ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
02.05.2023справа №910/3065/23
Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В. розглянув в порядку спрощеного позовного провадження
справу № 910/3065/23
до товариства з обмеженою відповідальністю «БГМ-Агро» (вул. Печенізька, буд. 8, м. Київ, 04107; ідентифікаційний код 41763426)
про стягнення 2 599,35 грн,
без виклику представників сторін.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Стислий виклад позовних вимог
Акціонерне товариство «Українська залізниця» (далі - Залізниця) в особі його регіональної філії «Південно-Західна залізниця» (далі - Філія) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «БГМ-Агро» (далі - Товариство) 2 599,35 грн збитків.
Позов мотивовано тим, що: 14.06.2019 Залізницею в особі його Філії (покупець) і Товариством (постачальник) було укладено договір поставки №ПЗ/НХ-19817/НЮ (далі - Договір); на виконання умов Договору відповідач поставив позивачу товар на загальну суму 15 596,10 грн, а Товариство оплатило вказаний товар, що підтверджується платіжним дорученням від 20.01.2020 №2487910; за вказаною господарською операцією Товариство в порушення статті 201 Податкового кодексу України не оформило податкову накладну та не зареєструвало її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН), тим самим позбавило Залізницю в особі її регіональної Філії права на віднесення суми сплаченого ПДВ за даною операцією до складу податкового кредиту у сумі 2 599,35 грн; вказані обставини призвели до втрати позивачем права на податковий кредит та, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на суму 2 599,35 грн і, як наслідок, понесення позивачем збитків у вказаній сумі.
3. Процесуальні дії у справі
Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.03.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами; зобов`язано:
- позивача протягом п`яти днів:
з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі надати суду оригінали всіх документів, доданих до позовної заяви, що стосуються предмету спору (для огляду);
з дня отримання від відповідача відзиву на позовну заяву подати до суду відповідь на відзив в порядку статті 166 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) з доданням доказів, що підтверджують викладені обставини, та докази надіслання вказаних документів відповідачу;
- відповідача протягом:
п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі надати суду: відзив на позов в порядку статті 165 ГПК України з доданням доказів, що підтверджують викладені обставини, та докази надіслання відзиву і доданих до нього документів позивачу; документи, що підтверджують повноваження представників (накази, довіреності, тощо), - оригінали для огляду, належним чином засвідчені копії для долучення до матеріалів справи;
п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив подати до суду заперечення на відповідь на відзив в порядку статті 167 ГПК України з доданням доказів, що підтверджують викладені обставини, та докази надіслання зазначених документів позивачу.
Вказану ухвалу було надіслано відповідачу на адресу, зазначену у позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що підтверджується відміткою канцелярії суду на звороті такої ухвали, наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням та інформацією з офіційного сайту акціонерного товариства «Укрпошта» про вручення 11.03.2022 поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача.
Згідно з пунктом 1 частини шостої статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день вручення судового рішення під розписку.
Частинами восьмою і дев`ятою статті 165 ГПК України передбачено, що відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Разом з тим, відповідач у строк, встановлений ГПК України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами.
ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ
14.06.2019 Залізницею в особі Філії (покупець) і Товариством (постачальник) було укладено Договір, за умовами якого постачальник зобов`язується у 2019 році поставити і передати у власність покупцю певну продукцію відповідно до специфікації №1 (додаток №1), а покупець зобов`язується прийняти і оплатити товар на умовах Договору.
Відповідачем 02.12.2019 було поставлено позивачу товар на суму 15 596,10 грн (в тому числі ПДВ 2 599,35 грн), що підтверджується підписаною сторонами та скріпленою печатками юридичних осіб видатковою накладною №3, та виставлено позивачу рахунок від 02.12.2019 №6 на оплату.
20.01.2020 позивачем було оплачено вказаний товар, що підтверджується платіжним дорученням №2487910.
За умовами пункту 6.3 Договору тільки після отримання звіту про доставку та квитанції про підтвердження реєстрації (прийняття) податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних постачальник надсилає таку податкову накладну разом з квитанцією про реєстрацію покупцю в електронному вигляді за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення «M.E.DocIS». Надіслання покупцю зареєстрованої податкової накладної постачальником здійснюється не пізніше дня, наступного за днем отримання квитанції про реєстрацію податкової накладної, але не пізніше 10 (десяти) календарних днів від дати виписки податкової накладної/корегування податкової накладної.
З інформації з особового електронного кабінету позивача вбачається, що податкову накладну складно відповідачем 02.12.2019, проте згідно зі статусом податкової накладної - реєстрацію зупинено.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ. ПОЗИЦІЯ СУДУ
Частинами першою і другою статті 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов?язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов?язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Підпунктом «а» пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.
Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Пунктом 201.7 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Згідно з частинами першою і другою статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є:
1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
За змістом статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права та законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Зважаючи на зазначені норми, для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. За відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність не настає.
Необхідним елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що порушення боржником зобов`язання є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такого порушення. Так, відшкодуванню підлягають збитки, які стали безпосереднім і невідворотнім наслідком порушення відповідачем взятих на себе зобов`язань, тобто мають бути прямими.
Отже, при пред`явленні вимог про стягнення збитків позивачем повинно бути доведено факт порушення відповідачем зобов`язань, наявність та розмір збитків, а також наявність причинного зв`язку між ними. У свою чергу, відповідач має довести відсутність його вини у заподіянні збитків позивачу.
ВИСНОВКИ
Судом встановлено, що за результатом господарської операцій з поставки товару Товариство склало в електронній формі та направило на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних податкову накладну від 02.12.2019 №1 на суму 15 596,10 грн (в тому числі ПДВ 2 599,35 грн).
Податковим органом було зупинено реєстрацію зазначеної податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, а тому станом на день прийняття рішення у даній справи податкова накладна є незареєстрованою.
В той же час відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.
Суд зазначає, що положення пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України за загальним правилом не передбачають можливості включення покупцем товарів/послуг суми ПДВ до податкового кредиту у разі невиконання продавцем обов`язку зі складення та реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних; при цьому покупець зазначених товарів/послуг має право додати до податкової декларації скаргу на такого продавця. Однак, подання такої скарги згідно з наведеною нормою не є підставою для включення ним сум податку до складу податкового кредиту.
Аналогічний правовий висновок викладено Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 03.08.2018 зі справи №917/877/17. При цьому, у вказаній постанові Верховний Суд відступив від висновку, викладеного у пункті 28 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.03.2018 зі справи №918/216/17, згідно з яким передбачалося, що відповідно до положень абзацу 15 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України порушення відповідачем порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних не позбавляє позивача права на включення спірної суми до податкового кредиту, а обумовлює її нарахування необхідністю додання до податкової декларації за звітний податковий період заяви зі скаргою на відповідача з доданням певного пакету документів.
Слід зазначити, що нормами Податкового кодексу України на продавця товарів/послуг покладено обов`язок у встановлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов`язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту.
Згідно з правовою позицією, викладеною у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 зі справи №908/1568/18 та Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2018 зі справи №917/877/17, при порушенні контрагентом (продавцем) за договором обов`язку щодо складення та реєстрації податкових накладних належним способом захисту для заявника (покупця) може бути звернення до суду з позовом про відшкодування завданих збитків.
Крім того, хоча обов`язок продавця зареєструвати податкову накладну є обов`язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов`язком перед покупцем, невиконання такого обов`язку фактично завдало позивачу збитків. Тому має місце прямий причинно-наслідковий зв`язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку зареєструвати податкові накладні та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача та, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму, яка фактично є збитками цієї особи.
Аналогічні правові висновки викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.06.2019 у справі №908/1568/18 і від 10.01.2022 у справі №910/3338/21.
Судом встановлено, що спір у даній справі виник внаслідок того, що відповідач не виконав обов`язку щодо реєстрації податкової накладної за фактом здійснення господарської операції з поставки товару за видатковою накладною від 02.12.2019 №3 на суму 15 596,10 грн (в тому числі ПДВ 2 599,35 грн), що позбавило позивача можливості отримати податковий кредит на відповідну суму ПДВ - 2 599,35 грн.
За встановленими судом обставинами бездіяльність відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку зареєструвати відповідну податкову накладну становить прямий причинно-наслідковий зв`язок із неможливістю включення позивачем суми ПДВ 2 599,35 грн до податкового кредиту та зменшення податкового зобов`язання на таку суму, яка фактично є збитками позивача. Отже, у даному випадку наявні усі елементи складу господарського правопорушення.
Оскільки нарахована позивачем сума збитків є арифметично правильною та відповідає приписам чинного законодавства, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог про стягнення з відповідача 2 599,35 грн.
За приписами статті 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору слід покласти на відповідача.
Керуючись статтями 13, 73, 74, 76 - 79, 86, 129, 232, 233, 236 - 238, 240, 247-252 ГПК України, господарський суд міста Києва
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги акціонерного товариства «Українська залізниця» (вул. Єжи Ґедройця, буд. 5, м. Київ, 03150; ідентифікаційний код 40075815) в особі його регіональної філії «Південно-Західна залізниця» (вул. Лисенка, буд. 6, м. Київ, 01601; ідентифікаційний код 40081221) до товариства з обмеженою відповідальністю «БГМ-Агро» (вул. Печенізька, буд. 8, м. Київ, 04107; ідентифікаційний код 41763426) про стягнення 2 599,35 грн задовольнити повністю.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «БГМ-Агро» (вул. Печенізька, буд. 8, м. Київ, 04107; ідентифікаційний код 41763426) на користь акціонерного товариства «Українська залізниця» (вул. Єжи Ґедройця, буд. 5, м. Київ, 03150; ідентифікаційний код 40075815) в особі його регіональної філії «Південно-Західна залізниця» (вул. Лисенка, буд. 6, м. Київ, 01601; ідентифікаційний код 40081221) 2 599 (дві тисячі п`ятсот дев`яносто дев`ять) грн 35 коп. збитків та 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн судового збору.
Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 02.05.2023.
Суддя Оксана Марченко
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 02.05.2023 |
Оприлюднено | 04.05.2023 |
Номер документу | 110567624 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань перевезення, транспортного експедирування залізницею |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Марченко О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні