Рішення

від 01.05.2023 по справі 916/1446/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"01" травня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/1446/22

Господарський суд Одеської області у складі судді Шаратова Ю.А.

при секретарі судового засідання Кастровій М.С.

розглянувши справу за позовом Приватного акціонерного товариства Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат (68600, Одеська обл., м. Ізмаїл, вул. Нахімова, 300, код ЄДРПОУ 00278818) до Товариства з обмеженою відповідальністю Оптіпак (65045, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 76, офіс 4, код ЄДРПОУ 40861299)

про стягнення заборгованості за Договором поставки від 17.04.2019 № ИЦ-00918 в розмірі 176 721,95 грн., з якої 137 923,52 грн. сума основного боргу, 11 864,14 грн. пеня, 5 195,22 грн. 10 % річних, 20 180,50 грн. інфляційні втрати, 1 558,57 грн. 3 % річних

Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження.

Суть спору:

Приватне акціонерне товариство «Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат» (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптіпак» (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості за Договором поставки від 17.04.2019 № ИЦ-00918 в розмірі 176 721,95 грн., з якої 137 923,52 грн. сума основного боргу, 11 864,14 грн. пеня, 5 195,22 грн. 10 % річних, 20 180,50 грн. інфляційні втрати, 1 558,57 грн. 3 % річних.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.07.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Позовні вимоги із посиланням на статті 611, 612, 625, 655, 656, 657, 658, 692 Цивільного кодексу України, статті 193, 216, 217, 218, 230, 231 Господарського кодексу України, обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем умов Договору поставки від 17.04.2019 № ИЦ-00918 щодо оплати.

29.07.2022 на адресу суду надійшла заява Відповідача про поновлення строку на подання відзиву на позовну заяву від 26.07.2022 № 02/26/07/2022 (вх. № 14855/22).

29.07.2022 на адресу суду надійшов Відзив на позовну заяву від 26.07.2022 № 01/26/07/2022 (вх. № 14856/22) в якому просив суд відмовити в позові ПАТ «Ізмаїльський Целюлозно-Картонний Комбінат» до ТОВ «Оптіпак» про стягнення грошових коштів в повному обсязі.

Відповідач зазначає, що станом на 26.07.2022 у підприємства не має заборгованості перед Позивачем по оплаті за Договором поставки від 17.04.2019 № ИЦ-00918.

Також Відповідач зазначає, що у зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України з 24.02.2022 підприємство зазнавало фінансових труднощів для виконання своїх зобов`язань, та не мало можливості одразу сплатити усі грошові кошти, згідно умов Договору поставки від 17.04.2019 № ИЦ-00918.

Крім того, Відповідач зазначає, що Позивачем не надано доказів, які б свідчили про погіршення його фінансового стану, ускладнення в господарській діяльності чи завдання йому реальних збитків в результаті дій Відповідача.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши представника Позивача, суд

в с т а н о в и в :

17.04.2019 між Позивачем та Відповідачем укладено Договір поставки № ИЦ-00918 (далі Договір від 17.04.2019).

Відповідно до пунктів 1.1, 2.1 Договору від 17.04.2019 постачальник зобов`язався в порядку та на умовах, визначених цим договором, передати у власність покупця товар, а покупець зобов`язався прийняти та оплатити його в кількості, в строк, асортименту і найменуванню, відповідно до узгодженого сторонами специфікації. Сторони визначають умови постачання товару в Специфікації (Додатку) до цього договору.

Пунктами 3.1, 3.8 Договору від 17.04.2019 передбачено, що ціна та асортимент товару визначаються в Додаткових угодах (Специфікаціях), які є невід`ємною частиною договору. Розрахунки за товар здійснюються відповідно до умов передбачених сторонами договору у Специфікації (Додатку).

Відповідно до пунктів 1, 4 Специфікації № 103 від 20.01.2022 вартість товару становить 71 223,60 грн. Порядок розрахунків: Покупець здійснює оплату за кожну окрему партію поставки товару протягом 21 календарного дня після дати виконання постачальником своїх зобов`язань з поставки товару.

Згідно із пунктами 1, 4 Специфікації № 104 від 31.01.2022 вартість товару становить 43 837,20 грн. Порядок розрахунків: Покупець здійснює оплату за кожну окрему партію поставки товару протягом 21 календарного дня після дати виконання постачальником своїх зобов`язань з поставки товару.

Відповідно до пунктів 1, 4 Специфікації № 105 від 31.01.2022 вартість товару становить 72 918,00 грн. Порядок розрахунків: Покупець здійснює оплату за кожну окрему партію поставки товару протягом 21 календарного дня після дати виконання постачальником своїх зобов`язань з поставки товару.

В подальшому між сторонами укладалися Додаткові угоди щодо продовження строку дії договору, а саме Додаткова угода № 3 від 19.12.2019, Додаткова угода № 4 від 14.12.2020, Додаткова угода № 6 від 06.12.2021, якою, зокрема, продовжено строк дії Договору від 17.04.2019 до 31.12.2022.

Частинами першою та другою статті 11 Цивільного кодексу України встановлено, що Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до частини першої статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що Позивачем на виконання умов Договору від 17.04.2019 та Специфікацій до нього поставлено Відповідачу товар на загальну суму 199 302,12 грн., що підтверджується видатковими накладними, а саме:

84 369,60 грн. від 24.01.2022 № 102;

114 923,52 грн. від 09.02.2022 № 187.

Як зазначено Позивачем у позовній заяві Відповідачем сплачено за поставлений товар відповідно до Специфікації № 102 суму в розмірі 51 369,60 грн., а саме:

2 369,60 грн. 21.02.2022;

10 000,00 грн. 22.02.2022;

10 000,00 грн. 06.04.2022;

9 000,00 грн. 29.04.2022;

5 000,00 грн. 16.05.2022;

5 000,00 грн. 20.05.2022;

10 000,00 грн. 25.05.2022.

Судом встановлено, що Відповідачем сплачено за поставлений товар у розмірі 137 923,52 грн., що підтверджується платіжними дорученнями а саме:

5 000,00 грн. від 30.05.2022 № 751;

5 000,00 грн. від 07.06.2022 № 762;

5 000,00 грн. від 08.06.2022 № 764;

10 923,52 грн. від 17.06.2022 № 766;

7 000,00 грн. від 20.06.2022 № 771;

5 000,00 грн. від 22.06.2022 № 772;

5 000,00 грн. від 23.06.2022 № 778;

5 000,00 грн. від 24.06.2022 № 779;

5 000,00 грн. від 30.06.2022 № 788;

10 000,00 грн. від 06.07.2022 № 795;

5 000,00 грн. від 08.07.2022 № 798;

15 000,00 грн. від 11.07.2022 № 801;

10 000,00 грн. від 19.07.2022 № 808;

15 000,00 грн. від 20.07.2022 № 810;

5 000,00 грн. від 21.07.2022 № 813;

10 000,00 грн. 22.07.2022 № 814;

15 000,00 грн. 25.07.2022 № 818.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо: відсутній предмет спору.

З огляду на те, що Відповідачем сплачено суму основного боргу в розмірі 137 923,52 грн., провадження у цій частині підлягає закриттю.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно із підпунктом 6.3.4 пункту 6.3 Договору від 17.04.2019 у випадку порушення зобов`язань щодо порядку та строків (терміну) оплати поставленого товару: у випадку прострочення платежу більш 10 календарних днів, постачальник, крім передбачених пунктом 6.3.1, даного договору, додатково стягує з покупця 10 % річних від простроченої суми за весь період прострочення (стаття 625 Цивільного кодексу України) з першого дня прострочення до дня фактичної оплати (включаючи останній день оплати).

Тобто сторони договору скористались своїм правом відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України і збільшили розмір відсотків річних з 3 % до 10%.

Судом встановлено, що 10 % річних за прострочення оплати за Договором від 17.04.2019 понад 10 днів за періоди з 15.02.2022 по 15.06.2022 складають суму в розмірі 5 195,22 грн. Судом перевірено правильність розрахунку виконаного Позивачем.

Не підлягає задоволенню позовна вимога про стягнення 3 % річних за прострочення оплати за Договором від 17.04.2019 за періоди з 15.02.2022 по 15.06.2022 в розмірі 1 558,57 грн., оскільки сторонами Договору від 17.04.2019 передбачено інший розмір процентів річних ніж 3 %, і ця сума стягується у складі 10 % у розмірі 5 195,22 грн.

Судом встановлено, що інфляційні втрати за прострочення оплати за Договором від 17.04.2019 за періоди з 15.02.2022 по 15.06.2022 складають суму в розмірі 20 180,50 грн. Судом перевірено правильність розрахунку наданого Позивачем.

Відповідно до частини другої статті 20 Господарського кодексу України кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються, зокрема, шляхом застосування штрафних санкцій.

Згідно із статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до підпункту 6.3.1 пункту 6.3 Договору від 17.04.2019 у випадку порушення зобов`язань щодо порядку та строків (терміну) оплати поставленого товару: покупець сплачує постачальнику, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє на момент нарахування пені від вартості неоплаченої партії товару, що вказана у відповідній Специфікації (додатку до Договору), за кожний день прострочення, із розрахунку з наступного дня від кінцевої дати оплати за товар і до дня фактичної оплати (включаючи останній день оплати). Пеня нараховується від суми простроченого платежу за кожен день протягом всього періоду прострочення і не обмежується 6-місячним строком згідно частини шостої статті 232 Господарського кодексу України.

Судом встановлено, що пеня за прострочення оплати за Договором від 17.04.2019 за періоди з 15.02.2022 по 15.06.2022 складає суму в розмірі 11 864,14 грн. Судом перевірено правильність розрахунку виконаного Позивачем.

Відповідно до частини першої статті 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно із частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

При цьому, зменшення розміру заявленого до стягнення штрафу є правом суду, за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення штрафу.

У контексті зазначеного, зменшення заявленого штрафу та пені, який нараховується за неналежне виконання стороною своїх зобов`язань кореспондується із обов`язком сторони, до якої така санкція застосовується, довести згідно з приписами ст. 74 ГПК України, ст. 233 ГК України те, що вона не бажала вчинення таких порушень, що вони були зумовлені винятковими обставинами та не завдали значних збитків контрагенту на підставі належних і допустимих доказів.

Вказана правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 16.10.2019 по справі № 910/143/19, від 21.10.2019 по справі № 910/1005/19.

Суд також враховує правову позицію викладену в рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 7-рп/2013 у справі № 1-12/2013, згідно якої у випадку нарахування неустойки, яка є явно завищеною, не відповідає передбаченим у пункті 6 статті 3, частині третій статті 509 та частинах першій, другій статті 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права, суд має право її зменшувати. Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення, оскільки неустойка має на меті, в першу чергу, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не може лягати на нього непомірним тягарем і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.

Суд також враховує інтереси сторін, ступень виконання Відповідачем, а саме повну оплату товару, відсутність у матеріалах справи доказів спричинення збитків Позивачу, і захист його майнового права та інтересу, як кредитора, шляхом компенсації 10 % річних та інфляційних втрат, вважає за можливе зменшити суму пені до 8 898,10 грн.

На підставі викладеного, підлягають задоволенню в повному обсязі позовні вимоги про стягнення з Відповідача 11 864,14 грн. пені, 5 195,22 грн. 10 % річних, 20 180,50 грн. інфляційних втрат.

При розподілі господарських витрат суд виходить з положень пункту 2 частини першої статті 129 Господарського процесуального кодексу України, згідно із якими судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно із пунктом 5 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Керуючись частиною першою статті 11, частиною першою статті 509, статтями 525, 526, частиною першою статті 530, статтею 549, частиною третьою статті 551, частиною другою статті 625, статтею 629, частиною першою статті 712 Цивільного кодексу України, частиною другою статті 20, статтею 193, частиною шостою статті 232, частиною першою статті 233 Господарського кодексу України, статтями 73, 74, 76-80, 86, 123, 124, 129, 231, 236, 237, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Закрити провадження у справі № 916/1446/22 за позовом Приватного акціонерного товариства Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат до Товариства з обмеженою відповідальністю Оптіпак в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 137 923,52 грн.

2. Позов задовольнити частково.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Оптіпак (65045, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 76, офіс 4, код ЄДРПОУ 40861299) на користь Приватного акціонерного товариства Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат (68600, Одеська обл., м. Ізмаїл, вул. Нахімова, 300, код ЄДРПОУ 00278818) 8 898,10 грн. (вісім тисяч вісімсот дев`яносто вісім гривень 10 коп.) пені, 5 195,22 грн. (п`ять тисяч сто дев`яносто п`ять гривень 22 коп.) 10 % річних, 20 180,50 грн. (двадцять тисяч сто вісімдесят гривень 50 коп.) інфляційних втрат та витрати на сплату судового збору в розмірі 2 381,34 грн. (дві тисячі триста вісімдесят одна гривня 34 коп.).

4. Відмовити в задоволенні позову ПрАТ «Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат» до ТОВ «Оптіпак» в частині стягнення пені в розмірі 2 966,04 грн. та 1 558,57 грн. - 3 % річних.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги в строк встановлений частиною першою статті 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 01 травня 2023 р.

Суддя Ю.А. Шаратов