Ухвала

від 27.04.2023 по справі 916/2694/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"27" квітня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/2694/18Господарський суд Одеської області у складі судді Смелянець Г.Є.

при секретарі судового засідання Гутникова О.С.

розглянувши у судовому засіданні заяву заступника керівника Одеської обласної прокуратури про заміну позивача правонаступником за вх.№2-379/23 від 22.03.2023

у справі № 916/2694/18

за позовом Заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі 1) Головного управління Держгеокадастру в Одеській області; 2) Антонюківської сільської ради Миколаївського району Одеської області

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Агро Партнер ЛТД

про стягнення 70 000 грн., -

за участю представників:

від прокуратури (заявника): Бондарев С.Ю. посвідчення від 01.03.2023;

від позивача -1 (стягувач): не з`явився.

від позивача -2 (стягувач): не з`явився.

від відповідача (боржник): не з`явився.

від Миколаївської селищної ради Березівського району Одеської області: не з`явився.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Одеської області від 15.02.2019 позов Заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області та Антонюківської сільської ради Миколаївського району Одеської області задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Агро Партнер ЛТД на користь Антонюківської сільської ради Миколаївського району Одеської області штраф у розмірі 70000 грн. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Агро Партнер ЛТД на користь прокуратури Одеської області судовий збір у розмірі 1762 грн.

12.03.2023 на виконання рішення Господарського суду Одеської області від 15.02.2023 у справі 916/2694/18, яке набрало законної сили 13.03.2019, видано відповідні накази.

22.03.2023 за вх.№2-379/23 господарським судом одержано заяву про заміну позивача правонаступником, в якій заступник керівника Одеської обласної прокуратури просить суд здійснити заміну у справі №916/2694/18 позивача - Антонюківської сільської ради Миколаївського району Одеської області на її правонаступника Миколаївську селищну раду Березівського району Одеської області.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 23.03.2023 заяву заступника керівника Одеської обласної прокуратури про заміну позивача правонаступником за вх.№2-379/23 від 22.03.2023 у справі №916/2694/18 призначено до розгляду у судовому засіданні на 30.03.2023 о 17:00, із повідомленням учасників справи та прокуратури про судове засідання.

У судовому засіданні 30.03.2023, за участю представника прокуратури, судом постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання, та якою судове засідання щодо розгляду заяви заступника керівника Одеської обласної прокуратури про заміну позивача правонаступником відкладено на 27.04.2023 о 15:30, із повідомленням учасників справи про судове засідання.

У судовому засіданні 27.04.2023. за участю представника прокуратури. Судом на підставі ст.233 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Позивачі та відповідач, які про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином, у судове засідання не з`явилися, що в силу вимог ч.3 ст. 334 ГПК України не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Як встановлено господарським судом, 12.03.2019 господарським судом Одеської області видано наказ на примусове виконання рішення господарського суду Одеської області від 15.02.2019 у справі №916/2694/18, яким з Товариства з обмеженою відповідальністю Агро Партнер ЛТД на користь Антонюківської сільської ради Миколаївського району Одеської області стягнуто штраф у розмірі 70000 грн.

Вказаний наказ господарського суду Одеської області від 12.03.2019 був повернутий без прийняття до виконання на підставі п.6 ч.4 ст.4 закону України «Про виконавче провадження», про що свідчить Повідомлення Овідіопольського РВДВС Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 15.02.2021 №5194.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 №18-рп/2012). Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 № 11-рп/2012).

"Право на суд" було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду" (HORNSBY v. GREECE, № 18357/91, § 40, ЄСПЛ, від 19.03.1997).

Європейський суд з прав людини зазначає, що "держава є відповідальною за борги державного підприємства, не дивлячись на те, що підприємство є окремою юридичною особою. Таким чином, держава є відповідальною за невиплату заявнику сум, присуджених йому рішеннями, що винесені проти такого підприємства" (див. рішення "Михайленки та інші проти України" (Mykhaylenky and Others v. Ukraine) (№ 35091/02, 35196/02, 35201/02, 35204/02, 35945/02, 35949/02, 35953/02, 36800/02, 38296/02 та 42814/02, пп. 43- 46, 20045XII; та "Соловйов проти України" (Solovyev v. Ukraine), заява № 4878/04, пункт 20, рішення від 14.12.2006).

У рішенні у справі "Янголенко проти України" від 10.12.2009 Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив, що провадження у суді та виконавче провадження є відповідно першою і другою стадією загального провадження. Таким чином, виконавче провадження не має бути відокремлене від судового, і ці обидва провадження мають розглядатись як цілісний процес.

Стадія виконавчого провадження як завершальна стадія судового процесу починається після видачі виконавчого документа стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення або зі спливом строку пред`явлення документа до виконання, оскільки у разі пропуску такого строку виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання. Отже, за межами цього процесуального строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження спливає одночасно зі строком пред`явлення виконавчого документа до виконання. Така правова позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 910/10031/13, від 11.03.2021 у справі № 910/2954/17 та підтримана у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.01.2022 у справі № 34/425.

Згідно зі статтею 52 ГПК України в разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу.

Стаття 52 ГПК України вміщена до розділу І "Загальні положення" глави 4 "Учасники судового процесу" цього Кодексу, якими регламентуються загальні засади відносно кола учасників, сторін, третіх осіб судового провадження, осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, їх прав та обов`язків тощо. Натомість, стаття 334 ГПК України міститься в розділі V "Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у господарських справах", що присвячений врегулюванню відносин, пов`язаних з примусовим виконанням судових рішень. Отже, нормативні приписи статті 52 ГПК України слід вважати загальними по відношенню до приписів, закріплених статтею 334 цього Кодексу.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.11.2020 у справі №916/617/17 (пункт 75) зроблено висновок, що як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється виключно на підставі статті 52 ГПК України. У такому випадку з огляду на відсутність відкритого виконавчого провадження заміна відповідної сторони виконавчого провадження правонаступником є неможливою. Єдиним винятком є заміна боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження, що окремо обумовлено в частині п`ятій статті 334 ГПК України. Дана правова позиція підтримана і у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 у справі № 911/3411/14 та від 18.01.2022 у справі № 34/425.

Для процесуального правонаступництва юридичної особи, яка є стороною чи третьою особою у судовому процесі, необхідне встановлення або правонаступника такої юридичної особи внаслідок її припинення шляхом реорганізації, або правонаступника окремих її прав чи обов`язків внаслідок заміни сторони у відповідному зобов`язанні. В обох випадках для встановлення процесуального правонаступництва юридичної особи суд має визначити підстави такого правонаступництва, а також обсяг прав та обов`язків, який перейшов до правонаступника у спірних правовідносинах (постанова Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 у справі № 264/5957/17).

Відповідно до частини першої статті 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників. Процесуальне правонаступництво виникає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником) і відображає зв`язок матеріального і процесуального права. Процесуальне правонаступництво фактично слідує за матеріальним. У кожному конкретному випадку для вирішення питань можливості правонаступництва господарському суду слід аналізувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.

Статтею 106 ЦК України передбачено, що злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади. Законом може бути передбачено одержання згоди відповідних органів державної влади на припинення юридичної особи шляхом злиття або приєднання.

Порядок припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу та перетворення регламентовано статтею 107 ЦК України, за приписами якої кредитор може вимагати від юридичної особи, що припиняється, виконання зобов`язань якої не забезпечено, припинення або дострокового виконання зобов`язання, або забезпечення виконання зобов`язання, крім випадків, передбачених законом. Після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов`язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов`язання, які оспорюються сторонами. Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом. Порушення положень частин другої та третьої цієї статті є підставою для відмови у внесенні до Єдиного державного реєстру запису про припинення юридичної особи та державній реєстрації створюваних юридичних осіб - правонаступників.

Отже, законодавець визначив дві форми припинення юридичної особи - в результаті реорганізації або в результаті ліквідації, а також визначив наслідки припинення юридичної особи в результаті реорганізації, які, на відміну від припинення юридичної особи в результаті ліквідації, полягають, зокрема у переході майна, прав і обов`язків до правонаступників. Таким чином, у разі реорганізації юридичної особи шляхом її приєднання факт настання правонаступництва безпосередньо пов`язаний з моментом передання прав та обов`язків від правопопередника до правонаступника.

У частині восьмій статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" передбачено, що у разі приєднання юридичних осіб здійснюється державна реєстрація припинення юридичних осіб, що припиняються у результаті приєднання, та державна реєстрація змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються. Приєднання вважається завершеним з дати державної реєстрації змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються.

Водночас при відповідній реорганізації не має значення, чи вказано в передавальному акті про правонаступництво щодо певного майна, прав чи обов`язків, адже правонаступник лише один, що унеможливлює виникнення будь-яких спорів щодо переходу майна, прав чи обов`язків. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20.01.2022 у справі № 922/347/21.

Господарський суд, також зазначає, що спірні у даній справі правовідносини носять господарський характер, проте відповідачем у справі є орган державної влади.

Згідно з розпорядження КМУ від 12.06.2020 № 720-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Одеської області» територія Антонюківської сільської територіальної громади ввійшла до складу території Миколаївської селищної територіальної громади з адміністративним центром у смт. Миколаївка Миколаївського району.

Відповідно до постанови Верховної Ради України від 17.07.2020 № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів» утворено Березівський район (з адміністративним центром у місті Березівка) у складі територій Андрієво-Іванівської сільської, Березівської міської, Великобуялицької сільської, Знам`янської сільської, Іванівської селищної, Коноплянської сільської, Курісовської сільської, Миколаївської селищної, Новокальчевської сільської, Петровірівської сільської, Раухівської селищної, Розквітівської сільської, Старомаяківської сільської, Стрюківської сільської, Чогодарівської сільської, Ширяївської селищної територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Рішенням Миколаївської селищної ради Миколаївського району Одеської області від 09.12.2020 № 12-VIII розпочато процедуру реорганізації Антонюківської сільської ради шляхом приєднання до Миколаївської селищної ради (код ЄДРПОУ 04380146), та зазначено, що Миколаївська селищна рада є правонаступником всього майна, прав та обов`язків Антонюківської сільської ради.

Пунктами 3, 4, 8 вказаного рішення вирішено утворити комісію з реорганізації Антонюківської сільської ради, яку уповноважено провести інвентаризацію активів та зобов`язань сільської ради, документів, що нагромадилися під час діяльності сільської ради та передати їх Миколаївській селищній раді.

Пунктом 10 вказаного рішення зобов`язано Миколаївську селищну голову забезпечити своєчасне та повне прийняття та оприбуткування майна, активів та зобов`язань Антонюківської сільської ради.

Крім того, в якості додатку до рішення селищної ради від 09.12.2020 № 12-VIII також затверджено план заходів з реорганізації Антонюківської сільської ради, згідно якого забезпечення процесу передачі активів та зобов`язань Антонюківської сільської ради Миколаївській селищній раді мало бути реалізовано до 21.01.2021 року.

Як свідчать відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, наразі Антонюківську сільську раду Миколаївського району Одеської області як орган місцевого самоврядування припинено. При цьому правонаступником у розділі "Дані про юридичних осіб-правонаступників" вказано Миколаївську селищну раду Миколаївського району Одеської області (код ЄДРПОУ 04380146).

Тобто, правонаступником Антонюківської сільської ради Миколаївського району Одеської області є Миколаївська селищна рада Миколаївського району Одеської області.

З огляду на вище вищевикладене, а також враховуючи те, що заміна позивача у справі його правонаступником в порядку ст. 52 ГПК України допускається на будь-якій стадії судового провадження, господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви заступника керівника Одеської обласної прокуратури.

Керуючись ст.ст. 52, 334, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1.Заяву заступника керівника Одеської обласної прокуратури про заміну позивача правонаступником за вх.№2-379/23 від 22.03.2023 у справі №916/2694/18 задовольнити.

2.Замінити позивача Антонюківську сільську раду Миколаївського району Одеської області у справі №916/2694/18 на її правонаступника Миколаївську селищну раду Березівського району Одеської області.

Ухвала набирає законної сили 27.04.2023р. та може бути оскаржена до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складання повної ухвали.

Повну ухвалу складено 01.05.2023.

Суддя Г.Є. Смелянець