ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 травня 2023 року
м. Київ
справа № 640/26257/21
адміністративне провадження № К/990/31316/22 К/990/33139/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Бучик А.Ю.,
суддів - Мороз Л.Л., Рибачук А.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційні скарги Державної служби геології та надр України, Товариства з обмеженою відповідальністю «Аркона-Газ Енергія» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.01.2022 (суддя Каракашьян С.К.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.11.2022 (колегія суддів: Бєлова Л.В., Аліменко В.О., Безименна Н.В.) у справі №640/26257/21 за позовом Спільного підприємства «Бориславська нафтова компанія» в формі Товариства з обмеженою відповідальністю до Державної служби геології та надр України, Державної комісії України по запасах корисних копалин, Товариства з обмеженою відповідальністю «Аркона-Газ Енергія», третя особа - Публічне акціонерне товариство «Укрнафта», про визнання протиправними та скасування рішень,
ВСТАНОВИВ:
У вересні 2021 року позивач, Спільне підприємство «Бориславська нафтова компанія» в формі Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - СП ТОВ «БНК»), звернулось до суду першої інстанції з адміністративним позовом, у якому просило:
- визнати протиправним та скасувати рішення ДКЗ про утворення Свистунківсько-Червонолуцького родовища, оформлене протоколом засідання колегії ДКЗ № 3659 від 28.09.2016, викладене у абзаці другому пункту 3.6 цього Протоколу, а саме в частині слів: «Згідно з наданим обґрунтуванням попередніх техніко - економічних розрахунків рентабельності розробки покладів визнати за доцільне об`єднати Свистунківську та Червонолуцьку нафтогазоносні ділянки в єдине Свистунківсько - Червонолуцьке родовище з метою зменшення економічного ризику розробки родовища»;
- визнати протиправним та скасувати рішення ДКЗ про апробацію запасів Свистунківсько-Червонолуцького родовища, оформлене протоколом засідання колегії ДКЗ № 3659 від 28.09.2016, викладене у пункті 3.4 цього Протоколу;
- визнати протиправним та скасувати рішення ДКЗ про відмітку запасів Свистунківсько- Червонолуцького родовища, оформлене протоколом засідання колегії ДКЗ № 3659 від 28.09.2016, викладене у пункті 3.5 цього Протоколу;
- визнати протиправним та скасувати рішення Держгеонадра про визнання висновків колегії ДКЗ стосовно об`єктів, розглянутих у протоколі № 3659 обґрунтованими та про схвалення Протоколу ДКЗ № 3659 із апробованими запасами вуглеводнів Свистунківсько-Червонолуцького газоконденсатного родовища станом на 01.01.2016, викладене у пункті 1.4 протоколу засідання Робочої групи Держгеонадра з розгляду протоколів ДКЗ № 50 від 22.11.2016, а саме в частині слів: «Щодо розгляду результатів державної експертизи матеріалів геолого - економічної оцінки родовищ вуглеводневої сировини, виконаної ДКЗ: визнати висновки колегії ДКЗ стосовно об`єктів, розглянутих у протоколах № 3659 обґрунтованими. Схвалити протоколи ДКЗ: протокол № 3659 із апробованими запасами вуглеводнів Свистунківсько-Червонолуцького газоконденсатного родовища станом на 01.01.2016»;
- визнати протиправним та скасувати наказ Держгеонадра № 217 від 15.05.2017 «Про надання спеціальних дозволів на користування надрами» в частині пункту 4 додатка № 1 щодо надання Товариству з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Аркона Газ-Енергія» на 20 років спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення, у т.ч. ДПР з подальшим видобуванням нафти, газу (промислова розробка родовищ) Свистунківсько- Червонолуцького родовища;
- визнати протиправним та скасувати наказ Держгеонадра № 138 від 01.02.2021 «Про внесення змін до спеціальних дозволів на користування надрами» в частині пункту 1 додатка б/н щодо внесення змін до Спеціального дозволу № 4830 від 18.05.2017 відповідно до пп. 1, 3 п. 17 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 615 від 30.05.2011 (далі - Порядок № 615);
- визнати недійсним спеціальний дозвіл № 4830 від 18.05.2017 на геологічне вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ з подальшим видобуванням нафти, газу (промислова розробка родовищ) Свистунківсько- Червонолуцького родовища, виданий ТОВ «Аркона Газ-Енергія».
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.01.2022 адміністративний позов задоволено.
Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 04.07.2022 скасував рішення суду першої інстанції, ухвалив нове судове рішення, яким позов СП «Бориславська нафтова компанія» залишив без розгляду у зв`язку із пропуском строку звернення до суду без поважних причин.
Верховний Суд постановою від 29.09.2022 скасував постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.07.2022, а справу № 640/26257/21 направив до суду апеляційної інстанції для подовження розгляду.
Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 02.11.2022 рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.01.2022 залишив без змін.
Не погоджуючись з судовими рішеннями, Державна служба геології та надр України та ТОВ «Аркона-Газ Енергія» подали касаційні скарги, в яких, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просять їх скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити.
Касаційні скарги обґрунтовані тим, що оскаржуваними рішеннями Держгеонадра не зачіпаються права позивача, оскільки він не був учасником згаданих правовідносин, оскаржувані рішення суб`єктів владних повноважень не спричиняють порушень індивідуально виражених прав або свобод позивача, що відповідно є самостійною підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.
Вказують, що судами не застосовано висновки, викладені у судових рішеннях, які набрали законної сили у справах № 826/7627/18 і № 826/14653/17 з подібними підставами позову відносно тотожного предмету спору. Судами фактично здійснено перегляд рішень у адміністративних справах № 826/7627/18 і № 826/14653/17, чим порушено принципи правової визначеності та обов`язковості судового рішення, закріплені у ст.ст. 2, 6, 14 КАС України та положеннях ст. 6 Конвенції, а також скасовано індивідуально-правові акти, які вичерпали свою дію на підставі позовних вимог особи, що є учасником правовідносин.
Вважають, що позивач з урахуванням належної зацікавленості спірним родовищем міг та повинен був дізнатись про порушене, на його думку, право, принаймні в 2017 році.
Вказують на помилковий висновок судів попередніх інстанцій, що ввівши в дію протокол ДКЗ № 3659 та погодившись з висновком щодо об`єднання двох відповідних родовищ в одне - Свистунківсько-Червонолуцьке родовище, Держгеонадра проігнорували той факт, що запаси Червонолуцького родовища і Свистунківського родовища знаходяться на принципово різних ступенях підготовленості до промислового освоєння і фактично створили нове родовище.
Зазначають, що ТОВ «Аркона Газ-Енергія» виконано всі необхідні дії шляхом укладення відповідних угод та виконання умов цих договорів в межах проведення геолого-економічної оцінки надр Свистунківсько-Червонолуцького газоконденсатного родовища відповідно до вимог Положення № 865, яка проводилась вперше. Також вказують на недоведеність посилань позивача про дублювання результатів геолого-економічної оцінки запасів родовища з попередніми дослідженнями, так як оцінка саме Свистунківсько-Червонолуцького газоконденсатного родовища проводилась вперше. Також за обставинами справи вбачається, що геолого-економічна оцінка запасів вуглеводнів Свистунківсько-Червонолуцької площі зареєстрована за відповідною формою «№ 3-гр» відповідно до Порядку № 263. У зв`язку з цим, протокол ДКЗ № 3659 від 28.09.2016 став законною підставою для прийняття Наказу № 217 та надання Спецдозволу на виконання цього наказу.
Видання Наказу № 2177 та надання Спецдозволу № 4830 ТОВ «Аркона Газ-Енергія» на користування надрами Свистунківсько-Червонолуцького газоконденсатного родовища відбулось з дотриманням законодавства про надрокористування.
Третя особа в касаційній скарзі зазначає, що судами першої та апеляційної інстанцій порушено норми процесуального права, а саме в ухваленні судового рішення брали участь судді, яким було заявлено відводи, які на думку скаржника, є обґрунтованими і підлягали задоволенню.
Ухвалою Верховного Суду від 05.12.2022 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ «Аркона-Газ Енергія» на підставі п. 1, 4 ч. 4 ст. 328 КАС України, а саме застосування апеляційним судом норми права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 04.02.2021 у справі №826/14653/17, від 15.10.2019 у справі №826/7627/18, від 23.06.2020 у справі №826/15785/17 та порушення процесуального права.
Ухвалою Верховного Суду від 14.12.2022 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Державної служби геології та надр України на підставі п. 1 ч. 4 ст. 328 КАС України, а саме застосування апеляційним судом норми права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 04.02.2021 у справі №826/14653/17, від 15.10.2019 у справі №826/7627/18.
У відзивах на касаційну скаргу позивач та Державна комісія України по запасах корисних копалин просять відмовити в їх задоволенні, залишити судові рішення без змін.
У зв`язку з відсутністю клопотань про участь в судовому засіданні, справа розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю - доповідача, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.
Судами встановлено, що Червонолуцьке родовище було зареєстровано у Державному кадастрі родовищ і проявів корисних копалин 30.06.1992 за номером паспорту 307. Свистунківське родовище було зареєстровано у Державному кадастрі родовищ і проявів корисних копалин 24.01.1994 за номером паспорту 327.
У період з 16.03.1999 по 20.07.2014 спеціальним дозволом на геологічне вивчення Червонолуцького родовища володіло Публічного акціонерного товариства (далі - ПАТ) «Укрнафта» на підставі дозволів № 1166 від 16.03.1999 та № 2501 від 20.07.2004 (строк дії спецдозволу 10 років).
Протоколом засідання колегії ДКЗ № 3659 від 28.09.2016 за наслідками розгляду наданих ТОВ «Аркона-Газ-Енергія» матеріалів геолого-економічної оцінки запасів Свистунківсько-Червонолуцького газоконденсатного родовища (далі - Протокол ДКЗ № 3659) було прийнято ряд рішень, спрямованих на утворення та апробацію запасів Свистунківсько-Червонолуцького родовища, зокрема:
(1) визнано відповідне родовище підготовленим до геологічного вивчення, у т.ч. для дослідно-промислової розробки з продовженням видобування вуглеводнів (промислова розробка) (п. 3.1 Протоколу ДКЗ №3659);
(2) апробовано коефіцієнти вилучення вільного газу та конденсату (п. 3.4.1 Протоколу ДКЗ № 3659), поточні станом на 01.01.2016 запаси вільного газу (п. 3.4.2 Протоколу ДКЗ № 3659), поточні станом на 01.01.2016 запаси конденсату (п. 3.4.3 Протоколу ДКЗ № 3659), запаси супутніх вуглеводневих корисних компонентів у вільному газі (п. 3.4.4 Протоколу ДКЗ № 3659);
(3) відмічені початкові запаси і ресурси: вільного газу (п. 3.5.1 Протоколу ДКЗ № 3659), конденсату (п. 3.5.2 Протоколу ДКЗ № 3659), супутніх вуглеводневих корисних компонентів у вільному газі (п. 3.5.3 Протоколу ДКЗ № 3659);
(4) згідно з наданим обґрунтуванням попередніх техніко-економічних розрахунків рентабельності розробки покладів визнано за доцільне об`єднати Свистунківську та Червонолуцьку нафтогазоносні ділянки в єдине Свистунківсько-Червонолуцьке родовище з метою зменшення економічного ризику розробки родовища (п. 3.6 Протоколу ДКЗ № 3659).
Таким чином, саме вищезазначеним протоколом ДКЗ № 3659 від 28.09.2016 оформлено рішення ДКЗ про утворення Свистунківсько-Червонолуцького родовища.
Протоколом засідання Робочої групи Держгеонадра № 50 від 22.11.2016 введено в дію зазначений Протокол ДКЗ № 3659 від 28.09.2016.
13.03.2017 ТОВ «Аркона-Газ Енергія» звернулося до Держгеонадра із заявою № 12/14 (№5621/02/12-17) про надання спеціального дозволу на користування надрами Свистунківсько-Червонолуцького родовища без проведення аукціону з метою геологічного вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислової розробки родовищ вуглеводнів, з подальшим видобуванням нафти і газу (промислова розробка родовищ), терміном на 20 років. Підставою для надання дозволу у заяві було визначено підпункт 1 пункту 8 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 615 від 30.05.2011 (далі - Порядок № 615).
Наказом Держгеонадра № 217 від 15.05.2017, у зв`язку із наявністю підстав для надання спеціальних дозволів на користування надрами та враховуючи пропозиції Комісії з питань надрокористування, надано ТОВ «Аркона Газ-Енергія» дозвіл на користування надрами Свистунківсько-Червонолуцького родовища строком на 20 років відповідно до підпункту 1 пункту 8 Порядку № 615.
На підставі зазначеного наказу Держгеонадра видано ТОВ «Аркона Газ-Енергія» спеціальний дозвіл на користування надрами Свистунківсько-Червонолуцького родовища № 4830 від 18.05.2017 з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки вуглеводнів родовища, геолого-економічної оцінки і затвердження запасів ДКЗ України (промислова розробка родовищ) (далі - Спецдозвіл № 4830). Строк дії на 20 років.
Вважаючи рішення Державної комісії України по запасах корисних копалин при Державній службі геології та надр України та Державної служби геології та надр України і виданий на їх підставі спеціальний дозвіл протиправними, позивач звернувся із цим адміністративним позовом до суду.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив, зокрема із того, що Держгеонадра протиправно та безпідставно надала Спецдозвіл № 4830 ТОВ «Аркона Газ-Енергія» без аукціону, проведення якого було обов`язковим, чим порушило право невизначеної кількості суб`єктів видобувної діяльності, в тому числі позивача, на участь у відкритому конкурсі з придбання спецдозволу на користування надрами Червонолуцького (Свистунківсько-Червонолуцького) родовища, оскільки ДКЗ України та/або Держгеонадра не мало законних повноважень утворювати нові родовища нафти і газу, зокрема шляхом прийняття рішень про об`єднання кількох ділянок нафтогазоносних надр, на яких розташовані інші родовища, які були раніше відкриті, зареєстровані та внесені до Державного фонду родовищ корисних копалин України.
Окрім того суд першої інстанції вказав на те, що позивачем не пропущено шестимісячний строк звернення до суду з цим позовом, оскільки він не був суб`єктом відносин щодо видачі оскаржуваних індивідуальних актів, а про їх протиправність дізнався 16.04.2021 в день публікації в офіційному друкованому виданні статті з відомостями щодо протиправності видачі такого Спецдозволу.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів виходить із такого.
Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Для реалізації конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб`єктів у сфері управлінської діяльності в Україні створено систему адміністративних судів.
Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначає КАС України, частиною першою статті 5 якого визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Частина перша статті 118 КАС України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Згідно із частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частина друга наведеної статті встановлює, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Окрім того, Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (пункт 1 статті 32 зазначеної Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22.10.1996 за заявами N 22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства», пункт 570 рішення від 20.09.2011 за заявою у справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»).
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, згідно із частиною третьою якої якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Верховний Суд в рішенні від 29.09.2022, яким скасував постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.07.2022, а справу № 640/26257/21 направив до суду апеляційної інстанції для подовження розгляду, виходив з того, що питання причин пропуску строку звернення до суду з позовом, у випадку, коли суд встановив, що такий пропущено позивачем, в обов`язковому порядку має бути з`ясовно судом. У будь-якому випадку позивач має бути обізнаний про виникнення у суду питання щодо дотримання ним строку звернення до суду з позовом задля забезпечення реальної можливості спростувати факт пропуску строку або довести наявність підстав для його поновлення.
Відтак підставою для скасування постанови стало ненадання судом апеляційної інстанції позивачу можливості подати клопотання про поновлення строку звернення до суду з цим позовом із наведенням поважних причин.
Під час повторного розгляду справи в суді апеляційної інстанції позивач не надав заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням поважності причин його пропуску.
Переглядаючи справу апеляційний суд на підставі вже сформованих у справі доказів, надавши їм оцінку, дійшов висновку, що позивач звернувся до суду у строк, встановлений КАС України, оскільки 16.04.2021 з інформаційного повідомлення, розміщеного в газеті «Голос України», СП ТОВ «БНК» дізналось, що видача Спецдозволу № 4830 відбулась з порушенням норм законодавства України та суперечила принципам здійснення діяльності у сфері газовидобування. Вказав, що позивач не був та не міг стати суб`єктом спірних правовідносин щодо видачі оскаржуваних індивідуальних актів, а тому не можна стверджувати, що Спільне підприємство «Бориславська нафтова компанія» дізналось про порушення своїх прав та інтересів цими актами в день їх прийняття.
Колегія суддів зазначає, що при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись».
Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).
Розглядаючи справу по суті, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшли висновку, що СП ТОВ «БНК» дізналась про протиправність видачі ТОВ «Аркона-Газ-Енергія» Спецдозволу № 4830 16.04.2021 у день публікації на інтернетресурсі газети «Голос України» статті з відомостями щодо протиправності його видачі. Відтак, встановлений шестимісячний строк звернення до суду позивач не пропустив.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, що рішення ДКЗ України про апробацію запасів Свистунківсько - Червонолуцького родовища, оформлене протоколом засідання колегії ДКЗ України від 28.09.2016 № 3659; наказ Держгеонадра від 15.05.2017 № 217 «Про надання спеціальних дозволів на користування надрами» в частині пункту 4 додатка № 1 щодо надання ТОВ «Аркона Газ-Енергія» на 20 років спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення, у т.ч. дослідно-промислової розробки з подальшим видобуванням нафти, газу (промислова розробка родовищ) Свистунківсько - Червонолуцького родовища, стали підставою для видачі ТОВ «Аркона Газ-Енергія» спірного спеціального дозволу на користування надрами Свистунківсько-Червонолуцького родовища від 18.05.2017 № 4830.
Відповідно до пункту 25 Порядку № 615 наказ Держгеонадра від 15.05.2017 № 217 «Про надання спеціальних дозволів на користування надрами», яким ТОВ «Аркона Газ-Енергія» надано на 20 років спеціальний дозвіл на користування надрами з метою геологічного вивчення, у т.ч. дослідно-промислової розробки з подальшим видобуванням нафти, газу (промислова розробка родовищ) Свистунківсько - Червонолуцького родовища, було розміщено на офіційному веб-сайті Держгеонадр;
Окрім цього, судами встановлено, що згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Публічне акціонерне товариство «УКРНАФТА», код ЄДРПОУ 00135390 є одним із засновників Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне підприємство «Бориславська нафтова компанія».
При цьому, судами встановлено, що у період з 16.03.1999 по 20.07.2014 спеціальним дозволом на геологічне вивчення Червонолуцького родовища володіло ПАТ «Укрнафта» на підставі дозволів № 1166 від 16.03.1999 та № 2501 від 20.07.2004.
На підставі Наказу Державної служби геології та надр України від 27.09.2011 №90 ПАТ «Укрнафта» був наданий спеціальний дозвіл на користування надрами Свистунківсько - Червонолуцької площі №2501, термін дії якого збіг 20.07.2014.
12.07.2016 Державною службою геології та надр України було відмовлено ПАТ «Укрнафта» у наданні спеціального дозволу на користування надрами відповідно до пункту 19 Порядку № 615.
Наказом Держгеонадра від 15.05.2017 № 217 надано ТОВ «Аркона Газ-Енергія» дозвіл на користування надрами Свистунківсько-Червонолуцького родовища строком на 20 років.
Також суди встановили, що, зокрема наказ Держгеонадра від 15.05.2017 № 217 «Про надання спеціальних дозволів на користування надрами» в частині пункту 4 додатка № 1 щодо надання на 20 років ТОВ «Аркона Газ - Енергія» спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку з подальшим видобуванням нафти, газу (промислова розробка родовищ) Свистунківсько - Червонолуцького родовища, а також спеціальний дозвіл від 18.05.2017 № 4830, виданий Держгеонадра ТОВ «Аркона Газ - Енергія» на геологічне вивчення нафтогазонасосних надр, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ з подальшим видобуванням нафти, газу (промислова розробка родовищ) Свистунківсько - Червонолуцького родовища, був предметом судової ревізії у справі № 826/14653/17 за позовом ПАТ «Укрнафта» та у справі № 826/7627/18 за позовом заступника Генерального прокурора України в інтересах держави, за результатами розгляду яких було відмовлено у задоволенні позовних вимог.
Як вбачається з матеріалів справи, предмет спору, що розглядається у цій справі та його підстави є аналогічними тим, що були заявлені ПАТ «Укрнафта» у справах № 826/14653/17 та прокурором у справі №826/7627/18. Спірні правовідносини стосуються дослідно-промислової розробки з подальшим виробництвом нафти та газу Свистунківсько-Червонолуцького родовища.
Так, позивач зауважує, що про протиправність видачі Спецдозволу № 4830 підприємство дізналось 16.04.2021 в день публікації в офіційному друкованому виданні - в газеті «Голос України» статті з відомостями щодо протиправності видачі такого Спецдозволу.
Разом з цим, колегія суддів зазначає, що Порядок № 615 регулює питання надання спеціальних дозволів на користування надрами у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, а також визначає процедуру продовження строку дії, переоформлення, поновлення дії, зупинення дії чи анулювання дозволу та внесення до нього змін, дія якого поширюється на всі види користування надрами.
Згідно із пунктом 25 Порядку № 615 наказ Держгеонадр про надання дозволу розміщується протягом п`яти днів на офіційному веб-сайті Держгеонадр.
Пунктом 26 Порядку №615 передбачено, що облік наданих дозволів ведеться державним науково-виробничим підприємством «Геоінформ України» в установленому Держгеонадрами порядку.
Колегія суддів звертає увагу, що наказ Державної служби геології та надр України від 15.05.2017 №217 було своєчасно опубліковано на офіційному веб-сайті суб`єкта владних повноважень, доступ до якого є відкритим та вільним.
Таким чином, зважаючи на те, що ПАТ «Укнафта» є засновником ТОВ «Бориславська нафтова компанія», та враховуючи виклалдене, суд вважає, що позивач мав безпосередню можливість та повинен був дізнатися про порушене право у 2017 році з моменту розміщення на офіційному веб-сайті суб`єкта владних повноважень згаданого вище наказу про надання ТОВ «Аркона Газ-Енергія» Спецдозволу, інформація щодо якого є публічною.
Інших поважних причин пропуску строку звернення до суду позивач не навів.
Верховний Суд наголошує на тому, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 у справі № 17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Відтак колегія суддів дійшла висновку про те, що такий строк пропущений СП ТОВ «БНК» без поважних причин, оскільки підприємство могло та повинно було дізнатися про порушення свого права ще у 2017 році з моменту розміщення на офіційному веб-сайті суб`єкта владних повноважень згаданого вище наказу про надання ТОВ «Аркона Газ-Енергія» Спецдозволу, що є у вільному доступі.
Відповідно до частини першої ст. 354 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно ст.ст. 238, 240 цього Кодексу.
Пунктом 8 частини першої ст. 240 КАС України передбачено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою ст. 123 цього Кодексу.
Відповідно до частини третьої ст. 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку, що судові рішення підлягають скасуванню, а позов підлягає залишенню без розгляду.
Керуючись статтями 123, 240, 341, 345, 349, 354, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційні скарги Державної служби геології та надр України, Товариства з обмеженою відповідальністю "Аркона-Газ Енергія" задовольнити частково.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.01.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.11.2022 скасувати.
Позов Спільного підприємства "Бориславська нафтова компанія" в формі Товариства з обмеженою відповідальністю до Державної служби геології та надр України, Державної комісії України по запасах корисних копалин, Товариства з обмеженою відповідальністю "Аркона-Газ Енергія", третя особа - Публічне акціонерне товариство "Укрнафта", про визнання протиправними та скасування рішень залишити без розгляду.
Постанова суду є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий А.Ю. Бучик
Судді Л.Л. Мороз
А.І. Рибачук
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 01.05.2023 |
Оприлюднено | 03.05.2023 |
Номер документу | 110569225 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо організації господарської діяльності, з них дозвільної системи, нагляду (контролю), реалізації держ-ї регуляторної політики у сфері госп-ї д-ті; ліцензування видів господарської д-ті; розроблення і застосування національних стандар., технічних регламентів та процедур оцінки відповідності |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Бучик А.Ю.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні