Постанова

від 25.04.2023 по справі 687/838/22

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2023 року

м. Хмельницький

Справа № 687/838/22

Провадження № 22-ц/4820/720/23

Хмельницький апеляційний суд у складі

колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Янчук Т.О. (суддя-доповідач),

Грох Л.М., Ярмолюка О.І.,

секретаря: Заворотної А.В.,

учасники справи: представник позивача адвокат Мілашевський М.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохолдинг 2012» на рішення Чемеровецького районного суду Хмельницької області від 16 січня 2023 року (суддя Борсук В.О.) за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохолдинг 2012» про розірвання договору оренди землі,

в с т а н о в и в :

У жовтні 2022 року ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до ТОВ «Агрохолдинг 2012» про розірвання договору оренди землі.

ОСОБА_1 зазначив, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 13 червня 2009 року, після смерті свого батька ОСОБА_2 , є власником земельної ділянки площею 2,2526 га, кадастровий номер 6825281200:05:002:0077, що знаходиться на території Вишнівчицької сільської ради, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

18 березня 2016 року між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю «Оболонь Агро» укладено Договір оренди землі №б/н строком на 10 років щодо земельної ділянки площею 2,2526 га, кадастровий номер 6825281200:05:002:0077. Право оренди на підставі Договору оренди землі №б/н від 18.03.2016 року зареєстровано 18.03.2016 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису про інше речове право 13760898.

Пунктом 40 договору оренди землі передбачено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи - орендаря є підставою для зміни умов або розірвання договору.

22 вересня 2021 року ТОВ «Оболонь Агро» припинено в результаті реорганізації - приєднання до ТОВ «Агрохолдинг 2012», однак відповідач не дає згоди на розірвання договору оренди землі.

За таких обставин, ОСОБА_1 просив суд договір оренди землі № б/н, укладений 18.03.2016 року між ним та ТОВ «Оболонь Агро» в особі директора ОСОБА_3 площею 2,2526 га, кадастровий номер 6825281200:05:002:0077, розташованої на території Чемеровецької селищної (Вишнівчицької сільської) ради, Кам`янець-Подільського району, Хмельницької області, зареєстрований реєстраційною службою Нетішинського міського управління юстиції Хмельницької області від 18.03.2016 року за №13760898, яка належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом виданим державним нотаріусом Чемеровецької державної нотаріальної контори 13.06.2009 року зареєстрованого в реєстрі №2582 розірвати, стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати та витрати на правничу допомогу.

Рішенням Чемеровецького районного суду Хмельницької області від 16 січня 2023 року позов задоволено частково: розірвано Договір оренди землі №б/н, укладений 18.03.2016 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Оболонь Агро» щодо земельної ділянки площею 2,2526 га, кадастровий номер 6825281200:05:002:0077, право оренди на підставі якого зареєстровано 18.03.2016 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису про інше речове право 13760898, яка належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом виданим державним нотаріусом Чемеровецької державної нотаріальної контори 13.06.2009 року зареєстрованого в реєстрі за №2582.

Стягнуто з ТОВ «Агрохолдинг 2012» на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 992,40 грн..

Стягнуто з ТОВ «Агрохолдинг 2012» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7500 грн..

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Суд виходив з того, що припинення орендаря - ТОВ «Оболонь Агро» в результаті реорганізації є підставою для розірвання договору оренди землі. У зв`язку з розглядом справи ОСОБА_1 поніс витрати на професійну правничу допомогу, які з урахуванням принципу співмірності та справедливості слід стягнути з ТОВ «Агрохолдинг 2012» на його користь у розмірі 7500 грн.

В апеляційній скарзі ТОВ «Агрохолдинг 2012» просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволених вимог та ухвалити нове рішення про відмову у позові, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що сторони виконують зобов`язання за оспорюваним договором оренди землі, внаслідок чого підстави для його розірвання відсутні, а ОСОБА_1 не звертався до відповідача з заявою про розірвання цього договору та не довів порушення своїх прав у спірних правовідносинах. Скаржнику залишається незрозумілим чому позивач, трактуючи на власний розсуд п.40 Договору, як у начебто поданій на адресу відповідача заяві, так і у позові наполягав саме на розірванні договору, а не на внесенні відповідних змін до нього. Суд першої інстанції обмежив скаржника у процесуальних правах, пов`язаних із розглядом справи, не повідомив відповідача про закриття підготовчого засідання і призначення справи до судового розгляду, чим позбавив останнього можливості брати участь через уповноваженого представника у розгляді справи по суті, та присудив з нього витрати на професійну правничу допомогу у завищеному розмірі. На думку апелянта розумна та реальна вартість послуг, які були надані адвокатом позивача слід оцінювати сумою в 3500 грн.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 вважає апеляційну скаргу відповідача необґрунтованою, вимоги викладені у ній є безпідставними, рішення суду першої інстанції вважає законним, обґрунтованим та справедливим. Просить апеляційну скаргу ТОВ «Агрохолдинг 2012» залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

В судове засідання представник апелянта не з`явився, про час та місце розгляду справи ТОВ «Агрохолдинг 2012» повідомлено належним чином.

Представник ОСОБА_1 адвокат Мілашевський М.Г. в судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив її відхилити.

Заслухавши доповідача, пояснення учасника судового засідання, дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Частиною 1 статті 375 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно вимог частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2,2526 га, кадастровий номер 6825281200:05:002:0077, що розташована на території Вишнівчицької сільської ради Чемеровецького району Хмельницької області. Право власності ОСОБА_1 на вказане підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 13.06.2009 року.

18 березня 2016 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Оболонь Агро» укладеного договір оренди строком на 10 років щодо земельної ділянки площею 2,2526 га, кадастровий номер 6825281200:05:002:0077, розташованої на території Вишнівчицької сільської ради Чемеровецького району Хмельницької області.

Із інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 18.03.2016 року вбачається, що реєстраційною службою Нетішинського міського управління юстиції Хмельницької області зареєстровано право оренди 18.03.2016 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису про інше речове право 13760898.

22 вересня 2021 року ТОВ «Оболонь Агро» припинено, як юридичну особу внаслідок реорганізації - приєднання до ТОВ «Агрохолдинг 2012», про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис: 10066991120044000307. Водночас, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ТОВ «Агрохолдинг 2012» у розділі «Дані про юридичних осіб, правонаступником яких є зареєстрована юридична особа» зазначено ТОВ «Оболонь Агро», код ЄДРПОУ 34222628. Тобто відбулася реорганізація юридичної особи - орендаря у договорі оренди землі №б/н від 18.03.2016 року.

Із копії заяви про розірвання Договору оренди землі вбачається, що у зв`язку із реорганізацією ТОВ «Оболонь Агро» шляхом приєднання до ТОВ «Агрохолдинг 2012», ОСОБА_1 висловив бажання розірвати (припинити) Договір оренди землі №б/н від 18.03.2016 року.

Згідно п. 38 договору оренди землі дія договору оренди землі припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї з сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Пунктом 40 договору оренди землі визначено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи - орендаря є підставою для зміни умов або розірвання договору.

Щодо повідомлення відповідача про судове засідання та розгляду судом першої інстанції справи за його відсутності

Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно зі ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства належить змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За змістом ч. 1 ст. 43 ЦПК України учасники справи мають право брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом.

В силу ч. 2 ст. 211 ЦПК України учасники справи повідомляються про місце, дату і час судового засідання судом.

Порядок повідомлення учасників справи про дату, час і місце судового засідання встановлений ст.ст. 128-130 ЦПК України.

Відповідно до ч.ч. 3, 5, 6, 8 ст. 128 ЦПК України судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик.

Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання.

Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Днем вручення судової повістки є: 1) день вручення судової повістки під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Із положень ч. 1 ст. 130 ЦПК України слідує, що у випадку відсутності в адресата офіційної електронної адреси судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку, а юридичним особам - відповідній службовій особі, яка розписується про одержання повістки.

Як визначено абзацом 5.8 пунктом 5 розділу І Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року №1845/0/15-21, офіційна електронна адреса - сервіс Електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів.

Згідно з ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

За змістом указаних норм права повідомлення про судове засідання відноситься до елементу змагальності сторін та є обов`язком суду, натомість, неповідомлення судом учасників справи про дату, час і місце судового засідання є порушенням їх права на справедливий суд.

Суд викликає учасника справи у судове засідання судовою повісткою про виклик. Судова повістка про виклик повинна бути вручена учаснику справи завчасно, тобто з таким розрахунком, щоб особа, яка викликається, мала достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання.

За наявності в учасника справи офіційної електронної адреси судова повістка надсилається судом на цю адресу та вважається врученою адресату в день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи.

Неявка в судове засідання відповідача, якого було належним чином повідомлено про судовий розгляд, не є підставою для відкладення судового засідання.

Ухвалою від 11 жовтня 2022 року суд першої інстанції відкрив провадження у справі та визначив порядок її розгляду за правилами загального позовного провадження.

Після закриття підготовчого провадження ухвалою від 08 листопада 2022 року справа призначалася до судового розгляду на 30 листопада 2022 року. Належним чином повідомлений на вищевказане судове засідання представник ТОВ «Агрохолдинг 2012» не з`явився в дане судове засідання, надіслав клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із неотриманням на той момент відповідних процесуальних документів по справі (а.с. 65,66).

Ухвалою Чемеровецького районного суду Хмельницької області від 30 листопада 2022 року розгляд справи відкладено до 21 грудня 2022 року та надано відповідачу час для підготовки та надання до суду відзиву та можливості забезпечити належне представництво інтересів відповідача в суді по даній справі.

21 грудня 2022 року відповідач повторно надіслав клопотання про відкладення розгляду справи, надання додаткового строку для підготовки відзиву, у зв`язку із отриманням копії позовної заяви та процесуальних документів лише 13 грудня 2022 року та у зв`язку із ситуацією що склалась в державі, систематичним відключенням світла.

Судове засідання 21 грудня 2022 року судом першої інстанції відкладено у зв`язку із неявкою відповідача та його клопотанням про відкладення розгляду справи.

16 січня 2023 року від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, а також клопотання про проведення підготовчого судового засідання 16 січня 2023 року без участі уповноваженого представника.

Про розгляд справи відповідач повідомлений належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення судової повістки.

За таких обставин, суд першої інстанції правомірно розглянув справу за відсутності відповідача та ухвалив рішення по суті спору.

Посилання ТОВ «Агрохолдинг 2012» на те, що суд першої інстанції неналежно повідомив його про дату, час і місце судового засідання є безпідставними та спростовується матеріалами справи.

Щодо вирішення спору по суті заявлених вимог

У статті 3 ЦК України визначені основні засади цивільного законодавства, до яких віднесено свободу договору (пункт 3).

Частиною 1 статті 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

В силу ч.ч. 1, 2 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Частиною 1 статті 93 ЗК України встановлено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Згідно з ч. 4 ст.124 ЗК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Як передбачено ч. 2 ст. 792 ЦК України, відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Порядок укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі визначається Законом України від 6 жовтня 1998 року №161-ХІV «Про оренду землі» (далі - Закон №161-ХІV).

Із положень ст. 13 Закону №161-ХІVслідує, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ч. 5 ст. 32 Закону №161-ХІV перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи (у тому числі в порядку спадкування), реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або припинення договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

Цивільне законодавство встановлює презумпцію свободи договору, яка полягає насамперед у вільному волевиявленні особи на вступ у договірні відносини та виборі контрагента, а також у вільному визначенні особою умов договору, в яких фіксуються взаємні права та обов`язки його сторін.

Реалізація принципу свободи договору передбачає також право його сторін змінити (повністю або частково) та припинити (розірвати) договір, якщо інше не передбачено законом або договором.

За загальним правилом зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відносини, пов`язані з орендою землі, здійснюються на договірних засадах.

Договір оренди землі є консенсуальною, двосторонньою та відплатною угодою, при укладенні якої орендодавець зобов`язується передати орендареві земельну ділянку у строкове володіння та користування, а орендар, у свою чергу, зобов`язується використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням для особистої мети та вносити орендодавцеві плату за землю (орендну плату).

У разі зміни особи орендаря чи орендодавця договір оренди землі може бути розірваний на вимогу однієї з сторін, якщо така підстава припинення договору передбачена його умовами.

Умовами договору оренди землі сторони визначили, що реорганізація юридичної особи - орендаря є підставою для розірвання договору (пункт 40).

Оскільки 22 вересня 2021 року ТОВ «Оболонь Агро» припинено в результаті реорганізації - приєднання до ТОВ «Агрохолдинг 2012», а ОСОБА_1 висунув останньому вимогу про припинення договірних відносин, то суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що мають місце підстави для розірвання договору оренди землі.

Посилання ТОВ «Агрохолдинг 2012» на необґрунтованість позовних вимог і неналежну оцінку судом досліджених доказів не відповідають фактичним обставинам справи.

Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та визначився з правовими нормами, які регулюють спірні правовідносини. Доводи апеляційної скарги про те, що суд не дотримався норм матеріального права, є безпідставними.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу

Відповідно до ч. 1 ст. 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

За змістом п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України від 5 липня 2012 року №5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон №5076-VI) представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону №5076-VI).

В силу ст. 19 Закону №5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Як передбачено ст. 30 Закону №5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).

Статтею 15 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Із положень ч.ч. 1-5 ст. 137 ЦПК України слідує, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

В силу ч.ч. 2, 3, 8 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що сторона, на користь якої ухвалене судове рішення, має право на відшкодування понесених судових витрат, у тому числі витрат на професійну правничу допомогу.

До складу витрат на професійну правничу допомогу включаються витрати з оплати винагороди адвоката за здійснення представництва інтересів учасника справи в суді та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Розмір гонорару адвоката та порядок його обчислення визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом на підставі укладеного ними договору, при цьому гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Склад і розмір судових витрат входить до предмета доказування у справі, тому особа, яка заявила про витрати на професійну правничу допомогу, має документально підтвердити та довести, що такі витрати є дійсними, необхідними та розумними.

Чинне законодавство визначає критерії, які мають бути враховані судом при вирішенні питання про відшкодування понесених учасником справи витрат на професійну правничу допомогу.

Зокрема, відповідно до ст. 137 ЦПК України відшкодуванню підлягають витрати на правову допомогу адвоката, розмір яких є співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені в установленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесені чи мають бути понесені витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Водночас, у разі, якщо понесені особою витрати на професійну правничу допомогу не відповідають критеріям співмірності, то за обґрунтованим клопотанням іншої сторони суд може зменшити розмір указаних судових витрат.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі договору про надання правової (професійної правничої) допомоги від 05 вересня 2022 року №11, укладеного між ОСОБА_1 та Адвокатським бюро «Максима Мілашевського «Ін-Легіс» (а.с. 46-49), адвокат Мілашевський М.М. надавав ОСОБА_1 професійну правничу допомогу у справі. За умовами цього договору сторони визначили гонорар адвоката у розмірі 2000 грн. за одну годину роботи (пункт 3.1). Клієнт сплачує виконавцеві гонорар на підставі виставленого розрахунку протягом 5 днів від дня ознайомлення щ розрахунком (пункт 3.2).

Із акта виконаних робіт (наданих послуг) від 17 вересня 2022 року (а.с. 50) слідує, що адвокат Мілашевський М.М. надав ОСОБА_1 юридичні послуги у виді вивчення документів, наданих ОСОБА_1 , консультації з питань порушеного права - 1 год, підготовки вимоги на розірвання договору - 0,5 год, укладення договору про надання правової допомоги 0,5 год, складання позовної заяви та підготовки необхідного пакету документів 5 год, а всього на загальну суму 14000 грн.

Замовник ОСОБА_1 та виконавець Мілашевський М.М. письмово підтвердили, що загальна вартість наданих юридичних послуг за договором про надання правової допомоги становить 14000 грн., претензії у замовника до виконавця відсутні.

Водночас, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що витрати ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу не є співмірними з обсягом отриманих позивачем юридичних послуг і тривалістю їх надання адвокатом, а тому вирішив стягнути із відповідача на користь позивача судові витрати в сумі 7500 грн.

В суді першої інстанції ТОВ «Агрохолдинг 2012» заявило клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з невідповідністю їх розміру критеріям співмірності, яке було враховане судом при визначенні розміру судових витрат (а.с.76-78).

Доводи апеляційної скарги про неправильність визначення судом складу та розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу не відповідають обставинам справи та нормам процесуального закону.

Рішення суду першої інстанції ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохолдинг 2012» залишити без задоволення.

Рішення Чемеровецького районного суду Хмельницької області від 16 січня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 01 травня 2023 року.

Судді Т.О. Янчук

Л.М. Грох

О.І. Ярмолюк