ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 травня 2023 року Справа № 280/2383/22 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Киселя Р.В. розглянув в порядку письмового провадження у загальному позовному провадженні адміністративну справу за позовом Комунального підприємства «Михайлівський комунгосп Михайлівської селищної ради Василівського району Запорізької області» (вул. Пушкіна, буд. 187, смт. Михайлівка, Василівський район,Запорізька область, 72002), в особі представника адвоката Єренка Дмитра Віталійовича (вул. Перемоги, буд. 40, оф. 25А, м. Запоріжжя, 69001), до Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) (пров. Козацький, буд. 10, м. Херсон, 73003) про визнання протиправним та скасування припису,
ВСТАНОВИВ:
14.02.2022 до Запорізького окружного адміністративного суду засобами системи Електронний суд надійшов позов Комунального підприємства Михайлівський комунгосп Михайлівської селищної ради Василівського району Запорізької області (далі позивач), підписаний електронно-цифровим підписом представника адвоката Єренка Дмитра Віталійовича (далі - представник), до Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) (далі - відповідач), відповідно до якого представник позивача просить суд визнати протиправним та скасувати припис відповідача №06/1-14/541/21 від 30.07.2021 в частині пункту 17 щодо зобов`язання позивача отримати спеціальний дозвіл на користування надрами.
Також у позовній заяві міститься клопотання про визнання поважними причин пропуску строку на подання позову та поновлення такого строку.
В обґрунтування позовної заяви позивач зазначив, що за наслідками планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, проведеної відповідачем стосовно позивача в період з 21.07.2021 по 27.07.2021, був складений акт №06/1-14/541/21 від 27.07.2021 (далі Акт перевірки), яким встановлено використання позивачем надр (забір води зі свердловини) без отримання спеціального дозволу на користування надрами. На підставі Акту перевірки відповідачем був складений припис №06/1-14/541/21 від 30.07.2021 (далі оскаржуваний припис), пунктом 17 якого від позивача вимагається отримання до 30.11.2021 спеціального дозволу на користування надрами. В частині п. 17 позивач вважає оскаржуваний припис протиправним, оскільки позивач не відповідає критеріям суб`єкта, який зобов`язаний отримати спеціальний дозвіл на використання надр, а тому вимоги припису в частині його отримання є такими, що підлягають скасуванню.
Автоматизованою системою діловодства суду позов був розподілений для розгляду судді Лазаренку М.С.
Ухвалою суду від 21.02.2021 визнано поважними підстави, вказані позивачем в обґрунтування поновлення строку звернення до суду та поновлено позивачу строк звернення до суду із позовною заявою, відкрите загальне позовне провадження в адміністративній справі №280/2383/22, підготовче засідання призначене на 10.03.2022.
Підготовче засідання 10.03.2022 не відбулось, через впровадження в Україні воєнного стану.
Відповідно до вмотивованого розпорядження керівника апарату суду, 07.06.2022 був здійснений повторний автоматизований розподіл справи №280/2383/22, справа розподілена для подальшого розгляду судді Киселю Р.В.
Ухвалою від 08.06.2022 справа була прийнята до провадження суддею Киселем Р.В., підготовче засідання призначене на 22.06.2022.
У підготовче засідання 22.06.2022 представники учасників справи не прибули.
Станом на 22.06.2022 у суду були відсутні відомості про отримання позивачем та відповідачем ухвали суду від 08.06.2022.
Ухвалою від 22.06.2022 підготовче засідання було відкладене на 20.07.2022.
20.07.2022 від відповідача до суду надійшло клопотання про поновлення строку для подання відзиву та відкладення судового засідання.
У підготовче засідання 20.07.2022 представник позивача, повідомлений про дату, час та місце підготовчого засідання, не прибув, будь-яких заяв чи клопотань від нього до суду не надійшло.
Протокольною ухвалою від 20.07.2022 відповідачу було поновлено строк на подання відзиву, підготовче засідання відкладене на 03.08.2022.
20.07.2022 представник відповідача ознайомилась із матеріалами справи.
У підготовче засідання 03.08.2022 учасники справи не прибули.
Ухвалою від 03.08.2022 підготовче засідання було відкладене на 23.08.2022.
У підготовче засідання 23.08.2022 учасники справи не прибули.
Ухвалою від 23.08.2022 підготовче засідання було відкладене на 27.09.2022.
У підготовче засідання 27.09.2022 учасники справи не прибули.
Ухвалою від 27.09.2022 підготовче засідання було відкладене на 27.10.2022.
У підготовче засідання 27.10.2022 представники учасників справи не прибули.
27.10.2022 від відповідача до суду надійшла заява про розгляд справи за відсутності його представника, проти позову заперечує.
Станом на 27.10.2022 у суду були відсутні відомості про вручення позивачу повістки про виклик до суду на 27.10.2022.
Ухвалою від 27.10.2022 підготовче засідання було відкладене на 29.11.2022.
У підготовче засідання 29.11.2022 учасники справи не прибули.
Ухвалою від 29.11.2022 підготовче засідання було відкладене на 28.12.2022.
У підготовче засідання 28.12.2022 представники учасників справи не прибули.
При цьому представника позивача було повідомлено про дату, час та місце підготовчого засідання засобами системи «Електронний суд».
Ухвалою від 28.12.2022 підготовче засідання було відкладене на 25.01.2023.
24.01.2023 від представника позивача до суду надійшло клопотання про розгляд справи без його участі в порядку письмового провадження.
Станом на 25.01.2023 відзив на позов від відповідача до суду не надходив.
Ухвалою від 25.01.2023 було закрите підготовче провадження, з урахуванням заяв всіх учасників справи про її розгляд за відсутності представників сторін, справу призначено до розгляду по суті в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.
19.12.2011 позивача зареєстровано юридичною особою. Видами діяльності позивача є: 36.00 Забір, очищення та постачання води (основний), 43.21 Електромонтажні роботи, 43.22 Монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування, 81.10 Комплексне обслуговування об`єктів, 96.03 Організування поховань і надання суміжних послуг, 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах, 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, 35.12 Передача електроенергії, 37.00 Каналізація, відведення й очищення стічних вод, 38.11 Збирання безпечних відходів, 42.11 Будівництво доріг і автострад.
В період з 21.07.2021 по 27.07.2021 співробітниками відповідача була проведена планова перевірка позивача, за наслідками якої складено Акт перевірки.
Пунктом 18 Опису виявлених порушень вимог законодавства Акту перевірки встановлено порушення позивачем вимог ст. ст. 15, 21, 23 Кодексу України про надра позивачем не отримано спеціальний дозвіл на користування надрами (артезіанськими свердловинами). Акт перевірки підписаний представником позивача із зауваженнями,зокрема, щодо п. 18.
30.07.2021 відповідачем був складений припис №06/1-14/541/21, згідно пункту 17 якого, відповідно до ст. 20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та керуючись Положенням про Державну екологічну інспекцію Південного округу (Запорізька та Херсонська області), затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 01.06.2021 №256, з метою усунення порушень природоохоронного законодавства, виявлених під час перевірки дотримання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, проведеної з 12.07.2021 по 27.07.2021, приписано позивачу отримати спеціальний дозвіл на користування надрами (артезіанськими свердловинами до 30.11.2021, при цьому припис в цій частині обґрунтований ст. ст. 15, 21, 23 Кодексу України про надра.
Вважаючи припис відповідача від 30.07.2021 протиправним в частині п. 17, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи суд виходить з наступного.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами ст. 1 Кодексу України про надра (в редакції, яка була чинною станом на дату складання оскаржуваного припису) надра - це частина земної кори, що розташована під поверхнею суші та дном водоймищ і простягається до глибин, доступних для геологічного вивчення та освоєння.
Статтею 2 Кодексу України про надра визначено, що завданням Кодексу України про надра є регулювання гірничих відносин з метою забезпечення раціонального, комплексного використання надр для задоволення потреб у мінеральній сировині та інших потреб суспільного виробництва, охорони надр, гарантування при користуванні надрами безпеки людей, майна та навколишнього природного середовища, а також охорона прав і законних інтересів підприємств, установ, організацій та громадян.
Відповідно до ст. 6 Кодексу України про надра корисні копалини за своїм значенням поділяються на корисні копалини загальнодержавного і місцевого значення. Віднесення корисних копалин до корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення здійснюється Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.12.1994 №827 затверджений Перелік корисних копалин загальнодержавного значення. Підземні води: Мінеральні (лікувальні, лікувально-столові, природні столові), Питні (для централізованого водопостачання, для нецентралізованого водопостачання), Промислові Технічні, Теплоенергетичні води віднесені до зазначеного Переліку, як корисні копалини загальнодержавного значення.
Статтею 13 Кодексу України про надра визначено, що користувачами надр можуть бути підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи.
Відповідно до ст. 14 Кодексу України про надра надра надаються у користування для:
геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення;
видобування корисних копалин;
будівництва та експлуатації підземних споруд, не пов`язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод;
створення геологічних територій та об`єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам`ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади та ін.);
виконання робіт (здійснення діяльності), передбачених угодою про розподіл продукції;
геологічного вивчення бурштиноносних надр, у тому числі дослідно-промислової розробки родовищ з подальшим видобуванням бурштину (промисловою розробкою родовищ);
задоволення інших потреб.
Статтею 15 Кодексу України про надра визначено, що надра надаються у постійне або тимчасове користування.
Постійним визнається користування надрами без заздалегідь встановленого строку.
Тимчасове користування надрами може бути короткостроковим (до 5 років) і довгостроковим (до 50 років). У разі необхідності строки тимчасового користування надрами може бути продовжено.
Спеціальний дозвіл на геологічне вивчення бурштиноносних надр, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ з подальшим видобуванням бурштину (промисловою розробкою родовищ), надається строком на п`ять років.
Перебіг строку користування надрами починається з дня одержання спеціального дозволу (ліцензії) на користування надрами, якщо в ньому не передбачено інше, а в разі укладення угоди про розподіл продукції - з дня, зазначеного в такій угоді.
Згідно з ст. 18 Кодексу України про надра надання земельних ділянок для потреб, пов`язаних з користуванням надрами, провадиться в порядку, встановленому земельним законодавством України.
Земельні ділянки для користування надрами, крім випадків, передбачених статтею 23 цього Кодексу, надаються користувачам надр після одержання ними спеціальних дозволів на користування надрами чи гірничих відводів.
Місцеві ради при наданні земельної ділянки для розробки родовищ корисних копалин місцевого значення одночасно надають у користування і надра.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 19 Кодексу України про надра надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу.
Користування надрами здійснюється без надання гірничого відводу чи спеціального дозволу у випадках, передбачених цим Кодексом.
Статтею 21 Кодексу України про надра (в редакції, яка була чинною станом на дату складання оскаржуваного припису) передбачалось, що надра у користування для видобування підземних вод (крім мінеральних) і розробки родовищ торфу надаються без надання гірничого відводу на підставі спеціальних дозволів, крім випадків, передбачених статтею 23 цього Кодексу, що видаються після попереднього погодження з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.
Разом з тим, суд зазначає, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства у сфері користування надрами» від 01.12.2022 №2805-ІХ, який набрав чинності з 28.03.2023, з Кодексу України про надра виключено статтю 21.
Частиною 1 статті 23 Кодексу України про надра визначено, що землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до двох метрів, а також підземні води (крім мінеральних) для всіх потреб, крім виробництва фасованої питної води, за умови, що обсяг видобування підземних вод із кожного з водозаборів не перевищує 300 кубічних метрів на добу.
В обґрунтування висновку Акту перевірки щодо порушення позивачем вимог ст. ст. 15, 21, 23 Кодексу України про надра відповідач зазначив, що документи що посвідчують державну реєстрацію права власності чи права користування земельними ділянками для розміщення артезіанських свердловин на території Михайлівської селищної ради Михайлівського району Запорізької області за номерами № 9 (с. Вовківка); № 11/4 (с. Першотравневе); №02 (с. Нововолодимирівка); №6 (с. Жовтневе); №2, №790-В (с. Бурчак); № 11/1 (смт. Михайлівка, вул. Чкалова); №727-В (смт. Михайлівка, вул. Степова); № 17-А (смт. Михайлівка, вул. Дружби народів); №351-В (смт. Михайлівка, вул. Пушкіна); №11/5 (смт. Михайлівка, вул. Шкільна); № 7 (смт. Михайлівка, вул. Урожайна); №1909-рэ, №16 (смт. Михайлівка, вул. Мічуріна); №12, №1077-В, №13, №98-В, №11, №12 (1656), №13, №14, №11 (смт. Михайлівка), які позивач використовує для видобутку підземних вод, відсутні. Підприємство порушує права державної власності на надра, а саме: здійснює самовільне користування надрами (видобування підземних вод) з артезіанських свердловин за номерами: № 9; № 11/4; №02; №6; №2, №790-В; № 11/1; №727-В; № 17-А; №351-В; №11/5; № 7; №1909-рэ, №16; №12, №1077-В, №13, №98-В, №11, №12 (1656), №13, №14, №11 за відсутності спеціального дозволу на користування надрами.
В обґрунтування позовних вимог позивач, не спростовує висновки Акту перевірки щодо відсутності у нього документів, що посвідчують державну реєстрацію права власності чи права користування земельними ділянками для розміщення артезіанських свердловин на території Михайлівської селищної ради Михайлівського району Запорізької області №9; №11/4; №02; №6; №2, №790-В; №11/1; №727-В; №17-А; №351-В; №11/5; №7; №1909-рэ, №16; №12, №1077-В, №13, №98-В, №11, №12 (1656), №13, №14, №11 за відсутності спеціального дозволу на користування надрами. Проте зазначає, що він підпадає під дію положень ст. 23 Кодексу України про надра, а обсяг видобування підземних вод з кожного із водозаборів не перевищує 300 куб. метрів на добу, а тому він підлягає звільненню від відповідальності, визначеної на підставі Акту перевірки.
Суд зазначає, що ч. 1 ст. 23 Кодексу України про надра стосується саме землевласників та землекористувачів, а не будь-якого користувача надр.
В ст. 1 Водного кодексу України наведені наступні визначення:
використання води - процес вилучення води для використання у виробництві з метою отримання продукції та для господарсько-питних потреб населення, а також без її вилучення для потреб гідроенергетики, рибництва, водного, повітряного транспорту та інших потреб;
води підземні - води, що знаходяться нижче рівня земної поверхні в товщах гірських порід верхньої частини земної кори в усіх фізичних станах;
водний об`єкт - природний або створений штучно елемент довкілля, в якому зосереджуються води (море, лиман, річка, струмок, озеро, водосховище, ставок, канал (крім каналу на зрошувальних і осушувальних системах), а також водоносний горизонт);
водні ресурси - обсяги поверхневих, підземних і морських вод відповідної території;
водозабір - споруда або пристрій для забору води з водного об`єкта;
водокористування - використання вод (водних об`єктів) для задоволення потреб населення, промисловості, сільського господарства, транспорту та інших галузей господарства, включаючи право на забір води, скидання стічних вод та інші види використання вод (водних об`єктів);
водокористувач - фізична або юридична особа, яка здійснює водокористування;
водоносний горизонт - однорідна пластова товща гірських порід, де постійно знаходяться води;
забір води - вилучення води з водного об`єкта для використання за допомогою технічних пристроїв або без них;
ліміт використання води - граничний обсяг використання води, який встановлюється дозволом на спеціальне водокористування;
ліміт забору води - граничний обсяг забору води з водних об`єктів, який встановлюється в дозволі на спеціальне водокористування.
За приписами ч. 3 ст. 2 Водного кодексу України земельні, гірничі, лісові відносини, а також відносини щодо використання та охорони рослинного і тваринного світу, територій та об`єктів природно-заповідного фонду, атмосферного повітря, виключної (морської) економічної зони та континентального шельфу України, що виникають під час користування водними об`єктами, регулюються відповідним законодавством України.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 5 Водного кодексу України до водних об`єктів загальнодержавного значення належать підземні води, які є джерелом централізованого водопостачання, а відповідно до п. 2 ч. 2 цієї статті до водних об`єктів місцевого значення належать підземні води, які не можуть бути джерелом централізованого водопостачання.
Частинами 1-3 статті 42 Водного кодексу України визначено, що водокористувачами в Україні можуть бути підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи.
Водокористувачі можуть бути первинними і вторинними.
Первинні водокористувачі - це ті, які мають власні водозабірні споруди і відповідне обладнання для забору води, а також отримують воду з каналів зрошувальних і осушувальних систем, водосховищ, ставків, водогосподарських систем, каналів та водогонів (водопроводів) міжбасейнового та внутрішньобасейнового перерозподілу водних ресурсів.
За приписами п. 9 ч. 1 ст. 44 Водного кодексу України водокористувачі зобов`язані здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу.
Частинами 1, 2 статті 48 Водного кодексу України визначено, що спеціальне водокористування - це забір води з водних об`єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об`єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.
Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських (у тому числі для цілей аквакультури) та інших державних і громадських потреб.
За приписами ст. 49 Водного кодексу України спеціальне водокористування є платним та здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування.
Дозвіл на спеціальне водокористування видається територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства.
Видача (відмова у видачі, переоформлення, видача дубліката, анулювання) дозволу на спеціальне водокористування здійснюється відповідно до Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.
Видача (переоформлення, видача дубліката, анулювання) дозволу на спеціальне водокористування здійснюється безоплатно.
Подання юридичною або фізичною особою, фізичною особою - підприємцем заяви про одержання (переоформлення, одержання дубліката, анулювання) дозволу на спеціальне водокористування та відповідних документів, а також видача (відмова у видачі, переоформлення, видача дубліката, анулювання) їй цього дозволу здійснюються в паперовій або електронній формі.
Для одержання дозволу на спеціальне водокористування юридична або фізична особа, фізична особа - підприємець звертається до органів, зазначених у частині другій цієї статті, із заявою, до якої додаються:
обґрунтування потреби у воді з помісячним нормативним розрахунком водокористування і водовідведення;
опис та схема місць забору води та скиду зворотних вод;
нормативи гранично допустимого скидання (гдс) забруднюючих речовин у водні об`єкти із зворотними водами (з розрахунком на кожний випуск (скид) окремо);
затверджені індивідуальні технологічні нормативи використання питної води (для підприємств та організацій житлово-комунального господарства, суб`єктів господарювання, які надають послуги з централізованого водопостачання та/або водовідведення, житлово-експлуатаційних підприємств та організацій);
копія правовстановлюючих документів на водні об`єкти (для орендарів водних об`єктів).
Зазначений перелік документів є вичерпним.
Видача або надання відмови у видачі дозволу на спеціальне водокористування здійснюється протягом 30 календарних днів з дня надходження заяви та документів, необхідних для видачі дозволу.
Органи, зазначені у частині другій цієї статті, зобов`язані протягом п`яти робочих днів з дня надходження заяви на отримання дозволу на спеціальне водокористування надіслати копії відповідних документів:
у разі використання підземних вод - до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр;
у разі використання водних об`єктів, віднесених до категорії лікувальних, - до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я, зобов`язані протягом 15 календарних днів з дня одержання копій документів надати безоплатно органу, що приймає рішення про видачу дозволу на спеціальне водокористування, висновки в електронній формі щодо можливості його видачі.
Обмін документами між органами виконавчої влади, зазначеними в цій статті, здійснюється в електронній формі у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.
Органи, зазначені в частині другій цієї статті, під час прийняття рішення про видачу дозволу на спеціальне водокористування або про відмову в його видачі враховують відповідні висновки центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я.
У разі ненадання протягом встановленого строку центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я, висновку щодо можливості видачі дозволу на спеціальне водокористування вважається, що відповідний центральний орган виконавчої влади не заперечує проти видачі такого дозволу.
Підставою для відмови у видачі дозволу на спеціальне водокористування є:
подання неповного пакета документів, необхідних для одержання дозволу, згідно з визначеним цією статтею переліком;
виявлення в документах, поданих суб`єктом господарювання або фізичною особою, недостовірних відомостей, невідповідності вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, довгостроковим прогнозам водогосподарських балансів;
негативний висновок центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, чи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я, про можливість здійснення спеціального водокористування.
Підставою для переоформлення дозволу на спеціальне водокористування є зміна найменування або місцезнаходження юридичної особи чи зміна прізвища, імені, по батькові або місця проживання фізичної особи, фізичної особи - підприємця.
Переоформлення дозволу на спеціальне водокористування здійснюється за заявою, до якої додається дозвіл, що підлягає переоформленню.
Строк видачі переоформленого дозволу на спеціальне водокористування становить два робочі дні з дня одержання заяви про його переоформлення.
Підставою для видачі дубліката дозволу на спеціальне водокористування є його втрата або пошкодження.
Видача дубліката дозволу на спеціальне водокористування здійснюється за заявою протягом двох робочих днів з дня одержання заяви про його видачу.
Дозвіл на спеціальне водокористування анулюється з підстав, визначених статтею 55 цього Кодексу.
У дозволі на спеціальне водокористування встановлюються ліміт забору води, ліміт використання води та ліміт скидання забруднюючих речовин. У разі настання маловоддя ці ліміти можуть бути зменшені органом, що видав дозвіл, без коригування дозволу на спеціальне водокористування.
Форма дозволу на спеціальне водокористування та заяви для його отримання, а також форма нормативного розрахунку водокористування і водовідведення затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.
Відповідно до ст. 50 Водного кодексу України строки спеціального водокористування встановлюються органами, які видали дозвіл на спеціальне водокористування.
Спеціальне водокористування може бути короткостроковим (на три роки) або довгостроковим (від трьох до двадцяти п`яти років).
У разі необхідності строк спеціального водокористування може бути продовжено на період, що не перевищує відповідно короткострокового або довгострокового водокористування.
Продовження строків спеціального водокористування за клопотанням заінтересованих водокористувачів здійснюється державними органами, що видали дозвіл на спеціальне водокористування.
Позивач 21.06.2018 отримав дозвіл на спеціальне водокористування №666/ЗП/49д-18 щодо свердловини №698-В (спостережна), свердловин №№ 820-В, 1918-ре, 1026-В, 11/1, 11/3, 11/5, 17А, 351-В, 727-В, розташованих в смт Михайлівка, свердловини №11/4, розташованої в м. Першотравневе Михайлівського району, свердловини №6, розташованої в с. Жовтневе Михайлівського району, свердловини №5, розташованої в с. Вовківка Михайлівського району, свердловини №6, розташованої в с. Н-Володимирівка Михайлівського району, басейну р. Дніпро, району басейну р. Дніпро з метою передачі води населенню та абонентам, власні виробничі та санітарно-гігієнічні потреби підприємства.
03.03.2021 позивачу видано дозвіл на спеціальне водокористування №29/ЗП/49д-21 щодо: свердловин №№ 820-В, 1918-рэ, 1026-В, 11/1, 727-В, 17-А, 351-В, 11/5, 12, 1077-В, 7, 1909-рэ, 16, 13 (744), 98-В, 11, 12 (1656), 13, 14, 11 розташованих в межах смт Михайлівка Василівського (Михайлівського) району Запорізької області - басейн р. Дніпро; свердловину №9 розташовану в межах с. Вовківка Василівського (Михайлівського) району Запорізької області - басейн р. Дніпро; свердловини 11/4 розташованої в межах с. Першотравневе Василівського (Михайлівського) району Запорізької області басейн р. Дніпро; свердловини №2 розташованої в межах с. Нововолодимирівка Василівського (Михайлівського) району Запорізької області басейн р. Дніпро; свердловин №№ 2, 790-В розташованих в межах с. Бурчак Василівського (Михайлівського) району Запорізької області басейн р. Дніпро; свердловини №6 розташованої в межах с. Жовтневе Василівського (Михайлівського) району Запорізької області басейн р. Дніпро; за межами смт Михайлівка Василівського (Михайлівського) району Запорізької області (поля фільтрації); у межах смт Михайлівка Василівського (Михайлівського) району Запорізької області (вигріб); у межах с. Вовківка Василівського (Михайлівського) району Запорізької області (вигріб); у межах с. Першотравневе Василівського (Михайлівського) району Запорізької області (вигріб); у межах с. Нововолодимирівка Василівського (Михайлівського) району Запорізької області (вигріб); у межах с. Жовтневе Василівського (Михайлівського) району Запорізької області (вигріб); у межах с. Бурчак Василівського (Михайлівського) району Запорізької області (вигріб) на питні і санітарно-гігієнічні потреби, виробничі потреби, передачі води населенню, передачі води вторинним водокористувачам.
Отже, станом на час складання оскаржуваного припису позивач мав дозвіл на спеціальне водокористування.
З матеріалів справи вбачається, що обсяг видобування підземних вод з кожного із водозаборів, які використовує позивач, не перевищує 300 куб. метрів на добу.
За приписами ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
З матеріалів справи, зокрема Акту перевірки, вбачається, що під час перевірки позивачем були надані витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права щодо земельних ділянок, на яких розташовані свердловини №№820-В (земельна ділянка кадастровий №2323355100:40:002:0004, витяг №31336948), 1918-рэ (земельна ділянка кадастровий №2323355100:39:003:0040, витяг №31339100), 1026-В (земельна ділянка кадастровий №2323355100:39:003:0040, витяг №31339100). Щодо решти земельних ділянок, на яких розташовані належні позивачу об`єкти спеціального водокористування (зокрема, свердловини на території Михайлівської селищної ради Михайлівського району Запорізької області №9; №11/4; №02; №6; №2, №790-В; №11/1; №727-В; №17-А; №351-В; №11/5; №7; №1909-рэ, №16; №12, №1077-В, №13, №98-В, №11, №12 (1656), №13, №14, №11) документи, що підтверджують реєстрацію за позивачем права власності чи користування такими земельними ділянками, не надано. Суд зазначає, що до позову додано чотири витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, а саме: №31342574 щодо земельної ділянки кадастровий №2323355100:49:005:0001 по вул. Островського в смт Михайлівка, №31339873 щодо земельної ділянки кадастровий №2323355100:39:002:0019 по вул. Пушкіна, 187 в смт Михайлівка, №31339100 щодо земельної ділянки кадастровий №2323355100:39:003:0040 по вул. Пушкіна в смт Михайлівка та №31336948 щодо земельної ділянки кадастровий №2323355100:40:002:0004 по вул. Пушкіна в смт Михайлівка.
За приписами ч. 2 ст. 74 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Тобто, матеріалами справи не підтверджується твердження позивача про поширення на нього положень ст. 23 Кодексу України про надра, оскільки позивачем не доведено факт перебування у власності чи користуванні позивача земельних ділянок, на яких розташовані свердловини позивача, зокрема за межами смт Михайлівка Василівського (Михайлівського) району Запорізької області, при цьому ч. 1 ст. 23 Кодексу України про надра стосується лише землевласників та землекористувачів.
Відповідно до п. е ч. 1 ст. 20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить надання обов`язкових до виконання приписів щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства з питань, що належать до його компетенції, інформування дозвільних органів про надані приписи суб`єктам господарювання, що здійснюють діяльність на підставі дозволів у сфері охорони навколишнього природного середовища, та здійснення контролю за їх виконанням.
Частинами 7, 8 статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» визначено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.
З наведеного вбачається, що припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання, а тому посилання позивача на те, що він підлягає звільненню від відповідальності є очевидно необґрунтованим (безпідставним), оскільки оскаржуваним приписом позивача не притягнуто до відповідальності, а від нього вимагається усунення виявлених під час перевірки порушень вимог законодавства.
Щодо посилання позивача на рішення Михайлівського районного суду Запорізької області від 24.09.2021 у справі №321/1198/21 за позовом ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції України державна екологічна інспекція Південного округу (Запорізька та Херсонська області), третя особа державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища Південного округу (Запорізька та Херсонська області) Мудрік Тетяна Вікторівна, про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, суд зазначає, наступне.
Відповідно до приписів ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Суд зазначає, що: позивач не був учасником зазначеної справи; в межах зазначеної справи судом була надана оцінка постанові державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Південного округу (Запорізька та Херсонська області) Мудрік Тетяни Вікторівни №398/03/2-08 від 09.08.2021, а не оскаржуваному припису; в межах зазначеної справи судом не встановлена відсутність у позивача обов`язку отримання спеціального дозволу на користування надрами (артезіанськими свердловинами).
Відтак, зазначене судове рішення не враховується судом при розгляді цієї справи.
Так само суд не бере до уваги посилання позивача на постанови Верховного Суду від 20.11.2018 у справі №910/21840/17, №922/1816/20 та №922/3488/19, оскільки судові рішення у даних справах стосуються відмінних від спірних правовідносин обставин (стягнення суми збитків в порядку господарського судочинства, а не оскарження припису).
Відповідно до ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а суд згідно ст. 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Оскільки судом не встановлена відповідність позивача вимогам ст. 23 Кодексу України про надра, то суд констатує відсутність правових підстав для задоволення заявлених позивачем вимог.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Статтею 139 КАС України, визначено порядок розподілу судових витрат.
Зважаючи на той факт, що у задоволенні позиву відмовлено, то питання про розподіл судових витрат судом не вирішувалось.
Керуючись статтями 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
У задоволенні позовних вимог Комунального підприємства «Михайлівський комунгосп Михайлівської селищної ради Василівського району Запорізької області» (вул. Пушкіна, буд. 187, смт. Михайлівка, Василівський район,Запорізька область, 72002), в особі представника адвоката Єренка Дмитра Віталійовича (вул. Перемоги, буд. 40, оф. 25А, м. Запоріжжя, 69001), до Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) (пров. Козацький, буд. 10, м. Херсон, 73003) про визнання протиправним та скасування припису відмовити.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення у повному обсязі виготовлено та підписано «02» травня 2023 року.
СуддяР.В. Кисіль
Суд | Запорізький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 02.05.2023 |
Оприлюднено | 04.05.2023 |
Номер документу | 110579610 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу охорони навколишнього природного середовища, зокрема щодо забезпечення екологічної безпеки, у тому числі при використанні природних ресурсів; екологічної безпеки поводження з відходами |
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Кисіль Роман Валерійович
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Кисіль Роман Валерійович
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Кисіль Роман Валерійович
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Кисіль Роман Валерійович
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Кисіль Роман Валерійович
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Кисіль Роман Валерійович
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Кисіль Роман Валерійович
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Кисіль Роман Валерійович
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Кисіль Роман Валерійович
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Кисіль Роман Валерійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні