Постанова

від 11.04.2023 по справі 398/4957/21

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 квітня 2023 року м. Кропивницький

справа № 398/4957/21

провадження № 22-ц/4809/472/23

Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: Карпенка О. Л. (головуючий, суддя-доповідач), Мурашка С. І., Чельник О. І.,

за участю секретаря судового засідання Гончар В. В.,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідач ОСОБА_2 ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції за правилами спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області (суддя Берднікова Г. В.) від 06 грудня 2022 року,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

25 жовтня 2021 року ОСОБА_1 пред`явив позов до ОСОБА_2 , вказавши як на третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_3 , та просив розірвати договір оренди землі від 27.10.2016, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 щодо земельної ділянки загальною площею 6,1587 га, кадастровий номер 3520386900:02:000:9038, яка розташована на території Червонокам`янської сільської ради Олександрівського району Кіровоградської області, зареєстрований у Держаному реєстрі речових прав на нерухоме майно 27.10.2016, номер запису про речове право 17112604.

Позивач обґрунтував свої вимоги тим, що він є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 6,1587 га за кадастровим номером 3520386900:02:000:9038, яка розташована на території Червонокам`янської сільської ради Олександрівського району Кіровоградської області, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 991946235203.

27 жовтня 2016 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір оренди землі щодо земельної ділянки за кадастровим номером 3520386900:02:000:9038.

Належне ОСОБА_2 право оренди земельної ділянки зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 27.10.2016, номер запису про державну реєстрацію 17112606.

За змістом вказаного договору розмір орендної плати становить 3 % від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, яка становить 5999,31 грн, строк дії договору - 49 років з урахуванням ротації культур згідно з проєктом землеустрою.

19.02.2017 ОСОБА_2 передав орендовану ним земельну ділянку в суборенду ОСОБА_3 , уклавши відповідний договір суборенди на підставі якого у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 27.02.2018 державний реєстратор Головківської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області Григором М. О. зареєстрував речове право (суборенди) за ОСОБА_3 , індексний номер рішення про державну реєстрацію 39880969.

Позивач вважає, що уклавши без дозволу власника земельної ділянки договір суборенди ОСОБА_2 грубо порушив умови договору, зокрема п. 28 згідно з яким орендар має право самостійно використовувати земельну ділянку, що є підставою для розірвання договору оренди.

Короткий зміст рішення суду

Рішенням Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 06 грудня 2022 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Суд розірвав договір оренди землі від 27.10.2016, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 щодо земельної ділянки загальною площею 6,1587 га за кадастровим номером 3520386900:02:000:9038, яка розташована на території Червонокам`янської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області на підставі якого у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстроване інше речове право, номер запису про речове право: 17112604. Суд стягнув з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 908 грн.

Рішення суду мотивоване тим, що відповідач, як орендар, усупереч нормам Закону України «Про оренду землі» та умов укладеного з позивачем договору оренди земельної ділянки без згоди позивача (орендодавця) передав орендовану земельну ділянку третій особі ОСОБА_3 у суборенду, що є цивільноправовим правопорушенням та підставою для дострокового розірвання договору оренди на вимогу орендодавця.

Відповідаючи на заперечення відповідача на позов, у яких він посилався на розірвання договору суборенди та усунення порушення прав позивача. суд вказав, що ця обставина правового значення не має.

Короткий зміст вимог і доводів апеляційної скарги

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 06 грудня 2022 року та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що на думку відповідача висновки суду, викладені у рішенні, не відповідають обставинам справи.

На переконання відповідача передача земельної ділянки в суборенду третій особі не порушувала права позивача, як власника земельної ділянки, оскільки позивач не втратив право отримувати орендну плату за договором, а строк оренди становить 49 років, до 2065 року.

Крім того, суд не дав належної оцінки іншим обставинам: на момент розгляду справи договір суборенди був припинений; позивач вже пред`являв позов до відповідача у справі № 398/4220/17, а тепер здійснив другу спробу заволодіти коштами відповідача, які той йому сплатив наперед.

Відзив на апеляційну скаргу до суду не надійшов. Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції частина третя статті 360 ЦПК України.

Позиції сторін, висловлені учасниками справи у судовому засіданні в суді апеляційної інстанції

Апелянт ОСОБА_2 повідомлений належним чином про час, дату та місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (судової повістки) № 2500800844967, а його представник - адвокат Горбунов Р. В. підтримав апеляційну скаргу, надав пояснення про обставини справи.

Третя особа ОСОБА_3 , позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Федоров З. Ф. в судове засідання не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили. При цьому надіслана позивачу ОСОБА_1 за вказаною ним адресою судова повістка повернута оператором поштового зв`язку до суду з відміткою від 30.03.2023: «адресат відсутній за сказаною адресою», однак відповідно до п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України така повістка вважається вручена йому в цей день.

Суд першої інстанції встановив такі неоспорювані обставини:

ОСОБА_1 на праві приватної власності належить земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 6,1587 га за кадастровий номер 3520386900:02:000:9038, яка розташована на території Червонокам`янської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 991946235203.

27.10.2016 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 уклали договір оренди землі. На підставі цього договору 27.10.2016 державним реєстратором у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано належне ОСОБА_2 право оренди земельної ділянки строком на 49 років, номер запису про інше речове право: 17112604.

За умовами вказаного договору оренди землі орендодавець ОСОБА_1 передав орендарю ОСОБА_2 в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 6,1587 га за кадастровий номер 3520386900:02:000:9038, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Червонокам`янської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області.

Договір укладено на 49 років.

Пунктом 28 договору передбачено право орендаря самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі.

Відповідно до п. 32 договору, зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір вирішується в судовому порядку.

19.02.2017 орендар ОСОБА_2 уклав з ОСОБА_3 договір суборенди земельної ділянки відповідно до якого передав останній в строкове платне користування орендованому земельну ділянку за кадастровим номером 3520386900:02:000:9038.

Виникле в ОСОБА_3 на підставі договору суборенди речове право зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 27.02.2018 року, номер запису про інше речове право: 25025515.

Строк дії іншого речового права (суборенди) - 46 років.

30.12.2021 ОСОБА_2 та ОСОБА_3 уклали угоду про дострокове розірвання вказаного договору суборенди землі на підставі якого відомості Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про припинення іншого речового права (суборенди) внесені 14.01.2022 року.

Позиція апеляційного суду щодо апеляційної скарги

Відповідно до положень ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Оскаржуване рішення Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 06 грудня 2022 року зазначеним вимогам ст. 263 ЦПК України відповідає, тож вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню.

Мотиви ухваленого апеляційним судом рішення

Норми права та акти законодавства, які підлягають застосуванню

Відповідно дост. 1 Закону України «Про оренду землі»оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Статтею 526 ЦК Українипередбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зіст. 629 ЦК Українидоговір є обов`язковим для виконання сторонами.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору (п. 1 ч. 1ст. 611 ЦК України).

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 651 ЦК Українизміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

За положеннямич. 1, ч. 2 ст. 773 ЦК Українинаймач зобов`язаний володіти та/або користуватися річчю відповідно до її призначення та умов договору. Якщо наймач володіє та/або користується річчю, переданою йому у найм, не за її призначенням або з порушенням умов договору найму, наймодавець має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Передання наймачем речі у володіння та користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом. До договору піднайму застосовуються положення про договір найму (ч. 1, ч. 3 ст. 774 ЦК України).

Наймодавецьмає правовимагати розірваннядоговору найму,якщо наймач без дозволу наймодавця передав річ у володіння та/або користування іншій особі (п. 2 ст. 783 ЦК України).

Частиною 1ст. 2 Закону України «Про оренду землі»передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюютьсяЗК України,ЦК України, цим Законом, іншими нормативно - правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно зіст. 13 Закону України «Про оренду землі»договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За ч. 6ст. 93 ЗК Україниорендована земельна ділянка або її частина може за згодою орендодавця передаватись орендарем у володіння та користування іншій особі (суборенда).

Наведена норма ЗК України конкретизована у ч. 1 ст. 8 Закону України «Про оренду землі» відповідно до якої орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця (крім випадків, визначених законом). Якщо протягом одного місяця орендодавець не надішле письмового повідомлення щодо своєї згоди чи заперечення, орендована земельна ділянка або її частина може бути передана в суборенду.

Відповідно до ч. 1ст. 32 Закону України «Про оренду землі»на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями24і25цьогоЗаконута умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначенихЗемельним кодексом Українита іншими законами України.

Згідно з ч. 1ст. 16 Цивільного кодексу України, ч. 1ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Щодо суті спору та оцінка доводів апеляційної скарги (Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій)

Наведені вище за текстом цієї постанови положень ст. 774 ЦК України, ч. 6 ст. 93 ЗК України, ч. 1 ст. 8 Закону України «Про оренду землі» передбачають, що суборенда (піднайм) земельної ділянки можливий лише за згодою орендодавця.

При цьому, за загальним правилом, таку згоду орендодавець має надати в письмовій формі, тобто його згода на передачу орендованої земельної ділянки в суборенду має бути висловлена чітко, однозначно і в належній формі, викладена у тексті договору оренди або окремо, але обов`язково письмово.

Поруч з цим, відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про оренду землі» на підставі письмової заяви орендаря орендодавець може надати «мовчазну згоду» на передачу земельної ділянки в суборенду, якщо протягом одного місяця не надішле орендарю письмового повідомлення щодо своєї згоди чи заперечення.

Суд першої інстанції дослідив текст договору оренди землі від 27.10.2016 року, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а. с. 120 15), та правильно встановив, що в договорі відсутня умова про надання орендодавцем згоди на передачу орендарем земельної ділянки в суборенду.

Заперечуючи проти позову, відповідач ОСОБА_2 не вказував, що він звертався до орендодавця ОСОБА_1 з питання надання йому згоди на передачу орендованої земельної ділянки в суборенду ОСОБА_3 , доказів такого звернення відповідач суду не надав.

Так, як відповідач не звертався до орендодавця за згодою на передачу земельної ділянки в суборенду, то й підстав вважати, що орендодавець надав свою «мовчазну згоду» на укладення договору суборенди немає.

Колегія суддів апеляційного суду звертає увагу на те, що зміст пунктів 1, 13, 27, 28 договору оренди землі від 27.10.2016 вказує на те, що на час укладення цього договору його сторони мали на увазі, що об`єкт оренди передається орендодавцем в особисте володіння та користування орендаря, а саме для самостійного здійснення ним господарювання на земельній ділянці з метою вирощування сільськогосподарської продукції.

Щодо права орендаря на передачу земельної ділянки в суборенду третій особі, яке могло бути окремо обумовлено у договорі оренди, то на час укладення договору оренди його сторони таку умову не обговорювали й домовленості щодо неї не мали.

Натомість, як правильно встановив місцевий суд, ОСОБА_2 не виконав умов договору оренди щодо самостійного господарювання на земельній ділянці, а через 3 місяці й 22 дні після укладення договору уклав, тобто 19.02.2017 році, уклав з ОСОБА_3 договір суборенди та де-факто і де-юре передав їй у користування земельну ділянку без згоди власника (орендодавця), що суперечить змісту договору оренди землі від 27.10.2016, наведеним вище норма актів законодавства України (ч. 1 ст. 774 ЦК України, ст.8Закону України«Про орендуземлі) та згідно з ч. 1 ст. 651 у поєднанні з п. 2 ч. 1 ст. 783 ЦК України дає позивачу (орендодавцю за договором) право вимагати розірвання договору оренди.

У зв`язку із цим, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що передання земельної ділянки в суборенду без відома та згоди орендодавця (власника земельної ділянки) є порушенням умов договору оренди землі та вимог законодавства, яке породжує певні правові наслідки, зокрема розірвання договору оренди на вимогу орендодавця.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд безпідставно задовольнив позов, не встановивши порушення прав орендодавця, не заслуговують на увагу так, як за обставин цієї справи орендодавець на підставі закону набув право вимагати розірвання договору.

Аргумент апелянта про те, що суд першої інстанції не врахував того, що на момент розгляду справи договір суборенди був припинений шляхом його розірвання колегія суддів до уваги не бере так, як обґрунтовану відповідь на нього дав суд першої інстанції, вказавши, що договір суборенди розірвано після пред`явлення позову про розірвання договору оренди, що вказує на визнання відповідачем факту порушення договору оренди та зобов`язань перед орендарем. Ця обставина не впливає на право позивача вимагати розірвання договору оренди, а отже не маж значення для розгляду справи.

Доводи апеляційної скарги про те, що істиною метою позову було неправомірне заволодіння позивачем коштами, які йому наперед сплатив відповідач, не ґрунтується на доказах та не береться колегією суддів до ваги.

Загальний висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Аргументи апеляційної скарги позивача не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених у мотивувальній частині оскаржуваного рішення, та зводяться до переоцінки доказів і незгоди заявника з висновками суду щодо їх оцінки. Суд з дотриманням приписів процесуального законодавства правильно і повно встановив фактичні обставини справи, правильно визначив правовідносини сторін, які виникли із встановлених ним обставин, правові норми що підлягають застосуванню до цих правовідносин та вирішив спір відповідно до закону.

Оскільки суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Керуючись ст.ст. 367,374,375,382-384ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Вимоги апеляційної скарги ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 06 грудня 2022 року - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст цієї постанови складено 21.04.2023.

Головуючий (підпис) О. Л. Карпенко

Судді: (підпис) С. І. Мурашко

(підпис) О. І. Чельник

Згідно з оригіналом.

Суддя Кропивницького

апеляційного суду Олександр КАРПЕНКО

24.04.2023