Рішення

від 12.04.2023 по справі 702/592/22

МОНАСТИРИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 702/592/22

Провадження №2/702/30/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

12.04.2023 м. Монастирище

Монастирищенський районний суд Черкаської області у складі

головуючого судді Нейло І.М.,

за участю секретаря Прилуцької О.І.

розглянувшиу відкритомусудовому засіданніМонастирищенського районногосуду Черкаськоїобласті, впорядку спрощеногопозовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Виробничого кооперативу«Монастирищенський Агрошляхбуд» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, повернення у володіння та скасування запису про державну реєстрацію речового права,

ВСТАНОВИВ

Улистопаді 2022року,позивач ОСОБА_1 звернувся досуду іззазначеним позовомдо Виробничогокооперативу «МонастирищенськийАгрошляхбуд» (надаліВК «МонастирищенськийАгрошляхбуд»)в якомупросив:усунути перешкоди укористуванні земельноюділянкою площею2,9622га,кадастровий номер7123488500:03:001:0005,яка розташованана територіїсела Шабастівка Черкаськоїобласті. Зобов`язатиВК «Монастирищенський«Агрошляхбуд»; повернутиу володінняі користування належнуйому направі власностіземельну ділянкуплощею 2.9622га,кадастровий номер7123488500:03:001:0005,яка розташованана територіїс.Шабастівка Черкаської області. Скасувати запис про державну реєстрацію речового права - права оренди земельної ділянки площею 2,9622 га, кадастровий номер 7123488500:03:001:0005, яка розташована на території с. Шабастівка Черкаської обл.. Стягнути з ВК «Монастирищенський Агрошляхбуд» судовий збір та витрати на отримання правової допомоги.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що йому на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЧР № 0253039, виданого 18.10.2001 р. належить земельна ділянка з кадастровим номером 7123488500:03:001:0005 площею 2,9622 га. для ведення товарного сільськогосподарського виробництва яка розташована на території с. Шабастівка Черкаської обл. Вищевказана земельна ділянка безпідставно перебувала в оренді СФГ «Юлія», рішенням Монастирищенського районного суду Черкаської області від 11.10.2019 року по справі №702/536/19 договір оренди землі вказаної земельної ділянки визнано недійсним та скасовано державну реєстрацію. Без відома позивача 09.08.2019 року було проведено державну реєстрацію договору оренди спірної земельної ділянки з Фермерським господарством «АГРО-РИТМ». 01.09.2020 позивачу стало відомо, що договір з ФГ «АГРО-РИТМ» було розірвано. З відомостей реєстру речових прав на нерухоме позивачу стало відомо, що державним реєстратором виконавчого комітету Коритнянської сільської ради Черкаської області було проведено державну реєстрацію договору оренди спірної земельної ділянки з ВК «Монастирищенський Агрошляхбуд», хоча між позивачем та ВК «Монастирищенський Агрошляхбуд», договір оренди спірної земельної ділянки не укладався, тому позивач вважає, що відповідач заволодів та використовує належну йому земельну ділянку без законних підстав, порушуючи його права як власника спірної земельної ділянки.

Ухвалою від 08.11.2022 частково задоволено заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову.

Ухвалою від 07.11.2022 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків.

Ухвалою від 22.11.2022 виправлено описки в ухвалі Монастирищенського районного суду Черкаської області від 08.11.2022 р.

Ухвалою Монастирищенського районного суду Черкаської області від 13.12.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження.

Представник позивача адвокат Невгад О.В. в судове засідання не з`явився, надав заяву згідно якої позовні вимоги підтримав та просив розглянути справу без його участі та без участі позивача.

Відповідач ВК «Монастирищенський Агрошляхбуд», повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив, відзив на позов не подав, у зв`язку з чим, суд, зі згоди позивача, ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, згідно ст. 280 ЦПК України.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Так, судом встановлено, що згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЧР № 0253039, виданого 18.10.2001 р. позивачу належить земельна ділянка з кадастровим номером 7123488500:03:001:0005 площею 2,962 га. для ведення товарного сільськогосподарського виробництва /а.с.12/.

Згідно копії інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що 05.12.2016 було зроблено запис № 17844344 про укладання між ОСОБА_1 та СФГ «Юлія» договору оренди спірної земельної ділянки./а.с. 13-15/;

Рішенням Монастирищенського районного суду Черкаської області від 11.10.2019 року по справі №702/536/19 договір оренди землі з кадастровим номером 7123488500:03:001:0005 з СФГ «Юлія» від 05.12.2016 визнано недійсним та скасовано державну реєстрацію. /а.с. 16-18/.

Згідно копії інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно з 07.08.2019 по 30.07.2020 року Фермерське господарство «АГРО-РИТМ» здійснювало оренду спірної земельної ділянки.

Згідно запису № 37586061 інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що Державним реєстратором було проведено державну реєстрацію договору оренди спірної земельної ділянки з ВК «Монастирищенський Агрошляхбуд» /а.с.14/.

Позивач заперечує існування договірних відносин з ВК «Монастирищенський Агрошляхбуд» щодо оренди спірної земельної ділянки, в той час зазначає, що відповідач заволодів та використовує належну йому земельну ділянку без законних підстав, порушуючи його права як власника спірної земельної ділянки.

Таким чином, судом встановлено, що між сторонами відсутні договірні відносини з приводу оренди земельної ділянки з кадастровим номером 7123488500:03:001:0005 площею 2,9622 га., але державна реєстрація договору відбулась.

Надаючи правову оцінку встановленим фактам, суд вважає наступне.

Відповідно ст. 2ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно з частиною першою статті 5ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За змістом статті 11ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені певні обставини та оцінка доказів, наданих сторонами.

Згідно із частиною першою статті 202ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта цієї ж статті).

Відповідно ст. 203ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

У тому ж випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.

Згідно з ч. 2 ст. 792ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Згідно зі ст. 13Закону України"Прооренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 638ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно частини першою статті 14Закону України"Прооренду землі" договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

У постанові від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (провадження № 14-499цс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що "якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини. Правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено."

Відповідно до статті 204ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Зазначена норма кореспондує частинам другій, третій статті 215 ЦК України, висвітлює різницю між нікчемним і оспорюваним правочином і не застосовується до правочинів, які не відбулися, бо є невчиненими.

Оскільки в матеріалах справи відсутні докази підписання договору оренди спірної земельної ділянки між ОСОБА_1 та ВК «Монастирищенський Агрошляхбуд», договірні відносини між сторонами є таким, що не відбулись.

Власник земельної ділянки вправі захищати своє порушене право на володіння та користування земельною ділянкою, спростовуючи факт укладення договору оренди земельної ділянки у мотивах негаторного позову та виходячи з дійсності змісту правовідносин, які склалися у зв`язку з фактичним використанням земельної ділянки.

Відповідно до ч.ч. 1, 5 ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 387ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Велика Палата Верховного Суду у п. 96 постанови від 04 липня 2018 року, справа №653/1096/16-ц зробила висновок: "Допоки особа є власником нерухомого майна, вона не може бути обмежена у праві звернутися до суду з позовом про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження цим майном, зокрема і шляхом виселення. А тому негаторний позов може бути пред`явлений упродовж всього часу тривання відповідного правопорушення".

Таким чином, позовні вимоги у частині усунення перешкод у здійсненні права користування та зобов`язання відповідача ВК «Монастирищенський Агрошляхбуд» повернути земельну ділянку її власнику є обґрунтованими та такими, що підтверджені належними та допустимими доказами, які є достовірними і достатніми для задоволення позовних вимог в цій частині.

Щодо позовних вимог ОСОБА_1 про скасування запису про державну реєстрацію договору оренди на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,9622 га, кадастровий номер 7123488500:03:001:0005, яка на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЧР № 0253039, належить ОСОБА_1 , суд зазначає наступне.

У відповідності до ч. 1 ст. 317ЦПК України власнику належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ст. 6 ЗУ "Про оренду землі" право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Як вбачається з запису № 37586061 інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно Державним реєстратором виконавчого комітету Коритнянської сільської ради було проведено державну реєстрацію договору оренди спірної земельної ділянки з ВК «Монастирищенський Агрошляхбуд».

Разом з тим, реєстрація права оренди (договору оренди) щодо неукладеного договору оренди землі б/н від 30.07.2020 порушує права та законні інтереси позивача на розпорядження його власністю - земельною ділянкою, кадастровий номер 7123488500:03:001:0005.

За змістом статті 391ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Загальними засадами державної реєстрації прав є, зокрема гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження.

Обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

Суд вважає, що обраний позивачем спосіб захисту шляхом скасування державної реєстрації є ефективним, а задоволення позову в цій частині забезпечить реальне відновлення порушеного права позивача.

Даний висновок суду базується на правових висновках Верховного Суду, викладених у постанові від 05.08.2020 по справі № 125/702/17.

Отже, реєстрація права оренди (договору оренди) за ВК «Монастирищенський Агрошляхбуд» на вищевказану земельну ділянку, на підставі договору оренди земельної ділянки б/н від 05.08.2020, який є неукладеними, не відповідає вимогам закону та порушує права позивача.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що даний позов ОСОБА_1 про повернення земельної ділянки та скасування запису про державну реєстрацію договору оренди підлягає задоволенню.

Позивачем, відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, не подавалась заява про намір подати докази витрат на отримання правової допомоги протягом встановленого законом строку після ухвалення судом рішення.

З урахуванням задоволення позову, відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача підлягає стягненню документально підтверджені витрати на судовий збір, сплачений позивачем за заяву про забезпечення позову та при зверненні до суду.

На підставі викладеного, керуючись статтями 10, 11, 27, 60, 141, 212, 213, 214, 215, 282 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Виробничого кооперативу«Монастирищенський Агрошляхбуд» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, повернення у володіння та скасування запису про державну реєстрацію речового права, задовольнити.

Зобов`язати Виробничий кооператив «Монастирищенський Агрошляхбуд» (ЄДРПОУ 03582451, м. Монастирище Черкаська обл., вул. Соборна, 125, офіс 322 ) повернути ОСОБА_1 (2233722831, с. Шабастівка Черкаської обл.) у володіння та користування, земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 7123488500:03:001:0005 площею 2,9622 га.

Скасувати запис про державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки б/н від 30.07.2020 року між ОСОБА_1 та Виробничим кооператиом «Монастирищенський Агрошляхбуд», який зареєстрований 30.07.2020 року за № 37586061 державним реєстратором виконавчого комітету Коритнянської сільської ради Черкаської області.

Стягнути з Виробничого кооперативу «Монастирищенський Агрошляхбуд» (ЄДРПОУ 03582451, м. Монастирище Черкаська обл., вул. Соборна, 125, офіс 322 ) на користь ОСОБА_1 (2233722831, с. Шабастівка Черкаської обл.) витрати зі сплати судового збору в сумі 2481 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене удень його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватись з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Повний текст рішення складений 12.04.2023

Суддя І.М. Нейло