Рішення

від 18.04.2023 по справі 905/850/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

18.04.2023 м. Харків Справа №905/850/22

Господарський суд Донецької області у складі судді Ніколаєвої Л.В.,

при помічнику судді (за дорученням) Курінній Т.Р.,

розглянувши справу №905/850/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівництво та Цивільна Інженерія»

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Логістик Сістем»

про стягнення 667 050 грн,

за участю представників:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

Суть спору: ТОВ «Будівництво та Цивільна Інженерія» звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з ТОВ «Глобал Логістик Сістем» основного боргу у розмірі 667 050 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем зобов`язань за договором про надання послуг великотоннажних та інших технологічних транспортних засобів, будівельних машин і механізмів № ЗЗПТ011021 від 01.10.2021 в частині оплати послуг.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.10.2022 матеріали позовної заяви розподілені судді Левшиній Я.О.

08.11.2022 господарським судом постановлено ухвалу, якою прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 905/850/22 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін; встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов та заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження - 30 днів з дати отримання даної ухвали.

01.12.2022 господарський суд одержав відзив на позов, в якому відповідач просить суд: - залишити позовну заяву без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви (ч. 11 ст. 176 ГПК України); - витребувати у позивача оригінали долучених ним до позовної заяви копій письмових доказів з метою вирішення питання про можливість призначення судово - економічної та/або судово - технічної експертизи (ч. 6 ст. 91 ГПК України); - у випадку усунення позивачем недоліків позовної заяви розгляд справи проводити в загальному позовному провадженні з повідомленням (викликом) сторін (ст. 12, ч. 5 ст. 252 ГПК України); - у задоволенні позовних вимог відмовити.

У відзиві на позов відповідач, зокрема, зазначає, що наявні у справі копії документів викликають сумніви щодо їх відповідності оригіналам, але перевірити це він не має можливості, оскільки з 17.02.2022 відповідачем змінено реєстрацію місця перебування з 01021, м. Київ, Кловський узвіз, 5 на 87534, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Бахчиванджи, 55, прим. 2, за якою фактично було переведено органи керування компанією, а також архів з документацією щодо господарської діяльності компанії. У зв`язку із початком 24.02.2022 збройної агресії Російської Федерації, а також блокуванням та тимчасовою окупацією м. Маріуполь, відповідач втратив доступ до власного офісного приміщення, архіву документів з господарської діяльності, серверів та електронного документообігу, крім того частина персоналу компанії не змогла своєчасно евакуюватися та на даний час перебуває в окупації.

Щодо витрат позивача на професійну правничу допомогу відповідач зазначає про наявність підстав для зменшення їх розміру, з огляду на те, що позивачем не дотримано вимоги ч. 4 ст. 126 ГПК України в частині надання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Також відповідач звернув увагу на те, що завдання №1 від 16.02.2022 передбачає надання правової допомоги позивачу в Господарському суді м. Києва, а не в Господарському суді Донецької області.

06.12.2022 господарський суд одержав відповідь на відзив на позов, в якій позивач підтримує позовні вимоги та, зокрема, зазначає, що відповідач не наводить жодного твердження, яке б ставило під сумнів проведення господарських операцій та наявність боргу, а також те, що з`ясування фактичних обставин цієї справи щодо наявності прострочення ним виконання грошових зобов`язань не потребує спеціальних знань у сфері, іншій ніж право, а тому його посилання щодо призначення судово - економічної та/або судово - технічної експертизи є необґрунтованими.

Одночасно позивач вказує, що у відзиві на позов відповідач не заперечує ані факт укладення договору, ані отримання послуг за ним, ані відсутність їх оплати, тобто по суті визнає, що позивач має законні вимоги щодо сплати коштів за надані послуги.

У зв`язку з перебуванням судді Левшиної Я.О. у відпустці по догляду за дитиною до трьох років, на підставі розпорядження керівника апарату суду від 21.12.2022 № 02-01/47 призначено повторний автоматичний розподіл справи № 905/850/22, за результатами якого справа розподілена судді Ніколаєвій Л.В. (протокол повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.12.2022).

24.01.2023 господарським судом постановлено ухвалу, якою: - прийнято справу № 905/850/22 до свого провадження із здійсненням розгляду справи спочатку; призначено судове засідання на 21.02.2023 о 14:30; - встановлено відповідачу строк для подання до заперечень на відповідь на відзив - протягом 7 днів з дня одержання даної ухвали; - відмовлено у задоволенні клопотань відповідача: про залишення позовної заяви без руху та надання позивачу строку для усунення недоліків позовної заяви, про розгляд справи в загальному позовному провадженні; - зобов`язано позивача надати до суду для огляду оригінали доданих до позовної заяви документів - протягом 7 днів з дня одержання даної ухвали та встановлено позивачу строк для подання до суду доказів направлення на адресу відповідача належним чином засвідчених копій документів, доданих до позовної заяви, доказів здійснення відповідачем часткових оплат за договором про надання послуг великотоннажних та інших технологічних транспортних засобів, будівельних машин і механізмів № ЗЗПТ011021 від 01.10.2021 (платіжні доручення, банківські виписки тощо), а також рахунків на оплату відповідних послуг - протягом 7 днів з дня одержання даної ухвали.

У зв`язку з загостренням ситуації у м. Харкові в умовах дії воєнного стану (постійними ракетними обстрілами міста), зважаючи на приписи ст.3 Конституції України, з міркувань безпеки, судове засідання, призначене на 21.02.2023 о 14:30, не відбулось, про що сторін повідомлено відповідними телефонограмами.

20.02.2023 (на виконання ухвали суду від 24.01.2023) господарський суд одержав заяву позивача про долучення до матеріалів справи доказів: оригіналів договору № ЗЗПТ011021 від 01.10.2021, актів №169 від 09.10.2021, №168 від 10.10.2021, №232 від 11.10.2021, №230 від 12.10.2021, №225 від 13.10.2021, №226 від 16.10.2021, №227 від 17.10.2021, №244 від 17.10.2021, №228 від 18.10.2021, №245 від 19.10.2021, №246 від 20.10.2021, №247 від 21.10.2021, №264 від 22.10.2021, №265 від 24.10.2021, №266 від 25.10.2021, №274 від 26.10.2021, №275 від 27.10.2021, №276 від 28.10.2021, №277 від 29.10.2021, №278 від 30.10.2021, №291 від 30.10.2021, №292 від 01.11.2021, супровідного листа позивача від 16.09.2022, опису вкладення у цінний лист від 16.09.2022, поштової накладної № 0405352298220 від 16.09.2022, фіскального чеку від 16.09.2022 про направлення відповідачу рахунків на оплату, опису вкладення у цінний лист від 01.11.2022, поштової накладної № 0405352546860 від 01.11.2022, фіскального чеку від 01.11.2022 про направлення відповідачу позовної заяви і доданих до неї документів, акту звірку розрахунків за період 01.01.2021 - 23.02.2022 за підписом позивача; належним чином засвідчених копій рахунків на оплату № 113 від 09.10.2021, № 114 від 10.10.2021, № 115 від 11.10.2021, № 120 від 12.10.2021, № 135 від 13.10.2021, № 136 від 16.10.2021, № 137 від 17.10.2021, № 149 від 17.10.2021, № 138 від 18.10.2021, № 150 від 19.10.2021, № 151 від 20.10.2021, № 152 від 21.10.2021, № 164 від 22.10.2021, № 165 від 24.10.2021,№ 166 від 25.10.2021, № 174 від 26.10.2021, № 175 від 27.10.2021, № 176 від 28.10.2021, № 177 від 29.10.2021, № 178 від 30.10.2021, № 189 від 30.10.2021, № 190 від 01.11.2021; роздруківок виписок АТ «Сбербанк» за 18.10.2021, за 20.10.2021, за 23.10.2021, за 25.10.2021, за 26.10.2021.

13.03.2023 господарським судом постановлено ухвалу, якою повідомлено сторін про те, що судове засідання відбудеться 30.03.2023 об 11:30.

30.03.2023 господарським судом постановлено ухвалу у протокольній формі, якою оголошено перерву у судовому засіданні до 18.04.2023 о 14:00.

06.04.2023 господарський суд одержав додаткові пояснення позивача у доповнення до додаткових пояснень, які надійшли до суду 29.03.2023, згідно з якими останній посилається на те, що у позовній заяві допущено арифметичну помилку в частині зазначення загальної вартості наданих відповідачу послуг - 991 800 грн замість 991 791 грн та ціни позову - 667 050 грн замість 667 041 грн. Наявність цієї помилки (різниця у розмірі 9 грн) пов`язана з неправильним визначенням загальної вартості послуг за двома актами №227 від 17.10.2021 та № 244 від 17.10.2021 (вказано 59 528 грн замість 59 519 грн), які об`єднано позивачем у позовній заяві.

Також позивач зазначив, що номер та дата договору, вказані відповідачем у виписках АТ «Сбербанк» стосовно деяких проплат, є технічною помилкою з його боку та не впливають на зміст самих доказів у справі, жодних інших договорів, крім договору № ЗЗПТ011021 від 01.10.2021, між сторонами укладено не було.

В додаток до письмових пояснень позивачем надано докази відправлення на адресу відповідача належним чином засвідчених копій документів, доданих до позовної заяви, засобами електронного та поштового зв`язку (опис вкладення у цінний лист від 24.03.2023, поштова накладна № 0420801437817 від 24.03.2023, фіскальний чек від 24.03.2023, роздруківка з електронної пошти про надсилання 24.03.2023 електронного листа разом з засвідченими копіями документів) (на виконання ухвали суду від 24.01.2023), таблицю з переліком актів надання послуг (розрахунок), бухгалтерську довідку від 03.04.2023, акт приймання - передачі наданих послуг від 03.04.2023.

07.04.2023 господарський суд одержав заяву позивача, в якій останній просить суд прийняти відмову від частини позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 9 грн та задовольнити позов в іншій частині у розмірі 667 041 грн.

У судовому засіданні 18.04.2023 господарським судом постановлено ухвалу в протокольній формі про відмову у задоволенні заяви позивача від 20.02.2023 в частині поновлення строку на подання документів з огляду на положення ст. 119 ГПК України та те, що строк, який встановлений судом (як в цьому випадку), може бути продовжений, а не поновлений.

Одночасно, зважаючи на те, що документи, які подані позивачем разом з заявою від 20.02.2023 та письмовими поясненнями позивача від 29.03.2023, від 06.04.2023, попередньо надіслані відповідачу (про що свідчать відповідні квитанції про доставку до зареєстрованого електронного кабінету користувача ЕСІТС від 28.03.2023, від 06.04.2023), з метою повного та всебічного розгляду справи та правильного вирішення спору, у судовому засіданні 18.04.2023 господарським судом постановлено ухвалу у протокольній формі, якою їх долучено до матеріалів справи та прийнято до розгляду.

Також у судовому засіданні 18.04.2023 господарським судом досліджено оригінали документів, поданих разом з заявою позивача від 20.02.2023.

Позивач у судове засідання 18.04.2023 не з`явився, але 17.04.2023 господарським судом одержано заяву позивача про розгляд справи за відсутності його представника за наявними в ній документами.

Відповідач у судове засідання 18.04.2023 не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений шляхом направлення копії ухвали - повідомлення від 30.03.2023 на поштову адресу 01021, м. Київ, вул. Кловський узвіз, 7А, оф. 8-11, що зазначена у договорі № ЗЗПТ011021 від 01.10.2021 (оскільки за юридичною адресою підприємства 87534, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Бахчиванджи, 55, прим. 2 пересилання поштової кореспонденції не здійснюється через дію в Україні воєнного стану та тимчасову окупацію м. Маріуполь). Копія цієї ухвали - повідомлення одержана відповідачем 12.04.2023, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення №6102271771192.

Копія ухвали - повідомлення від 30.03.2023 також направлена на адресу електронної пошти відповідача 2733114613@mail.gov.ua, що зазначена у відзиві на позов. Згідно з даними автоматизованої системи «Діловодство спеціалізованого суду» копія ухвали - повідомлення від 30.03.2023 доставлена відповідачу за вказаною адресою електронної пошти у цей же день.

У цьому випадку суд враховує правові висновки, які викладені у постанові Верховного Суду від 30.11.2022 у справі № 759/14068/19 та згідно з якими якщо учасник надав суду електронну адресу (хоча міг цього і не робити), зазначивши їх у заяві (скарзі), то слід припустити, що учасник бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов`язок отримувати повідомлення і відповідати на них. З огляду на це, суд, який комунікує з учасником справи з допомогою повідомлених ним засобів комунікації, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення.

Додатково з метою повідомлення відповідача про розгляд господарським судом передано відповідну телефонограму, яка 31.03.2023 отримана його представником, адвокатом Трофимовим С.О.

Окрім того, ухвала - повідомлення від 30.03.2023 розміщена в ЄДРСР, який є відкритим для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 ЗУ «Про доступ до судових рішень»), тобто відповідач мав можливість ознайомитись з нею в цьому реєстрі.

Про обізнаність відповідача щодо наявності цього судового провадження свідчить також і подання ним під час розгляду справи відзиву на позов.

Конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов`язки. Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. У рішенні цього суду у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 зазначено, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. На осіб, які беруть участь у справі, покладається обов`язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду і не допускати свідомих маніпуляцій та ухилень від отримання інформації про рух справи.

Приймаючи до уваги викладене, а також положення ч. 1 ст.202 ГПК України, суд визнав за можливе розглянути справу у судовому засіданні 18.04.2023 за відсутності учасників справи за наявними у ній матеріалами.

На підставі ст. 240 ГПК України у судовому засіданні 18.04.2023 господарським судом складено та підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Щодо строку розгляду справи суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022, затв. ЗУ від 24.02.2022 №2102-IX, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, з 05:30 год. 24.02.2022 на території України введено воєнний стан строком на 30 діб.

Дію воєнного стану в Україні неодноразово було продовжено. Востаннє Указом Президента України від 06.02.2023 № 58/2023, затв. ЗУ від 07.02.2023 № 2915-ІХ, строк дії воєнного стану на території України продовжено з 05:30 год. 19.02.2023 строком на 90 діб.

Згідно наказу голови Господарського суду Донецької області від 28.02.2022 № 20, розпорядження голови Господарського суду Донецької області від 15.04.2022 № 9-р, з метою недопущення випадків загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів і працівників суду, установлено особливий режим роботи суду в умовах воєнного стану, запроваджено роботу суду у віддаленому режимі, тимчасово обмежено доступ до приміщення суду.

З огляду на наведене, рішення у справі ухвалено судом з урахуванням об`єктивних обставин та в умовах неможливості розгляду відповідного спору у визначений ст.248 ГПК України строк.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив:

01.10.2021 між ТОВ «Глобал Логістик Сістем» (замовник, відповідач) та ТОВ «Будівництво та Цивільна Інженерія» (виконавець, позивач) укладений договір №ЗЗПТ011021, відповідно до п. 1.1 якого виконавець на власний ризик та власними засобами зобов`язується надавати замовнику послуги великотоннажних та інших технологічних транспортних засобів, будівельних машин і механізмів (надалі за текстом - техніки), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити надані послуги.

Послуги технікою надаються на підставі замовлення, яке складається замовником в двох автентичних примірниках за формою, затвердженою згідно з додатком №1 «Замовлення послуг великотоннажних та інших технологічних транспортних засобів, будівельних машин і механізмів», підписується уповноваженою особою замовника, скріплюється його печаткою (за наявності) та направляється виконавцю за реквізитами, зазначеними в договорі. У випадку термінової потреби у наданні послуг технікою замовлення може бути надано та погоджено в телефонному режимі, у тому числі за допомогою месенджерів, з обов`язковим подальшим письмовим оформленням протягом 24 (двадцяти чотирьох) годин. Протягом трьох годин з моменту отримання замовлення виконавець повинен розглянути та передати замовнику примірник замовлення, підписаний уповноваженою особою виконавця та засвідчений його печаткою (за наявності) або письмові заперечення до замовлення. У випадку, якщо виконавець протягом трьох годин не надав замовнику погодженого примірника замовлення або письмових заперечень, надане замовлення вважається таким, що не прийнято до виконання та втрачає чинність (п.п.2.1 - 2.3 договору).

Ціна (загальна вартість) цього договору визначається в національній валюті України - гривні та складається із ціни (загальної вартості) витрат виконавця на мобілізацію/демобілізацію, монтаж/демонтаж техніки та ціни (загальної вартості) наданих технікою послуг, згідно з погодженими сторонами актами приймання - передачі наданих послуг. Витрати виконавця на мобілізацію/демобілізацію, монтаж/демонтаж техніки до вартості послуг технікою не включаються та оплачуються замовником окремо на підставі погодженого сторонами замовлення протягом 10 (десяти) банківських днів з дати підписання сторонами відповідного акту приймання - передачі наданих послуг та виставлення виконавцем рахунку - фактури. Ціна (загальна вартість) послуг технікою розраховується на підставі цін (тарифів) за одиницю виміру (машино/годину, мото/годину, зміну, тонно/км, км пробігу тощо) надання послуг технікою, погоджених сторонами у замовленні, яке є невід`ємною частиною цього договору, і є незмінною з моменту підписання замовлення належним чином уповноваженими представниками та скріплення печатками (за наявності) сторін. До вартості послуг технікою не включаються та замовником не сплачуються час на підготовку техніки; час простою техніки з вини виконавця через несправність техніки, технічне обслуговування, позаплановий ремонт, відсутність пально - мастильних матеріалів, перебазування та переобладнання техніки, відсутність машиніста або з інших причин. Оплата наданих технікою послуг здійснюється замовником на підставі рахунків-фактур, виставлених виконавцем на підставі погоджених сторонами актів приймання-передачі наданих послуг, на умовах відстрочки платежу на 20 (двадцятий) банківський день з дати отримання замовником оригіналу рахунку-фактури. У випадку ненадання виконавцем замовнику оригіналу рахунку-фактури або його неналежного оформлення строк виконання зобов`язань замовника щодо здійснення оплати наданих технікою послуг вважаються таким, що не настав, та відраховується з дати отримання замовником належним чином оформленого рахунку-фактури (п.п. 4.1 - 4.6 договору).

Надані послуги передаються виконавцем та приймаються замовником за актом приймання-передачі наданих послуг великотоннажних та інших технологічних транспортних засобів, будівельних машині механізмів. Акт приймання - передачі наданих послуг складається виконавцем протягом 5 (п`яти) робочих днів після закінчення надання послуг, а при триваючому наданні послуг - не пізніше 5 (п`ятого) числа місяця, наступного за звітним, на підставі підписаних уповноваженими представниками сторін первинних документів бухгалтерського обліку (товарно - транспортних накладних, подорожніх листів, рапортів та рапортів - нарядів про роботу техніки, довідок про виконані роботи (послуги) тощо. Юридичну силу мають виключно оригінали актів приймання - передачі наданих послуг великотоннажних та інших технологічних транспортних засобів, будівельних машин і механізмів, складені у письмовій формі, підписані уповноваженими представниками та скріплені печатками (за наявності) сторін. Електронні та факсимільні копії актів приймання - передачі наданих послуг не мають юридичної сили та не можуть посвідчувати факти надання послуг (п. п. 5.1, 5.2, 5.5 договору).

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання належними чином уповноваженими представниками і засвідчення печатками (за наявності) сторін та діє до 31.12.2021 (п. 10.1 договору).

На виконання умов договору позивачем надано, а відповідачем прийнято послуги на суму 991 791 грн, про що свідчать акти надання послуг:

- №169 від 09.10.2021 на суму 24 159 грн,

- №168 від 10.10.2021 на суму 32 702 грн,

- №232 від 11.10.2021 на суму 36 789 грн,

- №230 від 12.10.2021 на суму 75 184 грн,

- №225 від 13.10.2021 на суму 68 409 грн,

- №226 від 16.10.2021 на суму 74 642 грн,

- №227 від 17.10.2021 на суму 50 874 грн,

- №244 від 17.10.2021 на суму 8 645 грн,

- №228 від 18.10.2021 на суму 68 879 грн,

- №245 від 19.10.2021 на суму 48 890 грн,

- №246 від 20.10.2021 на суму 62 155 грн,

- №247 від 21.10.2021 на суму 61 984 грн,

- №264 від 22.10.2021 на суму 38 919 грн,

- №265 від 24.10.2021 на суму 44 060 грн,

- №266 від 25.10.2021 на суму 60 571 грн,

- №274 від 26.10.2021 на суму 45 525 грн,

- №275 від 27.10.2021 на суму 38 033 грн,

- №276 від 28.10.2021 на суму 28 340 грн,

- №277 від 29.10.2021 на суму 37 377 грн,

- №278 від 30.10.2021 на суму 28 700 грн,

- №291 від 30.10.2021 на суму 4 076 грн,

- №292 від 01.11.2021 на суму 52 878 грн, які підписані представниками сторін та засвідчені печатками підприємств.

Також позивачем направлено на поштову адресу відповідача (01021, м. Київ, вул. Кловський узвіз, 7А, оф. 8-11), що зазначена у договорі:

- рахунок на оплату №113 від 09.10.2021 на суму 24 159 грн за актом наданих послуг №169 від 09.10.2021,

- рахунок на оплату №114 від 10.10.2021 на суму 32 702 грн за актом наданих послуг №168 від 10.10.2021,

- рахунок на оплату №115 від 11.10.2021 на суму 36 789 грн за актом наданих послуг №232 від 11.10.2021,

- рахунок на оплату №120 від 12.10.2021 на суму 75 184 грн за актом наданих послуг №230 від 12.10.2021,

- рахунок на оплату №135 від 13.10.2021 на суму 68 409 грн за актом наданих послуг №225 від 13.10.2021,

- рахунок на оплату №136 від 16.10.2021 на суму 74 642 грн за актом наданих послуг №226 від 16.10.2021,

- рахунок на оплату №137 від 17.10.2021 на суму 50 874 грн за актом наданих послуг №227 від 17.10.2021,

- рахунок на оплату №149 від 17.10.2021 на суму 8 645 грн за актом наданих послуг №244 від 17.10.2021,

- рахунок на оплату №138 від 18.10.2021 на суму 68 879 грн за актом наданих послуг №228 від 18.10.2021,

- рахунок на оплату №150 від 19.10.2021 на суму 48 890 грн за актом наданих послуг №245 від 19.10.2021,

- рахунок на оплату №151 від 20.10.2021 на суму 62 155 грн за актом наданих послуг №246 від 20.10.2021,

- рахунок на оплату №152 від 21.10.2021 на суму 61 984 грн за актом наданих послуг №247 від 21.10.2021,

- рахунок на оплату №164 від 22.10.2021 на суму 38 919 грн за актом наданих послуг №264 від 22.10.2021,

- рахунок на оплату №165 від 24.10.2021 на суму 44 060 грн за актом наданих послуг №265 від 24.10.2021,

- рахунок на оплату №166 від 25.10.2021 на суму 60 571 грн за актом наданих послуг №266 від 25.10.2021,

- рахунок на оплату №174 від 26.10.2021 на суму 45 525 грн за актом наданих послуг №274 від 26.10.2021,

- рахунок на оплату №175 від 27.10.2021 на суму 38 033 грн за актом наданих послуг №275 від 27.10.2021,

- рахунок на оплату №176 від 28.10.2021 на суму 28 340 грн за актом наданих послуг №276 від 28.10.2021,

- рахунок на оплату №177 від 29.10.2021 на суму 37 377 грн за актом наданих послуг №277 від 29.10.2021,

- рахунок на оплату №178 від 30.10.2021 на суму 28 700 грн за актом наданих послуг №278 від 30.10.2021,

- рахунок на оплату №189 від 30.10.2021 на суму 4 076 грн за актом наданих послуг №291 від 30.10.2021,

- рахунок на оплату №190 від 01.11.2021 на суму 52 878 грн за актом наданих послуг №292 від 01.11.2021, що підтверджується описом вкладення у цінний лист від 16.09.2022, поштовою накладною № 0405352298220 від 16.09.2022, фіскальним чеком від 16.09.2022.

Вказані рахунки на оплату послуг отримано відповідачем 21.09.2022, що підтверджується роздруківкою з офіційного сайту Укрпошти за трекінг-номером № 0405352298220.

Оплата наданих позивачем послуг здійснена відповідачем частково у розмірі 324 750 грн, що підтверджується роздруківками банківських виписок АТ «Сбербанк» за 18.10.2021, за 20.10.2021, за 23.10.2021, за 25.10.2021, за 26.10.2021.

Оскільки відповідач не здійснив повну оплату послуг, позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому просить стягнути з відповідача основний борг у розмірі 667 050 грн.

Під час розгляду справи у суді позивач подав заяву від 07.04.2023 про відмову від позовних вимог в частині стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 9 грн внаслідок допущення у позовній заяві помилки при визначенні заявленого до стягнення розміру основного боргу.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

Відповідно до вимог ч.1 ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитор) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, платити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

У п.1 ч.2 ст.11 ЦК України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

У ч. 1 ст. 903 ЦК України визначено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як вище встановлено господарським судом, на виконання умов договору №ЗЗПТ011021 від 01.10.2021 позивачем надано, а відповідачем прийнято послуги на загальну суму 991 791 грн, про що свідчать акти надання послуг, які підписані представниками сторін без будь-яких зауважень та заперечень та засвідчені печатками підприємств.

З огляду на умови п. п. 4.5, 4.6 договору щодо порядку здійснення розрахунків, а також те, що рахунки на оплату послуг, які 16.09.2022 надіслані позивачем на поштову адресу відповідача (01021, м. Київ, вул. Кловський узвіз, 7А, оф. 8-11), отримані ним 21.09.2022, строк оплати послуг настав 19.10.2022.

При цьому судом визнано надіслання рахунків на оплату послуг на поштову адресу відповідача належним виконанням позивачем відповідного обов`язку, зважаючи на наявність такої адреси у договорі (розд. 13) та відсутність у матеріалах справи доказів щодо внесення змін до нього в частині реквізитів сторін, зокрема, поштової адреси відповідача.

Під час розгляду справи відповідачем не висловлено жодних заперечень щодо отримання рахунків на оплату послуг за поштовою адресою, та за змістом відзиву на позов підтверджено, що за такою адресою ним отримується поштова кореспонденція (зокрема, зазначено про отримання позовної заяви і доданих до неї документів, які не були засвідчені позивачем у встановленому порядку).

До того ж, судом враховано неможливість надіслання рахунків на оплату послуг на юридичну адресу відповідача (87534, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Бахчиванджи, 55, прим. 2) через припинення пересилання органами зв`язку поштової кореспонденції до м. Маріуполь у зв`язку з дією воєнного стану та тимчасовою окупацією міста.

Окрім того згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах Верховного Суду від 02.07.2019 у справі № 918/537/18, від 29.08.2019 у справі № 905/2245/17, від 26.02.2020 у справі № 915/400/18, від 29.04.2020 у справі № 915/641/19, від 11.11.2021 у справі № 922/449/21, рахунки/рахунки - фактури за своїм призначенням не відповідають ознакам первинного документа, оскільки ними не фіксується будь - яка господарська операція, розпорядження або дозвіл на проведення господарської операції; вони є розрахунковими документами, які містять тільки платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати кошти, тобто носять лише інформаційний характер. Ненадання рахунка - фактури не є відкладальною умовою у розумінні ст. 212 ЦК України та не є простроченням кредитора у розумінні ст. 613 ЦК України, тому наявність або відсутність рахунка - фактури не звільняє боржника від обов`язку сплатити грошові кошти за договором.

Приймаючи до уваги таку правову позицію суду касаційної інстанції, а також те, що договір, як і акти надання послуг, містять всі необхідні платіжні реквізити для здійснення розрахунків, навіть у випадку не отримання рахунків на оплату послуг, які складені на підставі таких актів (підписаних представниками сторін без жодних зауважень та заперечень щодо обсягу та вартості наданих послуг та засвідчених печатками підприємств), це не звільняло б відповідача від виконання свого зобов`язання за договором щодо оплати наданих позивачем послуг.

Посилання позивача про попереднє надіслання рахунків на оплату послуг на адресу електронної пошти відповідача не прийняті судом до уваги, оскільки такі обставини не підтверджені жодними доказами.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч.1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов`язань містяться і у ч.ч.1, 7 ст.193 ГК України.

Між тим, послуги, які надані позивачем за договором №ЗЗПТ011021 від 01.10.2021, оплачені відповідачем частково у розмірі 324 750 грн, внаслідок чого у нього виник борг у розмірі 667 041 грн. При цьому жодних заперечень щодо наявності цього боргу, а тим більш доказів, які спростовують його наявність, відповідачем до суду не надано.

Зазначення відповідачем при здійсненні платежів поряд із рахунками на оплату послуг за договором № ЗЗПТ011021 від 01.10.2021 (графа «призначення платежу» роздруківок банківських виписок АТ «Сбербанк» за 18.10.2021, за 20.10.2021, за 23.10.2021, за 25.10.2021, за 26.10.2021) іншого договору № 0187/21 від 11.10.2021 судом розцінено як помилку із врахуванням відповідних пояснень позивача та бухгалтерської довідки від 03.04.2023 за підписом його директора, згідно з якою жодних інших договорів, крім договору №ЗЗПТ011021 від 01.10.2021, між сторонами не укладалось.

Посилання відповідача на наявність сумнівів у нього щодо відповідності наявних у справі копій оригіналам документів, не прийняті до уваги, оскільки у судовому засіданні 18.04.2023 господарським судом досліджено, зокрема, оригінали договору № ЗЗПТ011021 від 01.10.2021, актів надання послуг №169 від 09.10.2021, №168 від 10.10.2021, №232 від 11.10.2021, №230 від 12.10.2021, №225 від 13.10.2021, №226 від 16.10.2021, №227 від 17.10.2021, №244 від 17.10.2021, №228 від 18.10.2021, №245 від 19.10.2021, №246 від 20.10.2021, №247 від 21.10.2021, №264 від 22.10.2021, №265 від 24.10.2021, №266 від 25.10.2021, №274 від 26.10.2021, №275 від 27.10.2021, №276 від 28.10.2021, №277 від 29.10.2021, №278 від 30.10.2021, №291 від 30.10.2021, №292 від 01.11.2021, які подані позивачем разом із заявою від 20.02.2023, супровідного листа позивача від 16.09.2022, опису вкладення у цінний лист від 16.09.2022, поштової накладної № 0405352298220 від 16.09.2022, фіскального чеку від 16.09.2022 про направлення відповідачу рахунків на оплату, опису вкладення у цінний лист від 01.11.2022, та встановлено відповідність наявних у справі копій документів цим оригіналам.

Договір та акти, зокрема, містять як підпис директора відповідача, так і печатку підприємства відповідача, за законність використання якої, зокрема, при нанесенні її на договори, акти, він несе повну відповідальність. Під час розгляду справи відповідач не посилався на те, що такі підпис та печатка є підробленими. Матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження звернення відповідача до відповідних органів щодо підроблення його підпису та печатки, щодо вибуття печатки з володіння підприємства відповідача та її протиправного використання іншою особою.

Одночасно, зважаючи на предмет та підстави заявленого позову, до предмета доказування у цій справі входять обставини, зокрема, щодо виконання сторонами договору, наявності боргу відповідача та його розміру, встановлення яких відноситься до повноважень суду, здійснюється ним шляхом дослідження та оцінки наявних у справі доказів (яких у цьому випадку достатньо для правильного вирішення спору), і не потребує будь - яких спеціальних знань.

Слід зазначити, відповідачем не заявлено клопотання про призначення судово - економічної та/або судово - технічної експертизи у цій справі з наведенням відповідних мотивів та визначенням питань, які необхідно поставити на вирішення експертизи, а зазначено лише про імовірну можливість її призначення (яку, з урахуванням попередніх висновків, суд не вбачає).

За таких обставин, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість та правомірність позовних вимог про стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 667 041 грн, а отже і про їх задоволення.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 9 грн суд виходить з наступного.

У заяві, яка надійшла до суду 07.04.2023, позивач просить суд прийняти відмову від позовних вимог в частині стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 9 грн внаслідок допущення у позовній заяві помилки у визначенні заявленого до стягнення розміру основного боргу.

У п.1 ч.2 ст.46 ГПК України встановлено, що крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.

Згідно з ч. ч. 1 - 3 ст.191 ГПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Відповідно до п.4 ч.1, ч. 3 ст.231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом. У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Заява від 07.04.2023 підписана представником позивача, адвокатом Чугуєнком Д.В. на підставі ордеру серії АІ № 1337538 від 03.02.2023, в якому зазначено, що договором №2021/24 від 29.04.2021 повноваження адвоката не обмежуються. Одночасно у п. 2.1.1 договору про надання професійної правничої допомоги №2021/24 від 29.04.2021, який наявний у справі, передбачено, що адвокат має право відмовитися від позову в будь-який час до закінчення судового розгляду.

Приймаючи до уваги те, що заява від 07.04.2023 підписана уповноваженим представником, відмова від частини позовних вимог не суперечить чинному законодавству, інтересам позивача, не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів інших осіб, господарський суд дійшов висновку про її прийняття та закриття провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 9 грн на підставі п. 4 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Щодо судових витрат суд виходить з наступного.

У позовній заяві та у клопотанні від 01.11.2022 позивач просить суд покласти судові витрати на відповідача, які за попереднім (орієнтовним) розрахунком складаються з витрат на судовий збір за подання позову у розмірі 10 005,75 грн та витрат на правову допомогу у розмірі 14 000 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких належать у т.ч. витрати на професійну правничу допомогу.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються ЗУ «Про судовий збір», у ч. 2 ст. 4 якого передбачено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється у такому розмірі: 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За подання цього позову позивачем сплачено судовий збір у розмірі 10 005,75 грн (667 050 грн (первісна ціна позову) х 1,5%), на підтвердження чого до суду надано платіжне доручення № 75 від 27.10.2022.

Також, за змістом ст. 126 ГПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 ГПК України).

Згідно з ч. ч. 4-6 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Водночас, у ч. 4 ст. 129 ГПК України визначено загальне правило розподілу судових витрат, згідно з яким відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У ч. 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд у відповідності до ч. 5 ст. 129 ГПК України враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч. 5 ст. 129 ГПК України, визначені також положеннями ч.ч. 6,7,9 ст.129 цього Кодексу.

Тобто під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч.ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись ч.ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Таким чином, під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у ч.4 ст. 126 ГПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені ч.ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або чи заявлення неспівмірно нижчою суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).

Аналогічні висновки викладені у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19. Ці висновки було підтверджено і в постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.11.2019 у справі № 910/906/18 та від 06.12.2019 у справі № 910/353/19.

Також Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Такі критерії оцінки поданих заявником доказів суд застосовує з урахуванням особливостей кожної справи та виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, приписів ст. ст. 123 - 130 ГПК України та з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».

Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України» (п. 80), від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (п.п. 34-36), від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» (п. 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі № 911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18).

З договору про надання професійної правничої допомоги № 2021/24 від 29.04.2021, який укладено між Адвокатським об`єднанням «Дісп`ютс» в особі керуючого партнера Чугуєнка Д.В. (далі - об`єднання/АО) та ТОВ «Будівництво та Цивільна Інженерія» (клієнт), вбачається, що об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати професійну правничу допомогу клієнту в обсязі та на умовах, передбачених даним договором, а також окремими усними дорученнями, а клієнт зобов`язується таку допомогу оплатити. Адвокатське об`єднання надає правову допомогу клієнту безпосередньо через органи управління юридичної особи, через адвокатів-учасників об`єднання, через працівників об`єднання або через залучених на умовах співпраці адвокатів (п.п.1.1, 1.2 договору).

Адвокат, який діє від імені об`єднання в інтересах клієнта на підставі ордеру має право зокрема представляти і захищати права, свободи та інтереси клієнта в усіх судових органах незалежно від їх рівня, місцезнаходження та спеціалізації, з усіма процесуальними правами та обов`язками, які надано законом позивачу, у тому числі з правом пред`явлення позову, відмови від позову в будь - який час до закінчення судового розгляду, укладання мирової угоди, зміни підстав або предмета позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, включаючи наступні (але не обмежуючись ними): звертатися до суду за захистом порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу, складати та підписувати заяви, позовні заяви, відповіді на відзив, клопотання, інші правові документи та подавати їх у встановленому порядку, посвідчувати копії документів у справах, брати участь у судових засіданнях, подавати докази, виконувати інші дії, передбачені законодавством України в інтересах клієнта (п.п.2.1, 2.1.1 договору).

Платежі за цим договором включають в себе вартість послуг об`єднання з надання правової допомоги (гонорар), витрати об`єднання та винагороду у разі досягнення об`єднанням очікуваного результату. Розрахунок здійснюється в готівковій або безготівковій формі, шляхом зарахування коштів на розрахунковий рахунок, зазначений у розділі 9 цього договору. Витрати, понесені об`єднанням в процесі виконання договору, у т.ч. судовий збір, поштові витрати, витрати на транспорт і зв`язок і будь - які інші відшкодовуються клієнтом протягом 5 робочих днів з моменту повідомлення, якщо інше не передбачено в додатку до договору. Витрати, зазначені у п. 4.5 договору, підтверджуються відповідними документами. У разі неможливості документального підтвердження окремих витрат, такі витрати підтверджуються письмовим розрахунком, підписаним керуючим партнером об`єднання. Витрати можуть бути включені в гонорар об`єднання, про що сторони зазначають у додатку № 1. При досягненні об`єднанням очікуваного результату (п. 2 додатку № 1) та у разі, якщо така форма винагороди передбачена додатком № 1, клієнт виплачує об`єднанню винагороду у розмірі, встановленому у п. 4 додатку № 1 в строк не пізніше 5 робочих днів з моменту належного виконання завдання (п. 3 додатку № 1) (п.п. 4.1, 4.2, 4.5 договору).

Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту підписання і діє до моменту його розірвання (безстроково), а в частині невиконаних зобов`язань договір діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань по договору (п. 8.2 договору).

У завданні №1 від 16.02.2022, яке підписано АО та клієнтом, зазначено, що АО надає клієнту професійну правничу допомогу щодо стягнення заборгованості з ТОВ «Глобал Логістик Сістем» за договором про надання послуг великотоннажних та інших технологічних транспортних засобів, будівельних машин і механізмів № ЗЗПТ011021 від 01.10.2021 шляхом подання позовної заяви до Господарського суду м. Києва. Очікуваним результатом є ухвалення Господарським судом м. Києва рішення про повне/часткове задоволення позову. Моментом належного виконання завдання є дата ухвалення Господарським судом м. Києва рішення про повне/часткове задоволення позову. За роботу об`єднання клієнт сплачує фіксовану винагороду (гонорар) у розмірі 14 000 грн шляхом 100% передоплати.

14.09.2022 клієнтом здійснено на користь АО оплату за надання професійної первинної допомоги згідно рах.№2021/24 від 16.02.2022» у розмірі 14 000 грн, про що свідчить виписка АТ КБ «Приватбанк» за 14.09.2022 № 39.

03.04.2023 АО та клієнтом підписано акт приймання-передачі наданих послуг, який свідчить, що АО надало, а клієнт прийняв наступні послуги відповідно до завдання №1 від 16.02.2022: правові консультації щодо способів відновлення порушених прав клієнта, професійна правнича допомога та участь у проведенні заходів досудового врегулювання спору, складанні та поданні позовної заяви, інших процесуальних документів у справі, участь у судових засіданнях у справі №905/850/22 у Господарському суді Донецької області. Загальна вартість послуг складає 14 000 грн.

Представництво інтересів позивача у суді здійснювалось адвокатом Ан І.М. на підставі ордерів на надання правничої (правової) допомоги від 28.10.2022, від 01.11.2022, виданими АО «Дісп`ютс», та адвокатом Чугуєнком Д.В. на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії АІ № 1337538 від 03.02.2023, виданим АО «Дісп`ютс».

Матеріали справи свідчать про надання/виконання адвокатами таких послуг/робіт: складання та подання позовної заяви та доданих до неї документів, відповіді на відзив та доданих до неї документів, заяви про долучення документів (згідно переліку), додаткових пояснень та доданих до них документів (згідно переліків), заяви про відмову від частини позовних вимог, засвідчення документів, участь у судовому засіданні 30.03.2023.

Таким чином, витрати позивача на правову допомогу є підтвердженими та такими, що пов`язані з розглядом справи, їх розмір є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, та у співвідношенні з обсягом та видами правової допомоги, наданої адвокатами, вони відповідають критеріям реальності (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності таких витрат у цій справі.

Посилання відповідача на відсутність детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не прийнято судом до уваги, з огляду на те, що у цьому випадку гонорар встановлений у фіксованому розмірі, тобто не змінюється в залежності від обсягу послуг/робіт та витраченого адвокатами часу та є визначеним, а тому надання такого опису не є обов`язковим (подібна за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.12.2020 у справі № 640/18402/19).

Будь - яких обґрунтованих доводів та доказів на підтвердження невідповідності заявлених витрат критеріям, визначеним п.п. 1 - 4 ч. 4 ст. 126 ГПК України, що є підставою для зменшення їх розміру, відповідачем не наведено/не надано.

Зазначення у завданні №1 від 16.02.2022, що правова допомога надається в Господарському суді м. Києва, про що також посилається відповідач, суд вважає недоліком, який не є суттєвим та який не спростовує фактичне надання адвокатами правової допомоги позивачу в межах цієї справи у Господарському суді Донецької області.

Згідно з додатковими поясненнями позивача, які враховано судом, зазначення у завданні №1 від 16.02.2022, що правова допомога надається в Господарському суді м. Києва пояснюється тим, що на момент його підписання місцезнаходженням відповідача (юридичною адресою) було: 01021, м. Київ, Кловський узвіз, 5, і цей позов мав бути поданий до Господарського суду м. Києва.

У зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України подання позову відбулось пізніше і зважаючи на те, що з 18.02.2022 місцезнаходження відповідача (юридична адреса) змінилось на: 87534, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Бахчиванджи, 55 - за належною підсудністю до Господарського суду Донецької області.

Приймаючи до уваги викладене, а також задоволення позову у розмірі 667 041 грн, на відповідача покладаються витрати зі сплати судового збору у розмірі 10 005,61 грн та на правову допомогу у розмірі 13 999,81 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 ГПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Аналогічні приписи містяться у ч.3 ст. 7 ЗУ «Про судовий збір».

Згідно з ч. 3 ст. 130 ГПК України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх позовних вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

З огляду наведені приписи законодавства, а також на те, що позивач відмовився від частини позовних вимог у розмірі 9 грн після початку розгляду справи по суті, і така відмова пов`язана з помилкою самого позивача, витрати зі сплати судового збору у розмірі 0,14 грн, як і на правову допомогу у розмірі 0,19 грн в цій частині позовних вимог покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 129, 130, 231, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівництво та Цивільна Інженерія» задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Логістик Сістем» (87534, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Бахчиванджи, 55, прим. 2, ідент. код 37200332) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівництво та Цивільна Інженерія» (03151, м. Київ, вул. Ушинського, 40, ідент. код 42865316) основний борг у розмірі 667 041 (шістсот шістдесят сім тисяч сорок одна) грн, витрати зі сплати судового збору у розмірі 10 005 (десять тисяч п`ять) грн 61 коп., витрати на правову допомогу у розмірі 13 999 (тринадцять тисяч дев`ятсот дев`яносто дев`ять) грн 81 коп.

3. Закрити провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Логістик Сістем» (87534, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Бахчиванджи, 55, прим. 2, ідент. код 37200332) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівництво та Цивільна Інженерія» (03151, м. Київ, вул. Ушинського, 40, ідент.код 42865316) основного боргу у розмірі 9 (дев`ять) грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Східного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Повне рішення складено 24.04.2023.

Суддя Л.В. Ніколаєва