Рішення

від 24.04.2023 по справі 120/5103/22

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

24 квітня 2023 р. Справа № 120/5103/22

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Заброцької Людмили Олександрівни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Фермерського господарства "Руданський хлібороб" (вул. Зелена, 45, с. Руданське, Шарогородський район, Вінницька область, 23515) до Головного управління ДПС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21027), Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053) про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось фермерське господарство "Руданський хлібороб" (далі - позивач) з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Вінницькій області (далі - відповідач-1, ГУ ДПС у Вінницькій області), Державної податкової служби України (далі - відповідач-2, ДПС України), про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що на виконання вимог п. 187.1 ст. 187, п. 201.10 ст. 201 ПК України господарством складено податкову накладну №7 від 17.11.2021, яка була направлена до податкового органу для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

02.12.2021 року за результатом розгляду вказаної податкової накладної контролюючий орган направив ФГ "Руданський хлібороб" квитанцію про прийняття документу та зупинення реєстрації податкової накладної. На виконання вимог контролюючого органу підприємство надіслало до контролюючого органу повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкової накладної, реєстрацію якої зупинено.

06.12.2021 року комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №34709277/35490561, яким ФГ "Руданський хлібороб" відмовлено у реєстрації податкової накладної №7 від 17.11.2021 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач подав скаргу до Державної податкової служби України, до якої додав ряд первинних документів, що підтверджують реальність господарської операції та наявність коду УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 1005.

Проте, рішенням за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 04.02.2022 №6114/35490561/2 ДПС України скаргу позивача залишено без задоволення, а рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 06.12.2021 №34709277/35490561 без змін.

На переконання позивача, надані підприємством документи підтверджували фактичну наявність у позивача товару та здійснення операції з постачання товару на адресу контрагента, кількісні та вартісні показники цих операцій. Таким чином, позивач вважає рішення від 04.02.2022 №6114/35490561/2 протиправним та таким, що порушує права позивача, в зв`язку з чим позивач просить його скасувати, що і стало підставою для звернення з цим позовом до суду.

Ухвалою суду відкрито провадження в адміністративні справі, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, за наявними у справі матеріалами, встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.

Головним управлінням ДПС у Вінницькій області у встановлений судом строк подано відзив на позовну заяву, в якому податковий орган заперечує щодо задоволення позову та зазначає, що ФГ "Руданський хлібороб" подано повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено та надано первинні документи, а саме: акт, договір, ТТН, статут, калькуляція, 4-сг, довідка про землю, рахунок, видаткова накладна, пояснення. Комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, було прийнято рішення №6114/35490561/2 від 06.12.2021 року про відмову у реєстрації податкової накладної №7 від 17.11.2021 року. Підставою для прийняття вищевказаного рішення стало ненадання платником податку документального підтвердження наявності відповідної кількості реалізованої кукурудзи. Також представник зазначає, що виходячи з обставин, що передували прийняттю оскаржуваного рішення документи, які надані до суду та при прийнятті рішення орган ДПС не мав змоги дослідити, слідує, що відповідач приймав рішення за одних обставин та відсутністю документів, а позивач просить суд скасувати рішення, обґрунтовуючи іншими обставинами та документами. За таких обставин, представник вважає, що позивач фактично просить суд перебрати на себе функцію контролюючого органу в частині дослідження документів та визначення права позивача на реєстрацію спірної податкової накладної, що на думку органу ДПС є неправомірною вимогою та не може бути задоволено.

Враховуючи вищевикладене, представник відповідача просив у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Крім того, представник відповідача заявив клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу. Клопотання обґрунтоване тим, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, до предмета доказування у питанні компенсації, понесених у зв`язку з розглядом справи витрат на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Державною податковою службою України також подано до суду відзив на позовну заяву, в якому відповідач-2 заперечує проти задоволення позову. Зокрема зазначає, що позовна вимога, щодо зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну є втручання в дискреційні повноваження контролюючого органу, оскільки дискреційні повноваження це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим, проектом нормативно-правового акта.

Представником позивача надано пояснення, відповідно до яких не погоджується з доводами представника відповідача, наведеними у відзиві. Так, з приводу ненадання документального підтвердження наявності відповідної кількості реалізованої кукурудзи, представник зазначає, що позивач є товаровиробником, тобто самостійно вирощує сільськогосподарські культури. Договори позивачем укладаються відповідно до зібраного урожаю на складі і приблизного очікування збору урожаю, виходячи з наявних посівних площ. Ці всі обставини відомі відповідачам, а тому такі твердження є безпідставними. Разом з тим, податковий орган не довів протилежного, що у позивача не було в наявності відповідної кількості кукурудзи. Також представник зазначає, що позивачем надавались усі необхідні документи під час пояснень з приводу зупинення реєстрації податкової накладної №7 від 17.11.2021 року, які підтверджують реальність здійснення господарських операцій.

Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності, встановив, що позивачем через автоматизовану систему направлено до податкової служби податкову накладну № 7 від 17.11.2021 для проведення її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Разом із тим, за допомогою програми електронного документообігу позивачу від податкового органу надійшла Квитанція, згідно якої документ прийнято, реєстрація зупинена. Зокрема зазначено: "Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 1005, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуг та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" ( а.с. 17).

На виконання даних вимог позивачем подано відповідачу повідомлення № 5 від 02.12.2021 про подання пояснень та копій документів щодо ПН/РК, реєстрація якої/го зупинена. Надано таблицю даних платника податку на додану вартість. До вказаного повідомлення позивачем додано копії відповідних документів, як додатки в кількості 13 (а.с. 19-21).

Разом із тим, Комісією Головного управління ДПС у Вінницькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, прийнято рішення №3470927/35490561 від 06.12.2021 про відмову у реєстрації податкової накладної № 7 в ЄРПН. Підставами вказано - ненадання платником податків копії: договорів, довіреностей, актів керівного органу платника податку, яким оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.

Окрім того в графі додаткова інформація зазначено: "платником не надано документальне підтвердження наявності відповідної кількості реалізованої кукурудзи ( а.с. 22-23).

Не погоджуючись із таким рішення позивачем подано скаргу на рішення комісії про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 29.01.2022 ( а.с. 24-27 ).

За результатами розгляду вказаної скарги рішенням Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ДПС України №6114/35490561/2 від 04.02.2022 скаргу залишено без задоволення, а рішення №3470927/35490561 від 06.12.2021 без змін ( а.с. 28).

Не погоджуючись з рішеннями №6114/35490561/2 від 04.02.2022 позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.

Так, згідно з п. 201.1 ст. 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умов щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до вимог п. 201.16 ст. 201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання цієї норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11.12.2019 №1165 (набрання чинності, відбулась 01.02.2020), якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок №1165).

Згідно з приписами пункту 4 Порядку №1165, у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку №1165 передбачено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.

Відповідно до вимог п. 6 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі, коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (п. 7 Порядку №1165).

Відповідно до п. 10 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (п. 11 Порядку №1165).

Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (п. 25 Порядку № 1165).

Так, судом встановлено, що підставою для зупинення реєстрації вищевказаної податкової накладної слугувало те, що вона відповідає вимогам пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, внаслідок "Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 1005, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання".

На момент формування квитанції, якою зупинено реєстрацію податкової накладної, Критерії ризиковості здійснення операцій визначені додатком 3 до Порядку №1165.

Пункт 1 додатку 3 до Порядку №1165 відносить до ознак ризиковості здійснення операцій наступне: відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, у таблиці даних платника податку на додану вартість як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Таким чином, аналіз пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій свідчить про те, що для того, аби встановити наявність у господарської операції такої ознаки мають існувати визначені цим пунктом передумови, а також для підтвердження відповідності господарської операції вказаному критерію слід навести обґрунтований розрахунок за цим критерієм, якому відповідає платник податку, чого вимагає п. 11 Порядку №1165.

Однак, як встановлено судом, контролюючий орган не навів належного обґрунтування того, що товари/послуги, надані позивачем, відсутні в таблиці даних платника податку як товари/послуги, що на постійній основі постачаються, та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання.

Більше того, суд враховує те, що згідно п. 12 Порядку № 1165 платник податку має право подати до ДПС таблицю даних платника податку за встановленою формою. Тобто, подання таблиці даних є правом, а не обов`язком платника.

Поряд з цим, метою зупинення реєстрації податкових накладних є перевірка ознак наявності ризиків можливого порушення платником норм податкового законодавства, що може бути спростовано шляхом надання додаткових пояснень та/або доказів.

Із наведеного слідує, що квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної не відповідає вимогам, що встановлені до неї пунктом 11 Порядку №1165 в частині необхідності зазначення критерію (їв) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (их) зупинено реєстрацію податкових накладних в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку.

Крім того, у квитанції не зазначено, які саме документи слід надати платнику податків та чого мають стосуватися пояснення такого платника податків для того, аби реєстрація податкової накладної стала можливою, що також свідчить про невідповідність сформованої квитанції вимогам до таких, що визначені пунктом 11 Порядку №1165.

В той же час, механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначено наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року №520, яким затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок №520).

Також суд зазначає, що відсутність певного документа чи ненадання його контролюючому органу не може бути підставою для відмови в реєстрації податкової накладної, за умови, що інші документи підтверджують проведення господарської операції.

Суд також звертає увагу на той факт, що форма рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (додаток до Порядку №520) визначає обов`язок комісії регіонального рівня у графі «відмова у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, у зв`язку з ненаданням документів» підкреслити серед переліку документів ті документи, які не надані платником податків.

Оскаржуване рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних не містить жодних підкреслень у даній графі.

Тобто, відповідач 1 формально зазначив причини для відмови у реєстрації спірної податкової накладної в ЄРПН з посиланням на увесь перелік документів, який визначений формою рішення, який, на думку контролюючого органу, не наданий платником податків, що є недопустимим.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Крім цього, зазначений висновок контролюючого органу спростовується наявними у справі письмовими доказами, наданими позивачем в підтвердження здійснення господарської діяльності, які були зазначені судом вище.

Відтак, подані позивачем для реєстрації податкової накладної документи відповідно до вимог частини другої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" підтверджують факт здійснення господарських операцій та є достатніми для прийняття Комісією ГУ ДПС у Вінницькій області рішення про реєстрацію вищевказаної податкової накладної.

Відтак, зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарської операції між позивачем та його контрагентом, а також враховуючи те, що відповідні документи були надані контролюючому органу, суд приходить до висновку, що в контролюючого органу не було достатніх підстав для відмови у проведенні реєстрації податкової накладної.

Пунктом 2 Порядку №520 визначено, що прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.

Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку №520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі. Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

Разом із тим, пунктом 5 Порядку №520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, серед яких:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

При цьому, письмові пояснення та копії документів, зазначені у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги" та "Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами", затвердженого в установленому порядку (пункти 6, 7 Порядку №520).

Згідно з вимогами пунктів 9, 10 та 11 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Підставами для прийняття комісією регіонального рівня рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Судом встановлено та відповідачами дана обставина не заперечується, що з метою реєстрації податкової накладної №7 від 17.11.2021 року у ЄРПН позивач надіслав контролюючому органу пояснення та всі наявні у нього документи, що стосуються відповідних господарських операцій з контрагентами, а також документи та матеріали, що передували такій господарські операції, оскільки в квитанції про зупинення реєстрації була відсутня жодна інформація про те, які саме пояснення та/або документи потрібно подати для прийняття рішень про реєстрацію такої податкової накладної.

Разом із тим, рішенням № 3470927/35490561 від 06.12.2021 позивачу відмовлено в реєстрації податкової накладної №7 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Так, аналіз таких документів вказує на те, що надіслані позивачем письмові пояснення з копіями первинних та інших документів в кожному випадку відображають зміст спірних господарських операцій та, на думку суду, є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної №7. Отже, посилання контролюючого органу у рішенні, що оскаржується, на ненадання платником податку копій зазначених документів, суд визнає безпідставними, адже такі спростовуються матеріалами справи.

Відтак, зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, а також враховуючи, що такі документи надавалися контролюючому органу, суд доходить висновку, що у відповідача не було достатніх підстав для відмови у реєстрації вищезазначеної податкової накладної.

При цьому, суд критично оцінює твердження відповідача, що підставою для прийняття вищевказаного рішення стало, зокрема, ненадання платником податку документального підтвердження наявності відповідної кількості реалізованої кукурудзи, оскільки позивач не був повідомлений про те, яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної № 7 від 17.11.2021.

Як уже було встановлено вище, на виконання вимог квитанції від 02.12.2021 про зупинення реєстрації податкової накладної № 7 від 17.11.2021 позивачем подано відповідачу повідомлення № 5 від 02.12.2021 про надання пояснень та копій документів щодо ПН/РК, реєстрація якої зупинена. Надано таблицю даних платника податку на додану вартість. До вказаного повідомлення позивачем додано копії відповідних документів, як додатки в кількості 13.

За наслідками розгляду поданих документів, податковим органом прийнято рішення № 3470927/35490561 від 06.12.2021 про відмову в реєстрації вказаної податкової накладної. При цьому в матеріалах справи відсутні докази повідомлення позивача податковим органом про необхідність подання документів щодо підтвердження відповідної кількості реалізованої кукурудзи. Такі відомості також відсутні і в квитанції від 02.12.2021 про зупинення реєстрації податкової накладної № 7 від 17.11.2021.

Водночас суд наголошує, що у цій справі не надається оцінка реальності здійснення господарських операцій, на підставі яких позивач склав спірну податкову накладну, оскільки це питання має досліджуватись під час здійснення податкового контролю, що включає в себе систему заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, зокрема, шляхом здійснення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Також суд не приймає до уваги доводи представника відповідача про те, що виходячи з обставин, що передували прийняттю оскаржуваного рішення документи, які надані до суду та при прийнятті рішення орган ДПС не мав змоги дослідити, та що відповідач приймав рішення за одних обставин та відсутністю документів, а позивач просить суд скасувати рішення, обґрунтовуючи іншими обставинами та документами, оскільки такі твердження не обґрунтовано належними та допустимими доказами.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" Суд визначив, що "…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління".

В даному випадку, під час розгляду справи відповідач 2, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б твердження позивача та не навів обґрунтованих мотивів прийняття рішення № 3470927/35490561 від 06.12.2021.

В той же час, вищестоящий податковий орган під час розгляду скарги позивача щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних також не врахував документи на підтвердження наявності реалізованої кукурудзи, що додавались позивачем до скарги, та за результатом її розгляду залишив без змін рішення комісії регіонального рівня № 3470927/35490561 від 06.12.2021 про відмову в реєстрації податкової накладної № 7 від 17.11.2021 року.

Відтак, рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ДПС України №6114/35490561/2 від 04.02.2022 є необгрунтованим та протиправним та підлягає скасуванню.

Разом з тим, суд вважає, що позивачем неправильно обрано спосіб захисту порушеного права, оскільки першочергово саме рішенням комісії Головного управління ДПС у Вінницькій області про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 3470927/35490561 від 06.12.2021 порушено права позивача та саме скасування останнього матиме в подальшому позитивні наслідки для позивача та є підставою для зобов"язання відповідача зареєструвати спірну податкову накладну.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне, керуючись статтею 9 КАС України, вийти за межі заявлених позовних вимог, оскільки це є необхідним для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, про захист яких він просить.

Так, згідно частини першої вказаної норми, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод та інтересів людини і громадянина з боку суб`єктів владних повноважень.

Зі змісту вказаної норми, можна зробити висновок, що при розгляді справи суд обмежений предметом та обсягом заявлених позовних вимог та не може застосовувати інший спосіб захисту ніж той, що зазначив позивач у позовній заяві. Водночас суд може вийти за межі правового обґрунтування, зазначеного у позовній заяві, якщо вбачає порушення інших приписів ніж ті, про які йдеться у позовній заяві.

Отже, вихід за межі позовних вимог можливий у справах за позовами до суб`єктів владних повноважень, при цьому, вихід за межі позовних вимог повинен бути пов`язаний із захистом саме тих прав, щодо яких подана позовна вимога.

Вказане підтверджується роз`ясненням поняття "виходу за межі позовних вимог", наведеним у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року "Про судове рішення".

Так, відповідно до пункту 3 цієї, Постанови виходом за межі позовних вимог є вирішення незаявленої вимоги, задоволення вимоги позивача у більшому розмірі, ніж було заявлено.

Враховуючи викладене, з метою повного захисту порушених прав позивача суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Вінницькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкової накладної № 3470927/35490561 від 06.12.2021 про відмову у реєстрації податкової накладеної № 7 від 17.11.2021 у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Що ж до позовних вимог в частині зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну позивача № 7 від 17.11.2021, суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог пунктів 201.1, 201.10 статті 201 ПК України, реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов`язків платника податків.

В той же час, наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, позаяк у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних є іншим.

Згідно з приписами пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Отже, реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням Державної податкової служби України.

В даному ж випадку, обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкової накладної № 7 від 17.11.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних, судом не встановлено.

Відповідно ч. 3 ст. 245 КАС України, у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Таким чином, з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладну позивача № 7 від 17.11.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її первинної подачі на реєстрацію (02.12.2021 року ).

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (стаття 90 КАС України).

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з вище наведених мотивів і підстав позовній вимоги підлягають частковому задоволенню.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки адміністративний позов задоволено повністю, то сплачена позивачем сума судового збору в розмірі 4962,00 грн. підлягає відшкодуванню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області та Державної податкової служби України в сумі 2481,00 грн з кожного з відповідачів.

В той же час, вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з такого.

Відповідно до ч. 1, 3, 4 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно з ч. 2 ст. 16 КАС України представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначено Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 № 5076-VI (далі - Закон № 5076-VI).

Так, відповідно до ст. 1 цього Закону: договір про надання правової допомоги домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (п. 4); інші види правової допомоги види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6); представництво вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (п. 9).

Згідно з положеннями ст. 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності є, зокрема, надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Частинами другою-третьою статті 134 КАС України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно зі ст. 30 Закону № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до ч. 4 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч. 5 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 134 КАС України).

Водночас в силу вимог ч. 7 ст. 134 КАС України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч. 7, 9 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Системний аналіз вказаних законодавчих положень дозволяє дійти висновку, що стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень підлягають компенсації документально підтверджені судові витрати, до складу яких входять, в тому числі витрати, пов`язані з оплатою професійної правничої допомоги. Склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі: сторона, яка бажає компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона має право подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги та інші документи, що свідчать про витрати сторони, пов`язані із наданням правової допомоги.

При цьому покладення обов`язку довести неспівмірність витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, не можуть нівелювати положень статті 139 КАС України щодо обставин, які враховує суд при вирішенні питання про розподіл судових витрат, зокрема обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові ВС від 10 листопада 2022 року у справі № 340/2871/21.

Судом встановлено, що між Фермерським господарством "Руданський хлібороб" (далі - Клієнт) та адвокатом Глівінською С.Й. (далі адвокат) укладено договір про надання правової (правничої) допомоги від 17.02.2022 (далі - Договір).

Згідно з пунктом 1.2 цього Договору клієнт в порядку та на умовах, визначених Договором, дає завдання, а Адвокат зобов`язується відповідно до завдання Клієнта надати йому за плату надані послуги щодо здійснення представництва (правової (правничої) допомоги) прав та інтересів Клієнта у Вінницькому окружному адміністративному суді з ГУ ДПС у Вінницькій області, в органах державної влади, на підприємствах, установах, організаціях всіх форм власності та правоохоронних органах.

Пунктами 3.1 Договору визначено, що вартість наданих послуг, що надаються на умовах цього Договору становить 10000 грн.

На підтвердження понесених витрат стороною позивача також надано Акт № 1 про здачу-прийняття наданих послуг до Договору про надання професійної правової (правничої) допомоги від 17.02.2022 з детальним розрахунком суми судових витрат від 20.06.2022, рахунок-фактуру № 1 від 17.02.2022, платіжне доручення №РХ000000009 від 17.02.2022.

Дослідивши зміст наданих доказів на підтвердження витрат на правничу допомогу суд доходить висновку, що такі витрати дійсно були пов`язані саме із розглядом цієї справи та підтверджені документально.

У той же час, суд дійшов висновку, що розмір понесених витрат на правничу допомогу не є співмірним із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт.

Так, кількість часу витраченого адвокатом на огляд наданих документів, вивчення та надання консультації (4 години), огляд судової практики та аналіз законодавства (2 години), підготовка позовної заяви до суду у спорі з ГУ ДПС України у Вінницькій області, ДПС України (4 години), формування позовної заяви до суду (оформлення всіх доказів відповідно до вимог ЦПКУ, формування заяви, надсилання поштою), відслідковування руху справи, подача необхідних процесуальних документів, участь у судових засіданнях/без участі у судових засіданнях (у випадках спрощеного або письмового судового провадження) - будь яких дій, яких потребує судовий розгляд, не обмежуючись зазначеним переліком (6 годин). Всього витрачено часу 18 годин.

Разом з тим, підготовка позовної заяви до суду у спорі з ГУ ДПС України у Вінницькій області, ДПС України (4 години), а також формування позовної заяви до суду (6 годин) фактично є аналогічними послугами, які дублюються одна одну.

Крім того, витрата часу ( 6 годин ) на такі послуги, як подача необхідних процесуальних документів, участь у судових засіданнях/без участі у судових засіданнях (у випадках спрощеного або письмового судового провадження) - будь яких дій, яких потребує судовий розгляд, документально не підтверджено. Так, протягом усього часу розгляду справи представником позивача надано лише пояснення (18.11.2022).

Крім того, час зазначений для вивчення судової практики та аналіз законодавства (2 години), огляд наданих документів, вивчення та надання консультації (4 години), на переконання суду, є непропорційним складності справи та предмету спору. Крім того, дана категорія справ не є новою та існує багато напрацьованої судової практики у справах цієї категорії.

Також, суд зауважує, що представником позивача по різному оцінюється вартість години за різні види наданих послуг ( 500 грн. та 1000 грн за годину ), в той же час такий підхід жодним чином не обгрунтований.

З огляду на правову позицію Верховного Суду наведену у додатковій постанові від 05.09.2019 по справі №826/841/17 (провадження № К/9901/5157/19), суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, за наявності заперечень іншої сторони, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої постановлено рішення, всі її витрати на правничу допомогу, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документа, витрачений адвокатом час тощо, є неспівмірними у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 по справі №755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) вказано, що при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Суд зазначає, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим, а також критерій розумності їх розміру, приймає до уваги конкретні обставини справи.

Крім того Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 по справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) вказала, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Враховуючи викладене, виходячи з принципу співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу та за наявності клопотання відповідача щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу, з урахуванням вимог частини шостої статті 134 КАС України суд вважає, що заявлений до відшкодування розмір витрат позивача на допомогу адвоката в сумі 10000 грн. не є співмірним, розумним та обґрунтованим та доходить висновку про стягнення на користь позивача понесених витрат на професійну правничу допомогу за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України в сумі 2500,00 грн. та рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області в сумі 2500,00 грн.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити. Вийти за межі заявлених позовних вимог.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Вінницькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 3470927/35490561 від 06.12.2021 про відмову у реєстрації податкової накладеної № 7 від 17.11.2021 у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ДПС України №6114/35490561/2 від 04.02.2022, прийняте за наслідками розгляду скарги Фермерського господарства "Руданський хлібороб" від 29.01.2022.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Фермерського господарства "Руданський хлібороб" № 7 від 17.11.2021 днем її первинної подачі на реєстрацію.

Стягнути на користь Фермерського господарства "Руданський хлібороб" сплачений судовий збір в сумі 2481,00 грн (дві тисячі чотириста вісімдесят одна гривня) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області.

Стягнути на користь Фермерського господарства "Руданський хлібороб" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2500 грн. ( дві тисячі п"ятсот гривень 00 копійок ).

Стягнути на користь Фермерського господарства "Руданський хлібороб" сплачений судовий збір в сумі 2481,00 грн (дві тисячі чотириста вісімдесят одна гривня) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України.

Стягнути на користь Фермерського господарства "Руданський хлібороб" за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України витрат на професійну правничу допомогу в сумі 2500,00 грн. ( дві тисячі п"ятсот гривень 00 копійок ).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Фермерське господарство "Руданський хлібороб" (вул. Зелена, 45, с. Руданське, Шаргородський район, Вінницька область, 23515, код ЄДРПОУ 35490561);

Відповідач 1: Головне управління ДПС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, код ЄДРПОУ ВП:44069150).

Відповідач 2: Державна податкова служба України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393).

Суддя Заброцька Людмила Олександрівна