Рішення

від 21.04.2023 по справі 912/203/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25022,

тел. (0522) 32 05 11, факс 24 09 91, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2023 рокуСправа № 912/203/23

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Кабакової В.Г. за участю секретаря Лупенко А.І., розглянув у судовому засіданні справу №912/203/23

за позовом Керівника Кропивницької окружної прокуратури Кіровоградської області, вул. Є. Чикаленка, 11, м. Кропивницький, в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська область), вул. Героїв АТО, 92, м. Кривий Ріг, 50103

до відповідача Приватного підприємства "Крона-В", с. Обознівка, Кропивницький район, Кіровоградська область, 27630

про стягнення 413 758,80 грн

Представники

від прокуратури - прокурор Мороз В.С., посвідчення № 075368 видане 01.03.2023,

від позивача - участі не брали,

від відповідача - адвокат Турчанов О.В., ордер серії ВА №1050414 від 29.03.2023, посвідчення адвоката № 278 видане 07.05.2018.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Керівника Кропивницької окружної прокуратури Кіровоградської області, в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська область) до Приватного підприємства "Крона-В" про стягнення 413 758,80 грн шкоди заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок незаконного видобування корисних копалин.

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначає, що не маючи спеціального дозволу на користування надрами та відповідного права на користування надрами, відповідач здійснював незаконне видобування корисних копалин на земельній ділянці з кадастровим номером 3522585800:02:000:9136 поза межами просторових координат спеціального дозволу № 2758 від 27.08.2002, чим заподіяно збитки державі.

В обґрунтування підстав звернення до суду прокурор вказав, що повноважним органом не здійснено достатніх заходів, що спрямовані на захист державних інтересів щодо стягнення у судовому порядку шкоди заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності.

Ухвалою від 13.02.2023 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі №912/203/23 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначив на 09.03.2023 о 12:00 год та встановив учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.

07.03.2023 засобами електронного зв`язку (з КЕП) позивач подав суду пояснення №6-1094-10 від 06.03.2023, де вказав, що посадові особи Інспекції заходи державного нагляду, у розумінні Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", не здійснювали, а були залучені у кримінальному провадженні в якості спеціалістів. Інспекція підтримує позовні вимоги та просить розглянути справу без участі представника.

В підготовчому засіданні 09.03.2023 суд оголосив перерву до 29.03.2023 о 14:00 год, про що постановив протокольну ухвалу.

23.03.2023 відповідач подав суду пояснення з окремих питань від 22.03.2023.

Ухвалою від 29.03.2023 суд залишив без розгляду пояснення Приватного підприємства "Крона-В" від 22.03.2023, закрив підготовче провадження у справі №912/203/23 та призначив справу до судового розгляду по суті на 10.04.2023 о 15:00 год.

10.04.2023 суд розпочав розгляд справи по суті та оголосив перерву на 21.04.2023 о 13:45 год, про що постановив протокольну ухвалу.

14.04.2023 прокурор подав суду якісні копії матеріалів позову.

Ухвалою від 19.04.2023 у зв`язку з інформацією ПАТ "Кіровоградобленерго", що 21.04.2023 з 12:00 год до 16:00 год буде здійснено відключення електропостачання до приміщення Господарського суду Кіровоградської області через обслуговування трансформаторної підстанції - проводення ремонтних робіт (ТП 207, 207а) по вул. Чорновола, 29/32, суд призначив судове засідання у справі № 912/203/23 на 21.04.2023 о 08:30 год.

В судовому засіданні 21.04.2023 прокурор підтримав позовні вимоги. Відповідач позов заперечив та, серед іншого, вказав, що Інспекцією не проводились планові чи позапланові заходи державного нагляду (контролю) відповідача. Прокурором не підтверджено належними доказами видобуток саме відповідачем та саме корисної копалини - піску.

Суд дослідив докази у справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступні обставини.

У позові прокурор вказав таке. Працівниками ПП "Крона-В" здійснювався незаконний видобуток корисних копалин поза просторовими межами дії спеціального дозволу, чим заподіяно збитки державі. В період з січня 2022 року по травень 2022 року за допомогою спеціальної техніки в межах земельної ділянки з кадастровим номером 3522585800:02:000:9136 здійснено незаконний видобуток корисних копалин глибиною 2 метра від поверхні землі, а саме: піску, який відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.12.1994 № 827 "Про затвердження переліків корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення" входить до переліку корисних копалин - місцевого значення, в загальному об`ємі 378,9 метрів кубічних.

Земельна ділянка з кадастровим номером 3522585800:02:000:9136 перебуває у приватній власності, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 8,2484 га, розташована на території Катеринівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області та на праві власності належить ОСОБА_1

У ПП "Крона-В" відсутній спеціальний дозвіл на користування надрами та гірничий відвід в межах земельної ділянки з кадастровим номером 3522585800:02:000:9136.

Крім того, прокурор зазначає, що ПП "Крона-В", не маючи правовстановлюючих документів на земельну ділянку сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 3522585800:02:000:9136 загальною площею 8,2484 га, що на праві власності належить ОСОБА_1 , використовуючи її у власних потребах, не отримавши відповідних дозвільних документів щодо надання у користування чи власність вказаної земельної ділянки, не ініціюючи питання зміни її цільового призначення та не маючи в наявності затвердженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, без спеціального дозволу на зняття родючого шару ґрунту за допомогою спеціальної техніки, знято верхній шар ґрунтового покриву на загальній площі 347,53 м2 та створено кар`єр для видобутку піску.

Факт незаконного видобування корисних копалин ПП "Крона-В" поза межами спеціального дозволу на користування надрами також підтверджується протоколами огляду місця події від 11.05.2022 та 13.05.2022 із графічними матеріалами, протоколами допиту свідків та доданими письмовими доказами. Фактичні об`єми незаконно видобутої корисної копалини підтверджуються фактичними замірами.

Згідно висновку судової інженерно-екологічної експертизи №2368/22-27 від 28.06.2022 проведено розрахунок розміру збитків, завданих державі внаслідок самовільного видобутку корисних копалин місцевого значення - піску ПП "Крона-В", код ЄДРПОУ 30992998, юридична адреса: Кіровоградська область, Кіровоградський район, с. Обознівка на земельній ділянці з кадастровим номером 3522585800:02:000:9136 загальною площею 8,2484 га за період з 01.01.2022 по 13.05.2022, які становлять 413 758,80 грн.

З підстав викладеного, та оскільки, як зазначено у позові, в умовах воєнного стану відшкодування збитків державі стоїть особливо гостро та враховуючи, що спеціально уповноважений орган - Держекоінспекція не збирається вживати заходів щодо примусового відшкодування збитків, керівник Кропивницької окружної прокуратури звернувся до суду з позовом про стягнення з ПП "Крона-В" 413 758,80 грн шкоди заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені Законом.

Згідно з ч. 3 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, подає апеляційну, касаційну скаргу.

У силу ч. 4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Відповідно до ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Під час здійснення представництва інтересів громадянина або держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом та законом, що регулює виконавче провадження, звертатися до суду з позовом (заявою, поданням).

Прокурор може представляти інтереси держави в суді у випадках:

- якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

- у разі відсутності такого органу.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

"Не здійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Є категорія справ, де підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Так, у справі "Менчинська проти Російської Федерації" (рішення від 15.01.2009, заява № 42454/02, пункт 35) ЄСПЛ висловив таку позицію (у неофіційному перекладі): "Сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави".

Отже, тлумачення пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, свідчить, що прокурор може представляти інтереси держави в суді тільки у виключних випадках, які прямо передбачені законом.

Участь прокурора в судовому процесі можлива за умови, крім іншого, обґрунтування підстав для звернення до суду, а саме має бути доведено нездійснення або неналежне здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах суб`єктом влади (у даному випадку органом місцевого самоврядування), до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, або підтверджено відсутність такого органу (частини третя, четверта статті 53 ГПК України, частина третя статті 23 Закону України "Про прокуратуру").

Для того, щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який відсутній або всупереч вимог закону не здійснює захисту чи робить це неналежно.

Державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів (стаття 35 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища").

Постановою Кабінету Міністрів України від 09.09.2020 № 802 "Про утворення міжрегіональних територіальних органів та ліквідацію територіальних органів Державної екологічної інспекції" ліквідовано Державну екологічну інспекцію у Кіровоградській області, Державну екологічну інспекцію у Дніпропетровській області та створено Державну екологічну інспекцію Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області).

Відповідно до пункту 1.1.3 наказу Державної екологічної інспекції України № 501 від 22.12.2020 справи Державної екологічної інспекції у Кіровоградській області передано до Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області). Відповідно до пункту 4 наказу Державної екологічної інспекції України № 503 від 22.12.2020 з 23.12.2020 розпочала здійснювати відповідні повноваження Державна екологічна інспекція Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області).

Так, відповідно до Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 № 275 (далі - Держекоінспекція), Держекоінспекція України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Представниками Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) в якості спеціалістів обстежено земельну ділянку, в ході чого встановлено факт самовільного видобування корисних копалин 13.05.2022 та проведено розрахунок розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі унаслідок самовільного користування надрами ПП "Крона-В" в межах земельної ділянки кадастровий номер 3522585800:02:000:9136. Разом із тим, жодних заходів щодо відшкодування завданої шкоди спеціальним державним органом не вжито.

Прокурором скеровано до Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) листа № 12.51-78-8669 вих-22 від 18.11.2022 з вимогою вжити заходів представницького характеру щодо відшкодування встановленої шкоди. Згідно отриманої на даний лист відповіді Державною екологічною інспекцією на вживались заходи щодо стягнення збитків навколишньому природному середовищу та не планується вжиття вказаних заходів.

Таким чином, підставою реалізації прокурором представницьких функцій у даному випадку стала усвідомлена пасивна поведінка Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області), її бездіяльність.

Нездійснення або неналежне здійснення відповідними органами повноважень щодо захисту вказаних інтересів є підставою для представництва в суді інтересів держави відповідно до ст. 23 Закону України "Про прокуратуру". Аналогічні правові висновки Верховного Суду викладено у постановах від 14.02.2018 у справі № 925/1277/16, від 20.02.2018 у справі № 910/10779/17, від 13.03.2018 у справі № 911/620/17 , від 04.04.2018 у справі № 910/4898/16, від 05.11.2018 у справі № 910/4345/18, від 05.02.2019 у справі № 910/7813/18, від 13.02.2018 у справі № 914/225/18, від 26.02.2019 у справі № 905/803/18, від 16.04.2019 у справі № 910/3486/18, від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 тощо.

Чинним законодавством чітко не визначено, що необхідно розуміти під "нездійсненням або неналежним здійсненням суб`єктом владних повноважень своїх функцій", у зв`язку із чим прокурор у кожному випадку обґрунтовує та доводить наявність відповідних фактів самостійно з огляду на конкретні обставини справи. При цьому враховуються висновки Верховного Суду, зроблені при розгляді інших справ за участю прокурора (ухвали від 07.05.2018 у справі № 910/18283/17, від 10.07.2018 у справі № 812/1689/16, постанови від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 13.06.2018 у справі № 687/379/17-ц, № 924/1256/17, від 04.04.2019 у справі №924/349/18, від 18.04.2019 у справі №906/506/18).

Розглядаючи питання обґрунтування прокурором підстав представництва інтересів держави у суді, Великою палатою Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 наголошено, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу. При цьому бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Бездіяльність уповноважених органів оцінена прокурором як невиконання функцій по захисту інтересів держави, що відповідно до ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" є достатньою підставою для захисту інтересів держави органами прокуратури шляхом пред`явлення позову. Така позиція узгоджується з положеннями постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, а також постанови Верховного Суду від 17.08.2020 у справі № 924/1240/18.

Згідно листа Держекоінспекції №7817-22 від 22.06.2022 визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного користування надрами передбачено та проводиться у відповідності до вимог Методики, затвердженої наказом Міністерства екології та природних ресурсів України 29.08.2011 № 303, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 19 вересня 2011 за № 1097/19835, відповідно до пункту 2.1. розділу II якої факт самовільного користування надрами встановлюється особами, які уповноважені здійснювати державний контроль (нагляд) за використанням і охороною надр під час проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю). Вказані заходи Держекоінспекцією не проводились. Отже, у даному випадку Держекоінспекція не має правових підстав для розрахунку розміру шкоди, завданої внаслідок самовільного користування надрами, передбаченого вказаною Методикою.

У поясненнях від 06.03.2023 позивач зазначає, що Держекоінспекція заходи державного нагляду, у розумінні Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", не здійснювала, а працівники Інспекції були залучені в якості спеціалістів у кримінальному провадженні.

Відповідач також, вказав, що Держекоінспекцією не проводились планові чи позапланові заходи державного нагляду (контролю) ПП "Крона-В".

Суд враховує, що у даній справі Держекоінспекція обізнана про порушення інтересів держави внаслідок незаконного видобування корисних копалин, так як 13.05.2022 посадових осіб Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області), відповідно до постанови слідчого відділення № 2 Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області від 12.05.2022, залучено як спеціалістів для участі в огляді місця події, по матеріалам досудового розслідування №12022121040000267 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.240 КК України за фактами незаконного видобування корисних копалин на території села Обознівка, Кропивницького району, Кіровоградської області посадовими особами ПП "Крона-В". За результатами участі у огляді місця події оглянуто ділянку місцевості, на якій здійснювався видобуток корисних копалин.

Однак Держекоінспекція, всупереч покладених на неї законодавством повноважень, у передбаченому законом порядку, належних, своєчасних та ефективних заходів спрямованих на захист та відновлення порушених інтересів держави не вживала.

В той час, безпідставне зволікання позивача зі здійсненням заходів державного нагляду, у розумінні Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", та стягненням відповідних коштів з винних осіб не сприяє своєчасному наповненню бюджету та створює загрозу державним інтересам у цій сфері.

Наведені обставини, а також той факт, що уповноваженим органом - Держекоінспекцією, не здійснюється захист порушених інтересів держави в передбаченому законом порядку, суд вважає достатніми підставами для звернення прокурора з даним позовом до суду.

З підстав викладеного, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість звернення прокурора у даній справі з позовом в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) та наявність підстав для представництва інтересів.

Наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави у даному спорі не оскаржена на підставі абз. 3 ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".

Суд зазначає, що відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди визначено у ст. 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як неправомірність поведінки особи, її вина; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.

Наявність всіх зазначених умов є обов`язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.

Відносини у галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються, зокрема, ЗУ "Про охорону навколишнього природного середовища", ЗУ "Про охорону земель", а також ЗК України.

Відповідно до статті 38 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" використання природних ресурсів в Україні здійснюється в порядку загального і спеціального використання природних ресурсів.

В порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах.

Надра, згідно статей 14, 19 Кодексу України про надра, надаються у користування для видобування корисних копалин підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу.

Згідно статті 56 Кодексу України про надра основними вимогами в галузі охорони надр, зокрема, є додержання встановленого законодавством порядку надання надр у користування і недопущення самовільного користування надрами.

Так, прокурор вказує, що у діях відповідача наявні всі підстави для покладення на нього відповідальності за заподіяну шкоду:

- протиправна поведінка, яка полягає у здійсненні видобування корисних копалин працівниками підприємства за допомогою устаткування, яке належить підприємству за відсутності спеціального дозволу на користування надрами (самовільне користування надрами);

- шкода, яка обрахована відповідно до "Методики визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного користування надрами", затвердженої наказом Міністерства екології та природніх ресурсів України № 303 від 29.08.2011 та підтверджена висновком судової інженерно-екологічної експертизи №2368/22-27 від 28.06.2022. В даному разі необхідно зазначити, що хоча земельна ділянка, на якій відбулось видобування належить до приватної власності, шкода за незаконне вилучення надр спричинена саме державі;

- причинний зв`язок, що виражений у заподіяні вказаної шкоди саме протиправною поведінкою відповідача;

- вина, що доводиться наданими суду доказами.

Прокурор зазначає, що в даному випадку має місце кримінальна відповідальність керівника юридичної особи, який незаконно, умисно організував роботи по видобуванню корисних копалин та цивільно-правова відповідальність юридичної особи, яка добувала корисні копалини без відповідних дозвільних документів, реалізовувала їх та в результаті чого отримувала вигоду.

Також в обґрунтування вини відповідача прокурор стверджує, що на місці виявленого правопорушення зафіксовано завантажений автомобіль КрАЗ та екскаватор, що належать відповідачу. Біля ділянок, з яких здійснювалось добування піску утворилась польова дорога по якій курсував автомобіль для вивозу піску. А також між власником земельної ділянки з якої добували пісок та директором відповідача утворились неприязні стосунки.

Згідно висновку судової інженерно-екологічної експертизи №2368/22-27 від 28.06.2022 проведено розрахунок розміру збитків, завданих державі внаслідок самовільного видобутку корисних копалин місцевого значення - піску ПП "Крона-В" на земельній ділянці з кадастровим номером 3522585800:02:000:9136 загальною площею 8,2484 га за період з 01.01.2022 по 13.05.2022, які становлять 413758,80 грн.

Розрахунок здійснено відповідно до "Методики визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного користування надрами", затвердженої наказом Міністерства екології та природніх ресурсів України №303 від 29.08.2011. Для визначення обсягу видобутих надр використовувалось пряме вимірювання за допомогою спеціальної техніки інженера-землевпорядника разом з аналізом матеріалів щодо обліку видобутої сировини.

Відповідно до п. 3.2 вказаної Методики розмір збитків (3), встановлених за фактом самовільного користування надрами, визначається шляхом встановлення обсягу самовільно видобутих надр (Д і), помноженого на базову ставку відшкодування збитків (Р і), за формулою З= S (Р і х N х Д і),

і=1

S - знак суми,

Д і - обсяг самовільно видобутих надр (т; куб.м; кг) та становить: ділянка 1 - 44,9 метрів кубічних, ділянка 2 - 16,7 метрів кубічних, ділянка 3 - 43,3 метрів кубічних, ділянка 4 - 274,0 метрів кубічних видобуто за межами ліцензійної площі родовища. Таким чином загальна сума Д і = 378,9 (44,9+16,7+43,3+274) кубічних метрів,

Р і - базова ставка збитків у частках мінімальної заробітної плати відповідно до додатку 1 Методики для піску будівельного, який відповідно до Переліку корисних копалин, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 12.12.1994 № 827, пісок будівельний та становить - 0,168,

N - величина мінімальної заробітної плати (грн) - на час виявлення правопорушення мінімальна заробітна плата в Україні становила 6500,00 грн.

Отже, З = 0,1168 х 6500 х 378,9 = 413 758,80 грн.

А також у листі №7817-22 від 22.06.2022 позивач зазначив, що у разі наявності правових підстав для проведення розрахунку відповідно до Методики та використання формули для розрахунку зазначеної у п. 3.2. розділу ІІІ Методики, збитки, заподіяні державі внаслідок самовільного користування надрами орієнтовно можуть становити в загальному розмірі 426 584,34 грн (а.с.61-62).

Суд встановив, що з наданих прокурором доказів вбачається, що наявність автомобіля КрАЗ та екскаватора, належність яких відповідачу останнім не заперечується, зафіксовано 13.05.2022 у протоколі огляду місця події. Також з протоколу допиту свідка від 28.06.2022 вбачається, що свідок ОСОБА_2 повідомив, що 11.05.2022 був очевидцем робіт з видобування корисних копалин. Однак прокурор заявляє про видобуток піску зі спірної ділянки у період з 01.01.2022 по 13.05.2022. Доказів на підтвердження проведення робіт та наявність техніки саме відповідача на земельній ділянці з кадастровим номером 3522585800:02:000:9136 починаючи з 01.01.2022 та впродовж всього заявленого прокурором періоду, суду не подано та матеріали справи не містять. Підстави стверджувати, що саме відповідач вивіз з земельної ділянки з кадастровим номером 3522585800:02:000:9136 піску в об`ємі 378,9 куб.м прокурором не доведені.

Окрім того з листа ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області №32-11-0.41-8461/2-17 від 20.09.2017 (а.с. 87-88) вбачається, що на підставі наказу №152 від 02.08.2017 проведеною Управлінням з контролю за використанням та охороною земель ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області перевіркою земельної ділянки з кадастровим номером 3522585800:02:000:9136 на момент обстеження виявлено порушення земельного законодавства у розрізі часткового використання земельної ділянки не за цільовим призначенням. Площа фактичного використання, відповідно до проведених обмірів, та площа знятого шару ґрунту виходить за межі земельної ділянки, ґрунтовий покрив знято і перенесено без спеціального дозволу.

Тобто роботи на вказаній земельній ділянці велись ще в у 2017 році. Особи, які проводили такі роботи не встановлені.

Тому прокурор не довів, що саме за період з 01.01.2022 по 13.05.2022 вивезено 378,9 куб.м надр з земельної ділянки з кадастровим номером 3522585800:02:000:9136, так як ґрунтовий покрив знято на такій земельній ділянці ще у 2017 році, а також що такий об`єм міг бути вивезений тільки відповідачем.

Також суд приймає до уваги, що у зв`язку з введенням воєнного стану на території України зводились блок-пости, для яких використовувався і пісок, місце відбору якого не відоме.

Відтак прокурором та позивачем не доведено повного складу цивільного правопорушення, а саме наявність вини відповідача та розмір заподіяної шкоди, тому в задоволенні позову про стягнення збитків слід відмовити.

Керуючись ст. 74, 76, 77, 126, 129, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

В позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Копії рішення надіслати Кіровоградській обласній прокуратурі (oblprokuratura@kir.gp.gov.ua); Кропивницькій окружній прокуратурі Кіровоградської області (kirovograd@kir.gp.gov.ua); Державній екологічній інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська область) (pdn@dei.gov.ua); відповідачу (адвокату Турчанову О.В. - ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

Повне рішення складено 01.05.2023.

Суддя В.Г. Кабакова