Рішення

від 06.09.2006 по справі 3/56-38.1

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

3/56-38.1

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

 РІШЕННЯ  

від "06" вересня 2006 р.                                                       по справі  № 3/56-38.1

за позовом дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України”                  в особі Волинської філії ДК „Газ України”, м. Луцьк  

до відповідача: підприємства житлово-комунального господарства, м. Рожище               

про стягнення 88690 грн. 81 коп. заборгованості та пені

                                                                                                 Голова господарського суду Волинської області

                                                                                                 Кравчук В.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Савич С.І. –провідний юрисконсульт Волинської філії ДК “Газ України” (дов. №5/102 від 03.01.2006р.)        

від відповідача: Сидорук Б.В. –директор підприємства ЖКГ, Замлинна Л.П. –економіст (дов. №408 від 06.09.2006р.)   

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України представникам сторін було роз'яснено право відводу судді. Відводу судді заявлено не було. В судовому засіданні на підставі ст. 22 ГПК України учасникам судового процесу було роз'яснено їх права та обов'язки. Заяв                       та клопотань на розгляд господарського суду не поступило.

Суть спору: Позивач –дочірня компанія „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” в особі Волинської філії ДК „Газ України”, м. Луцьк звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача –підприємства житлово-комунального господарства, м. Рожище 88690,81 грн., в тому числі 84162,08 грн. заборгованості по оплаті поставленого у відповідності                           до укладеного між сторонами договору №06/05-8/9-ТЕ-1 від 30.12.2005р. природного газу та 4528,73 грн. пені, нарахованої відповідачу за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань та непроведення                            у встановлені строки і порядку належних розрахунків по оплаті поставленого і спожитого природного газу.

В судовому засіданні представник позивача клопотанням від 06.09.2006р. пред'явлені до відповідача позовні вимоги уточнив та у зв'язку з проведенням відповідачем розрахунків на суму 1500 грн. просить суд задовольнити позов Волинської філії ДК „Газ України” на суму 87190,81 грн., що складає 82662,08 грн. основної заборгованості та 4528,73 грн. пені, а також припинити провадження у справі в частині стягнення 1500 грн. боргу на підставі п. 11 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач у відзиві від 05.09.2006р. №409 на позовну заяву та представники підприємства житлово-комунального господарства в судовому засіданні з приводу пред'явленого позову не заперечили, наявність у відповідача заборгованості в сумі 82662,08 грн. визнали повністю зазначивши при цьому те, що причиною існування боргу та неоплати спожитого природного газу стало важке фінансове становище підприємства, відсутність у останнього відповідних коштів, непроведення споживачами послуг (дитячі садки, школи) своєчасних розрахунків та платежів. Одночасно з цим відповідачем було заявлено клопотання щодо відстрочки виконання рішення суду.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

30 грудня 2005 року між дочірньою компанією „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” в особі Волинської філії ДК „Газ України”, м. Луцьк та підприємством житлово-комунального господарства, м. Рожище було укладено договір на постачання природного газу для вироблення теплової енергії для потреб населення, бюджетних установ та організацій за №06/05-8/9-ТЕ-1.

У відповідності до умов зазначеної угоди позивачем було взято на себе зобов'язання щодо забезпечення безперебійного постачання відповідачу природного газу.

На виконання умов вказаного договору Волинською філією дочірньої компанії „Газ України” впродовж періоду лютого-квітня місяців 2006 року надавались підприємству житлово-комунального господарства послуги по постачанню природного газу.

Всього у зазначений період підприємству ЖКГ було поставлено, а останнім прийнято та спожито 369200 м.куб. природного газу загальною вартістю 114248,94 грн. Вартість 1000,0 стандартних куб.м. природного газу було погоджено сторонами в п. 5.1 договору №06/05-8/9-ТЕ-1 від 30.12.2005р.                                                          і в додатковій угоді №1 від 15.03.2006р. до вказаного договору.                

          Загальна кількість поставленого відповідачу природного газу та його вартість підтверджені долученими до матеріалів справи документами, зокрема, підписаними між споживачем природного газу  (підприємством житлово-комунального господарства м. Рожище) та постачальником газу (Волинською філією ДК “Газ України”) актами прийому-передачі природного газу за лютий-квітень місяці 2006 року,              а також оборотно-сальдовою відомістю (а.с. 12-15).

          Згідно п. 6.1 договору №06/05-8/9-ТЕ-1, оплата за спожитий природний газ повинна була здійснюватись покупцем (відповідачем) грошовими коштами в наступному порядку: перша оплата                       в розмірі 34% від вартості запланованих місячних обсягів постачання та транспортування газу не пізніше 10 числа поточного місяця; подальші оплати проводяться плановими платежами по тридцять три відсотки                      від вартості запланованих місячних обсягів постачання та транспортування газу до двадцятого та тридцятого (31) числа поточного місяця; остаточний розрахунок повинен проводитись відповідачем на підставі акту приймання-передачі газу (за звітний місяць) до десятого числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Проте, відповідач взяті на себе згідно угоди від 30.12.2005р. №06/05-8/9-ТЕ-1 зобов'язання, зокрема,                   в частині проведення з позивачем повних розрахунків по оплаті поставленого останнім природного газу                  (у строки, порядку та розмірах, визначених договором) не виконав, вартість спожитого газу в повному обсязі не оплатив. Відповідачем в рахунок належних розрахунків з позивачем було перераховано Волинській філії ДК „Газ України” у період лютого-квітня місяців 2006 року лише 30086,86 грн.  

У зв'язку з викладеним у Рожищенського підприємства житлово-комунального господарства виникла заборгованість, котра на момент подання позовної заяви до суду склала 84162,08 грн.

На момент розгляду справи в судовому засіданні заборгованість відповідача зменшилась та у зв'язку з частковою оплатою (1500 грн.) станом на 06.09.2006р. склала 82662,08 грн. Викладене було підтверджено клопотанням позивача про задоволення позову в частині стягнення суми основного боргу 82662,08 грн.                 і припинення провадження у справі в частині стягнення 1500 грн. заборгованості, а також поясненнями представників відповідача.

Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, майнові права та майнові обов'язки суб'єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом,                але таких, що йому не суперечать.

В даному випадку, відносини між сторонами носять договірний характер, укладений між останніми договір на постачання природного газу предметом судового розгляду не виступав, недійсним судом               не визнався, сторонами розірваний не був.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор –прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов'язання. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З огляду на викладене, враховуючи укладення між сторонами договору, постачання позивачем відповідачу природного газу, отримання останнього та його використання Рожищенським підприємством житлово-комунального господарства, а також не проведення останнім при цьому всіх належних розрахунків і платежів, господарський суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення 82662,08 грн. заборгованості, пред'явлені дочірньою компанією „Газ України” в особі Волинської філії ДК „Газ України”, підставні і підлягають до задоволення.

Провадження у справі в частині стягнення 1500 грн. заборгованості підлягає припиненню згідно                   п. 11 ст. 80 ГПК України у зв'язку з відсутністю в цій частині вимог предмету спору.

Разом з тим, відповідачу у відповідності до п. 7.2 договору №06/05-8/9-ТЕ-1 від 30.12.2005р.,                  ст.ст. 230, 231, 232 Господарського кодексу України та ст.ст. 549, 550 Цивільного кодексу України                        за прострочку здійснення належних розрахунків по оплаті поставленого та спожитого природного газу було нараховано пеню, котра у відповідності до представлених господарському суду розрахунків за період прострочки платежів з 10.03.2006р. по 19.07.2006р. склала 4528,73 грн.  

Розглянувши позовні вимоги щодо стягнення суми пені суд вважає, що остання нарахована позивачем підставно, у відповідності і з дотриманням вимог чинного законодавства та підлягає                                                 до задоволення в повному об'ємі.

          Разом з тим, враховуючи, що спір до суду було доведено з вини відповідача, а часткове погашення боргу було проведено останнім лише після порушення судом провадження у справі, витрати, пов'язані                      з поданням позовної заяви до суду та розглядом справи в суді (сплата державного мита та оплата інформаційно-технічного забезпечення судового процесу), що поніс позивач, слід відшкодувати останньому у відповідності до ст. 49 ГПК України за рахунок Рожищенського підприємства житлово-комунального господарства.

          Розглянувши заявлене клопотання відповідача, беручи до уваги важке фінансове становище Рожищенського підприємства житлово-комунального господарства, враховуючи відсутність у останнього відповідних коштів достатніх для проведення з позивачем належних розрахунків по оплаті поставленого природного газу, повне визнання підприємством існуючої заборгованості перед позивачем та зобов'язання погасити останню, господарський суд прийшов до висновку про можливість задоволення клопотання Рожищенського ПЖКГ та відстрочки виконання рішення суду.

          Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 144, 173, 193, 230, 231, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 509, 526, 527, 530, 549, 550, 599 Цивільного кодексу України,  ст.ст. 44, 49, п. 11 ст. 80,                      ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з підприємства житлово-комунального господарства (м. Рожище, вул. 1 Травня, 34,                р/р 26000234084001 в КБ „ПриватБанк” м. Рожище, МФО 303440, код 31184014) на користь дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” в особі Волинської філії  ДК „Газ України” (м. Луцьк, вул. Ковельська, 1, р/р 26030301800 у Волинському центральному відділенні „Промінвестбанку” м. Луцька, МФО 303138, код 23253092) 82662,08 грн. заборгованості та 4528,73 грн. пені, а всього 87190,81 грн., 886,91 грн. в повернення витрат по сплаті державного мита та 118 грн.                           в повернення витрат по оплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

3. В частині стягнення 1500 грн. заборгованості провадження у справі припинити.

4. Виконання п. 2 резолютивної частини рішення суду відстрочити до 01 березня 2007 року.

Голова господарського суду

          Волинської області                                                                                 В.О. Кравчук