Ухвала

від 01.05.2023 по справі 914/1093/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

01.05.2023 Справа№914/1093/23

Господарський суд Львівської області у складі судді Долінської О.З.,

розглянувши матеріали заяви представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс», м. Київ

про вжиття заходів забезпечення позову за вх. № 1689/23 від 28.04.2023 р.

у справі № 914/1093/23

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс», м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Бонум Групп», м.Львів

про стягнення заборгованості в розмірі 2 124 000,00 грн.

Без виклику учасників справи.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Львівської області поступила позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Мустанг Фінанс до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Бонум Групп про стягнення заборгованості в розмірі 2 124 000,00 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.04.2023 р., справу № 914/1093/23 розподілено для розгляду судді Долінській О.З.

Вирішуючи питання про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, судом встановлено наявність підстав для залишення її без руху.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 07.04.2023 р., позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Мустанг Фінанс до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Бонум Групп про стягнення заборгованості в розмірі 2 124 000,00 грн. залишено без руху. Надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, зазначених у мотивувальній частині цієї ухвали, а саме: 10 днів з дня вручення цієї ухвали про залишення позовної заяви без руху.

13.04.2023 р. представником позивача подано на електронну адресу суду клопотання про продовження строку на усунення недоліків позовної заяви з додатками за вх. № 9206/23.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 14.04.2023 р., клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Мустанг Фінанс про продовження строку на усунення недоліків позовної заяви за вх. № 9206/23 від 13.04.2023 р. задоволено. Судом постановлено продовжити Товариству з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Мустанг Фінанс строк для усунення недоліків позовної заяви у справі 914/1093/23 за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Мустанг Фінанс до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Бонум Групп про стягнення заборгованості в розмірі 2 124 000,00 грн. та встановити новий строк до 28.04.2023 року.

28.04.2023 р. позивачем подано на адресу суду заяву про вжиття заходів забезпечення позову за вх. № 1689/23.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 28.04.2023 р., заяву ТзОВ «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» про забезпечення позову за вх. № 1689/23 від 28.04.2023 р., передано на розгляд судді Долінській О.З.

Згідно з ч.2 ст.136 ГПК України, забезпечення позову допускається, як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У відповідності до ч.ч. 1, 3 ст. 138 ГПК України, заява про забезпечення позову до подання позовної заяви подається за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо.

Згідно ч.1 ст.140 ГПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

У поданій заяві про забезпечення позову за вх. № 1689/23 від 28.04.2023 р., ТзОВ «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» просить суд вжити заходів щодо забезпечення позову в межах ціни позову у розмірі 2 124 000,00 грн., а саме накласти арешт на наступне майно, що належить на праві приватної власності відповідачу: транспортний засіб: Марка: Toyota, Модель: Highlander, Номер: АР16221ІМ, Випуск: 2021 р., Колір: Чорний, Тип: Легковий, Дата реєстрації: 24.09.2021 р., VIN: 5TDLZ3BH40S098728. Також заявник просить суд заборонити ТзОВ «Бонум Групп» здійснювати будь-які дії, спрямовані на відчуження належного йому на праві власності рухомого майна транспортного засобу і відчужувати це майно будь-яким способом, а також, заборонити сервісному центру МВС здійснювати дії щодо державної реєстрації (перереєстрації) прав власності на рухоме майно - транспортні засоби, що належать ТзОВ «Бонум Групп».

До вказаної заяви представником позивача долучено відповідь Головного сервісного центру МВС з додатком № 8, інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Бонум Групп» та платіжну інструкцію № 388 від 31.03.2023 р. про сплату судового збору на суму 1 342,00 грн.

Позиція заявника.

Заявник у заяві про вжиття заходів забезпечення позову за вх. № 1689/23 від 28.04.2023 р. зазначає про те, що невиконання зобов`язань Відповідача за Договором факторингу з регресом № МБ-Ф-МРL-3486 від 23.09.2020 р., Договором № 414/3322 від 06.08.2021 року досі триває та відсутні жодні документально підтверджені відомості про вжиття з боку Відповідача будь-яких дій, спрямованих на погашення заборгованості. АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК», шо був первісним кредитором у даній справі, 17.11.2022 р. було надіслано ТОВ «БОНУМ ГРУПП» Вимогу за вих. № КНО-61.1.3.2/197 від « 16» листопада 2022 року про погашення заборгованості за Договором факторингу з регресом № МБ-Ф-МРL-3486 від 23.09.2020 р., Договорами № 414/3322 від 06.08.2021 року, № 484/3511 від 20.10.2021 року та № 596/3595 від 24.11.2021 року, в якій вимагав негайно виконати порушені зобов`язання у порядку поруки. Однак, як зазначає заявник, Відповідач жодних дій, спрямованих на виконання своїх зобов`язань, ні перед АТ «ПУМБ», ні, після укладення договору факторингу № 17/01-2023, згідно з яким до ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС» перейшли права вимоги за рядом договорів/контрактів, які належали АТ «ПУМБ», в тому числі права вимоги до ТзОВ «БОНУМ ГРУПП», перед Позивачем не здійснив, заборгованість не погашена. Представник позивача у поданій заяві про вжиття заходів забезпечення позову зазначає, що відсутність будь-яких документально підтверджених відомостей про вжиття з боку Відповідача будь- яких дійсних дій, спрямованих на її погашення, надають підстави допускати ймовірність настання обставин, за яких належне Відповідачу майно може, без наявності ухвали про забезпечення позову, бути відчужене. У поданій заяві, заявник, зокрема, зазначає, щодо відсутності можливості задовольнити вимоги Позивача за рахунок нерухомого майна, а саме - згідно Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Відповідачу на праві власності нерухоме майно не належить (витяг з реєстру долучено до позовних матеріалів). Таким чином, на думку заявника, виконання рішення суду про стягнення заборгованості за рахунок нерухомого майна, не є можливим. Стосовно майна Відповідача, за рахунок якого може бути виконано рішення суду про стягнення заборгованості на користь Позивача (у випадку задоволення позову), позивач вказує наступне. Згідно відповіді Головного сервісного центру МВС від 18.11.2022 року за вих.№ 3 1 /1 146АЗ-1 1756-2022 на адвокатський запит представника АТ «ПУМБ» Одринського К.А., Відповідачу на праві власності належить транспортний засіб: Марка: TOYOTA, Модель: HIGHLANDER, Номер: НОМЕР_1 , Випуск: 2021 p., Колір: Чорний, Тип: Легковий, Дата реєстрації: 24.09.2021 p., VIN: 5TDLZ3BH40S098728. Позивач зазначає, що виключно за рахунок вказаного рухомого майна, Позивач може одержати задоволення своїх вимог до Відповідача. Однак, на думку позивача, на даний час існує можливість здійснення Відповідачем дій щодо відчуження належного йому рухомого майна. За таких обставин, на думку позивача, невжиття заходів забезпечення позову може мати наслідок заподіяння шкоди правам та інтересам Позивача та ускладнити їх відновлення, що відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову. Такий вид забезпечення позову, як накладення арешту на майно Відповідача, не позбавляє права на користування даним майном, а лише тимчасово обмежує можливість ним розпоряджатися. Накладення арешту на майно буде мати наслідком збереження існуючого становища до розгляду справи по суті, а отже ні права Позивача, ні права Відповідача не будуть порушені. Водночас, невжиття таких заходів, на думку позивача, може привести до того, що захист прав, свобод та інтересів Позивача, на захист яких подано позов, стане неможливим, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат. На підставі наведеного, позивач просить суд вжити заходів щодо забезпечення позову в межах ціни позову у розмірі 2 124 000,00 грн., а саме накласти арешт на наступне майно, що належить на праві приватної власності відповідачу: транспортний засіб: Марка: Toyota, Модель: Highlander, Номер: АР16221ІМ, Випуск: 2021 р., Колір: Чорний, Тип: Легковий, Дата реєстрації: 24.09.2021 р., VIN: НОМЕР_2 . Також, у поданій заяві, заявник просить суд заборонити ТзОВ «Бонум Групп» здійснювати будь-які дії, спрямовані на відчуження належного йому на праві власності рухомого майна транспортного засобу і відчужувати це майно будь-яким способом та заборонити сервісному центру МВС здійснювати дії щодо державної реєстрації (перереєстрації) прав власності на рухоме майно - транспортні засоби, що належать ТзОВ «Бонум Групп».

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» про вжиття заходів забезпечення позову за вх. № 1689/23 від 28.04.2023 р., суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст. 2 ГПК України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно з ч. 1 ст. 11 ГПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Відповідно до ч. 2 ст. 136 ГПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За змістом цієї норми, обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується, як гарантія задоволення законних вимог позивача.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник. Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду.

Розглядаючи заяву, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, у тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, що звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.137 ГПК України, позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Зі змісту вказаної норми вбачається, що під час розгляду заяви про застосування такого заходу забезпечення позову, як накладення арешту на майно або грошові кошти, суд має виходити з того, що цей захід забезпечення обмежує право особи користуватись та розпоряджатись грошовими коштами або майном, а тому може застосуватись у справі, у якій заявлено майнову вимогу, а спір вирішується про визнання права (інше речове право) на майно, витребування (передачу) майна, грошових коштів або про стягнення грошових коштів. При цьому, піддані арешту грошові кошти обмежуються розміром позову та можливими судовими витратами, а арешт майна має стосуватись майна, що належить до предмета спору (позиція викладена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в п.6.2 постанови від 25.02.2019р. у справі №908/685/18, п.13 постанови від 15.01.2019р. у справі №915/870/18).

Проаналізувавши зміст заяви ТзОВ «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» про вжиття заходів забезпечення позову за вх. № 1689/23 від 28.04.2023 р. та додані до неї документи, суд зазначає, що заявником не доведено, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів.

Разом з тим, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову, необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо).

Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав чи інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову (позиція викладена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в п.6.4 постанови від 25.02.2019р. у справі №908/685/18, п.14 постанови від 15.01.2019р. у справі №915/870/18).

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування, не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви (позиція викладена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в п.17 постанови від 26.02.2019р. у справі №914/1353/16, в п.6.3. постанови від 25.02.2019р. у справі №924/789/18, в п.14 постанови від 25.02.2019р. у справі №922/2673/18).

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу (позиція викладена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в п.6.4 постанови від 25.02.2019р. у справі №908/658/18, п.14 постанови від 15.01.2019р. у справі №915/870/18).

Відповідно до ч.1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Однак, саме лише покликання позивача у заяві про вжиття заходів забезпечення позову за вх. № 1689/23 від 28.04.2023 р., що існує можливість здійснення відповідачем дій щодо відчуження належного йому рухомого майна, без наведення відповідного обґрунтування, на думку суду, не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви про вжиття заходів забезпечення позову, оскільки особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обгрунтувати і підтвердити відповідними доказами необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову.

З поданих заявником матеріалів судом встановлено, що останні не містять будь-яких доказів на підтвердження факту відчуження відповідачем належного йому майна. Разом з тим, жодних обгрунтованих причин, у зв`язку з якими необхідно забезпечувати позов та будь-яких належних доказів того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, позивачем не надається.

Суд зазначає, що подана позивачем заява про забезпечення позову за вх. № 1689/23 від 28.04.2023 р. містить лише покликання на те, що невжиття заходів забезпечення може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду та поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, проте, жодного обґрунтування наявності підстав для таких висновків позивачем не наведено, як і не долучено відповідних доказів.

Потенційна можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування, не є достатньою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову.

Так, згідно зі статтями 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову, є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні, у випадку задоволення позову.

Проте, в даному випадку всі доводи заявника зводяться лише до ймовірної можливості ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективного захисту, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду з позовом. Докази, які б могли свідчити про наявність таких обставин, в матеріалах справи відсутні.

На підставі наведеного, суд вважає за необхідне, відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» про вжиття заходів забезпечення позову за вх. № 1689/23 від 28.04.2023 р. у справі № 914/1093/23.

Відповідно до ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст.ст. ст. ст. 12, 136, 137, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» про вжиття заходів забезпечення позову за вх. № 1689/23 від 28.04.2023 р. у справі № 914/1093/23 - відмовити.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в порядку та в строки, встановлені ст.ст. 254-259 ГПК України.

Веб-адреса сторінка суду http://lv.arbitr.gov.ua на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається.

Суддя Долінська О.З.