Постанова

від 02.05.2023 по справі 520/4779/22

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 травня 2023 р. Справа № 520/4779/22

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Подобайло З.Г.,

Суддів: Григорова А.М. , Бартош Н.С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.08.2022, головуючий суддя І інстанції: Мельников Р.В., м. Харків, повний текст складено 05.08.22 по справі № 520/4779/22

за позовом ОСОБА_1

до Сахновщинської селищної ради

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд: визнати протиправним та скасувати рішення Сахновщинської селищної ради від 28.01.2022 року за № 1951-VIII; зобов`язати Сахновщинську селищну раду розглянути на найближчій сесії заяву ОСОБА_1 від 17.01.2022 року шляхом затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки розташованої за межами населеного пункту на території Новочернещинського старостинського округу Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області, площею 2,0000 га кадастровий номер 6324885000:01:000:0300 та передачі вказаної земельної ділянки у власність ОСОБА_1 .

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2022 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Сахновщинської селищної ради від 28.01.2022 року за № 1951-VIII. Зобов`язано Сахновщинську селищну раду після закінчення воєнного стану на території України повторно розглянути у встановленому законодавством порядку на найближчій сесії заяву ОСОБА_1 від 17.01.2022 року щодо затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки розташованої за межами населеного пункту на території Новочернещинського старостинського округу Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області, площею 2,0000 га кадастровий номер 6324885000:01:000:0300 та передачі вказаної земельної ділянки у власність ОСОБА_1 . Стягнуто на користь ОСОБА_1 сплачену суму судового збору у розмірі 992 грн. 40 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Сахновщинської селищної ради . У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

ОСОБА_1 , не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову, подав апеляційну скаргу , вважає , що застосування такого способу захисту прав та інтересів позивача як зобов`язання уповноваженого органу прийняти конкретне рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, є правильним, коли уповноважений орган розглянув клопотання заявника та прийняв рішення, яким відмовив в його задоволенні. Звертає увагу , що відповідач виконуючи рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.08.2022 року по справі може розглянути клопотання позивача від 17.01.2022 року та прийняти нове рішення про відмову в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, що призведе до необхідності подання нового позову. Посилаючись на обставини та обґрунтування , наведені в апеляційній скарзі , просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.08.2022 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог, прийняти нове рішення в цій частині, яким зобов`язати Сахновщинську селищну раду після закінчення воєнного стану на території України розглянути на найближчій сесії заяву ОСОБА_1 від 17.01.2022 року шляхом затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки розташованої за межами населеного пункту на території Новочернещинського старостинського округу Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області, площею 2,0000 га кадастровий номер 6324885000:01:000:0300 та передачі вказаної земельної ділянки у власність ОСОБА_1 ; стягнути з Сахновщинської селищної ради на користь ОСОБА_1 судові витрати пов`язані із розглядом апеляційної скарги.

У письмовому відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить відмовити у її задоволенні та залишити без змін рішення суду першої інстанції.

Позивачем до суду апеляційної інстанції надіслано відповідь на відзив.

Відповідно до п.п. 1, 3 ч.1 ст.311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Оскільки оскаржуване рішення суду першої інстанції було розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи і заявником не наведено достатніх мотивів для необхідності призначення справи до апеляційного розгляду у відкритому судовому засіданні, колегія суддів вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Учасникам по даній справі було направлено судом апеляційної інстанції та отримано останніми копії ухвал Другого апеляційного адміністративного суду про відкриття апеляційного провадження та про призначення даної справи до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження, у т.ч. копії апеляційних скарг, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про доставку електронного листа .

Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 від 24.02.2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №2102-IX від 24.02.2022, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року.

З огляду на вищевикладене, з урахуванням запровадженого на території України воєнного стану та активними бойовими діями на території Харківської області та безпосередньо у м. Харків, апеляційна скарга була розглянута 02.05.2023 року.

Згідно з ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи у їх сукупності , колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції , що наказом Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 21.05.2021 року за № 2509-СГ громадянину ОСОБА_1 було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,0000 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, розташованої за межами населених пунктів Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області.

На підставі вищевказаного рішення на замовлення позивача ФО-П ОСОБА_2 було розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Після розробки вказаного вище проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0000 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, розташованої за межами населеного пункту на території Новочернещинського старостинського округу Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області, вказану земельну ділянку було зареєстровано в Державному земельному кадастрі та присвоєно їй кадастровий номер 6324885000:01:000:0300.

Після отримання витягу з Державного земельного кадастру на вищевказану земельну ділянку позивачем було подано до Сахновщинської селищної ради заяву про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із кадастровим номером 6324885000:01:000:0300 площею 2,0000 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, розташованої за межами населених пунктів Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області та передачу вказаної земельної ділянки у приватну власність.

Рішенням Сахновщинської селищної ради від 28.01.2022 року за №1951-VIII «Про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1 » позивачу було відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, розташованої за межами населеного пункту на території Новочернещинського старостинського округу Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області, площею 2,0000 га кадастровий номер 6324885000:01:000:0300 та передачі її у власність.

Зі змісту вказаного рішення вбачається, що в якості підстави для відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі позивачу її у власність зазначено те, що відповідач станом на 28.01.2022 року не є власником земельної ділянки із кадастровим номером 6324885000:01:000:0300 площею 2,0000 га.

Позивачем у позовній заяві вказано, що рішення Сахновщинської селищної ради від 28.01.2022 року за №1951-VIII «Про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1 » є протиправним та таким, що порушує права позивача, оскільки 27.05.2021 року набули чинності до Земельного кодексу України, зокрема, Перехідні положення доповнено пунктом 24, згідно змісту якого з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім відповідних категорій земель. Водночас, вказано, що земельні ділянки. що вважаються комунальної власності територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки. Крім того, вказано, що інші земельні ділянки та землі, не сформовані у земельні ділянки, переходять у комунальну власність з дня набрання чинності ним пунктом. Отже, позивачем вказано, що земельна ділянка із кадастровим номером 6324885000:01:000:0300 площею 2,0000 га була сформована та зареєстрована в Державному земельному кадастрі 07.07.2022 року, тобто після набрання чинності змін до Земельного кодексу України, в зв`язку із чим на момент прийняття оскаржуваного рішення - 28.01.2022 року відповідно до п. 24 Перехідних положень Земельного кодексу України вона знаходилась у комунальній власності. Відтак, враховуючи вищевикладене та явне порушення норм передбачених статті 118 Земельного кодексу України, пункту 24 Перехідних положень Земельного кодексу України, на переконання позивача, дії відповідача є незаконними.

Вважаючи рішення відповідача протиправним, позивач звернувся до суду з зазначеним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги частково , суд першої інстанції виходив з наявності підстав для визнання протиправним та скасування рішення Сахновщинської селищної ради від 28.01.2022 року за № 1951-VIII.

При цьому , відмовляючи у задоволенні позовної вимоги про зобов`язання Сахновщинської селищної ради розглянути на найближчій сесії заяву ОСОБА_1 від 17.01.2022 року шляхом затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки розташованої за межами населеного пункту на території Новочернещинського старостинського округу Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області, площею 2,0000 га кадастровий номер 6324885000:01:000:0300 та передачі вказаної земельної ділянки у власність ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того , що оскільки рішення сільської ради щодо питання пов`язаного із затвердженням проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність фактично є рішенням про передачу у приватну власність особи земельної ділянки комунальної власності, то суд першої інстанції дійшов висновку, що належним способом захисту порушених прав позивача є зобов`язання Сахновщинської селищної ради після закінчення воєнного стану на території України повторно розглянути у встановленому законодавством порядку на найближчій сесії заяву ОСОБА_1 від 17.01.2022 року щодо затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки розташованої за межами населеного пункту на території Новочернещинського старостинського округу Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області, площею 2,0000 га кадастровий номер 6324885000:01:000:0300 та передачі вказаної земельної ділянки у власність ОСОБА_1 .

Відповідно до ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Рішення суду першої інстанції оскаржується позивачем в частині відмови у задоволенні позову про зобов`язання Сахновщинської селищної ради розглянути на найближчій сесії заяву ОСОБА_1 від 17.01.2022 року шляхом затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки розташованої за межами населеного пункту на території Новочернещинського старостинського округу Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області, площею 2,0000 га кадастровий номер 6324885000:01:000:0300 та передачі вказаної земельної ділянки у власність ОСОБА_1 .

В іншій частині рішення суду першої інстанції першої інстанції не оскаржується сторонами.

Здійснюючи апеляційний перегляд справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо зобов`язання Сахновщинської селищної ради після закінчення воєнного стану на території України повторно розглянути у встановленому законодавством порядку на найближчій сесії заяву ОСОБА_1 від 17.01.2022 року щодо затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки розташованої за межами населеного пункту на території Новочернещинського старостинського округу Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області, площею 2,0000 га кадастровий номер 6324885000:01:000:0300 та передачі вказаної земельної ділянки у власність ОСОБА_1 , виходячи з наступного.

Законом України№ 1423-ІХ від 28.04.2021 р., який набув чинності27.05.2021 р., внесено певні зміни до Земельного кодексу України.

Частиною четвертою статті 122 Земельного кодексу України (тут і далі в редакції Закону № 1423-ІХ)встановлено, що центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

За змістом частини восьмої статті 122 Земельного кодексу України Кабінет Міністрів України передає земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування, які не входять до складу адміністративно-територіальних одиниць, а також у користування земельні ділянки зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Законом № 1423-ІХ розділ Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України доповнено пунктом 24 наступного змісту:

« 24. З дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель:

а) що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування (у тому числі земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств, та земель водного фонду, що перебувають у постійному користуванні державних водогосподарських підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, національних галузевих академій наук);

б) оборони;

в) природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах об`єктів і територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, лісогосподарського призначення;

г) зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;

ґ) під будівлями, спорудами, іншими об`єктами нерухомого майна державної власності;

д) під об`єктами інженерної інфраструктури загальнодержавних та міжгосподарських меліоративних систем державної власності;

е) визначених у наданих до набрання чинності цим пунктом дозволах на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, наданих органами виконавчої влади з метою передачі земельних ділянок у постійне користування державним установам природно-заповідного фонду, державним лісогосподарським та водогосподарським підприємствам, установам та організаціям, якщо рішення зазначених органів не прийняті.

Земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.

Інші земельні ділянки та землі, не сформовані у земельні ділянки, переходять у комунальну власність з дня набрання чинності цим пунктом.

Перехід земельних ділянок із державної власності у комунальну власність згідно з вимогами цього пункту не є підставою для припинення права оренди та інших речових прав, похідних від права власності, на такі земельні ділянки. Внесення змін до договору оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту із зазначенням нового органу, що здійснює розпорядження такою земельною ділянкою, не вимагається і здійснюється лише за згодою сторін договору.

З дня набрання чинності цим пунктом до державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки державної власності, що передаються у комунальну власність територіальних громад, органи виконавчої влади, що здійснювали розпорядження такими земельними ділянками, не мають права здійснювати розпорядження ними.

Надані до дня набрання чинності цим пунктом рішеннями Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів виконавчої влади дозволи на розроблення документації із землеустрою щодо земельних ділянок державної власності, які відповідно до цього пункту переходять у комунальну власність, є чинними. Особи, які отримали такі дозволи, а також органи, що їх надали, зобов`язані повідомити про це протягом місяця відповідні сільські, селищні, міські ради з дня набрання чинності цим пунктом. Рішення про затвердження такої документації, що не була затверджена на день набрання чинності цим пунктом, приймають сільські, селищні, міські ради.

Рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів виконавчої влади про викуп для суспільних потреб земельних ділянок приватної власності, прийняті до дня набрання чинності цим пунктом, є чинними, а заходи щодо відчуження таких земельних ділянок здійснюються органами, визначенимистаттями 8і9Закону України "Про відчуження земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності".

Особи, які отримали дозволи на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, зазначені у підпункті "е" цього пункту, а також органи, що їх надали, зобов`язані повідомити про це протягом місяця відповідні сільські, селищні, міські ради з дня набрання чинності цим пунктом. До 1 січня 2023 року зазначені землі та земельні ділянки не можуть бути передані у власність та користування будь-яким іншим особам, крім тих, яким надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою (крім передачі їх для розміщення об`єктів, передбаченихстаттею 15Закону України "Про відчуження земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності"). У разі якщо до 1 січня 2023 року такі земельні ділянки не передані у постійне користування державним установам природно-заповідного фонду, державним лісогосподарським та водогосподарським підприємствам, установам та організаціям, такі земельні ділянки переходять у комунальну власність територіальної громади села, селища, міста, на території якої вони розташовані.

До встановлення меж територій та об`єктів природно-заповідного фонду їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об`єктів природно-заповідного фонду.».

Приведені положення законодавства дають підстави вважати, що в контексті спірних правовідносин з 27.05.2021 р. саме до компетенції сільських, селищних, міських рад належить питання прийняття рішення про затвердження документації із землеустрою, що не була затверджена на день набрання чинності. При цьому надані до дня набрання чинності цим пунктом рішеннями Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів виконавчої влади дозволи на розроблення документації із землеустрою щодо земельних ділянок державної власності, які відповідно до цього пункту переходять у комунальну власність, є чинними, а особи, які отримали такі дозволи, а також органи, що їх надали, зобов`язані повідомити про це протягом місяця відповідні сільські, селищні, міські ради з дня набрання чинності цим пунктом.

Судова колегія констатує, що наведеними нормами регламентовано механізм затвердження розроблених проектів землеустрою та подальшу передачу земельної ділянки особі. Вказана процедура передбачає обов`язкову перевірку органом місцевого самоврядування проекту землеустрою на відповідність його законам та прийнятим відповідно до них нормативно-правовим актам, документації із землеустрою або містобудівної документації.

Судом при розгляді даної справи встановлено , що земельна ділянка із кадастровим номером 6324885000:01:000:0300 площею 2,0000 га була сформована та зареєстрована в Державному земельному кадастрі 07.07.2022 року, тобто після набрання чинності змін до Земельного кодексу України, то станом на момент прийняття оскаржуваного рішення - 28.01.2022 року, то відповідно до п. 24 Перехідних положень Земельного кодексу України вона знаходилась у комунальній власності, тобто у власності Сахновщинської селищної ради. Доказів протилежного під час розгляду справи представником відповідача надано не було.

Як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення, відповідач не здійснював перевірку поданого позивачем проекту землеустрою у відповідності до покладених на нього повноважень через те , що станом на 28 січня 2022 Сахновщинська селищна рада не є власником зазначеної земельної ділянки.

Отже, Сахновщинська селищна рада не приймала рішення щодо затвердження проекту землеустрою за наслідком перевірки поданого проекту на відповідність вимогам чинного законодавства.

За вказаних обставин судова колегія доходить висновку, що надання оцінки наявності у позивача права на затвердження проекту землеустрою та отримання відповідної земельної ділянки у власність є передчасним та буде прямим втручанням у дискрецію колегіального органу.

Згідно позиції Верховного Суду України, викладеної у постановах від 31.05.2016 року по справі №826/11379/14, від 10.05.2016 року по справі №п/800/362/15, від 20.04.2016 року по справі №826/16796/14, від 12.04.2016 року по справі №813/7851/13-а, від 01.03.2016 року по справі №826/4860/13-а, від 03.02.2016 року по справі 826/72/15, від 02.02.2016 року по справі № 804/14800/14, від 24.11.2015 року по справі №816/1229/14 (21-3669а15), від 17.11.2015 року по справі №2а-18442/11/2670, від 16.09.2015 року по справі №826/4418/14 (21- 1465а15), спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникав би необхідності повторного звернення до суду, а здійснювалося б примусове виконання рішення.

Поряд з цим, колегія суддів зазначає, що згідно Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи № К(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади не допускає надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішень.

Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

В межах розгляду даної справи суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що відповідач ще не реалізував свої повноваження, тому будь-яка оцінка його дій у судовому рішенні буде втручанням у його дискреційні повноваження та призведе до порушення принципу розподілу влади.

Водночас, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" указом Президента України від 24.02.2022 № 64/202 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

В подальшому, указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 14.03.2022 № 133/2022, затвердженим Законом України від 14.03.2022 № 7168, продовжено строк дії воєнного стану з 05 годин 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб. Також, указом Президента України від 18.04.2022 № 259 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України № 2212-ІХ від 21.04.2022, продовжено строк дії військового стану ще на 30 діб - до 25 травня 2022 року. Указом Президента України від 17.05.2022 № 341/2022 "Про продовження дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України 22.05.2022 №2263-IX строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року продовжено строком на 90 днів.

На дату ухвалення рішення у даній справі в Україні діє воєнний стан, правовий режим якого визначається Законом України від 12 травня 2015 року № 389-VIII.

Законом України від 24 березня 2022 року № 2145-XI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану», який набрав чинності 07 квітня 2022 року, внесені зміни до деяких законодавчих актів України, зокрема до Земельного кодексу України.

Відтак, зазначеним законом розділ X «Перехідні положення» Земельного кодексу України доповнено пунктом 27, згідно зі змістом пп. 5 якого під час дії воєнного стану земельні відносини регулюються з урахуванням таких особливостей: безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється.

Таким чином, до припинення (скасування) воєнного стану в Україні діє встановлена законом заборона на безоплатну передачу у приватну власність земель державної та комунальної власності, на надання уповноваженим органом виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, а також на розроблення відповідної документації.

Враховуючи вищенаведене , колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції , що належним способом захисту порушених прав позивача є зобов`язання Сахновщинської селищної ради після закінчення воєнного стану на території України повторно розглянути у встановленому законодавством порядку на найближчій сесії заяву ОСОБА_1 від 17.01.2022 року щодо затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки розташованої за межами населеного пункту на території Новочернещинського старостинського округу Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області, площею 2,0000 га кадастровий номер 6324885000:01:000:0300 та передачі вказаної земельної ділянки у власність ОСОБА_1 .

Доводи апеляційної скарги зводяться до переоцінки висновків зроблених судом першої інстанції.

Відповідно до Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

У контексті оцінки доводів апеляційної скарги колегія суддів звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, колегія суддів вважає, що ключові аргументи апеляційної скарги отримали достатню оцінку.

Також, колегія суддів зазначає , що посилання суду першої інстанції на норми статті 186-1 Земельного кодексу України не призвело до невірного вирішення справи по суті позовних вимог , крім того, рішення суду першої інстанції не оскаржується в частині задоволення позову.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів не виявила підстав для скасування рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

Враховуючи те , що апеляційна скарга задоволенню не підлягає , рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін , суд апеляційної інстанції не змінює розподіл судових витрат відповідно ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.08.2022 по справі № 520/4779/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України відповідно до вимог ст.327, ч.1 ст.329 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)З.Г. Подобайло Судді(підпис) (підпис) А.М. Григоров Н.С. Бартош