Постанова

від 29.06.2010 по справі 4-291/2010

КЕРЧЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Справа № 4-291/2010 р.

ПОСТАНОВА

про скасування постанови про порушення кримінальної справи та відмову в порушенні кримінальної справи

29 червня 2010 р. м. Керч

Керченський міський суд Автономної Республіки Крим в складі:

головуючого судді Цветкова О. Я.

при секретарі Пшеничній Г. А.,

за участю:

скаржника ОСОБА_1,

представника прокуратури м. Керч Дмитрука О. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Керч скаргу ОСОБА_1 в порядку ст. 236-7 КПК України про скасування постанови заступника прокурора м. Керчі від 19 травня 2010 р. про скасування постанови про відмову в порушенні кримінальної справи та порушення кримінальної справи, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою в порядку ст. 236-7 КПК України на постанову заступника прокурора м. Керчі від 19 травня 2010 р. про скасування постанови про відмову в порушенні кримінальної справи та порушення кримінальної справи за фактом надання посадовими особами ТОВ «Рандекс» завідомо неправдивої інформації в ЗАТ КБ «Приватбанк» з метою отримання кредиту, що завдало великої матеріальної шкоди за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.222 КК України. Скарга мотивована тим, що вказана постанова прийнята з порушенням ст.ст. 94, 98 КПК України, тобто без достатніх приводів та підстав, та за відсутністю в діях посадових осіб ТОВ «Рандекс» складу злочину. У звязку з тим, що на думку заявника між ФО-П ОСОБА_3 та ТОВ «Рандекс» склались господарсько-правові відносини, у звязку з чим просив вказану постанову заступника прокурора м. Керчі від 19 травня 2010 р. скасувати, відмовити у порушенні кримінальної справи.

У судовому засіданні ОСОБА_1 скаргу підтримав, просив її задовольнити, пояснив також, що у звязку з повним погашенням кредиту немає великої матеріальної шкоди.

Представник прокуратури м. Керч, помічник прокурора Дмитрук О. А., проти задоволення скарги заперечував, вказав у судовому засіданні, що були приводи та підстави для порушення кримінальної справи, у звязку з чим постанова заступника прокурора м. Керчі від 19 травня 2010 р. обґрунтована та не може бути скасована.

ОСОБА_4, який був директором ТОВ «Рандекс» на час оформлення кредиту в 2006 році, у судове засідання не зявився, про причини неявки до суду не повідомив.

ФО-П ОСОБА_3, явку якого також було визнано обовязковою, у судове засідання не зявився, про причини неявки до суду не повідомив.

Вислухавши доводи скаржника, думку прокурора, дослідивши доводи скарги та додані до неї документи, а також матеріали, на підставі яких було прийнято рішення про порушення кримінальної справи № 11001160110, суд зазначає наступне.

Частиною 2 ст. 222 КК України передбачена кримінальна відповідальність за надання громадянином-підприємцем або громадянином - засновником (учасником) або службовою особою суб'єкта господарської діяльності завідомо неправдивої інформації органам державної влади, органам влади Автономної Республіки Крим чи органам місцевого самоврядування, банкам або іншим кредиторам з метою одержання субсидій, субвенцій, дотацій, кредитів чи пільг щодо податків у разі відсутності ознак злочину проти власності, якщо вони завдали великої матеріальної шкоди.

Субєктом злочину у даному випадку може бути громадянин-підприємець або засновник чи власник субєкта господарської діяльності, а також службова особа субєкта господарської діяльності, тому ОСОБА_1, як засновник та учасник ТОВ «Рандекс» відповідно до ст. 236-7 КПК України є особою, інтересів якої стосується порушена кримінальна справа, отже скарга ОСОБА_1 підлягає розгляду за правилами ст. 236-8 КПК України.

Відповідно до ч.15 ст. 236-8 КПК України, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, суд повинен перевіряти наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи. При цьому суд не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.

Згідно зі ст. 94 КПК України, приводами для порушення кримінальної справи є заяви або повідомлення, а підставами - достатні дані, що вказують на наявність ознак злочину. Закон не вимагає від відповідних органів при вирішенні питання про порушення кримінальної справи надавати докази або вважати встановленими будь-які обставини.

Постанова заступника прокурора м. Керчі від 19 травня 2010 р. обґрунтована тим, що посадовими особами ТОВ «Рандекс» з метою отримання кредиту у розмірі 250000 грн. в ЗАТ КБ «Приватбанк» була надана завідомо неправдива інформація, а саме договір від 14 серпня 2006 року № 03-08/2006, укладений між ФО-П ОСОБА_3 та ТОВ «Рандекс» про купівлю-продаж надувної тросоопорної конструкції для накриття тенісних кортів (КУПОЛ) вартістю 490000 грн. Внаслідок чого 04 вересня 2006 року Кридитним Комітетом ЗАТ КБ «Приватбанк» було прийнято рішення про надання ТОВ «Рандекс» кредиту у розмірі 250000 грн. та укладено кредитний договір від 04.09.2006 р. № 028-06 м, що на думку заступника прокурора м. Керч завдало великої матеріальної шкоди.

З матеріалів справи № 11001160110 вбачається, що на підставі постанови Керченського міського суду АР Крим від 17 травня 2010 р. з ПАТ КБ «Приватбанк» було отримано завірені Банком копії матеріалів кредитної справи.

Матеріали кредитної справи містять договір від 14 серпня 2006 року № 03-08/2006, укладений між ФО-П ОСОБА_3 та ТОВ «Рандекс», в якому вартість договору складає 490000 грн.

Крім того, вказані матеріали містять також Додаток № 2 до вказаного договору «Специфікація матеріалів, обладнання та робіт для створення надувної тросоопорної конструкції для накриття тенісних кортів (Куполу) фірми «SPANDOME», де ціна визначена у розмірі 390000 грн.

Також в матеріалах кредитної справи наявний договір страхування майна № SIK0UI20302 від 19.09.2006 р., укладений між ЗАТ «Страхова компанія «ІНГОССТРАХ», ТОВ «Рандекс» та ЗАТ КБ «Приватбанк», в якому у п. 6.2. зазначено, що дійсна вартість майна складає 343000 грн.

До того ж, між ТОВ «Рандекс» та ЗАТ КБ «Приватбанк» було укладено також договір застави майна № 028-06м/дз2 від 18.09.2006 р., в якому сторони визначили заставну вартість майна (надувної тросоопорної конструкції для накриття тенісних кортів (Куполу) фірми «SPANDOME» в комплекті) також у розмірі 343000 грн., про що зазначено також в Акті узгодження договірної вартості предмету залогу від 04.09.2006 р.

Кредитна справа містить також Додаток № 1 до Договору № 03-08/2006 Протокол узгодження договірної ціни, підписаний ФО-П ОСОБА_3 та ТОВ «Рандекс», в якому розмір договірної ціни визначений у сумі 390000 грн.

Як вбачається з письмових пояснень ОСОБА_3, ОСОБА_1 та ОСОБА_4, який був директором ТОВ «Рандекс» в 2006 році, та пояснень ОСОБА_1 в судовому засіданні, договірна ціна узгоджувалась та змінювалась декілька разів, про що Банк своєчасно повідомлявся.

Суд також бере до уваги той факт, що матеріали кредитної справи містили відомості про узгоджену сторонами вартість майна (надувної тросоопорної конструкції для накриття тенісних кортів (Куполу) фірми «SPANDOME» в комплекті) у розмірі 390000 грн., тому Банк у даному випадку достеменно знав про дійсну вартість вказаного майна, у звязку з чим немає підстав вважати, що Банк при прийнятті рішення про надання кредиту використовував тільки суму, вказану у договорі, та не звертав уваги на інші документи, в яких вартість майна була визначена у меншому розмірі.

До того ж, матеріали, на підставі яких було прийнято рішення про порушення кримінальної справи № 11001160110, не містять пояснень представників Банку, або жодного локального нормативного акту ЗАТ КБ «Приватбанк», в якому було б зазначено, що для отримання кредиту у розмірі 250000 грн., предметом застави може бути тільки майно, вартість якого перевищує 390000 грн. та повинна дорівнювати розміру 490000 грн.

Більш того, в експертному висновку по оцінці предмета застави міститься застереження, що мінімальна необхідна сума застави повинна становити 302500 грн., тому є підстави вважати, що саме така вартість заставного майна є достатньою для Банку при вирішенні ним питання щодо надання кредиту у розмірі 250000 грн., а подання чи неподання документів, в яких вартість майна становила 490000 грн. або 390000 грн. не мала принципового значення для вирішення питання щодо надання кредиту чи відмови в його наданні.

Для кваліфікації дій за ст. 222 КК України необхідно, щоб неправдива інформація в конкретному випадку мала юридичне значення для прийняття позитивного рішення щодо надання фінансових ресурсів.

Таким чином, посилання в оскаржуваній постанові на договір, в якому його ціна визначена у розмірі 490000 грн. як на неправдиву інформацію, що стала підставою для прийняття позитивного рішення про надання кредиту, є неправомірним та необґрунтованим.

Слід також зауважити, що з заявою про проведення перевірки звернувся ФО-П ОСОБА_3 з приводу заборгованості ТОВ «Рандекс» за договором № 03-08/2006, при цьому Банк, який надав кредит у розмірі 250000 грн. до органів внутрішніх справ не звертався, більш того, Банк надав довідку про повне погашення кредиту та відсутність заборгованості, тому немає підстав вважати, що ЗАТ КБ «Приватбанк» було спричинено яку-небудь шкоду.

Відповідно до ст. 12 Господарського процесуального кодексу України Господарським судам підвідомчі, у тому числі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів.

Отже, у даному випадку між ФО-П ОСОБА_3 та ТОВ «Рандекс» виник господарсько-правовий спір, який повинен вирішуватись у Господарському суді за правилами ГПК України.

Що стосується посилання в постанові на те, що посадовими особами ТОВ «Рандекс» було надано Банку недостовірну інформацію про знаходження майна на обєкті ТОВ «Рандекс», суд зазначає, що в матеріалах кримінальної справи взагалі відсутні які-небудь підписані посадовими особами ТОВ «Рандекс» документи про фактичне знаходження майна в м. Керч. Більш того, в матеріалах кредитної справи наявний Додаток № 3 до Договору № 03-08/2006 «Календарний план виконання робіт та постачання обладнання», згідно з яким постачання обладнання здійснюється у термін 60 днів з моменту передплати. Тому Банк достеменно знав, що предмет застави не може бути фактично в наявності в м. Керч на момент укладення договору застави з огляду на визначені сторонами терміни постачання вказаної конструкції.

ТОВ «Рандекс» ще до отримання кредиту, який було отримано лише 29.09.2006 р. після подання відповідної заяви до Банку, двома платежами здійснював перерахування на користь ФО-П ОСОБА_3 14.08.2006 р. у розмірі 30000 грн., а також 27.09.2006 р. у розмірі 75000 грн. Отже, згідно з Додатком № 3 до Договору № 03-08/2006 постачання конструкції до м. Керч не могло бути здійснено раніше кінця листопада 2006 р.

Крім того, з пояснень ОСОБА_1, які не були спростовані прокурором, вбачається, що на момент укладення договору кредиту та договору застави у вересні 2006 р. надувна тросоопорна конструкція для накриття тенісних кортів (Куполу) фірми «SPANDOME» фактично знаходилась у м. Дніпропетровськ, де також знаходиться головне представництво ЗАТ КБ «Приватбанк», працівниками якого вказане майно було оглянуто на місці зберігання до моменту постачання до м. Керч.

Згідно зі ст. 236-8 КПК України обов'язок доведення правомірності порушення справи покладається на прокурора, втім представником прокуратури м. Керч у судовому засіданні не було доведено правомірності винесення оскаржуваної постанови.

Таким чином, постанова про порушення кримінальної справи суперечить вимогам ч.1 ст. 98 КПК України, не має вказівок на конкретні обставини, які вказують на наявність у діях посадових осіб ТОВ «Рандекс» ознак злочину, передбаченого ч.2 ст.222 КК України, у звязку з чим постанова від 19 травня 2010 р. підлягає скасуванню.

На підставі наведеного, керуючись ст. 236-8 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу ОСОБА_1 в порядку ст. 236-7 КПК України про скасування постанови про порушення кримінальної справи задовольнити.

Постанову заступника прокурора м. Керчі від 19 травня 2010 р. про скасування постанови про відмову в порушенні кримінальної справи та порушення кримінальної справи за фактом надання посадовими особами ТОВ «Рандекс» завідомо неправдивої інформації в ЗАТ КБ «Приватбанк» з метою отримання кредиту, що завдало великої матеріальної шкоди за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.222 КК України скасувати.

Відмовити у порушенні кримінальної справи відносно посадових осіб ТОВ «Рандекс» за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.222 КК України.

На постанову може бути подана апеляція на протязі 7 діб до Апеляційного суду АР Крим через Керченський міський суд АР Крим.

Суддя О. Я. Цветков