Рішення

від 01.05.2023 по справі 917/226/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.05.2023 Справа № 917/226/23

Суддя Киричук О.А. при секретарі судового засідання Тертичній О.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Промгаз Сіті" вул. Новокостянтинівська, 13/10, оф. 204-А, Київ 80, 04080

до Кременчуцької гімназії №24 Кременчуцької Міської ради Кременчуцького району Полтавської області проспект Полтавський, б.13, Кременчук, Полтавська область, 39600

про повернення безпідставно набутого майна,

без виклику представників сторін,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Промгаз Сіті" звернулася до Господарського суду Полтавської області з позовом до Кременчуцької гімназії №24 Кременчуцької Міської ради Кременчуцького району Полтавської області про:

- зобов`язання Кременчуцької гімназії №24 Кременчуцької Міської ради Кременчуцького району Полтавської області повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Промгаз Сіті" незаконно набуте майно електричну енергію у кількості 2 792 кВт/год.

- у випадку, якщо судом буде встановлено неможливість повернення відповідачем незаконно набутого майна Позивачеві, стягнення із Кременчуцької гімназії №24 Кременчуцької Міської ради Кременчуцького району Полтавської області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Промгаз Сіті" грошові кошти загальною сумою 9 679,39 гривень відшкодування вартості незаконно набутого майна.

Ухвалою від 14.02.2023р. суд ухвалив позовну заяву залишити без руху, позивачу усунути встановлені при поданні позовної заяви недоліки протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 28.02.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження у справі без виклику сторін (без проведення судового засідання), запропоновано відповідачу протягом 15 днів з дня вручення ухвали суду надати суду відзив на позов.

При цьому, оскільки у заяві про усунунення недоліків позивач уточнив вимоги і просить суд стягнути із Кременчуцької гімназії №24 Кременчуцької Міської ради Кременчуцького району Полтавської області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Промгаз Сіті" грошові кошти загальною сумою 9 679,39 гривень відшкодування вартості незаконно набутого майна, суд прийняв до розгляду позов з вимогами про стягнення із Кременчуцької гімназії №24 Кременчуцької Міської ради Кременчуцького району Полтавської області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Промгаз Сіті" грошові кошти загальною сумою 9 679,39 гривень відшкодування вартості незаконно набутого майна.

З метою повідомлення учасників справи про розгляд справи судом, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача та отримана ним, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

20.03.23 від відповідача надійшов відзив, в якому він проти позову заперечив.

Інші заяви по суті справи до суду не надходили.

Судом враховано, що за ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Для забезпечення процесуальних прав сторін, прийняття рішення судом відкладалося.

Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 233 ГПК України дане рішення прийнято, складено та підписано в нарадчій кімнаті.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши всі наявні у справі докази, суд встановив наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОМГАЗ СІТІ» (надалі- «ПОЗИВАЧ») та КРЕМЕНЧУЦЬКОЮ ГІМНАЗІЄЮ №24 КРЕМЕНЧУЦЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ КРЕМЕНЧУЦЬКОГО РАЙОНУ ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ (надалі-«ВІДПОВІДАЧ») було укладено Договір № 70 про постачання електричної енергії споживачу від 18.03.2021 року (надалі- «Договір»).

Строк постачання електричної енергії передбачений умовами Договору до 31 грудня 2021 року.

Згідно з п. 13.1. Договору строк дії Договору - до 31.12.2021.

Сторони не посилаються на укладення іншого договору про постачання електричної енергії чи продовження дії попереднього, отже з 01.01.2022 Договір є таким, що припинив свою дію.

Позивач вказує, що Відповідач продовжив споживати електричну енергію та протягом січня місяця 2021 року, а саме із 01 січня по 31 січня (включно) 2022 року по , відібрав із електричних мереж електричну енергію у кількості 2 792,00 кВт/год електрики, що належить на праві приватної власності Позивачу.

Оскільки, строк дії договору сплив 31.12.2021 року, то відповідно подальший відбір електрики відповідачем не охоплюється умовами Договору № 70 від 18.03.2021.

Оскільки Відповідач фактично не підтвердив факт отримання електричної енергії у січні 2022 року, шляхом підписання Актів прийому-передачі електричної енергії як це визначено умовами Договору (тому що строк Договору закінчився), то, як вказує Позивач, йому довелося підтверджувати вказаний факт шляхом звернення до Операторів системи розподілу електроенергії у Полтавській області АТ «ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО» .

Адвокатом Позивача, в рамках надання правової допомоги було подано адвокатський запит до АТ «ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО».

У відповідь, Оператор системи розподілу АТ «ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО» надав Позивачеві Лист № 0433/373 від 04.01.2023 року, яким підтверджує факт отримання Відповідачем електричної енергії у наступній кількості, яку йому поставив Позивач:

Період постачання, кількість поставленої електрики, згідно даних АТ «ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО» - Із 01 по 31 січня 2022 року, 2 792,00 кВт/год.

Відповідно, позивач вважає доведеним факт поставки Позивачем електричної енергії Відповідачеві, о із 01 по 31 січня 2022 року у загальною кількістю 2 792,00 кВт/год, що підтверджується Листом АТ «ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО» № 0433/373 від 04.01.2023 року.

Оскільки між Позивачем та Відповідачем із 01 січня 2022 року відсутні будь-які договірні відносини, то відповідно спожита Відповідачем із 01 по 31 січня 2022 кількість електричної енергії у обсязі 2 792,00 кВт/год, за твердженням позивача, є майном, яке було набуте Відповідачем без достатньої правової підстави.

Оскільки, у Відповідача відсутня фізична можливість повернути безпідставно набуте майно, а саме 2 792,00 кВт/год електричної енергії - в натурі, тому позивач просить застосувати норму частини 2 статті 1213 Цивільного кодексу України, та стягнути з Відповідача на користь Позивача вартість безпідставно набутого майна.

За розрахунком позивача, ціна електричної енергії у кількості 2 792,00 кВт/год - становить 9 679,39 гривень, так як станом на 08.02.2023 року згідно Цінової довідки Харківської Торгово-Промислової палати № 65/23 від 01.02.2023 року середньозважена ціна за 1,00 (одну) мегават*годину електричної енергії складає 3 466,83 гривень.

Відповідач проти позову заперечив, з огляду на таке:

-умовами Договору та додатків до нього визначено строк поставки електричної енергії та строк дії самого Договору - до 31.12.2021.

Таким чином, постачання електричної енергії поза межами цього періоду не відповідає умовам Договору і посилання на нього як на підставу оплати за січень 2022 року є безпідставними та такими, що не відповідають вимогам законодавства.

- в січні 2021 постачати електричну енергію Відповідачу повинен постачальник «останньої надії», а ТОВ «Промгаз Сіті» не мала на це жодних правових підстав.

Крім того, 18.01.2021 між Відповідачем та ТОВ «Полтаваенергозбут» з дотриманням процедури, передбаченої Законом України «Про публічні закупівлі», укладено договір про постачання електричної енергії.

- Кременчуцька гімназія №24 (Відповідач) є бюджетною установою і відповідно до Бюджетного кодексу України виникнення зобов`язань закладу освіти відбувається виключно за умови взяття бюджетного та фінансового зобов`язання в органах Державної казначейської служби України.

Тобто сплата коштів проводиться виключно на підставі діючих договорів. Оскільки в січні 2022 року дія Договору була припинена і був підписаний договір з іншим постачальником Відповідач фактично позбавлений можливості проводити жодні розрахунки з Позивачем за січень 2022 р.

Щодо судових витрат, відповідач зазначив, що витрати на правничу допомогу є неспівмірними, виходячи з того, що зазначена у акті про прийняття-передачі послуг правничої допомоги вартість послуг є значно завищеною, з пункту 4 взагалі незрозуміло, які дії проводив адвокат і стягнення правничої допомоги в розмірі 8750 грн є завеликою та необгрунтованою.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України (далі ГК України) за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається (частина 2 статті 275 ГК України).

Матеріалами справи підтверджено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОМГАЗ СІТІ» (надалі- «ПОЗИВАЧ») та КРЕМЕНЧУЦЬКОЮ ГІМНАЗІЄЮ №24 КРЕМЕНЧУЦЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ КРЕМЕНЧУЦЬКОГО РАЙОНУ ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ (надалі-«ВІДПОВІДАЧ») було укладено Договір № 70 про постачання електричної енергії споживачу від 18.03.2021 року (надалі- «Договір»).

Строк постачання електричної енергії передбачений умовами Договору до 31 грудня 2021 року. Згідно з п. 13.1. Договору строк дії Договору - до 31.12.2021. З 01.01.2022 Договір є таким, що припинив свою дію.

Тобто, сторони не перебували між собою у січні 2022 року у договірних відносинах і конкретних строків розрахунків між ними визначено не було.

Разом з тим, судом встановлено, що Відповідач продовжив споживати електричну енергію протягом січня місяця 2022 року, а саме із 01 січня по 31 січня (включно) 2022 року, відібрав із електричних мереж електричну енергію у кількості 2 792,00 кВт/год електрики, що належить на праві приватної власності Позивачу.

Той факт, що постачальником електроенергії відповідачу з 01.01.2022 по 31.01.2022 був ТОВ «Промгаз Сіті» підтверджується підтверджується Листом АТ «ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО» № 0433/373 від 04.01.2023 року, в якому АТ «ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО», як оператор системи розподілу, підтверджує факт отримання Відповідачем електричної енергії у наступній кількості, яку йому поставив Позивач:

Період постачання, Кількість поставленої електрики, згідно даних АТ «ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО» - із 01 по 31 січня 2022 року, 2 792,00 кВт/год

Суд зазначає, що відповідач, вказуючи у відзиві на те, що в січні 2021 постачати електричну енергію Відповідачу повинен постачальник «останньої надії», а 18.01.2021 між Відповідачем та ТОВ «Полтаваенергозбут» з дотриманням процедури, передбаченої Законом України «Про публічні закупівлі», укладено договір про постачання електричної енергії, не надає докази отримання від постачальника «останньої надії» чи ТОВ «Полтаваенергозбут» електричної енергії у спірному періоді.

Таким чином, суд вважає доведеним факт поставки Позивачем електричної енергії Відповідачеві, із 01 по 31 січня 2022 року у загальній кількісті 2 792,00 кВт/год, що підтверджується Листом АТ «ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО» № 0433/373 від 04.01.2023 року.

Суд зазначає, що термін «споживач електричної енергії» необхідно застосовувати в дещо ширшому значенні, зокрема як такий, що поширюється і на осіб, які використовують електричну енергію без укладення договору на електропостачання.

Судом встановлено, що сторони не перебувають в договірних відносинах, які б регулювали відносини щодо постачання електричної енергії, як того вимагають норми чинного законодавства України. З 01.01.2022 підстави набуття відповідачем електроенергії у розмірі 2 792,00 кВт/год, яка була передана позивачем, відпали, що є підставою для застосування до спірних правовідносин Глави 83 ЦК України (набуття, збереження майна без достатньої правової підстави).

Згідно статті 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним.

Згідно частини 1 статті 386 Цивільного кодексу України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності.

Згідно частини 3 статті 386 Цивільного кодексу України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Згідно частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно.

Згідно частини 2 статті 1212 Цивільного кодексу України положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Згідно частини 1 статті 1213 Цивільного кодексу України набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

Згідно частини 2 статті 1213 Цивільного кодексу України у разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Повернення електричної енергії для Відповідача за Рішенням суду не вбачається за можливе з наступних технічних та юридичних підстав.

Згідно частини 1 статті 8 ЗУ «Про ринок електричної енергії» господарська діяльність з виробництва, передачі, розподілу електричної енергії, постачання електричної енергії споживачам, зберігання енергії, трейдерська діяльність, здійснення функцій оператора ринку та гарантованого покупця провадяться на ринку електричної енергії за умови отримання відповідної ліцензії, якщо інше не передбачено цим Законом.

Оскільки у Відповідача відсутня зазначена ліцензія, то відповідно Відповідач не має юридичної можливості виробити або придбати на вільному ринку електричну енергію, то повернути її Позивачеві.

Згідно пункту 1.2.1. Учасниками ринку електричної енергії є виробники електрики та електропостачальники (решта є дуже специфічними учасниками ринку типу Оператора системи розподілу, тощо).

Оскільки Відповідач не є ані виробником електрики, ані електропостачальником, відповідно він просто не буде допущений до ринку електрики щодо закупити енергію.

Окрім цього, Відповідач є Комунальною установою учбовим закладом - та не може здійснювати комерційну діяльність на ринку електричної енергії.

Відповідно, у Відповідача не має можливості повернути Позивачеві безпідставно набуте майно в натурі.

Оскільки, у Відповідача відсутня фізична можливість повернути безпідставно набуте майно, а саме 2 792,00 кВт/год електричної енергії - в натурі, позивач просить застосувати норму частини 2 статті 1213 Цивільного кодексу України, та стягнути з Відповідача на користь Позивача вартість безпідставно набутого майна.

Відповідно до ч. 6 ст. 72 Закону України «Про ринок електричної енергії» постачання електричної енергії споживачам, а також надання послуг, пов`язаних з постачанням електричної енергії, здійснюються за вільними цінами, крім випадків, встановлених цим Законом.

Станом на 08.02.2023 року згідно Цінової довідки Харківської Торгово-Промислової палати № 65/23 від 01.02.2023 року середньозважена ціна за 1,00 (одну) мегават*годину електричної енергії складає 3 466,83 гривень.

Перевіривши порядок та спосіб здійсненого позивачем розрахунку вартості отриманої електричної енергії за січень 2022 року, суд дійшов висновку про його обґрунтованість.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач звертавться до Відповідача із Претензією № 49 від 01.02.2023 року з вимогою щодо повернення незаконно отриманого майна або відшкодування вартості незаконно отриманого майна (електричної енергії), що підтверджується списком (реєстру) згрупованих відправлень АТ «УКРПОШТА» ШКІ 0504534090941, описом вкладення до Листа ШКІ 0504534090941.

Відповідач отримав вказану Претензію 03 лютого 2023 року, що підтверджується роздруківкою з сайту АТ «УКРПОШТА» щодо отримання відправлення ШКІ 0504534090941.

У відповідності до п.8.2. Розділу VIII Правил роздрібного ринку електричної енергії учасник роздрібного ринку протягом 30 календарних днів з дати отримання претензії має усунути порушення та/або відшкодувати збитки, завдані учаснику роздрібного ринку, яким було подано претензію, про що повідомити іншу сторону, чи надати йому обґрунтовану відмову щодо задоволення його претензій повністю або частково. До відмови щодо задоволення претензії учасник роздрібного ринку може додати документи, які підтверджують вину іншої сторони або відсутність своєї вини. Протягом розгляду претензії учасники роздрібного ринку зобов`язані на запит іншої сторони надавати уточнюючу інформацію та документи, необхідні для розгляду претензії.

У випадку ненадання учасником роздрібного ринку відповіді на претензію іншого учасника роздрібного ринку у встановлений строк або незгоди зі змістом відповіді учасник роздрібного ринку має право звернутись, зокрема до суду.

Матеріали справи не містять відповіді відповідача на претензію станом на дату подачі позовної заяви і позивач посилається, що така відповідь надана не була.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 28.08.2019 у справі № 916/2387/18 (п. 27-30), оскільки сторони не перебувають між собою у договірних відносинах, позивач цілком обґрунтовано заявив позов на підставі статей 1212 та 1213 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З огляду на викладене, строк виконання грошового зобов`язання є таким, що настав, боржник вважається таким, що прострочив зобов`язання. Однак, заборгованість відповідача перед позивачем за спожиту електроенергію станом на момент звернення до суду не погашена.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення 9 679,39 грн вартості безпідставно отриманого обсягу електрики за січень 2022 визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.

В процесі розгляду справи судом було прийнято, досліджено та надано оцінку всім наявним в матеріалах справи доказам, надано можливість сторонам обґрунтувати свої правові позиції щодо позову.

Відповідно до ч. 1 ст.79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17, від 31.03.2021 у справі № 923/875/19). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Відповідачем не надані будь-які докази, якими б спростовувалися доводи позивача стосовно того, що саме позивач був постачальником електричної енергії відповідачу в січні 2022 року та права позивача на отримання від відповідача оплати отриманої ним в січні 2022 року електричної енергії, обґрунтованість кількості та нарахованої вартості спожитої електричної енергії за вказаний період.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов`язку сплатити заявлену до стягнення заборгованість.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Частиною 1 статті 78 ГПК України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог повністю, з покладенням судового збору на відповідача у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України у повному розмірі.

Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у сумі 8750,00 грн. судом встановлено наступне.

На підтвердження факту надання правничої допомоги, позивачем надано суду копію Договору про надання правової (правничої) допомоги №02 від 21.07.2021 року, Додаткової угоди №83 від 13.12.2022 року до Договору про надання правової (правничої) допомоги №02 від 21.07.2021 року, акту прийняття-передачі послуг правничої допомоги №83 від 08.02.2022 року на суму 8750,00 грн., довіреності б/н від 18.11.2022 року.

Відповідно до ч. 1 та п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Згідно ч. 1 ст. 126 ГПК України, витрати пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

У відповідності до ч. ч. 4, 6 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання адвокатом відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно п. 2 ч. 4 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача у разі задоволення позову.

Враховуючи те, що позивачем надано суду належні докази на підтвердження отримання юридичних послуг, суд дійшов висновку, що вказані витрати позивача відносяться до судових витрат в розумінні ст. 123 ГПК України.

Так, дослідивши матеріали справи та враховуючи категорію та складність справи, в межах якої позивачем отримано адвокатські послуги, об`єм роботи, проведеної адвокатом під час розгляду справи, а також, задоволення позову, суд вважає заявлений розмір витрат на послуги адвоката в сумі 87500,00 грн. обґрунтованим. За таких обставин, суд дійшов висновку, що витрати на оплату послуг адвоката підлягають відшкодуванню відповідачем на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути із КРЕМЕНЧУЦЬКОЇ ГІМНАЗІЇ №24 КРЕМЕНЧУЦЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ КРЕМЕНЧУЦЬКОГО РАЙОНУ ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ (проспект Полтавський, б.13, Кременчук, Полтавська область, 39600, ідентифікаційний код 24830522) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМГАЗ СІТІ» (04070, м. Київ, вул. Сагайдачного Петра, буд. 25Б, офіс 203, код ЄДРПОУ 41559270) 9 679,39 грн. відшкодування вартості незаконно набутого майна, 2684,00 грн. витрат зі сплати судового збору, а також витрати на професійну правничу допомогу у сумі 8750,00 грн.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення складено 01.05.23 р.

Суддя Киричук О.А.