Рішення від 20.04.2023 по справі 447/1945/22

Провадження №2/447/57/23 Справа №447/1945/22

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ У К Р А Ї Н И

20.04.2023 Миколаївський районний суд Львівської області в складі судді Головатого А.П., за участю секретаря судового засідання Венгер Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Миколаїв Львівської області у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРО СМАРТ ПАУЕР» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної джерелом підвищеної небезпеки, та стягнення упущеної вигоди,

представник позивача ОСОБА_2 ,

представник відповідача ОСОБА_3 .

Процесуальні дії у справі.

23.08.2022 на адресу суду надійшла позовна заява ТОВ «ЄВРО СМАРТ ПАУЕР» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної джерелом підвищеної небезпеки, та стягнення упущеної вигоди. В обґрунтування позовних вимог представник позивача адвокат Монастиренко О.Ю. покликається на те, що позивач ТОВ «ЄВРО СМАРТ ПАУЕР» використовує автозаправний комплекс, розташований по АДРЕСА_1 . 18.11.2021 приблизно о 16:00 год. сталася ДТП на 586 км автодороги «Київ-Чоп» за участю вантажного автомобіля марки «IVECO», реєстраційний номер НОМЕР_1 , із напівпричепом, які належать відповідачу ОСОБА_1 , під керуванням водія ОСОБА_4 , 1974 року народження, який не впоравшись з керуванням, виїхав з основної дороги на узбіччя зустрічної смуги, де здійснив зіткнення з автозаправною станцією позивача, яка працює під брендом «БРСМ-Нафта», та розташована за адресою: вул. Хмельницького, 190, с. Розвадів Львівська область, унаслідок чого було суттєво пошкоджене майно даної A3C. У розпорядженні позивача знаходиться відеозапис події з камер відеоспостереження, що знаходиться на АЗС. На місце ДТП приїжджала патрульна поліція, представники якої відібрали пояснення у водія, склали схему ДТП та оформили протокол про відсутність полісу обов`язкового страхування щодо водія автомобіля марки «IVECO», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_4 , 1974 року народження. Унаслідок ДТП було завданої серйозних збитків майну вказаної автозаправної станції, зокрема, розбитий газовий модуль, паливно-роздавальна колонка, навіс, колона, піднавіс та інші частини А3С, а також утворився витік більше ніж 3 000 л пального, що спричинило надзвичайну ситуацію. Згідно висновку експерта №3011/2 від 04.01.2022, складеного за результатами проведення експертного товарознавчого дослідження рухомого майна АЗС, що пошкоджено внаслідок ДТП, розмір завданих збитків, спричинених ДТП майну А3С, становить 465 950,13 грн. Вказану суму позивач просить суд стягнути з відповідача, оскільки автомобіль на момент ДТП не був застрахований, страхівка оформлювалася вже після інциденту й не розповсюджується на подію. Відтак, станом на день позову позивач не отримав ніякого відшкодування зі сторони відповідача. Крім того, просить стягнути вартість проведення вказаного експертного дослідження, що згідно квитанції №ПН2653 від 13.12.2021, становить 4950 грн., разом із комісією банку 49,50 грн. Крім того, представник позивача вказує, що пошкоджене майно А3С та складність проведення ремонтних робіт негативно позначилися на відновленні повноцінної господарської діяльності та завдало подальших збитків товариству, внаслідок чого просить стягнути з відповідача упущену вигоду за час простою АЗС і недоотримання прибутку від реалізації продукції у розмірі: 12 918,63 грн. Також для захисту своїх прав підприємство було змушене скористатися послугами адвокатського об`єднання «ЛЕКС-ГРУП», із яким попередньо укладено договір про надання правничої допомоги №11-02 від 11.02.2021, та сплатити його послуги у розмірі 50 000 грн. Станом на день подання позову не винесено рішення по справі про притягнення до адміністративної відповідальності особи, винної у настанні ДТП, й зважаючи на те, що другим учасником події є потерпіла особа ТОВ «Євро Смарт Пауер», споруди якої були пошкоджені при наїзді вантажного автомобіля, у позивача є достатні підстави для звернення до суду із даним позовом безпосередньо до власника джерела підвищеної небезпеки ОСОБА_1 . Представник позивача вказує, що справа підсудна цьому суду, оскільки місцем завдання шкоди є місце ДТП АЗС, розташована по вул. Хмельницького, 190 у с. Розвадів Львівської області.

Разом із позовною заявою на адресу суду надійшла заява про забезпечення позову, у якій представник позивача просить накласти арешт на рухоме та нерухоме майно, яке належить відповідачу ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 30.08.2022 у задоволенні заяви представника позивача ТОВ «ЄВРО СМАРТ ПАУЕР» адвоката Монастиренка О.Ю. про забезпечення позову за позовом ТОВ «ЄВРО СМАРТ ПАУЕР» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної джерелом підвищеної небезпеки, та стягнення упущеної вигоди відмовлено.

05.09.2022 до суду надійшла відповідь на запит про місце проживання (перебування) та реєстрації відповідача.

Ухвалою суду від 09.09.2022 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено проводити розгляд справи у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання у справі. Сторонам надано строк для подання відзиву, відповіді на відзив, заперечень.

Відповідач 14.09.2022 отримав копію ухвали суду від 09.09.2022, копію позовної заяви та доданих до неї документів, що стверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, яке повернулося до суду (а.с. 73).

28.11.2022 на електронну пошту суду представник позивача подав клопотання про долучення до матеріалів справи копії постанови Шевченківського районного суду м. Львова від 19.09.2022 у справі №466/5953/22 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_4 за ст. 124 КУпАП (а.с. 83-85).

Крім того, аналогічні клопотання представником позивача було подано до суду 28.12.2022 (а.с. 91-96), а також надійшли на адресу суду 28.12.2022 (а.с. 97-104).

28.12.2022 представник відповідача адвокат Мушинський Т.Б. подав до суду відзив, у якому такий просить відмовити у задоволенні позову (а.с. 86-90).

Відповідно до ч. 7 ст. 178 ЦПК України, відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Суддею в ухвалі щодо прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі встановлено відповідачу строк для надіслання (надання) до суду відзиву на позовну заяву і всіх доказів, які можливо доставити до суду, що підтверджують заперечення проти позову протягом 15 днів з дня одержання копії цієї ухвали, зобов`язано відповідача одночасно із надісланням (наданням) відзиву до суду надіслати (надати) копії такого відзиву та доданих до нього документів позивачу.

Відповідач 14.09.2022 отримав ухвалу від 09.09.2022, однак, лише 28.12.2022 представником відповідача відзив було подано до суду. Клопотання про поновлення пропущеного строку подано не було.

Таким чином, суд не бере до уваги відзив, який був поданий до суду із пропущенням встановлених процесуальних строків.

25.01.2023 на адресу суду надійшла відповідь на відзив (а.с. 109-116).

01.02.2023 на адресу суду надійшла заява про забезпечення позову, у якій представник позивача просив ужити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на рухоме майно, що належить відповідачу ОСОБА_1 , зокрема, на транспортні засоби: автомобіль марки «IVECO AS440S50T/P», реєстраційний номер НОМЕР_2 , 2009 року випуску, об`ємом двигуна 12 882 куб.см; напівпричіп марки «TRAILOR SYY3», реєстраційний номер НОМЕР_3 , 2002 року випуску; напівпричіп марки «FRUEHAUF TF 34C», реєстраційний номер НОМЕР_4 , 1998 року випуску, заборонивши відчужувати вказане майно до прийняття рішення у даній справі.

Ухвалою суду від 02.02.2023 вищевказану заяву задоволено, накладено арешт на рухоме майно, яке належить ОСОБА_1 , а саме на: транспортний засіб марки «IVECO AS440S50T/P», реєстраційний номер НОМЕР_2 , 2009 року випуску, об`ємом двигуна 12 882 куб.см, дата реєстрації: 08.08.2017; напівпричіп марки «TRAILOR SYY3», реєстраційний номер НОМЕР_3 , 2002 року випуску, дата реєстрації: 08.05.2012; напівпричіп марки «FRUEHAUF TF 34C», реєстраційний номер НОМЕР_4 , 1998 року випуску, дата реєстрації: 19.05.2007.

06.02.2023 на адресу суду надійшло клопотання представника позивача про долучення додаткових доказів (а.с. 126-137).

08.02.2023 на адресу суду надійшло клопотання представника відповідача про долучення доказів (а.с. 139-172).

19.04.2022 постановлено ухвалу щодо закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні представник позивача адвокат Монастиренко О.Ю. позовні вимоги підтримав, просив задоволити позов з підстав у такому наведених. Заперечував проти доводів представника відповідача.

Представник відповідача адвокат Мушинський Т.Б. просив відмовити у задоволенні позову, оскільки ОСОБА_1 не несе відповідальність за ушкодження, нанесені вказаним транспортним засобом, у зв`язку із тим, що на момент ДТП ОСОБА_1 не був власником транспортного засобу через підписання розписки ОСОБА_5 від 02.09.2021, у якій міститься інформація щодо зобов`язання ОСОБА_5 до 02.04.2022 віддати відповідачу ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 28 300 доларів США за транспортний засіб марки «IVECO». В обґрунтування доводів покликався на позицію ВП ВС у справі №911/1278/20. Вважає ОСОБА_1 неналежним відповідачем у справі. Щодо зменшення суми витрат на правову допомогу, у разі якщо суд прийде висновку про задоволення позову, представник відповідача заперечень не висловлював.

Суд встановив:

Згідно копії договору оренди №26/05-21, укладеного 26.05.2021 між ТОВ «ПАРТЕНС КОМПАНІ» та ТОВ «ЄВРО СМАРТ ПАУЕР», та акту приймання-передачі об`єкту оренди від 26.05.2021 (додаток №1 до договору оренди №26/05-21 від 26.05.2021), у порядку та на умовах передбачених цим договором, орендодавець передає, а орендар приймає за плату на визначений строк, а саме терміном 35 місяців (п. 3.1. Договору), об`єкт нерухомого майна автозаправний комплекс (АЗК), до складу якого входить автозаправна станція МПП МАРС з операторською та магазином літ.Б-1, загальною площею 52,6 кв.м, резервуари для зберігання палива 5 шт., автогазозаправного пункту літ.В-2 (газова ПРК та газового резервуару); паливо-роздавальних колонок (ПРК) 4 шт.; навіс для паливо-роздавальних колонок під паливо та дизельне пальне літ.В, вимощення, цінове табло (стела), експлуатаційне обладнання, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 12-17, 18).

28.06.2022 постановою слідчого СВ ВП №2 Стрийського РУП ГУНП у Львівській області Пікневича Р.Р. кримінальне провадження №12021141250000506, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.12.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, закрите на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку з відсутністю у діях складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України (а.с. 47-50).

Відповідно до копії постанови Шевченківського районного суду м. Львова від 19.09.2022 у справі №466/5953/22, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності закрито у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП (а.с. 84-85, 92-94, 99-102).

Вищевказаною постановою встановлено наступне. 18.11.2021 о 16:00 год. на а/д Київ-Чоп 586 км + 450 м водій ОСОБА_4 , керуючи автомобілем «IVECO», реєстраційний номер НОМЕР_2 , з напівпричепом, реєстраційний номер НОМЕР_3 , не вибрав безпечної швидкості, не врахував дорожню обстановку, здійснив виїзд за межі проїзної частини на територію АЗК «БРСМ», внаслідок чого відбулось зіткнення з колонкою АЗК, порушивши вимоги п.п. 2.3 «б», 12.1 Правил дорожнього руху України, чим скоїв правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП. При дорожньо-транспортній пригоді автомобіль та колонка отримали механічні пошкодження.

Вказана постанова набрала законної сили 29.09.2022.

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду в справі про адміністративні правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалено вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Так як обставини події встановлені і викладені постановою Шевченківського районного суду м. Львова від 19.09.2022 у справі №466/5953/22, такі є обов`язковими та враховуються судом при розгляді справи про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена ця постанова.

Відтак суд прийшов висновку, що факт вчинення ДТП та наявності вини ОСОБА_4 не підлягає доказуванню.

Відповідно до копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 , ОСОБА_1 , житель АДРЕСА_2 , є власником спеціалізованого вантажного сідлового тягача-Е марки «IVECO» моделі «AS440S50T/P», реєстраційний номер НОМЕР_2 , 2009 року випуску, об`єм двигуна 12882 куб.см, дата реєстрації 08.08.2017 (а.с. 24, 22).

Згідно копії відповіді вих. №31/26-910аз від 15.12.2021 на адвокатський запит ОСОБА_2 , Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС у м. Києві надав інформацію, що відповідно з даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів станом на 11.12.2021, за ОСОБА_1 зареєстровані транспортні засоби, у тому числі марки «IVECO» моделі «AS440S50T/P», 2009 року випуску, об`єм двигуна 12882 куб.см, дата реєстрації 08.08.2017 (а.с. 28-29).

Відповідно до висновку експерта №3011/2 за результатами проведення експертного товарознавчого дослідження рухомого майна АЗС, що пошкоджено внаслідок ДТП, складеного 04.01.2022 та виконаного судовим експертом Стециком Ю.М., розмір завданих збитків, спричинених ДТП, майна АЗС, розташованої по вул. Богдана Хмельницького, 190 у с. Розвадів Львівської області, у результаті якого було його пошкоджено, становить 465950,19 грн. (а.с. 30-35).

Згідно копії довідки, виданої 10.08.2022 директором ТОВ «ЄВРО СМАРТ ПАУЕР» за вих. №129/10-08/22/д, ТОВ «ЄВРО СМАРТ ПАУЕР» повідомляє, що за даними бухгалтерського обліку по АЗК, яка розташована за адресою: Львівська область, Миколаївський район, с. Розвадів, вул. Богдана Хмельницького, 190, підприємству завдано збитків у вигляді недоотриманих коштів від реалізації за період з 18.11.2021 по 20.11.2021 у сумі 516746,06 грн. Упущена вигода підприємства виражається у недоотриманні прибутку на суму 12918,63 грн. (орієнтовно 2,5 % від реалізації) (а.с. 37).

Крім цього, представником позивача на підтвердження своїх вимог подано: схему місця ДТП від 18.11.2021, у якій вказано інформацію щодо транспортного засобу, який вчинив ДТП (автомобіль марки «IVECO», модель «AS440S50T/P», реєстраційний номер НОМЕР_2 , з причепом марки «TRAILOR», реєстраційний номер НОМЕР_3 (а.с. 19-20); копію посвідчення водія ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 21, 23); інформаційну довідку №285727008, сформовану 19.11.2021, з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо ОСОБА_1 (а.с. 25-27); копію квитанції №ПН2653 від 13.12.2021 про оплату за проведення товарознавчої експертизи №3011/2 на суму 4 950,00 грн., а також копію квитанції №№ПН2653РКО від 13.12.2021 про сплату комісії за оплату експертизи на суму 49,50 грн. (а.с. 36); відповіді на адвокатські запити з ВП №2 Стрийського РУП ГУНП у Львівській області від 30.11.2021, 31.12.2021, 10.01.2022, УПП у Львівській області ДПП НП України від 15.12.2021, 21.12.2021, 24.12.2021, СУ ГУНП у Львівській області від 21.01.2022 (а.с. 38-47); фотографії з місця вчинення ДТП (а.с. 129-134).

Представником відповідача долучено відомості про нарахування коштів, платіжні доручення та податкову звітність (а.с. 139-170), що на думку, представника відповідача доводить відсутність трудових відносин між ОСОБА_4 , водієм автомобіля марки «IVECO», модель «AS440S50T/P», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під час кермування якого 18.11.2021 відбулася ДТП, та відповідачем ОСОБА_1 .

Оцінка суду.

Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до вимог ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Підстави та порядок відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, визначені нормами статті 1187 ЦК України.

Згідно із частинами другою, п`ятою статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Особливістю відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, є те, що володілець небезпечного об`єкта зобов`язаний відшкодувати шкоду незалежно від його вини. Перед потерпілим несуть однаковий обов`язок відшкодувати завдану шкоду як невинні володільці об`єктів, діяльність з якими є джерелом підвищеної небезпеки, так і ті, що завдали шкоди внаслідок необережності.

Вказане міститьсвоє підтвердженняу постановіВС усправі № 760/23231/20 від 01.02.2023.

У пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 01.03.2013 №4 роз`яснено, що під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).

Статтею 1166 ЦК України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до частин першої, другої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Таким чином, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано, пов`язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.

Відповідно до ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування, у випадку відшкодування шкоди згідно договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», якщо у страховика не виникло обов`язку з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених статтею 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика.

Вказане узгоджується із позицією ВП ВС, викладеною у постанові від 03.10.2018 у справі №760/15471/15-ц.

Водночас, відсутні відомості про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а саме спеціалізованого вантажного сідлового тягача-Е марки «IVECO» моделі «AS440S50T/P», реєстраційний номер НОМЕР_2 , 2009 року випуску, об`єм двигуна 12 882 куб.см, дата реєстрації 08.08.2017. Протягом розгляду справи представником відповідача вказане також не підтверджувалося й не спростовувалося.

Право потерпілого на відшкодування шкоди за рахунок особи, яка завдала шкоди, є абсолютним і не може бути припинене чи обмежене договором, стороною якого потерпілий не був, хоч цей договір і укладений на користь третіх осіб.

Закон надає потерпілому право одержати страхове відшкодування, але не зобов`язує одержувати його. При цьому відмова потерпілого від права на одержання страхового відшкодування за договором не припиняє його права на відшкодування шкоди в деліктному зобов`язанні. Таким чином потерпілому як кредитору належить право вимоги в обох видах зобов`язань, деліктному та договірному. Він вільно, на власний розсуд обирає спосіб здійснення свого права шляхом звернення вимоги виключно до особи, яка завдала шкоди, про відшкодування цієї шкоди, або шляхом звернення до страховика, у якого особа, яка завдала шкоди, застрахувала свою цивільну відповідальність, із вимогою про виплату страхового відшкодування, або шляхом звернення до страховика та в подальшому до особи, яка завдала шкоди, за наявності передбачених статтею 1194 ЦК України підстав.

Потерпілий вправі відмовитися від свого права вимоги до страховика та одержати повне відшкодування шкоди від особи, яка її завдала, в рамках деліктного зобов`язання, не залежно від того, чи застрахована цивільно-правова відповідальність особи, яка завдала шкоди. У такому випадку особа, яка завдала шкоди і цивільно-правова відповідальність якої застрахована, після задоволення вимоги потерпілого не позбавлена права захистити свій майновий інтерес за договором страхування та звернутися до свого страховика за договором із відповідною вимогою про відшкодування коштів, виплачених потерпілому, в розмірах та обсязі згідно з обов`язками страховика як сторони договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності. Якщо потерпілий звернувся до страховика і одержав страхове відшкодування в розмірі, який у повному обсязі відшкодовує завдану шкоду, деліктне зобов`язання між потерпілим і особою, яка завдала шкоди, припиняється згідно зі статтею 599 ЦК України виконанням, проведеним належним чином. Якщо потерпілий звернувся до страховика і одержав страхове відшкодування, але його недостатньо для повного відшкодування шкоди, деліктне зобов`язання зберігається до виконання особою, яка завдала шкоди, свого обов`язку згідно зі статтею 1194 ЦК України відшкодування потерпілому різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка ним одержана від страховика.

Верховний Суд у постанові від 13.11.2019 у справі №757/31418/15-ц дійшов висновку, що у справах про відшкодування шкоди потерпілі подають докази, що підтверджують факт завдання їм шкоди за участю відповідача, розмір такої шкоди, а також докази того, що відповідач є завдавачем шкоди або особою, яка відповідно до закону зобов`язана відшкодувати шкоду, при цьому обов`язок доведення відсутності своєї вини несе відповідач.

Суд не бере до уваги доводи представника відповідача щодо факту не перебування транспортного засобу марки «IVECO» моделі «AS440S50T/P», реєстраційний номер НОМЕР_2 , у власності відповідача ОСОБА_1 , у зв`язку з існуванням розписки ОСОБА_5 про зобов`язання сплати коштів за вказаний транспортний засіб. Вказане спростовується матеріалами справи, а саме свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу, а також відповіддю з РСЦ ГСЦ МВС у м. Києві.

Покликання представника відповідача на постанову ВП ВС від 05.04.2023 у справі №911/1278/20, провадження №12-33гс22, що стосується касаційної скарги ПАТ АБ «Укргазбанк» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.07.2022 та рішення Господарського суду Київської області від 15.09.2021 у справі №911/1278/20 за позовом ТОВ «Граніт мобіл переробка плюс» до ТОВ «Плисецький гранітний кар`єр» та ПАТ АБ «Укргазбанк», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів приватного виконавця виконавчого округу Київської області Говорова Павла Володимировича, про визнання права власності та зняття арешту є недоречним.

У даній справі Велика Палата Верховного Суду відповідала на питання щодо визначення моменту переходу права власності на рухоме майно (транспортні засоби) від продавця до покупця. ВП ВС вирішила, що право власності на рухоме майно переходить відповідно до умов укладеного договору. Якщо такий договір визначив здійснення державної реєстрації однією з умов для переходу права власності, то її недодержання не підтверджує перехід права власності до набувача рухомого майна.

У постанові Верховного Суду України у справі №6-183цс14 від 03.12.2014, викладено правовий висновок, відповідно до якого законом не покладається на позивача обов`язок доказування вини відповідача в заподіянні шкоди, він лише повинен довести факт заподіяння такої шкоди відповідачем та її розмір.

Спричинення наслідків перебуває у причинному зв`язку із діяннями ОСОБА_4 , якого на підставі постанови Шевченківського районного суду м. Львова визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Позивачем не доведено факту перебування ОСОБА_4 у трудових відносинах із ОСОБА_1 , а представником відповідача спростовувався даний факт.

Відтак, як із власника джерела підвищеної небезпеки, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню шкода, заподіяна джерелом підвищеної небезпеки, а також вартість проведеного експертного дослідження включно з комісією за сплату.

Розмір відшкодування шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення (постанова Верховного Суду від 03.06.2021 у справі №461/2217/19 (провадження №61-9194св20)).

Верховний Суд у постанові від 31.10.2019 у справі №522/1597/15-ц (провадження №61-12079ск18) дійшов висновку, що визначення вартості матеріального збитку шляхом проведення незалежної оцінки (виконавець оцінювач транспортних засобів) або автотоварознавчого дослідження (виконавець судовий автотоварознавець) відповідає вимогам статті 7 Закону України «Про оцінку майна та професійну оціночну діяльність в Україні», в якій сказано, що Проведення незалежної оцінки майна є обов`язковим у випадках визначення збитків або розміру відшкодування, під час вирішення спорів та в інших випадках.

Таким чином, аналіз вище вказаних норм права дає підстави для висновку, що підставою для стягнення з винуватця ДТП вартості збитків є наявність вини такої особи у скоєнні ДТП та оцінка розміру завданої шкоди у відповідності до Закону України «Про оцінку майна та професійну оціночну діяльність в Україні».

Пунктом 14 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 01.03.2013 №4 передбачено, що як при відшкодуванні шкоди в натурі, так і при відшкодуванні реальних збитків потерпілий має право вимагати відшкодування упущеної вигоди.

Для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди необхідна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки особи; збитків, заподіяних такою особою; причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи і збитками; вини особи, яка заподіяла збитки, у тому числі встановлення заходів, вжитих кредитором для одержання такої вигоди.

За відсутності одного із елементів складу цивільного правопорушення не настає відповідальності з відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди.

Вказане викладено у постановах ВС у справі №908/2261/17 від 09.10.2018, у справі №910/15865/14 від 31.07.2019 та у справі №922/3928/20 від 30.09.2021.

При цьому необхідно звернути увагу на те, що позивач має довести реальність отримання ним доходів, у разі якщо б його суб`єктивне право не було порушено відповідачем.

Звертаючись до суду з позовною вимогою про стягнення упущеної вигоди, позивач обґрунтовував таку тим, що він не отримав доходи, на які розраховував, у зв`язку із вчиненням 18.11.2021 ДТП.

Аналіз змісту матеріалів цивільної справи свідчить про те, що позивачем доведено факт заподіяння йому матеріальної шкоди, натомість, не надано належних та допустимих доказів на підтвердження заявленої позовної вимоги про стягнення упущеної вигоди в розмірі 12918,63 грн. Сама лише довідка, видана директором ТОВ «ЄВРО СМАРТ ПАУЕР» не є належним доказом реальної можливості отримання визначених у ній доходів, тобто позивачем належним чином не підтверджено, що такі дійсно були б ним отримані, однак, ДТП, що відбулася 18.11.2021, позбавила можливості їх отримання.

Таким чином, позов у частині стягнення з ОСОБА_1 упущеної вигоди у розмірі 12918,63 грн. не підлягає до задоволення.

Щодо позовної вимоги у частині стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно ч.1,2ст.134ЦПК України, разомз першоюзаявою посуті спорукожна сторонаподає досуду попередній(орієнтовний)розрахунок сумисудових витрат,які вонапонесла іякі очікуєпонести взв`язкуіз розглядомсправи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Представник позивача вказав у першій заяві по суті позову про те, що позивач просить стягнути з відповідача витрати на правову допомогу. Крім того, разом з позовом подав окреме клопотання про таке (а.с. 62-64).

На підтвердження понесення витрат на правову допомогу представником позивача було долучено: копію договору про надання правничої допомоги №11-02 від 11.02.2021 (а.с. 53), копію додаткової угоди №1 від 12.02.2021 до договору про надання правничої допомоги №11-02 від 11.02.2021 (а.с. 54), копію акту приймання наданих послуг №9 від 09.08.2022 за договором про надання правничої допомоги №11-02 від 11.02.2021 (а.с. 55), платіжне доручення №13945 від 15.08.2022 про сплату на користь АО «ЛЕКС ГРУП» 50000,00 грн. за послуги надання правової допомоги згідно вищевказаного договору (а.с. 56), а також договір про надання правової допомоги №138 від 10.12.2022 (а.с. 57-58), копію свідоцтва (а.с. 60-61), ордер серії АА №1057181 (а.с. 59).

Представником відповідача до суду заперечень щодо стягнення витрат на правову допомогу у розмірі, про який просить представник позивача подано не було.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів, тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Таким чином, витрати на надану професійну правничу допомогу, у разі підтвердження обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості, підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того чи їх фактично сплачено стороною.

У постанові ВП ВС у справі № 755/9215/15-ц від 19.02.2020, сформовано правову позицію, згідно якої при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина перша статті 182 ЦПК України). Саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування таких витрат одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Верховний Суд у додатковій постанові у справі №201/14495/16-ц від 30.09.2020, провадження №61-22962св19, зазначив, що підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, її розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 у справі №362/3912/18 (провадження №61-15005св19).

Отже, за результатами дослідження та оцінки наданих сторонами доказів у їх сукупності, беручи до уваги, що представником позивача були обґрунтовані вимоги з приводу стягнення витрат на професійну правничу допомогу адвоката, надано докази, які підтверджують понесення позивачем витрат на правничу допомогу, дії адвоката відповідають умовам договору про надання правової допомоги, час, витрачений на надання такої є обґрунтованим. Таким чином, з огляду на викладене та матеріали справи, враховуючи тривалість розгляду справи, кількість судових засідань та присутності представника позивача у них, відсутність заперечень від представника відповідача, суд знаходить підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат на професійну правничу допомогу у заявленому розмірі.

Згідно з ч. 7 ст. 158 ЦПК України, у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили.

Таким чином, заходи забезпечення позову вжиті на підставі ухвали Миколаївського районного суду Львівської області від 02.02.2023 (провадження №2-з/447/1/23) продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи те, що позов підлягає до задоволення частково, а стягнення судових витрат не впливає на суму стягнення судового збору, судовий збір у розмірі 8525,03 грн. (судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 7183,03 грн. та 1 342,00 грн. за подання заяви про забезпечення позову) належить стягнути з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. 4, 13, 81, 82, 133, 134, 137, 141, 158, 178, 259, 264, 265 ЦПК України, ст. 15, 22, 23, 1166, 1187, 1194 ЦК України, суд,

у х в а л и в:

Позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРО СМАРТ ПАУЕР» суму матеріального збитку у розмірі 465950 (чотириста шістдесят п`ять тисяч дев`ятсот п`ятдесят) гривень 13 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРО СМАРТ ПАУЕР» вартість проведеного експертного дослідження включно з комісією за сплату у розмірі 4999 (чотири тисячі дев`ятсот дев`яносто дев`ять) гривень 50 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРО СМАРТ ПАУЕР» витрати на правову допомогу у розмірі 50000 (п`ятдесят тисяч) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРО СМАРТ ПАУЕР» судовий збір у справі у розмірі 8 525 (вісім тисяч п`ятсот двадцять п`ять) гривень 03 копійки.

У задоволенні решти вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ЄВРО СМАРТ ПАУЕР», місцезнаходження: пр. Соборності, буд. 15, каб. 219, м. Київ, 02160, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 42547705.

Відповідач ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_6 .

Повний текст рішення складено 01.05.2023.

Суддя Головатий А.П.