Справа № 761/13090/23
Провадження № 1-кс/761/8721/2023
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 квітня 2023 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 ,
підозрюваного - ОСОБА_5 ,
представника заставодавця - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_4 в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу, в рамках досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42020160690000016 від 08.05.2020 року,
В С Т А Н О В И В:
До слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання адвоката ОСОБА_4 в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу, в рамках досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42020160690000016 від 08.05.2020.
Клопотання мотивовано тим, що у провадженні Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань перебуває кримінальне провадження №42020160690000016 від 08.05.2020 року.
В рамках вказаного кримінального провадження 02.07.2021 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 192 КК України та ч. 4 ст. 27, ч. 4 ст. 426-1 КК України,
Ухвалою Київського апеляційного суду від 04.11.2021 року у справі № 757/51493/21 було, окрім іншого, продовжено строк тримання ОСОБА_5 під вартою та визначено йому заставу у розмірі 10 001 620 грн., що дорівнює 4406 розмірам прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
04.11.2021 року за ОСОБА_5 було внесено заставу та звільнено останнього з-під варти.
Отже, з моменту звільнення ОСОБА_5 з під варти, у зв`язку з внесенням застави, ОСОБА_5 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави (ч. 4 ст. 202 КПК України) та який зобов`язаний виконувати покладені на нього додаткові обов`язки.
В подальшому, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 21.02.2022 року у справі № 757/8858/22-к було продовжено дію покладених на ОСОБА_5 обов`язків. Термін дії обов`язків було визначено слідчим суддею до 21.04.2022 року включно.
Після закінчення 21.04.2022 покладених на ОСОБА_5 обов`язків сторона обвинувачення до суду з клопотанням про продовження дії обов`язків не зверталася.
04.05.2022 року старший слідчий Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_7 , за погодженням з прокурором Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 , виніс постанову якою досудове розслідування у кримінальному провадженні №42020160690000016 від 08.05.2020 року зупинено.
Як зазначає в клопотанні адвокат, у зв`язку з новими обставинами, потреба у застосуванні відносно ОСОБА_5 застави у такому великому розмірі станом на день подачі клопотання вже відсутня.
Зокрема адвокат зазначає, що основними підставами для зміни запобіжного заходу ОСОБА_5 є: припинення встановленої КПК України мети застави, для якої вона застосовувалась, та припинення дії застави; не підтвердження стороною обвинувачення ризиків, які були б виправданням необхідності продовження застосування до ОСОБА_5 застави у такому великому розмірі; відсутності жодних порушень, покладених на ОСОБА_5 обов`язків, та бездоганне виконання ним своїх обов`язків протягом усього строку застосування до нього запобіжних заходів; тенденцію до зменшення судом обсягу обмежень прав ОСОБА_5 , виходячи з того, що строк застосування до нього запобіжних заходів вже є значним (з 07.07.2021 року) і сторона обвинувачення вже мала достатньо часу для здійснення необхідних для розслідування слідчих дій; невиправдане зволікання стороною обвинувачення з проведенням усього досудового розслідування; не підтвердження обґрунтованості підозри ОСОБА_5 .
У зв`язку з чим адвокат просить:
- змінити застосований до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді застави на інший запобіжний захід - це особисте зобов`язання, з покладенням на ОСОБА_5 зобов`язання виконувати обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за кожною вимогою до слідчого Державного бюро розслідувань, прокурора чи суду. Цей запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання застосувати щодо ОСОБА_5 , згідно ч. 7 ст. 194 КПК України, на строк не більше двох місяців. Повернути заставодавцю Всеукраїнській благодійній організації «Благодійний фонд Порошенка» (Код ЄДРПОУ 21692539) заставу у розмірі 10 001 620, 00 грн. (десять мільйонів одна тисяча шістсот двадцять гривень 00 копійок), внесену за ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на розрахунковий рахунок Київського апеляційного суду (код ЄДРПОУ суду 42258617) згідно платіжного доручення Акціонерного товариства «Міжнародний інвестиційний банк» № 251 від 04.11.2021 року та на підставі ухвали Київського апеляційного суду від 04.11.2021 року у справі 757/51493/21 (№ 11-сс/824/5869/2021 від 04.11.2021),
або
- змінити застосований до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді застави, шляхом зменшення розміру застави з 4 406 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб до меж, передбачених п. 2 ч.5 ст. 182 КПК України, а саме до суми не більше 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що з урахуванням ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», становитиме 214 720 грн. (80x2684 = 214 720); Зобов`язати повернути заставодавцю суму, на яку зменшено розмір застави, а саме повернути заставодавцю Всеукраїнській благодійній організації «Благодійний фонд Порошенка» (Код ЄДРПОУ 21692539) заставу у сумі 9 786 900 грн. (дев`ять мільйонів сімсот вісімдесят шість тисяч дев`ятсот гривень 00 копійок), внесену за ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на розрахунковий рахунок Київського апеляційного суду (код ЄДРПОУ суду 42258617) згідно платіжного доручення Акціонерного товариства «Міжнародний інвестиційний банк» № 251 від 04.11.2021 року та на підставі ухвали Київського апеляційного суду від 04.11.2021 року у справі 757/51493/21 (№ 11-сс/824/5869/2021 від 04.11.2021).
У судовому засіданні захисник ОСОБА_4 підтримав подане клопотання та зазначив, що підозра пред`явлена ОСОБА_5 є необґрунтованою, а ризики взагалі відсутні. Додатково наголосив, що строк дії обов`язків закінчився 21.04.2022, сторона обвинувачення не зверталася з клопотанням про продовження строку дії обов`язків. ОСОБА_5 має ідеальну процесуальну поведінку, жодного разу не порушував покладені на нього обов`язки.
Підозрюваний ОСОБА_5 підтримав думку свого захисника та просив змінити застосований до нього запобіжний захід.
Прокурор проти задоволення клопотання заперечував, зазначивши, що саме такий розмір застави і слугує підставою для бездоганної поведінки підозрюваного.
Представник заставодавця - адвокат ОСОБА_6 підтримав вказане клопотання та зазначив, що заставодавець - Всеукраїнська благодійна організація «Благодійний фонд Порошенка» з початку повномасштабного російського вторгнення 24.02.2022 р. закупає для ЗСУ бронетехніку, артилерійські тягачі, дрони, бронемашини, радіостанції, танкові тягачі Oshkosh, засоби протиповітряної оборони проти дронів- камікадзе. Повернення коштів, внесених в якості застави по справі ОСОБА_5 значно прискорить реалізацію цих проектів. Крім того, звернув увагу, що наскільки йому відомо вказане кримінальне провадження зупинено.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши доводи учасників судового провадження, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Слідчим суддею встановлено, що у провадженні Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань перебуває кримінальне провадження №42020160690000016 від 08.05.2020 року.
В рамках вказаного кримінального провадження 02.07.2021 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 192 КК України та ч. 4 ст. 27, ч. 4 ст. 426-1 КК України.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 04.11.2021 року у справі № 757/51493/21 було, окрім іншого, продовжено строк тримання ОСОБА_5 під вартою та визначено йому заставу у розмірі 10 001 620 грн., що дорівнює 4406 розмірам прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
04.11.2021 року за ОСОБА_5 було внесено заставу та звільнено останнього з-під варти.
В подальшому, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 21.02.2022 року у справі № 757/8858/22-к було продовжено дію, покладених на ОСОБА_5 обов`язків. Термін дії обов`язків було визначено слідчим суддею до 21.04.2022 року включно.
Слідчим суддею встановлено, що після закінчення строку дії покладених на ОСОБА_5 обов`язків, сторона обвинувачення до суду з клопотанням про продовження дії обов`язків не зверталася.
Відповідно до ч. 1 ст. 201 КПК України підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.
Підставою для зміни запобіжного заходу є зокрема наявність нових обставин, які не розглядалися слідчим суддею при застосуванні запобіжного заходу, зміна обставин підозри, зменшення встановлених ризиків.
Відповідно до ст. 176 КПК України, запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.
Тимчасовим запобіжним заходом є затримання особи, яке застосовується з підстав та в порядку, визначеному цим Кодексом.
Метою застосування будь-якого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (ст. 177 КПК України).
Згідно ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.
Відповідно до ч. 4 ст. 201 КПК України клопотання розглядається слідчим суддею згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Отже, при розгляді клопотання про зміну запобіжного заходу слідчий суддя має надати оцінку: наявності обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; існуванню ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України; недостатності застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, з урахуванням нових обставин, які не були предметом оцінки під час застосування запобіжного заходу чи його продовженні.
При розгляді вказаного клопотання слідчий суддя вважає за необхідне першочергово надати оцінку посиланням про необґрунтованість пред`явленої ОСОБА_5 підозри та зазначає про таке.
Практика Європейського суду з прав людини, переважно, пов`язана з питаннями запобіжних заходів, що обмежують свободу особи - домашнім арештом та триманням під вартою. Проте, з урахуванням того, що уповноважені органи влади повинні подбати про визначення суми застави так само, як і про вирішення питання про необхідність продовження тримання обвинуваченого під вартою (принцип, встановлений, серед іншого, у Рішенні у справі Iwaсczuk проти Польщі від 15 листопада 2001 року, заява № 25196/94, параграф 66), а також можливість за національним правом звертатися із клопотанням про зміну будь-якого запобіжного заходу, слідчий суддя вважає, що необхідно дослідити цю практику та критерії оцінки питань, поставлених у клопотанні, з такою ж увагою, як і при оцінці тримання під вартою.
В даному випадку слідчий суддя не вважає, що потрібно окремо оцінювати обставини, що були попередньо оцінені слідчими суддями. Одним з основоположних аспектів верховенства права є вимога щодо юридичної визначеності, згідно з якою у разі остаточного вирішення справи судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (принцип згадується у рішенні Великої Палати Європейського суду з прав людини у справі Brumarescu проти Румунії від 28 жовтня 1999 року, заява № 28342/95, параграф 61). Юридична визначеність вимагає поваги до принципу res judicata, тобто «остаточності» рішення суду. Таким чином, попередні обставини варто оцінити лише у сукупності з новими доказами.
Європейський Суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994, де суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя вважає, що дані які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів неодноразово перевірялися слідчими суддями під час обрання та продовження строку дії запобіжного заходу .
Надаючи оцінку відсутності ризиків про які зазначив адвокат в клопотанні, слідчим суддею встановлено, що дійсно ОСОБА_5 має належну процесуальну поведінку, у випадку зміни місця проживання чи необхідності відлучитися з м.Києва письмово повідомляєв орган досудового розслідування (вказані обставини підтверджені прокурором у судовому засіданні).
Однак слідчий суддя вважає, що станом на 04.11.2021, існували підстави для визначенням розміру застави у сумі 10 001 620 грн.
Суд зауважує, що розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу.
Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (частина четверта статті 182 КПК України).
Крім того, визначаючись із розміром застави, необхідно враховувати практику Європейського суду з прав людини, згідно із якою, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити в особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, рішення ЄСПЛ у справі «В. проти Швейцарії» (W. V. Switzerland), 14379/88, 26 січня 1993 року, у справі «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain), 12050/04, 8 січня 2009 року.
За положеннями п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається щодо особи, обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Особисте зобов`язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов`язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу ( ч.1 ст. ст. 179 КПК України).
Слідчий суддя звертає увагу на доводи заявника щодо того, що ОСОБА_5 належним чином виконував свої процесуальні обов`язки протягом усього часу з моменту звільнення з-під варти, однак вказане не пов`язано причинно-наслідковим зв`язком із зменшенням ризику переховування, оскільки це може однозначно свідчити лише про виконання ним своїх процесуальних обов`язків.
Таким чином, слідчий суддя не вбачає підстав для зміни запобіжного заходу із застави на особисте зобов`язання, оскільки на думку слідчого судді саме належне виконання ОСОБА_5 процесуальних обов`язків забезпечується таким запобіжним заходом, як застава.
Проте, суд погоджується з твердженням сторони захисту щодо поступового зменшення ризиків у зв?язку з плином часу.
Крім того, слідчим суддею враховано, що постановою старшого слідчого в ОВС 2 відділу Управління з досудового розслідування військових правопорушень, а також порушень проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, вчинених в наслідок введення російською федерацією, із залученням представників інших держав, агресивної війни проти України, ГСУ ОСОБА_7 досудове розслідування у кримінальному провадженні №42020160690000016 від 08.05.2020 року зупинено на підставі п.4 ч.1 ст.280 КПК України.
Частиною 5 статті 280 КПК України передбачено, що після зупинення досудового розслідування проведення слідчих (розшукових) дій не допускається, крім тих, які спрямовані на встановлення місцезнаходження підозрюваного. Обмежень щодо проведення процесуальних дій, які не стосуються отримання доказів, після зупинення досудового розслідування КПК не містить.
Відповідно до ч. 1 ст. 223 КПК слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні.
У зв`язку із наведеним вище, положення ч.2 ст.280 КПК, за яким до зупинення досудового розслідування слідчий зобов`язаний виконати всі слідчі (розшукові) та інші процесуальні дії, проведення яких необхідне та можливе, слід тлумачити так, що до зупинення досудового розслідування необхідно виконати всі дії, в результаті яких можна отримати докази, а положення ч.1 ст.282 КПК, за яким зупинене досудове розслідування відновлюється постановою слідчого, прокурора, зокрема, у разі потреби проведення слідчих (розшукових) чи інших процесуальних дій, свідчить, що відновлювати досудове розслідування у цьому випадку необхідно тільки з метою отримання доказів, тобто під процесуальними діями в ч.2 ст.280 та ч.1 ст.282 КПК розуміються ті дії, які спрямовані на отримання доказів. При цьому вимог відновлювати досудове розслідування для здійснення процесуальних дій, які не спрямовані на отримання доказів, кримінальний процесуальний закон не містить. Зазначене обумовлюється недопустимістю збирання доказів поза межами строків досудового розслідування чи власне поза кримінальним провадженням, оскільки в протилежному випадку зібрані у такі часові проміжки докази будуть недопустимими.
За таких обставин подання стороною захисту клопотання зміну запобіжного заходу можливе після зупинення досудового розслідування і без його відновлення.
Отже, враховуючи тривалий час досудового розслідування, наявність постанови про зупинення досудового розслідування, належну процесуальну поведінку підозрюваного, те, що вже тривалий час як повернуто підозрюваному паспортний документ для виїзду з України і у нього існує нічим не обмежена можливість залишити територію України, що однак, ним не здійснено, слідчий суддя вважає за можливе зменшити розмір застави.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (стаття 2 КПК України).
На підставі викладеного, слідчий суддя, враховуючи належну процесуальну поведінку підозрюваного протягом усього тривалого часу досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні, тривалість дії запобіжного заходу, вважає за необхідне встановити заставу меншого розміру, та обставини, про які йде мова вище, який дозволить забезпечити виконання підозрюваним своїх процесуальних обов`язків у цьому провадженні, оскільки це є основною метою застосування запобіжного заходу, а не покарання особи, вина якої не встановлена вироком суду.
Слідчий суддя вважає, що визначення розміру застави у межах, визначених п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, не зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків. В той же час, на переконання суду, застава у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що в становить 805 200,00 гривень, цілком здатна забезпечити належну процесуальну поведінку останнього та виконання покладених на нього процесуальних обов`язків. Саме такий запобіжний захід на думку слідчого судді є достатнім, необхідним та доцільним для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та виконання покладених на нього обов`язків.
Керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 21, 193, 201, 309, 336 КПК України, слідчий суддя -
У Х В А Л И В:
Клопотання - задовольнити частково.
Змінити застосований до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді застави, шляхом зменшення розміру застави з 4 406 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 805 200,00 (вісімсот п`ять тисяч двісті) гривень.
Повернути заставодавцю Всеукраїнській благодійній організації «Благодійний фонд Порошенка» (Код ЄДРПОУ 21692539) заставу у сумі 9 196 420 (дев`ять мільйонів сто дев`яносто шість тисяч чотириста двадцять) грн., внесену за ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на розрахунковий рахунок Київського апеляційного суду (код ЄДРПОУ суду 42258617) згідно платіжного доручення Акціонерного товариства «Міжнародний інвестиційний банк» № 251 від 04.11.2021 року та на підставі ухвали Київського апеляційного суду від 04.11.2021 року у справі 757/51493/21 (№ 11-сс/824/5869/2021 від 04.11.2021).
В іншій частині клопотання залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Суд | Шевченківський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 28.04.2023 |
Оприлюднено | 04.05.2023 |
Номер документу | 110577578 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про зміну запобіжного заходу |
Кримінальне
Шевченківський районний суд міста Києва
Аббасова Н. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні