Рішення

від 02.05.2023 по справі 909/191/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 909/191/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.05.2023 м. Івано-ФранківськГосподарський суд Івано-Франківської області у складі судді Ткаченко І. В. розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу № 909/191/23 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" про стягнення з Косівського ліцею імені І. Пелипейка Косівської міської ради Косівського району Івано-Франківської області 14 978 грн 90 коп. заборгованості.

ТОВ "ГК "Нафтогаз України" звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області із позовом про стягнення з Косівського ліцею ім. І. Пелипейка заборгованості за спожитий природний газ в сумі 51 840 грн 24 коп., з яких 36 876 грн 50 коп. - основний борг, 4 465 грн 59 коп. - пеня, 1 012 грн 34 коп. - 3 % річних та 9 485 грн 81 коп. - інфляційні витрати. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не оплатив поставлений йому позивачем природний газ.

02 березня 2023 р., суд постановив ухвалу про відкриття провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, згідно з якою відповідачу належало подати відзив на позов у п`ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі.

20 березня 2023 р., до суду надійшов відзив Косівського ліцею ім. І. Пелипейка, із змісту якого вбачається, що відповідач щодо позову заперечує, при цьому зазначив, що відділом освіти Косівської міської ради Косівського району Івано-Франківської області 05 грудня 2022 р. заборгованість за спожитий ліцеєм природний газ в розмірі 36 876 грн 50 коп. повністю сплачено, в підтвердження чого подав платіжне дорученням № 2403 та лист відділу освіти до ТОВ "ГК "Нафтогаз України" від 09 грудня 2022 р.

20 квітня 2023 р., на електронну адресу суду надійшла заява позивача про зменшення розміру позовних вимог, в якій представник позивача просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 4 465 грн 59 коп. пені, 1 027 грн 50 коп. 3% річних та 9 485 грн 81 коп. інфляційних втрат.

Враховуючи передбачене ст. 46 ГПК України право позивача на зменшення позовних вимог, суд прийняв заяву ТОВ "ГК "Нафтогаз України" про зменшення розміру позовних вимог, у зв`язку з чим, предметом спору залишилась вимога позивача про стягнення з відповідача 14 978 грн 90 коп. заборгованості.

Дослідивши матеріали справи, суд

в с т а н о в и в:

ТОВ "ГК "Нафтогаз України" (далі постачальник) відповідно до Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 04 липня 2017 р. № 880 здійснює ліцензійне постачання природного газу на території України.

За результатами державного конкурсу та відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 р. № 917-р ТОВ "ГК "Нафтогаз України" визначено постачальником "останньої надії" на ринку природного газу.

Постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 р. № 2501 затверджено Типовий договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" (далі Договір).

Згідно з п. 1.1 Договору, цей Типовий договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" є публічним і регламентує порядок та умови постачання природного газу споживачу постачальником "останньої надії" (далі - постачальник).

Умови цього Договору розроблені відповідно до Закону України "Про ринок природного газу" та Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року № 2496 (далі - Правила постачання), та є однаковими для всіх споживачів України (п. 1.2 договору).

В п. 1.3 Договору визначено, що цей договір є договором приєднання. При укладенні цього договору зі споживачем ураховуються вимоги статей 205, 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України та укладення відбувається шляхом публічної оферти постачальника та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника. Цей договір вважається укладеним зі споживачем з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи (далі - Оператор ГТС) днем початку постачання природного газу споживачу в реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" відповідно до Кодексу газотранспортної системи.

Відповідно до пункту 2.1 Договору, постачальник зобов`язується постачати природний газ споживачу в необхідних для нього об`ємах (обсягах), а споживач зобов`язується своєчасно сплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені цим договором.

Обов`язковою умовою для постачання природного газу споживачу є наявність у споживача укладеного в установленому порядку з Оператором ГРМ договору розподілу природного газу або Оператором ГТС договору транспортування природного газу (для прямих споживачів) (п. 2.2 договору).

Згідно з п. 3.1. Договору, постачання природного газу споживачу здійснюється з дня, визначеного інформаційною платформою оператора газотранспортної системи днем початку постачання в Реєстрі споживачів постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи.

За змістом п. 4.1 Договору, постачання природного газу здійснюється за ціною, оприлюдненою постачальником на своєму сайті. Така ціна визначається постачальником відповідно до розділу VI Правил постачання. Нова ціна є обов`язковою для сторін з дня, наступного за днем її оприлюднення постачальником на власному сайті.

Відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 Договору, об`єм (обсяг) постачання та споживання природного газу споживачем за розрахунковий період визначається за даними оператора ГРМ за підсумками розрахункового періоду, що містяться в базі даних Оператора ГТС та доведені споживачу Оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу. Постачальник зобов`язаний надати споживачу рахунок на оплату природного газу за договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між постачальником і споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо - якщо сторонами це окремо обумовлено).

Згідно із п. 4.4 Договору, споживач зобов`язаний оплатити рахунок, наданий постачальником відповідно до пункту 4.3 цього договору, до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу.

У разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим договором він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу (пункт 4.5 Договору).

У п. 11.1 Договору передбачено, що договір набирає чинності з дня, визначеного інформаційною платформою Оператора ГТС днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи. Дія договору не може перевищувати шістдесят діб протягом календарного року та триває до кінця календарного місяця, наступного за місяцем, в якому почалося фактичне постачання природного газу постачальником. Розірвання (припинення дії) договору не звільняє споживача від обов`язку сплатити заборгованість постачальнику за договором.

За змістом даних інформації щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальників "останньої надії" від оператора ГРМ (Форма №10), за постачальником "останньої надії" серед споживачів з 29 жовтня по 30 листопада 2021 р. був закріплений, зокрема, Косівський ліцей ім. І. Пелипейка з ЕІС-кодом 56XS0000KFCLQ00C.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи листа Оператора ГТС від 07 жовтня 2022 р. щодо обсягу використаного природного газу, довідки про об`єми поставленого газу та рахунку на оплату № 33828, на виконання умов договору позивач в період з 01 по 30 листопада 2021 р. поставив відповідачу природний газ в об`ємі 2 195,03 м.куб. на суму 36 876 грн 50 коп., який останній оплатив 05 грудня 2022 р., в підтвердження чого подав платіжне доручення № 2403 та лист Відділу освіти Косівської міської ради про зарахування коштів на ліцей ім. І. Пелипейка Косівської міської ради.

За порушення строків оплати природного газу позивач нарахував відповідачу 4 465 грн 59 коп. пені, 1 027 грн 50 коп. 3% річних та 9 485 грн 81 коп. інфляційних втрат.

Отже, предметом даного спору є вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором постачання природного газу.

Відносини, що виникли між сторонами у справі регулюються Цивільним кодексом та іншими нормативними актами, а саме Законом України "Про ринок природного газу", Правилами постачання природного газу, затвердженими постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 р. № 2496, Типовим договором постачання природного газу постачальником "останньої надії", затвердженим постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 р. № 2501.

Згідно з частинами 1, 3 ст. 12 Закону України "Про ринок природного газу", постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Постачання природного газу постачальником "останньої надії" здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором. Типовий договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" може містити окремі умови для різних категорій споживачів. При цьому в межах кожної категорії споживачів договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" є публічним. Права та обов`язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.

Правилами постачання природного газу врегульовано відносини, які виникають між постачальниками та споживачами природного газу, з урахуванням їх взаємовідносин з операторами газорозподільної системи/газотранспортної системи. Дія цих Правил поширюється на постачальників, споживачів природного газу - фізичних осіб, фізичних осіб - підприємців, юридичних осіб та Операторів ГРМ/ГТС.

Відповідно до абз. 3 п. 3 Розділу І Правил постачання природного газу, постачання природного газу постачальником "останньої надії" здійснюється на підставі договору, який має відповідати типовому договору постачання природного газу постачальником "останньої надії", що затверджується Регулятором. Договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" є публічним.

За змістом пунктів 1, 2 Розділу VI Правил постачання природного газу, договір постачання між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" відповідно до Кодексу газотранспортної системи.

За договором постачання природного газу постачальник "останньої надії" зобов`язаний поставити споживачу природний газ у необхідних для нього об`ємах (обсягах), а споживач зобов`язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу в розмірі, строки та порядку, що визначені договором. Максимальна тривалість постачання природного газу постачальником "останньої надії" не може перевищувати шістдесят днів та в будь-якому випадку не має тривати довше ніж до кінця календарного місяця, наступного за тим місяцем, у якому почалося фактичне постачання природного газу споживачеві постачальником "останньої надії".

Отже, сторони уклали договір постачання природного газу, як між постачальником "останньої надії" та споживачем, до якого застосовуються також положення Цивільного кодексу України.

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ч. 1 ст. 634 ЦК України).

За змістом положень ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Як визначено у ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Із наявних в матеріалах справи документів вбачається, що позивач на виконання умов Типового договору постачання природного газу постачальником "останньої надії" в період з 01 по 30 листопада 2021 р. поставив відповідачу природний газ в об`ємі 2 195,03 м.куб. на суму 36 876 грн 50 коп., який останній оплатив 05 грудня 2022 р., що підтверджується платіжним дорученням № 2403.

За порушення строків оплати природного газу позивач нарахував відповідачу 4 465 грн 59 коп. пені, 1 027 грн 50 коп. 3% річних та 9 485 грн 81 коп. інфляційних втрат.

Як визначено у ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Положеннями ч. 1 ст. 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У частині 2 статті 625 ЦК України зазначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

За змістом ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Беручи до уваги те, що відповідач прострочив виконання зобов`язання щодо оплати природного газу, позивач правомірно та арифметично правильно нарахував відповідачу 1 027 грн 50 коп. 3% річних та 9 485 грн 81 коп. інфляційних втрат.

Щодо вимоги позивача про стягнення 4 465 грн 59 коп. пені, то суд самостійно розрахував пеню, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду і встановив, що за період з 01 січня 2022 р. по 05 грудня 2022 р. на суму 36 876 грн 50 коп. розмір пені є більшим ніж визначив позивач, однак, враховуючи межі позовних вимог, задоволенню підлягає пеня у заявленому у позові розмірі.

Враховуючи наведене, позовні вимоги ТОВ "ГК "Нафтогаз України" про стягнення з відповідача 4 465 грн 59 коп. пені, 1 027 грн 50 коп. 3% річних та 9 485 грн 81 коп. інфляційних втрат слід задовольнити.

Щодо клопотання позивача про повернення йому судового збору у розмірі 755 грн 41 коп. у зв`язку із зменшенням розміру позовних вимог з 51 840 грн 24 коп. до 14 978 грн 90 коп., суд вважає за необхідне зазначити таке.

За приписами ч. 2 ст. 123 ГПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Отже, Законом України "Про судовий збір" визначено, що поверненню підлягає сума судового збору внесена в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи те, що законом встановлено мінімальний розмір за подання позовної заяви майнового характеру - 2 468 грн, яка і була сплачена позивачем при поданні позову, то клопотання позивача про повернення йому судового збору у розмірі 755 грн 41 коп. слід залишити без задоволення.

Витрати позивача по сплаті судового збору, згідно з положеннями ст. 129 ГПК України, суд покладає на відповідача.

Керуючись статтями 129, 231, 237, 238, 241 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

позов задовольнити;

з Косівського ліцею імені І. Пелипейка Косівської міської ради Косівського району Івано-Франківської області (вул. Шевченка, буд. 43, м. Косів, Косівський район, Івано-Франківська область, 78600; ідентифікаційний код 20552782) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116; ідентифікаційний код 40121452) стягнути 4 465 (чотири тисячі чотириста шістдесят п`ять) грн 59 коп. пені, 1 027 (одну тисячу двадцять сім) грн 50 коп. 3% річних та 9 485 (дев`ять тисяч чотириста вісімдесят п`ять) грн 81 коп. інфляційних втрат та 2 468 (дві тисячі чотириста шістдесят вісім) грн судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя І. В. Ткаченко