Рішення

від 01.05.2023 по справі 910/3518/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

01.05.2023Справа № 910/3518/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Князькова В.В.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Київгазтрейд", м.Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЖІ ДІ СІ Україна", м. Київ

про стягнення 608 734,29 грн, -

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариства з обмеженою відповідальністю "Київгазтрейд" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЖІ ДІ СІ Україна" про стягнення основного боргу в сумі 362 750,05 грн, пені в розмірі 155 634,63 грн, 3% річних в сумі 11 270,10 грн та інфляційних втрат в розмірі 79 079,51 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на порушення відповідачем своїх обов`язків за договором №34605/Т від 30.12.2021 постачання природного газу для не побутових споживачів в частині оплати поставленого у січні 2022 газу.

Ухвалою суду від 08.03.2023 відкрито провадження в справі, визнано справу малозначною, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, встановлено відповідачу строк для подачі відзиву на позов.

Відповідач відзиву на позов не подав, клопотання про продовження строку на подачу відзиву не заявив, проте, про розгляд справи був повідомлений належним чином з урахуванням такого.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з ч. 2 ст. 27 Господарського процесуального кодексу України для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи-підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 04119, місто Київ, вулиця Дегтярівська, будинок 21-Д.

Конверт з ухвалою суду про відкриття провадження було повернуто на адресу суду з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".

Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Наразі, суд звертає увагу, що відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За приписами ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.

21.04.2023 до Господарського суду міста Києва надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Київгазтрейд" про зменшення позовних вимог, в якій позивачем повідомлено суд про сплату відповідачем 10.04.2023-13.04.2023 суми основного боргу.

Вказана заява була залишена судом без розгляду, оскільки згідно ст.113 Господарського процесуального кодексу України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Пунктом 2 ч.2 ст.46 Господарського процесуального кодексу України визначено право позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Частинами 1-3 ст.252 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться.

Як вказувалось вище, ухвалою суду від 08.03.2023 відкрито провадження в справі, визнано справу малозначною, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, встановлено відповідачу строк для подачі відзиву на позов.

Тобто, станом на 21.04.2023 строк, встановлений законом, для зменшення позивачем розміру позовних вимог фактично сплив.

У ст.118 Господарського процесуального кодексу України визначено наслідки пропуску процесуальних строків.

Зокрема, вказано, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

За таких обставин, заява позивача про зменшення позовних вимог залишена судом без розгляду.

З огляду на те, що до суду не надходило клопотань учасників справи або одного з них в порядку частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін, з огляду на відсутність у суду підстав для виклику сторін з власної ініціативи, господарський суд розглядає справу без проведення судового засідання.

Відповідно до ч.4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

30.12.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Київгазтрейд" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДЖІ ДІ СІ Україна" (споживач) було укладено договір №34608/Т постачання природного газу (для не побутових споживачів), за умовами п.1.1 якого постачальник зобов`язується поставити (передати) природний газ (код за ДК 021-2015:09123000-7 природний газ) споживачу, а споживач зобов`язується приймати та своєчасно сплачувати постачальнику вартість природного газу, а також виконувати інші зобов`язання передбачені цим договором, у розмірі та строки й у порядку, що визначені цим договором.

У п.2.1 договору №34608/Т від 30.12.2021 визначено, що плановий об`єм (обсяг) постачання/споживання природного газу у 2022 становить 44 000 м.куб.

Сторонами погоджено, що у розмінні договору №34608/Т від 30.12.2021 газовий місяць (М) - це газовий місяць, в якому здійснюється постачання природного газу. Газовий місяць розпочинається з першої газової доби поточного місяця і триває до початку першої газової доби наступного місяця. Газовий місяць (М+1) - газовий місяць, наступний за звітним місяцем (М). Газовий місяць (М-1) - газовий місяць, який передує газовому місяцю (М).

За умовами п.3.6 договору №34608/Т від 30.12.2021 фактичний об`єм поставленого у розрахунковому періоді газу підтверджується підписаним між постачальником та споживачем актом приймання-передачі газу, що складається на підставі даних оператора ГРМ.

У п.4.6 договору №34608/Т від 30.12.2021 визначено, що оплата вартості планового обсягу газу на газовий місяць (М), визначеного у п.2.2 договору, здійснюється споживачем шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника до 25 числа газового місяця (М-1) на умовах оплати 100% попередньої оплати, за ціною планового обсягу газу, встановленою у п.4.1 договору.

Згідно п.4.8 договору №34608/Т від 30.12.2021 остаточні розрахунки за фактичний об`єм (обсяг) спожитого природного газу у газовому місяці (М) здійснюється споживачем за остаточною вартістю та остаточною ціною природного газу, які визначені п.п.4.4, 4.5 договору, у строк до 15 числа (включно) газового місяця (М+1).

У разі порушення споживачем строків розрахунків за природний газ, встановлений цим договором, споживач сплачує на користь постачальника (крім суми заборгованості) пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення та нараховується до дати остаточного погашення заборгованості (п.8.6 договору №34608/Т від 30.12.2021).

Цей договір набирає чинності з дати його укладання та діє в частині постачання природного газу до 31.12.2022, а в частині грошових зобов`язань - до їх повного виконання. Умови цього договору застосовуються до відносин між сторонами, які виникли з 01.01.2022 (п.11.1 договору №34608/Т від 30.12.2021).

Суд звертає увагу на те, що статтею 204 Цивільного кодексу України закріплено презумпцію правомірності правочину.

Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто, таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права і обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

Таким чином, у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню. Вказану правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 23.01.2018 по справі №203/2612/13-ц та постанові від 19.06.2018 по справі №5023/3905/12.

Слід зауважити, що на теперішній час договір №34608/Т від 30.12.2021 у передбаченому чинним законодавством України порядку недійсним визнано не було. Доказів зворотного матеріали справи не містять.

Отже, виходячи з наведеного вище, з огляду на встановлений ст.204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги договір №34608/Т від 30.12.2021як належну підставу у розумінні норм ст.11 названого Кодексу України для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків з поставки газу.

Як вбачається з матеріалів справи, в межах договору №34608/Т від 30.12.2021 Товариством з обмеженою відповідальністю "Київгазтрейд" було поставлено, а Товариством з обмеженою відповідальністю "ДЖІ ДІ СІ Україна" прийнято у січні 2022 природний газ на суму 614 874,64 грн, про що сторонами було складено та підписано акт №0ТБИ-000715 від 31.01.2022.

Проте, у позовній заяві позивачем наголошено, що відповідачем розрахунку за поставлений товар в повному обсязі проведено не було, внаслідок чого у Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЖІ ДІ СІ Україна" утворилась заборгованість в розмірі 362750,05 грн, що стало підставою для нарахування пені, 3% річних, інфляційних втрат, і звернення до суду з розглядуваним позовом.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов`язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Як було встановлено вище, у п.4.6 договору №34608/Т від 30.12.2021 визначено, що оплата вартості планового обсягу газу на газовий місяць (М), визначеного у п.2.2 договору, здійснюється споживачем шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника до 25 числа газового місяця (М-1) на умовах оплати 100% попередньої оплати, за ціною планового обсягу газу, встановленою у п.4.1 договору.

Згідно п.4.8 договору №34608/Т від 30.12.2021 остаточні розрахунки за фактичний об`єм (обсяг) спожитого природного газу у газовому місяці (М) здійснюється споживачем за остаточною вартістю та остаточною ціною природного газу, які визначені п.п.4.4, 4.5 договору, у строк до 15 числа (включно) газового місяця (М+1).

Отже, виходячи з наведеного вище, суд дійшов висновку, що строк оплати покупцем поставленого постачальником у січні 2022 в межах договору №34608/Т від 30.12.2021 газу, настав.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, станом на момент відкриття провадження, відповідачем в повному обсязі розрахунок за поставлений у січні 2022 газ здійснено не було, а заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЖІ ДІ СІ Україна" становила 362750,05 грн.

Одночасно, як вбачається з представлених суду доказів, відповідачем було погашено суму основного боргу після відкриття провадження у справі, а саме згідно платіжних інструкцій №3064 від 13.04.2023, №3061 від 10.04.2023 та №3063 від 12.04.2023 сплачено суму в розмірі 362750,05 грн.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору. Зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Суд зазначає, що під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Отже, з огляду на вказані обставини, суд дійшов висновку, що провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Київгазтрейд" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЖІ ДІ СІ Україна" в частині стягнення основного боргу в сумі 362 750,05 грн підлягає закриттю.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об`єктивного розгляду всіх обставин справи, суд дійшов висновку щодо часткового задоволення вимог позивача про стягнення пені в розмірі 155 634,63 грн, 3% річних в сумі 11 270,10 грн та інфляційних втрат в розмірі 79 079,51 грн.

При цьому, суд виходив з такого.

Відповідно до ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) ст. 610 Цивільного кодексу України кваліфікує як порушення зобов`язання.

Згідно з ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов`язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановленої законом або договором відповідальності.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. (ч.ч. 2, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

У ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України зазначено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Разом з тим, згідно зі ст.1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

У разі порушення споживачем строків розрахунків за природний газ, встановлений цим договором, споживач сплачує на користь постачальника (крім суми заборгованості) пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення та нараховується до дати остаточного погашення заборгованості (п.8.6 договору №34608/Т від 30.12.2021).

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відтак, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (частини другої статті 625 Цивільного кодексу України ) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати, та 3 % річних від простроченої суми.

У кредитора згідно з частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України є право вимоги до боржника щодо сплати інфляційних втрат та 3 % річних за період прострочення в оплаті основного боргу.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові від 07 квітня 2020 року у справі № 910/4590/19 (провадження № 12-189гс19) зобов`язання зі сплати інфляційних втрат та 3 % річних є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю. Відповідно, й вимога про їх сплату є додатковою до основної вимоги.

Загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення.

З метою захисту інтересів постраждалої сторони законодавець може встановлювати правила, спрямовані на те, щоб така сторона не була позбавлена компенсації своїх майнових втрат. Такі правила мають на меті компенсацію постраждалій стороні за рахунок правопорушника у певному, заздалегідь визначеному розмірі (встановленому законом або договором) майнових втрат у спрощеному порівняно зі стягненням збитків порядку, і ця спрощеність полягає в тому, що кредитор (постраждала сторона) не повинен доводити розмір його втрат, на відміну від доведення розміру збитків.

Нарахування на суму боргу 3 % річних та інфляційних втрат відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми. Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц (провадження № 14-241цс19) та № 646/14523/15-ц (провадження № 14-591цс18), від 13 листопада 2019 року у справі № 922/3095/18 (провадження № 12-105гс19), від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18 (провадження № 12-79гс19).

З огляду на порушення відповідачем строків оплати поставленого газу за договором, позивачем було нараховано та заявлено до стягнення за період з 16.02.2022 по 27.02.2023 пеню в розмірі 155 634,63 грн, 3% річних в сумі 11 270,10 грн та інфляційні втрати в розмірі 79 079,51 грн.

Здійснивши перевірку наведеного позивачем розрахунку інфляційних втрат, судом встановлено, що останній є арифметично вірним, а позовні вимоги в цій частині обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Одночасно, під час перевірки розрахунку 3% річних та пені, судом встановлено наявність арифметичних помилок. За розрахунком суду, обґрунтованим є стягнення з відповідача пені на суму 155 435,91 грн та 3% річних в сумі 11240,28 грн.

Згідно приписів ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір в частині вимог, провадження за якими підлягає закриттю, покладається на відповідача, а в іншій частині - на сторін пропорційно задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 231, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

1. Закрити провадження у справі №910/3518/23 в частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Київгазтрейд" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЖІ ДІ СІ Україна" про стягнення основного боргу в сумі 362 750,05 грн

2. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Київгазтрейд" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЖІ ДІ СІ Україна" про стягнення пені в розмірі 155 634,63 грн, 3% річних в сумі 11 270,10 грн та інфляційних втрат в розмірі 79 079,51 грн - задовольнити частково.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЖІ ДІ СІ Україна" (04119, місто Київ, вулиця Дегтярівська, будинок 21-Д, ЄДРПОУ 35134501) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Київгазтрейд" (03124, місто Київ, вулиця Миколи Василенка, будинок 5 , ЄДРПОУ 42394311) пеню в сумі 155 435,91 грн, 3% річних в сумі 11240,28 грн, інфляційні втрати в розмірі 79 079,51 грн та судовий збір в сумі 9127,59 грн

4. В задоволенні позовних вимог про стягнення пені на суму 198,72 грн та 3% річних в розмірі 29,82 грн відмовити.

5. Судовий збір в сумі 3,42 грн залишити за позивачем.

6. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до апеляційного господарського суду.

Повний текст складено 01.05.2023.

Суддя В.В. Князьков