Рішення

від 06.04.2023 по справі 910/12504/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

06.04.2023Справа № 910/12504/22

Суддя Господарського суду міста Києва Стасюк С.В., за участю секретаря судового засідання Репкіної Ю.Є., розглянувши в порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом Національного банку України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Соррі, Бабушка"

про стягнення 1 350 504,66 грн.

Представники учасників справи:

від позивача: Донченко О.Г.;

від відповідача: не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Національний банк України (надалі по тексту - позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Соррі, Бабушка" (надалі по тексту - відповідач) про стягнення 1 350 504,66 грн., у тому числі 1 251 200,09 грн. неустойки за час прострочення повернення об`єкту оренди, 99 304,57 грн. відшкодування вартості комунальних послуг.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору оренди нежилих приміщень № б/н від 06.04.2018 в частині прострочення повернення об`єкту оренди та відшкодування вартості комунальних послуг.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.11.2022 відкрито провадження у справі № 910/12504/22, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 08.12.2022.

02.12.2022 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшли додаткові письмові пояснення по справі.

У судовому засіданні 08.12.2022 розгляд справи відкладено на 09.02.2023.

У судовому засіданні 09.02.2023 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 09.03.2023.

Розгляд справи у судовому засіданні 09.03.2023 відкладено на 30.03.2023.

У судовому засіданні 30.03.2023 розгляд справи відкладено на 06.04.2023.

У судовому засіданні 06.04.2023 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

06.04.2018 між Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Експобанк" (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Соррі, Бабушка" (орендар) було укладено договір оренди нежилих приміщень №б/н (надалі - Договір), у відповідності до п. 1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування окремо визначене майно - частину нежилих приміщень в трьохповерховому будинку загальною площею 1030,00 кв.м., що розташоване за адресою: 01054, м. Київ, вул. Дмитрівська, 18/24 (об`єкт оренди).

Згідно з п. 2.1 Договору об`єкт оренди надається в оренду для використання орендарем для господарської діяльності орендаря (цільове призначення).

Положеннями п. 3.1, 3.2, 3.4 Договору встановлено, що орендодавець передає орендарю об`єкт оренди за актом приймання-передачі. Орендар вступає в строкове платне користування об`єктом оренди з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі об`єкту оренди. Об`єкт оренди повертається орендарем орендодавцю у день закінчення строку дії договору, але в будь-якому випадку не пізніше дня, що передує дню завершення процедури ліквідації банка Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, а у разі дострокового розірвання/припинення дії цього договору - в день дострокового розірвання/припинення дії цього договору. Дата повернення об`єкту оренди із користування фіксується відповідним актом приймання-передачі.

Відповідно до п. 4.1, 4.2 Договору орендна плата за користування одним квадратним метром об`єкту оренди становить 80,00 грн., всього за один місяць оренди - 82 400,00 грн. Орендна плата підлягає коригування із застосуванням індексу інфляції. Нарахування орендодавцем орендної плати за цим договором здійснюється з дня прийняття орендарем об`єкту оренди за актом приймання-передачі. Нарахування орендодавцем орендної плати за цим договором припиняється з дня наступного за днем повернення орендарем об`єкту оренди орендодавцю та підписання сторонами відповідного акту приймання-передачі.

Згідно з п. 4.6 Договору орендна плата нараховується та сплачується орендарем на підставі рахунків орендодавця щомісячно шляхом переказу коштів на рахунок орендодавця до 10 (десятого) числа кожного поточного місяця оренди.

Відповідно до п. 4.9 Договору експлуатаційні витрати орендодавця та вартість комунальних послуг (водопостачання, водовідведення, центральне опалення, електроенергія тощо) не включаються до орендної плати та відшкодовуються орендарем орендодавцю окремо, відповідно до виставлених орендодавцем рахунків пропорційно займаній орендарем площі, у триденний строк з дня отримання орендарем таких рахунків, але не пізніше 15 числа місяця, нанаступного за місяцем оренди.

Пунктом 4.15 Договору встановлено, що рахунки на оплату орендної плати, експлуатаційних витрат та комунальних послуг надаються орендарю / його представнику під підпис на їх копіях із зазначенням прізвища та ініціалів особи, яка отримує такі рахунки. Неотримання орендарем рахунків від орендодавця не є підставою для звільнення від сплати орендної плати / інших платежів чи їх затримання.

Положеннями п. 7.3.2, 7.3.14 Договору встановлено, що орендар зобов`язаний: вчасно і в повному обсязі, у відповідності до умов цього Договору, сплачувати орендну плату та інші платежі, передбачені цим договором; у разі закінчення строку дії договору оренди або в разі дострокового розірвання договору повернути орендодавцю об`єкт оренди у стані, що відповідає умовам цього договору.

11.01.2020 Національний банк України набув право власності на нерухоме майно, яке є об`єктом оренди за Договором, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

Листом №61-0017/9040 від 20.02.2020 Національний банк України звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю "Соррі, Бабушка", в якому повідомляв про те, що ним було набуто право власності на нерухоме майно, яке є об`єктом оренди за Договором, а тому на підставі ст. 770 Цивільного кодексу України до нього перейшли права і обов`язки орендодавця за Договором. При цьому, звернув увагу на те, що строк дії Договору закінчився 24.01.2020, а визначена ним орендна плата не відповідає ринковим цінам, у зв`язку з чим вважає за доцільне збільшити орендну плату, починаючи з січня 2020 до 1 031 451,59 грн. з подальшим щомісячним коригуванням на індекс інфляції. З огляду на повідомлене, запропонував у строк протягом десяти календарних днів письмово повідомити про готовність укласти додатковий договір щодо продовження Договору на визначених умовах або ж повернути об`єкт оренди, у зв`язку із закінченням строку дії Договору.

Листом від 22.06.2020 № 61-0017/29710 Національний банк України повідомив відповідача про необхідність підписання додаткової угоди щодо продовження Договору оренди нежилих приміщень № б/н від 06.04.2018 або звільнення приміщень та підписання Акту приймання-передачі.

Листом № 61-0017/33646 від 13.07.2020 позивач повідомив відповідача необхідність звільнення та повернення державного майна.

Спір у справі виник у зв`язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем свого грошового зобов`язання за Договором щодо своєчасної сплати орендних платежів та відшкодування комунальних витрат за час користування орендованими приміщеннями, а також щодо повернення орендованих приміщень після спливу строку дії Договору, у зв`язку з чим вказує на існування правових підстав для стягнення з відповідача заборгованості у загальному розмірі 1 350 504,66 грн., у тому числі 1 251 200,09 грн. неустойки за час прострочення повернення об`єкту оренди, 99 304,57 грн. відшкодування вартості комунальних послуг.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Договір є договором оренди, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України та Глави 30 Господарського кодексу України.

Вказаний Договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно ст. 173, 174, 175, 283, 284, 285, 286 Господарського кодексу України, ст. 11, 202, 509, 759, 793, 797 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

У частині 1 статті 759 Цивільного кодексу України вказано, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №197629395 від 24.01.2020 підтверджується факт отримання відповідачем об`єкту оренди за Договором у користування та перехід до Національного банку України прав і обов`язків орендодавця за Договором з 11.01.2020.

Частиною 2 ст. 291 Господарського кодексу України встановлено, що договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

З матеріалів справи вбачається, що Договір набув чинності з дня його підписання та діяв до 24.01.2020 (включно).

Згідно з ч. 4 ст. 284 Господарського кодексу України строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Статтею 764 Цивільного кодексу України визначено, що якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Із матеріалів справи вбачається, що після зміни власника орендованих за Договором приміщень (11.01.2020), Національним банком України листом №61-0017/9040 від 20.02.2020 було повідомлено відповідача про закінчення строку дії Договору 24.01.2020 та можливість продовження подальшого користування орендованими приміщеннями виключно після зміни розміру орендної плати, у зв`язку з чим запропонував повідомити про готовність укласти додатковий договір щодо продовження Договору на нових умовах або ж повернути об`єкт оренди, у зв`язку із закінченням строку дії Договору.

Тобто, орендодавцем у визначений законодавством строк було повідомлено орендарю свою волю про припинення правовідносин оренди за Договором із закінченням строку його дії у випадку не прийняття орендарем можливих умов його пролонгації.

Однак, матеріали справи не містять доказів погодження орендарем вказаної пропозиції орендодавця.

Відповідачем вказаних обставин у визначеному процесуальним законодавством порядку спростовано не було.

З огляду на викладені обставини вбачається, що з урахуванням положень ч. 2 ст. 291 Господарського кодексу України та п. 5.4 Договору Договір припинив свою дію 24.01.2020, а відповідач фактично звільнив орендовані приміщення 27.08.2020, у зв`язку з тим що Актом приймання-передачі майна від 27.08.2020 Національним банком України об`єкт оренди було передано Приватному акціонерному товариству «Діпробудмашина».

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частинами 1, 4 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України та приписів п. 4.6, 4.9 Договору відповідач повинен був сплачувати орендну плату до 10-го числа кожного поточного місяця, а відшкодування вартості комунальних послуг - до 15-го числа місяця, наступного за місяцем оренди.

Позивач стверджує, що відповідач не сплатив вартість комунальних послуг за січень-серпень 2020, у зв`язку з чим за ним рахується заборгованість у розмірі 99 304,57 грн.

Вірність наведеної суми підтверджується зібраними в матеріалах справи доказами, а відповідач своїм правом на спростування таких тверджень позивача не скористався.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, заборгованість відповідача відшкодуванню вартості комунальних послуг становить 99 304,57 грн., відповідно, грошове зобов`язання по сплаті яких на момент звернення з даним позовом до суду настало, однак доказів її погашення відповідачем не надано.

Також, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача неустойки за прострочення по поверненню орендованих за Договором приміщень у розмірі 1 251 200,09 грн., нарахованої за період з 25.01.2020 по 27.08.2020.

Згідно з ч. 4 ст. 291 Господарського кодексу України правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.

Відповідно до п. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Пунктом 7.3.14 Договору встановлено, що орендар зобов`язаний у разі закінчення строку дії договору оренди або в разі дострокового розірвання договору повернути орендодавцю об`єкт оренди у стані, що відповідає умовам цього договору.

На підставі зібраних в матеріалах справи документів судом встановлено, що строк дії Договору припинився 24.01.2020, тобто, орендар зобов`язаний був повернути орендовані приміщення за актом приймання-передачі у строк до 24.01.2020.

Однак, в порушення умов Договору та ст. 785 Цивільного кодексу України відповідач після припинення дії договору своєчасно не повернув приміщення.

Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема сплата неустойки.

Пункт 2 ст. 785 Цивільного кодексу України визначає, що якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Оскільки судом встановлено факт прострочення виконання відповідачем зобов`язання з повернення орендованого приміщення, то вимоги позивача про стягнення з відповідача неустойки у розмірі 1 251 200,09 грн. є обґрунтованими, документально підтвердженими, а тому задовольняються судом.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ст. 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З огляду на викладене, матеріалами справи підтверджується наявність невиконаних відповідачем зобов`язань перед позивачем по відшкодуванню вартості комунальних послуг у розмірі 99 304,57 грн. та виплаті неустойки за час прострочення з повернення орендованих приміщень у розмірі 1 251 200,09 грн., що не спростовано відповідачем шляхом реалізації своїх процесуальних прав та подачі відповідних доказів.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов Національного банку України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Соррі, Бабушка" про стягнення 1 350 504,66 грн. - задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Соррі, Бабушка" (01054, місто Київ, вулиця Дмитрівська, будинок 18/24; ідентифікаційний код: 36413540) на користь Національного банку України (01601, місто Київ, вулиця Інститутська, будинок 9; ідентифікаційний код: 00032106) 1 251 200 (один мільйон двісті п`ятдесят одну тисячу двісті) грн. 09 коп. - неустойки за час прострочення повернення об`єкту оренди, 99 304 (дев`яносто дев`ять тисяч триста чотири) грн. 57 коп. - відшкодування вартості комунальних послуг та 20 257 (двадцять тисяч двісті п`ятдесят сім) грн. 57 коп. - витрат по сплаті судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 01.05.2023.

Суддя С. В. Стасюк