Постанова

від 26.04.2023 по справі 440/9187/21

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2023 р.Справа № 440/9187/21Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Подобайло З.Г.,

Суддів: Григорова А.М. , Бартош Н.С. ,

за участю секретаря судового засідання Шаповал В.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02.11.2021, головуючий суддя І інстанції: М.В. Довгопол, м. Полтава, повний текст складено 02.11.21 по справі № 440/9187/21

за позовом Комунального закладу освіти Кременчуцький медичний фаховий коледж імені В.І. Литвиненка Полтавської обласної ради

до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області

про визнання протиправним та скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

Комунальний заклад освіти Кременчуцький медичний фаховий коледж імені В.І.Литвиненка Полтавської обласної ради звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області , в якому з урахуванням заяви про збільшення (уточнення) позовних вимог , просив: визнати протиправним та скасувати рішення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Полтавській області про повернення страхових коштів Фонду застосування фінансових санкцій за порушення порядку використання страхових коштів Фонду № 313 Комунальним закладом освіти Кременчуцький медичний фаховий коледжем ім. В.І. Литвиненка в частині суми страхових коштів на повернення у розмірі 17389,08 грн, та щодо сплати Комунальним закладом освіти Кременчуцький медичний фаховий коледжем ім. В.І Литвиненка страховику штрафу у розмірі 8694,54 грн; визнати протиправним та скасувати рішення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області про застосування фінансових санкцій за несвоєчасне повернення або повернення не в повному обсязі страхових коштів Фонду від 17.08.2021 № 376 Комунальним закладом освіти Кременчуцький медичний фаховий коледжем ім. В.І. Литвиненка за несвоєчасне повернення страхових коштів у розмірі 2608,36 та пеня за несвоєчасне повернення страхових коштів у розмірі 130,42 грн.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2021 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області №313 від 07.07.2021 в частині повернення неправомірно витраченої суми страхових коштів в розмірі 17389,08 грн та застосування до позивача фінансової санкції в розмірі 8694,54 грн. Визнано протиправним та скасовано рішення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області № 376 від 17.08.2021 про застосування фінансових санкцій за несвоєчасне повернення або повернення не в повному обсязі страхових коштів Фонду. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Управління Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області на користь Комунального закладу освіти Кременчуцький медичний фаховий коледж імені В.І. Литвиненка Полтавської області витрати зі сплати судового збору у розмірі 2270,00 грн .

Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області, не погодившись з рішенням суду першої інстанції , подало апеляційну скаргу , вважає , що під час проведення перевірки ним виявлено допущені позивачем порушення зокрема, порушення пункту 1 частини другої статті 15, частини третьої статті 30, частини першої статті 31 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 23.09.1999 № 1105-XIV нарахування та виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності проведені по листку непрацездатності, виданому не у встановленому порядку (лист непрацездатності виданий не лікуючим лікарем закладу охорони здоров`я незалежно від форми власності та не лікарем, що провадить господарську діяльність з медичної практики, як фізична особа-підприємець. Зазначає, що під час документальної перевірки позивача зафіксовано неправомірні витрати страхувальником на суму 17389,08 грн. На думку відповідача, право видавати листки непрацездатності мають виключно лікарі, що працюють у закладах охорони здоров`я зі статусом юридичної особи, а також фізичні особи зі статусом підприємця, які провадять господарську діяльність з медичної практики. Лікарі, що працюють за трудовим договором з фізичними особами-підприємцями правом видачі листків непрацездатності не наділені. Посилаючись на обставини та обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі, просить суд скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2021 р. та прийняти нове рішення , яким в задоволенні позову відмовити.

Учасники справи про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені заздалегідь та належним чином.

Апеляційна скарга розглядається у судовому засіданні згідно приписів ст. 229 КАС України.

Згідно з ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи у їх сукупності , колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції , Комунальний заклад освіти Кременчуцький медичний фаховий коледж ім. В.І. Литвиненка (код ЄДРПОУ 02011516) є юридичною особою, номер запису у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 1 585 120 0000 001054 від 08.04.2005, що підтверджено відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

18.06.2021, з 22.06.2021 по 25.06.2021, на підставі наказу від 17.06.2021 №76-од та направлення від 17.06.2021 №78 , Кременчуцьким відділенням Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області проведено планову перевірку Комунального закладу освіти Кременчуцького медичного фахового коледжу імені В.І. Литвиненка Полтавської обласної ради, за період з 01.10.2016 по 31.03.2021, з питань дотримання порядку використання страхувальниками страхових коштів Фонду, про що складено акт перевірки від 25.06.2021 №80 .

За наслідками документальної перевірки Комунального закладу освіти Кременчуцький медичний фаховий коледж ім. В.І. Литвиненка встановлено , зокрема, порушення пункту 1 частини другої статті 15, частини третьої статті 30, частини першої статті 31 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 23.09.1999 № 1105-XIV нарахування та виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності проведені по листку непрацездатності, виданому не у встановленому порядку (лист непрацездатності виданий не лікуючим лікарем закладу охорони здоров`я незалежно від форми власності та не лікарем, що провадить господарську діяльність з медичної практики, як фізична особа-підприємець): 10.12.2020: ЛН АЛД 280352 від 10.11.2020 ОСОБА_1 , 26.01.2021: ЛН АЛД 249527 від 02.12.2020 ОСОБА_2 , 26.02.2021: ЛН АЛГ 038200 від 29.12.2020 ОСОБА_3 , 22.06.2020: ЛН АДЯ 385836 від 01.04.2020 ОСОБА_4 , 15.03.2021: ЛН АЛД 255616 від 07.01.2021 ОСОБА_4 , 26.01.2021: ЛН АЛД 249526 від 01.12.2020 ОСОБА_5 (п. 3 опису порушень Акту).

Листом від 02.07.2021 №05.6-13/1170 Кременчуцьке відділення Управління виконавчої дирекції у Полтавській області, розглянувши заперечення позивача від 29.06.2021 №342/06-04 на акт перевірки від 25.06.2021 №80, зазначило, що результати документальної планової перевірки Комунального закладу освіти Кременчуцького медичного фахового коледжу ім. В.І. Литвиненка Полтавської області по пункту 3 опису виявлених порушень вимог законодавства обґрунтовані.

07.07.2021, заступником начальника Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області Яремченко А.А., розглянувши матеріали документальної планової перевірки Комунального закладу освіти Кременчуцького медичного фахового коледжу ім. В.І. Литвиненка Полтавської області з питань дотримання порядку використання страхових коштів Фонду соціального страхування України (акт перевірки №80 від 25.06.2021, заперечення від 29.06.2021 №342/06-04), прийнято рішення про повернення страхових коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення порядку використання страхових коштів Фонду №313 від 07.07.2021.

Зазначеним рішенням вирішено повернути з Кременчуцького медичного фахового коледжу ім. В.І. Литвиненка Полтавської області до Фонду соціального страхування України неправомірно витрачену суму страхових коштів у розмірі 26409,83 грн та застосувати до позивача штраф за порушення порядку використання страхових коштів у розмірі 13204,92 грн. Загальна сума страхових коштів, що підлягають перерахуванню до Фонду становить 39614,75 грн.

17.08.2021 заступником начальника Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області Яремченко А.А. у зв`язку з несвоєчасним поверненням Комунальним закладом освіти Кременчуцького медичного фахового коледжу ім. В.І. Литвиненка Полтавської області страхових коштів Фонду в сумі 26083,62 грн, вирішено застосувати штраф за несвоєчасне повернення страхових коштів - 2608,36 грн та пеню за несвоєчасне повернення страхових коштів 130,42 грн .

Позивач, вважаючи протиправними рішення про повернення страхових коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення порядку використання страхових коштів Фонду №313 від 07.07.2021, в частині суми страхових коштів на повернення у розмірі 17389,08 грн та штрафу у розмірі 8694,54 грн, а також рішення № 376 від 17.08.2021 щодо штрафу за несвоєчасне повернення страхових коштів у сумі 26,08 грн та пеня за несвоєчасне повернення страхових коштів - 130,42 грн, звернувся до суду з цим позовом.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того , що в діях позивача відсутній склад правопорушення у вигляді неправомірної виплати на користь працівників, тому дійшов висновку про визнання протиправним рішення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області №313 від 07.07.2021 в частині повернення неправомірно витраченої суми страхових коштів в розмірі 17389,08 грн та застосування до позивача фінансової санкції в розмірі 8694,54 грн, на загальну суму 26083, 62 грн, тому і рішення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області № 376 від 17.08.2021 про застосування фінансових санкцій за несвоєчасне повернення або повернення не в повному обсязі страхових коштів Фонду є протиправним та підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог , виходячи з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Основи законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 14 січня 1998 року № 16/98-ВР (далі по тексту Основи №16/98-ВР) відповідно до Конституції України визначають принципи та загальні правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування громадян в Україні.

Відповідно до статті 4 Основ № 16/98-ВР залежно від страхового випадку види загальнообов`язкового державного соціального страхування, зокрема, страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності. Відносини, що виникають за зазначеними у частині першій цієї статті видами загальнообов`язкового державного соціального страхування, регулюються законами, прийнятими відповідно до цих Основ.

Приписами статті 25 Основ № 16/98-ВР передбачено надання за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням видів соціальних послуг та матеріального забезпечення, зокрема, страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, а саме: допомоги по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною).

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров`я визначає Закон України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV (далі по тексту - Закон № 1105-XIV).

Частиною першою статті 4 Закону № 1105-XIV визначено, що Фонд соціального страхування України є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, провадить акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за цими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування та здійснює інші функції згідно із затвердженим статутом.

Пунктами 2 та 7 частини першої статті 9 Закону № 1105-XIV встановлено, що основними завданнями Фонду та його робочих органів є: надання матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг відповідно до цього Закону; здійснення контролю за використанням роботодавцями та застрахованими особами коштів Фонду.

Пунктами 1, 2 та 6 частини другої вказаної статті визначено, що Фонд та його робочі органи відповідно до покладених на них завдань: здійснюють управління та оперативне розпорядження фінансовими ресурсами Фонду в межах бюджету Фонду, затвердженого Кабінетом Міністрів України, управління майном; проводять розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, страхових виплат; здійснюють контроль за використанням коштів Фонду, веденням і достовірністю обліку та звітності щодо їх надходження та використання, застосовують в установленому законодавством порядку фінансові санкції та накладають адміністративні штрафи.

Згідно з пунктами 3 та 5 частини першої статті 10 Закону № 1105-XIV Фонд має право: перевіряти достовірність відомостей, поданих роботодавцем для отримання коштів Фонду, дотримання порядку використання роботодавцем виділених йому коштів Фонду та зупиняти виплати з Фонду в разі відмови або перешкоджання з боку роботодавця у проведенні перевірки, виявлення фактів подання ним Фонду недостовірних відомостей або порушення порядку використання роботодавцем коштів Фонду; накладати і стягувати фінансові санкції та адміністративні штрафи, передбачені законом за порушення вимог цього Закону.

Пунктом 1 частини п`ятої статті 15 Закону № 1105-XIV визначено, що роботодавець несе відповідальність за порушення порядку використання коштів Фонду, несвоєчасне або неповне їх повернення.

Частиною 6 цієї статті встановлено, що у разі порушення порядку використання страхових коштів роботодавці відшкодовують Фонду в повному обсязі неправомірно витрачену суму страхових коштів та/або вартість наданих соціальних послуг і сплачують штраф у розмірі 50 відсотків такої суми.

Відповідно до статті 18 Закону № 1105-XIV страхуванню у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), цивільно-правового договору, на інших підставах, передбачених законом, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності та господарювання, у тому числі в іноземних дипломатичних та консульських установах, інших представництвах нерезидентів або у фізичних осіб, а також обрані на виборні посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та в інших органах, фізичні особи - підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності на інших підставах.

Згідно з частиною першою статті 19 Закону № 1105-XIV право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності мають застраховані особи - громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи час випробування та день звільнення), зайняття підприємницькою та іншою діяльністю, якщо інше не передбачено законом.

Частиною першою статті 30 Закону № 1105-XIV встановлено, що матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності застрахованим особам, які працюють на умовах трудового договору (контракту), цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених законом, призначаються та надаються за основним місцем роботи (діяльності).

Відповідно до частини третьої вказаної статті рішення про призначення матеріального забезпечення та надання соціальних послуг приймається комісією (уповноваженим) із соціального страхування, що створюється (обирається) на підприємстві, в установі, організації, до складу якої входять представники адміністрації підприємства, установи, організації та застрахованих осіб (виборних органів первинної профспілкової організації (профспілкового представника) або інших органів, які представляють інтереси застрахованих осіб), або фізичною особою-підприємцем, особою, яка провадить незалежну професійну діяльність. Комісія (уповноважений) із соціального страхування здійснює контроль за правильним нарахуванням і своєчасною виплатою матеріального забезпечення, приймає рішення про відмову в його призначенні, про припинення виплати матеріального забезпечення (повністю або частково), розглядає підставу і правильність видачі листків непрацездатності та інших документів, які є підставою для надання матеріального забезпечення та соціальних послуг. Комісія (уповноважений) із соціального страхування виконує свої функції відповідно до положення про комісію (уповноваженого) із страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, яке затверджується правлінням Фонду.

Приписами пункту 2.2 Положення про комісію (уповноваженого) із страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, затвердженого Постановою правління Фонду соціального страхування України № 13 від 19 липня 2018 року (далі по тексту - Положення № 13), комісія (уповноважений) із соціального страхування підприємства зобов`язана, зокрема, приймати рішення про призначення матеріального забезпечення; приймати рішення про відмову в призначенні матеріального забезпечення, про припинення його виплати (повністю або частково), розглядати підставу і правильність видачі та заповнення листків непрацездатності та інших документів, які є підставою для надання матеріального забезпечення.

Відповідно до пункту 3.1 Положення № 13 комісія (уповноважений) із соціального страхування підприємства, зокрема: приймає рішення про призначення або відмову в призначенні матеріального забезпечення (допомоги по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), вагітності та пологах, на поховання) і передає його роботодавцю для проведення виплат, здійснення розрахунків тощо; приймає рішення про припинення виплати матеріального забезпечення (повністю або частково); перевіряє правильність видачі та заповнення документів, які є підставою для надання матеріального забезпечення; здійснює контроль за правильним нарахуванням і своєчасною виплатою матеріального забезпечення застрахованим особам.

Згідно з частиною першою статті 31 Закону № 1105-XIV підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності. У разі роботи за сумісництвом, за трудовим договором (контрактом) одночасно із здійсненням підприємницької чи іншої діяльності підставою для призначення допомоги є копія листка непрацездатності, засвідчена підписом керівника і печаткою (за наявності) за основним місцем роботи. Для застрахованих осіб, які одночасно здійснюють підприємницьку та іншу діяльність і не працюють на умовах трудового договору (контракту), копію листка непрацездатності засвідчує установа охорони здоров`я, яка його видає. Порядок і умови видачі, продовження та обліку листків непрацездатності, здійснення контролю за правильністю їх видачі встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я, за погодженням з Фондом.

Отже, підставою для призначення комісією (уповноваженим) із соціального страхування підприємства допомоги по тимчасовій непрацездатності є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності.

Відповідно до пункту 1.1 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я України від 13 листопада 2001 року № 455, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 04 грудня 2001 року за № 1005/6196 (далі по тексту - Інструкція № 455 в редакції чинній на час спірних правовідносин), тимчасова непрацездатність працівників засвідчується листком непрацездатності.

Згідно з підпунктом 1.3.1 пункту 1.3 Інструкції № 455 листок непрацездатності видається громадянам України, іноземцям, особам без громадянства, які проживають в Україні і працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та господарювання або у фізичних осіб, у тому числі в іноземних дипломатичних представництвах та консульських установах.

Пунктом 1.4 зазначеної Інструкції встановлено, що право видачі листків непрацездатності надається: 1.4.1. лікуючим лікарям державних і комунальних закладів охорони здоров`я; 1.4.2. лікуючим лікарям стаціонарів протезно-ортопедичних установ системи Міністерства праці та соціальної політики України; 1.4.3. лікуючим лікарям туберкульозних санаторно-курортних закладів; 1.4.4. фельдшерам у місцевостях, де відсутній лікар, а також на плаваючих суднах. Список цих фельдшерів затверджується щороку органами охорони здоров`я; 1.4.5. лікуючим лікарям закладів охорони здоров`я незалежно від форми власності та лікарям, що провадять господарську діяльність з медичної практики як фізичні особи-підприємці.

Пунктами 1.6 та 1.7 Інструкції № 455 передбачено, що видача документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність, здійснюється лікуючим лікарем (фельдшером) при пред`явленні паспорта чи іншого документа, який засвідчує особу непрацездатного, і не може бути платною послугою в закладах охорони здоров`я незалежно від форми власності. Видача та продовження документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність, здійснюються тільки після особистого огляду хворого лікуючим лікарем (фельдшером), про що робиться відповідний запис у медичній карті амбулаторного чи стаціонарного хворого з обґрунтуванням тимчасової непрацездатності. На період проведення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), а також локалізацією та ліквідацією її спалахів та епідемій в Україні, відкриття листків непрацездатності може здійснюватися лікарем, що надає первинну медичну допомогу на підставі звернення та опитування хворого за допомогою засобів телефонного зв`язку або інтернет-телефонії з обов`язковим відповідним записом у медичній карті амбулаторного хворого.

Відповідно до положень пунктів 1-3 Інструкції про порядок заповнення листка непрацездатності, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 03 листопада 2004 року № 532/274/136-ос/1406, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2004 року за № 1456/10055 (далі по тексту - Інструкція № 532/274/136-ос/1406), листок непрацездатності (далі - ЛН) - це багатофункціональний документ, який є підставою для звільнення від роботи у зв`язку з непрацездатністю та з матеріальним забезпеченням застрахованої особи в разі тимчасової непрацездатності, вагітності та пологів. Лицьовий бік бланка ЛН заповнюється лікуючим лікарем або молодшим медичним працівником з медичною освітою. Зворотний бік бланка ЛН заповнюється за місцем роботи застрахованої особи. Заповнюється частина лицьового боку ЛН, що видається непрацездатному. Насамперед заповнюється корінець ЛН. Підкреслюється слово "первинний" або "продовження", у разі продовження ЛН зазначається номер попереднього. Указуються: прізвище, ім`я та по батькові (повністю) непрацездатного та місце його роботи (назва підприємства, установи, організації), дата видачі ЛН (цифрою вказується число, після чого літерами - назва місяця, цифрою зазначається рік), прізвище лікаря, який видав ЛН, номер медичної карти амбулаторного чи стаціонарного хворого, підпис одержувача у графі "Підпис одержувача". Паспортна частина ЛН (прізвище непрацездатного, ім`я та по батькові, вік) заповнюється за даними документів, місце роботи - зі слів непрацездатного. Після заповнення корінець залишається в закладі охорони здоров`я. Далі заповнюється частина лицьового боку ЛН, що видається непрацездатному. У графі "Звільнення від роботи" у першому стовпчику "З якого числа" дата видачі ЛН (число, місяць, рік) позначається арабськими цифрами; у другому стовпчику "До якого числа включно" дата продовження ЛН (число і місяць) позначається літерами; у четвертому стовпчику "Підпис та печатка лікаря" продовження або закриття ЛН підтверджується підписом та печаткою лікаря. У графі "Стати до роботи" вказують словами число і місяць, коли приступити до роботи; посаду, прізвище лікаря, що засвідчується його підписом та печаткою закладу охорони здоров`я "Для листків непрацездатності". У разі продовження тимчасової непрацездатності підкреслюється "Продовжує хворіти" та зазначається номер нового ЛН.

Отже, з аналізу наведених вище норм права вбачається, що листок непрацездатності є підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, якщо він виданий лікарем, який наділений правом видачі листків непрацездатності (а саме: лікуючим лікарем закладу охорони здоров`я незалежно від форми власності або лікарем, що провадить господарську діяльність з медичної практики як фізична особа-підприємець); містить всі необхідні реквізити (прізвище лікаря, який видав ЛН, підпис та печатку лікаря, печатку закладу охорони здоров`я "Для листків непрацездатності" тощо).

Відповідно до пункту 32 Постанови КМУ № 285 від 02 березня 2016 року, суб`єкт господарювання забезпечує наявність щонайменше одного медичного працівника, зокрема з числа працюючих за сумісництвом, за кожною заявленою лікарською спеціальністю, спеціальністю молодших спеціалістів з медичною освітою та немедичних працівників, які працюють у системі охорони здоров`я. Кількість посад медичних і немедичних працівників визначається керівником закладу охорони здоров`я та фізичною особою-підприємцем залежно від обсягу, нормативів надання медичної допомоги відповідного рівня та заявлених спеціальностей.

Пунктом 34 зазначеної Постанови передбачено, що фізична особа-підприємець має право приймати на роботу лікарів відповідно до заявленої спеціальності, а молодших спеціалістів з медичною освітою - залежно від профілю (спеціальності) за умови, що їх кваліфікаційний рівень відповідає єдиним кадровим вимогам, затвердженим МОЗ. Фізичні особи-підприємці з числа молодших спеціалістів з медичною освітою провадять медичну практику самостійно або під керівництвом лікаря.

Положеннями пункту 35 Постанови КМУ № 285 від 02 березня 2016 року врегульовано, що фізична особа-підприємець, яка не має спеціальної освіти та не відповідає єдиним кваліфікаційним вимогам, затвердженим МОЗ, має право отримати ліцензію. У такому разі фізична особа-підприємець зобов`язана укомплектувати штат медичними та немедичними працівниками відповідно до заявлених спеціальностей.

Як вбачається з матеріалів справи за наслідками документальної перевірки Комунального закладу освіти Кременчуцький медичний фаховий коледж ім. В.І Литвиненка встановлено порушення нарахування та виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності проведені по листку непрацездатності, виданому не у встановленому порядку (лист непрацездатності виданий не лікуючим лікарем закладу охорони здоров`я незалежно від форми власності та не лікарем, що провадить господарську діяльність з медичної практики, як фізична особа-підприємець): 10.12.2020: ЛН АЛД 280352 від 10.11.2020 ОСОБА_1 , 26.01.2021: ЛН АЛД 249527 від 02.12.2020 ОСОБА_2 , 26.02.2021: ЛН АЛГ 038200 від 29.12.2020 ОСОБА_3 , 22.06.2020: ЛН АДЯ 385836 від 01.04.2020 ОСОБА_4 , 15.03.2021: ЛН АЛД 255616 від 07.01.2021 ОСОБА_4 , 26.01.2021: ЛН АЛД 249526 від 01.12.2020 ОСОБА_5 (пункт 1 частини 2 статті 15, частина 3 статті 30, частина 1 статті 31 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування").

Зі змісту листка непрацездатності серії ЛН АЛГ 038200 від 29.12.2020 /а.с. 23/ слідує, що у графі "Назва і місцезнаходження закладу охорони здоров`я" цього листа зазначено "ФОП ОСОБА_6 " АДРЕСА_1 ", у графі "Печатка закладу охорони здоров`я" міститься відтиск печатки із текстом "Фізична особа-підприємець ОСОБА_6 ". Для листків непрацездатності", у графі "Стати до роботи / печатка закладу охорони здоров`я" міститься відтиск печатки із текстом "Фізична особа-підприємець ОСОБА_6 . Україна. Для листків непрацездатності".

Зі змісту листків непрацездатності серії ЛН АДЯ 385836 від 01.04.2020 /а.с. 24/, ЛН АЛД 255518 від 21.12.2020 /а.с. 25/, ЛН АЛД 255616 від 07.01.2021 /а.с. 26/, ЛН АЛД 280352 від 10.11.2020 /а.с. 27/, ЛН АЛД 249526 від 01.12.2020 /а.с. 28/, ЛН АЛД 249527 від 02.12.2020 /а.с. 29/ слідує, що у графі "Назва і місцезнаходження закладу охорони здоров`я" цього листа зазначено "ФОП ОСОБА_7 " АДРЕСА_2 , у графі "Печатка закладу охорони здоров`я" міститься відтиск печатки із текстом "Фізична особа-підприємець ОСОБА_7 ". Для листків непрацездатності", у графі "Стати до роботи / печатка закладу охорони здоров`я" міститься відтиск печатки із текстом "Фізична особа-підприємець ОСОБА_7 . Україна. Для листків непрацездатності".

У листках непрацездатності у відповідній графі також зазначено посаду і прізвище лікуючого лікаря: ЛН АЛГ 038200 від 29.12.2020 /а.с. 23/ - ОСОБА_8 , ЛН АДЯ 385836 від 01.04.2020 /а.с. 24/ - ОСОБА_9 , ЛН АЛД 255518 від 21.12.2020 /а.с. 25/ - ОСОБА_9 , ЛН АЛД 255616 від 07.01.2021 /а.с. 26/ - ОСОБА_9 , ЛН АЛД 280352 від 10.11.2020 /а.с. 27/ - ОСОБА_10 , ЛН АЛД 249526 від 01.12.2020 /а.с. 28/ - ОСОБА_11 , ЛН АЛД 249527 від 02.12.2020 /а.с. 29/ - ОСОБА_11

ФОП ОСОБА_7 (рнокпп НОМЕР_1 ) є фізичною особою-підприємцем, основний вид діяльності загальна медична практика (код КВЕД 86.21), що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань /а.с. 39/.

Відповідно до Переліку здобувачів ліцензій, за заявами яких прийнято рішення про отримання ліцензії на провадження господарської діяльності з медичної практики, що затверджений наказом Міністерства охорони здоров`я України від 28.12.2019 №2697, ФОП ОСОБА_7 видано ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики за спеціальністю педіатрія, загальна практика сімейна медицина; за спеціальністю молодших спеціалістів з медичною освітою: сестринська справа за місцем провадження діяльності: АДРЕСА_3 (реєстраційне досьє від 05.12.2019 №0512/41-М /а.с. 40/.

Згідно з наказом ФОП ОСОБА_7 "Про прийняття на роботу" від 27.02.2020 №1-0000000003 ОСОБА_9 прийнято на роботу на посаду лікаря загальної практики сімейного лікаря з 27.02.2020 /а.с. 42/.

Відповідно до наказу ФОП ОСОБА_7 "Про прийняття на роботу" від 27.02.2020 №1-0000000002 ОСОБА_11 прийнято на роботу на посаду лікаря загальної практики сімейного лікаря з 27.02.2020 /а.с. 43/.

Згідно з наказом ФОП ОСОБА_7 "Про прийняття на роботу" від 10.03.2020 №1-0000000004 ОСОБА_12 прийнято на роботу на посаду лікаря загальної практики сімейного лікаря з 12.03.2020 /а.с. 44/.

ФОП ОСОБА_6 (рнокпп НОМЕР_2 ) є фізичною особою-підприємцем, основний вид діяльності загальна медична практика (код КВЕД 86.21), що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань /а.с. 45/.

Відповідно до Переліку здобувачів ліцензій, за заявами яких прийнято рішення про отримання ліцензії на провадження господарської діяльності з медичної практики, що затверджений наказом Міністерства охорони здоров`я України від 21.03.2019 №620, ФОП ОСОБА_6 видано ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики за спеціальністю педіатрія, загальна практика сімейна медицина; за спеціальністю молодших спеціалістів з медичною освітою: сестринська справа за місцем провадження діяльності: АДРЕСА_1 (реєстраційне досьє від 14.03.2019 №1403/24-М /а.с. 47/.

Згідно з наказом ФОП ОСОБА_6 "Про прийняття на роботу" від 05.08.2019 №09/к ОСОБА_8 прийнято на роботу на посаду лікаря загальної практики сімейного лікаря з 06.08.2019 /а.с. 49/.

Отже, фізична особа-підприємець ОСОБА_7 та фізична особа-підприємець ОСОБА_6 отримали ліцензію Міністерства охорони здоров`я України на надання медичних послуг, укомплектували штат лікарями, отримали бланки листків непрацездатності.

Зважаючи на вищевикладене, та враховуючи, що до підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_7 та ФОП ОСОБА_6 із забезпечення медичного обслуговування населення на основі відповідної ліцензії застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність відповідних юридичних осіб, у даному випадку, закладів охорони здоров`я, а отже, при здійсненні такої підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_7 та ФОП ОСОБА_6 фактично прирівнюється до закладу охорони здоров`я, а лікарі, які працюють у державних та недержавних закладах охорони здоров`я мають рівні права, в тому числі, і право виписувати листки непрацездатності, тому лікуючий лікарі: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , які працюють у ФОП ОСОБА_7 та ФОП ОСОБА_6 у перевіряємому періоді та безпосередньо надавали медичну допомогу пацієнтам, мали право виписувати листки непрацездатності.

Отже, суд дійшов висновку, що листки непрацездатності ЛН АЛД 280352 від 10.11.2020, ЛН АЛД 249527 від 02.12.2020, ЛН АЛГ 038200 від 29.12.2020, ЛН АДЯ 385836 від 01.04.2020, ЛН АЛД 255616 від 07.01.2021, ЛН АЛД 249526 від 01.12.2020 видані у встановленому порядку відповідно до Інструкції № 532/274/136-ос/1406.

Відхиляючи доводи відповідача про те, що ФОП ОСОБА_7 та ФОП ОСОБА_6 не є лікарем застрахованої особи, а відтак не мав права засвідчувати листок непрацездатності останньої своєю печаткою, суд виходить з такого.

Право видавати листки непрацездатності мають виключно лікарі, що працюють у закладах охорони здоров`я зі статусом юридичної особи, а також фізичні особи зі статусом підприємця, які провадять господарську діяльність з медичної практики. Лікарі, що працюють за трудовими договорами у таких фізичних осіб-підприємців, правом видачі листків непрацездатності не наділені.

Дійсно, як вбачається з наявної в матеріалах справи , що певні дії в листках непрацездатності були відображені лікарями, проте це лише вказує на певні порушення особою, що видала такі листки непрацездатності, однак це жодним чином не свідчить про те, що вказані документи видані не у встановленому порядку, оскільки листки непрацездатності видані від імені ФОП ОСОБА_7 та ФОП ОСОБА_6 містять необхідні відтиски печатки та підписи.

Крім того, наявність дрібних помилок та описок в них жодним чином не впливають на умови та строки настання страхових випадків, та не звільняють відповідача від обов`язку виплати страхових сум у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності.

Зазначене вище, в своїй сукупності, не дає підстав для висновку про те, що позивачем неправомірно витрачено кошти Фонду для здійснення виплати застрахованій особі.

Колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 розділу ІІІ Положення № 13 до повноважень Комісії із соціального страхування підприємства входить, зокрема перевірка правильності видачі та заповнення документів, які є підставою для надання матеріального забезпечення.

Разом із тим, відповідно до пункту 2.1 розділу ІІ Положення № 13 комісія (уповноважений) із соціального страхування підприємства має право звертатися за необхідності до робочих органів виконавчої дирекції Фонду або його відділень щодо перевірки правильності видачі та продовження листків непрацездатності застрахованим особам підприємства.

Також згідно з пунктом 3.3 розділу ІІІ Положення № 13 робочі групи (представники) комісії із соціального страхування підприємства, створені (призначені) відповідно до пункту 1.5 цього Положення, за функціональним розподілом обов`язків виконують практичну роботу з окремих повноважень комісії, визначених у розділі ІІІ цього Положення. Зокрема, за необхідності звертаються до робочого органу виконавчої дирекції Фонду та його відділення щодо перевірки правильності видачі документів, які є підставою для надання допомоги.

Водночас згідно з пунктом 8.1 розділу 8 Інструкції № 455 контроль за виконанням цієї Інструкції закладами охорони здоров`я усіх відомств здійснюють у межах своєї компетенції Міністерство охорони здоров`я України, Фонд соціального страхування з тимчасової страти працездатності, Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, профспілки та їх об`єднання.

Відповідно до пункту 8.3 розділу 8 Інструкції № 455 за порушення порядку видачі та заповнення документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, відповідальність згідно з законодавством України несуть лікарі.

Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку про те, що хоча комісія із соціального страхування підприємства наділена повноваженнями перевірки правильності видачі та заповнення документів, які є підставою для надання матеріального забезпечення, проте контроль за дотриманням порядку видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян та виявлення порушень правил видачі таких документів покладено на (враховуючи межі компетенції) Міністерство охорони здоров`я України, Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, профспілки та їх об`єднання, позаяк комісія із соціального страхування підприємства наділена повноваженням перевірки правильності заповнення листка непрацездатності відповідно до Інструкції № 532, а у разі необхідності перевірки дотримання порядку видачі документа, що засвідчує тимчасову непрацездатність, - звернутися до робочого органу виконавчої дирекції Фонду.

Слід також зазначити, що за відсутності відповідальності пацієнта стосовно правильності заповнення листків непрацездатності, а також враховуючи, що сам факт настання страхового випадку по досліджуваному листку непрацездатності не ставиться під сумнів органом Фонду, підстав для повернення коштів Фонду, які були виплачені відповідно до вказаного листка непрацездатності не вбачається. Такий висновок було застосовано Верховним Судом у постановах від 18 червня 2020 року у справі № 802/2184/16-а, від 26 червня 2020 року у справі № 815/1819/16.

Також , статтею 3 Закону № 1105-XIV визначені принципи соціального страхування, зокрема, державних гарантій реалізації застрахованими особами своїх прав.

Застраховані особи мають право на отримання у разі настання страхового випадку матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг, передбачених цим Законом (пункт 2 частини першої статті 16 Закону № 1105-XIV).

Отже, застрахований пацієнт має державні гарантії реалізації своїх прав, зокрема, на відповідне матеріальне забезпечення та страхові виплати, та одночасно має право вибирати лікуючого лікаря, а тому позбавлення пацієнта - застрахованої особи права на таке матеріальне забезпечення чи страхові виплати без встановлення відсутності у цього пацієнта права на такі виплати, є порушенням принципів соціального страхування, встановлених Законом № 1105-XIV.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що відповідачем не доведено факт порушення позивачем вимог пункту 1 частини 2 статті 15, частини 3 статті 30, частини 1 статті 31 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV, а отже не доведено правомірності рішення в частині, що оскаржується.

Згідно з Переліком виплат матеріального забезпечення застрахованим особам, по яких перевіркою виявлено порушення законодавства у сфері загальнообов`язкового державного соціального страхування по листах непрацездатності неправомірно виплачено наступні суми: ЛН АЛД 280352 від 10.11.2020 - 934,35 грн, ЛН АЛД 249527 від 02.12.2020 - 3039,80 грн, ЛН АЛГ 038200 від 29.12.2020 - 1209,08 грн, ЛН АДЯ 385836 від 01.04.2020 - 2064,64 грн, ЛН АЛД 255518 - 3491,52 грн, ЛН АЛД 255616 від 07.01.2021 - 2618,64 грн , ЛН АЛД 249526 від 01.12.2020 - 4031,05 грн . Суд враховує, що вказане порушення, за твердженням відповідача, призвело до неправомірних витрат на суму 17389,08 грн.

Колегія суддів зазначає, що Верховний Суд розглядав у касаційному порядку справу№440/2621/21(постанова від 5 грудня 2022 року) та дійшов висновку про те, що хоча комісія із соціального страхування підприємства наділена повноваженнями перевірки правильності видачі та заповнення документів, які є підставою для надання матеріального забезпечення, проте контроль за дотриманням порядку видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян та виявлення порушень правил видачі таких документів покладено на (враховуючи межі компетенції) Міністерство охорони здоров`я України, Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, профспілки та їх об`єднання. Позаяк комісія із соціального страхування підприємства тільки наділена повноваженням перевірки правильності заповнення листка непрацездатності відповідно доІнструкції № 532, а у разі необхідності перевірки дотримання порядку видачі документа, що засвідчує тимчасову непрацездатність, - звернутися до робочого органу виконавчої дирекції Фонду.

Крім того, Верховним Судом у постанові від 18 червня 2020 року у справі № 802/2184/16-абуло зроблено висновок про те, що за відсутності відповідальності пацієнта стосовно правильності заповнення листків непрацездатності, а також враховуючи, що сам факт настання страхового випадку по досліджуваному листку непрацездатності не ставиться під сумнів органом Фонду, підстав для повернення коштів Фонду, які були виплачені відповідно до вказаного листка непрацездатності, не вбачається.

Таким чином колегія суддів доходить висновку про те, що оскаржуване рішення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області №313 від 07.07.2021 в частині повернення неправомірно витраченої суми страхових коштів в розмірі 17389,08 грн та застосування до позивача фінансової санкції в розмірі 8694,54 грн (17389,08 грн/ х 50% /100%) прийняте відповідачем без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому є протиправним та підлягає скасуванню

При виборі і застосуванні норм права до спірних відносин колегія суддів враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду від 26 січня 2023 року у справі № 440/10446/21, від 05 грудня 2022 року у справі №440/2621/21.

Доводи відповідача про те, що позивачем допущено порушення вимог Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" та неправомірно витрачено суму страхових коштів є помилковим.

Положеннями абз. 1 ч. 6 ст. 15 Закону № 1105-ХІV передбачено, що у разі порушення порядку використання страхових коштів роботодавці відшкодовують Фонду в повному обсязі неправомірно витрачену суму страхових коштів та/або вартість наданих соціальних послуг і сплачують штраф у розмірі 50 відсотків такої суми.

У відповідності до ч. 1ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За нормами ч. 2 ст. 77 КАС Українив адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Разом з тим відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірності встановлення в діяльності позивача порушень вимог пункту 1 частини 2 статті 15, частини 3 статті 30, частини 1 статті 31 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV.

Беручи до уваги, що судом апеляційної інстанції не встановлено підстав для повернення виплат на підставі спірних листків непрацездатності суми страхового відшкодування в розмірі 17389,08, застосування до позивача відповідно до абз. 1 ч. 6 ст. 15 Закону №1105-ХІV фінансової санкції у вигляді штрафу в розмірі 50% від суми страхового відшкодування, а саме 8694,54 грн (17389,08 грн50%) є безпідставним.

Відповідно абзаців другого, третього частини шостої статті 15 Закону № 1105-XIV за несвоєчасне повернення або повернення не в повному обсязі страхових коштів на страхувальників та інших отримувачів коштів Фонду накладається штраф у розмірі 10 відсотків несвоєчасно повернутих або повернутих не в повному обсязі страхових коштів. Одночасно на суми несвоєчасно повернутих або повернутих не в повному обсязі страхових коштів і штрафних санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Враховуючи те , що рішення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області №313 від 07.07.2021 в частині повернення неправомірно витраченої суми страхових коштів в розмірі 17389,08 грн та застосування до позивача фінансової санкції в розмірі 8694,54 грн є протиправним та підлягає скасуванню , то і рішення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області № 376 від 17.08.2021 про застосування фінансових санкцій за несвоєчасне повернення або повернення не в повному обсязі страхових коштів Фонду такж підлягє скасуванню.

Інші доводи апеляційної скарги не містять належних та обґрунтованих міркувань, які б спростовували наведені висновки судів. У ній також не наведено інших міркувань, які б не були предметом перевірки суду першої інстанції та щодо яких не наведено мотивів відхилення наведеного аргументу.

Відповідно до ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Частиною 1 ст.9 КАС визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 2 ст.77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Будь-яке рішення чи дії суб`єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об`єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Під час апеляційного провадження, колегія суддів не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Таким чином, враховуючи викладене вище, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийнятим на підставі з`ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та є таким, що ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

З урахуванням того, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін, відсутні правові підстави, в розумінні ст.139 КАС України, для розподілу судових витрат.

Оскільки, відповідно до п.6 ч.6 ст.12 КАС України справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, і дана справа відноситься до справ незначної складності, відповідно вказане рішення (постанова) суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України відповідно до вимог ст.327, ч.1 ст.329 КАС України.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02.11.2021 по справі № 440/9187/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України відповідно до вимог ст.327, ч.1 ст.329 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)З.Г. ПодобайлоСудді(підпис) (підпис) А.М. Григоров Н.С. Бартош Повний текст постанови складено 02.05.2023 року