Рішення

від 02.05.2023 по справі 484/4397/22

ПЕРВОМАЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 484/4397/22

Провадження № 2/484/193/23 р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.04.2023 року Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

в складі: головуючого - судді Панькова Д.А.

секретаря судового засідання Кузьменко Ю.О.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Первомайську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник, адвокат Ремський Євген Вікторович, до Приватного підприємства «КУСТОС», про визнання договору оренди землі припиненим,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаним позовом. Свої вимоги мотивувала тим, що 01 грудня 2010 року між нею та Приватним підприємством «КУСТОС» в особі директора Савицького Юрія Леонідовича, був укладений договір оренди землі, зареєстрований у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі по Тарасівській сільській раді 25 грудня 2010 року за реєстровим номером 041048300360.

За умовами вищевказаного Договору, ОСОБА_1 передала в оренду земельну ділянку площею 5,1554 га, кадастровий номер 4825487600:03:000:0083, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована в межах території Тарасівської сільської ради Первомайського району Миколаївської області терміном на 10 років.

Вказана земельна ділянка належала їй на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №824050.

23 вересня 2018 року між позивачкою та Приватним підприємством «КУСТОС» була укладена Додаткова угода про внесення змін до Договору оренди землі від 01 грудня 2010 року.

Даною угодою було внесено зміни про нижчевикладене, а саме: «Договір оренди укладено на 10 років. У випадку закінчення строку дії договору до моменту збору урожаю, Орендар має право зібрати урожай та лише після цього повернути земельну ділянку Орендодавцю. Після закінчення строку дії договору, Орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж 1 (один) рік до закінчення строку Договору повідомити письмово Орендодавця про свій намір продовжити дію Договору».

Так, із змісту Додаткової угоди вбачається, що зміни, які вносилися до Договору оренди землі від 01.12.2010 року, стосуються не строку дії договору, оскільки він залишився не змінним, а лише розширенням п.3.1 тобто щодо збору урожаю, повернення ділянки та подальшого переважного права продовження Орендарем дії Договору.

Отже, строк дії договору оренди землі, укладеного 01 грудня 2010 року, закінчився 25.12.2020 року у зв`язку із закінченням строку, на який його було укладено.

Після закінчення строку дії Договору Позивачка в усній формі звернулася до Орендаря та повідомила про відсутність намірів продовжувати строк дії договору або переукладати його на інших підставах, з проханням звільнити належну їй земельну ділянку площею 5,1554 га, яка розташована в межах території Тарасівської сільської ради Первомайського району Миколаївської області, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 4825487600:03:000:0083 до 25.12.2020 р. з укладанням акту приймання-передачі земельної ділянки.

Проте, директор ПП «Кустос» повідомив, що додатковою угодою змінено також і строк дії Договору, та надав примірник угоди. При ознайомленні з угодою з`ясувалось, що вже після підписання сторонами угоди в її зміст, а саме в пункті 3.1, рукописним текстом внесено запис: «до 31.12.2030 р.».

Позивачка звернулась за наданням консультації адвоката та отримала Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з якого вбачається, що 27.04.2018 року державним реєстратором внесено в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно запис про інше речове право № 25999636 про реєстрацію додаткової угоди від 23.09.2018 р. до Договору оренди землі від 01.12.2010 р., орендодавець ОСОБА_1 , орендар ПП «КУСТОС», строк дії: на 10 років.

Статтею 41 Конституції України закріплено принцип непорушності права приватної власності, тобто права власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею.

Відповідно до ч. 4 ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно ст. 13 ЗУ «Про оренду землі» під договором оренди землі розуміється договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст.627ЦК України).

За змістом ч. 2 ст. 792 ЦК України майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства, вони регулюються також актами земельного законодавства України, Законом України «Про оренду землі».

Відповідно ст. 19 Закону України «Про оренду землі» строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років. При передачі в оренду сільськогосподарських угідь для ведення товарного сільськогосподарського виробництва строк дії договору оренди земельних ділянок визначається з урахуванням періоду ротації основної сівозміни згідно з проектами землеустрою.

Так, згідно п. 3.1. Договір укладено терміном на 10 років, починаючи з дати його державної реєстрації. Виходячи з зазначеного, термін (строк) дії договору оренди повинен відліковуватись з дня проведення державної реєстрації договору оренди - 25.12.2010 року, та, відповідно, спливати 25.12.2020 року.

Відповідно до ст. 31 ЗУ «Про оренду землі» договір оренди землі припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено.

Також слід зазначити, що відповідно до п. 7.1 Договору: у разі припинення або розірвання договору оренди земельної ділянки орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві за актом приймання-передачі земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Вищенаведене узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 26 червня 2019 року у цивільній справі № 615/1411/17.

Відповідно до положень статті 33 Закону України "Про оренду землі" реалізація переважного права на поновлення договору оренди землі можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін. Аналогічний висновок зроблений і в постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2018 року у справі № 594/376/17.

Але, Орендар, ПП «КУСТОС» до закінчення строку дії договору не повідомляв орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк, не направляв жодних листів з проектом додаткової угоди.

Позивачка вважає, що її право порушене, оскільки орендні правовідносини згідно Договору оренди землі від 01 грудня 2010 року закінчилися 25.12.2020 року у зв`язку із закінченням строку, на який його було укладено, крім того додатковою угодою внеслися зміни лише щодо права Орендаря зібрати урожай у випадку закінчення строку дії договору до моменту збору врожая, а не до строків дії договору. Попри це, відповідач безпідставно продовжує користуватися земельною ділянкою, чим порушує її право власності на земельну ділянку.

Статтею 629 ЦКУ передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами, а відповідно до ст. 526 ЦКУ, зобов`язання мають виконуватися належним чином, належними сторонами, у передбачений законом чи договором спосіб та термін, за відповідною ціною і інше.

Позивач вважає, що її право підлягає захисту судом на підставі ст. 16 ЦК України, шляхом визнання договору оренди землі припиненим.

Представник позивача надав заяву з проханням про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, відзив не надав, хоча неодноразово повідомлявся судом про час та місце розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку про можливість задоволення позову.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У ст. 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Обставини, викладені у позові підтверджуються доданими до нього документами.

Дійсно 01 грудня 2010 року між позивачем та Приватним підприємством «КУСТОС» був укладений договір оренди землі, за умовами якого ОСОБА_1 передала в оренду належну їй земельну ділянку площею 5,1554 га, кадастровий номер 4825487600:03:000:0083, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована в межах території Тарасівської сільської ради Первомайського району Миколаївської області терміном на 10 років.

23 вересня 2018 року між позивачкою та Приватним підприємством «КУСТОС» була укладена Додаткова угода про внесення змін до Договору оренди землі від 01 грудня 2010 року.

Угодою було внесено зміни до договору оренди, а саме викладено п. 3.1 в наступній редакції: «Договір оренди укладено на 10 років. У випадку закінчення строку дії договору до моменту збору урожаю, Орендар має право зібрати урожай та лише після цього повернути земельну ділянку Орендодавцю. Після закінчення строку дії договору, Орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж 1 (один) рік до закінчення строку Договору повідомити письмово Орендодавця про свій намір продовжити дію Договору».

Від руки дописано, що договір оренди укладено до 31.12.2030 року

Позивач, як власник земельних ділянок, не бажає продовжувати договірні відносини з відповідачем після спливу строку дії договору оренди.

Відповідачем не надано жодних доказів на спростування вимог позивача та не повідомлено суд про існування таких доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про оренду землі», строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років. Дата закінчення дії договору оренди обчислюється від дати його укладення. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації такого права.

Отже строк дії договору оренди землі в даному випадку слід обчислювати саме з дати його укладення, а саме з 01 грудня 2010 року. За такого десятирічний строк дії закінчився 01 грудня 2020 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 31 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі припиняється в разі, в тому числі закінчення строку, на який його було укладено.

Викладене у додатковій угоді про внесення змін до договору оренди землі не дає переконливих підстав вважати, що цим документом було продовжено строк дії договору оренди землі.

З огляду на наведені норми, суд констатує, що договір оренди землі укладений 01 грудня 2010 року між позивачем як орендодавцем та відповідачем, як орендарем припинився 01 грудня 2020 року.

Оскільки відповідач не визнає факту припинення договору оренди землі, про що свідчить реєстрація права оренди до 2030 року у Державному реєстрі речових прав, слід поновити права позивача шляхом визнання договору оренди припиненим.

Відповідно до ч. 1 ст. 34 Закону України «Про оренду землі» у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

У разі невиконання орендарем обов`язку щодо умов повернення орендодавцеві земельної ділянки орендар зобов`язаний відшкодувати орендодавцю завдані збитки.

Отже, відмова відповідача повернути позивачу належну їй земельну ділянку, порушує права позивача на користування цією ділянкою.

Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, та право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею,незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння,користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ч. 1 ст.312 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд приходить до висновку, що позивач довів факт порушення своїх прав з боку позивача, а тому позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача документально підтверджена сплачена сума судового збору.

Керуючись ст.ст. 2, 10-13, 258, 259, 265, 268 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Цивільний позов ОСОБА_1 (проживає за адресою АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Приватного підприємства «КУСТОС» (код ЄДРПОУ 36855462, знаходиться за адресою с. Тарасівка Первомайського району Миколаївської області), про визнання договору оренди землі припиненим задовольнити повністю.

Визнати договір оренди землі, укладений 01 грудня 2010 року між ОСОБА_1 та Приватним підприємством «КУСТОС» в особі директора Савицького Юрія Леонідовича, зареєстрований у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі по Тарасівській сільській ради 25 грудня 2010 року за реєстровим номером 041048300353360, щодо земельної ділянки площею 5,1554 га, кадастровий номер 4825487600:03:000:0083 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована в межах території Тарасівської сільської ради Первомайського району Миколаївської області, із змінами, внесеними на підставі Додаткової угоди від 23 вересня 2018 року про внесення змін до Договору оренди землі, припиненим з 25 грудня 2020 року.

Зобов`язати Приватне підприємство «КУСТОС» в особі директора Савицького Юрія Леонідовича, повернути ОСОБА_1 земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 5,1554 га, кадастровий номер 4825487600:03:000:0083, яка розташована в межах території Тарасівської сільської ради Первомайського району Миколаївської області.

Стягнути з Приватного підприємства «КУСТОС» на користь ОСОБА_1 понесені нею судові витрати в сумі 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн.

Після набрання рішенням законної сили скасувати заходи забезпечення позову у вигляді заборони вчинення реєстраційних дій щодо земельної ділянки, застосовані ухвалою Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області у цій справі від 14.12.2022 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні скарги подаються учасниками справи через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області.

Дата складання повного тексту рішення - 28.04.2023 року.

Суддя: