Постанова

від 01.05.2023 по справі 689/2330/21

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 травня 2023 року

м. Хмельницький

Справа № 689/2330/21

Провадження № 22-ц/4820/867/23

Хмельницький апеляційний суд

в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Костенка А.М. ( суддя-доповідач), Гринчука Р.С., Спірідонової Т.В.,

розглянув у порядку ч. 1 ст. 369 ЦПК України цивільну справу № 689/2330/21 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 10 березня 2023 року про зупинення провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Аграрна компанія 2004» про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою.

Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд

в с т а н о в и в:

У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила усунути перешкоди у користуванні належною їй земельною ділянкою, що розташована на території колишньої Сутковецької сільської ради Ярмолинецького району Хмельницької області, кадастровий номер земельної ділянки 6825888400:03:007:0104, шляхом повернення її із володіння та користування ПП «Аграрна компанія 2004».

На обґрунтування заявлених вимог позивач зазначала, що вона є власником земельної ділянки із кадастровим номером 6825888400:03:007:0104, що розташована на території колишньої Сутковецької сільської ради Ярмолинецького району Хмельницької області. 25 листопада 2016 року від її імені з відповідачем був укладений договір оренди земельної ділянки із кадастровим номером 6825888400:03:007:0104, що розташована на території колишньої Сутковецької сільської ради Ярмолинецького району Хмельницької області. Від її імені спірний договір був підписаний ОСОБА_2 нібито, на підставі довіреності. Однак договір оренди земельної ділянки із відповідачем вона не укладала, підпис у ньому їй не належить, умови договору з нею погоджені не були. Тому вважала, що відповідач не набув прав орендаря за спірним договором оренди землі і використовує земельну ділянку незаконно.

Ухвалою Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 10 березня 2023 року зупинено провадження у справі до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду цивільної справи № 513/879/19.

ОСОБА_1 не погодилася з такою ухвалою суду першої інстанції подала апеляційну скаргу, вважає її незаконною та необґрунтованою. Ну думку апелянтки у суду не було підстав для зупинення провадження в справі. Крім того, вказує, що зупинення провадження в даній справі призведе до безпідставного затягування розгляду даної справи і вона в силу свого віку може не дожити до кінцевого рішення суду, а відповідач зможе і надалі користуватися її земельною ділянкою, протягом усього строку незаконно укладеного договору оренди.

Тому ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 10 березня 2023 року та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду справи по суті.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

У відповідності до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи клопотання ПП «Аграрна компанія 2004», суд першої інстанції прийшов до висновку, що правовідносини у справі № 513/879/19, яку передано на розгляд Великою Палатою Верховного Суду є подібними із правовідносинами у даній цивільній справі, а тому є підстави для зупинення провадження у справі до закінчення справи № 513/879/19 в касаційному порядку.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України). Однією із засад цивільного судочинства є розумність строків розгляду справи судом.

Відповідно до пункту 10 ч. 1 ст. 252 ЦПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення

Згідно з пунктом 14 частини першої статті 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 10 частини першої статті 252 цього Кодексу, - до закінчення перегляду в касаційному порядку.

Визначаючи наявність передбачених статтею 252 ЦПК України підстав, за яких провадження у справі підлягає зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, як зазначено у пункті 10 частини першої цієї статті, застосовується у тому разі, коли у інших справах, які переглядаються у касаційному порядку вирішуються питання у подібних правовідносинах та від результату їх розгляду залежить можливість розгляду справи.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12 жовтня 2021 року у справі № 233/2021/19 (провадження № 14-166цс20) визначила правила, елементи та критерії за якими має встановлюватись подібність правовідносин, зокрема: така подібність означає, зокрема, тотожність суб`єктного складу правовідносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин) (пункт 38.1 постанови); під судовими рішеннями у подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, за змістом яких тотожними, аналогічними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних відносин (пункт 38.2 постанови).

На предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими (пункт 39 постанови).

Також, тлумачення пункту 10 частини першої статті 252 ЦПК України свідчить про те, що суд може зупинити провадження у справі лише у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку: а) палатою; б) об`єднаною палатою; в) Великою Палатою Верховного Суду та прийняття ними до свого провадження.

При цьому, така підстава для зупинення провадження у справі застосовується у тому разі, коли на розгляді перебуває справа, за наслідками перегляду якої Верховний Суд може прийняти постанову, у якій міститься правовий висновок проте, як саме повинна застосовуватися норма права, із застосуванням якої не погодилася колегія суддів, палата, об`єднана палата, що передала справу на розгляд палати, об`єднаної палати, Великої Палати (частина друга статті 416 ЦПК України).

Такий висновок узгоджується із правовим висновком, викладеним у постанові Касаційного цивільного суду від 29.06.2022 у справі № 757/55440/18-ц, від 21.07.2021 у справі № 265/2189/20.

В провадження Верховного Суду перебуває цивільна справа № 513/879/19 (провадження № 14-49цс22) за позовом Селянського (фермерського) господарства «Рассвет» до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Головне управління Держгеокадастру в Одеській області про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та за позовом ОСОБА_3 до Селянського (фермерського) господарства «Рассвет», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Головне управління Держгеокадастру в Одеській області про визнання протиправним і скасування рішення про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 червня 2022 року вирішено передати вказану справу 513/879/19 на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 04 серпня 2022 року вказана справа № 513/879/19 прийнята до розгляду для вирішення вищевказаних правових питань.

В даній справі, що переглядається, ОСОБА_1 зазначає, що договір оренди земельної ділянки із відповідачем вона не укладала, підпис у ньому їй не належить, умови договору з нею погоджені не були. Тому вважає, що відповідач не набув прав орендаря за спірним договором оренди землі і використовує земельну ділянку незаконно, фактично позивач просить усунути перешкоди у користуванні належною їй земельною ділянкою, що розташована на території колишньої Сутковецької сільської ради Ярмолинецького району Хмельницької області, кадастровий номер земельної ділянки 6825888400:03:007:0104, шляхом повернення її із володіння та користування ПП «Аграрна компанія 2004».

За наслідками розгляду переданої справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду у справі № 513/879/19, мають бути вирішено наступні питання:

1) чи допускає цивільне законодавство у зобов`язальних правовідносинах поведінку учасників цивільних правовідносин, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці і проявляється у тому, що така поведінка не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них?

2) яким чином суд має кваліфікувати поведінку сторони зобов`язального правовідношення, у разі коли одна сторона договору прийняла виконання від іншої сторони, а після цього посилається на недійсність такого договору або його неукладеність. Якщо поведінка сторони давала іншій стороні підстави вважати, що договір є дійсним (виконувався належним чином сторонами протягом тривалого часу), то наступне висунення вимог про його недійсність або неукладеність свідчить про зловживання цивільним правом?

3) підписання додаткових угод про внесення змін до окремих умов договору, ділове листування щодо договору можуть свідчити про наявність у сторони волі на виконання договору надалі, що дозволяє контрагенту покладатися на дійсність угоди. Чи має суд, оцінюючи дії учасника стосовно добросовісності, враховувати не лише сам факт виконання, а й волю сторін на виконання договору і досягнення відповідних їй правових наслідків?

У відзиві на позовну заяву представник позивача вказав, що з моменту укладення спірного договору, тобто з 25.11.2016 року, близько 4 років сторонами визнавались та виконувались умови договору, ПП «Аграрна компанія 2004» здійснювала обробіток землі, а позивач своєчасно отримувала орендну плату.

Зупиняючи провадження у справі на підставі п. 10 ч. 1 ст. 252 ЦПК України місцевий суд дійшов висновку, що встановлені у справі № 513/879/19, обставини, дійсно можуть вплинути на розгляд даної цивільної справи, а тому зупинив провадження у справі.

Таким чином, досліджуючи обидві справи № 689/2330/21 та № 513/879/19, суд апеляційної інстанції, вважає, що правовідносини, які виникли між сторонами є подібними, учасники спірних правовідносин відповідають складу сторін в обох справах, об`єктом спору є земельні ділянки і зміст правовідносин виникає з договору оренди, підписання яких заперечує орендодавець.

Отже, за однакових спірних правовідносин між сторонами, виходячи із їхнього змісту, суд першої інстанції прийшов до цілком законного та обґрунтованого висновку, щодо наявності підстав для зупинення провадження у справі № 689/2330/21 на підставі пункту 10 частини першої статті 252 ЦПК України до розгляду справи № 513/879/19.

За таких обставин доводи апеляційної скарги, що у суду не було підстав для зупинення провадження в справі, таке зупинення призведе до безпідставного затягування розгляду слід відхилити, оскільки такі доводи жодним чином не спростовують висновків суду.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 384, 389 390 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 10 березня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 01 травня 2023 року.

Судді А.М. Костенко Р.С. Гринчук

Т.В. Спірідонова