Ухвала

від 17.04.2023 по справі 315/1314/18

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 17.04.2023 Справа № 315/1314/18

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЄУ № 315/1314/18 Головуючий в 1 інстанції ОСОБА_1

Провадж. № 11-кп/807/102/23 Доповідач в 2 інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі ОСОБА_5 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_6 ,

обвинуваченої ОСОБА_7 ,

захисника адвоката ОСОБА_8 в режимі відеоконференції за допомогою онлайн сервісу відеозв`язку EASYCON,

розглянула 17 квітня 2023 року у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі кримінальне провадження за апеляційними скаргами захисника обвинуваченої ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_8 , прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_9 на вирок Гуляйпільського районного суду Запорізької області від 30 жовтня 2019 року відносно

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Новозлатопіль Гуляйпільського району Запорізької області, громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 ,

обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України.

Встановлені вироком суду першої інстанції обставини:

В період січня-лютого 2017 року в с. Новозлатопіль Гуляйпільського району Запорізької області ОСОБА_7 , працюючи на посаді начальника відділення поштового зв`язку Новозлатопіль ЦПЗ № 5 м. Оріхів Запорізької дирекції ПАТ «Укрпошта», будучи службовою особою, скоїла привласнення грошових коштів при наступних обставинах.

Так, ОСОБА_7 наказом Запорізької дирекції ПАТ «Укрпошта» №226-к від 06.08.2014 року, прийнята на роботу начальником відділення поштового зв`язку Новозлатопіль ЦПЗ № 5 м. Оріхів та працювала на цій посаді до 19.04.2017 року.

Відповідно до робочої посадової інструкції начальників відділень поштового зв`язку ОСОБА_7 постійно обіймала посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарчих функцій, а тому відповідно до примітки 1 ст.364 КК України була службовою особою.

Згідно робочої посадової інструкції, з якою ОСОБА_7 була ознайомлена, на неї, крім іншого, були покладені наступні обов`язки: - п.2.1.5 Приймання платежів; п.2.1.12 Складання звітних первинних документів; п.2.1.16 Своєчасне і повне оприбуткування плати за надані послуги; п.2.1.17 Правильне ведення касових операцій; п.2.1.20 Забезпечує своєчасне складання первинних документів, достовірність наведених у них даних та своєчасну передачу до ЦПЗ №5 м. Оріхів Запорізької дирекції для відображення у бухгалтерському обліку.

ОСОБА_7 , працюючи на посаді начальника відділення поштового зв`язку Новозлатопіль ЦПЗ № 5 м. Оріхів Запорізької дирекції ПАТ «Укрпошта», будучи службовою особою, виконуючи свої посадові обов`язки, безпосередньо пов`язані з прийманням платежів, своєчасним і повним оприбуткуванням плати за надані послуги, в період січня-лютого 2017 року, знаходячись на своєму робочому місці, а саме у вказаному відділенні поштового зв`язку, з корисливих мотивів, з метою власного збагачення, маючи виниклий злочинний умисел, спрямований на привласнення чужого майна, шляхом зловживання своїм службовим становищем, в порушення вимог своєї посадової інструкції, привласнила ввірені їй грошові кошти загальною сумою 4045,57 грн., прийняті нею від населення с. Новозлатопіль Гуляйпільського району Запорізької області, за послуги водопостачання, які підлягали перерахуванню Комунальному підприємству «СКГ «Новозлатопіль», чим спричинила даному Комунальному підприємству матеріальний збиток у сумі 4045,47 грн.

Вироком Гуляйпільського районного суду Запорізької області від 30 жовтня 2019 року:

ОСОБА_7 визнана винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України, та їй призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік, з позбавленням її права обіймати адміністративно-господарські посади, а також посади, пов`язані з матеріальною відповідальністю, строком на 2 роки.

Запобіжний захід ОСОБА_7 до набрання вироком законної сили не обирався.

Цивільний позовКомунального підприємства«СКГ «Новозлатопіль»до ОСОБА_7 про стягненняв рахуноквідшкодування матеріальнихзбитків всумі 4045,57грн.ухвалено залишитибез задоволенняв зв`язкуз повнимвідшкодуванням обвинуваченою.

Вирішена доля речових доказів.

Вимоги і узагальнені доводи апеляційних скарг.

В апеляційній скарзі захисник обвинуваченої ОСОБА_7 адвокат ОСОБА_8 , не оспорюючи доведеність вини та правильність кваліфікації дій обвинуваченої, не погоджується з оскаржуваним вироком в частині призначеного покарання внаслідок його суворості.

Просить вирок суду змінити та призначити ОСОБА_7 покарання за ч. 2 ст. 191 КК України у виді позбавлення волі на строк 1 рік, з позбавленням її права обіймати адміністративно-господарські посади, а також посади, пов`язані з матеріальною відповідальністю, строком на 2 роки. На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_7 від відбування призначеного покарання за ч. 2 ст. 191 КК України з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік.

В обґрунтування своїх вимог зазначає про можливість застосування до обвинуваченої положень ст.ст. 75, 76 КК України оскільки, ОСОБА_7 за час проведення досудового слідства вже багаторазово пожалкувала про скоєне нею кримінальне правопорушення, навчена та покарана наріканням оточуючих людей.

Крім того, обвинувачена у скоєному щиросердно розкаялася, вину визнала у повному обсязі, раніше не судима, є пенсіонеркою за віком, позитивно характеризується за місцем проживання, матеріальний збиток відшкодувала у повному обсязі.

Вважає, що завданні збитки є незначними, а діяння ОСОБА_7 не є суспільно небезпечним.

В апеляційній скарзі прокурор, не оспорюючи доведеність вини та правильність кваліфікації дій обвинуваченого, не погоджується з оскаржуваним вироком частині призначеного покарання у зв`язку з невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченої, внаслідок його м`якості.

Просить вирок суду скасувати, та ухвалити новий, яким призначити ОСОБА_7 покарання за ч. 2 ст. 191 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 роки, з позбавленням її права обіймати адміністративно-господарські посади, а також посади, пов`язані з матеріальною відповідальністю, строком на 2 роки.

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що суд першоїінстанції нев повномуобсязі врахувавступінь тяжкостівчиненого злочину,особу обвинуваченої,обставини,що пом`якшуютьта обтяжуютьпокарання,оскільки ОСОБА_7 завдані збиткивідшкодувала потерпілимвже настадії судовогорозгляду.

Вважає, що призначене судом покарання не є необхідним й достатнім для виправлення та попередження вчинення нових злочинів, та є явно несправедливим через свою м`якість.

21 березня 2022 року на адресу апеляційного суду надійшло клопотання від захисника обвинуваченої ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_8 про звільнення ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України, на підставі ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності (т. 2 а.п. 116-118).

Позиції учасників судового провадження.

Обвинувачена та її захисник в судовому засіданні підтримали подане клопотання про звільнення обвинуваченої від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності на підставі ст. 49 КК України.

Прокурор в судовому засіданні зазначив про наявність правових підстав для застосування до обвинуваченої ОСОБА_7 положень ст. 49 КК України.

Будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце апеляційного розгляду, представник потерпілого КУ «СКГ «Новозлатопіль» у судове засідання апеляційної інстанції не з`явився, про причини своєї неявки суд не повідомив. Враховуючи дані обставини та відповідно до положень ч. 4 ст. 405 КПК України апеляційний суд проводить апеляційний розгляд без участі представника потерпілого КУ «СКГ «Новозлатопіль».

Встановлені судом апеляційної інстанції обставини та мотиви, з яких суд виходив при постановленні ухвали.

Вирішуючи заявленеу письмовомувигляді клопотаннязахисника обвинуваченої ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_8 щодо звільнення ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України, колегія суддів виходить з наступного.

Стаття 49 КК України регламентує звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв`язку зі спливом строків давності.

При цьому, судова колегія зауважує на вимозі, передбаченій ч. 4 ст. 286 КПК України щодо невідкладного розгляду заявленого стороною захисту клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КПК України.

Установивши обставини, що дають підстави для закриття справи суд повинен їх дослідити і, в разі згоди особи, ухвалити рішення про її звільнення від кримінальної відповідальності.

Одночасно слід відмітити, що вирішення питання, пов`язаного із положеннями ст. 49 КК України не залежить від відношення обвинуваченого до інкримінованого кримінального правопорушення.

Системний аналіз наведених норм закону вказує на те, що звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі закінчення строків давності є обов`язковим. Суд, встановивши наявність усіх передбачених законом обставин, зобов`язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності за цією підставою, незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження - досудове розслідування, підготовче судове засідання, судовий розгляд справи судом першої інстанції, на стадії провадження в суді апеляційної інстанції, але до набрання вироком суду законної сили.

З приводу суті заявленого стороною захисту клопотання, апеляційна інстанція знаходить його обґрунтованим.

Так, суд пересвідчився у розумінні стороною захисту як наслідків заявленого клопотання, так і нереабілітуючої підстави закриття провадження.

Пунктом 1 частини 2 статті 284КПК України передбачено, що кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло п`ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину.

За змістом зазначеної норми звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є обов`язковим і застосовується за таких умов: 1) вчинення особою кримінального правопорушення; 2) з дня вчинення кримінального правопорушення до набрання вироком законної сили минули визначені ч. 1 ст.49КК України строки давності; 3) особа не ухиляється від досудового слідства або суду; 4) особа до закінчення зазначених у ч. 1 ст.49КК України строків не вчинила нового злочину певного ступеня тяжкості.

Згідно правової позиції, викладеної у постанові Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 25 лютого 2021 року у справі № 192/3301/16-к (провадження № 51-3094км20), звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов`язком суду у разі настання обставин, передбачених ч. 1 ст. 49 КК України, за наявності згоди підозрюваного, обвинуваченого, засудженого на звільнення на підставі спливу строків давності.

Суд, встановивши наявність усіх передбачених законом обставин, зобов`язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності за цією підставою, незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження - досудове розслідування, підготовче засідання, судовий розгляд справи судом першої інстанції, на стадії провадження у суді апеляційної інстанції, але до набрання вироком суду законної сили.

Як встановлено судом першої інстанції ОСОБА_7 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 191 КК України, в період січня лютого 2017 року.

За санкцією ч. 2 ст.191КК України передбачене покарання у виді обмеження волі на строк до п`яти років або у виді позбавлення волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

За класифікацією дане кримінальне правопорушення відноситься до нетяжких злочинів (ч. 4 ст. 12 КК України).

Положення п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України передбачають звільнення особи від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули п`ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину.

Тобто, на день розгляду апеляційної скарги минуло понад п`ять років з дня вчинення інкримінованого ОСОБА_7 кримінального правопорушення.

Протягом встановленого строку остання не вчинила нового кримінального правопорушення та не ухилялася від слідства або суду, а тому строки давності не переривалися та закінчились.

При цьому, обставини відсутності нових кримінальних правопорушень та відсутність даних щодо ухилення обвинуваченої від слідства або суду у рамках даного кримінального провадження не заперечувались і прокурором.

Відповідно до ст. 417 КПК України, суд апеляційної інстанції, встановивши обставини, передбачені ст. 284 цього Кодексу, серед яких є звільнення від кримінальної відповідальності (п.1ч.2 ст. 284 КПК України), скасовує обвинувальний вирок чи ухвалу і закриває кримінальне провадження.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку про наявність правових підстав для звільнення ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, тому вважає за необхідне клопотання сторони захисту задовольнити, вирок суду першої інстанції скасувати та звільнити обвинувачену ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності на підставі п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України, а кримінальне провадження відносно неї відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст.284КПК України закрити.

Зважаючи на принцип диспозитивності, що закріплений у п. 19 ч. 1 ст. 7, ст. 26 КПК України, відповідно до якого «сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, а суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом», - обрання тієї чи іншої лінії процесуальної поведінки залежить від вибору самого обвинуваченого.

Отже, оскільки сторона захисту заявила клопотання про звільнення ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України, тому відсутні підстави для проведення судового провадження, що включає в себе відповідно до п. 24 ст.3 КПК України і апеляційне провадження, в повному обсязі в загальному порядку, у зв`язку з чим колегія суддів не надає оцінки доводам апеляційних скарг.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 417, 419 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

клопотання сторони захисту про звільнення ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності задовольнити.

Вирок Гуляйпільського районного суду Запорізької області від 30 жовтня 2019 року відносно ОСОБА_7 за ч.2ст.191КК Українискасувати.

Звільнити ОСОБА_7 , обвинувачену у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України, від кримінальної відповідальності на підставі п. 3 ч. 1 ст.49 КК України у зв`язку з закінченням строків давності.

Кримінальне провадження відносно ОСОБА_7 закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня оголошення.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4