Рішення

від 02.05.2023 по справі 904/864/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.05.2023м. ДніпроСправа № 904/864/23за позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "ДНІПРОГАЗ", м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро Стірол", м. Дніпро

про стягнення заборгованості у розмірі 72 797,51 грн

Без участі представників сторін.

ПРОЦЕДУРА

Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "ДНІПРОГАЗ" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро Стірол" і просить суд стягнути заборгованість у розмірі 72 797,51 грн, з яких: 52 989,76 грн - основний борг, 13 937,04 грн - пеня, 836,22 грн - 3% річних, 5 034,49 грн - інфляційні втрати та судовий збір

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 20.02.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідач 06.03.2023 подав заяву про ознайомлення з матеріалами справи.

Відповідач 21.03.2023 подав відзив на позовну заяву.

Позивач 26.04.2023 подав письмові пояснення по справі.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан.

Судова система не припиняє працювати, але значна кількість повітряних тривог, відключення електроенергії, відсутність фінансування на поштові відправлення, призводить до збільшення часу розгляду судових справ.

Судом враховано, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно частини 1 статті 4 Господарського процесуального кодексу України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07.07.1989 Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

У пункті 3 постанови № 11 від 17.10.2014 пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення" визначено, що розумним, зокрема вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту. З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс Проти Греції" від 05.02.2004).

При цьому, згідно з практикою Європейського суду з прав людини щодо тлумачення положення "розумний строк" вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ. Критеріями оцінки розумності строку є, зокрема складність справи та поведінка заявників.

Так, у справі "Хосце проти Нідерландів" 1998 суд вирішив, що тривалість у 8,5 років є розумною у контексті ст. 6 Конвенції, у зв`язку зі складністю справи, а у справі "Чірікоста і Віола проти Італії", 15-річний строк розгляду визнано Європейським судом з прав людини виправданим, у зв`язку з поведінкою заявників.

З огляду на викладене, з метою дотримання принципів господарського судочинства, суд розглянув справу в межах розумного строку.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України, суд прийняв рішення по справі у нарадчій кімнаті.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача, викладена у позові

Позивач вказує на неналежне виконання відповідачем умов договору розподілу природного газу від 01.03.2016, укладеного шляхом підписання споживачем заяви-приєднання № 094213OG68AP036. Позивачем були надані послуги розподілу природного газу на загальну суму 52 989, 76 грн, який останній не оплатив.

Позивачем за неналежне виконання відповідачем договору нараховано інфляційні втрати у розмірі 5 034,49 грн, 3% річних у розмірі 836,22 грн, пеню у розмірі 13 937,04 грн.

Позиція відповідача, викладена у відзиві

Відповідач зазначив, що позивачем при подачі позову до суду не враховані часткові оплати відповідача.

Відповідач посилається та надає в підтвердження платіжні інструкції № 179 від 30.11.2022, № 8 від 08.12.2022, № 203 від 15.02.2023 про сплату на рахунок позивача грошових коштів за розподіл природного газу.

При цьому відповідач зазначив, що частина цих коштів підлягає стягненню по рішенню Господарського суду Дніпропетровської області від 31.10.2022 по справі № 904/1594/22, а частина в погашення заборгованості за договором № 094213OG68AP036 від 01.03.2016.

Крім того відповідач посилається на форс-мажор (обставини непереборної сили) та просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Позиція позивача, викладена у письмових поясненнях

Позивач зазначив, що ним 26.10.2022 було подано до Господарського суду Дніпропетровської області заяву про видачу судового наказу щодо стягнення з ТОВ «Дніпро Стірол» грошових коштів у розмірі 52 989,76 грн. - заборгованості за послуги з розподілу природного газу, 8 855,53 грн. - пені, 531,33 грн. - 3% річних, 2 834,98 грн. - інфляційних збитків, 248,10 грн. - витрат зі сплати судового збору.

09.02.2023 ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/3736/22 здійснено поворот виконання рішення в частині стягнутих грошових коштів за скасованим наказом у справі № 904/3736/22 в розмірі 54 910,20 грн.

14.02.2023 року згідно платіжного доручення № 484 грошові кошти в розмірі 54 910, 20 грн повернуто на розрахунковий рахунок відповідача.

За таких обставин, сума за надані послуги з розподілу газу за травень - червень 2022 року становить 52 989,76 грн.

Графік погашення раніше виниклої заборгованості між сторонами не укладався, тому грошові, які надходили від відповідача зараховувалися в порядку черговості в рахунок погашення заборгованості за лютий-квітень 2022 року.

Позивач зазначив, що станом на 25.04.2023 відповідачем частково задоволено позовні вимогу в частині стягнення основного боргу , а саме в розмірі 16 989, 76 грн.

Відтак, у зв`язку із частковим погашенням заборгованості відповідачем, позивач зазначив, що сума, яка підлягає до стягнення в частині основного боргу становить 36 000,00 грн, а тому просить закрити провадження в частині стягнення 16 989, 76 грн основного боргу.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ

Взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб`єктами ринку природного газу, правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем визначає Кодекс газорозподільних систем, затверджений Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2494 (далі - Кодекс ГРМ).

Відповідно до пункту 2, глави 1, розділу VI Кодексу ГРМ, доступ споживачів, у тому числі побутових споживачів, до ГРМ для споживання (постачання) природного газу надається за умови та на підставі укладеного між споживачем та Оператором ГРМ (до мереж якого підключений об`єкт споживача) договору розподілу природного газу, що укладається за формою Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року № 2498 (далі - договір розподілу природного газу), в порядку, визначеному цим розділом.

Згідно пункту 4, глави 3, розділу VI Кодексу ГРМ Договір розподілу природного газу між Оператором ГРМ та споживачем укладається шляхом підписання заяви-приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу, що відповідає Типовому договору розподілу природного газу, розміщеному на офіційному веб-сайті Регулятора та Оператора ГРМ та/або в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності з розподілу газу, і не потребує двостороннього підписання сторонами письмової форми договору.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпро Стірол", як споживачем, 01.03.2016 було підписано заяву-приєднання до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) № 094213OG68AP036.

Типовий договір розподілу природного газу затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі НКРЕКП), від 30.09.2015 № 2494 (далі договір).

Пунктом 1.1 типового договору визначено, що цей договір є публічним, регламентує порядок та умови забезпечення цілодобового доступу споживача до газорозподільної системи, розподіл (переміщення) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об`єкта споживача природного газу до об`єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи.

Відповідно до пункт 1.3 типового договору, цей договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог ст.ст. 633, 634, 641 та 642 Цивільного кодексу України на невизначений строк. Фактом приєднання споживача до умов цього договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 1 (для побутових споживачів) або у додатку 2 (для споживачів, що не є побутовим) який є невід`ємною частиною цього договору, яку в установленому порядку оператор ГРМ направляє споживачу інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього договору, та/або сплата рахунку оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу.

Підписавши заву-приєднання, відповідач приєднався до умов типового договору розподілу природного газу.

Відповідно до пункту 1.4 договору, підтверджений обсяг природного газу - об`єм (обсяг) природного газу, виділений постачальником для потреб Споживача, з яким укладено договір постачання природного газу на відповідний розрахунковий період, підтверджений Оператором ГТС (включений до підтвердженої номінації) та доведений Оператору ГРМ у порядку, визначеному Кодексом газотранспортної системи; послуга з розподілу природного газу - послуга Оператора ГРМ, яка надається Споживачу та включає в себе забезпечення цілодобового доступу Споживача до газорозподільної системи і розподіл (переміщення) належного Споживачу (його постачальнику) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об`єкта Споживача.

Відповідно до п.п.1-4 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ розрахунки споживача за послугу розподілу природного газу, що надається Оператором ГРМ за договором розподілу природного газу, здійснюються виходячи з величини річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача та оплачуються споживачем рівномірними частками протягом календарного року.

Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача на тариф, встановлений Регулятором для відповідного Оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності.

Річна замовлена потужність (далі - РЗП) (за замовчуванням) об`єкта (об`єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається Оператором ГРМ виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об`єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, який визначається відповідно до вимог цього Кодексу, крім випадків, передбачених цією главою.

Розмір величини РЗП для споживача, що не є побутовим, визначається Оператором ГРМ виходячи з наявних об`єктів, зазначених у заяві-приєднанні, що є додатком до договору розподілу природного газу.

За наявності порушень побутовим споживачем, визначених главою 2 розділу ХІ цього Кодексу, крім пункту 3 глави 2 розділу XI цього Кодексу, до розрахунку річної замовленої потужності (за замовчуванням) об`єкта (об`єктів) споживача за період такого порушення включаються обсяги на рівні планових об`ємів споживання, що розраховуються виходячи з групи споживання побутового споживача відповідно до додатка 1 до цього Кодексу.

3 01 січня 2021 року річна замовлена потужність об`єкта (об`єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається Оператором ГРМ виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об`єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, який визначається відповідно до вимог цього Кодексу, але не може бути меншою за:

- 39 куб.м - для об`єкта побутового споживача, на якому природний газ використовується тільки для приготування їжі;

- 126 куб.м - для об`єкта побутового споживача, на кому природний газ використовується для підігріву води та приготування їжі;

- 314 куб.м - для об`єкта побутового споживача, на якому природний газ використовується комплексно, у тому числі для опалення, або об`єкта споживача, що не є побутовим.

Оператор ГРМ зобов`язаний до 12 жовтня щорічно за підсумками газового року проінформувати споживача про фактичний обсяг споживання природного газу всіма об`єктами споживача за попередній газовий рік та одночасно повідомити його, що зазначений обсяг споживання газу за замовчуванням споживача буде визначений як розмір річної замовленої потужності споживача на наступний календарний рік. У такому повідомленні Оператор ГРМ одночасно має зазначити про: величину річної замовленої потужності на поточний календарний рік; величину потужності, яка розрахована для щомісячної оплати споживачем у поточному календарному році, величину потужності, яка розрахована для щомісячної оплати споживачем у наступному календарному році; покази лічильника природного газу/інші дані, за якими було сформовано (станом на 30 вересня поточного року) розмір річної замовленої потужності (за замовчуванням) на наступний календарний рік (для побутових споживачів).

Така інформація надається споживачеві шляхом розміщення й у платіжних документах (для побутових споживачів), особистих кабінетах споживача (за наявності), актах приймання-передачі природного газу (для споживачів, що не є побутовими).

Так, 30 вересня 2021 року між сторонами було підписано акт приймання-передачі природного газу № ДНГ0059708, за яким сторони визначили, що величина річної замовленої потужності на 2022 рік становить 294 387,55 м3; величина потужності, що розрахована для місячної плати у 2022 році складає 24 532,30 м3.

На виконання умов договору, у період травень - вересень 2022 позивач надав послуги з розподілу природного газу, а відповідач прийняв їх відповідно до величини замовленої потужності, що визначається як 1/12 річної замовленої потужності об`єктів споживача, що підтверджується актами наданих послуг,

Згідно пункту 6.6 договору оплата вартості послуги з розподілу природного газу здійснюється споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунку оператора ГРМ. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.

Відповідно до пункту 6.8 договору надання Оператором ГРМ послуги з розподілу природного газу Споживачу, що не є побутовим, має підтверджуватися підписаним між Сторонами актом наданих послуг, що оформлюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем.

Відповідно до пункту 10 глави 6 розлілу VI Кодексу ГРМ надання Оператором ГРМ послуги споживачу, що не с побутовим, за договором розподілу природного газу підтверджується підписаним між ними актом наданих послуг:

- № ДНГ82010859 від 31 травня 2022;

- № ДНГ82013277 від 30 червня 2022.

Позивачем 26.10.2022 року було подано до Господарського суду Дніпропетровської області заяву про видачу судового наказу щодо стягнення з ТОВ «Дніпро Стірол» грошових коштів у розмірі 52989,76 грн. - заборгованості за послуги з розподілу природного газу, 8855,53 грн. - пені, 531,33 грн. - 3% річних, 2834,98 грн. - інфляційних збитків, 248,10 грн. - витрат зі сплати судового збору.

26.12.2022 ухвалою господарського суду Дніпропетровської області скасовано судовий наказ у справі № 904/3736/22 від 28.10.2022, виданий Господарським судом Дніпропетровської області.

09.02.2023 ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/3736/22 здійснено поворот виконання рішення в частині стягнутих грошових коштів за скасованим наказом у справі № 904/3736/22 в розмірі 54 910,20 грн.

14.02.2023 року згідно платіжного доручення № 484 грошові кошти в розмірі 54 910, 20 грн повернуто на розрахунковий рахунок відповідача.

Станом на день подання позову та розгляду справи, відповідачем було частково сплачено заборгованість на суму 16 989, 76 грн, що підтверджується банківськими виписками та актом звірки взаєморозрахунків, які наявні в матеріалах справи. Відтак, основна заборгованість відповідача перед позивачем становить 36 000,00 грн.

На час прийняття рішення, доказів оплати заборгованості та штрафних санкцій у повному обсязі сторонами до матеріалів справи не надано.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Щодо правовідносин сторін

Згідно частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

З огляду на наявний в матеріалах справи договір, між сторонами склались правовідносини надання послуг.

Щодо суми основного боргу

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Умовами договору передбачено строки, розмір та порядок оплати наданих послуг. Відповідно до пункту 6.4 договору, строк оплати наданих послуг є таким, що настав.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Щодо посилання відповідача на форс-мажор, то суд не приймає доводи відповідача, викладені у відзиві, з огляду на таке.

Відповідно до частини 2 статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" та пункту 3.1 Регламенту ТПП(2) форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Щодо встановлення факту настання форс-мажору, слід зазначити, що відповідно до 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", виключною компетенцією засвідчувати зазначену подію наділена Торгово-промислова палата України (далі - ТПП України) та її регіональні підрозділи.

Як випливає із наведеного, сам по собі факт існування обставини форс-мажором не є. Така обставина стане форс-мажорною лише у випадку, якщо особою буде доведено неможливість виконання через неї передбачених умовами договору зобов`язань.

Зважаючи на вищевикладене, саме сертифікат ТПП України підтверджує період дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) і є належним доказом, який підтверджує неможливість належного виконання відповідачем своїх зобов`язань внаслідок форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Відтак, відповідачем не надано належних доказів настання форс-мажорних обставин (сертифікат ТПП України).

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем під час розгляду справи було частково сплачено суму основного боргу у розмірі 16 989, 76 грн.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

За таких обставин, провадження в частині стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 16 989, 76 грн слід закрити на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.

Станом на час розгляду справи доказів оплати заборгованості у повному обсязі від представників сторін не надійшло.

Враховуючи викладене, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача грошових коштів підлягають задоволенню у розмірі 36 000,00 грн.

Щодо суми пені

Відповідно до положень статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

У зв`язку з несвоєчасним виконанням відповідачем своїх зобов`язань щодо оплати наданих послуг, позивачем останньому нараховано пеню у розмірі 13 937, 04 грн за період з 13.06.2022 по 04.01.2023 та за період з 11.07.2022 по 04.01.2023.

Пунктами 8.1, 8.2 договору при порушенні замовником строків оплати, передбачених пунктом 2.4 договору, замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожний день прострочення.

Враховуючи те, що факт порушення зобов`язання підтверджений належними та достатніми доказами, а також враховуючи, що сторони у договорі передбачили стягнення пені у разі прострочення сплати за надані послуги, суд доходить висновку про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення пені.

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок, приходить до висновку, що позовні вимоги позивача в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо суми 3% річних та інфляційних втрат

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 836, 22 грн за період 13.06.2022 по 04.01.2023 та за період з 11.07.2022 по 04.01.2023 та інфляційні втрати у розмірі 5 034, 49 грн за той же період.

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок, приходить до висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 836,22 грн та інфляційних втрат у розмірі 5 034, 49 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Згідно пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік", з 01 січня 2023 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2 684,00 грн.

Суд уважає за необхідне роз`яснити, що при поданні позову позивачем сплачено 2 766,20 грн судового збору.

З огляду на те, що судом задоволено позовні вимоги у повному обсязі, судовий збір у розмірі 2 684,00 грн покладається на відповідача, а різниця, що становить 82,20 грн може бути повернена з Державного бюджету України за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Закрити провадження у справі в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро Стірол" основного боргу у розмірі 16 989, 76 грн.

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро Стірол" (пр. Богдана Хмельницького, буд. 249, Дніпро, 49069; ідентифікаційний код 39880224) на користь Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "ДНІПРОГАЗ" (вул. Олександра Кониського, буд. 5, Дніпро, 49029; ідентифікаційний код 20262860) основний борг у розмірі 36 000,00 грн, інфляційні втрати у розмірі 5 034, 49 грн, 3% річних у розмірі 836,22 грн, пеню у розмірі 13 937,04 грн, та судовий збір у розмірі 2 684,00.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Центрального апеляційного господарського суду.

Суддя Я.С. Золотарьова