши наказ.

Повний текст рішення складено 28.04.2023.

Суддя О.Г. Смірнов

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.