Ухвала

від 01.05.2023 по справі 904/809/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

01 травня 2023 року

м. Київ

cправа № 904/809/22

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Баранця О.М.

розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 (ОСОБА_1)

на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області

у складі судді Бажанової Ю. А.

від 11.01.2023

та постанову Центрального апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Чередка А. Є., Коваль Л. А., Мороза В. Ф.

від 14.03.2023

у справі за позовом ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 )

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Радегаст-Сервіс»</a>,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: 1. Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпропетровської міської ради;

2. ОСОБА_3 ;

3. ОСОБА_4 ;

4. ОСОБА_5 ;

5. ОСОБА_6 ,

про визнання недійсною заяву, визнання недійсними рішень загальних зборів, визнання недійсними статутів та скасування записів в Єдиному державному реєстрі,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (ОСОБА_1) 03.04.2023 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 11.01.2023 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 14.03.2023 у справі № 904/809/22.

Склад колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду визначено відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.04.2023.

Перевіривши матеріали касаційної скарги судом встановлено, що вона подана без дотримання вимог статті 290 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено, серед іншого, підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Предметом даної касаційної скарги є постанова Центрального апеляційного господарського суду від 14.03.2023, якою залишено без змін ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 11.01.2023 у справі № 904/809/22 про залишення позовної заяви без розгляду .

Отже, скаржником оскаржується рішення суду, передбачене пунктом 2 частини першої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 2 частини першої статті 287 Господарського процесуального кодексу України є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено, серед іншого, підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Приписами частини 3 статті 311 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

З системного аналізу наведених норм вбачається, що у разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у пункті 2 частини першої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень) з обов`язковим наведенням у взаємозв`язку із посиланням на відповідну підставу передбачену статтею 287 цього Кодексу.

Таким чином процесуальний закон покладає на скаржника обов`язок зазначати у касаційній скарзі про неправильне застосування яких конкретно норм матеріального та/або порушення норм процесуального права припустилися суди нижчих інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень та чітко визначити конкретну підставу (підстави) касаційного оскарження судового рішення, передбаченої (передбачених) статтею 287 Господарського процесуального кодексу України.

Однак, скаржник у касаційній скарзі не зазначив, які конкретно норми матеріального та/або процесуального права (пункт, частина, стаття) були неправильно застосовані та/або порушені судами попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень.

Цитування скаржником в касаційній скарзі норм Господарського процесуального кодексу України не формують чітких підстав касаційного оскарження у розумінні частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, а суд не наділений повноваженнями доповнювати касаційну скаргу міркуваннями, які скаржник не навів у її тексті.

З урахуванням змін до Господарського процесуального кодексу України, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Отже, перевіркою щодо форми та змісту касаційної скарги на відповідність вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України, Верховним Судом встановлено, що касаційна скарга не відповідає вимогам пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України враховуючи вищевикладені недоліки.

Таким чином, скаржнику слід виконати вимоги пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України та усунути недоліки касаційної скарги у спосіб, визначений судом, а саме протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали подати до суду касаційну скаргу в новій редакції.

При цьому, касаційну скаргу в новій редакції слід подати в Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у встановлений цією ухвалою строк, а також надати суду докази надіслання копії касаційної скарги в новій редакції іншим учасникам справи (описи вкладення у поштові відправлення та чеки).

З урахуванням наведеного касаційна скарга подана без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, а тому підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 Господарського процесуального кодексу України.

Усунувши недоліки касаційної скарги, скаржнику необхідно подати суду докази про дату вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, для визначення дотримання заявником касаційної скарги строку на усунення недоліків касаційної скарги, встановленого частиною 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України.

Наслідком неусунення названих недоліків протягом установленого строку є повернення касаційної скарги відповідно до частини четвертої статті 174 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 11.01.2023 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 14.03.2023 у справі № 904/809/22 залишити без руху.

2. Надати ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) строк для усунення зазначених у цій ухвалі недоліків, який становить 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

3. ОСОБА_1 (ОСОБА_1) усунути недоліки, встановлені в даній ухвалі у такий спосіб:

- надати касаційну скаргу у новій редакції з обґрунтуванням неправильного застосування та/або порушення судом (судами) норм матеріального та/або процесуального права із зазначенням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених статтею 287 Господарського процесуального кодексу України, а також надати докази надіслання копії касаційної скарги у новій редакції іншим учасникам справи.

4. Роз`яснити, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали скарга буде вважатись неподаною та буде повернута скаржнику.

5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя - доповідач О. Баранець