Рішення

від 18.04.2023 по справі 200/16462/21

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 квітня 2023 року Справа№200/16462/21

Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Кониченка Олега Миколайовича розглянувши за участю секретаря судового засідання Глазової Т.В. адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

до Головного управління ДПС у Донецькій області (Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, буд. 59)

третя особа: Головне управління Державної казначейської служби України у Донецькій області (Донецька область, м. Маріуполь, пр. Миру, 68)

про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії та стягнення коштів

участю представника відповідача: Хомин Н.Д.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області та Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області, в якому просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Донецькій області щодо не внесення інформації (відсутності коригування) до інтегрованої картки платника податків Позивача в частині скасування за ним суми боргу в розмірі 343,09 грн, неподання висновку до органу Казначейства про повернення ОСОБА_1 помилково сплаченої суми податкового зобов`язання зі сплати єдиного соціального внеску у сумі 1768,91 (одна тисяча сімсот шістдесят вісім гривень 91 коп.) гривень;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Донецькій області внести інформацію (коригування) до інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 в частині скасування за ним суми боргу в розмірі 343,09грн., підготувати висновок про повернення ОСОБА_1 помилково (безпідставно) сплаченої суми податкового зобов`язання зі сплати єдиного соціального внеску у сумі 1768,91 (одна тисяча сімсот шістдесят вісім гривень 91 коп.) гривень, з одночасно нарахованою на цю суму пенею, що визначається виходячи з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, та подати даний висновок для виконання відповідному органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів;

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДПС у Донецькій області на користь ОСОБА_1 судові витрати, понесені у зв`язку з розглядом даної позовної заяви, а саме: судовий збір та витрати на правничу допомогу в розмірі 4500,00 грн.

В обґрунтуванням своїх позовних вимог позивач зазначив наступне.

Позивач є внутрішньо переміщеною особою та пенсіонером, що отримує пенсію, призначену згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ» відповідно до посвідчення № НОМЕР_1 .

25 січня 2019 року податковим органом була сформована вимога №Ф-73243-42У, відповідно до якої станом на 21 серпня 2019 року за Позивачем була облікована заборгованість зі сплати єдиного соціального внеску у розмірі 2112 грн.

Зазначена вимога була передана до виконання Бахмутського міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Донецькій області (на теперішній час Бахмутський міськрайонний ВДВС Східного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Харків) та останнім було відкрито виконавче провадження (ВП) №59902747 про стягнення з Позивача недоїмки у розмірі 2112 грн.

Державним виконавцем здійснені заходи щодо стягнення недоїмки із ЄСВ з пенсії позивача.

Всього з доходів Позивача було утримано та зараховано на рахунок Бахмутської ОДПІ кошти в сумі 1768,91 грн.

Крім того, до ГУ ПФУ в Донецькій області як нез`ясований платіж була повернута сума коштів в розмірі 343,09 грн.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 04 серпня 2020 року по справі №200/2022/20-а було визнано протиправною та скасовано податкову вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 25 січня 2019 року №Ф-73243-41У зі сплати єдиного внеску на суму 2112 грн. Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 23.11.2020 року по справі №200/2022/20-а рішення Донецького окружного адміністративного суду від 04 серпня 2020 року залишено без змін.

Таким чином, рішення Донецького окружного адміністративного суду від 04 серпня 2020 року по справі №200/2022/20-а набрало законної сили 23.11.2020 року.

Враховуючи скасування податкової вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 25 січня 2019 року №Ф-73243-41У у судовому порядку, сума єдиного внеску у розмірі 1768,91 грн є помилково стягнутою з Позивача.

У червні 2021 року представником Позивача було направлено до ГУ ДПС у Донецькій області (Відповідач) та в копії до ДПС України, ГУ ДКСУ у Донецькій області заяву б/н від 16.06.2021р. про повернення безпідставно утриманих коштів з вимогою у добровільному порядку повернути Позивачу на його рахунок безпідставно стягнуті кошти, яке було залишено без задоволення.

Позивач вважає бездіяльність Відповідача щодо продовження обліку суми заборгованості за Позивачем в розмірі 343,09 грн. на підставі скасованої податкової вимоги та щодо неповернення Позивачу безпідставно стягнутих коштів в розмірі 1768,91 грн. неправомірною і тому вищезазначені суми повинні бути повернуті позивачу із з одночасною сплатою нарахованої на ці суми пені, що визначається виходячи з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України.

Ухвалою від 29 листопада 2021 року (з урахуванням ухвали суду від 01.12.2021 року про виправлення описки) позовна заява позивача була залишена без руху.

07 грудня 2021 року від представника позивача до суду надійшла уточнена позовна заява, відповідно до якої представник позивача визначив статус Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача.

Відповідно до уточненої позовної вимоги позивач просив суд: 1) Визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Донецькій області щодо не внесення інформації (відсутності коригування) до інтегрованої картки платника податків Позивача в частині скасування за ним суми боргу в розмірі 343,09грн., неподання висновку до органу Казначейства про повернення ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , помилково сплаченої суми податкового зобов`язання зі сплати єдиного соціального внеску у сумі 1768,91 (одна тисяча сімсот шістдесят вісім гривень 91 коп.) гривень; 2) Зобов`язати Головне управління ДПС у Донецькій області внести інформацію (коригування) до інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , в частині скасування за ним суми боргу в розмірі 343,09 грн., підготувати висновок про повернення ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , помилково (безпідставно) сплаченої суми податкового зобов`язання зі сплати єдиного соціального внеску у сумі 1768,91 (одна тисяча сімсот шістдесят вісім гривень 91 коп.) гривень., з одночасно нарахованою на цю суму пенею, що визначається виходячи з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, та подати даний висновок для виконання відповідному органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів;3) Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДПС у Донецькій області на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , судові витрати, понесені у зв`язку з розглядом даної позовної заяви, а саме: судовий збір та витрати на правничу допомогу в розмірі 4500,00 грн.

13 грудня 2021 року ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання було призначено на 28 грудня 2021 року.

28 грудня 2021 року суд відклав судове засідання за клопотання представника відповідача на 24 січня 2022 року.

29 грудня 2021 року від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого просив суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі та замінити відповідача у справі - Головне управління ДПС у Донецькій області (43142826, Україна, 87515, Донецька обл., місто Маріуполь, вул. Італійська (Центральний район), будинок 59) на його правонаступника - Головне управління ДПС у Донецькій області відокремленого підрозділу (44070187, Україна, 87515, Донецька обл., місто Маріуполь, вул. Італійська (Центральний район), будинок 59).

Підставами у відмовленні задоволенні позовних вимог відповідач визначив наступне.

Згідно реєстраційних даних ГУ ДПС у Донецькій області ОСОБА_1 перебував на обліку в Бахмутській ДПІ ГУ ДПС у Донецькій області (531), як суб`єкт підприємницької діяльності з 01.09.2017 року по 16.04.2021 року. Позивач перебував на спрощеній системі оподаткування (3 група) з 01.09.2017 по 16.04.2021 року.

Згідно реєстраційних та облікових даних з 01.01.2018 ОСОБА_1 встановлено ознаку «Особа, яка досягла пенсійного віку». Таким чином, ОСОБА_1 звільняється від сплати єдиного внеску за себе починаючи з 01.01.2018, а заборгованість зі сплати єдиного внеску в розмірі 2112,00 грн. потребує сплати згідно чинного законодавства.

Виконавчою службою здійснювались заходи щодо стягнення недоїмки. На час надання відзиву за даними ІКП обліковується борг у сумі 343,09 гривень.

23.11.2020 набрало законної сили рішення Донецького окружного адміністративного суду від 04.08.2020 у справі № 200/2022/20-а за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Донецькій області, Бахмутського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання протиправними дії, скасування вимоги про сплату боргу, скасування постанови про відкриття виконавчого провадження задоволено частково. Визнано протиправною та скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 25 січня 2019 року № Ф-73243-42У зі сплати єдиного внеску на суму 2112 грн. В іншій частині позовних вимог було відмовлено.

У зв`язку з тим, що в рішенні Донецького окружного адміністративного суду від 04.08.2020 у справі № 200/2022/20-а, ГУ ДПС не зобов`язано вчинити певні дії, щодо скасування заборгованості по єдиному внеску та коригування інтегрованої картки платника, підстав для повернення утриманих коштів єдиного внеску з ОСОБА_1 немає.

Позивачем не було надано ліквідаційний звіт за 2017 рік, а тому у відповідача був відсутній обов`язок здійснювати будь- які операції.

Позивач не звертався із заявою про повернення помилково сплачених коштів.

Згідно до «Порядку зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 16.01.2016 № 6 (далі Порядок №6) поверненню підлягають саме надміру та/або помилково сплачені кошти єдиного внеску, а не сплачені відповідно до нарахованих закону зобов`язань.

Сума коштів заявлених як сума витрат на правничу допомогу є завищеною та не підтверджується належними доказами.

14 січня 2022 року від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив.

У вищезазначеній відповіді представник позивача зазначив наступне.

Згідно рішення Донецького окружного адміністративного суду від 04.08.2020р. по справі №200/2022/20-а вимога №Ф-73243-42У від 25 січня 2019 року була скасована, як така, що прийнята всупереч чинного законодавства. У зазначеному рішенні є посилання на абз. 2 ч. 3 ст. 26 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» та пряме посилання в рішенні на те, що позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача повернути безпідставно стягнуту пенсію у розмірі 2112 грн., є передчасними, до набрання чинності рішення про скасування вимоги про сплату боргу №-Ф-73243- 42 від 25.01.2019 р.

Розрахунок пені має здійснювати Відповідач на момент повернення безпідставно стягнутих коштів.

Щодо витрат на адвокатські послуги представник позивача посилається на судову практику Верховного суду у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 16.04.2020 по справі № 727/4597/19.

Ухвалою від 24 січня 2022 року суд клопотання Головного управління ДПС у Донецькій області про заміну сторони її правонаступником задовольнив, замінивши сторону по справі 200/16462/21 - відповідача з Головного управління ДПС (ЄДРПОУ 43142826) на Головне управління ДПС у Донецькій області (код відокремленого підрозділу 44070187, адреса реєстрації: 87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, 59).

02 лютого 2022 року від представника відповідача до суду надійшли додаткові пояснення у справі.

Відповідач зазначив, що Донецьким окружним адміністративним судом по справі №200/2022/20-а було встановлено, що ОСОБА_1 з 2005 року є пенсіонером за вислугу років (відповідачем допущена описка - з 2003 року є пенсіонером). Таким чином, ОСОБА_1 призначена пенсія за вислугу років з 2005 року по 31.12.2017 за правилами, які регламентується Законом N 2262-ХІІ.

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України на підставі аналізу зазначених норм права дійшла висновку, що положення ч. 4 ст. 4 Закону N 2464-VІ не поширюється на осіб, які отримують пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону N2262-XII, незважаючи на можливе досягнення ними загального пенсійного віку, необхідного для пенсії за віком (постанова Верховного Суду України від 18 листопада 2014 р. у справі N 21-420а14; постанова Верховного Суду України від 18 листопада 2014 р. у справі N 21-379а14).

У зв`язку з відсутністю законодавчих підстав щодо звільнення ОСОБА_1 від сплати єдиного внеску на підставі ч.4 ст. 4 Закону №2464 в період часу з 01.09.2017 по 31.12.2017, він є платником єдиного внеску, в розумінні п.4 ч.1 ст.4 Закону №2464, на загальних підставах.

Тому, ОСОБА_1 правомірно нараховані зобов`язання з єдиного внеску у сумі 2112 грн, за період з 01.10.2017 по 31.12.2017.

За приписами ч. 4 ст. 4 Закону №2464 (зі змінами та доповненнями, внесеними Законом України від 03.10.2017 р. N 2148-VІІІ, які набули чинності з 01.01.2018) визначено наступне: «Особи, зазначені у пунктах 4 та 5 частини першої цієї статті, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Отже, починаючи з 01.01.2018 року, на підставі отриманої інформації на Центральному рівні від Пенсійного фонду України про статус ОСОБА_1 , як пенсіонера, який досяг пенсійного віку, ГУ ДПС у Донецькій області припинено нарахування єдиного внеску.

На виконання рішення суду в інформаційній системі ДПС України 23.11.2020 року відкликано вимогу про сплату боргу (недоїмки).

Водночас, Постановою Верховного Суду у зразковій справі від 06.11.2018 року № 812/292/18 (Пз/9901/22/18) зазначено наступне, що зміст норми п. 9. 3 (у подальшому п. 9.4) розд. VII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону N 2464-VI не скасовує взагалі обов`язків платників єдиного внеску, а лише на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану дає можливість не виконувати обов`язки, визначені у ч. 2 ст. 6 Закону N 2464-VІ.

З огляду на вищенаведене та враховуючи Постанову Верховного Суду у зразковій справі від 06.11.2018 року № 812/292/18 (Пз/9901/22/18), слід зазначити, що зобов`язання з єдиного внеску за період з 01.10.2017р. по 31.12.2017 р. не підлягають коригуванню.

В рахунок погашення недоїмки, 01.06.2021 в ІКП платника проведено зарахування стягнутих Бахмутським міськрайонним відділом державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) коштів у сумі 1768,91 грн, в результаті чого станом на 01.12.2021 року обліковується заборгованість зі сплати єдиного внеску у розмірі 343,09 грн.

19.04.2021 року представник позивача звертався до податкового органу із заявою про повернення безпідставно утриманих коштів, листом від 29.04.2021 № 14203/6/05-99-24-04-29 була надана відповідь.

ГУ ДПС у Донецькій області повідомило суд, що із заявою про повернення надміру та/або помилково сплачених коштів позивач не звертався.

Сума коштів у розмірі 343,09 грн., яка надійшла 03.01.2020 року, згідно платіжного доручення №214 на рахунок 37195204000531, була відправлена на рахунок ГУ ПФУ в Донецькій області, з причини невірно зазначеного рахунку отримувача.

Відповідно до ч. 4 ст. 9 КАС України, суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Дослідивши матеріали адміністративної справи та встановивши характер спірних правовідносин, суд дійшов висновку про необхідність витребування у Бахмутського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) копії матеріалів виконавчого провадження №59902747, в межах якого було стягнуто з позивача суму ЄСВ, повернення якої позивачу є предметом розгляду даної справи.

Ухвалою від 07 лютого 2022 року суд ухвалив подальший розгляд справи №200/16462/21 здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначивши підготовче судове засідання на 01 березня 2022 року, витребувавши у Бахмутського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) належним чином засвідчену копію матеріалів виконавчого провадження №59902747.

Законом України Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року N 2102-IX, затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року N 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", згідно якого у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Президент України В. Зеленський постановив ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Відповідно до наказу голови Донецького окружного адміністративного суду від 26 лютого 2022 №14/І-г Про запровадження особливого режиму роботи Донецького окружного адміністративного суду у вигляді дистанційної роботи запроваджено особливий режим роботи для суддів Донецького окружного адміністративного суду у вигляді дистанційної роботи з 26 лютого 2022 до закінчення воєнного стану, і до дня відновлення роботи суду у звичайному режимі.

Указом Президента України №133/2022 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" на часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.

Вищезазначений Указ Президента України затверджено Законом України Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 15 березня 2022 року № 2119-IX.

Законом України Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 21 квітня 2022 року N 2212-IX, затверджено Указ Президента України від 18 квітня 2022 року N 259/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", яким на часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ (зі змінами, внесеними Указом від 14 березня 2022 року №133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року №2119-ІХ), продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України № 341/2022 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні, затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" № 2263-IX від 22.05.2022, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.

07 червня 2022 року ухвалою суду відкладено підготовче засідання у справі 200/16462/21 до відновлення у всіх сторін по справі можливості приймати участь у розгляді справи, в тому числі шляхом проведення відеоконференцій та безпосередньої участі у судових засіданнях за місцем розташування суду, у тому числі шляхом надсилання та отримання процесуальних документів, надання витребуваних документів, однак не пізніше скасування правового режиму воєнного стану.

Указом Президента України 12 серпня 2022 року № 573/202 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні, затвердженим Законом України» «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" № 2500-IX від 15.08.2022, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.

Указом Президента України від 7 листопада 2022 року № 757/2022 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" 16 листопада 2022 року № 2738-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.

Указом Президента України від 6 лютого 2023 року № 58/2023 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 7 лютого 2023 року № 2915-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб.

21 лютого 2023 року від представника позивача надійшла заява про призначення справи до розгляду.

02 березня 2023 року ухвалою суду призначено проведення судового засідання на 14 березня 2023 року о 13 год. 15 хв. за клопотанням представника позивача про призначення до розгляду справи та проведення судового засідання у режимі відеоконференції.

13 березня 2023 року судом ухвалено проведення судового засідання, призначеного на 14 березня 2023 року о 13 год. 15 хв. за клопотанням представника відповідача у режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 14 березня 2023 року судом закрито підготовче провадження в адміністративній справі № 200/16462/21, суд ухвалив перейти до судового розгляду справи по суті в межах строків, визначених ч. 2 ст. 193 КАС України, судове засідання призначено на 18 квітня 2023 року о 12 год. 30 хв.

15 березня 2023 року від Бахмутського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) засобами електронного зв`язку до суду надійшли копії матеріалів виконавчого провадження №59902747.

Від представника позивача до суду надійшло клопотання про розгляд справи у судовому засіданні, призначеного на 18 квітня 2023 року, за відсутності представника позивача.

18 квітня 2023 року судове засідання проведене у режимі відеоконференції за участю представника відповідача.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши представника відповідача, встановив наступне.

Позивач, ОСОБА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_1 , є внутрішньо переміщеною особою, що підтверджується Довідкою від 12.05.2015р. №1436009470 від 12 травня 2015 року про взяття на облік особи, переміщеної з тимчасово окупованої території України, та пенсіонером, що отримує пенсію з 04 квітня 2003 року, призначену згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ» відповідно до посвідчення № НОМЕР_1 , виданого УМВС України в Донецькій області 30 серпня 2004 року.

Відповідач Головне управління ДПС у Донецькій області є суб`єктом владних повноважень, як відокремлений підрозділ ДПС України, здійснює владні управлінські функції у сфері адміністрування податків і зборів, реалізуючи повноваження передбачені Податковим кодексом та законами України в сфері оподаткування від імені ДПС України та включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців за номером 44070187.

Позивач був зареєстрований суб`єктом підприємницької діяльності 01.09.2017 року Бахмутської районною державною адміністрацією Донецької області, а 16.04.2021 року було зареєстровано припинення підприємницької діяльності позивача. З 01.09.2017 року позивач був платником податків та ЄСВ. Зазначене підтверджується Витягом із ЄДРПОУ станом на 17 квітня 2023 року, сформованого за запитом посадової особи Донецького окружного адміністративного суду.

25 січня 2019 року податковим органом була сформована та направлена вимога № Ф-73243-42У, відповідно до якої станом на 21 серпня 2019 року за Позивачем була облікована заборгованість зі сплати єдиного соціального внеску у розмірі 2112 грн.

У відповідності до ч.4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Як вбачається із Постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 23.11.2020 року по справі № 200/2022/20-а вищезазначена заборгованість обліковується за позивачем за період січень квітень 2018 року.

Зазначена вимога була передана до виконання Бахмутського міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Донецькій області на підставі листа податкового органу від 21.08.2019 року та останнім було відкрито виконавче провадження (ВП) №59902747 згідно до Постанови про відкриття виконавчого провадження від 28.08.2019 року про стягнення з Позивача недоїмки у розмірі 2112 грн. та виконавчого збору виконавця у розмірі 211,20 грн.

Державним виконавцем здійснені заходи щодо стягнення недоїмки із ЄСВ із пенсії позивача.

Постановою старшого державного виконавця Бахмутського міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Донецькій області від 11 вересня 2019 року в рамках ВП №59902747 було звернено стягнення на доходи боржника.

Так із матеріалів виконавчого провадження та Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 04 серпня 2020 року по справі №200/2022/20-а між тими ж сторони, вбачається, що « Відповідно до листа Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 12 листопада 2019 року з пенсії позивача відраховується 20 % її розміру відповідно до постанови державної виконавчої служби від 11 вересня 2019 року про звернення стягнення на доходи боржника».

Як вбачається з листа ГУ ПФУ в Донецькій області №0500-1502-8/34717 від 14.07.2021р., складеного на адвокатський запит представника позивача, адвоката Кандиба Т.О., 17 вересня 2019 до ГУ ПФУ надійшла постанова від Бахмутського міськрайонного ВДВС від 11.09.2019р. про звернення стягнення на доходи Позивача та стягнення боргу на користь ГУ ДФС у Донецькій області у сумі 2112,00 грн, виконавчого збору у розмірі 211,20 грн, а також витрат на проведення виконавчих дій у сумі 169,00 грн, всього на суму 2 492,20 грн (копії Постанов долучені до матеріалів справи).

Зі змісту листа ГУ ДКСУ у Донецькій області від 23.06.2021р. №09.1-20-10/2487., складеного на адвокатський запит представника позивача, адвоката Кандиба Т.О., визначено:

«03.10.2019 року платіжним дорученням №7389 з рахунку НОМЕР_3 (платник ГУ ПФУ Донецькій області) на рахунок НОМЕР_4 (отримувач Бахмутська ОДПІ) було зараховано кошти у сумі - 515,93грн;

04.11.2019 р. платіжним дорученням №8165 з рахунку НОМЕР_3 (платник ГУ ПФУ в Донецькій області) на рахунок НОМЕР_4 (отримувач Бахмутська ОДПІ) було зараховано кошти у сумі - 515,93грн;

05.12.2019 року платіжним дорученням №8710 з рахунку НОМЕР_3 (платник ГУ ПФУ в Донецькій області) на рахунок НОМЕР_4 (отримувач Бахмутська ОДПІ) було зараховано кошти у сумі - 737,05грн»

«Сума 343,09 грн. (надійшла 03.01.2020 року згідно платіжного доручення №214 на рахунок 37195204000531) була відправлена 09.01.2020 року меморіальним ордером №2646987 з рахунку НОМЕР_5 «Нез`ясовані надходження СЕП» на рахунок НОМЕР_6 . отримувач: ГУ ПФУ в Донецькій області.»

Всього з доходів Позивача було утримано та зараховано на рахунок Бахмутської ОДПІ кошти в сумі 1768,91 грн.

Суми коштів в розмірі 343,09 грн залишилась не стягнутою недоїмкою.

Позивач не погодився із вищезазначеною вимогою та звернувся із адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області, Бахмутського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання протиправними дії відповідача-1 щодо винесення вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф-73243-42У від 25 січня 2019 року і примусового стягнення боргу, скасування зазначеної вимоги та зобов`язання повернути 2112 грн. безпідставно стягнутої пенсії; визнання протиправними дії відповідача-2 щодо відкриття виконавчого провадження №59902747 від 28 серпня 2019 року та стягнення боргу, скасування зазначеної постанови та зобов`язання повернути 380,20 грн. безпідставно стягнутої пенсії.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 04 серпня 2020 року по справі №200/2022/20-а, яке було залишено без змін Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 23.11.2020 року по справі №200/2022/20-а суд адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Донецькій області, Бахмутського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання протиправними дії, скасування вимоги про сплату боргу, скасування постанови про відкриття виконавчого провадження задовольнив частково, визнавши протиправною та скасувавши вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 25 січня 2019 року №Ф-73243-42У зі сплати єдиного внеску на суму 2 112 грн., в іншій частині позовних вимог було відмовлено.

Так, судом першої інстанції було зазначено, що: «З огляду на дію пункту 9-4 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» платник єдиного внеску звільняється від відповідальності за несвоєчасну сплату єдиного внеску з 14.04.2014 до закінчення антитерористичної операції за умови перебування його на обліку органу доходів і зборів, розташованому на території населеного пункту, де проводилася така операція.

Судом встановлено, що спірна вимога була складена відповідно до статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», за період проведення антитерористичної операції, за наявності умови перебування позивача, як платника єдиного внеску на обліку в органі доходів і зборів, розташованому в місті проведення цієї операції, без врахування положень Закону, який прямо звільняє платника єдиного внеску від виконання обов`язків зі сплати єдиного внеску, що прямо передбачено пунктом 9-4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

Суд також звертає увагу, що згідно з частиною 4статті 4 Закону №2464-VI, фізичні особи - підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно дозаконупенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їхньої добровільної участі в системі загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач підпадає під зазначену у ч. 4ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування»категорію осіб.

При цьому, добровільна участь особи, яка виявили бажання бути платниками єдиного внеску, передбачає собою укладення договору на добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування. У матеріалах справи відсутній договір про добровільну участь позивача у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування. Відповідачем не доведено обставини щодо обов`язку сплати ЄСВ з боку позивача».

Підставою для часткової відмови у задоволенні позовних вимог судом першої інстанції було зазначено наступне: «Щодо позовних вимог в частині зобов`язання відповідача-1 повернути безпідставно стягнуту пенсію у розмірі 2112 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 26 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, згідно якої суми коштів, безпідставно стягнені податковими органами з юридичних і фізичних осіб, підлягають поверненню з рахунків податкового органу в триденний строк з дня прийняття рішення податковими органами або судом про безпідставність їх стягнення з одночасною сплатою нарахованої на ці суми пені, що визначається виходячи з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України.

Зі змісту вказаної норми вбачається, що підставою для справи безпідставно стягнених податковим органом сум є прийняття рішення податковим органом або судом про безпідставність стягнення таких коштів. Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача-1 повернути безпідставно стягнутої пенсії у розмірі 2112 грн, є передчасними, до набрання чинності рішення про скасування вимоги про сплату боргу №-Ф-73243-42 від 25.01.2019 р.

Позовні вимоги до відповідача-2 є також передчасними до набрання чинності рішення про скасування вимоги про сплату боргу №-Ф-73243-42 від 25.01.2019 р., а тому задоволенню не підлягають».

Перший апеляційний адміністративний суд у Постанові від 23.11.2020 року зазначив, що «Крім того, згідно ч. 4 статті 4 Закону № 2464-VI, фізичні особи - підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їхньої добровільної участі в системі загальнообов`язкового державного соціального страхування.

При цьому, добровільна участь особи, яка виявили бажання бути платниками єдиного внеску, передбачає собою укладення договору на добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування. У матеріалах справи відсутній договір про добровільну участь позивача у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування. Відповідачем не доведено обставини щодо обов`язку сплати ЄСВ з боку позивача.

Статтею 2 Закону України Про пенсійне забезпечення від 05.11.1991 року № 1788-ХІІ (далі - Закон № 1788) встановлені види державних пенсій, а саме за цим Законом призначаються: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.

Види державних пенсій, які призначаються за Законом № 1788, визначені ст.2 цього Закону.

Згідно з положеннями п.а ч.1 ст.2 Закону № 1788 трудові пенсії поділяються на такі види як пенсії за віком, по інвалідності, в разі втрати годувальника та за вислугу років.

Системний аналіз положень ст.ст.12-18 Закону № 1788 свідчить, що законодавець розрізнив пенсії за віком в залежності від умов їх призначення, визначивши загальні умови призначення пенсії за віком, (ст.12), пільгові умови призначення пенсії за віком, (ст.13), а також особливі умови призначення цього виду пенсії окремим категоріям громадян (працівникам, зайнятим на підземних і відкритих гірничих роботах та в металургії, громадянам, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, інвалідам, учасникам війни, сім`ям загиблих (померлих) військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, багатодітним матерям і матерям інвалідів з дитинства тощо (ст.ст.14-18).

Правовою нормою, яка міститься в ч. 4 ст. 4 Закону № 2464, рівно як і іншими нормами права не встановлено, що звільненню від сплати єдиного внеску підлягають лише ті фізичні особи-підприємці, які є пенсіонерами за віком відповідно до Закону № 1058.

На підставі викладеного апеляційний суд погоджує висновок суду першої інстанції про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 25 січня 2019 року № Ф-73243-42У зі сплати єдиного внеску на суму 2112 грн.»

В силу ч. 4 ст. 78 КАС України факти встановлені судом у судових рішеннях по справі № 200/2022/20-а застосовані судом при вирішенні цієї справи як такі, що не підлягають доказуванню.

Враховуючи скасування податкової вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 25 січня 2019 року №Ф-73243-41У у судовому порядку, сума єдиного внеску у розмірі 1768,91грн. є помилково стягнутою з Позивача.

У червні 2021 року представником Позивача було направлено до ГУ ДПС у Донецькій області та в копії до ДПС України, ГУ ДКСУ у Донецькій області заяву б/н від 16.06.2021р. про повернення безпідставно утриманих коштів з вимогою у добровільному порядку повернути Позивачу на його рахунок безпідставно стягнуті кошти, яку було залишено без задоволення.

Відповідач, надав на адресу представника позивача відповідь від 15.07.2021 року № 20498/6/05-99-24-04-29 якою зазначив, що позивач звільняється від сплати єдиного внеску з 01.01.2018 року, як особа яка досягла пенсійного віку, а заборгованість у розмірі 2112 грн. підлягає сплаті.

Крім того, звернув увагу на той факт, що у зв`язку з тим, що в рішенні Донецького окружного адміністративного суду від 04.08.2020 у справі № 200/2022/20-а, ГУ ДПС не зобов`язано вчинити певні дії, щодо скасування заборгованості по єдиному внеску та коригування інтегрованої картки платника, підстав для повернення утриманих коштів єдиного внеску з ОСОБА_1 не має. Позивачем не надано звіт за 2017 рік із позначкою ліквідаційний, а тому тільки після отримання цього звіту в інтеграційній картці буде здійснено коригування.

23.07.2021 року № 09.1-20-10/248 від третьої особи на адресу представника позивача була надана відповідь від 03.10.2019 року відповідно до якого: платіжним дорученням №7389 з рахунку НОМЕР_3 (платник ГУ ПФУ Донецькій області) на рахунок НОМЕР_4 (отримувач Бахмутська ОДНІ) було зараховано кошти у сумі - 515,93 грн;

04.11.2019 р. платіжним дорученням №8165 з рахунку НОМЕР_3 (платник ГУ ПФУ в Донецькій області) на рахунок НОМЕР_4 (отримувач Бахмутська ОДНІ) було зараховано кошти у сумі - 515,93грн;

05.12.2019 року платіжним дорученням №8710 з рахунку НОМЕР_3 (платник ГУ ПФУ в Донецькій області) на рахунок НОМЕР_4 (отримувач Бахмутська ОДНІ) було зараховано кошти у сумі 737,05грн».

Сума коштів в розмірі 343,09 грн надійшла 03.01.2020р. згідно платіжного доручення №214 на рахунок НОМЕР_4 , проте була відправлена 09.01.2020р. меморіальним ордером №2646987 з рахунку ПА438999980000000000000365101 «Нез`ясовані надходження СЕП» на рахунок ГУ ПФУ в зазначеного рахунку отримувача.

Крім того, Державна податкова служба України листом від 19.07.2021 року за номером 16524/6/99-00-10-08-02-06 довела до відома представника позивача наступне. Відповідно до інформації, направленої листом ГУ ДПС у Донецькій області від 07.07.2021 № 4823/8/05-99-10-02-20 (вх. ДПС № 126756/7 від 07.07.2021), Головним управлінням Пенсійного фонду України у Донецькій області (далі - ГУ ПФУ) кошти стягнуто з пенсії ОСОБА_1 та перераховано на рахунок 37195204000531, одержувач ГУ ДФС у Донецькій області/Бахмутський район, код 39406028: у жовтні 2019 року - 515,93 грн, у листопаді 2019 року - 515,93 грн, у грудні 2019 року - 737,05 грн, у січні 2020 року - 343,09 грн, всього 2112 гривень.

Однак, у зв`язку з тим, що ГУ ПФУ у призначенні платежу не вказував реєстраційний номер облікової картки платника податків (далі - реєстраційний номер) та прізвища платника, сплата на загальну суму 1768,91 грн в ГУ ДФС у Донецькій області, а далі в ГУ ДПС у Донецькій області, обліковувалась за кодом умовного платника 66666666 «Платежі до з`ясування».

Кошти, які перераховані ГУ ПФУ згідно з п/д від 03.01.2020 за № 214 по платнику ОСОБА_1 на суму 343,09 грн до ГУ ДПС у Донецькій області не надходили, у зв`язку з тим, що кошти, сплачені платниками з 03.01.2020 на старі рахунки 3719 по зарахуванню єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), повертаються платникам, як нез`ясовані надходження. Відрахування з пенсії ОСОБА_1 на новий рахунок у січні 2020 року не надходили.

Після судового рішення, яке набрало законної сили до Бахмутського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) направлено заяву від 16.10.2020 № 78619/10/05-99-13-04 про залишення без виконання заяви від 21.08.2019 № 68546/10/05-99-42-20 про примусове виконання вимоги про сплату боргу (недоїмки), зупинення примусового стягнення у виконавчому провадженні № 59902747.

На виконання рішення суду в інформаційній системі ДПС 23.11.2020 року відкликано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 25.01.2019 № Ф-73243-42У.

Згідно з інформаційною системою ДПС в погашення боргу з єдиного внеску в інтегрованій картці платника зараховано: 01.06.2021 - 515,93 грн (платіжне доручення № 7389 від 03.10.2019); 01.06.2021 - 515,93 грн (платіжне доручення № 8165 від 04.11.2019); 01.06.2021 - 737,05 грн (платіжне доручення № 8710 від 05.12.2019).

Станом на 01.07.2021 згідно даних інформаційної системи ДПС у ОСОБА_1 (реєстраційний номер - НОМЕР_2 ) податковий борг відсутній, заборгованість зі сплати єдиного внеску становить 343,09 гривень.

Суд дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи та заперечення сторін вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню із наступних підстав.

Так, у відповідності до ч. 1 ст. 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Із матеріалів справи (копії паспорту громадянина України НОМЕР_7 ) вбачається, що позивач ІНФОРМАЦІЯ_1 , досяг 60 річного віку 14 квітня 2016 року і отримує пенсію за вислугою років із 04 квітня 2003 року відповідно до Посвідчення № НОМЕР_1 від 30.04.2004 року у відповідності до Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ».

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 3 жовтня 2017 року № 2148-VIII, який набрав чинності з 11.10.2017 року перше реченнячастини четвертої було викладено в такій редакції: 4. Особи, зазначені у пунктах 4 та5-1частини першої цієї статті, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленогостаттею 26Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" щодо усунення дискримінації за колом платників» від 13 травня 2020 року № 592-IX, який набрав чинності 01 січня 2021 року були внесені доЗакону України"Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 2-3, ст. 11 із наступними змінами) такі зміни: 1. Устатті 4: у частині четвертій цифру "4" замінити цифрами "4, 5", а після слів "отримують пенсію за віком" доповнити словами "або за вислугу років".

Рішенням апеляційної інстранції встановлено, що позивач мав право не сплачувати страхові внески з ЄСВ внаслідок того, що він отримував іншу пенсію, призначену відповідно до інших Законів України.

Крім того, суд зазначає, що після досягнення позивачем 60 років і як особа, яка отримувала пенсію та у силу приписів Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03 жовтня 2017 року № 2148-VIII, позивач не є платником ЄСВ.

З 01.01.2021 року особи, зазначені упунктах 4,5та5-1частини першої цієї статті, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або за вислугу років, або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленогостаттею 26Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Як зазначив відповідач у відзиві та письмових поясненнях недоїмка обчислена позивачу з ЄСВ виникла у період з 01.10.2017 по 31.12.2017, що суперечить фактам встановленим у Постанові апеляційного адміністративного суду, де визначено, що недоїмка була сформована у період з січня по квітень 2018 року.

Як встановлено судовими рішеннями, які набрали законної сили, по справі 200/2022/20-а, спірна вимога, була визнана протиправною та скасована.

І як наслідок формування заборгованості в ІКП та не повернення стягнутих сум єдиного соціального внеску за період коли позивач не мав обов`язку сплачувати ЄСВ є протиправними діями.

Тому суд вважає, що позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Донецькій області щодо не внесення інформації (відсутності коригування) до інтегрованої картки платника податків Позивача в частині скасування за ним суми боргу в розмірі 343,09 грн та зобов`язати Головне управління ДПС у Донецькій області внести інформацію (коригування) до інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 в частині скасування за ним суми боргу в розмірі 343,09грн., є такими що підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог у частині визнання протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Донецькій області щодо неподання висновку до органу Казначейства про повернення ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , помилково сплаченої суми податкового зобов`язання зі сплати єдиного соціального внеску у сумі 1768,91 гривень (одна тисяча сімсот шістдесят вісім гривень 91 коп.), суд дійшов висновку, що вони підлягають задоволенню з наступних підстав.

Представник позивача у позовній заяві та уточненій позовній заяві посилається як правову підставу для повернення коштів на пунктом 14.1.115 статті 14, підпункту 17.1.10 пункту 17.1 статті 17, Пункту 43.1 статті 43, пункту 43.3 статті 43, пунктів 43.4, 43.5 статті 43 Податкового кодексу України.

Крім того, представник позивача посилається на Порядок про повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 року №787 (не застосовується до повернення ЄСВ).

У відповідності до п. 43.1 ст. 43 ПК України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті тастатті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податківподаткової деклараціїза звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені (п.43.3 ст.43 ПК України).

Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на єдиний рахунок (у разі його використання); на погашення грошового зобов`язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку (п.43.4 ст.43 ПК України).

Контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення належних сум коштів з відповідного бюджету або з єдиного рахунку та подає його для виконання до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

У разі якщо повернення сум податку на доходи фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податківподаткової деклараціїза звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу, відповідне повідомлення надсилається контролюючим органом до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення шістдесятиденного строку з дня отримання відповідної податкової декларації.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п`яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету або з єдиного рахунку (п.43.5 ст.43 ПК України).

Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані, або з єдиного рахунку (п.43.6 ст.43 ПК України).

Згідно до п.1.3 ст. 1 Податкового кодексу України, передбачено, що цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов`язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначеніКодексом України з процедур банкрутства, з банків, на які поширюються нормиЗакону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", проведення комплексних перевірок з метою виявлення фінансових рахунків та погашення зобов`язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (крім особливостей функціонування єдиного рахунку, подання звітності щодо суми нарахованого єдиного внеску), зборів на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій.

Спірні правовідносини врегульовані нормами Податкового кодексу України в частині компетенції контролюючих органів, повноважень і обов`язків їх посадових осіб щодо адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, функціонуванням єдиного рахунку та Законом №2464-VI.

Функціонування єдиного рахунку введено з 1 січня 2021 року і застосовується в тому числі щодо повернення помилково або надміру зарахованих коштів у відповідності до приписів ст. 35-1 ПК України.

Повідомлення про використання або про відмову від використання єдиного рахунку подається платником в електронній формі через Електронний кабінет за формою J/F1307001. Платник податків має право повідомити про використання або про відмову від використання єдиного рахунку один раз протягом календарного року.

Частиною п`ятою статті 9 Закону №2464-VI (у редакції Закону України від 04.07.2013 р. N 406-VII, чинній до 02.04.2020) було встановлено, що сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки податкових органів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування, крім єдиного внеску, який сплачується в іноземній валюті розташованими за межами України підприємствами, установами, організаціями (у тому числі міжнародними) за працюючих у них громадян України та громадянами України, які працюють або постійно проживають за межами України, відповідно до договорів про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - договір про добровільну участь).

Законом Україним № 559-IX від 13.04.2020 устатті 9: у частині п`ятій абзац перший після слів "його зарахування" доповнено словами "або на єдиний рахунок".

Однак, позивач припинив свою підприємницьку діяльність у квітні 2021 року, що не спростовується сторонами. Доказів відкриття єдиного рахунку сторонами суду не надано.

Згідно з частиною тринадцятою статті 9 Закону №2464-VI (у редакції Закону України від 04.07.2013 р. N 406-VII, чинній до 02.04.2020) суми помилково сплаченого єдиного внеску зараховуються в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску або повертаються платникам у порядку і строки, визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно з частиною тринадцятою статті 9 Закону №2464-VI (у редакції Закону України від Законом№ 440-IX від 14.01.2020) суми помилково сплаченого єдиного внеску зараховуються в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску або повертаються платникам упорядкуі строки, визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Процедура зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску або повернення платникам, на яких згідно із Законом №2464-VI покладено обов`язок нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок, надміру та/або помилково сплачених коштів єдиного внеску, були визначені Порядком зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 16.01.2016 №6 (далі Порядок №6), який діяв у спірному періоді.

Зазначений Порядок діяв з 26.02.2016 року до 24.12.2021 року (Наказ втратив чинність на підставі Наказу Міністерства фінансів№ 417 від 23.07.2021).

З 24.12.2021 року діє Наказ Мінфіну України «Про затвердження Порядку зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів» від 23.07.2021№ 417 (далі Порядок № 417).

Пунктом 3 Порядку № 6 було встановлено, що надміру сплачені суми єдиного внеску це суми коштів, які на певну дату зараховані на відповідний рахунок 3719 понад нараховані суми єдиного внеску на таку дату (крім сум авансових платежів, граничний строк сплати яких не настав, сплачених відповідно до абзацу 2 ч. 8 ст.9 Закону); помилково сплачені суми єдиного внеску - суми коштів, які на певну дату зараховані на невідповідний рахунок 3719 та/або сплачені з рахунку неналежного Платника.

Як вбачається із матеріалів справи сума 1768,91 грн були зараховані на рахунок 3719.

Відповідно до п.3 Порядку № 6 було визначено, що: «У цьому Порядку терміни вживаються в таких значеннях:

надміру сплачені суми єдиного внеску - суми Коштів, які на певну дату зараховані на відповідний рахунок 3719 понад нараховані суми єдиного внеску на таку дату (крім сум авансових платежів, граничний строк сплати яких не настав, сплачених відповідно доабзацу другогочастини восьмої статті 9 Закону);

неналежний Платник - платник, з рахунку якого здійснено помилкове списання коштів та/або який не є платником єдиного внеску;

органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску, його територіальні органи;

помилково сплачені суми єдиного внеску - суми Коштів, які на певну дату зараховані на невідповідний рахунок 3719 та/або сплачені з рахунку неналежного Платника;

рахунок 3719 - відповідні небюджетні рахунки за балансовим рахунком 3719 «Рахунок для зарахування коштів, які підлягають розподілу за видами загальнообов`язкового державного соціального страхування», відкриті в органах Державної казначейської служби України.

5. Повернення Коштів здійснюється у випадках:

1) надмірної або помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на відповідний рахунок 3719;

2) помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на невідповідний рахунок 3719;

3) помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на рахунок з обліку доходів бюджету;

4) помилкової сплати податкових зобов`язань з податків, зборів, штрафних (фінансових) санкцій та пені, передбаченихПодатковим кодексом України, на рахунок 3719.

6. Повернення Коштів здійснюється на підставі заяви Платника про таке повернення (далі - Заява).

У випадках, передбачених підпунктами 1, 2 та 4 пункту 5 цього Порядку, Заява подається до органу доходів і зборів, на рахунок якого сплачено Кошти, за формою, визначеною удодатку 1до цього Порядку.

У випадку, передбаченому підпунктом 3 пункту 5 цього Порядку, заява подається до органу доходів і зборів за місцем обліку помилково сплачених Коштів у довільній формі із зазначенням суми та напряму повернення.

Помилково сплачені суми у випадках, передбачених підпунктами 3 та 4 пункту 5 цього Порядку, підлягають поверненню з урахуванням положеньстатті 43Податкового кодексу України тапункту 12статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

7. У разі надходження Заяви про повернення Коштів з рахунку 3719 підрозділ органу доходів і зборів, на який покладено функцію адміністрування єдиного внеску, у строк не більше ніж десять робочих днів з дати реєстрації Заяви проводить перевірку наданої Платником інформації.

Заява залишається без задоволення у таких випадках: невідповідність Заяви формі, визначеній удодатку 1до цього Порядку; недостовірність викладеної у Заяві Платника інформації; подання Заяви не за місцем обліку надміру та/або помилково сплачених сум єдиного внеску; наявність у Платника заборгованості зі сплати єдиного внеску та/або фінансових санкцій.

У разі відмови в задоволенні Заяви про повернення Коштів з рахунку 3719 Платнику єдиного внеску підрозділом органу доходів і зборів, на який покладено функцію адміністрування єдиного внеску, надається повідомлення за підписом посадової особи із зазначенням причин відмови.

У разі задоволення Заяви про повернення Коштів з рахунку 3719 підрозділ органу доходів і зборів, на який покладено функцію адміністрування єдиного внеску, передає Заяву з відміткою про підтвердження повернення Коштів до підрозділу органу доходів і зборів, відповідального за ведення обліку платежів та складання звітності.

Підрозділ органу доходів і зборів, відповідальний за ведення обліку платежів та складання звітності, у строк не більше ніж три робочих дні з дня отримання Заяви з відміткою про підтвердження повернення Коштів, на підставі даних інформаційної системи готуєвисновокза формою згідно здодатком 2до цього Порядку (далі -Висновок) та два примірники Реєстру висновків про повернення надміру та/або помилково сплачених коштів єдиного внеску (далі - Реєстр висновків) за формою згідно здодатком 3до цього Порядку. Висновки реєструються в журналі обліку висновків про повернення надміру та/або помилково сплачених коштів єдиного внеску за формою згідно здодатком 4до цього Порядку та протягом одного робочого дня від дати їх реєстрації разом з примірником Реєстру висновків передаються до підрозділу органу доходів і зборів, відповідального за ведення фінансово-економічної роботи та бухгалтерського обліку.

8. На підставі Висновку та у строк не пізніше ніж три робочих дні з дня його реєстрації підрозділ органу доходів і зборів, відповідальний за ведення фінансово-економічної роботи та бухгалтерського обліку, нижчого рівня оформлює розрахунковий документ на повернення Коштів з рахунку 3719, на який їх було сплачено, та направляє його відповідному управлінню (відділенню) Державної казначейської служби України у районі, районі у місті, місті обласного, республіканського значення (далі - управління (відділення) Казначейства).

Управління (відділення) Казначейства на підставі розрахункового документа органу доходів і зборів нижчого рівня перераховує Кошти за рахунок поточних надходжень за день з відповідного рахунку 3719 на рахунок Платника, зазначений у Заяві, відкритий у банку або органі Казначейства.

9. Для повернення сум єдиного внеску та/або сум застосованих фінансових санкцій, помилково сплачених на невідповідний рахунок 3719, підрозділ органу доходів і зборів, відповідальний за ведення фінансово-економічної роботи та бухгалтерського обліку, нижчого рівня оформлює розрахунковий документ на перерахування Коштів на відповідний рахунок 3719 за Заявою та передає управлінню (відділенню) Казначейства не пізніше двох робочих днів з дня надходження Висновку.

У разі помилкової сплати сум єдиного внеску та/або сум застосованих фінансових санкцій на рахунок 3719 органу доходів і зборів, в якому Платник не перебуває на обліку, розрахунковий документ на перерахування таких Коштів на відповідний рахунок 3719 органу доходів і зборів, у якому Платник перебуває на обліку, оформлюється підрозділом органу доходів і зборів, відповідальним за ведення фінансово-економічної роботи та бухгалтерського обліку, нижчого рівня за заявою Платника та передається управлінню (відділенню) Казначейства не пізніше двох робочих днів з дня надходження Висновку.

10. ОСОБА_2 здійснюється підрозділом органу доходів і зборів, відповідальним за ведення фінансово-економічної роботи та бухгалтерського обліку, нижчого рівня за рахунок поточних надходжень на рахунок 3719, на який сплачено Кошти, що повертаються.

У разі якщо дата повернення Платникам Коштів припадає на два останніх робочих дні поточного місяця, то таке повернення переноситься на перший робочий день наступного місяця.

У разі неможливості здійснення повернення Коштів одноразово на загальну суму підрозділ органу доходів і зборів, відповідальний за ведення фінансово-економічної роботи та бухгалтерського обліку, нижчого рівня оформлює відповідні розрахункові документи на повернення Коштів частковими сумами:

1) у разі недостатності або відсутності на рахунку 3719 поточних надходжень для здійснення повернення Коштів впродовж трьох робочих днів з дня надання розрахункового документа відповідному Управлінню (відділенню) Казначейства підрозділ органу доходів і зборів, відповідальний за ведення фінансово-економічної роботи та бухгалтерського обліку, нижчого рівня для підкріплення коштами цього рахунку направляє звернення за формою згідно здодатком 5до цього Порядку (далі - Звернення) до органу доходів і зборів вищого рівня.

Направлення Звернення для підкріплення коштами не є підставою для призупинення операцій з повернення Коштів за рахунок поточних надходжень за день.

Про здійснення повернення Коштів за рахунок надходжень за попередній день на всю суму або її частку після направлення Звернення підрозділ органу доходів і зборів, відповідальний за ведення фінансово-економічної роботи та бухгалтерського обліку, нижчого рівня письмово інформує орган доходів і зборів вищого рівня протягом одного робочого дня з дня здійснення повернення Коштів.

Звернення у день надходження реєструється підрозділом органу доходів і зборів, відповідальним за ведення фінансово-економічної роботи та бухгалтерського обліку, вищого рівня в журналі реєстрації звернень про повернення надміру та/або помилково сплачених коштів єдиного внеску (далі - Журнал реєстрації) за формою згідно здодатком 6до цього Порядку.

Підрозділ органу доходів і зборів, відповідальний за ведення фінансово-економічної роботи та бухгалтерського обліку, вищого рівня на підставі Звернення у порядку календарної черговості оформлює розрахунковий документ на перерахування необхідної суми коштів з рахунку 3719 на рахунок 3719 органу доходів і зборів нижчого рівня.

Зазначений розрахунковий документ передається для виконання відповідному головному управлінню Державної казначейської служби України не пізніше наступного робочого дня з дня оформлення такого документа.

Головне управління Державної казначейської служби України на підставі розрахункового документа органу доходів і зборів вищого рівня перераховує необхідну суму у межах поточних надходжень у цілому по регіону за відповідним видом надходжень;

2) у разі недостатності або відсутності коштів на рахунку 3719 органу доходів і зборів вищого рівня його підкріплення здійснюється підрозділом центрального органу доходів і зборів, відповідальним за ведення фінансово-економічної роботи та бухгалтерського обліку, шляхом оформлення розрахункового документа на перерахування коштів з відповідного рахунку 3719 центрального органу доходів і зборів. Підставою для оформлення розрахункових документів є Звернення органу доходів і зборів вищого рівня.

Направлення Звернення для підкріплення коштами не є підставою для призупинення операцій з повернення Коштів за рахунок поточних надходжень за день у цілому по регіону за відповідним видом надходжень.

Про здійснення повернення Коштів за рахунок надходжень за попередній день на всю суму або її частку після направлення Звернення підрозділ органу доходів і зборів, відповідальний за ведення фінансово-економічної роботи та бухгалтерського обліку, вищого рівня письмово інформує центральний орган доходів і зборів протягом одного робочого дня з дня здійснення повернення.

Підрозділ центрального органу доходів і зборів, відповідальний за ведення фінансово-економічної роботи та бухгалтерського обліку, оформлює розрахункові документи на перерахування необхідної суми відповідному органу доходів і зборів вищого рівня для здійснення повернення та передає їх для виконання Державній казначейській службі України (далі - Казначейство) не пізніше наступного робочого дня з дня оформлення цих документів.

Казначейство на підставі розрахункових документів центрального органу доходів і зборів до здійснення розподілу коштів за видами загальнообов`язкового державного соціального страхування перераховує необхідні суми у межах залишків коштів на рахунку 3719, що склались на початок дня за відповідним видом надходжень, на рахунок 3719 органу доходів і зборів вищого рівня;

3) у разі недостатності або відсутності надходжень за попередній день на рахунку 3719 для здійснення повернення Коштів протягом тридцяти календарних днів з дня реєстрації Звернення підрозділ центрального органу доходів і зборів, відповідальний за ведення фінансово-економічної роботи та бухгалтерського обліку, направляє Звернення до Пенсійного фонду України та/або фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування за частиною платежу, що надміру та/або помилково перерахована до відповідного фонду.

До Звернення додаються: копія Висновку, копія розрахункового документа Платника (квитанція, платіжне доручення тощо), яка підтверджує сплату Коштів, та копія Звернення, завірені печаткою та підписом керівника підрозділу, відповідального за ведення фінансово-економічної роботи та бухгалтерського обліку. Копії відповідних документів надаються підрозділом органу доходів і зборів, відповідальним за ведення обліку платежів та складання звітності, нижчого рівня до підрозділу центрального органу доходів і зборів, відповідального за ведення фінансово-економічної роботи та бухгалтерського обліку, засобами зв`язку за вимогою.

Підрозділ, відповідальний за ведення фінансово-економічної роботи та бухгалтерського обліку, центрального органу доходів і зборів письмово інформує Казначейство про направлення цього Звернення протягом одного робочого дня з дня його направлення до Пенсійного фонду України та/або фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

При здійсненні підкріплення Коштів за рахунок надходжень за попередній день на всю суму або її частку після направлення Звернення підрозділ, відповідальний за ведення фінансово-економічної роботи та бухгалтерського обліку, центрального органу доходів і зборів протягом наступного робочого дня з дня здійснення підкріплення інформує про це Пенсійний фонд України та/або фонди загальнообов`язкового державного соціального страхування, до яких було направлено Звернення.

Пенсійний фонд України та/або фонди загальнообов`язкового державного соціального страхування у термін не більше ніж п`ять робочих днів з дня отримання Звернення оформлюють розрахункові документи на перерахування необхідної суми коштів на рахунок 3719 органу доходів і зборів для подальшого повернення Коштів та надають їх до Казначейства.

У разі ненадання підкріплення протягом п`яти робочих днів після отримання Звернення Пенсійний фонд України та/або фонди загальнообов`язкового державного соціального страхування письмово інформують підрозділ, відповідальний за ведення фінансово-економічної роботи та бухгалтерського обліку, центрального органу доходів і зборів про причини невиконання Звернення.

Направлення Звернення не є підставою для зупинення операцій з повернення Коштів за рахунок надходжень за попередній день.

Невикористана сума наданого підкріплення Пенсійного фонду України та/або фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування протягом наступного робочого дня після здійснення операцій з підкріплення повертається відповідним фондам.

11. Кошти, помилково сплачені Платником на Рахунок територіального органу Пенсійного фонду України, відкритий в органі Казначейства, підлягають поверненню з урахуванням вимог пункту 5 цього Порядку та згідно з реєстрами сум неповернутих коштів, отриманих від територіальних органів Пенсійного фонду України органами доходів і зборів відповідно допункту 3розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону України від 04 липня 2013 року № 406-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з проведенням адміністративної реформи», або зараховуються у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску за згодою Платника».

Суд звертає увагу сторін, що після визнання протиправною та скасування вимоги відповідачем не були повернуті грошові кошти у розмірі 1768,91 грн.

У відповідності до п.35-1.8 ст.35 ПК України суми помилково та/або надміру сплачених платником податків грошових зобов`язань (зобов`язань з єдиного внеску) і пені, за даними контролюючого органу, вважаються коштами, що надійшли наєдинийрахунок, і враховуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, при формуванні Реєстру платежів з єдиного рахунку в розрізі окремого платника податків на дату формування такого Реєстру.

Платник податків має право через електронний кабінет визначити напрям використання суми помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені, наявних на дату формування Реєстру платежів з єдиного рахунку в розрізі окремого платника податків, які повинні враховуватися при формуванні такого Реєстру.

Положення цього пункту не позбавляють платника податків права на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань і пені у порядку, визначеномустаттею 43цього Кодексу.

Порядок № 417, розроблено відповідно достатей 9,11розділу III Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон) тапункту 22Порядку функціонування єдиного рахунка та виконання норм статті 35-1Податкового кодексу України центральними органами виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2020 року № 321 та на час прийняття рішення у справі регулює порядок повернення коштів з ЄСВ з урахуванням функціонування єдиного рахунку (рахунку 3556).

Зазначений Порядок передбачає підготовку Заключення та передачу його органам Держказначейства.

Суд звертає увагу на ту обставину, що позивач із відповідною заявою про повернення грошових коштів, стягнутих з нього в рамках виконавчого провадження до органів податкової служби не звертався (сторонами не надано доказів зазначеного).

Ані Податковий Кодекс України, ані Закон № 2464-VI не дає право іншим особам звертатись із відповідною заявою щодо повернення незаконно стягнутих коштів з ЄСВ, не враховуючи судові процедури.

Зазначене право належить виключно позивачу.

Однак, суд зазначає, що судовим рішенням, яке вступило в законну силу, вимога зі сплати недоїмки із ЄСВ була визнана протиправною та скасована. При цьому суд у справі № 200/2022/20-а зазначив, що повернення грошових коштів повинно відбуватись після набранням законної сили відповідного судового рішення.

Після скасування акту індивідуальної дії відповідач не здійснив заходи щодо добровільного повернення грошових коштів, які належали позивачу на праві власності, відповідно до Порядку № 6.

Тому суд вважає, що позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Донецькій області щодо неподання висновку до органу Казначейства про повернення ОСОБА_1 помилково сплаченої суми податкового зобов`язання зі сплати єдиного соціального внеску у сумі 1768,91 грн (одна тисяча сімсот шістдесят вісім гривень 91 коп.) підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог позивача про зобов`язання Головного управління ДПС у Донецькій області внести підготувати висновок про повернення ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , помилково (безпідставно) сплаченої суми податкового зобов`язання зі сплати єдиного соціального внеску у сумі 1768,91 (одна тисяча сімсот шістдесят вісім гривень 91 коп.) гривень., з одночасно нарахованою на цю суму пенею, що визначається виходячи з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, та подати даний висновок для виконання відповідному органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, то суд зазначає наступне.

Право особи, яка звертається до суду з позовом, самостійно та на свій розсуд розпоряджатися своїми правами, зокрема і щодо визначення предмета і підстав позову є складовою диспозитивності як одного із принципів адміністративного судочинства (пункт 4 частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС)).

Відповідно до частини другої статті 9 КАС суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Гарантуючи кожній особі право в порядку, встановленому КАС, звернутися до адміністративного суду, якщо вона вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, стаття 5 КАС одночасно визначає, у який спосіб особа може просити суд їх захистити, зокрема шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії (пункт 4 частини першої цієї статті).

Відмова відповідача ( не здійснення заходів направлених на повернення ) повернути позивачу стягнутий єдиний внесок свідчить про бездіяльність з боку відповідача щодо повернення коштів. Відтак, предметом позову у цій справі є бездіяльності відповідача, внаслідок якої порушено право позивача на майно, а способом захисту порушеного права, про який позивач може просити суд, є визнання такої бездіяльності протиправної бездіяльності та формування і направлення висновку щодо повернення сплачених коштів до органу казначейства.

Однак, суд вважає, що підготовка висновку про повернення ОСОБА_1 (безпідставно) сплаченої суми податкового зобов`язання зі сплати єдиного соціального внеску у сумі 1768,91 гривень (одна тисяча сімсот шістдесят вісім гривень 91 коп.) та подання даного висновку для виконання відповідному органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів зменшує ефективність судового захисту порушеного права позивача.

Верховний Суд у постанові від 23 грудня 2021 року у справі № 480/4737/19 та від 8 лютого 2022 року у справі № 160/6762/21 дійшов висновку, згідно якого ефективний спосіб захисту прав та інтересів особи в адміністративному суді має відповідати таким вимогам: забезпечувати максимально дієве поновлення порушених прав за існуючого законодавчого регулювання; бути адекватним фактичним обставинам справи; не суперечити суті позовних вимог, визначених особою, що звернулася до суду; узгоджуватися повною мірою з обов`язком суб`єкта владних повноважень діяти виключно у межах, порядку та способу, передбаченого законом.

В постанові від 22.09.2022 року у справі № 380/12913/21 Верховний Суд сформулював визначення ефективного правосуддя та зазначив, що комплексний аналіз приписів КАС Українидає суду підстави для висновку, що ефективність судового захисту прав та інтересів особи в адміністративному судочинстві включає ефективність розгляду та вирішення справи, ефективність способу захисту, ефективність судового рішення та ефективність його виконання. Всі ці складові можна охопити єдиним терміном ефективне правосуддя, що виступає еталоном для оцінки судової гілки влади та є запорукою довіри до неї з боку громадян, а також інших суб`єктів. Отже, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Зазначені висновки також відповідають позиції Верховного Суду, викладеної у постановах від 18 жовтня 2018 року у справах №822/584/18, №806/1316/18, від 23 листопада 2018 року у справі №826/8844/16 та від 20 грудня 2018 року у справі №524/3878/16-а.

Суд вважає, що підготовка та направлення висновку про повернення ОСОБА_1 (безпідставно) сплаченої суми податкового зобов`язання зі сплати єдиного соціального внеску у сумі 1768,91 (одна тисяча сімсот шістдесят вісім гривень 91 коп.) гривень зменшує ефективність судового захисту порушеного права позивача.

Належним та ефективним засобом захисту порушеного права позивача є стягнення сплаченої суми податкового зобов`язання зі сплати єдиного соціального внеску у сумі 1768,91 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят вісім гривень 91 коп.) з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування з відповідного рахунку податкового органу.

Зазначена позиція відповідає висновкам викладеним у Постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 27 травня 2020 року по справі №560/4304/18 (адміністративне провадження №К/9901/35742/19).

Щодо сплати пені що визначається виходячи з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України суд зазначає наступне.

У відповідності до абзацу другого частини третьої статті 26 із змінами, внесеними згідно із Законом№ 406-VII від 04.07.2013; в редакції Закону№ 440-IX від 14.01.2020 було передбачено, що суми коштів, безпідставно стягнені податковими органами з юридичних і фізичних осіб, підлягають поверненню з рахунків податкового органу в триденний строк з дня прийняття рішення податковими органами або судом про безпідставність їх стягнення з одночасною сплатою нарахованої на ці суми пені, що визначається виходячи з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України.

За позицією позивача сума безпідставно стягнутого єдиного соціального внеску у сумі 1768,91 грн підлягає стягненню з одночасною сплатою нарахованої на ці суми пені, що визначається виходячи з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України.

Суд вважає, що у задоволенні позовних вимог у частині стягнення пені у розмірі 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України повинно бути відмовлено, з таких підстав.

По-перше, суд звертає увагу сторін, що судове рішення про визнання протиправним та скасування вимоги набрало чинності у листопаді 2020 року, а позивач звернувся з позовом про визнання протиправною дездіяльністю та надання висновку у листопаді 2021 року.

По-друге, відповідач є єдиним державним органом до повноважень якого віднесено адміністрування ЄСВ, ведення ІКП з єдиного соціального внеску, формування та направлення вимог щодо погашення недоїмки із ЄСВ, здійснення заходів щодо стягнення недоїмки з ЄСВ та повернення помолково (надмірно) сплачегого ЄСВ.

По-третє, підставою для визнання протиправною та скасування вимоги у справі 200/2022/20-а слугувало неврахування податковим органом приписів п. 9.4 Прикінцевих положень Закону України № 2464-VI, а також факт знаходження позивача на пенсії за вислугою років.

Наявність пільг встановлених законодавством України не позбавляло платника податку обов`язку з декларування та сплати ЄСВ.

В четвертих, позивач не звертався із відповідною звявою до податкового органу щодо повернення стягнутих коштів в рамках виконавчого провадження.

Тому у задоволенні позову у цій частині повинно бути відмовлено.

Суд не приймає посилання відповідача правові висновки викладені у постановах Верховного Суду України, оскільки після їх постановлення в Закон № 2464-VI неодноразово вносились зміни та з`явилась нова практика Верховного Суду.

Щодо позовних вимог про стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 4500 грн та витрат на сплату судового збору.

Статтею 132 КАС України встановлено види судових витрат, а саме судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи ( ч. 3 ст. 132 КАС України).

Відповідно до ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У відповідності до ч.3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Відповідач просить у відшкодуванні витрат відмовити зазначаючи, що доказів понесення витрат до суду не надано, витрати заявлені у клопотанні позивача не відносяться до предмету спору.

На обґрунтування заявленої суми відшкодування представником позивача надано до суду договір № 11 про надання правової допомоги від 27 жовтня 2020 року.

Предметом зазначеного договору є надання Клієнту (позивачу) правничої допомоги у вигляді усних та письмових консультацій і роз`яснень, складання процесуальних документів, запитів, представництва інтересів Клієнта у суді.

У відповідності до п. 3.2 Договору гонорар складається з сум, що сплачуються Клієнтом Адвокату та суми, яка сплачується при остаточному виконанні Договору. Гонорар узгоджується Сторонами та зазначається у додатковій угоді до цього Договору.

07 квітня 2021 року між позивачем та адвокатом була укладена Додаткова угода № 2 до Договору №11 про надання правничої допомоги від 27.10.2020р. відповідно до якої Сторони дійшли взаємної згоди змінити п.1.1. Договору, виклавши його у наступній новій редакції: «1.1. Предметом цього Договору є надання Клієнту правничої допомоги у вигляді усних та письмових консультацій і роз`яснень, складання процесуальних документів, запитів, представництва інтересів Клієнта у Донецькому окружному адміністративному суді з приводу визнання неправомірною бездіяльності податкового органу щодо неповернення Клієнту безпідставно стягнутих коштів на підставі податкової вимоги від 25 січня 2019 року №Ф-73243-41У.»

Сторони дійшли взаємної згоди доповнити Договір наступним:

«За послуги, отримані за цим Договором, пов`язані із визнанням неправомірною бездіяльності податкового органу щодо неповернення Клієнту безпідставно стягнутих коштів на підставі податкової вимоги від 25 січня 2019 року №Ф-73243-41У, Клієнт сплачує Адвокату:

за кожний складений та направлений адвокатський запит, скаргу, заяву - 250,00 (двісті п`ятдесят) гривень;

за складання позовної заяви - 2500,00 (дві тисячі п`ятсот) гривень;

за супровід розгляду справи у суді першої інстанції, що полягає у відстеженні процесу розгляду справи, складанні та подання заяв, клопотань, тощо - 1000,00 (одна тисяча) гривень.;

за складання апеляційної скарги чи відзиву на апеляційну скаргу на рішення суду, ухвалене за результатом розгляду адміністративного позову - 1500,00 (одна тисяча п`ятсот) гривень.

Обов`язкові платежі до держбюджету та третіх осіб, пов`язані із розглядом судової справи, що є предметом цього Договору, оплачуються Клієнтом самостійно з подальшим наданням Адвокату оригіналів квитанцій на підтвердження сплати обов`язкових платежів або відшкодовуються Адвокату, у разі їх сплати останнім.

Всі транспортні, поштові та інші витрати Адвоката, пов`язані із належним виконанням своїх обов`язків за Договором, оплачуються Клієнтом додатково щомісячно не пізніше 10 числа поточного місяця за минулий місяць на підставі інформації про понесені витрати, отриманої від Адвоката».

Представником позивача наданий розрахунок суми судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката за Договором №11 від 27 жовтня 2020р. про надання правничої допомоги від 17 листопада 2021 року.

У відповідності до зазначеного Рохрахунку адвокат Кандиба Тетяна Олександрівна, з однієї сторони та ОСОБА_1 , з другої сторони, разом іменовані - «Сторони», а кожен окремо - «Сторона», склали даний Розрахунок суми судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката про те, що за Договором №11 від 27 жовтня 2020р. про надання правничої допомоги (надалі - Договір) у травні-листопаді 2021р. Адвокатом надані Клієнту послуги зі:

-складання адвокатського запиту №89 від 12.05.2021р. до Бахмутського міськрайонного ВДВС з метою отримання документів, що підтверджують факт утримання з Клієнта та факт перерахування ГУ ДПС у Донецькій області грошових коштів в рамках ВП №59902747 в сумі 2112,00грн. - на суму 250,00грн.;

-складання скарги на бездіяльність державного виконавця Бахмутського міськрайонного ВДВС №91 від 31.05.2021р. за ненадання документів, що витребовувалися адвокатським запитом №89 від 12.05.2021р. - на суму 250,00грн.;

-складання адвокатського запиту №97 від 16.06.2021р. до ГУ ПФУ в Донецькій області з метою отримання документів, що підтверджують факт утримання з Клієнта та факт перерахування ГУ ДПС у Донецькій області грошових коштів в рамках ВП №59902747 в сумі 2112,00грн. - на суму 250,00 грн;

-складання Заяви б/н від 16.06.2021р. до ГУ ДПС у Донецькій області, ДПС України, ГУ ДКСУ у Донецькій області про повернення Клієнту безпідставно утриманих на підставі податкової вимоги від 25 січня 2019 року №Ф-73243-41У коштів 250,00 грн;

-складання позовної заяви про визнання бездіяльності ГУ ДПС у Донецькій області неправомірною щодо неповернення Клієнту безпідставно стягнутих коштів на підставі податкової вимоги від 25 січня 2019 року №Ф-73243-41У - 2500,00 грн;

-супроводу розгляду справи у суді, що полягає у відстеженні процесу розгляду справи, складанні та подання заяв, клопотань, тощо - 1000,00 грн.

17 листопада 2021 року позивач та адвокат підписали Акт приймання-передачі наданих послуг у травні-листопаді 2021р.за Договором №11 від 27 жовтня 2020 про надання правничої допомоги відповідно до якого Адвокатом у травні-листопаді 2021р. надані, а Клієнтом прийняті послуги за Договором №11 від 27 жовтня 2020р. про надання правничої допомоги, а саме послуги зі:

-складання адвокатського запиту №89 від 12.05.2021р. до Бахмутського міськрайонного ВДВС з метою отримання документів, що підтверджують факт утримання з Клієнта та факт перерахування ГУ ДПС у Донецькій області грошових коштів в рамках ВП №59902747 в сумі 2112,00грн. - на суму 250,00 грн;

-складання скарги на бездіяльність державного виконавця Бахмутського міськрайонного ВДВС №91 від 31.05.2021р. за ненадання документів, що витребовувалися адвокатським запитом №89 від 12.05.2021р. - на суму 250,00 грн;

-складання адвокатського запиту №97 від 16.06.202 і р. до ГУ ПФУ в Донецькій області з метою отримання документів, що підтверджують факт утримання з Клієнта та факт перерахування ГУ ДПС у Донецькій області грошових коштів в рамках ВП №59902747 в сумі 2112,00грн. - на суму 250,00 грн;

-складання Заяви б/н від 16.06.2021р. до ГУ ДПС у Донецькій області, ДПС України, ГУ ДКСУ у Донецькій області про повернення Клієнту безпідставно утриманих на підставі податкової вимоги від 25 січня 2019 року №Ф-73243-41У коштів - 250,00 грн;

-складання позовної заяви про визнання бездіяльності ГУ ДПС у Донецькій області неправомірною щодо неповернення Клієнту безпідставно стягнутих коштів на підставі податкової вимоги від 25 січня 2019 року №Ф-73243-41У - 2500,00 грн.

Всього на суму 3500,00 (три тисячі п`ятсот) гривень.

Сторони домовилися про надання Адвокатом Клієнту у майбутньому послуги з супроводу розгляду адміністративної справи за позовом Клієнта до ГУ ДПС у Донецькій області, ГУ ДКСУ у Донецькій області з приводу визнання бездіяльності протиправної та зобов`язання вчинити певні дії, у Донецькому окружному адміністративному суді, що полягає у відстеженні процесу розгляду справи, складанні та подання заяв, клопотань, тощо, вартістю 1000,00 грн.

Представником позивача, адвокатом Кандиба надана до матеріалів справи Довідка відповідно до якої остання 17 листопада 2021р. отримала від ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , грошові кошти в розмірі 4500,00 (чотири тисячі п`ятсот) гривень в рахунок оплати їїпослуг за Договором №11 від 27.10.2021р. про надання правничої допомоги (в рамках виконання Додаткової угоди №2 від 07.04.2021р. до Договору №11 від 27.10.2020р.) за травень-листопад 2021р., а саме за:

-складання адвокатського запиту №89 від 12.05.2021р. до Бахмутського міськрайонного ВДВС з метою отримання документів, що підтверджують факт утримання з Клієнта та факт перерахування ГУ ДПС у Донецькій області грошових коштів в рамках ВП №59902747 в сумі 2112,00грн. - на суму 250,00грн.; складання скарги на бездіяльність державного виконавця Бахмутського міськрайонного ВДВС №91 від 31.05.2021р. за ненадання документів, що витребовувалися адвокатським запитом №89 від 12.05.2021р. - на суму 250,00грн.; складання адвокатського запиту №97 від 16.06.2021р. до ГУ ПФУ в Донецькій області з метою отримання документів, що підтверджують факт утримання з Клієнта та факт перерахування ГУ ДПС у Донецькій області грошових коштів в рамках ВП №59902747 в сумі 2112,00грн. - на суму 250,00грн.; складання Заяви б/н від 16.06.2021р. до ГУ ДПС у Донецькій області, ДПС України, ГУ ДКСУ у Донецькій області про повернення Клієнту безпідставно утриманих на підставі податкової вимоги від 25 січня 2019 року №Ф-73243-41У коштів - 250,00грн.; складання позовної заяви від 16.11.2021р. про визнання бездіяльності ГУ ДПС у Донецькій області неправомірною щодо неповернення Клієнту безпідставно стягнутих коштів на підставі податкової вимоги від 25 січня 2019 року №Ф-73243-41У - 2500,00грн; супроводу розгляду адміністративної справи за позовом Клієнта до ГУ ДПС у Донецькій області, ГУ ДКСУ у Донецькій області з приводу визнання бездіяльності протиправної та зобов`язання вчинити певні дії, у Донецькому окружному адміністративному суді, що полягає у відстеженні процесу розгляду справи, складанні та подання заяв, клопотань, тощо - 1000,00 грн.

Велика Палата Верховного суду у своїй Постанові від 16 листопада 2022 року по справі № 922/1964/21( провадження № 12-14гс22) зазначила наступне:

135. Велика Палата Верховного Суду зауважує, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.

Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Враховуючи вищевикладене, розмір витрат на правничу допомогу адвоката підтверджується актом надання послуг. Тобто, для їх розподілу, достатню підтвердження обсягу їх надання та їх вартості, безпосередня сплата на момент розгляду питання не є обов`язковою.

Така позиція підтверджується Постановою ВС/КАС від 21 січня 2021 року по справі № 280/2635/20:

«25. Судова колегія зазначає, що КАС України у редакції, чинній з 15.12.2017, імплементував нову процедуру відшкодування витрат на професійну правову допомогу, однією з особливостей якої є те, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною / третьою особою чи тільки має бути сплачено.

26. На переконання колегії суддів, зазначені норми (ст.ст. 134, 139) були введені в КАС України з 15.12.2017, у тому числі, з метою унормування відносин між суб`єктами, які потребують юридичного супроводу, та адвокатами. Так, за існуючого правового регулювання у сторін з`явилась можливість відшкодувати понесені на правову допомогу витрати (у разі доведення власної правоти у спорі із суб`єктом владних повноважень). При цьому, норми зазначених статей спрямовані саме на захист прав та інтересів позивачів-суб`єктів господарювання, а не адвокатів. Встановлена на законодавчому рівні можливість позивачів отримати відшкодування понесених витрат на правничу допомогу сприяє нормальному розвитку галузі, дозволяє учасникам судових процесів залучати для захисту свої прав кваліфікованих адвокатів, даючи при цьому таким особам законне право сподіватись на повне або часткове відшкодування понесених витрат у разі доведення власної правової позиції.

27. Отже, висновки судів попередніх інстанцій про відмову у відшкодуванні витрат на правничу допомогу через відсутність доказів оплати вказаних послуг не узгоджується з нормами чинного процесуального законодавства та вищенаведеними висновками Верховного Суду».

Тому суд не приймає до уваги заперечення відповідача щодо відсутності належних доказів оплати адвокатських послуг.

Крім того, підготовка та направлення запитів до відповідних органів щодо з`ясування підстав стягнення ЄСВ входить до складу доказування, пов`язаного із предметом спору.

Суд звертає увагу сторін, що сума вимоги із ЄСВ склала 2112 грн, із яких було стягнуто ДВС 1768, 91 грн, а 349,09 грн обліковувалась в ІКП позивача.

Сума ж витрат на оплату правничої допомоги склала 4500 грн, що більш ніж вдвічі перевищує суму недоїмки.

Враховуючи викладене, оцінивши обсяг наданих послуг, в тому числі пов`язаних із предметом доказування у цьому спорі, а також зміст та складність позовної заяви, розмір вимоги про сплату недоїмки, суд вирішив відшкодувати позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2000 грн.

У зв`язку із частковим задоволення позову суд вважає за доцільне стягнути із відповідача на користь позивача усі понесені позивачем судові витрати, пов`язані із сплатою судового збору, окільки спір виник внаслідок дій та бездільності відповідача у сумі 908 грн.

Керуючись Конституцією України, Кодексом адміністративного судочинства України, Податковим кодексом України,Законом України"Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування",суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Донецькій області за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області, про визнання протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Донецькій області щодо не внесення інформації (відсутності коригування) до інтегрованої картки платника податків Позивача в частині скасування за ним суми боргу в розмірі 343,09 грн, неподання висновку до органу Казначейства про повернення ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , помилково сплаченої суми податкового зобов`язання зі сплати єдиного соціального внеску у сумі 1768 (одна тисяча сімсот шістдесят вісім гривень) гривен 91 коп., зобов`язати Головне управління ДПС у Донецькій області внести інформацію (коригування) до інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , в частині скасування за ним суми боргу в розмірі 343,09 грн, підготувати висновок про повернення ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , помилково (безпідставно) сплаченої суми податкового зобов`язання зі сплати єдиного соціального внеску у сумі 1768 гривень (одна тисяча сімсот шістдесят вісім гривен) 91 коп., з одночасно нарахованою на цю суму пенею, що визначається виходячи з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, та подати даний висновок для виконання відповідному органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДПС у Донецькій області на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , судові витрати, понесені у зв`язку з розглядом даної позовної заяви, а саме: судовий збір та витрати на правничу допомогу в розмірі 4500,00 грн задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Донецькій області щодо не внесення інформації (відсутності коригування) до інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 в частині скасування за ним суми боргу в розмірі 343,09 грн.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Донецькій області щодо неподання висновку до органу Казначейства про повернення ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , помилково сплаченої суми податкового зобов`язання зі сплати єдиного соціального внеску у сумі 1768 грн (одна тисяча сімсот шістдесят вісім гривень) 91 коп.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Донецькій області внести інформацію (коригування) до інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , в частині скасування за ним суми боргу в розмірі 343,09 грн шляхом виключення зазначеної суми.

Стягнути з рахунків Головного управління ДПС у Донецькій області на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , помилково сплачену (стягнуту) суму податкового зобов`язання зі сплати єдиного соціального внеску у сумі 1768 грн (одна тисяча сімсот шістдесят вісім гривень) 91 копійка.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Донецькій області на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , судовий збір у сумі 908 (дев`ятсот вісім) гривен.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Донецькій області на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2000 (дві тисячі) гривень.

В іншій частині позову - відмовити.

Вступну та резолютивну частини рішення складено та підписано в нарадчій кімнаті 18 квітня 2023 року.

Повний текст рішення складено та підписано 28 квітня 2023 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя О.М. Кониченко