Рішення

від 25.04.2023 по справі 916/765/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" квітня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/765/23Господарський суд Одеської області у складі:

Судді Гут С.Ф.,

секретар судового засідання Борисова Н.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: Романчук Л.Г.,

від відповідача: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу Товариства з обмеженою відповідальністю ВЕСКО ІНВЕСТ до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕХНОФАЙНД про стягнення 396170,53 грн заборгованості.

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю ВЕСКО ІНВЕСТ (далі ТОВ ВЕСКО ІНВЕСТ, Позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області із позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕХНОФАЙНД (далі ТОВ ТЕХНОФАЙНД, Відповідач) 396170,53 грн заборгованості у зв`язку із неналежним виконання умов укладеного 05.02.2018 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю ІНВЕСТКОМ (далі ТОВ ІНВЕСТКОМ) та ТОВ ТЕХНОФАЙНД договору поставки № 050218-007 в частині своєчасної та остаточної оплати вартості передано товару, право вимоги за яким на підставі укладеного 10.11.2022 р. між ТОВ ІНВЕСТКОМ та ТОВ ВЕСКО ІНВЕСТ договору відступлення прав вимоги № 10112022-01 перейшло до Позивача.

Окрім заявлених до стягнення з ТОВ ТЕХНОФАЙНД 396170,53 грн заборгованості, ТОВ ВЕСКО ІНВЕСТ просить стягнути 5943,00 грн судового збору та 27000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Господарського суду Одеської області від 24.02.2023 р. позовній заяві ТОВ ВЕСКО ІНВЕСТ присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 916/765/23 та визначено суддю Гута С.Ф. для розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 01.03.2023 р. прийнято позовну заяву ТОВ ВЕСКО ІНВЕСТ до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/765/23, ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 28.03.2023 р.

Надіслана ТОВ ТЕХНОФАЙНД на зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адресу копія ухвали суду про відкриття провадження у справі повернулась до господарського суду неврученою із відміткою поштової установи про відсутність адресата.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 28.03.2023 р. відкладено розгляд справи на 25.04.2023 р.

Враховуючи те, що надіслана ТОВ ТЕХНОФАЙНД копія ухвали про відкриття провадження у справі повернулась неврученою, господарським судом з метою повідомлення Відповідача та надання йому можливості реалізувати процесуальні права розміщено оголошення на офіційному сайті Судової влади України - https://od.arbitr.gov.ua/sud5017/gromadyanam/call/1401879.

У призначене на 28.03.2023 р. судове засідання представник ТОВ ТЕХНОФАЙНД не з`явився, про засідання суду Відповідач повідомлявся в установленому законодавством порядку, правом на участь в судовому засіданні не скористався.

Додатково, у даному випадку суд враховує, що за приписами частини 1 статті 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

В ході розгляду даної справи Господарським судом Одеської області, у відповідності до пункту 4 частини 5 статті 13 ГПК України, створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Письмового відзиву від ТОВ ТЕХНОФАЙНД до Господарського суду Одеської області як і інших клопотань або заяв по суті справи не надходило, у зв`язку з чим у відповідності до частини 9 статті 165 ГПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

25.04.2023 р. судом після повернення з нарадчої кімнати, в порядку статті 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Приписами статті 14 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані докази, суд встановив:

05.02.2018 р. між ТОВ ІНВЕСТКОМ (Постачальник) та ТОВ ТЕХНОФАЙНД (Покупець) укладено договір поставки № 050218-007 (Договір поставки), за умовами пункту 1.1 якого Постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні Покупцеві товар (товари), а Покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Загальна кількість товарів, шо підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікацією, яка укладається одночасно з укладанням цього договору і після укладання сторонами є невід`ємним додатком до цього договору (пункт 1.2 Договору поставки).

Поставка товарів здійснюється на умовах EXW (Інкотермс 2010 р), місце поставки склад Постачальника, розташований у м. Києві (пункт 2.1 Договору поставки).

Право власності на поставлені товари переходить до Покупця в момент отримання товару від Постачальника (Перевізника) за накладною (транспортним документом) (пункт 2.4 Договору поставки).

Найменування, ціна за одиницю товару та кількість товару, що входить у партію поставки, визначаються у накладних на Товар. Дата, вказана у накладній про прийняття товару Покупцем, є датою поставки товару Постачальником та фактичним виконанням Замовлення (пункт 3.3 Договору поставки).

Якщо Сторонами не обумовлено інше місце поставки, Товар приймається за кількістю та якістю представником (представниками) Покупця, належним чином уповноваженими відповідно до чинного законодавства, на складі Покупця па підставі товаросупровідних документів, які під підтверджують кількість, комплектність, номенклатуру та асортимент Товару (пункт 3.4 Договору поставки).

Сума договору складається з суми вартості партій товарів, поставлених Постачальником на протязі строку дії цього договору (пункт 6.3 Договору).

Ціни встановлюються у національній валюті України (пункт 6.4 Договору поставки).

Покупець повинен сплатити поставлений товар не пізніше 21 (двадцяти одного) календарного дня з дати поставки товару Постачальником. Оплата, за згодою сторін, може бути здійснена шляхом 100% попередньої оплати або часткової попередньої оплати (пункт 7.1 Договору поставки).

Оплата здійснюється у розмірі повної вартості поставленої партії товару шляхом безготівкового переказу на поточний рахунок Постачальника, вказаний у реквізитах Постачальника в цьому договорі (пункт 7.2 Договору поставки).

Сторона, яка порушила зобов`язання, визначене цим договором та/або чинним законодавством України, зобов`язана відшкодувати завдані цим збитки стороні, чиї права або законні інтереси якої порушено (пункт 8.1 Договору поставки).

Договір поставки вступає в дію з дати його укладання (підписання) та скріплення печатками і діє: протягом одного року, а у частині не виконаних зобов`язань до їх повного виконання. Дата підписання зазначена на 1 сторінці у верхньому лівому куті даного Договору. Дострокове розірвання договору можливе лише у випадках, передбачених чинним законодавством України (пункт 11.1 Договору поставки).

Сторони дійшли згоди, що Постачальник має право передати права та обов`язки по даному Договору третій стороні, про що Покупець попереджається простим письмовим повідомленням (пункт 11.6 Договору поставки).

05.02.2018 р. між Постачальником та Покупцем складено Додаток № 1 до Договору поставки Специфікацію, якою визначено асортимент товару.

05.02.2019 р. між Постачальником та Покупцем складено Додаток № 2 до Договору поставки, відповідно до якого викладено пункт 11.1 Договору поставки у наступній редакції Договір поставки вступає в дію з дати його укладання та скріплення печатками і діє до « 05» лютого 2020 року. Дата підписання зазначена на 1 сторінці у верхньому лівому куті даного Договору. Дострокове розірвання договору можливе лише у випадках, передбачених чинним законодавством України.

Договір поставки та Додатки до нього підписано представника сторін та скріплено печатками контрагентів.

В ході здійснення господарських операцій між Постачальником та Покупцем складено наступні видаткові накладні: 13.12.2019 р. № 1312213 загальною вартістю 29209,00 грн з ПДВ; 13.12.2019 р. № 1312214 загальною вартістю 74702,83 грн з ПДВ; 19.12.2019 р. № 1912827 загальною вартістю 2963,99 грн з ПДВ; 19.12.2019 р. № 1912826 загальною вартістю 46372,82 грн з ПДВ; 19.12.2019 р. № 1912825 загальною вартістю 38725,01 грн з ПДВ; 28.12.2019 р. № 2812552 загальною вартістю 4525,00 грн з ПДВ; 28.12.2019 р. № 2812551 загальною вартістю 49467,92 грн з ПДВ; 10.01.2020 р. № 1001581 загальною вартістю 9302,00 грн з ПДВ; 10.01.2020 р. № 1001580 загальною вартістю 98216,32 грн з ПДВ; 10.01.2020 р. № 1001579 загальною вартістю 1502,95 грн з ПДВ; 15.01.2020 р. № 1501544 загальною вартістю 7196,92 грн з ПДВ; 17.01.2020 р. № 1701585 загальною вартістю 118,00 грн з ПДВ; 22.01.2020 р. № 2201568 загальною вартістю 1279,19 грн з ПДВ; 24.01.2020 р. № 2401490 загальною вартістю 45,70 грн з ПДВ; 28.01.2020 р. № 2801708 загальною вартістю 468,00 грн з ПДВ; 06.02.2020 р. № 0602640 загальною вартістю 15250,98 грн з ПДВ; 06.02.2020 р. № 0602641 загальною вартістю 32334,80 грн з ПДВ; 18.02.2020 р. № 1802631 загальною вартістю 2284,00 грн з ПДВ; 28.02.2020 р. № 2802808 загальною вартістю 10175,98 грн з ПДВ; 11.03.2020 р. № 1103572 загальною вартістю 535,92 грн з ПДВ.

10.11.2022 р. між ТОВ ІНВЕСТКОМ (Первісний кредитор) та ТОВ ВЕСКО ІНВЕСТ (Новий кредитор) укладено договір відступлення права вимоги № 10112022-01 (Договір відступлення), відповідно до пункту 1.1 якого Первісний кредитор відступає належне йому право вимоги за Договором поставки № 050218-007 від 05.02.2018 (Основний Договір), укладеним між ТОВ ІНВЕСТКОМ та ТОВ ТЕХНОФАЙНД (код ЄДРПОУ 41763672), а Новий кредитор набуває право (замість Первісного кредитора) вимагати від ТОВ ТЕХНОФАЙНД (код ЄДРПОУ 41763672) належного викопаним зобов`язань за Основним договором в частині оплати 396170,53 грн вартості товару, що поставлений останньому ТОВ ІНВЕСТКОМ за наступними накладними: 13.12.2019 р. № 1312213 сума поставленого товару 702,20 грн з ПДВ (неоплачена частково); 13.12.2019 р. № 1312214 сума поставленого товару 74702,83 грн з ПДВ; 19.12.2019 р. № 1912827 сума поставленого товару 2963,99 грн з ПДВ; 19.12.2019 р. № 1912826 сума поставленого товару 46372,82 грн з ПДВ; 19.12.2019 р. № 1912825 сума поставленого товару 38725,01 грн з ПДВ; 28.12.2019 р. № 2812552 сума поставленого товару 4525,00 грн з ПДВ; 28.12.2019 р. № 2812551 сума поставленого товару 49467,92 грн з ПДВ; 10.01.2020 р. № 1001581 сума поставленого товару 9302,00 грн з ПДВ; 10.01.2020 р. № 1001580 сума поставленого товару 98216,32 грн з ПДВ; 10.01.2020 р. № 1001579 сума поставленого товару 1502,95 грн з ПДВ; 15.01.2020 р. № 1501544 сума поставленого товару 7196,92 грн з ПДВ; 17.01.2020 р. № 1701585 сума поставленого товару 118,00 грн з ПДВ; 22.01.2020 р. № 2201568 сума поставленого товару 1279,19 грн з ПДВ; 24.01.2020 р. № 2401490 сума поставленого товару 45,70 грн з ПДВ; 28.01.2020 р. № 2801708 сума поставленого товару 468,00 грн з ПДВ; 06.02.2020 р. № 0602640 сума поставленого товару 15250,98 грн з ПДВ; 06.02.2020 р. № 0602641 сума поставленого товару 32334,80 грн з ПДВ; 18.02.2020 р. № 1802631 сума поставленого товару сума поставленого товару 2284,00 грн з ПДВ; 28.02.2020 р. № 2802808 сума поставленого товару 10175,98 грн з ПДВ; 11.03.2020 р. № 1103572 сума поставленого товару 535,92 грн з ПДВ.

Відступлене право вимоги до ТОВ ТЕХНОФАЙНД (код ЄДРПОУ 44763672) за цим договором оцінене в розмірі 396170 (триста дев`яносто шість тисяч сто сімдесят гривень) 53 грн (пункт 2.1 Договору відступлення).

Первісний кредитор відповідає перед Новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання Боржником його обов`язків (пункт 3.1 Договору відступлення).

З моменту набраним чинності цим Договором незалежно від виконання Боржником його обов`язків перед Новим кредитором у Первісного кредитора виникає право вимоги до Нового кредитора щодо сплати грошових коштів у розмірі, визначеному в п. 2.1 цього Договору (пункт 3.2 Договору відступлення).

Новий кредитор зобов`язаний протягом 3 днів із дати виконання на його користь обов`язків Боржником письмово повідомити Первісного кредитора про це із зазначенням дати і суми виконання із додаванням завірених Новим кредитором копій документів, що підтверджують таке виконання (пункт 3.3 Договору відступлення).

Первісний кредитор зобов`язаний передати Новому кредитору документи, що підтверджують право вимоги до ТОВ ТЕХНОФАЙНД (код ЄДРПОУ 44763672), протягом трьох робочих днів з дня набрання чинності цим Договором (пункт 4.1 Договору відступлення).

Первісний кредитор зобов`язаний повідомити Боржника про відступлення права вимоги за Договором поставки № 050218-007 від 05.02.2018 р. Новому кредитору (пункт 4.2 Договору відступлення).

У випадку порушення Договору, Сторона несе відповідальність, визначену цим Договором та (або) чинним законодавством України (пункт 5.1 Договору відступлення).

Договір підписано представника сторін та скріплено печатками контрагентів.

Відповідно до виписку по банківському рахунку ТОВ ВЕСКО ІНВЕСТ, Позивачем 28.12.2022 р. перераховано ТОВ ВЕСКО ІНВЕСТ 396170,53 грн згідно із Договором відступлення.

25.01.2023 р. ТОВ ІНВЕСТКОМ складено на ім`я ТОВ ТЕХНОФАЙНД повідомлення про відступлення права вимоги № 01-25/01-2023 р., в якому доводить до відома Відповідача про укладення Договору відступлення та пропонує сплатити 396170,53 грн заборгованості. Відповідно до опису вкладення у цінний лист, накладної та фіскального чеку АТ «УКРПОШТА» вказане повідомлення надіслано Відповідачу 26.01.2023 р.

25.01.2023 р. між Адвокатським об`єднанням «СОЛ» (Об`єднання) та ТОВ ВЕСКО ІНВЕСТ (Клієнет) укладено договір про надання правничої (правової допомоги) № ВІ-225/25-01/23 (Договору), за умовами пункту 1.1. якого Клієнт за власним вибором доручає, а Об`єднання зобов`язується всіма незабороненими законом способами надавати необхідну Клієнту правничу (правову) допомогу, у тому числі, але не виключено: складати заяви, скарги, процесуальні та інші документи правового характеру (пункт 1.2 Договору); без обмежень повноважень представляти інтереси у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також і інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами усіх форм власності (пункт 1.9 Договору); надавати будь-які інші види правничої (правової) допомоги, не заборонені законом, а Клієнт зобов`язується оплатити Об`єднанню винагороду (гонорар) за надану правничу (правову) допомогу та компенсувати Об`єднанню усі фактичні витрати, необхідні для виконання цього Договору (пункт 1.13 Договору).

Правнича (правова) допомога, визначена у Розділі 1 даного Договору та Додаткових угодах до нього, надається адвокатом/адвокатами, призначених Об`єднанням на власний розсуд, а в окремих випадках також іншими адвокатами, залученими Об`єднанням за згодою Клієнта (пункт 1.14 Договору).

Гонорар є формою винагороди за виконання Об`єднанням доручення Клієнта щодо здійснення захисту прав та інтересів Клієнта, його представництво та надання інших видів правової допомоги згідно умов цього Договору (пункт 4.1 Договору).

Розмір, обчислення та строки сплати винагороди (гонорару) визначається за взаємною згодою Сторін та оформлюється окремими Додатковими угодами до цього Договору (пункт 4.3 Договору).

Даний Договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами та скріплення їх печатками і діє до повного виконання Сторонами зобов`язань по даному Договору (пункт 5.1 Договору).

У випадку порушення зобов`язання, що виникає з даного договору, сторона несе відповідальність, визначену цим Договором та/або чинним в Україні законодавством (пункт 7.1 Договору).

25.01.2023 р. між Адвокатським об`єднанням «СОЛ» (Об`єднання) та ТОВ ВЕСКО ІНВЕСТ (Клієнт) укладено Додаткову угоду № 1 до Договору, відповідно до пункту 1.1 якого Клієнт доручає, а Об`єднання бере на себе зобов`язання надавати Клієнту правничу (правову) допомогу: здійснення правового аналізу матеріалів, наданих Клієнтом, щодо можливості стягнення у судовому порядку на користь Клієнта з ТОВ ТЕХНОФАЙНД (код ЄДРПОУ 44763672) грошових коштів (боргу) за договором поставки № 050218-007 від 05.02.2018 р. з урахуванням договору відступлення права вимоги № 10112022-01 від 10.11.2022 р.; формування правової позиції захисту інтересів Клієнта; збір доказів (пункт 1.2 Додаткової угоди); складання та подання до Господарського суду Одеської області позовної заяви про стягнення на користь Клієнта з ТОВ ТЕХНОФАЙНД (код ЄДРПОУ 44763672) грошових коштів (боргу) за договором поставки № 050218-007 від 05.02.2018 р. з урахуванням договору відступлення права вимоги № 10112022-01 від 10.11.2022 р. (пункт 1.3 Додаткової угоди); представляти інтереси Клієнта у Господарському суду Одеської області під час розгляду судом справи за позовом Клієнта до ТОВ ТЕХНОФАЙНД (код ЄДРПОУ 44763672) про стягнення грошових коштів (боргу) за договором поставки № 050218-007 від 05.02.2018 р. з урахуванням договору відступлення права вимоги № 10112022-01 від 10.11.2022 р., для чого вчиняти всі необхідні дії та користуватись усіма правами і наданими повноваженнями, передбаченими пн.пн.2.8-2.11 цього Договору (пункт 1.4 Додаткової угоди);

У відповідності до пункту 4.3 Договору Сторони дійшли згоди, що розмір винагороди (гонорару) за надання Об`єднанням правничої (правової) допомоги, передбаченої пн.пн.1.2-1.4 цієї Додаткової угоди, становить 27000,00 (двадцять сім тисяч) грн (пункт 1.6 Додаткової угоди).

Клієнт сплачує Об`єднанню винагороду (гонорар) за надання правничої (правової) допомоги шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на рахунок Об`єднання протягом 5 (п`яти) банківських днів з дня підписання цієї Додаткової угоди (пункт 1.7 Додаткової угоди).

Договір та Додаткову угоду до нього підписано представниками сторін та скріплено печатками контрагентів.

25.01.2023 р. Об`єднанням виставлено Клієнту рахунок на оплату вартості послуг у розмірі 27000,00 грн.

Відповідно до платіжної інструкції від 27.01.2023 р. № 3465 ТОВ ВЕСКО ІНВЕСТ перераховано Адвокатському об`єднанню «СОЛ» 27000,00 грн із призначенням платежу «за надання правничої допомоги (правової допомоги) згідно Дог.№ВІ-225/25-1/23 від 25/01/2023 р. та Додаткової угоди № 1 до нього».

Відповідно до ордеру від 25.02.2023 р. серії АІ № 1351409, виданого Адвокатським об`єднанням «СОЛ» адвокат Романчук Л.Г. представляє інтереси ТОВ ВЕСКО ІНВЕСТ, зокрема у Господарському суді Одеської області.

Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані докази, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов наступних висновків:

У відповідності до статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Правочин, різновидом якого є договори основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому стаття 12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Частиною 1 статті 15 ЦК України закріплено право кожної особи на захист свого цивільного права у випадку його порушення, невизнання або оспорювання.

Порушення права пов`язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликане поведінкою іншої особи.

Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Згідно із частиною 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до частини 1 статті 510 ЦК України сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор.

Приписами статті 511 ЦК України передбачено, що зобов`язання не створює обов`язку для третьої особи. У випадках, встановлених договором, зобов`язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.

В свою чергу пункт 1 частини 1 статті 512 ЦК України встановлює, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (частина 1 статті 513 ЦК України).

При цьому статтею 514 ЦК України визначено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (частина 1 статті 516 ЦК України).

Згідно із приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилами статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Приписами статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частин 1 та 2 статті 67 ГК України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов`язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

У відповідності до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

В свою чергу, частиною 1 статті 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як встановлено статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Аналогічні положення містяться в частинах 1 та 7 статті 193 ГК України, в яких визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом; не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Частинами 1 та 2 статті 265 ГК України встановлено, що за договором поставки одна сторона постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення.

Частинами 1 та 2 статті 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до частини 1 статті 656 ЦК України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Частиною 1 статті 691 ЦК України встановлено, що покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

В свою чергу частини 1-3 статті 692 ЦК України передбачають, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Господарський суд, проаналізувавши наведені вище норми матеріального права в аспекті спірних правовідносин, зазначає, що між ТОВ ВЕСКО ІНВЕСТ та ТОВ ТЕХНОФАЙНД виниклі господарські зобов`язання на підставі письмового Договору поставки № 050218-007, укладеного 05.02.2018 р., право вимоги за яким 10.11.2022 р. ТОВ ІНВЕСТКОМ відступлено на користь ТОВ ВЕСКО ІНВЕСТ на підставі письмового Договору відступлення права вимоги № 10112022-01. При цьому пункт 11.6 Договору поставки передбачає таку можливість, а 25.01.2023 р. ТОВ ІНВЕСТКОМ надіслано ТОВ ТЕХНОФАЙНД відповідне повідомлення.

При цьому ТОВ ВЕСКО ІНВЕСТ доведено належним чином наявність в нього права вимагати від ТОВ ТЕХНОФАЙНД виконання обов`язків за Договором поставки, що підтверджується дослідженими в описові частині рішення накладними.

В свою чергу, ТОВ ТЕХНОФАЙНД як Покупцем в порушення приписів статей 525,526,610,629,692,712 ЦК України, статей 193,265 ГК України та умов Договору поставки вартість отриманого Товару не сплачено, не дивлячись на те, що з урахуванням частини 1 статті 530, частини 1 статті 692, частини 1 статті 712 ЦК України, пункту 6.1 Договору поставки строк виконання зобов`язання на суму 396170,53 грн настав.

Відтак на підставі статтей 510,511,512,514 ЦК України позовні вимоги ТОВ ВЕСКО ІНВЕСТ в частині стягнення з ТОВ ТЕХНОФАЙНД заборгованості у розмірі 396170,53 грн підлягають задоволенню в повному обсязі.

Пунктом 2 частини 1 статті 129 ГПК України встановлено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В свою чергу, частиною 1 статті 123 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 частини 3 статті 123 ГПК України встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Як встановлено частиною 1 та пунктами 1,2 частини 2 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно із частиною 3 статті 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При цьому частиною 4 статті 126 ГПК України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Приписами статті 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Пунктами 2 та 6 статті 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність від 05.07.2012 № 5076-VI визначено, що адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту; інші види правової допомоги види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

Аналогічне викладене у пункті 2 частини 2 статті 19 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність від 05.07.2012 № 5076-VI одним із видів адвокатської діяльності є складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру.

Абзацом 1 частини 1 статті 26 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність від 05.07.2012 № 5076-VI встановлено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Статтею 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність від 05.07.2012 № 5076-VI передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Як встановлено господарським судом 25.01.2023 р. між Адвокатським об`єднанням «СОЛ» (Об`єднання) та ТОВ ВЕСКО ІНВЕСТ (Клієнет) укладено договір про надання правничої (правової допомоги) № ВІ-225/25-01/23 (Договору); 25.01.2023 р. між Адвокатським об`єднанням «СОЛ» (Об`єднання) та ТОВ ВЕСКО ІНВЕСТ (Клієнет) укладено Додаткову угоду № 1 до Договору про надання правничої (правової) допомоги, у якій визначено розмір винагороди (гонорару) за надання правничої (правової) допомоги 27000,00 грн.

Верховний Суд у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 22.01.2021 р у справі № 925/1137/19 зазначив, що за висновками Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеними у постанові від 03.10.2019 р у справі № 922/445/19, за змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 ГПК розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом за умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 ГПК).

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 20.11.2020 р. у справі № 910/13071/19 звертає увагу, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.

Абзацом 1 частини 8 статті 129 ГПК України встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Великою Палатою Верховного Суду від 16.11.2022 р. у справі № 922/1964/21 встановлено, що визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Пунктом 1 частини 4 статті 129 ГПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд доходить висновку, що стягненню з ТОВ ТЕХНОФАЙНД, окрім 5942,56 грн судового збору, підлягає стягнення 27000,00 грн витрат на професійну правничу (правову) допомогу.

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до статті 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Приписи статті 79 ГПК України встановлюють, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1-3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (пункт 87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005 р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

У рішенні від 03.01.2018 р. Віктор Назаренко проти України (Заява № 18656/13) ЄСПЛ наголосив, що принцип змагальності та принцип рівності сторін, які тісно пов`язані між собою, є основоположними компонентами концепції справедливого судового розгляду у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції. Вони вимагають справедливого балансу між сторонами: кожній стороні має бути надана розумна можливість представити свою справу за таких умов, що не ставлять її чи його у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною. Під загрозою стоїть впевненість сторін у функціонуванні правосуддя, яке ґрунтується, зокрема, на усвідомленні того, що вони матимуть змогу висловити свої думки щодо кожного документа в матеріалах справи (рішення у справі Беер проти Австрії (Beer v. Austria), заява № 30428/96, пункти 17,18, від 06 лютого 2001 року).

Керуючисьст.ст.13,20,73,74,76,86,129,165,232,233,237,238,240,241

Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю ВЕСКО ІНВЕСТ до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕХНОФАЙНД про стягнення 396170,53 грн заборгованості задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕХНОФАЙНД (65007, м. Одеса, вул. Мечникова, буд. 102, Код ЄДРПОУ 41763672) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ВЕСКО ІНВЕСТ (08290, Київська обл., м. Ірпінь, смт Гостомель, вул. Свято-Покровська, буд. 141-П, Код ЄДРПОУ 35142088) 396170/триста дев`яносто шість тисяч сто сімдесят/грн 53 коп. заборгованості та судові витрати: 5942/п`ять тисяч дев`ятсот сорок дві/грн 56 коп. судового збору та 27000/двадцять сім тисяч/грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Наказ видати в порядку ст.327 ГПК України.

Повний текст складено 01 травня 2023 р.

Суддя С.Ф. Гут