Рішення

від 25.04.2023 по справі 922/2621/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.04.2023м. ХарківСправа № 922/2621/22

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Добрелі Н.С.

за участю секретаря судового засідання Сланова М.Ю.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "УКРНАФТА" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Алгоритм" простягнення коштів

за участю представників:

позивача - Майдан А.В.

відповідача - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

26.12.2022 ПАТ «Укрнафта» звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до ТОВ «Компанія «Алгоритм», в якій просить суд:

- стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором купівлі-продажу від 06.09.2021 №09/03/1345-МТР у загальному розмірі 1.182.928,88 грн, з яких: 701.796,55 грн сума основного боргу, 179.648,22 грн інфляційні втрати, 20.765,49 грн 3% річних;

- розірвати договір купівлі-продажу від 06.09.2021 №09/03/1345-МТР, укладений між ПАТ «Укрнафта» та ТОВ «Компанія «Алгоритм».

В обґрунтування позову посилається на невиконання відповідачем своїх зобов`язань за договором купівлі-продажу від 06.09.2021 №09/03/1345-МТР в частині своєчасної поставки товару.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 27.12.2022 відкрито загальне позовне провадження у справі №922/2621/22 та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 24.01.2023 продовжений строк підготовчого провадження у справі №922/2621/22.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 21.03.2023 закрито підготовче провадження у справі №922/2621/22 та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні від 28.03.2023 оголошено перерву на 25.04.2023 ухвалою суду, яка занесена до протоколу судового засідання від 28.03.2023.

Присутній у судовому засіданні 25.04.2023 представник позивача позов підтримує повністю та просить суд його задовольнити.

Відповідач відзиву на позов не надав. Представник відповідача в судове засідання 25.04.2023 не з`явився, ухвала про відкриття провадження у даній справі повернулася на адресу суд з відміткою поштового відділення "Адресат відсутній за вказаною адресою".

Суд звертає увагу на те, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним. При цьому отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (див. висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 25.04.2018 у справі №800/547/17).

При цьому, виходячи зі змісту статей 120, 242 ГПК, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною (наявність такої адреси в ЄДР прирівнюється до повідомлення такої адреси стороною), і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (аналогічний висновок наведений у постанові Верховного Суду від 30.03.2023 у справі №910/2654/22,

Таким чином, судом були вчинені достатні дії для належного повідомлення відповідача про відкриття провадження у цій справі. Відтак, відповідач був належним чином повідомлений про судовий розгляд справи.

Заслухавши вступне слово представника позивача, з`ясувавши обставини справи та дослідивши подані суду докази, перевіривши відповідність доводів позивача фактичним обставинам справи, судом встановив наступне.

Між ТОВ «Компанія «Алгоритм» (продавець) та ПАТ «Укрнафта» (покупець) був укладений Договір купівлі-продажу від 06.09.2021 №09/03/1345-МТР (далі Договір). Згідно з його умовами продавець зобов`язується передати продукцію у власність покупця, а покупець прийняти товар та сплатити за нього відповідно грошову суму. Асортимент, кількість, якість, вартість та інші характеристики товару визначені в додатках до цього Договору, які є невід`ємною частиною цього Договору.

Додатком №1 до Договору сторони погодили найменування товару, який постачається, його кількість та ціну. Загальна вартість товару складає 2.807.186,21 грн. Умови оплати: 25% передоплата, решта по факту поставки кожної партії товару та проведення вхідного контролю протягом 30 календарних днів. Термін поставки протягом 80 календарних днів з моменту отримання 25% передоплати.

На виконання умов Договору позивач перерахував на рахунок відповідача попередню оплату в розмірі 701.796,55 грн (25% від загальної вартості товару), що підтверджується платіжними дорученнями від 15.09.2021 №№12881-П21, 12882-П21.

Як зазначає позивач, станом на час подання позовної заяви відповідач обумовлений товар не поставив, попередню оплату в розмірі 701.796,55 грн не повернув, що стало підставою для звернення до господарського суду з даним позовом, про стягнення з відповідача на користь позивача 701.796,55 грн суми попередньої оплати, 179.648,22 грн інфляційних втрат, 20.765,49 грн 3% річних та розірвати договір купівлі-продажу від 06.09.2021 №09/03/1345-МТР, укладений між ПАТ «Укрнафта» та ТОВ «Компанія «Алгоритм».

Відповідач правом своїм не скористався відзив на позов не надав.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить із наступного.

Відповідно до статті 655 ЦК України договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності достатті 629 ЦК Українидоговір є обов`язковим для виконання сторонами. Згідно статей525,526 ЦК Україниодностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частиною другоюстатті 693 ЦК Україниякщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Зі змісту зазначеної норми права випливає, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. У разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця. Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.

Відповідно до частин третьої-четвертоїстатті 13 ГПК Україникожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Судом встановлено, що на виконання умов Договору позивач здійснив попередню оплату в розмірі 701.796,55 грн (25% від загальної вартості товару), що підтверджується платіжними дорученнями від 15.09.2021 №№12881-П21, 12882-П21.

В матеріалах справи відсутні як докази поставки обумовленого товару в строк, встановлений Додатком №1 до Договору (80 календарних днів з дати отримання 25% попередньої оплати), так і докази повернення передоплати у сумі 701.796,55 грн. З огляду на викладене, суд приходить до висновку про те, що відповідач порушив свій обов`язок з поставки товару.

Всупереч вимог статті13та статті74 ГПК України(судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень) відповідач доказів на спростування викладених обставин не надав.

Суд зазначає, що відсутність дій відповідача щодо поставки товару, надає позивачу право на "законне очікування", що йому будуть повернуті кошти попередньої оплати. Не повернення відповідачем цих коштів прирівнюється до порушення права на мирне володіння майном (рішення ЄСПЛ у справах "Брумареску проти Румунії" (п. 74), "Пономарьов проти України" (п. 43), "Агрокомплекс проти України" (п. 166).

Враховуючи порушення відповідачем свого обов`язку з поставки товару та приймаючи до уваги перерахування позивачем попередньої оплати в розмірі 701.796,55 грн (25% від загальної вартості товару), суд дійшов висновку щодо задоволення позову в частині повернення відповідачем суми попередньої оплати в розмірі 701.796,55 грн.

Щодо позовної вимоги про стягнення 179.648,22 грн інфляційних втрат та 20.765,49 грн 3% річних, суд вважає, що зазначені суми нараховані позивачем відповідачеві обґрунтовано. Підставами такого висновку є наступне.

Частиною другоюстатті 625 ЦК Українивизначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вказаних положень позивач нарахував відповідачеві 3% річних у сумі 20.765,49 грн та інфляційні втрати в розмірі 179.648,22 грн за період з 07.12.2021 по 01.12.2022 на попередню оплату.

При цьому, судом враховано правову позицію Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №918/631/19, згідно з якою стягнення з постачальника суми попередньої оплати, перерахованої за договором поставки, вважається грошовим зобов`язанням у розумінністатті 625 Цивільного кодексу України, та при стягненні цієї суми підлягає застосуванню частина 2статті 625 цього Кодексущодо нарахування до стягнення з відповідача суми інфляційних втрат та 3 % річних.

Перевіривши правильність здійснених позивачем розрахунків відсотків річних та інфляційних нарахувань судом встановлено, що останні виконані арифметично вірно, згідно з нормами чинного законодавства та у відповідності до умов Договору. Доказів протилежного відповідачем не надано. Отже, позовні вимоги в цій частині (про стягнення 179.648,22 грн інфляційних втрат та 20.765,49 грн 3% річних) є законними та обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з позовної заяви позивача останнім у мотивувальній частині позовної заяви здійснено нарахування відповідачеві штрафу 280.718,62 на підставі пункту 6.9. Договору, натомість у прохальній частині позовної заяви ці вимоги позивачем не заявлені. У зв`язку з чим, правомірність нарахування штрафу судом не досліджується та не вирішується під час розгляду даної справи.

Щодо вимоги позивача про розірвання спірного Договору, суд зазначає наступне.

За загальним правилом, визначеним у частині першій статті 651 ЦК України, розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною другою статті 651 ЦК України встановлено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Разом з тим, відповідно до частини першої статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

У постанові Верховного Суду від 14.07.2021 у справі №911/1442/19 викладено правовий висновок, відповідно до якого розірвано може бути лише чинний (такий, що діє на час звернення до суду з позовом та прийняття відповідного судового рішення) договір. Аналогічний висновок також викладено Верховним Судом у справах №910/16750/18, №911/991/19.

Пунктом 11.1. Договору сторони домовились, що цей Договір набуває чинності з дати його підписання сторонами і діє протягом 1 року, але у будь-якому разі до повного виконання взаємних зобов`язань сторонами. А отже строк дії спірного Договору закінчився 06.09.2022.

У постанові Верховного Суду від 18.11.2019 у справі № 910/16750/18 викладено правову позицію за якою, закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору, що прямо передбачено частиною четвертою статті 631 ЦК України. Проте поняття "строк дії договору" та "строк виконання зобов`язання" не є тотожними.

Закінчення строку дії договору не є підставою для припинення визначених ним зобов`язань, оскільки згідно зі статтею 599 ЦК України, частиною першою статті 202 ГК України такою умовою є виконання, проведене належним чином. При цьому слід розрізняти припинення безпосередньо дії договору та припинення зобов`язань, визначених ним.

Навіть після припинення дії договору, невиконані стороною зобов`язання за ним залишаються чинними для такої сторони-боржника, і вказана обставина не звільняє останнього від виконання обов`язку протягом того часу, коли існує відповідне зобов`язання.

Враховуючи викладене, суд звертає увагу на те, що розірвати можна лише договір, який діє (строк/термін дії якого не закінчився), у зв`язку з чим вимога позивача про розірвання Договору є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується статтею 129 ГПК України та статтею 7 Закону України "Про судовий збір". Згідно з приписами останньої позивачеві після надходження на адресу суду відповідного клопотання підлягає поверненню з державного бюджету 4.210,78 грн у зв`язку із внесенням судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Згідно зі статтею 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підставі, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Відповідно, витрати зі сплати судового збору в розмірі 13.533,15грн покладаються на відповідача, в іншій частині 2.481,00 грн залишаються за позивачем.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1, 4, 20, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позову відмовити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "АЛГОРИТМ" (61177, м. Харків, пров. Пластичний, буд. 9, код ЄДРПОУ 40224539) на користь Публічного акціонерного товариства "УКРНАФТА" (04053, м. Київ, пров. Несторівський, буд. 3-5, код ЄДРПОУ 00135390)

- 701.796,55 грн суму основного боргу;

- 179.648,22 грн інфляційні втрати;

- 20.765,49 грн 3% річних;

- 13.533,15 грн витрати зі сплати судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В частині розірвання договору купівлі-продажу від 06.09.2021 №09/03/1345-МТР відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції Східного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено "01" травня 2023 р.

СуддяН.С. Добреля