Рішення

від 01.05.2023 по справі 906/281/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" травня 2023 р. м. Житомир Справа № 906/281/23

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Шніт А.В.

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Мегабуд"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хіммаш"

про стягнення 43 510,97грн

Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Мегабуд" звернулося до Господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хіммаш" 43 510,97грн, з яких: 29 765,47грн основного боргу, 2 976,55грн 10% штрафу, 9 257,06грн інфляційних втрат, 1 511,89грн 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем своїх зобов`язань за договором №ТМ-125/20 постачання товарів від 01.01.2020 в частині оплати отриманого товару.

В якості правових підстав позову позивач вказує ст.510, 525, 610, 625 Цивільного кодексу України, ст.174, 179, 193, 216, 217, 230, 343 Господарського кодексу України.

Ухвалою суду від 27.02.2023 постановлено прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідно до ч.5, 7 ст.252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін та заперечень щодо її розгляду в порядку спрощеного позовного провадження до суду не надходило.

Згідно ч.2, 3 ст.252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться.

Відповідно до пункту 4 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Так, у матеріалах справи міститься рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення - копії ухвали суду від 27.02.2023, направлене на адресу відповідача, з відміткою про його вручення (а.с. 24).

Окрім того, копія ухвали суду від 27.02.2023 направлялася відповідачу на його електронну адресу, що підтверджується відповідною роздруківкою суду (а.с. 21).

Отже, відповідача належним чином повідомлено про відкриття провадження у справі №906/281/23.

Відповідач у строк, встановленийст.165 Господарського процесуального кодексу України, відзив на позов не подав. Поряд з цим, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній матеріалами відповідно до ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи приписи ч.4 ст.240 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Фактичні обставини справи.

01.01.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Мегабуд" (продавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Хіммаш" (покупець, відповідач) укладено договір постачання товарів №ТМ-125/20 (далі - Договір) (а.с. 5-7).

Згідно п.1.1 Договору постачальник зобов`язується впродовж дії цього договору передавати у власність покупцю товари в асортименті (надалі - товар), кількості та за ціною, зазначеними в рахунках-фактурах постачальника, а покупець зобов`язується приймати та своєчасно здійснювати оплату отриманого товару на умовах даного договору.

Виходячи зі складських залишків постачальника, асортимент, ціна та кількість товару узгоджуються сторонами при складанні заявки і зазначаються у відповідній накладній та рахунку-фактурі постачальника (п.1.2 Договору).

Загальна сума цього договору складається з вартості товару, що поставляється протягом строку дії даного договору (п.1.3 Договору).

Згідно п.3.1 Договору ціна товар є договірною і є дійсною на день виписки рахунку-фактури.

Ціна за одиницю товару та загальна вартість товару узгоджуються сторонами при його замовленні та зазначається в рахунках-фактурах та /чи видаткових накладних постачальника (п.3.2 договору).

Відповідно до п.3.3 Договору покупець проводить оплату отриманого товару не пізніше 30 календарних днів з дати, вказаної у видатковій накладній постачальника.

Розрахунок за товар здійснюється шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника, або внесення готівки в його касу (п.3.4 Договору).

Датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника (п.3.5 Договору).

За змістом п.5.1 Договору право власності на товар переходить від постачальника до покупця в момент передачі товару та підписання сторонами (уповноваженими особами) товарних накладних.

Згідно п.6.2 Договору за порушення строків оплати, вказаних у п.3.3 Договору, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення. Сплата пені не звільняє покупця від інших зобов`язань за цим Договором.

Пунктом 6.3 Договору визначено, що при порушенні покупцем строків оплати, вказаних у п.3.3 Договору, на термін понад 21 календарний день, крім пені, передбаченої п.6.2 Договору, сплачує на користь постачальника штраф у розмірі 10% від суми заборгованості.

Відповідно до п.6.6 Договору сторони, керуючись нормами ч.1 ст.259 Цивільного кодексу України, домовились, що для стягнення неустойки (штрафу, пені) за цим договором, встановлюється строк позовної давності три роки.

За змістом п.6.7 Договору сторони, керуючись нормами ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, погодились, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язань за цим договором, припиняється через три роки від дня, коли зобов`язання мали бути виконані.

Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2021. Якщо жодна зі сторін за 15 календарних днів до закінчення дії договору не попередить письмово іншу сторону про його припинення (розірвання), то договір автоматично пролонгується на кожен наступний календарний рік на тих же умовах (п.8.3 Договору).

Згідно видаткових накладних №ВКМ01203 від 28.04.2021 та №ВКМ01324 від 12.05.2021 позивачем поставлено відповідачу товар (будівельні матеріали) на суму 15 243,60грн і 14 521,87грн - відповідно (загальна вартість товару - 29 765,47грн) (а.с. 8-9).

Відповідач, у свою чергу, зобов`язання з оплати отриманого товару за вказаними вище видатковими накладними не виконав, що спонукало позивача звернутися до суду з відповідною позовною заявою.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасником справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ст.509 Цивільного кодексу України).

Згідно ч.1 ст.173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За змістом ч.1 ст.174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно ч.1 ст.175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Правовідносини між сторонами виникли на підставі договору поставки №ТМ-125/20 від 01.01.2021, який за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст.712 ЦК України).

Приписами ч.1 ст.692 ЦК України встановлено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст.530 ГПК України).

Враховуючи викладені вище обставини справи, зміст п.3.3 договору постачання товарів №ТМ-125/20 від 01.01.2020 та норми чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що строк виконання зобов`язання щодо оплати за поставлений товар у відповідача тривав до 29.05.2021 (включно) (згідно видаткової накладної №ВКМ01203 від 28.04.2021) та до 11.06.2021 (включно) (згідно видаткової накладної №ВКМ01324 від 12.05.2021). Разом з тим, ТОВ "Хіммаш" свого обов`язку з оплати поставленого позивачем товару вчасно та належним чином не виконав.

За ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

За ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч.1 ст.628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку про обґрунтованість та доведеність належними доказами позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача 29 765,47грн заборгованості за поставлений товар.

Крім того, позивачем заявлено вимоги про стягнення 2 976,55грн 10% штрафу, 9 257,06грн інфляційних втрат (за період червень 2021 року - грудень 2022 року), 1 511,89грн 3% річних (за період 30.05.2021-15.02.2023 (за видатковою накладною №ВКМ01203 від 28.04.2021) і за період 14.06.2021-15.02.2023 (за видатковою накладною №ВКМ01324 від 12.05.2021).

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (виплати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши наведений позивачем у позовній заяві розрахунок інфляційних нарахувань та 3% річних, суд вважає його правильним та здійсненим у відповідності до вимог чинного законодавства, тому задовольняє позов і в цій частині.

Частиною 1 статті 216 ГК України визначено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ч.2 ст.217 ГК України одним з видів господарських санкцій є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч.1 ст.230 ГК України).

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Статтею 193 ГК України встановлено, що порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом, іншими законами або договором.

Як судом зазначалося вище, пунктом 6.3 Договору визначено, що при порушенні покупцем строків оплати, вказаних у п.3.3 Договору, на термін понад 21 календарний день, крім пені, передбаченої п.6.2 Договору, сплачує на користь постачальника штраф у розмірі 10% від суми заборгованості.

Перевіривши зазначений у позовній заяві розрахунок розміру штрафу, суд дійшов до висновку про його правильність та обґрунтованість, тому задовольняє позов у частині стягнення з відповідача на користь позивача 2 976,55грн штрафу.

Згідно ч.2, 3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відтак, сторони звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд.

Суд вирішує спір на підставі поданих та витребуваних в порядку ст. 81 ГПК України сторонами доказів.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи докази, які містяться у матеріалах справи, а також норми чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, суд прийшов до висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч.1 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 2 частини 1 статті 129 ГПК України передбачено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на задоволення позову в повному обсязі, суд дійшов висновку про покладення витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору, на відповідача.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хіммаш" (11500, Житомирська обл., м. Коростень, вул. Богдана Хмельницького, буд. 18А; ідентифікаційний код 39445491) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Мегабуд" (10001, м. Житомир, проспект Незалежності, буд. 81-А; ідентифікаційний код 36549008):

- 29 765,47грн основного боргу;

- 2 976,55грн 10% штрафу;

- 9 257,06грн інфляційних втрат;

- 1 511,89грн 3% річних;

- 2 684,00грн судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 01.05.23

Суддя Шніт А.В.

Віддрукувати:

1 - у справу

2 - позивачу (рек.) та на електронну пошту: ІНФОРМАЦІЯ_2

3 - відповідачу (рек. з пов.) та на електронну пошту: ІНФОРМАЦІЯ_1