Рішення

від 24.04.2023 по справі 910/2363/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

24.04.2023Справа № 910/2363/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Сівакової В.В. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Гідроарматури»

до Спільного товариства з обмеженою відповідальністю «Спецагромаш»

про стягнення 6.396,44 євро, що є еквівалентом 250.083,53 грн

Представники сторін: не викликались

СУТЬ СПОРУ:

15.02.2023 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Гідроарматури» до Спільного товариства з обмеженою відповідальністю «Спецагромаш» про стягнення 6.396,44 євро, що є еквівалентом 250.083,53 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що на виконання умов укладеного між сторонами договору № ЗГ-КВ-0000252 від 10.10.2018 та на підставі специфікації № 8 від 14.01.2022, позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 6.396,44 євро, що еквівалентно 250.083,53 грн, що підтверджується товарно-транспортною накладною (CMR) від 18.01.2022 та експортною митною декларацією (ЕК 10) № UA100320/2022/520145 від 18.01.2022. Умовами договору встановлено, що розрахунки між сторонами здійснюються на умовах відстрочення платежу на 60 календарних днів від дати митного оформлення в Україні. В порушення умов договору відповідачем не було сплачено позивачу за поставлений товар, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з вимогою стягнути з відповідача 6.396,44 євро, що є еквівалентом 250.083,53 грн боргу за неналежне виконання взятих на себе останнім зобов`язань згідно договору № ЗГ-КВ-0000252 від 10.10.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.02.2023 відкрито провадження у справі № 910/2363/23 прийнято позовну заяву до розгляду; розгляд справи вирішено здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Даною ухвалою встановлено відповідачу строк протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позов з урахуванням вимог, визначених ст. 165 Господарського процесуального кодексу України з доданням доказів, що підтверджують обставини викладені в ньому, та докази направлення цих документів позивачу.

З матеріалів справи вбачається, що місцезнаходженням Спільного товариства з обмеженою відповідальністю «Спецагромаш» є: вул. бабушкіна, 6, м. мінськ, республіка білорусь, 220024.

Судом встановлено, що відповідач по даній праві є нерезидентом, який не має свого представництва на території України.

До повномасштабної військової агресії російської федерації проти України порядок передачі судових та позасудових документів для вручення на території республіки білорусь регулювався Угодою про порядок вирішення спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, до якої Україна приєдналася 19.12.1992, прийнявши відповідний нормативний акт - постанову Верховної Ради України «Про ратифікацію Угоди про порядок вирішення спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності» шляхом направлення доручення компетентному суду або іншому органу російської федерації.

У зв`язку з Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», за зверненням Мін`юсту, Міністерство закордонних справ України повідомило депозитаріїв конвенцій Ради Європи, Гаазької конференції з міжнародного приватного права та ООН, а також сторони двосторонніх міжнародних договорів України про повномасштабну триваючу збройну агресією росії проти України та неможливість у зв`язку з цим гарантувати у повному обсязі виконання українською стороною зобов`язань за відповідними міжнародними договорами та конвенціями на весь період воєнного стану.

Згідно листа Міністерства юстиції України № 25814/12.1.1/32-22 від 21.03.2022 «Щодо забезпечення виконання міжнародних договорів України у період воєнного стану» з урахуванням норм звичаєвого права щодо припинення застосування міжнародних договорів державами у період військового конфлікту між ними, рекомендується не здійснювати будь-яке листування, що стосується співробітництва з установами росії і білорусі на підставі міжнародних договорів України з питань міжнародно-правових відносин та правового співробітництва у цивільних справах та у галузі міжнародного приватного права.

Крім того, у зв`язку з агресією з боку росії та введенням воєнного стану АТ «Укрпошта» з 25.02.2022 припинила обмін міжнародними поштовими відправленнями та поштовими переказами з російською федерацією та республікою білорусь.

За наведених обставин, суд не має можливості для направлення ухвал суду ані безпосередньо на адресу відповідача, ані шляхом направлення доручення, ані іншими дипломатичними каналами, у зв`язку з чим єдиним повідомленням відповідача у справі про розгляд справи та дати судових засідань є розміщення оголошень на сайті Судової влади України.

23.02.2023 на сайті Судової влади України розміщено оголошення «До уваги Спільного товариства з обмеженою відповідальністю «Спецагромаш»» та зміст ухвали про відкриття провадження у справі № 910/2363/23 від 22.02.2023.

Відповідач вимог ухвали про відкриття провадження у справі від 22.02.2023 не виконав, письмовий відзив на позовну заяву не подав.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

10.10.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Завод Гідроарматури» (продавець, позивач) та Спільним товариством з обмеженою відповідальністю «Спецагромаш» (покупець, відповідач) було укладено договір № ЗГ-КВ-0000252 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору продавець продає, а покупець купує фітінги та промислові рукава, в подальшому іменовані як товар, також можливий продаж інших товарів, які мають бути вказані у специфікації.

Спір виник в зв`язку з тим, що відповідачем в порушення умов договору не було сплачено у повному обсязі вартість поставленого товару, у зв`язку з чим у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 6.396,44 євро.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про міжнародне приватне право» право, що підлягає застосуванню до приватноправових відносин з іноземним елементом, визначається згідно з колізійними нормами та іншими положеннями колізійного права цього Закону, інших законів, міжнародних договорів України. Якщо згідно з частиною першою цієї статті неможливо визначити право, що підлягає застосуванню, застосовується право, яке має більш тісний зв`язок із приватноправовими відносинами.

Згідно зі ст. 5 Закону України «Про міжнародне приватне право» учасники правовідносин можуть самостійно здійснювати вибір права, що підлягає застосуванню до змісту правових відносин. Вибір права згідно з частиною першою цієї статті має бути явно вираженим або прямо випливати з дій сторін правочину, умов правочину чи обставин справи, які розглядаються в їх сукупності, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 76 Закону України «Про міжнародне приватне право» суди України можуть приймати до свого провадження і розглядати справи з іноземним елементом у випадках, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України.

Згідно з п. 8.2 договору, якщо сторони не прийдуть до взаємної згоди, то спори та розбіжності підлягають розгляду у Господарському суді за місцем знаходження відповідача.

Однак, 18.01.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Завод Гідроарматури» та Спільним товариством з обмеженою відповідальністю «Спецагромаш» укладено додаткову угоду № 3 до договору № ЗГ-КВ-0000252 від 10.10.2018, згідно з якою сторони дійшли згоди внести зміни в п. 8.2 розділу 8 «Арбітраж» виклавши його в наступній редакції: «Якщо сторони не прийдуть до взаємної згоди, то спори та розбіжності підлягають розгляду у Господарському суді міста Києва, у відповідності до діючого законодавства України».

Виходячи з викладеного переданий спір підлягає розгляду Господарським судом міста Києва із застосуванням норм права України.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до п. 1. ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Відповідно до п. 9.4 договору даний договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31.12.2020.

Додатковою угодою № 2 від 08.12.2020 сторони виклали п. 9.4 договору в наступній редакції: « 9.4. Даний договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31.12.2024».

Відповідно до ст. 533 Цивільного кодексу України грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Використання іноземної валюти, а також платіжні документи в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов`язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

При цьому, заборони на виконання грошового зобов`язання в іноземній валюті, у якій воно зазначено у договорі, чинне законодавство не містить. Тому як укладення, так і виконання договірних зобов`язань в іноземній валюті не суперечить чинному законодавству.

Пунктом 1.2 договору визначено, що оплата здійснюється в євро.

Відповідно до ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Згідно з п. 1.3 договору номенклатура, кількість, ціна, загальна вартість, строк поставки узгоджуються в специфікаціях до даного договору на кожну поставку окремо, відповідно до заявки покупця.

Відповідно до п. 2.1 договору постава продукції здійснюється за цінами, вказаними у специфікаціях, які є невід`ємною частиною договору.

З наявної в матеріалах справи специфікації № 8 від 14.01.2021 до договору № ЗГ-КВ-0000252 від 10.10.2018, підписаної та скріпленої печатками продавця та покупця, вбачається, що сторони домовились про здійснення поставки товару на загальну суму 6.396,44 євро.

Пунктом 2.3 договору сторони домовилися, що сума контракту складається з рахунків-фактури (інвойсів) на кожну поставку товару.

Відповідно до п. 3.1 договору умови поставки: FCA м. Київ (згідно з Інкотермс - 2000).

За умовами п. 3.2 договору поставка продукції проводиться зі складу продавця (м. Київ) в автомобільний транспорт покупця із завантаженням за рахунок продавця.

Згідно до п. 3.4 договору продавець зобов`язаний надати покупцю одночасно з партією відвантаженого товару наступні документи:

а) рахунок-фактуру (інвойс), який має містити найменування продавця та покупця, номер договору, перелік товару із зазначенням кількості та ціни, умови поставки;

б) сертифікат якості та сертифікат походження;

в) CMR із зазначенням отримувача товару.

З наданої позивачем до матеріалів справи товарно-транспортної накладної (CMR) № АМ 3143-5 від 18.01.2022 вбачається наступне: відправник ТОВ «Завод Гідроарматури»; отримувач СТОВ «Спецагромаш»; підписаний представником та проставлений штамп перевізника ЧТУП «Калгер»; документи що додаються: інвойс № 8 від 18.01.2022; кількість місць: 3 піддони, 56 коробок, 23 бухти.

Згідно наявного в матеріалах справи рахунку/інвойсу № 8 від 14.01.2022 до договору № ЗГ-КВ-0000252 від 10.10.2018 позивачем поставлено відповідачу товар (з переліком товару, його кількістю та ціною за одиницю) на загальну суму 6.396,44 євро, умови поставки - FCA м. Київ, кількість місць: 3 піддона на яких 56 картонних коробок з арматурою до резинових рукавів, хомутами та 23 бухти з резиновими рукавами.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до п. 2.4 договору розрахунки за договором між сторонами здійснюються в євро на розрахунковий рахунок продавця. Умови оплати: відстрочення платежу на 60 календарних днів від дати митного оформлення в Україні. Доказом митного оформлення в Україні буде дата, вказана на штампі митного органу в Україні на митній декларації та товарно-супровідних документах.

Матеріали справи містять митну декларацію ЕК 10 АА (№ 38 форми МД-2 з додатковим аркушем форми МД-3), зі змісту якої вбачається наступне: відправник ТОВ «Завод Гідроарматури»; отримувач СТОВ «Спецагромаш»; у розділі «додаткова інформація» вказаний договір № ЗГ-КВ-0000252 від 10.10.2018 та специфікація № 8 від 14.01.2022; умови поставки - FCA UA Київ; валюта та загальна сума за рахунком: 6.396,44 євро.

В правому верхньому кутку митної декларації ЕК 10 АА міститься штамп Київської митниці ДФС від 18.01.2022.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Виходячи з умов викиданих у п. 2.4 договору та враховуючи надані позивачем докази, відповідач був зобов`язаний здійснити розрахунок за поставлений товар 22.03.2022.

Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Матеріали справи свідчать, що відповідач, в порушення взятих на себе зобов`язань за договором, сплату поставленого товару не здійснив, у зв`язку з чим виникла заборгованість перед позивачем, яка становить 6.396,44 євро.

Перед зверненням з даним позовом до суду позивачем 15.02.2023 з електронної адреси - gidroprom_comp@ukr.net було направлено на електронну адресу відповідача - info@spetsagromash.by копію позовної заяви разом з доданими до неї документами.

З наявного в матеріалах справи листа № 15-07/202 від 15.02.2023, підписаного директором СТОВ «Спецагромаш» - Д.В. Ракуть та скріпленого печаткою підприємства, вбачається, що відповідач позовні вимоги визнає в повному обсязі, відповідач намагався сплатити заборгованість в сумі 6.396,44 євро, проте платіж був відхилений банком з посиланням на лист НБУ № 21-16/44 від 12.05.2022, в якому роз`яснено що платежі фізичним та юридичним особами України тимчасово не здійснюються.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Доказів того, що відповідачем виконано зобов`язання з оплати товару у повному обсязі не подано.

З урахуванням існування належних доказів поставки товару, суд дійшов висновку про наявність передбачених чинним законодавством правових підстав для стягнення з відповідача його вартості в сумі 6.396,44 євро.

Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Зважаючи на вищенаведене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Гідроарматури» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. 129, ст.ст. 237, 238, 240 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Спільного товариства з обмеженою відповідальністю «Спецагромаш» (220024, республіка білорусь, м. мінськ, вул. бабушкіна, 6, реєстраційний номер 101239993) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Гідроарматури» (04073, м. Київ, вул. Сирецька, 96, кім. 15, код ЄДРПОУ 32555699) 6.396 (шість тисяч триста дев`яносто шість) євро 44 центи основного боргу, що станом на 14.02.2023 еквівалентно 250.083 (двісті п`ятдесят тисяч вісімдесят три) грн 53 коп. основного боргу та 3.751 (три тисячі сімсот п`ятдесят одна) грн 25 коп. витрат по сплаті судового збору.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Суддя В.В.Сівакова