Рішення

від 19.04.2023 по справі 500/426/23

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/426/23

19 квітня 2023 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Подлісної І.М. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Тернопільській області до Обслуговуючого кооперативу "Аляска АВТО" про арешт коштів та інших цінностей , що знаходяться в банку, -

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду звернулося Головне управління ДПС у Тернопільській області з адміністративним позовом до Обслуговуючого кооперативу "Аляска АВТО" про накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку.

Позов Головне управління ДПС у Тернопільській області мотивує тим, що Обслуговуючого кооперативу "Аляска АВТО" як платник податків відповідно до ст. 67 Конституції України, пп. 16.1.4. п. 16.1. ст. 16, пункту 36.1 статті 36 Податкового Кодексу України зобов`язане сплачувати податки і збори в строки та у розмірах, встановлених законодавством.

Згідно довідки про наявність податкового боргу за відповідачем рахується заборгованість перед бюджетами та державними цільовими фондами по платежу орендна плата з юридичних осіб в сумі - 1 239 989,51 грн. (основний платіж - 1 176 180,48 грн., штрафні санкції - 63 809,03 грн., пеня - 0,00 грн.).

Контролюючим органом вчинялись заходи задля погашення заборгованості, а саме було виставлені інкасові доручення (розпорядження) від 20.09.2022 року №35752-13, № 35752-13, від 18.04.2022 року №34017-13, №34019-13, №34018-13, від 26.01.2022 року №33570-13, №33571-13, №33572-13, від 01.10.2021 року №28650-13, №28649-13, №28648-13. Однак, зазначені інкасові доручення повернені без виконання.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 17.02.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Відповідачу надано п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

У строк встановлений судом відповідач відзиву на позовну заяву не направив.

Ухвалою суду від 16.03.2023 ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання та призначено судове засідання на 19.04.2023 о 09:45 год.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, подавши до суду клопотання про розгляд справи без його участі в порядку письмового провадження.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про час, дату і місце розгляду справи. Причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ч.3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Згідно ч.9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до частини 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи положення ч.3 ст.194, ч.9 ст.205 та ч.4 ст. 229 КАС України, суд дійшов висновку про наявність підстав розгляду клопотання сторін у справі в порядку письмового провадження, без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підставний та підлягає до задоволення з наступних підстав та мотивів.

Судом встановлено, що Обслуговуючий кооператив "Аляска АВТО" (код ЄДРПОУ 38535023) зареєстроване органами державної реєстрації як юридична особа, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань.

Згідно довідки про наявність податкового боргу за відповідачем рахується заборгованість перед бюджетами та державними цільовими фондами по платежу орендна плата з юридичних осіб в сумі - 1 239 989,51 грн. (основний платіж - 1 176 180,48 грн., штрафні санкції - 63 809,03 грн., пеня - 0,00 грн.).

Виконанням податкового обов`язку згідно п. 38.1 ст. 38 ПК України є сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

На підставі рішення «Про опис майна у податкову заставу» Головного управління ДПС у Тернопільській області від 12.09.2019 року №123/10-5/19-00-54-07/23313, податковим керуючим складено акт опису майна ОК «АЛЯСКА АВТО» від 06.12.2021 року за №38 (згідно якого встановлено відсутність майна, що може бути описано в податкову заставу).

Так, рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 20.12.2020 року по справі №500/3777/20 задоволено позов Головного управління ДПС у Тернопільській області до ОК «АЛЯСКА АВТО» про стягнення податкового боргу у загальній сумі - 367 556,40грн.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 03.12.2021 року по справі №500/6576/21 задоволено позов Головного управління ДПС у Тернопільській області до ОК «АЛЯСКА АВТО» про стягнення податкового боргу у загальній сумі - 872 433,11грн.

Контролюючим органом вчинялись заходи задля погашення заборгованості, а саме було виставлені інкасові доручення (розпорядження) від 20.09.2022 року №35752-13, №35752-13, від 18.04.2022 року №34017-13, №34019-13, №34018-13, від 26.01.2022 року №33570-13, №33571-13, №33572-13, від 01.10.2021 року №28650-13, №28649-13, №28648-13.Однак, зазначені інкасові доручення повернені без виконання.

Із наявних матеріалів вбачається, що у відповідача відсутнє майно, яке б можна було використати як джерело погашення податкового боргу в розумінні приписів п. 87.2 ст. 87 Податкового кодексу України, а у контролюючого органу наявне право на стягнення суми боргу у розмірі 1239989,51 грн.

Визначаючись щодо спірних правовідносин, що виникли між сторонами, суд виходив з наступного.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Як встановлено п. 87.2 ст. 87 Податкового кодексу України, джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Не може бути використано як джерела погашення податкового боргу платника податків, зокрема, майно, надане ним у заставу іншим особам (на час дії такої застави), якщо така застава зареєстрована згідно із законом у відповідних державних реєстрах до моменту виникнення права податкової застави (пп..87.3.1 п. 87.3 ст. 87 ПК України).

З метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення, (п.88.1. тап.88.2. ст. 88 ПК України).

У відповідності до вимог п. 89.1 ст. 89 Податкового кодексу України, право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку, та/або несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису, до акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (п. 89.3 ст. 89 ПК України).

Пунктом 89.5 статті 89 Податкового кодексу України встановлено, що у разі якщо на момент складення акта опису майно відсутнє або його балансова вартість менша суми податкового боргу, право податкової застави поширюється на інше майно, на яке платник податків набуде право власності у майбутньому, до погашення податкового боргу в повному обсязі.

Платник податків зобов`язаний не пізніше робочого дня, наступного за днем набуття права власності на будь-яке майно, повідомити контролюючий орган про наявність такого майна. Контролюючий орган зобов`язаний протягом трьох робочих днів з дня отримання зазначеного повідомлення прийняти рішення про включення такого майна до акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави та балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, або відмовити платнику податків у включенні такого майна до акта опису.

У разі якщо контролюючий орган приймає рішення про опис майна, складається відповідний акт опису, один примірник якого надсилається платнику податків з повідомленням про вручення.

До прийняття відповідного рішення платник податків не має права відчужувати таке майно.

Як встановлено пунктом 89.8 ст. 89 податкового кодексу України, контролюючий орган зобов`язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі.

З урахуванням положень статті 89 ПК України право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

У зв`язку із несплатою сум грошових та/або податкових зобов`язань у податкового органу виникає право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу (пп.. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 ПК України).

З приводу застосування адміністративного арешту коштів відповідно до пп.. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України Вищим адміністративним судом України 29.04.2013р. в інформаційному листі №642/12/13-13 зазначено, зокрема, про те що наведена законодавча норма Податкового кодексу України встановлює одночасно як право податкового органу на звернення до суду з вимогою про накладення арешту на кошти платника податків, так і підстави для реалізації цього повноваження. Такими підставами є: 1) відсутність майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг; 2) недостатність такого майна для погашення суми податкового боргу через те, що балансова вартість цього майна менша за відповідну суму податкового боргу; 3) майно не може бути джерелом погашення податкового боргу у відповідній сумі.

Таким чином, податковий орган в силу підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України наділені повноваженнями на звернення до суду з позовами про накладення арешту на кошти платника податку в разі відсутності в такого платника достатнього для погашення податкового боргу майна. Водночас така недостатність повинна бути встановлена не раніше дня виникнення у податкового органу права на стягнення податкового боргу, тобто не раніше ніж через 60 календарних днів з моменту надіслання податкової вимоги.

Отже, арешт може стосуватися лише того майна (коштів), яке є необхідним для виконання певних зобов`язань платника податків, зокрема, щодо погашення податкового боргу.

Так, відповідно до частини першої статті 59 Закону України від 7 грудня 2000 року N 2121-III "Про банки і банківську діяльність" арешт на майно або кошти банку, що знаходяться на його рахунках, арешт на кошти та інші цінності юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в банку, здійснюються виключно за постановою державного виконавця, приватного виконавця чи рішенням суду про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, встановленому законом. Зняття арешту з майна та коштів здійснюється за постановою державного виконавця, приватного виконавця або за рішенням суду.

Згідно п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми податкового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Виходячи з норм статті 95 Податкового кодексу України податкова заборгованість платників податків стягується органами державної податкової служби на підставі рішення суду шляхом: стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків; реалізації майна платника податків, що перебуває у податковій заставі; стягнення коштів за рахунок готівки, що належить платнику податків. При цьому, право на звернення з позовом про стягнення податкового боргу з платника податків виникає у податкового органу через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідач не спростував доводи адміністративного позову, не надав доказів про сплату заборгованості, а відтак, враховуючи встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог.

З огляду на викладене, враховуючи встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають до задоволення в повному обсязі.

Судові витрати по справі згідно ч.2 ст.139 КАС України з відповідача не стягуються.

Повний текст судового рішення складено після виходу головуючої судді у справі з основної щорічної відпустки, в порядку черговості.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Головного управління ДПС у Тернопільській області до Обслуговуючого кооперативу "Аляска АВТО" про арешт коштів та інших цінностей, що знаходяться в банку задовольнити повністю.

Накласти арешт на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, Обслуговуючого кооперативу "Аляска АВТО" (код ЄДРПОУ 38535023) у розмірі податкового боргу в сумі - 1239989 (один мільйон двісті тридцять дев`ять тисяч дев`ятсот вісімдесят дев`ять) грн. 51 копійка.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 21 квітня 2023 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- Головне управління ДПС у Тернопільській області (місцезнаходження/місце проживання: вул. Білецька, 1,м. Тернопіль,46003 код ЄДРПОУ/РНОКПП 44143637);

відповідач:

- Обслуговуючий кооператив "Аляска АВТО" (місцезнаходження/місце проживання: вул. Текстильна, 28,м. Тернопіль,46016 код ЄДРПОУ/РНОКПП 38535023).

Головуючий суддяПодлісна І.М.