Рішення

від 24.04.2023 по справі 361/1023/23

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 361/1023/23

Провадження № 2/361/2091/23

24.04.2023

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 квітня 2023 року Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Радзівіл А.Г.

за участю секретаря Лелеки В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бровари цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

09 лютого 2023 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

Свій позов обґрунтовував тим, що 12 жовтня 2013 року між сторонами зареєстровано шлюб Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 1437.

Від шлюбу мають спільних дітей: дочку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Між сторонами тривалий період часу виникали непорозуміння та спільне життя не склалось у зв`язку з різними поглядами на життя. Вони не ведуть спільного господарства та не підтримують шлюбних стосунків, шлюб носить лише формальний характер. Подружнє життя не склалось через несумісність характерів, подальше спільне життя сторін неможливе, часу на примирення не потрібно.

17 лютого 2023 року ухвалою судді Броварського міськрайонного суду Київської області Радзівіл А.Г. прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом за правилами спрощеного позовного провадження. Призначено судовий розгляд на 24 квітня 2023 року.

Позивач в судове засідання, будучи належним чином повідоменим, не з`явився, подав заяву, в якій позов підтримав та просив задовольнити.

Відповідач, будучи належним чином повідомленою, в судове засідання не з`явилась, подала клопотання, в якому позов визнала, проти його задоволення не заперечувала.

Суд, дослідивши надані докази, дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 12 жовтня 2013 року між сторонами зареєстровано шлюб Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 1437.

Від шлюбу мають спільних дітей: дочку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до ч. 2 ст. 112 Сімейного Кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне проживання подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Судом встановлено, що між сторонами тривалий період часу виникали непорозуміння та спільне життя не склалось у зв`язку з різними поглядами на життя. Вони не ведуть спільного господарства та не підтримують шлюбних стосунків, шлюб носить лише формальний характер. Подружнє життя не склалось через несумісність характерів, подальше спільне життя сторін неможливе, часу на примирення не потрібно.

Так, відповідно до ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Згідно з ч. 5 ст. 55 СК України дружина та чоловік зобов`язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім`ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.

Водночас, положеннями ч.ч. 3, 4 ст. 56 СК України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв`язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням прав дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.

У відповідності до ч. 2 ст. 104, ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду відповідно до ст. 110 цього Кодексу.

За положеннями ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Також, у п.п. 10, 11 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" № 11 від 21.12.2007 року роз`яснено, що проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бут розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішення позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з`ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитина-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя. У рішенні суду у справі про розірвання шлюбу, зокрема, має бути зазначено дата й місце реєстрації шлюбу, час та причини фактичного його припинення, мотиви, з яких суд визнав збереження сім`ї можливим чи неможливим, обґрунтовані висновки з приводу інших заявлених вимог. У резолютивній частині рішення слід навести відомості, необхідні для реєстрації розірвання шлюбу в органах РАЦС.

Таким чином, виходячи з аналізу вищенаведених положень законодавства, шлюб має добровільний характер, ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка і припиняється внаслідок його розірвання.

При цьому, незгода лише будь-кого зі сторін продовжувати шлюбні стосунки є підставою для визнання її права вимагати розірвати шлюбу.

Отже, встановивши не бажання позивача продовжувати шлюбні стосунки та відсутність будь-яких переконливих доказів того, що сторони вчиняють дії, направлені на збереження сім`ї, суд дійшов висновку про те, що подальше збереження шлюбу без взаємної згоди є неможливим та буде суперечити інтересам сторін.

Враховуючи вищевикладене та враховуючи ті обставини, що позивач наполягає на розірванні шлюбу, а відповідач цьому не заперечувала, подавши також відзив про визнання позову, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, а шлюб між позивачем та відповідачем розірванню, оскільки подальше збереження шлюбу без взаємної згоди - є неможливим.

Керуючись ст. ст. 24, 56, 110, 111, 112,113 Сімейного кодексу України, ст. ст. 200, 206, 265, 268 ЦПК України, суд-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 12 жовтня 2013 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 1437 - розірвати.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Суддя Радзівіл А.Г.