Рішення

від 28.04.2023 по справі 280/6577/22

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28 квітня 2023 року Справа № 280/6577/22 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чернової Ж.М. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бєлун-А» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Запорізькій області, Головного управління ДПС у Вінницькій області, Головного управління ДПС у місті Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бєлун-А» (далі позивач) до Державної податкової служби України (далі відповідач 1, ДПС України), Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі відповідач 2, ГУДПС у Запорізькій області), Головного управління ДПС у Вінницькій області (далі відповідач 3, ГУДПС у Вінницькій області), Головного управління ДПС у місті Києві (далі відповідач 4, ГУДПС у місті Києві), в якому позивач просить суд:

визнати протиправними та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області від 23.08.2022 №7240145/39212326 про відмову у реєстрації розрахунку коригування №3 від 10.02.2022 до податкової накладної №1 від 03.02.2022 на загальну суму 5237400,72 грн. (ПДВ 643189,56 грн.) за насіння соняшника врожаю 2021 року на адресу ТОВ «Сателлит»;

зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування №3 від 10.02.2022 до податкової накладної №1 від 03.02.2022 на загальну суму 5237400,72 грн. (ПДВ 643189,56 грн.) за насіння соняшника врожаю 2021 року на адресу ТОВ «Сателлит» датою його фактичного подання.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що на виконання вимог п. 201.10 ст. 201 ПК України ним складено розрахунок коригування №3 від 10.02.2022 до податкової накладної за №1 від 03.02.2022, яку за допомогою електронного документообігу було направлено до податкового органу для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. В подальшому позивач отримав квитанцію про зупинення реєстрації розрахунку коригування. На виконання вимог вказаної квитанції контролюючого органу товариство надіслало повідомлення, а також всі первинні документи на підтвердження реальності здійснення господарських операцій, за результатами яких було прийнято рішення від 23.08.2022 №7240145/39212326 про відмову в реєстрації РК №3 від 10.02.2022 до ПН №1 від 03.02.2022. Позивач вказував на те, що відповідачем ґрунтовних недоліків щодо поданих позивачем документів не встановлено та не вказано у відповідних рішеннях. Зазначає, що у разі сумнівів у контролюючого органу щодо дотримання позивачем вимог податкового законодавства України під час здійснення господарської діяльності повинні досліджуватися шляхом проведення перевірок такого платника податків, а не шляхом блокування реєстрації розрахунку коригування до податкової накладної. Просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 22.11.2022 позовну заяву залишено без руху. У встановлений строк позивачем усунуто недоліки позовної заяви.

Ухвалою суду від 05.12.2022 відкрито спрощене позовне провадження у справі, а розгляд справи призначено без повідомлення/виклику представників сторін.

Ухвалою суду від 30.01.2023 залучено до участі у справі №280/6577/22 в якості співвідповідача Головне управління ДПС у Вінницькій області.

Ухвалою суду від 10.03.2023 залучено до участі у справі №280/6577/22 в якості співвідповідача Головне управління ДПС у місті Києві.

Представник Головного управління ДПС у Запорізькій області, Державної податкової служби України проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень представник відповідача послався на те, що обов`язок довести реальність господарської операції та підтвердити її належними документами покладаються виключно на позивача. Вказані первинні документи мають відповідати стандартам бухгалтерського обліку та вимогам ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Тобто, контролюючий орган має запропонувати платнику податків надати документи та пояснення на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов`язаних з легальністю діяльності юридичної особи. Вважає, що комісією прийнято рішення про відмову у реєстрації податкових нкладних тільки на підставі тих документів, які надавались на розгляд комісії. Також зазначено, що зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН зазначені податкові накладні є передчасним, в той же час як належним способом захисту порушеного права є зобов`язання ДПС України повторно розглянути питання щодо реєстрації податкової накладної позивача. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до положеньч. 3 ст. 30КАС України справа, прийнята адміністративним судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому адміністративному суду.

Згідно зі ст. 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно з ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, в порядку письмового провадження.

Суд, оцінивши повідомлені позивачем обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття рішення у справі.

З матеріалів справи судом установлено, що ТОВ «Бєлун-А» є юридичною особою, дата та номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 13.05.2014 10991020000005211. Основний вид діяльності за КВЕД є: 01.11 - вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур, 46.21.

02.02.2021 ТОВ «Бєлун-А» (постачальник) було укладено з ТОВ «Сателлит» (покупець) договір № PC01093-PREP, відповідно до підпункту 1.1 якого, постачальник зобов`язувався поставити покупцю насіння соняшника українського походження врожаю 2021 року, а покупець прийняти та оплатити даний товар.

03.02.2022 ТОВ «Бєлун-А» виставило покупцю рахунок на передплату за договором (86% загальної вартості) на суму 5 237 400, 72 грн з ПДВ, за насіння соняшника в кількості 258 тн за ціною 17 807,02 грн без ПДВ за 1 тн.

03.02.2022 на виконання умов Договору покупцем було здійснено передоплату за договором на суму 5 237 400,72 грн з ПДВ, що підтверджується платіжним дорученням № 1242.

Відповідно до вимог п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань за першою подією отримання коштів, ТОВ «Бєлун-А» було складено - та направлено до ЄРПН на реєстрацію податкову накладну № 1 від 03.02.2022 на суму 4 594 211,16 грн без ПДВ (ПДВ 643 189,56 грн) всього на суму 5 237 400,72 грн за насіння соняшника врожаю 2021 року код УКТ ЗЕД 120600 в кількості 258 тн за ціною 17807,02 грн без ПДВ за 1 тн.

Відповідно до квитанції від 18.02.2022 податкову накладну №1 від 03.02.2022 було прийнято, реєстрацію зупинено, запропоновано надати пояснення та підтверджуючі документи.

Позивачем 18.02.2022 було надано відповідачу пояснення та копії документів, за результатами розгляду яких, податкову накладну № 1 від 03.02.2022 було зареєстровано у ЄРПН за № 9034901452, що підтверджується квитанцією № 2 від 23.02.2022.

Після здійснення передоплати почалась фактична відгрузка товару за договором.

08.02.2022 на адресу покупця за видатковою накладною № 14 було відпущено 63,04 тн насіння соняшника врожаю 2021 року.

За умовами договору, відповідно до п.п. 3.2, 3.3 після фактичного прийому товару ціну було скоригована за якістю товару, та вона становила 16 856,93 грн без ПДВ за 1 тн на суму 1 062 660,87 без ПДВ (ПДВ 148 772,52 грн).

Окрім видаткової накладної № 14, зазначене коригування ціни підтверджується реєстром отримання сировини ТОВ "Сателлит" за 08.02.2022, де зазначено показники вологості, засору по яким здійснювалось коригування.

Оскільки відбулась зміна ціни частини товару з одного номенклатурного ряду, та замість 17 807,02 грн без ПДВ за 1 тн було відпущено 63,04 тн за ціною 16 856,93 грн без ПДВ за 1 тн, позивачем було надіслано до ЄРПН розрахунок коригування № 1 до податкової накладної № 1 від 03.02.2022 з кодом коригування "104".

Відповідно до розрахунку коригування № 1 податкової накладної № 1 перший рядок розділу "Б" податкової накладної було анульовано (зазначено із знаком «-»), додано рядки, з наступними відомостями: 2. насіння соняшника 63,04 тн за ціною 16 856,93 грн без ПДВ за 1 тн на 1 062 660,87 грн (ПДВ 148 772, 52 грн); 3. насіння соняшника 198, 323 тн за ціною 17807,02 грн без ПДВ за 1 тн на 3 531 550,29 грн (ПДВ 494 417,04 грн).

Загальна сума податкових зобов`язань позивача не змінилась та становила 643 189,56 грн (рядки 2+3).

Відповідно до квитанції від 23.02.2022 розрахунок коригування №1 від 08.02.2022 до податкової накладної №1 від 03.02.2022 було прийнято, реєстрацію зупинено, запропоновано надати пояснення та підтверджуючі документи.

24.02.2022 позивачем було надано відповідачу пояснення та копії документів, за результатами розгляду яких, розрахунок коригквання №1 від 08.02.2022 до податкової нкладної №1 від 03.02.2022 було зареєстровано, що підтверджується квитанцією № 2 від 24.06.2022.

Наступна відгрузка за договором відбулась 09.02.2022, на адресу покупця за видатковою накладною № 15 було відпущено 59,22 тн насіння соняшника врожаю 2021 року.

Відбулось коригування ціни відповідно до п.п. 3.2, 3.3 договору після фактичного прийому товару, та ціну було скориговано за якістю товару, та вона становила 17 060,75 грн без ПДВ за 1 тн на суму 1 010 337,62 грн без ПДВ ( ПДВ 141 447,27 грн).

Окрім видаткової накладної № 15, зазначене коригування ціни підтверджується реєстром отримання сировини ТОВ «Сателлит» за 09.02.2022, де зазначено показники вологості, засору по яким здійснювалось коригування.

Оскільки відбулась зміна ціни частини товару з одного номенклатурного ряду, та замість 17 807,02 грн без ПДВ за 1 тн було відпущено 59,22 тн за ціною 17060,75 грн без ПДВ за 1 тн, позивачем було надіслано до ЄРПН розрахунок коригування № 2 від 09.02.2022 до податкової накладної № 1 від 03.02.2022 з кодом коригування "104".

Відповідно до розрахунку коригування № 2 податкової накладної № 1 третій рядок податкової накладної було анульовано (зазначено із знаком «-»), додано рядки, з наступними відомостями: 4. насіння соняшника 59,22 тн за ціною 17060,75 грн без ПДВ за 1 тн, на 1 010 337,62 грн (ПДВ 141 447,26 грн); 5. насіння соняшника 141,585 тн за ціною 17807,02 грн без ПДВ за 1 тн, на 2 521 212,67 грн (ПДВ 352 969, 77 грн).

Загальна сума податкових зобов`язань позивача за податковою накладною № 1 від 03.02.2022 не змінилась та становила 643 189,56 грн (рядки 2+4+5).

Розрахунок коригування №2 від 09.02.2022 до податкової накладної №1 від 03.02.2022 було прийнято, реєстрацію зупинено, запропоновано надати пояснення та підтверджуючі документи.

22.07.2022 позивачем було надано відповідачу пояснення та копії документів, за результатами розгляду яких, було прийнято рішення № 7107539/39212326 від 26.07.2022 про відмову в реєстрації розрахунку коригування №2 від 09.02.2022 до податкової накладної №1 від 03.02.2022.

26.07.2022 позивачем було подано скаргу на вказане вище рішення про відмову в реєстрації розрахунку коригування №2 від 09.02.2022 до податкової накладної №1 від 03.02.2022.

За результатами розгляду скарги 12.08.2022 було прийнято рішення №30855/39212326/2, яким було задоволено скаргу та скасовано рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

Наступна відгрузка за договором відбулась 10.02.2022, на адресу покупця за видатковою накладною № 19 було відпущено 87,04 тн насіння соняшника врожаю 2021 року.

Відбулось коригування ціни відповідно до п.п. 3.2, 3.3 договору після фактичного прийому товару, та ціну було скориговано за якістю товару, та вона становила 17 041,49 грн без ПДВ за 1 тн на суму 1 483 291,29 грн без ПДВ (ПДВ 207 660,78 грн).

Окрім видаткової накладної № 19, зазначене коригування ціни підтверджується реєстром отримання сировини ТОВ «Сателлит» за 10.02.2022, де зазначено показники вологості, засору по яким здійснювалось коригування.

Оскільки відбулась зміна ціни частини товару з одного номенклатурного ряду, та замість 17 807,02 грн без ПДВ за 1 тн було відпущено 87,04 тн за ціною 17 041,49 грн без ПДВ за 1 тн, позивачем було надіслано до ЄРПН розрахунок коригування № 3 від 10.02.2022 до податкової накладної № 1 від 03.02.2022 з кодом коригування "104".

Відповідно до розрахунку коригування № 3 податкової накладної №1 п`ятий рядок податкової накладної було анульовано (зазначено із знаком «-»), додано рядки, з наступними відомостями: 6. насіння соняшника 87,04 тн за ціною 17 041,49 грн без ПДВ за 1 тн на 1 483 291,29 грн (ПДВ 207 660,78 грн); 7. насіння соняшника 59,28 тн за ціною 17807,02 грн без ПДВ за 1 тн на 1 037 921,38 грн (ПДВ 145 308,99 грн).

Загальна сума податкових зобов`язань позивача за податковою накладною № 1 від 03.02.2022 не змінилась та становила 643 189,56 грн (рядки 2+4+6+7).

Відповідно до квитанції від 17.08.2022 розрахунок коригування № 3 від 10.02.2022 до податкової накладної №1 від 03.02.2022 було прийнято, реєстрацію зупинено, запропоновано надати пояснення та підтверджуючі документи.

В квитанції зазначено наступне: Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК від 10.02.2022 року № 3 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 1206, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додатково повідомлено: показник D=2,4253%, P = 2028034,58.

18.08.2022 позивачем було надано відповідачу пояснення та копії документів, а саме договір поставки, рахунок, платіжне доручення, накладні на відпуск товару, за результатами розгляду яких, було прийнято рішення № 7240145/39212326 від 23.08.2022 про відмову в реєстрації розрахунку коригування №3 від 10.02.2022 до податкової накладної №1 від 03.02.2022.

Згідно з рішенням №7240145/39212326 від 23.08.2022 відмовлено у реєстрації розрахунку коригування №3 від 10.02.2022, з мотивів «Ненадання платником податків копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи, які не надано підкреслити).

Рішеннями за результатами розгляду скарг щодо рішень про відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 12.09.2022 №41034/39212326/2, скаргу залишено без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін.

Не погодившись з відмовою відповідача в реєстрації розрахунку коригування № 3 від 10.02.2022 до податкової накладної №1 від 03.02.2022, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (тут і в подальшому - в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно доп.187.1 ст.187Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктом 201.7 статті 201 ПК України визначено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання цієї норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11 грудня 2019 року №1165, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок №1165).

Відповідно до пунктів 4, 5 вказаного Порядку у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Згідно з пунктами 6, 7, 10, 11 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Із процитованих норм випливає, що у разі відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, можливо зупинення їх реєстрації.

Судом встановлено, що підставою для зупинення реєстрації розрахунку коригування № 3 від 10.02.2022 до податкової накладної №1 від 03.02.2022, є те, що платник податку відповідає вимогам пункту 1 "Критеріїв ризиковості здійснення операцій".

Відповідно допункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій,одним із критеріїв ризиковості операції є відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Тобто, змістовний аналіз пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій свідчить про те, що для того, аби встановити наявність у господарської операції такої ознаки, мають існувати визначені цим пунктом передумови, а також для підтвердження відповідності господарської операції вказаному критерію слід навести обґрунтований розрахунок за цим критерієм, якому відповідає платник податку, що вимагає пункт 11 Порядку № 1165.

Так, в Квитанції контролюючий орган вказав на те, що для реєстрації податкової накладної відсутні таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання.

Разом з тим, вищезазначена Квитанція не містить інформації, які документи необхідні контролюючому органу для прийняття рішення про реєстрацію спірної податкової накладної.

Водночас, контролюючий орган має конкретизувати перелік документів, необхідних для виконання покладених на нього функцій, для того, щоб платник податку чітко розумів адресовану йому вимогу. Пред`явлення контролюючим органом до платника податків загальної вимоги про надання документів без їх конкретизації та без посилання на відповідну норму права виключає можливість такого органу в подальшому застосовувати до такого платника податків негативні наслідки, пов`язані із ненаданням певного документу.

В квитанції про зупинення реєстрації розрахунку коригування чітко не зазначено за якою саме підставою із указаного в п. 1 Критеріїв господарську операцію позивача віднесено до ризикових. Виходячи із положень Порядку № 1165, метою зупинення реєстрації ПН/РК є перевірка ознак наявності ризиків можливого порушення платником норм податкового законодавства, що може бути спростовано шляхом надання додаткових пояснень та/або доказів.

У частині зазначення критерію ризиковості контролюючий орган зіслався лише на номер пункту та чітко не конкретизував, про який саме ризик платника податку йдеться.

Отже, вказані недоліки квитанції, окрім того що характеризують рішення як необґрунтоване, ще й фактично ставлять платника податку у стан невизначеності у питанні документального спростування існуючих, на думку контролюючого органу, ризиків.

Разом з тим, на переконання суду, контролюючий орган має конкретизувати перелік документів, необхідних для виконання покладених на нього функцій, для того, щоб платник податку чітко розумів адресовану йому вимогу. Пред`явлення контролюючим органом до платника податків загальної вимоги про надання документів без їх конкретизації та без посилання на відповідну норму права виключає можливість такого органу в подальшому застосовувати до такого платника податків негативні наслідки, пов`язані із ненаданням певного документу.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Не конкретизування податковим органом переліку документів, які необхідно надати позивачу, фактично в кінцевому результаті призвело до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до того критерію, на підставі якого зупинено реєстрацію розрахунку коригування, а не будь-яких на власний розсуд.

Відтак невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності. При цьому допущені державним органом помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються, як і не можуть покладати на таких осіб тягар відповідальності.

Подібного правового висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 23.10.2018 у справі №822/1817/18 , від 04.12.2018 у справі №821/1173/17.

Крім того, суд зазначає, що надані контролюючому органу документи підтверджували та розкривали суть і зміст господарських операцій, на викоання яких складено коригування до податкових накладних, при тому, що всі коригування №1, 2, ідентичні одне одному та виникли за одних і тих самих обставин, однак є незрозумілим, чому розрахунок коригування № 1, 2 до податкової накладної №1 від 03.02.2022 були зареєстровані, а у реєстрації розрахунку коригування №3 до податкової накладної №1 від 03.02.2022 відмовлено.

Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначено наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року № 520, яким затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок № 520).

Згідно з пунктом 2 Порядку № 520 прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.

Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку № 520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі. Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

Пунктом 5 Порядку № 520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, серед яких:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

При цьому письмові пояснення та копії документів, зазначені у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг",Про електронні довірчі послуги" та "Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами", затвердженого в установленому порядку (пункти 6, 7 Порядку №520).

Згідно з вимогами пунктів 9, 10 та 11 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Підставами для прийняття комісією регіонального рівня рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Судом установлено, що з метою реєстрації розрахунку коригування № 3 від 10.02.2022 до податкової накладної №1 від 03.02.2022 у ЄРПН позивач надіслав контролюючому органу всі наявні у нього документи, що стосуються відповідної господарської операції з контрагентом, оскільки в квитанції про зупинення реєстрації була відсутня жодна інформація про те, які саме пояснення та/або документи потрібно подати для прийняття рішень про реєстрацію такої податкової накладної.

Разом із тим, оспорюваним рішенням контролюючого органу було відмовлено у реєстрації такого розрахунку коригування з підстав ненадання платником податків копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Суд зазначає, що при розгляді питання щодо відмови позивачеві у реєстрації розрахунку коригування комісією контролюючого органу зазначено лише шаблонні висновки про ненадання платником податків документів, які є формальними та спростовуються доказами, які містяться в матеріалах справи.

В той же час, як уже встановлено судом, що на підтвердження обставин складання розрахунку коригування та реальності здійснення господарських операцій позивачем подані пояснення з підтверджуючими документами.

Відтак, зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарської операції між позивачем та його контрагентом та обґрунтованість складання розрахунку коригування до податкової накладної, а також враховуючи, що такі документи надавалися контролюючому органу, суд доходить висновку, що у відповідача не було достатніх підстав для відмови у реєстрації вищезазначеного розрахунку коригування в ЄРПН.

З огляду на викладене суд визнає протиправним і таким, що підлягає скасуванню рішення від 23.08.2022 №7240145/39212326, яке прийняте Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у місті Києві про відмову в реєстрації розрахунку коригування №3 від 10.02.2022.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в ЄРПН розрахунок коригування №3 від 10.02.2022, суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог п. 201.1, 201.10 ст. 201 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов`язків платника податків.

У той же час, наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, позаяк у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в ЄРПН є іншим.

При цьому, згідно з нормами п. п. 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДПС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Отже, реєстрація в ЄРПН податкових накладних/розрахунку коригування, реєстрацію яких попередньо було зупинено, є повноваженням ДПС України.

Згідно статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії та інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Тобто, законодавством передбачено право суду у випадку встановлення порушення прав позивача зобов`язувати суб`єкта владних повноважень приймати рішення або вчиняти певні дії.

Враховуючи встановлені судом обставини протиправного прийняття комісією Головного управління ДПС у місті Києві рішення про відмову у реєстрації розрахунку коригування в ЄРПН та відсутність законодавчо закріплених перешкод для такої реєстрації, суд вважає, що належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача є саме зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН спірний розрахунок коригування.

Як вбачається з положень Рекомендації Комітету Ради Європи № R (80) 2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом 11.03.1980, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.

Таким чином дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта. Він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але і не має права виходити за її межі.

Тобто, дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.

Отже, у разі відсутності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.

Оскільки під час розгляду справи позивачем доведено виконання свого обов`язку щодо надання ним до комісії Головного управління ДПС у місті Києві документів, які є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію розрахунку коригування в ЄРПН, суд вважає, що, у даному випадку у відповідача відсутня дискреція як можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, у зв`язку з чим повний та ефективний захист порушеного права позивача потребує зобов`язання ДПС України здійснити реєстрацію відповідного розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В цьому випадку визначений спосіб захисту порушеного права не є формою втручання у дискреційні повноваження відповідача, а є належним і ефективним способом відновлення порушених прав позивача, що виключають необхідність повторного звернення до суду.

Крім того, суд звертає увагу на те, що Європейський суд з прав людини у п. 50 рішення від 13.01.2011 (остаточне) по справі "Чуйкіна проти України" (case of Chuykinav. Ukraine) (Заява № 28924/04) зазначив, що суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у ст. 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином ст. 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21.02.1975 у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. theUnitedKingdom), пп. 2836, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог п. 1 ст. 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для п. 1 ст. 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява №58112/00, п. 45, від 10.07.2003, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II).

Отже, задоволення позовної вимоги про зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН розрахунок коригування позивача є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

В свою чергу, вимоги до ГУ ДПС у Запорізькій області задоволенню не підлягають, оскільки зазначеним відповідачем рішення про відмову у реєстрації розрахунку коригування не приймалось.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Частиною першою статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судові витрати позивача в частині сплаченого судового збору в сумі 2481,00 грн підлягають відшкодуванню відповідно до статті 139 КАС України, на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, яким прийнято протиправне рішення про відмову у реєстрації розрахунку коригування, а саме ГУ ДПС у місті Києві.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Бєлун-А» (03113, м.Київ,пр.Перемоги, буд.62-Б, оф.5, код ЄДРПОУ 39212326) до Державної податкової служби України (04053, м.Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 43005393), Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.166, код ЄДРПОУ ВП 44118663), Головного управління ДПС у Вінницькій області (21028, м.Вінниця, Хмельницьке шосе, 7, код ЄДРПОУ 44069150), Головного управління ДПС у місті Києві (04116, м.Київ, вул.Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 44116011) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у місті Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 23.08.2022 №7240145/39212326 про відмову у реєстрації розрахунку коригування №3 від 10.02.2022.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування Товариства з обмеженою відповідальністю «Бєлун-А» №3 від 10.02.2022 до податкової накладної №1 від 03.02.2022, датою його подання.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бєлун-А» судовий збір в розмірі 2481,00 грн (дві тисячі чотириста вісімдесят одна гривня 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у місті Києві.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Ж.М. Чернова