Рішення

від 01.05.2023 по справі 320/6315/22

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 травня 2023 року Київ№ 320/6315/22

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Шевченко А.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної інспекції архітектури та містобудування України, Управління містобудування та архітектури Білоцерківської міської ради Київської області та Білоцерківської міської ради в особі Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Білоцерківської міської ради, треті особи, яка не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2 , на стороні позивача - ОСОБА_3 , про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом (із урахуванням уточненої позовної заяви в редакції від 14.08.2022) до Державної інспекції архітектури та містобудування України (далі відповідач 1, ДІАМ України), Управління містобудування та архітектури Білоцерківської міської ради Київської області (далі відповідач 2, Управління) Білоцерківської міської ради в особі Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Білоцерківської міської ради (далі відповідач 3, Відділ), в якому просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність відповідачів щодо нездійснення функцій та заходів державного реагування (контролю) в межах компетенції, передбаченої Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», для усунення порушень містобудівних умов та обмежень забудови, порушення пожежних, санітарних та екологічних норм при здійсненні самочинного будівництва, реконструкції частини індивідуального житлового будинку (квартири АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 ;

- зобов`язати Державну інспекцію архітектури та містобудування України (ДІАМ) здійснити контроль (в порядку нагляду) за подання позову (належне представництво в суді) Відділом державного архітектурно-будівельного контролю Білоцерківської міської ради до ОСОБА_2 про знесення самочинно збудованого об`єкта за адресою: будинок АДРЕСА_3 , квартир АДРЕСА_1 , АДРЕСА_4 на земельній ділянці з кадастровим номером 3210300000:04:112:0117; 3210300000:04:112:0116, 3210300000:04:112:0291 та компенсацію витрат, пов`язаних із таким знесенням;

- зобов`язати Білоцерківську міську раду в особі Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Білоцерківської міської ради звернутись до суду з позовом до ОСОБА_2 про знесення самочинно збудованого об`єкта за адресою: будинок АДРЕСА_3 , квартир АДРЕСА_1 , АДРЕСА_4 на земельній ділянці з кадастровим номером 3210300000:04:112:0117; 3210300000:04:112:0116, 3210300000:04:112:0291 та компенсацію витрат, пов`язаних із таким знесенням;

- зобов`язати Управління містобудування та архітектури Білоцерківської міської ради Київської області взяти до керівництва рішення № 7 від 09.08.2018 видане головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Могиленком Павлом Андрійовичем та внести відповідним органам пропозиції щодо прийняття згідно із законодавством рішення стосовно самовільно збудованих будинків та споруд.

У зв`язку з невідповідністю позовної заяви вимогам процесуального закону, керуючись статтею 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалою від 27.07.2022 позов залишив без руху з наданням позивачеві строку для усунення виявлених недоліків.

У зв`язку з усуненням позивачем недоліків позовної заяви, ухвалою від 05.09.2022 суд відкрив провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Також вказаною ухвалою суд залучив до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів ОСОБА_4 (далі третя особа 1, ОСОБА_2 ), на стороні позивача - ОСОБА_3 (далі третя особа 2, ОСОБА_3 ).

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачами всупереч вимогам чинного законодавства безпідставно не здійснено заходів державного реагування (контролю) у межах компетенції, передбаченої Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», для усунення порушень містобудівних умов та обмежень забудови, порушення пожежних, санітарних та екологічних норм при здійсненні самочинного будівництва, реконструкції частини індивідуального житлового будинку (квартири АДРЕСА_1 та АДРЕСА_5 . При цьому позивач наголосив, що як власник житлового будинку через перегородку з самочинним будівництвом має законний інтерес у тому, щоб будівництво було приведене у відповідність до будівельних норм, оскільки це безпосередньо впливає на умови використання належної йому частини будинку.

Представником Управління подано відзив на позов, в якому просив суд відмовити в його задоволені, оскільки жодним нормативно-правовим актом не встановлено повноважень Управління щодо здійснення державного архітектурно-будівельного контролю на території міста.

Представником ДІАМ України подано до суду відзив на позов, в якому наголошено, що в діях відповідача 1 немає ознак протиправної бездіяльності, оскільки були відсутні правові підстави для здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду за Відділом.

Позивач подав відповідь на відзив відповідача 1, в якому наголосив, що відповідач 1 мав правові підстави для здійснення позапланової перевірки на підставі звернень позивача відповідно до Порядку № 698, оскільки здійснена ОСОБА_2 реконструкція об`єкта будівництва є самочинним будівництвом.

Представником Відділу подано до суду відзив на позов, в якому зазначено, що Відділом вчинялися дії щодо державного архітектурно-будівельного контролю відносно ОСОБА_2 , проте у зв`язку з введенням в Україні воєнного стану відповідні дії призупинено.

Позивач подав відповідь на відзив Відділу, в якому наголосив, що відповідач 3 протиправно прикривається воєнним станом задля уникнення виконання покладених на нього обов`язків щодо контролю за незаконними самочинним будівництвом.

Третя особа 2 подала письмові пояснення, в яких просила суд задовольнити позов, уважаючи позицію позивача обґрунтованою та зазначаючи, що третя особа 1 своїми діями порушила стійкість будинку, оскільки знесла елементи старого будинку, які повинні були залишатися і зберігати непорушність несучих конструкцій. Також наголосила, що ОСОБА_2 розпочала будівельні роботи на об`єкті будівництва без згоди співвласників земельної ділянки, що було проігноровано відповідачами.

Третя особа 1 подала письмові пояснення на позов, в яких просила суд у задоволенні позову відмовити зазначаючи, що всі інкриміновані їй в позові порушення були предметом розгляду у судовому порядку, по яких є судові рішення, згідно з якими встановлено, що будівельні паспорти видані на підставі вимог законодавства, будівництво розпочате також відповідно до вимог законодавства, що частина будівлі, яка належить ОСОБА_2 , реконструйована відповідно до вимог законодавства та не створює перешкоди у користуванні позивачем його приміщеннями житлового будинку, а проведенням будівельних робіт ОСОБА_2 не нанесла ушкодження майна позивача та не порушувала його права.

Розглянувши подані учасниками справи документи та матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Відповідно до договору дарування частини житлового будинку від 20.02.2003 № 5-801 (том 1, а.с. 24), посвідченого Вишняк О.А. державним нотаріусом Білоцерківської державної нотаріальної контори, позивач є власником 17/100 частин жилого будинку з частиною господарських споруд та побутових будівель та споруд, що знаходиться в АДРЕСА_3 . Будинок в цілому має 73,3 кв.м. жилої площі і розташований на земельній ділянці з такими надвірними будівлями та спорудами: гараж, три сараї, дві вбиральні, огорожа.

Відповідно до свідоцтва про право власності від 13.03.2000 № 4653, позивач також є власником 42/100 частини жилого будинку в АДРЕСА_3 (том 1, а.с. 26).

Відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку серії КВ № 076269 (№ 2479 від 09.09.2004), виданого ОСОБА_5 , позивач та ОСОБА_6 є співвласниками земельної ділянка по АДРЕСА_3 , у частках 1/3 від загальної площі 0,0535 га. (том 1, а.с. 30).

Згідно з даними технічного паспорта на садибний (індивідуальний) житловий будинок АДРЕСА_3 , виготовленого станом на 22.12.2010, власниками зазначеного будинку вказані: позивач 42/100 та 17/100 частин; ОСОБА_7 ( ОСОБА_8 ) 14/100 частини; ОСОБА_6 20/100 частини; ОСОБА_9 ( ОСОБА_8 ) 7/200 та 7/200 частин (том 1, а.с. 27).

ОСОБА_2 є співвласником житлового будинку АДРЕСА_3 (квартир АДРЕСА_6 ) та земельних ділянок з кадастровими номерами 3210300000:04:112:0117 (площа 0,0025 га), 3210300000:04:112:0116 (площа 0,0202 га), 3210300000:04:112:0291 (площа 0,0044 га).

ОСОБА_2 у 2016 році повідомила позивачу про наміри здійснити будівництво шляхом реконструкції частини належного їй житлового будинку АДРЕСА_3 (квартир АДРЕСА_6 ) (далі також об`єкт будівництва).

Листом від 06.02.2016 № 15/35 (том 1, а.с. 31 зворотна сторінка), за результатом розгляду заяви ОСОБА_2 стосовно надання будівельного паспорту забудови земельної ділянки по АДРЕСА_7 , Управління повідомило, що ОСОБА_2 було відмовлено у видачі будівельного паспорту згідно з пунктом 5 статті 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», оскільки не наданого повного пакету документів згоди співвласників житлового будинку.

Листом від 23.09.2016 № 45/570 (том 1, а.с. 32), за результатом розгляду заяви позивача щодо ненадання дозволу на реконструкцію та перебудову кв. АДРЕСА_1 , АДРЕСА_5 , Управління повідомило, що дозволи на реконструкцію та перебудову не надаються; при цьому зазначило, що наміру здійснити реконструкцію чи перебудову власних помешкань від сусідів з кв. АДРЕСА_1 , АДРЕСА_5 не надходило.

Листом від 29.06.2017 № 15/619 (том 1, а.с. 32 зворотна сторінка), за результатом розгляду заяви ОСОБА_2 стосовно надання будівельного паспорту забудови земельної ділянки по АДРЕСА_7 відмовило у видачі будівельного паспорту та повідомило, що для його отримання заявнику необхідно надати згоду усіх співвласників житлового будинку на заплановану реконструкцію.

Разом із тим, на замовлення ОСОБА_2 експертом із технічного обстеження будівель і споруд було складено Звіт про проведення технічного обстеження квартир АДРЕСА_1 , АДРЕСА_5 і встановлено неможливість надійної та безпечної експлуатації цих квартир. У свою чергу ОСОБА_2 звернулась до Управління містобудування та архітектури Білоцерківської міської ради для отримання дозвільних документів на реконструкцію належних їх приміщень.

У подальшу, за заявою ОСОБА_2 , Управлінням 19.02.2018 виготовлено Будівельний Паспорт АДРЕСА_8 на реконструкцію частин індивідуального житлового будинку (квартири АДРЕСА_1 та АДРЕСА_5 .

ОСОБА_2 06.03.2018 подала до Відділу повідомлення про початок виконання будівельних робіт, для реєстрації в реєстрі дозвільних документів.

Листом від 04.04.2018 № Б-0404/8-71 (том 1, а.с. 31) Відділ відмовив ОСОБА_2 у прийнятті повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єкту будівництва «Реконструкція частини індивідуального житлового будинку (квартира АДРЕСА_1 та АДРЕСА_9 , оскільки таке повідомлення подано з порушенням установлених вимог, а саме: згідно з Державним класифікатором будівель та споруд ДК 018-2000 житлові будинки з трьома та більше квартирами мають код об`єкта 1122 «Будинки з трьома та більше квартирами» та не підпадають під код об`єкта 1110,3 «Будинки садибного типу» і потребують отримання містобудівних умов та обмежень.

Позивач звернувся 05.04.2018 до Управління із заявою про скасування будівельного паспорту № 10/18 від 19.02.2018, виданий ОСОБА_2 , співвласнику будинку (кв. АДРЕСА_10 ), оскільки він виданий з порушенням прав співвласників житлового будинку (том 1, а.с. 39).

Листом від 06.04.2018 № 15/51 Управління повідомило позивача про відсутність підстав для скасування будівельного паспорта № 10/18 від 19.02.2018 (том 1, а.с. 39, зворотна сторінка).

Разом із тим, позивач звертався із численнями заявами та скаргами щодо порушення його прав ОСОБА_2 при здійсненні реконструкції квартир АДРЕСА_1 та АДРЕСА_5 , до Відділу, Управління, ДАБІ України та інших органів.

Водночас, 18.04.2018 Відділ видав ОСОБА_2 припис № С-1804/1 про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проєкту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт, яким з метою усунення виявлених порушень зобов`язано зупинити проведення будівельних робіт із моменту вручення припису, у зв`язку з виявленням, що будівельний паспорт № НОМЕР_1 на об`єкт будівництва «Реконструкція частини індивідуального житлового будинку (квартира АДРЕСА_1 та АДРЕСА_5 » виданий Управлінням від 19.02.2018 гр. ОСОБА_2 з порушенням вимог чинного законодавства (том 1, а.с. 33). Примірник припису було скеровано ОСОБА_2 рекомендованою поштовою кореспонденцією (том 1, а.с. 34).

У подальшому Відділом було складено на ОСОБА_2 протокол про адміністративне правопорушення № 1-Л-А 1604/2 від 16.04.2019, у зв`язку з невиконанням припису № С-1804/1 від 18.04.2018, а також видано ОСОБА_2 приписи № С-0104/2 від 01.04.2019 про зупинення підготовчих та будівельних робіт та № С-0104/2/1 від 01.04.2019 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил до 01.06.2019.

Також Відділом було видано постанову № А-2504/2 від 25.04.2019 по справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_2 було визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною дванадцятою статті 96 КУпАП України та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн.

Разом із тим, рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 15.07.2019, що набрало законної сили 26.07.2019, скасовано постанову № А-2504/2 від 25.04.2019 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_2 .

Натомість, позивач звертався із заявами від 24.04.2018, від 28.04.2018, від 10.05.2018 до Відділу, в яких повідомляв, що ОСОБА_2 розпочала будівельні роботи на відповідному об`єкті, що наносить шкоду співвласникам житлового будинку, оскільки внаслідок таких робіт пошкоджено перегородку, стелю та просив прийняти невідкладні міри по припиненню самоправних робіт ОСОБА_2 .

Також позивач звертався до ДАБІ України із заявою від 16.05.2018, в якій просив допомоги у припиненні самоправних будівельних робіт співвласника будинку АДРЕСА_11 (квартир АДРЕСА_6 ) ОСОБА_2 та самоправного повного знесення своєї частини будинку (том 1, а.с. 42-43).

Листом від 23.05.2018 № 10/10-11/2305/08/02 ДАБІ України повідомило позивача, що за його заявою вчиняються передбачені Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.08.2015 № 698 дії для проведення документальної перевірки щодо правомірності видачі Управлінням будівельного паспорту № 10/18 від 19.02.2018 (том 1, а.с. 43 зворотна сторінка).

Водночас позивач заявою від 05.06.2018 повідомляв Відділ, що ОСОБА_2 продовжує будівництво та незаконно знесла частини відповідного житлового будинку кв. АДРЕСА_6 . Роботи проводяться щоденно починаючи з 17.04.2018. У зв`язку із чим просив Відділ виконати свої обов`язки та прийняти міри до ОСОБА_2 (том 1, а.с. 44).

Із аналогічними заявами позивач звертався до Відділу 19.06.2018, 25.09.2018, а також до Голови Білоцерківської міської ради 20.06.2018 (том 1, а.с.45, 46).

Департаментом ДАБІ у Київській області проведено перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, за результатами якої складено акт від 08.08.2018 (том 1, а.с. 35-36), яким встановлено, що Управлінням видано будівельний паспорт на «Реконструкцію частини індивідуального житлового будинку (квартира АДРЕСА_1 та АДРЕСА_5 » № 10/18 від 19.02.2018 з порушенням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, а саме: Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 05.07.2011 № 103 та статті 27 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

На підставі вказаного акта перевірки, Департаментом ДАБІ у Київській області видано виконуючій обов`язки начальника Управління припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 08.08.2018 (том 1, а.с. 37-38), яким зобов`язано усунути виявлені порушення в строк до 08.09.2018.

Водночас, рішенням Київського окружного адміністративного суду від 25.11.2019 у справі № 320/6646/18, яке набрало законної сили 23.01.2020, припис про усунення порушень вимог законодавства в сфері містобудівної діяльності від 08.08.2018 винесений Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області скасований.

Департаментом ДАБІ у Київській області 09.08.2018 прийнято рішення № 7 про скасування дії будівельного паспорту забудови земельної ділянки № 10/18 від 19.02.2018, виданого Управлінням, оскільки під час проведення позапланової перевірки встановлено, що такий паспорт виданий з порушенням вимоги чинного законодавства у сфері містобудівної діяльності, а саме: пунктів 1.1., 1.3., 2.3., 2.4. Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 05.07.2011 № 103 та статті 27 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», яким скасовано дію будівельного паспорту забудови земельної ділянки № 10/18 від 19.02.2018 (том 1, а.с. 35).

На виконання вимог припису, Управлінням було прийнято наказ № 16/02 від 13.08.2018, яким скасовано будівельний паспорт.

Разом із тим, поставною Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.02.2021 у справі № 320/3036/19, скасовано частково рішення Київського окружного адміністративного суду від 14.09.2020 за позовом ОСОБА_2 про скасування зазначених припису від 08.08.2018 та наказу № 16/02 від 13.08.2018, водночас прийнявши нову постанову про задоволення позову в частині визнання протиправним та скасування наказу № 16/2 від 13.08.2018 «Про скасування будівельного паспорта».

Уважаючи порушеними свої права позивач продовжував звертатись до Відділу, заступника Білоцерківського міського голови, ДІАМ, із заявами про бездіяльність та проханням звернутись до суду з позовом про знесення самочинного будівництва, оскільки ОСОБА_2 продовжує будівництво та незаконно знесла частини житлового будинку (кв. АДРЕСА_6 ), чим порушила права та умови життя співвласників інших квартир житлового будинку по АДРЕСА_3 (том 1, а.с. 47-50).

Департамент ДАБІ у Київській області листом від 22.07.2019 № 1010-1757/02 повідомляв ОСОБА_3 , що до Відділу направлено запит щодо надання результатів державного архітектурно-будівельного контролю, проведеного на об`єкті будівництва (том 1, а.с.51).

Також позивач звертався до Управління із заявою від 19.11.2019, в якій просив направити на об`єкт комісію для перевірки самочинного будівництва ОСОБА_2 (том 1, а.с.54-56).

Разом із тим судом установлено, що рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 28.10.2019 у справі № 357/562/19, яке залишене без змін постановою Київського апеляційного суду від 29.01.2020 (том 1, а.с. 80-84), у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом знесення самочинного будівництва відмовлено. Указаним рішенням, зокрема встановлено, що право на звернення до суду з позовом про знесення самочинного будівництва належить відповідному органу державної влади або органу місцевого самоврядування. Також констатовано, що знесення самочинного будівництва є крайньою мірою і можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством України заходи щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності. Знесення нерухомості, збудованої з істотним відхиленням від проєкту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, з істотним порушенням будівельних норм і правил, допустиме лише за умови, якщо неможливо здійснити перебудову нерухомості відповідно до проєкту або відповідно до норм і правил, визначених державними правилами та санітарними нормами, або якщо особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від такої перебудови.

У свою чергу, відповідно до висновку експертів за результатами проведення комплексної судової експертизи від 12.08.2021 № КСЕ-19/111-20/49418 (том 1, а.с. 10-23) будівельні роботи, виконані на об`єкті будівництва без дозвільних документів, які дають право на виконання будівельних робіт та вважаються самочинним будівництвом згідно із частиною сьомою статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та не відповідають вимогам ДБН А.2.2.-3:2014 «Склад та зміст проєктної документації на будівництво». Водночас у висновку зазначено, що визначити причини пошкоджень та руйнувань житлового будинку АДРЕСА_12 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_13 не видається за можливе.

Листом від 01.11.2019 № М-3551 Виконавчий комітет Білоцерківської міської ради Київської області повідомив ОСОБА_3 , що за результатом виїзду у березні 2019 року посадовими особами Відділу на місце об`єкту будівництва встановлено, що ОСОБА_2 на власних земельних ділянках виконує будівельні роботи по реконструкції частини індивідуального житлового будинку (квартир АДРЕСА_1 та АДРЕСА_4 ). При цьому остання не виконала вимоги припису від 18.04.2018 № С-1804/1. Також зазначено, що ОСОБА_2 виконуються будівельні роботи, що за класом наслідків належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) без вихідних даних та проєктної документації, що є порушенням вимог статей 29, 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»; не забезпечено здійснення авторського нагляду на об`єкті будівництва, що є порушенням вимог статті 11 Закону України «Про архітектурну діяльність» та порядку здійснення авторського нагляду під час будівництва об`єкта архітектури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 №903; не забезпечено здійснення технічного нагляду об`єкта будівництва, що є порушенням вимог статті 11 Закону України «Про архітектурну діяльність» та порядку здійснення технічного нагляду під час будівництва об`єкта архітектури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 № 903. У зв`язку з допущеними порушеннями на ОСОБА_2 було складено протокол № 1-Л-А 1604/2 від 16.04.2019, припис про зупинення підготовчих на будівельних робіт № С-0104/2 від 01.04.2019, припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил № С-0104/2/1 від 01.04.2019 та притягнуто до адміністративної відповідальності (постанова №А-2504/2 від 25.04.2019).

Уважаючи наведену поведінку відповідачів протиправною бездіяльністю щодо нездійснення функцій та заходів державного реагування (контролю) в межах компетенції, передбаченої Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», для усунення порушень містобудівних умов та обмежень забудови, порушення пожежних, санітарних та екологічних норм при здійсненні самочинного будівництва, реконструкції частини індивідуального житлового будинку з двоповерховою прибудовою, позивач звернувся із цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, виходячи з положень норм законодавства, які діяли на момент їх виникнення, суд виходив із такого.

Відповідно до частини другої статті 6, частини другої статті 19 Конституції України, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів встановлює Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VI (далі Закон № 3038).

За приписами частини першої статті 12 Закону № 3038, планування і забудова територій - діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає, у тому числі, реконструкцію існуючої забудови та територій.

Відповідно до частин першої, третьої статті 6 Закону № 3038 управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.

До органів державного архітектурно-будівельного контролю належать:

1) структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій;

2) виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.

Органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Управління у сфері містобудівної діяльності та архітектурно-будівельного контролю здійснюється шляхом, зокрема: контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування (далі - вихідні дані), проектної документації; здійснення державного архітектурно-будівельного контролю щодо об`єктів, розташованих в межах та за межами населених пунктів, на території кількох адміністративно-територіальних одиниць, зазначених у пункті 7 частини першої цієї статті (пункти 6, 8 частини першої статті 7 Закону № 3038).

Структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад у межах делегованих цим Законом державних повноважень є підконтрольними центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, а їхні рішення можуть бути розглянуті у порядку державного архітектурно-будівельного нагляду або оскаржені до суду (частина п`ята статті 7 Закону № 3038).

Згідно із частинами першою, третьою статті 27 Закону № 3038 забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт).

Будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 500 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки.

Надання будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження відповідної заяви та пакета документів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Замовник має право виконувати будівельні роботи після подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України (пункт 1 частини першої статті 34 Закону № 3038).

За приписами частини п`ятої, сьомої статті 34 Закону № 3038 контроль за виконанням підготовчих та будівельних робіт здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю.

Виконання будівельних робіт без відповідного документа, передбаченого цією статтею, вважається самочинним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Відповідно до частини першої статті 38 Закону № 3038, у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проєкту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.

У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням.

При цьому суд зазначає, що відповідач як суб`єкт владних повноважень зобов`язаний дотримуватись встановленої законом процедури та форми прийняття рішення або вчинення дії і обирати лише визначені законом засоби реагування (контролю).

Отже, орган державного архітектурно-будівельного контролю у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проєкту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, уповноважений видати припис про усунення порушень, у тому числі шляхом знесення самочинно збудованого об`єкта. Цей припис є обов`язковою передумовою для можливості контролюючого органу на звернення до суду на підставі частини першої статті 38 Закону № 3038 у зв`язку з його невиконанням. І лише у випадку, якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю звертається до суду щодо зобов`язання особи, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

Статтею 41 Закону № 3038 визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проєктувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є, окрім іншого: виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; перевірка виконання суб`єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Підготовчі та будівельні роботи, які не відповідають вимогам законодавства, будівельним нормам, стандартам і правилам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проєкту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без набуття права на їх виконання, підлягають зупиненню до усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю у своїй діяльності взаємодіє з органами виконавчої влади, що здійснюють контроль за дотриманням природоохоронних, санітарно-гігієнічних, протипожежних вимог, вимог у сфері охорони праці, енергозбереження та інших вимог, передбачених законом, а також з органами державної статистики, Національної поліції, прокуратури та іншими правоохоронними і контролюючими органами.

У свою чергу, статтею 41-1 Закону № 3038 встановлено, що державний архітектурно-будівельний нагляд - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об`єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності.

Державний архітектурно-будівельний нагляд здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

З метою здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду головні інспектори будівельного нагляду: 1) перевіряють законність рішень у сфері містобудівної діяльності, прийнятих об`єктами нагляду; 2) витребовують від органів державної влади, фізичних та юридичних осіб документи і матеріали щодо предмета нагляду, одержують інформацію з автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів та баз даних, створених органами державної влади; 3) мають право безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів, приміщень, документів та матеріалів, необхідних для здійснення нагляду; 4) вимагають від органів державного архітектурно-будівельного контролю проведення перевірок у разі наявності ознак порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; 5) залучають у разі потреби до здійснення нагляду фахівців підприємств, установ, організацій, контрольних і фінансових органів.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вчинених об`єктами нагляду, головні інспектори будівельного нагляду мають право: 1) видавати обов`язкові до виконання об`єктами нагляду приписи про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; 2) притягати посадових осіб об`єктів нагляду до відповідальності за вчинені правопорушення відповідно до закону; 3) ініціювати притягнення посадових осіб об`єктів нагляду до дисциплінарної відповідальності; 4) вносити подання про звільнення посадової особи об`єкта нагляду до органу, який здійснив його призначення; 5) вносити подання про позбавлення права виконувати певні види робіт посадової особи об`єкта нагляду до органу, яким таке право надавалося; 6) скасовувати чи зупиняти дію рішень, прийнятих об`єктами нагляду відповідно до визначених цим Законом повноважень, які порушують вимоги містобудівного законодавства, з одночасним складанням протоколу відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення та подальшим оприлюдненням такої інформації на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Таким чином, виходячи з наведених положень Закону вбачається, що Управління є уповноваженим органом містобудування та архітектури, що здійснює надання будівельного паспорта; Відділ є уповноваженим органом, що наділений повноваженнями здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль; ДІАМ України є центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Окрім того, Відділ відповідно до покладених на нього завдань, окрім іншого, здійснює державний архітектурно-будівельний контроль за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, проектної документації щодо об`єктів, розташованих на території міста Білої Церкви.

Разом із тим, ДІАМ України відповідно до покладених на неї завдань, зокрема: проводить перевірки відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, стандартів і правил, затвердженим проєктним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною та проєктною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності в передбачених законодавством випадках паспортів, актів і протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації; видає обов`язкові до виконання приписи щодо: усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт; усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності об`єктами нагляду.

У свою чергу, процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проєктувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб`єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначає Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 (далі Порядок № 553).

Відповідно до положень пунктів 5, 7, 9 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема: виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

У разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, щодо якого неможливо встановити суб`єкта містобудування, який будує чи збудував такий об`єкт, перевірка проводиться із залученням представників органів місцевого самоврядування та органів Національної поліції. Документи, оформлені за результатами такої перевірки, надсилаються до відповідного органу внутрішніх справ для встановлення особи суб`єкта містобудування.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис) (пункт 17 Порядку № 553).

Постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб`єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб`єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, чи через електронний кабінет, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в органі державного архітектурно-будівельного контролю, який наклав штраф.

З матеріалів справи судом установлено, що Відділом відносно третьої особи 1 хоча і здійснювались заходи державного архітектурно-будівельного контролю, проводилась позапланова перевірка, складались приписи про усунення порушень містобудівного законодавства та зупинення будівельних робіт, приймалась постанова про накладення штрафу, проте вказані результати архітектурно-будівельного контролю частково скасовані в судовому порядку у зв`язку з неправильним застосуванням уповноваженим органом положень законодавства у сфері містобудівної діяльності.

При цьому, незважаючи на наступні численні звернення та скарги позивача, Відділом не здійснювались інші можливі заходи державного архітектурно-будівельного контролю, передбачені Законом № 3038, із метою відновлення порушених прав позивача.

Окрім того Управлінням, незважаючи на звернення позивача щодо самочинного здійснення третьою особою 1 будівельних робіт на об`єкті реконструкції без згоди усіх співвласників житлового будинку та земельної ділянки, було виготовлено будівельний паспорт, що дало третій особі 1 можливість продовжувати здійснювати реконструкцію об`єкта з порушенням вимог містобудівного законодавства.

Більше, ДІАМ України проігноровано законодавчо визначені функції щодо проведення перевірок відповідності виконання будівельних робіт вимогам будівельних норм, стандартів і правил та видачі обов`язкових до виконання приписів.

Наведені обставини в сукупності свідчить про неналежне виконання відповідачами вимог Закону № 3038, тож допущення спірної протиправної бездіяльності щодо нездійснення функцій та заходів державного реагування (контролю) в межах компетенції, передбаченої Законом № 3038, для усунення порушень містобудівних умов та обмежень забудови, порушення пожежних, санітарних та екологічних норм при здійсненні самочинного будівництва, реконструкції частини індивідуального житлового будинку третьою особою 1 задля відновлення порушених прав позивача.

Окрім наведеного суд зазначає, що механізм здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду визначає Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, затверджений постановою кабінету Міністрів України від 19.08.2015 № 698 (далі - Порядок № 698).

Згідно з пунктами 2, 3 Порядку № 698 нагляд здійснюється посадовими особами ДІМ шляхом проведення планових, позапланових, документальних і камеральних перевірок.

Основними завдання нагляду є, зокрема: виявлення, припинення та запобігання порушенню органами державного архітектурно-будівельного контролю, визначеними відповідно до статті 6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності; скасування чи зупинення дії рішень, прийнятих з порушенням вимог містобудівного законодавства об`єктами нагляду, зокрема щодо документів, які дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування або анулювання зазначених документів.

Відповідно до пункту 4 Порядку № 698, із метою здійснення нагляду посадові особи ДІМ, окрім іншого: мають право безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів, приміщень об`єктів нагляду та об`єктів будівництва, документів та матеріалів, необхідних для здійснення нагляду; вимагають від органів державного архітектурно-будівельного контролю проведення перевірок у разі наявності ознак порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.

Пунктами 14, 15 Порядку № 698, позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена квартальним планом роботи ДІМ.

Позапланова перевірка проводиться з виїздом на об`єкт нагляду.

Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, обґрунтоване звернення фізичної чи юридичної особи про порушення їх прав, визначених законодавством, об`єктом нагляду під час виконання ним повноважень у сфері містобудівної діяльності.

Водночас, судом установлено, що ДІАМ України належним чином не здійснено державний архітектурно-будівельний нагляд.

Виходячи зі встановлених обставин справи, у взаємозв`язку з наведеними нормами законодавства у сфері містобудівної діяльності, ураховуючи функціональні завдання і повноваження відповідачів, суд доходить висновку про обґрунтованість вимоги позивача щодо допущення відповідачами протиправної спірної бездіяльності.

Щодо інших заявлених позовних вимог суд зазначає про відсутність підстав для їх задоволення, оскільки, по-перше, фактично внаслідок протиправної бездіяльності відповідачів не здійснені усі заходи на усунення недоліків у процесі здійснення третьою особою 1 реконструкції на спірному об`єкті; по-друге, судовим рішенням у справі № 357/562/19, яке набрало законної сили, встановлено, що знесення самочинного будівництва є крайньою мірою і можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством України заходи щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності. При цьому суд зазначив, що питання щодо можливості проведення перебудови спірного об`єкта та наявності технічної можливості виконання такої перебудови відповідно до будівельних норм і правил, визначених державними правилами та санітарними нормами, може бути порушене позивачем лише у разі доведеності факту порушення самочинною забудовою належних йому прав власника.

За приписами частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, виходячи з наведеного суд зазначає, що на цей час відповідні вимоги є передчасними, тож задоволенню не підлягають.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Судом установлено, що відповідачами належним чином не виконані покладені на них обов`язки щодо доказування правомірності своєї поведінки.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 159, 162, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Державної інспекції архітектури та містобудування України, Управління містобудування та архітектури Білоцерківської міської ради Київської області, Білоцерківської міської ради в особі Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Білоцерківської міської ради щодо нездійснення функцій та заходів державного реагування (контролю) в межах компетенції, передбаченої Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», для усунення порушень містобудівних умов та обмежень забудови, порушення пожежних, санітарних та екологічних норм при здійсненні реконструкції частини індивідуального житлового будинку (квартири АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 .

Зобов`язати Державну інспекцію архітектури та містобудування України, Управління містобудування та архітектури Білоцерківської міської ради Київської області, Білоцерківську міську раду в особі Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Білоцерківської міської ради у межах наданих повноважень здійснити заходи державного архітектурно-будівельного реагування (контролю) за скаргами ОСОБА_1 в частині наявності порушень містобудівних умов та обмежень забудови, порушення пожежних, санітарних та екологічних норм при здійсненні реконструкції частини індивідуального житлового будинку (квартири АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , із урахуванням мотивувальної частини рішення суду.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Шевченко А.В.