Постанова

від 13.04.2023 по справі 761/45922/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

03680 м. Київ , вул. Солом`янська, 2-а

Номер апеляційного провадження: № 22-ц/824/4724/2023

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2023 року м. Київ

Справа № 761/45922/21

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді-доповідача Ящук Т.І.,

суддів Махлай Л.Д., Немировської О.В.,

за участю секретаря судового засідання Кравченко Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана представником ОСОБА_2 , на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 12 вересня 2022 року, постановлену у складі судді Рибака М.А.,

у справі за позовом ОСОБА_1 до Arvin shipping LTD, Товариства з обмеженою відповідальністю «Тесоро Марін», Держави України в особі Міністерства закордонних справ України, Держави України в особі Державної служби морського та річкового транспорту України, третя особа: ОСОБА_3 , Державне підприємство «Класифікаційне товариство Регістр судноплавства України» про відшкодування шкоди, завданої смертю особи, та моральної шкоди,

встановив:

У грудні 2021 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідачів Arvin shipping LTD, ТОВ «Тесоро Марін», Держави України в особі Міністерства закордонних справ України, держави України в особі Державної служби морського та річкового транспорту України, третя особа: ОСОБА_3 , ДП «Класифікаційне товариство Регістр судноплавства України» про відшкодування шкоди, завданої смертю особи, та моральної шкоди.

07.09.2022 року до суду від позивача надійшла заява про забезпечення позову шляхом встановлення заборони державним реєстраторам будь-яких органів (місцевого самоврядування, виконавчих комітетів, місцевих державних адміністрацій, акредитованих підприємств Міністерства юстиції України), а також нотаріусам та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, які мають відповідні повноваження, вчиняти реєстраційні дії щодо припинення юридичної особи - ТОВ «Тесоро Марін» (TESORO MARINE LLC), код ЄДРПОУ: 35992809, юридична адреса: 65049, Одеська обл., м.Одеса, Адміральський пр-т, 22, та встановити заборону вчиняти дії щодо внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про припинення цієї юридичної особи.

Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що 15.06.2022 року позивачу стало відомо, що відповідач-2 ТОВ «Тесоро Марін» перебуває в стані припинення внаслідок внесення рішення засновників щодо її припинення. Вважає, що існує необхідність у вжиті заходів забезпечення позову, оскільки їх невжиття призведе до припинення ТОВ «Тесоро Марін» та неможливості розглянути справу по суті, а також до неможливості виконати майбутнє судове рішення.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 12 вересня 2022 року у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову відмовлено.

Не погоджуючись з ухвалою, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду та постановити нову ухвалу, якою задовольнити заяву про забезпечення позову, посилаючись на її незаконність, необґрунтованість, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що після відкриття провадження у справі з`ясувалось про початок припинення юридичної особи - відповідача 2, а тому існує необхідність у вжиті заходів забезпечення позову, оскільки їх невжиття призведе до припинення відповідача-2 та неможливості розглянути справу по суті, а також до неможливості виконати майбутнє судове рішення. Припинення ТОВ «Тесоро Марін» повністю нівелює судовий процес у цій справі, особливо з урахуванням всього контексту правовідносин, що саме ця компанія, яка себе позиціонувала як оператор затонулого судна «АРВІН», є дійсним судновласником, а не відповідач 1 - компанія ARVIN SHIPPING LTD, яка зареєстрована в офшорній зоні, так само, як і затонуле судно, з метою уникнення будь-якої відповідальності за свої дії, які призвели до загибелі 6-ти членів екіпажу, в т.ч. і сина позивача у цій справі.

В заяві достатньо обґрунтовано зазначено про те, що цей захід забезпечення критично важливо застосувати у справі, що є предметом розгляду, оскільки до винесення судового рішення по суті спору у справі № 761/45922/21 запису про припинення юридичної особи - відповідача 2, унеможливить розгляд цієї справи по суті, відшкодування шкоди позивачу, заподіяної відповідачем 2 загибеллю її сина, та подальше виконання рішення, оскільки юридична особа втратить свою правоздатність, що зведе нанівець вимоги позивача у цій справі. Застосувати заходи до забезпечення позову також необхідно з метою забезпечення реального захисту порушених прав та інтересів позивача.

Вказує, що в заяві також наголошували на тому, що необхідність вжиття заходів до забезпечення позову зумовлена обґрунтованим припущенням, з врахуванням предмета спору, що невжиття таких заходів може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог позивача, чим фактично буде нівельована функція судового рішення як механізму дійсного поновлення порушених прав та інтересів. Аналогічну правову позицію було також сформульовано Верховним Судом у постанові від 14.05.2018 року у справі № 910/20479/17.

Відтак, з огляду на предмет та підстави позову, адекватним та співмірним буде вжиття такого заходу забезпечення як заборона державним реєстраторам будь-яких органів (місцевого самоврядування, виконавчих комітетів, місцевих державних адміністрацій, акредитованих підприємств Міністерства юстиції України), а також нотаріусам та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, які мають відповідні повноваження вчиняти реєстраційні дії щодо припинення юридичної особи. Проте, суд першої інстанції доводи позивача відхилив, не навівши при цьому жодних обґрунтувань.

Звертає увагу суду, що забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін, його метою є хоча і негайні, проте, тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкоджання спричинення значної шкоди заявнику.

Не вжиття ж заходів щодо забезпечення позову може призвести не лише до неможливості позивачем поновити порушені права та охоронювані законом інтереси з урахуванням характеру порушення саме особистих немайнових прав позивача на повагу до честі, гідності та ділової репутації, а й до порушення в майбутньому основоположного принципу судочинства - обов`язковості рішення суду.

В судовому засіданні представник відповідача Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України - Тополь О.М. вважав доводи апеляційної скарги обгрунтованими, просив ухвалу суду скасувати.

Представник третьої особи Державного підприємства «Класифікаційне товариство Регістр судноплавства України» - Верчик М.Є. при вирішенні апеляційної скарги покладався на розсуд суду.

Представник позивача ОСОБА_2. засобами електронного зв`язку подав клопотання про розгляд справи без його участі, просив задовольнити апеляційну скаргу, оскаржувану ухвалу суду скасувати як незаконну.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, будучи повідомленими про день та час розгляду справи у встановленому законом порядку, тому колегія суддів вважала можливим розглянути справу за їх відсутності відповідно до вимог ч.2 ст. 372 ЦПК України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення представника відповідача та представника третьої особи, з`ясувавши обставини справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що заходи забезпечення позову у вигляді заборони державним реєстратором будь-яких органів вчиняти реєстраційні дії щодо припинення юридичної особи - ТОВ «Тесоро Марін» та заборони вчиняти дії щодо внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису про припинення юридичної особи неспівмірні із заявленими позивачем вимогами. Суд також прийняв до уваги, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності ТОВ «Тесоро Марін». Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Крім того, судом враховано, що питання державної реєстрації припинення юридичної особи також не пов`язано з предметом даного спору.

Враховуючи вищенаведене, оскільки в даному випадку не вбачається співмірності між заходом забезпечення позову, який позивач просить застосувати та позовними вимогами, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.

З висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно з ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів заявника від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч.3 ст. 150 ЦПК України).

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів (постанова Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що «умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача».

У постанові Верховного Суду від 15 липня 2020 року у справі № 909/835/18 зазначено, що «повинен бути наявним зв`язок між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги. Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу».

У постанові Верховного Суду від 04 червня 2020 року у справі № 200/12227/17 (провадження № 61-27220св18) зазначено, що «при встановленні відповідності заходів забезпечення позову позовним вимогам слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Крім того, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви».

Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами. Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав інших осіб, не залучених до участі у справі. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову слід враховувати, що такими заходами не повинні порушуватися права осіб, що не є учасниками справи, застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору.

Проаналізувавши характер спору та обраний позивачем спосіб забезпечення позову, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову, враховуючи наступне.

З виділених матеріалів справи вбачається, що у грудні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Arvin shipping LTD, ТОВ «Тесоро Марін», Держави України в особі Міністерства закордонних справ України, Держави України в особі Державної служби морського та річкового транспорту України, третя особа: ОСОБА_3 , ДП «Класифікаційне товариство Регістр судноплавства України», в якому просить:

- зобов`язати компанію ARVIN SHIPPING LTD та ТОВ «ТЕСОРО МАРІН» ( TESORO MARINE LLC)відшкодувати ОСОБА_1 шкоду, заподіяну смертю її сина - ОСОБА_4 , солідарно у сумі 5 510 500 грн. (в національній валюті за курсом станом на момент звернення до суду з цим позовом), з яких:

- 15 003 грн. (еквівалент суми 550 доларів США) виплаченої померлому ОСОБА_4 заробітної плати готівкою, що, як особиста його власність, була втрачена/знищена внаслідок його загибелі разом з судном ARVIN; - 1850 грн. (еквівалент суми 60 євро) витрат із заробітної плати померлого ОСОБА_5 за оплату банківської комісії за перерахування коштів заробітної плати на його банківський рахунок;

- 40 018 грн. (еквівалент суми 1467 доларів США) невиплаченої заробітної плати померлому ОСОБА_6 за грудень 2020 року та січень 2021; - 25 587 грн. (еквівалент суми 938 доларів США) витрат, понесених на перевезення тіла сина ОСОБА_5 з Туреччини в Україну; - 61 410 грн. витрат, понесених ОСОБА_1 на ритуальні товари та послуги з поховання її померлого сина ОСОБА_4 ; - 2037 грн. витрат, понесених ОСОБА_1 на організацію та проведення поховання її сина ОСОБА_5 ;

- 272 787 грн. (еквівалент суми 10000 доларів США) невиплаченої суми компенсації ОСОБА_1 за смерть її сина ОСОБА_5 компаніями ARVIN SHIPPING LTD та ТОВ «ТЕСОРО МАРІН» згідно з Трудовим договором; - 1 363 936 грн. (еквівалент суми 50 000 доларів США) втраченої страхової виплати внаслідок протиправних дій компаній ARVIN SHIPPING LTD та ТОВ «ТЕСОРО МАРІН»; - 2 727 872 грн. (еквівалент суми 100 000 доларів США) втрачених доходів (збитки у формі упущеної вигоди) ОСОБА_7 в майбутньому внаслідок його смерті;

- 1 000 000 компенсації моральної шкоди, заподіяної ОСОБА_1 смертю її сина ОСОБА_4 , що стала результатом спільних між собою протиправних дій компаній ARVIN SHIPPING LTD та ТОВ «ТЕСОРО МАРІН»;

- зобов`язати Державу Україна в особі Міністерства закордонних справ України відшкодувати ОСОБА_1 моральну шкоду, заподіяну бездіяльністю в особі цього органу державної влади в ході з`ясування обставин загибелі її сина ОСОБА_4 в сумі 500 000 грн.;

- зобов`язати Державу Україна в особі Морської адміністрації України відшкодувати ОСОБА_1 моральну шкоду, заподіяну бездіяльністю в особі цього органу державної влади в ході з`ясування обставин загибелі її сина ОСОБА_4 в сумі 500 000 грн.;

- зобов`язати компанію ARVIN SHIPPING LTD, ТОВ «ТЕСОРО МАРІН», Міністерство закордонних справ України, Морську адміністрацію України виплатити зазначені суми компенсацій за шкоду, заподіяну ОСОБА_1 смертю її сина ОСОБА_4 , в валюті США на банківський рахунок ОСОБА_1 ;

- стягнути солідарно в рівних частках на користь ОСОБА_1 з компанії ARVIN SHIPPING LTD, ТОВ «ТЕСОРО МАРІН», Міністерства закордонних справ України, Морської адміністрації України понесені нею судові витрати на здійснення перекладу в сумі 1818 грн., на виготовлення копій документів в сумі 908 грн. та інші витрати, які будуть понесені нею в ході судового розгляду цієї справи.

Звертаючись до суду з заявою про забезпечення позову шляхом встановлення заборони державним реєстраторам будь-яких органів (місцевого самоврядування, виконавчих комітетів, місцевих державних адміністрацій, акредитованих підприємств Міністерства юстиції України), а також нотаріусам та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, які мають відповідні повноваження, вчиняти реєстраційні дії щодо припинення юридичної особи - ТОВ «Тесоро Марін» (TESORO MARINE LLC), та заборони вчиняти дії щодо внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про припинення цієї юридичної особи, представник позивача посилався на те, що після відкриття провадження у справі позивачу стало відомо, що з 15.06.2022 року відповідач ТОВ «ТЕСОРО МАРІН» перебуває в стані припинення внаслідок винесення рішення засновників щодо його припинення. Вважає, що внесення запису про припинення юридичної особи - відповідача ТОВ «ТЕСОРО МАРІН» унеможливить розгляд справи по суті та відшкодування шкоди позивачу заподіяну вказаним відповідачем.

Згідно з ч. 2, 4 ст. 91 ЦК України, цивільна правоздатність юридичної особи може бути обмежена лише за рішенням суду. Цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Відповідно до ст.55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також у випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь якій стадії судового процесу.

Частиною 1 ст. 104 ЦК України, юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 110 ЦК України визначено, що юридична особа ліквідується: за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв`язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 48 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», товариство припиняється внаслідок передання всього свого майна, всіх прав та обов`язків іншим господарським товариствам - правонаступникам шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або в результаті ліквідації. Добровільне припинення товариства здійснюється за рішенням загальних зборів учасників у порядку, встановленому цим Законом, з дотриманням вимог, встановлених законодавством. Інші підстави та порядок припинення товариства встановлюються законом.

За змістом п.4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» визначено, що державна реєстрація юридичних осіб - офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, зміни відомостей, що містяться в ЄДРПОУ, про юридичну особу, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі: судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі щодо: визнання повністю або частково недійсними рішень засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу; припинення юридичної особи, що не пов`язано з банкрутством юридичної особи.

Підставами для відмови у державній реєстрації, відповідно до ст.28 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», є наявність у Єдиному державному реєстрі відомостей про судове рішення щодо заборони проведення реєстраційної дії.

Відповідно до ч. 13 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» для державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації на підставі рішення про припинення юридичної особи, прийнятого учасниками юридичної особи або відповідного органу юридичної особи, а у випадках, передбачених законом, - рішення відповідних державних органів, або судового рішення про припинення юридичної особи, не пов`язаного з її банкрутством, після закінчення процедури припинення, але не раніше закінчення строку заявлення вимог кредиторами, подаються такі документи: заява про державну реєстрацію припинення юридичної особи в результаті її ліквідації; довідка архівної установи про прийняття документів, що відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню.

Статтею 6 Конституції України визначено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Встановлено, що предметом даного спору є відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної смертю сина позивачата відшкодування моральної шкоди, заподіяної бездіяльністю органами державної влади в ході з`ясування обставин загибелі сина позивача.

Отже, виходячи зі змісту поданого позову, позивач просить застосувати обмеження у вигляді заборони проведення реєстраційної дії щодо припинення юридичної особи - відповідача, що не пов`язані з предметом даного спору про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

При цьому, вжиття заходів забезпечення позову в обраний позивачем спосіб призведе до перешкоджання господарської діяльність юридичної особи - вирішення питань щодо діяльності товариства, що перебуває в стані припинення, оскільки Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань» чітко визначено повноваження суду у сфері державної реєстрації юридичних осіб.

З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає правильним висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення позову шляхом встановлення заборони державним реєстраторам будь-яких органів (місцевого самоврядування, виконавчих комітетів, місцевих державних адміністрацій, акредитованих підприємств Міністерства юстиції України), а також нотаріусам та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, які мають відповідні повноваження, вчиняти реєстраційні дії щодо припинення юридичної особи - ТОВ «Тесоро Марін» (TESORO MARINE LLC), та заборони вчиняти дії щодо внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про припинення цієї юридичної особи, оскільки це призведе до здійснення перешкод господарській діяльності ТОВ «ТЕСОРО МАРІН».

У разі припинення юридичної особи відповідача суд має право залучити до участі у справі правонаступника на будь-якій стадії судового процесу і в такий спосіб забезпечити реалізацію права сторони позивача, що спростовує доводи апеляційної скарги про унеможливлення виконання рішення суду.

Отже, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та на правильність постановленої ухвали не впливають, оскільки заявлені представником позивача заходи забезпечення позову не стосуються предмета спору у цій справі, є неналежними, адже жодним чином не забезпечують виконання у подальшому судового рішення у випадку задоволення позову, а також не можуть істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів .

Відповідно ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що ухвала суду постановлена з додержанням норм процесуального права, є законною і обґрунтованою, підстав для її скасування не вбачається, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 268, 367, 368, 374-379, 381-383 ЦПК України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана представником ОСОБА_2 , - залишити без задоволення.

Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 12 вересня 2022 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду з підстав, визначених ст. 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови складено 01 травня 2023 року.

Суддя - доповідач: Ящук Т.І.

Судді: Махлай Л.Д.

Немировська О.В.