Рішення

від 02.05.2023 по справі 345/1636/23

КАЛУСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №345/1636/23

Провадження № 2/345/564/2023

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.05.2023 року м.Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді Кардаш О.І.

секретаря судового засідання Боднар Н.Ю.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про право на завершення приватизації земельної ділянки в порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 звернулася з позовом, в якому просить визнати за нею в порядку спадкування за заповітом після смерті дідуся ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 право на завершення приватизації та здійснення державної реєстрації речових прав на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,35 га, яка знаходиться за межами населеного пункту с.Боднарів, урочище «Черенина» Калуського району Івано-Франківської області.

Так, ІНФОРМАЦІЯ_2 помер дідусьпозивача ОСОБА_3 ,який залишив наім.»япозивача заповітпосвідчений 10липня 1996року. Після смерті якого відкрилась спадщина нанаступне спадковемайно,а саме: на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,35 га, яка знаходиться за межами населеного пункту с.Боднарів, урочище «Черенина» Калуського району Івано-Франківської області, що підтверджується сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ІФ №003380. Спадкоємцем зазаповітом є ОСОБА_4 йогоонука. Інших спадкоємців немає, так як відповідачка ОСОБА_2 спадщину не приймала та не має наміру її прийняти. Тому, позивач 21.02.2023 року звернулася до державного нотаріуса Першої Івано-Франківської державної нотаріальної контори, т.в.о. державного нотаріуса Калуської державної нотаріальної контори в Івано-Франківській області з заявою про прийняття спадщини, але їй було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, оскільки земельна ділянка належить спадкодавцю ОСОБА_3 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_2 на підставі Державного Акту на право приватної власності на землю серії І-ІФ №040184, виданого 09 квітня 2003 року на підставі рішення Боднарівської сільської ради Калуського району Івано-Франківської області. Так, право власності на вказану земельну ділянку виникло у ОСОБА_3 після його смерті. Тобто, відсутній документ власності на спадкове майно. Інвентаризаційна вартість земельної ділянки кадастровий номер якої 2622880100:05:001:0060 становить 3618,92 грн.

У зв`язку із цим, зараз позивач не має можливості у позасудовому порядку оформити спадкові права на спірну земельну ділянку, що й стало підставою для звернення до суду.

Позивачка ОСОБА_1 надала заяву, у відповідності до якої позовні вимоги підтримує та просить їх задоволити у повному обсязі, розгляд справи здійснювати за її відсутності (а.с.31).

Відповідачка ОСОБА_2 в підготовче судове засідання не з`явилася, проте подала заяву, в якій просить суд розглядати справу в її відсутності, не заперечує щодо задоволення позову, так як не має наміру набувати у власність спадкове майно, тому позов визнає повністю (а.с.32)

Відповідно до ч. 3 ст.200ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні підготовчого судового засідання.

Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що згідно зробленим записом в книзі №3 реєстрації сертифікатів на право на земельну частку пай, що видається Калуською районною адміністрацією по Боднарівській сільській раді підтверджується факт належності земельної ділянки ОСОБА_3 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва розміром 17,41 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) та отриманим спадкодавцем сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ІФ №003380 на вказану земельну ділянку (а.с. 16,17,18).

Окрім того, витягом №НВ-9914530072023 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок вбачається, що спірній земельній ділянці площею 0,35 га присвоєно кадастровий номер 2622880100:05:001:0060 (а.с.15) та встановлено, що нормативно-грошова оцінка земельної ділянки становить 3618,92 грн.

Фактично земельна ділянка сформована, має чітку площу та розміри, винесена в натурі на місцевості, присвоєний кадастровий номер, наявна інформація в публічно-кадастровій карті.

Однак, право власності на вказану земельну ділянку в спадкодавця ОСОБА_3 виникло після його смерті, оскільки Державний акт на право приватної власності на землю серії І-ІФ №040184 виданий тільки 09 квітня 2003 року Боднарівською сільською радою Калуського району Івано-Франківської області на підставі рішення цієї ж сільської ради (а.с.14).

Відповідно дост. 116 ЗК України, громадяни набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

В силуст. 80 ЗК України, суб`єктами права власності на землю є, зокрема, громадяни.

Згідност. 81 ЗК України, громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; г) прийняття спадщини; ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

Відповідно до ч. 2ст. 116 ЗК України,набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно ч. 3ст. 116 ЗК України,безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі:

а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян;

б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;

в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Відповідно дост. 118 ЗК України, процедура приватизації розпочинається після надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки органом державної влади або місцевого самоврядування, який надає відповідні дозволи.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, після його смерті відкрилась спадщинана належне йому майно, а саме: земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,35 га, яка знаходиться на території урочища «Черенина» за межами населеного пункту села Боднарів Калуського району Івано-Франківської області.

При цьому, ОСОБА_3 залишив заповіт, який посвідчений 10.07.1996 року, відповідно до якого всі належні йому майнові права, а також все майно, що буде належати йому на момент смерті, де б воно не знаходилося, і з чого б воно не складалося і взагалі все те, на що заповідач за законом буде мати право на день смерті, заповів ОСОБА_1 (а.с. 9).

Відповідно до ч. 1 ст.1223Цивільного кодексуУкраїни право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Відповідно до ст.ст. 1216-2018 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Позивач є спадкоємцем за заповітом всього майна померлого ОСОБА_3 , в тому числі і спірної земельної ділянки, яка фактично належала спадкодавцю.

Будь-які інші особи, які мали б претензії до спадкового майна, відсутні, а позивач являється спадкоємцем за заповітом в розумінні ст.1223 ЦК України.

21 лютого 2023 року позивач звернувся з заявою про прийняття спадщини, на підставі якої зареєстрована спадкова справа (а.с.9).

Згідно ч. 1ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до приписів частини першоїстатті 1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачою йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Також,встановлено, що на земельну ділянку площею 0,35 га, кадастровий номер 2622880100:05:001:0060 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва позивач отримав відмову у зв`язку із ненаданням документів, які підтверджують право власності спадкодавця на спірну земельну ділянку, оскільки Державний акт на право приватної власності спадкодавцем був отриманий після смерті ОСОБА_3 (нотаріальна відмова - а.с.9).

Положеннямист. 152 ЗК України, передбачено, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

Листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013, № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» роз`яснено наступне. Якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зіст. 125 Земельного кодексу України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім`я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку. Не підлягають задоволенню позовні вимоги спадкоємців про визнання права власності на земельну ділянку, щодо якої спадкодавцем розпочато, але не завершено процедуру приватизації.

Верховний Суд в Постанові від 21 березня 2018 року по справі № 623/633/17, провадження № 61-6243св18, зазначив, що якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зістаттею 125 ЗК України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім`я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.

Набуття права власності на земельну ділянку та перехід права власності на земельну ділянку в порядку спадкування має місце за наявності наступних юридичних фактів у їх сукупності: ухвалення рішення компетентного органу про передачу у власність земельної ділянки спадкодавцю, укладення спадкодавцем правочинів щодо набуття права власності на земельні ділянки; виготовлення технічної документації на земельні ділянки; визначення меж земельної ділянки в натурі; погодження із суміжними землевласниками та землекористувачами; одержання у встановленому порядку державного акта на землю; реєстрація права власності на земельну ділянку. Якщо зазначені вимоги спадкодавцем не дотримано - право власності на конкретні земельні ділянки не виникає та відповідно достатті 1216 ЦКне переходить до спадкоємців у порядку спадкування, за винятком встановлених випадків, на які поширюється дія пункту 1розділу X «Перехідні положення» Земельного Кодексу України.

УПерехідних положеннях Земельного Кодексу Українивизначено, у разі коли спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно дост. 125 Земельного кодексу України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено у завершені процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовом про визнання права на завершення приватизації та одержання державного акту про право власності на землю на ім`я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.

Відповідно дост. 125 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають із моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно дост. 126 ЗК України, оформлення речових прав на земельну ділянку оформлюється відповідно доЗакону України «Про реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

За життя спадкодавцем ОСОБА_3 розпочато процедуру приватизації земельної ділянки площею 0,35 га, кадастровий номер 2622880100:05:001:0060 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території урочища «Черенина» за межами населеного пункту села Боднарів Калуського району Івано-Франківської області.

Однак, спадкодавець ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , а Державний акт на право приватної власності на землю виданий 09 квітня 2003 року, тобто він так і не набув права власності.

У такому випадку така земельна ділянка входять до складу спадщини, а спадкоємець померлого ОСОБА_1 набуває право на завершення приватизації.

На підставі абз. 2 п. 1розділу X "Перехідні положення" ЗКрішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно доДекрету КМУ від 26 грудня 1992 року "Про приватизацію земельних ділянок"(втратив чинність на підставіЗакону України від 14 вересня 2006 року № 139-V) є підставою для виготовлення та видачі цим громадянам або їх спадкоємцям державних актів на право власності на земельну ділянку за технічною документацією щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку (пункт 1 розділу X доповнено абз. 2 згідно ізЗаконом від 16 вересня 2008 року № 509-VI). На підставі абз. 5 п. 1розділу X "Перехідні положення" ЗКВнесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки, місце розташування яких визначено за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв), які розроблені до набрання чинностіЗаконом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення складу, змісту та порядку погодження документації із землеустрою", відомості про які не внесені до Державного земельного кадастру, здійснюється за технічною документацією із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Через фактично не завершення процедури приватизації ОСОБА_3 за життя не було отримано державний акт, а тому за спадкоємцем ОСОБА_1 в порядку захисту спадкових прав необхідно визнати право на завершення процедури приватизації та одержання правовстановлюючих документів на ім`я спадкоємця, шляхом здійснення всіх реєстраційних дій, пов`язаних з державною реєстрацією спірної земельної ділянки.

Враховуючи те, що ОСОБА_3 помер до видачі державного акта, до позивача, як його спадкоємця в порядку спадкування перейшло право на завершення приватизації, оскільки право власності на земельну ділянку у ОСОБА_3 не виникло, що унеможливлює видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом на ім`я позивача.

Таким чином, зібрані по справі докази та належна їх оцінка вказують на наявність підстав для задоволення позову.

За таких підстав, суд, переконується в тому, що саме тому позивач має право звертатися до суду з позовом про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та проведення державної реєстрації за ними права власності на цю земельну ділянку.

На підставі наведеного ст.1220-1223,1268,1269 ЦК України, керуючись ст.206,258-259,263-265 ЦПК Українисуд,-

УХВАЛИВ :

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у порядку спадкування за заповітом після смерті дідуся ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право на завершення приватизації та здійснення державної реєстрації речових прав на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,35 га, яка знаходиться в урочищі «Чернина» села Боднарів Калуського району Івано-Франківської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи,якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Суддя: